В Україні таке законодавство, яке працює на збереження таємниць репресивного режиму. Тобто всю інформацію щодо репресій в СРСР отримати досі не можна. Про це, 29 квітня, у коментарі ЗІКу повідомив співголова Харківської правозахисної групи Євген Захаров.
За його словами, в Україні є великий архівний фонд, який містить 1,5 млн архівних справ різного напряму. Найбільше справ зберігається в архіві СБУ.
Як зазначив Захаров, уже давно є доступ до архівних справ реабілітованих – з дозволу самого репресованого або його нащадків. Не було доступу до архівно-кримінальних справ не реабілітованих. Але рік тому такий дозвіл з’явився. ПАроте виявилось, що це питання на практиці остаточно не вирішено – в деяких регіональних архівах дають доступ до таких справ, а в деяких – ні.
«Не дозволяється знімати копії з процесуальних документів. Йдеться про вирок, про обвинувачувальний висновок, протоколи допитів та інші документи. Ця заборона обґрунтовується тим, що документи зберігають імена тих, хто причетний до репресій. І тут насправді є велике питання, оскільки кожна жертва має право знати, як її переслідували, хто і як, так би мовити, розбив її життя. Якщо не жертва, то її нащадки мають право це знати», – наголосив Євген Захаров.
На його думку, якщо порівнювати ці цінності – право знати, як діяв репресивний режим, і право зберігати в таємниці імена агентів, які здійснювали репресії, – то тут має переважати право знати.
Євген Захаров вважає, що в Україні занадто довгий термін засекречування інформації – 75 років, тоді як у світі це 30-40 років. Це, безперечно, також треба змінювати.
Крім того, за словами правозахисника, в українському законодавстві не працює відомий принцип про те, що засекречується інформація, а не документ в цілому.
«Тобто якщо є якась секретна інформація, яку не можна надати, наприклад, імена секретних агентів, які стежили, скажімо, за В’ячеславом Чорноволом, бо багато з них можуть бути ще живі, тоді має бути механізм, щоб документи цієї справи можна було видати його родичам, але імена агентів там були б закриті», – пояснив Захаров.
Він зазначив, що минулого року був прорив в роботі СБУ з архівами, коли оприлюднювалось багато важливих документів. Важливо, щоб цей процес продовжувався, тому що кількість людей, які бажають подивитись на ці архівні документи і дізнатися про долю своїх рідних, кожного року зростає.
статті про українську політику і не тільки
