Експерти не вбачають воєнно-стратегічного сенсу, військово-технічних можливостей та правової бази для розширення інфраструктури Чорноморського флоту Росії в Криму, зокрема розміщенні російських підводних човнів у Балаклавській бухті.
Про це йдеться в коментарі УНІАН військових експертів з приводу оприлюдненої в ЗМІ інформації про начебто обговорення на українсько-російському урядовому рівні питання про розширення інфраструктури базування ЧФ Росії в Україні, зокрема, стосовно відновлення у Балаклавській бухті у Криму бази російських підводних човнів.
“Той унікальний об’єкт №825, який був побудований за часів “холодної війни” у Балаклаві, сьогодні перетворений у військово-морський музейний комплекс, що є філіалом Національного військово-історичного музею. Власне, як музей цей об’єкт сьогодні й функціонує”, - пояснив ситуацію навколо колишньої балаклавської бази підводних човнів експерт Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння Дмитро БОГДАНОВ.
На його переконання, зараз у насправді зручній глибоководній бухті Балаклави розмістити підводні човни неможливо. “Звичайно, човни можна поставити біля причалів, але за цих умов рівень їхньої захищеності суттєво зменшується”, - зауважив експерт.
Д.БОГДАНОВ також звернув увагу на те, що на сьогодні у бойовому складі Чорноморського флоту РФ є лише один дизельно-електричний підводний човен “Алроса”, який в даний час перебуває на довготривалому ремонті. “Після інциденту у берегів Абхазії, човен не зміг своїм ходом дістатися Севастополя, і став на ремонт у Новоросійську. Тобто фізично розміщувати у Балаклаві немає чого”, - констатував експерт.
Д.БОГДАНОВ також повідомив, що 9 травня у склад Північного флоту Росії увійшов човен “Санкт-Петербург”, який побудований за подібним проектом як “Алроса”. Також, за даними експерта, ще один такий човен будується, але процес його введення в експлуатацію триватиме декілька років.
“Ці човни теоретично можуть бути переведені на Чорноморський флот. Але за умови реалізації такого можливого рішення, немає жодної необхідності говорити про їхнє базування у Балаклаві, адже у Севастополі ЧФ має достатньо місця, щоб розмістити, принаймні 9 підводних човнів”, - резюмував експерт.
У свою чергу, редактор проекту “Флот2017” військовий експерт Дмитро ТИМЧУК погодився, що для відновлення у Балаклаві колишньої бази підводних човнів необхідно все починати з нуля. На його думку, це не набагато дешевше, ніж побудувати нову базу.
Говорячи про можливі перспективи розширення інфраструктури ЧФ Росії у Криму, Д.ТИМЧУК зазначив, що не вбачає у планах та реально на верфях підприємств Росії такої кількості кораблів, суден, підводних човнів, щоб можна було стверджувати про їх прийняття найближчим часом на озброєння Чорноморського флоту.
У зв’язку з чим, експерт не бачить можливості і сенсу розширення наявної інфраструктури ЧФ, зокрема, й за рахунок Балаклавської бухти. “Навіщо створювати, розширювати нову інфраструктуру, якщо більша частина наявної зараз взагалі не використовується? Вона флоту не потрібна. Вони клептоматично вчепилися в ці об’єкти та землю, щоб просто мати економічну вигоду, заробляти гроші. Чого, наприклад, варті 10 км причального фронту, частина якого в оренді у комерційних структур”, - наголосив експерт і зазначив, що “ніякої політики тут немає, а є лише економічний зиск”.
“Чорноморський флот на свій розсуд здає орендовані в України об’єкти і землю у суборенду. Але конкретно для виконання бойових завдань, російським військовим морякам ці землі не потрібні”, - переконаний Д.ТИМЧУК.
На думку керівника дослідницьких програм Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Сергія ЗГУРЦЯ, у цьому питанні поки що є незрозумілим, чи має намір українська сторона піти на поступки щодо зняття визначених раніше у базовій угоді від 1997 року про перебування Чорноморського флоту РФ на території Україні обмежень на розширення, оновлення та модернізацію бойового складу ЧФ.
“Зараз, коли російська сторона починає оприлюднювати наміри розширення, модернізації чи оновлення бойового складу Чорноморського флоту, необхідно зважати на те, чи розробляється, або вже є під це двостороння нормативно-правова база, і чи будуть переглянуті попередні угоди, відповідно до яких усі дії Росії щодо ЧФ повинні були погоджуватися з українською стороною”, - заявив експерт.
статті про українську політику і не тільки
13.05.10
Посольство РФ: Україна має пишатися використанням російської мови
Україна має пишатися одночасним поширенням української і російської мов. Про це під час круглого столу, присвяченого двомовності в Україні, заявив радник-посланник Посольства Російської Федерації в Україні Всеволод Клаптов.
Як передає кореспондент ЛІГАБізнесІнформ, В.Лоскутов наголосив, що круглий стіл проходить напередодні офіційного візиту Президента РФ Дмитра Медведєва в Україну. "Я не пам'ятаю більше такої конференції, на якій йшлося б про двомовність", - зазначив він.
За словами В.Лоскутова, під час майбутнього візиту глави Росії буде порушуватися ряд гуманітарних питань. "Ось те, що ми сьогодні будемо обговорювати, є прелюдією до візиту, і ми впевнені, що ті думки і міркування, які будуть сьогодні висловлені, будуть безумовно докладені президентам Дмитру Медведєву і Віктору Януковичу"- сказав він.
В.Лоскутов наголосив, що на сьогодні ситуація в Україні склалася так, що одночасно поширені як українська, так і російська мови. "У цьому особливість України і я сказав би, її перевага порівняно з іншими державами і країнами. Цим варто пишатися!", - заявив він.
Як передає кореспондент ЛІГАБізнесІнформ, В.Лоскутов наголосив, що круглий стіл проходить напередодні офіційного візиту Президента РФ Дмитра Медведєва в Україну. "Я не пам'ятаю більше такої конференції, на якій йшлося б про двомовність", - зазначив він.
За словами В.Лоскутова, під час майбутнього візиту глави Росії буде порушуватися ряд гуманітарних питань. "Ось те, що ми сьогодні будемо обговорювати, є прелюдією до візиту, і ми впевнені, що ті думки і міркування, які будуть сьогодні висловлені, будуть безумовно докладені президентам Дмитру Медведєву і Віктору Януковичу"- сказав він.
В.Лоскутов наголосив, що на сьогодні ситуація в Україні склалася так, що одночасно поширені як українська, так і російська мови. "У цьому особливість України і я сказав би, її перевага порівняно з іншими державами і країнами. Цим варто пишатися!", - заявив він.
Росія планує відкрити в Україні нові військові бази
Росія у відповідь на розширення НАТО на схід планує зміцнити позиції Чорноморського флоту в Україні і відкрити в ній нові військові бази. Перш за все мова йде про відновлення бази підводних човнів у Балаклаві, яка функціонувала ще до розпаду СРСР. Зараз там знаходиться музей, що належить Військово-морським силам України.
За інформацією видання «Новая газета», Україна може погодитися розмістити військові бази в Миколаєві, Одесі та в гирлі Дунаю. Також стало відомо про плани модернізації Чорноморського флоту: після укладання договору про продовження термінів його базування в Севастополі це стає особливо актуальним.
Нагадаємо, що напередодні з’явилося ще одне повідомлення, що стосується Чорноморського флоту. Як стало відомо, Службою безпеки України (СБУ) і Федеральною службою безпеки Росії (ФСБ) буде підписаний договір про повернення російських спецслужб до Севастополя. Співробітники ФСБ були виселені з Криму в кінці минулого року. Цьому передував шпигунський скандал з затриманням росіян.
Як повідомляє видання, план повернення російських підводних човнів в Балаклаву обговорювали на зустрічі 8 травня в Криму Володимир Путін і Прем’єр України Микола Азаров. Як стало відомо, напередодні наміченого на наступний тиждень візиту президента Росії Дмитра Медведєва в Україну, до договору про продовження термінів базування Чорноморського флоту готується пакет документів щодо розвитку військово-морської бази в Севастополі, пише «Газета по-українськи».
Як розповів командувач ЧФ віце-адмірал Олександр Клєцков, уряд опрацьовує плани не лише модернізації флоту, а ще й облаштування російських військових у Севастополі та інших гарнізонах Криму. Раніше у зв’язку з невизначеним становищем ЧФ у Севастополі над розширенням інфраструктури російська сторона не працювала. Програма модернізації бази ЧФ розрахована до 2020 року.
За інформацією видання «Новая газета», Україна може погодитися розмістити військові бази в Миколаєві, Одесі та в гирлі Дунаю. Також стало відомо про плани модернізації Чорноморського флоту: після укладання договору про продовження термінів його базування в Севастополі це стає особливо актуальним.
Нагадаємо, що напередодні з’явилося ще одне повідомлення, що стосується Чорноморського флоту. Як стало відомо, Службою безпеки України (СБУ) і Федеральною службою безпеки Росії (ФСБ) буде підписаний договір про повернення російських спецслужб до Севастополя. Співробітники ФСБ були виселені з Криму в кінці минулого року. Цьому передував шпигунський скандал з затриманням росіян.
Як повідомляє видання, план повернення російських підводних човнів в Балаклаву обговорювали на зустрічі 8 травня в Криму Володимир Путін і Прем’єр України Микола Азаров. Як стало відомо, напередодні наміченого на наступний тиждень візиту президента Росії Дмитра Медведєва в Україну, до договору про продовження термінів базування Чорноморського флоту готується пакет документів щодо розвитку військово-морської бази в Севастополі, пише «Газета по-українськи».
Як розповів командувач ЧФ віце-адмірал Олександр Клєцков, уряд опрацьовує плани не лише модернізації флоту, а ще й облаштування російських військових у Севастополі та інших гарнізонах Криму. Раніше у зв’язку з невизначеним становищем ЧФ у Севастополі над розширенням інфраструктури російська сторона не працювала. Програма модернізації бази ЧФ розрахована до 2020 року.
Польський експерт каже, що українці добровільно стають "васалами" Росії
Згода України на роботу ФСБ Росії у Криму не є чимось унікальним у світовій практиці, але свідчить про "васалізацію" українців перед росіянами, заявив кореспонденту УНІАН експерт Інституту міжнародних відносин Варшавського університету Анджей ШЕПТИЦЬКИЙ.
За його словами, спецслужби ряду держав нерідко мають угоди, у тому числі секретні, з іншими державами, згідно з якими працюють на території цих держав.
"Це має місце, але це не оцінюється іншими державами надто позитивно. Це прояв певної добровільної васалізації", - сказав польський експерт.
А.ШЕПТИЦЬКИЙ звернув увагу на те, що українські власті, згідно х оприлюдненою інформацією, планують дозволити працівникам російської спецслужби працювати лише на території Криму, де дислоковано Чорноморський флот РФ, а не на всій території України.
Він визнав, що, крім офіційної причини необхідності перебування офіцерів ФСБ у Криму задля забезпечення роботи флоту, вони можуть займатися агентурною діяльністю, що ускладнить ситуацію на півострові.
На його думку, російська спецслужба, зокрема, може підтримувати проросійські неурядові організації, а також сприяти видачі російських паспортів жителям Криму.
Як повідомляв УНІАН, голова Федеральна служба безпеки РФ Олександр БОРТНИКОВ заявив 12 травня, що ФСБ і Служба безпеки України наступного тижня планують підписати новий документ, який визначає роботу російських контррозвідників у Севастополі, де базується Чорноморський флот.
"Ми з колегами з СБУ домовилися про повернення наших військових контррозвідників до Севастополя. Наступного тижня відбудеться зустріч представників двох спецслужб, на якій ми підпишемо нову угоду про спільну роботу щодо забезпеченню безпеки", - сказав він.
У 2009 році територію України залишили 19 співробітників ФСБ, які забезпечували безпеку на Чорноморському флоті РФ. Їхнє перебування у Криму було передбачене договором від 2000 року, який був денонсований за ініціативою тодішнього голови СБУ Валентина НАЛИВАЙЧЕНКА.
За його словами, спецслужби ряду держав нерідко мають угоди, у тому числі секретні, з іншими державами, згідно з якими працюють на території цих держав.
"Це має місце, але це не оцінюється іншими державами надто позитивно. Це прояв певної добровільної васалізації", - сказав польський експерт.
А.ШЕПТИЦЬКИЙ звернув увагу на те, що українські власті, згідно х оприлюдненою інформацією, планують дозволити працівникам російської спецслужби працювати лише на території Криму, де дислоковано Чорноморський флот РФ, а не на всій території України.
Він визнав, що, крім офіційної причини необхідності перебування офіцерів ФСБ у Криму задля забезпечення роботи флоту, вони можуть займатися агентурною діяльністю, що ускладнить ситуацію на півострові.
На його думку, російська спецслужба, зокрема, може підтримувати проросійські неурядові організації, а також сприяти видачі російських паспортів жителям Криму.
Як повідомляв УНІАН, голова Федеральна служба безпеки РФ Олександр БОРТНИКОВ заявив 12 травня, що ФСБ і Служба безпеки України наступного тижня планують підписати новий документ, який визначає роботу російських контррозвідників у Севастополі, де базується Чорноморський флот.
"Ми з колегами з СБУ домовилися про повернення наших військових контррозвідників до Севастополя. Наступного тижня відбудеться зустріч представників двох спецслужб, на якій ми підпишемо нову угоду про спільну роботу щодо забезпеченню безпеки", - сказав він.
У 2009 році територію України залишили 19 співробітників ФСБ, які забезпечували безпеку на Чорноморському флоті РФ. Їхнє перебування у Криму було передбачене договором від 2000 року, який був денонсований за ініціативою тодішнього голови СБУ Валентина НАЛИВАЙЧЕНКА.
Сомалійські ЗМІ звинуватили Росію в розстрілі піратів
Сомалійські Сомалі виступили із звинуваченнями щодо Росії у зв`язку із загибеллю піратів, які захопили 5 травня танкер "Московський університет".
Як передає РосБізнесКонсалтинг з посиланням на агентство Somalilandpress, з керівництвом видання зв`язалися представники піратів і повідомили, що російські моряки не відпустили піратів, які брали участь в захопленні російського танкера, а розстріляли їх, після чого склали тіла в шлюпку і відправили до відкритого моря.
Крім того, в своєму зверненні пірати пригрозили розправою всім російським морякам, які потраплятимуть до рук загарбників у майбутньому.
Напередодні посол Сомалі в РФ Мухаммед Хандуле заявив, що його країна не має в своєму розпорядженні інформації про долю піратів, які захопили російський танкер "Московський університет" і пізніше були відпущені в Аравійське море за 300 миль від суші. Раніше того ж дня в Міноборони РФ повідомили, що пірати, які захопили танкер "Московський університет" в Аденській затоці, берега не дісталися і загинули.
Як передає РосБізнесКонсалтинг з посиланням на агентство Somalilandpress, з керівництвом видання зв`язалися представники піратів і повідомили, що російські моряки не відпустили піратів, які брали участь в захопленні російського танкера, а розстріляли їх, після чого склали тіла в шлюпку і відправили до відкритого моря.
Крім того, в своєму зверненні пірати пригрозили розправою всім російським морякам, які потраплятимуть до рук загарбників у майбутньому.
Напередодні посол Сомалі в РФ Мухаммед Хандуле заявив, що його країна не має в своєму розпорядженні інформації про долю піратів, які захопили російський танкер "Московський університет" і пізніше були відпущені в Аравійське море за 300 миль від суші. Раніше того ж дня в Міноборони РФ повідомили, що пірати, які захопили танкер "Московський університет" в Аденській затоці, берега не дісталися і загинули.
Запорізький губернатор: Пам'ятник Сталіну встановлено з порушенням законодавства
Голова Запорізької облдержадміністрації Борис Петров стверджує, що пам'ятник Йосипу Сталіну в Запоріжжі встановлено з порушенням вимог законодавства.
Про це він заявив сьогодні на прес-конференції.
У зв'язку з цим Петров звернувся до мера Запоріжжя Євгена Карташова із запитом даних про документи і рішення, які дозволили встановити бюст Сталіну біля будівлі обкому КПУ в Запоріжжі. Також губернатор звернувся до прокуратури Запорізької області з проханням дати правову оцінку діям комуністів.
"Я направив звернення до мера з вимогою дати вичерпну інформацію про те, на підставі яких документів та рішень це зроблено. Як ви знаєте, ніяких документів і рішень немає. Я вважаю, що міський голова самоусунувся. Також я звернувся до прокурора - дати правову оцінку діям комуністів ", - заявив Петров.
Він зазначив, що не тільки пам'ятник Сталіну встановлений у місті незаконно, але й будівництво самої будівлі обкому КПУ, яка, згідно з документами повинна була бути двоповерховою, а де-факто побудована триповерховою.
Як повідомлялося, 5 травня у Запоріжжі був відкритий перший за часів незалежності України пам'ятник Сталіну. Триметровий силуміновий пам'ятник, який являє собою напівфігуру Сталіна у військовій формі з Зіркою Героя, відкрили біля будівлі Запорізького обкому КПУ в Жовтневому районі Запоріжжя під гімн СРСР в присутності близько 1000 представників КПУ і прихильників комуністичної ідеології.
За даними КПУ, рішення встановити пам'ятник Сталіну було прийнято Запорізьким обкомом КПУ на початку 2010 року на прохання ветеранів війни.
Про це він заявив сьогодні на прес-конференції.
У зв'язку з цим Петров звернувся до мера Запоріжжя Євгена Карташова із запитом даних про документи і рішення, які дозволили встановити бюст Сталіну біля будівлі обкому КПУ в Запоріжжі. Також губернатор звернувся до прокуратури Запорізької області з проханням дати правову оцінку діям комуністів.
"Я направив звернення до мера з вимогою дати вичерпну інформацію про те, на підставі яких документів та рішень це зроблено. Як ви знаєте, ніяких документів і рішень немає. Я вважаю, що міський голова самоусунувся. Також я звернувся до прокурора - дати правову оцінку діям комуністів ", - заявив Петров.
Він зазначив, що не тільки пам'ятник Сталіну встановлений у місті незаконно, але й будівництво самої будівлі обкому КПУ, яка, згідно з документами повинна була бути двоповерховою, а де-факто побудована триповерховою.
Як повідомлялося, 5 травня у Запоріжжі був відкритий перший за часів незалежності України пам'ятник Сталіну. Триметровий силуміновий пам'ятник, який являє собою напівфігуру Сталіна у військовій формі з Зіркою Героя, відкрили біля будівлі Запорізького обкому КПУ в Жовтневому районі Запоріжжя під гімн СРСР в присутності близько 1000 представників КПУ і прихильників комуністичної ідеології.
За даними КПУ, рішення встановити пам'ятник Сталіну було прийнято Запорізьким обкомом КПУ на початку 2010 року на прохання ветеранів війни.
Фахівці: Ініціатива уряду відмінити дублювання іноземних фільмів українською мовою - безпідставна
Фахівці кінодубляжу вважають безпідставною ініціативу уряду відмінити обов’язкове дублювання іноземних фільмів українською мовою.
Режисер кінодубляжу Кость Лінартович спростував заяви деяких політиків про нібито низьку якість дублювання фільмів українською мовою. За словами режисера, навіть його російські колеги визнають, що український дубляж є якіснішим за російський. “Тому що у них це вал, а у нас інші підходи”, – сказав він.
Лінартович також зауважив, що вимоги до якості дубляжу в Україні є дуже високими, наприклад, під час вибору дублера відбувається кастинг, за результатами якого виконавця обирають з трьох-чотирьох претендентів. Усього, за словами Лінартовича, у процесі підготовки дубляжу одного фільму бере участь команда з 10-15 акторів, режисера, помічника режисера, перекладача та інших. Усе це робиться з метою забезпечити необхідну якість, зауважив режисер. “Це колосальна і виснажлива робота”, – сказав він.
Перекладач Федір Сидорук зазначив, що кожен фільм у процесі дубляжу проходить декілька ступенів контролю. “Я не можу займатись самодіяльністю, я маю узгоджувати все, що роблю”, – сказав він. Перекладач наголосив, що кіновиробники зацікавлені, аби дубляж їхньої продукції був якнайвищої якості, що у свою чергу забезпечить успіх стрічки у прокаті.
Музикант Олег Скрипка заявив, що у разі відміни положення про обов’язкове дублювання фільмів українською мовою громадян позбавляють права дивитись кіно рідною мовою. “Якщо мене, моє право не поважають, я не буду ходити в кіно”, – сказав він.
У разі ухвалення такого рішення Скрипка закликав усіх українців висловити свій протест і не ходити в кінотеатри на фільми, які не будуть дубльовані рідною мовою.
Він також висловив готовність, маючи відповідний досвід, безкоштовно взяти участь у процесі дублювання окремих фільмів українською для подальшого їх розповсюдження в Інтернеті. “Це не буде так потужно, але це буде альтернативою для тих, хто хоче дивитись кіно рідною мовою”, – сказав Скрипка.
Активіст громадської ініціативи Кіно-Переклад Андрій Гарасим навів данні Міжнародної асоціації виробників та дистриб’юторів фільмів Motion Picture Association (МPA), згідно з якими українські кінотеатри у 2009 р. відвідало майже 15 млн. глядачів – на 15% більше, ніж у попередньому році. За минулий рік касові збори від прокату фільмів в Україні, за даними MPA, зросли на 37% - до 420 млн. грн.
З початку цього року відвідуваність українських кінотеатрів продовжувала зростати і станом на 24 квітня 2010 р. у кінотеатрах побувало близько 6 млн. глядачів, що на 19% більше, ніж за відповідний період минулого року. Зростання надходжень від кінопрокату за неповних чотири місяця цього року становило 213 млн. грн., що на 58% більше, ніж у 2009 році.
Гарасим також зазначив, що збільшення касових зборів від кінопрокату відбувалось безперервно, починаючи з часу прийняття перших законодавчих актів щодо дублювання іноземних фільмів українською. Зокрема, у 2007 р. касові збори від кінопрокату становили 313 млн. грн., у 2008 р. – 355 млн. грн.
За словами іншого активіста Кіно-Переклада Павла Солодька, за дубляж фільму платить студія-виробник (мейджор). Дубляж одного фільму в середньому коштує 25 тис. доларів. Минулого року мейджори показали в Україні 68 фільмів. “Це 14 млн. грн., які залишилися в Україні. З них платилися зарплати сотням людей. З них платилися податки у держбюджет”, - зазначив Солодько.
Він також спростував інформацію про закриття кінотеатрів через показ фільмів, дубльованих українською. За словами Солодька, на сьогодні українські кінотеатри повним ходом переоснащуються новим обладнанням. Лише за останній час нове обладнання, в тому числі для перегляду фільмів у форматі 3D, було встановлено у 40 кінотеатрах.
Як повідомлялося, віце-прем’єр-міністр з гуманітарних питань Володимир Семиноженко доручив Міністерству культури та туризму розглянути законність наказу цього міністерства від 18 січня 2008 р. щодо обов’язковості дублювання фільмів українською мовою. Віце-прем’єр-міністр також не виключив можливості скасування цього наказу у разі визнання його таким, що суперечить нормам українського законодавства.
Водночас, на думку адвоката Ореста Данилевича, наказ Міністерства культури і туризму від 18 січня 2008 р. спрямований на встановлення певних технічних вимог до фільмокопій та правил розповсюдження фільмів, а отже не виходить за межі компетенції Мінкульту, визначеної першою частиною статті 14 Закону України Про кінематографію.
Він також додав, що згадана норма наказу повністю відтворює зміст постанови Кабінету міністрів України від 16 січня 2006 року, яка була визнана Вищим адміністративним судом України такою, що відповідає законодавству України.
Режисер кінодубляжу Кость Лінартович спростував заяви деяких політиків про нібито низьку якість дублювання фільмів українською мовою. За словами режисера, навіть його російські колеги визнають, що український дубляж є якіснішим за російський. “Тому що у них це вал, а у нас інші підходи”, – сказав він.
Лінартович також зауважив, що вимоги до якості дубляжу в Україні є дуже високими, наприклад, під час вибору дублера відбувається кастинг, за результатами якого виконавця обирають з трьох-чотирьох претендентів. Усього, за словами Лінартовича, у процесі підготовки дубляжу одного фільму бере участь команда з 10-15 акторів, режисера, помічника режисера, перекладача та інших. Усе це робиться з метою забезпечити необхідну якість, зауважив режисер. “Це колосальна і виснажлива робота”, – сказав він.
Перекладач Федір Сидорук зазначив, що кожен фільм у процесі дубляжу проходить декілька ступенів контролю. “Я не можу займатись самодіяльністю, я маю узгоджувати все, що роблю”, – сказав він. Перекладач наголосив, що кіновиробники зацікавлені, аби дубляж їхньої продукції був якнайвищої якості, що у свою чергу забезпечить успіх стрічки у прокаті.
Музикант Олег Скрипка заявив, що у разі відміни положення про обов’язкове дублювання фільмів українською мовою громадян позбавляють права дивитись кіно рідною мовою. “Якщо мене, моє право не поважають, я не буду ходити в кіно”, – сказав він.
У разі ухвалення такого рішення Скрипка закликав усіх українців висловити свій протест і не ходити в кінотеатри на фільми, які не будуть дубльовані рідною мовою.
Він також висловив готовність, маючи відповідний досвід, безкоштовно взяти участь у процесі дублювання окремих фільмів українською для подальшого їх розповсюдження в Інтернеті. “Це не буде так потужно, але це буде альтернативою для тих, хто хоче дивитись кіно рідною мовою”, – сказав Скрипка.
Активіст громадської ініціативи Кіно-Переклад Андрій Гарасим навів данні Міжнародної асоціації виробників та дистриб’юторів фільмів Motion Picture Association (МPA), згідно з якими українські кінотеатри у 2009 р. відвідало майже 15 млн. глядачів – на 15% більше, ніж у попередньому році. За минулий рік касові збори від прокату фільмів в Україні, за даними MPA, зросли на 37% - до 420 млн. грн.
З початку цього року відвідуваність українських кінотеатрів продовжувала зростати і станом на 24 квітня 2010 р. у кінотеатрах побувало близько 6 млн. глядачів, що на 19% більше, ніж за відповідний період минулого року. Зростання надходжень від кінопрокату за неповних чотири місяця цього року становило 213 млн. грн., що на 58% більше, ніж у 2009 році.
Гарасим також зазначив, що збільшення касових зборів від кінопрокату відбувалось безперервно, починаючи з часу прийняття перших законодавчих актів щодо дублювання іноземних фільмів українською. Зокрема, у 2007 р. касові збори від кінопрокату становили 313 млн. грн., у 2008 р. – 355 млн. грн.
За словами іншого активіста Кіно-Переклада Павла Солодька, за дубляж фільму платить студія-виробник (мейджор). Дубляж одного фільму в середньому коштує 25 тис. доларів. Минулого року мейджори показали в Україні 68 фільмів. “Це 14 млн. грн., які залишилися в Україні. З них платилися зарплати сотням людей. З них платилися податки у держбюджет”, - зазначив Солодько.
Він також спростував інформацію про закриття кінотеатрів через показ фільмів, дубльованих українською. За словами Солодька, на сьогодні українські кінотеатри повним ходом переоснащуються новим обладнанням. Лише за останній час нове обладнання, в тому числі для перегляду фільмів у форматі 3D, було встановлено у 40 кінотеатрах.
Як повідомлялося, віце-прем’єр-міністр з гуманітарних питань Володимир Семиноженко доручив Міністерству культури та туризму розглянути законність наказу цього міністерства від 18 січня 2008 р. щодо обов’язковості дублювання фільмів українською мовою. Віце-прем’єр-міністр також не виключив можливості скасування цього наказу у разі визнання його таким, що суперечить нормам українського законодавства.
Водночас, на думку адвоката Ореста Данилевича, наказ Міністерства культури і туризму від 18 січня 2008 р. спрямований на встановлення певних технічних вимог до фільмокопій та правил розповсюдження фільмів, а отже не виходить за межі компетенції Мінкульту, визначеної першою частиною статті 14 Закону України Про кінематографію.
Він також додав, що згадана норма наказу повністю відтворює зміст постанови Кабінету міністрів України від 16 січня 2006 року, яка була визнана Вищим адміністративним судом України такою, що відповідає законодавству України.
На Закарпатті відраховують студентів за участь в акціях проти Януковича
У Хустському університеті «Україна» оголошено про виключення з лав студентства 36 активістів молодіжної громадської організації «Сокіл» (молодіжна структура ВО «Свобода») – за участь у акціях протесту проти політики Януковича, що відбулися у Києві.
Закарпатська МГО «Сокіл» заявляє, що не залишить без уваги такі дії проти своїх активістів, – повідомили ЗІКу 12 травня у прес-службі ВО «Свобода».
У випадку продовження тиску на студентів чи їх виключення з ВНЗ через активну громадську позицію, розпочнуться масові акції протесту від стінами навчальних закладів.
Закарпатська МГО «Сокіл» заявляє, що не залишить без уваги такі дії проти своїх активістів, – повідомили ЗІКу 12 травня у прес-службі ВО «Свобода».
У випадку продовження тиску на студентів чи їх виключення з ВНЗ через активну громадську позицію, розпочнуться масові акції протесту від стінами навчальних закладів.
Експерти визнали український дубляж якіснішим за російський
Фахівці кінодубляжу вважають безпідставною ініціативу уряду відмінити обов’язкове дублювання іноземних фільмів українською мовою.
Про це вони повідомили на прес-конференції в УНІАН.
Режисер кінодубляжу Кость ЛІНАРТОВИЧ спростував заяви деяких політиків про нібито низьку якість дублювання фільмів українською мовою. За словами режисера, навіть його російські колеги визнають, що український дубляж є якіснішим за російський. “Тому що у них це вал, а у нас інші підходи”, – сказав він.
К.ЛІНАРТОВИЧ також зауважив, що вимоги до якості дубляжу в Україні є дуже високими, наприклад, під час вибору дублера відбувається кастинг, за результатами якого виконавця обирають з трьох-чотирьох претендентів. Усього, за словами К.ЛІНАРТОВИЧА, у процесі підготовки дубляжу одного фільму бере участь команда з 10-15 акторів, режисера, помічника режисера, перекладача та інших. Усе це робиться з метою забезпечити необхідну якість, зауважив режисер. “Це колосальна і виснажлива робота”, – сказав він.
Перекладач Федір СИДОРУК зазначив, що кожен фільм у процесі дубляжу проходить декілька ступенів контролю. “Я не можу займатись самодіяльністю, я маю узгоджувати все, що роблю”, – сказав він. Перекладач наголосив, що кіновиробники зацікавлені, аби дубляж їхньої продукції був якнайвищої якості, що у свою чергу забезпечить успіх стрічки в прокаті.
Музикант Олег СКРИПКА заявив, що у разі відміни положення про обов’язкове дублювання фільмів українською мовою громадян позбавляють права дивитись кіно рідною мовою. “Якщо мене, моє право не поважають, я не буду ходити в кіно”, – сказав він.
У разі ухвалення такого рішення О.СКРИПКА закликав усіх українців висловити свій протест і не ходити в кінотеатри на фільми, які не будуть дубльовані рідною мовою.
Він також висловив готовність, маючи відповідний досвід, безкоштовно взяти участь у процесі дублювання окремих фільмів українською для подальшого їх розповсюдження в Інтернеті. “Це не буде так потужно, але це буде альтернативою для тих, хто хоче дивитись кіно рідною мовою”, – сказав О.СКРИПКА.
Активіст громадської ініціативи “Кіно-Переклад” Андрій ГАРАСИМ навів данні Міжнародної асоціації виробників та дистриб’юторів фільмів Motion Picture Association (МPA), згідно з якими українські кінотеатри у 2009 р. відвідало майже 15 млн. глядачів – на 15% більше, ніж у попередньому році. За минулий рік касові збори від прокату фільмів в Україні, за даними MPA, зросли на 37% - до 420 млн. грн.
З початку цього року відвідуваність українських кінотеатрів продовжувала зростати і станом на 24 квітня 2010 р. у кінотеатрах побувало близько 6 млн. глядачів, що на 19% більше, ніж за відповідний період минулого року. Зростання надходжень від кінопрокату за неповних чотири місяця цього року становило 213 млн. грн., що на 58% більше, ніж у 2009 році.
А.ГАРАСИМ також зазначив, що збільшення касових зборів від кінопрокату відбувалось безперервно, починаючи з часу прийняття перших законодавчих актів щодо дублювання іноземних фільмів українською. Зокрема, у 2007 р. касові збори від кінопрокату становили 313 млн. грн., у 2008 р. – 355 млн. грн.
За словами іншого активіста “Кіно-Переклада” Павла СОЛОДЬКА, за дубляж фільму платить студія-виробник (мейджор). Дубляж одного фільму в середньому коштує 25 тис. доларів. Минулого року мейджори показали в Україні 68 фільмів. “Це 14 млн. грн., які залишилися в Україні. З них платилися зарплати сотням людей. З них платилися податки у держбюджет”, - зазначив П.СОЛОДЬКО.
Він також спростував інформацію про закриття кінотеатрів через показ фільмів, дубльованих українською. За словами П.СОЛОДЬКА, на сьогодні українські кінотеатри повним ходом переоснащуються новим обладнанням. Лише за останній час нове обладнання, в тому числі для перегляду фільмів у форматі 3D, було встановлено у 40 кінотеатрах.
Як повідомляв УНІАН, віце-прем’єр-міністр з гуманітарних питань Володимир СЕМИНОЖЕНКО доручив Міністерству культури та туризму розглянути законність наказу цього міністерства від 18 січня 2008 р. щодо обов’язковості дублювання фільмів українською мовою. Віце-прем’єр-міністр також не виключив можливості скасування цього наказу у разі визнання його таким, що суперечить нормам українського законодавства.
Водночас, на думку адвоката Ореста ДАНИЛЕВИЧА, наказ Міністерства культури і туризму від 18 січня 2008 р. спрямований на встановлення певних технічних вимог до фільмокопій та правил розповсюдження фільмів, а отже не виходить за межі компетенції Мінкульту, визначеної першою частиною статті 14 Закону України „Про кінематографію”.
Він також додав, що згадана норма наказу повністю відтворює зміст постанови Кабінету міністрів України від 16 січня 2006 року, яка була визнана Вищим адміністративним судом України такою, що відповідає законодавству України.
Про це вони повідомили на прес-конференції в УНІАН.
Режисер кінодубляжу Кость ЛІНАРТОВИЧ спростував заяви деяких політиків про нібито низьку якість дублювання фільмів українською мовою. За словами режисера, навіть його російські колеги визнають, що український дубляж є якіснішим за російський. “Тому що у них це вал, а у нас інші підходи”, – сказав він.
К.ЛІНАРТОВИЧ також зауважив, що вимоги до якості дубляжу в Україні є дуже високими, наприклад, під час вибору дублера відбувається кастинг, за результатами якого виконавця обирають з трьох-чотирьох претендентів. Усього, за словами К.ЛІНАРТОВИЧА, у процесі підготовки дубляжу одного фільму бере участь команда з 10-15 акторів, режисера, помічника режисера, перекладача та інших. Усе це робиться з метою забезпечити необхідну якість, зауважив режисер. “Це колосальна і виснажлива робота”, – сказав він.
Перекладач Федір СИДОРУК зазначив, що кожен фільм у процесі дубляжу проходить декілька ступенів контролю. “Я не можу займатись самодіяльністю, я маю узгоджувати все, що роблю”, – сказав він. Перекладач наголосив, що кіновиробники зацікавлені, аби дубляж їхньої продукції був якнайвищої якості, що у свою чергу забезпечить успіх стрічки в прокаті.
Музикант Олег СКРИПКА заявив, що у разі відміни положення про обов’язкове дублювання фільмів українською мовою громадян позбавляють права дивитись кіно рідною мовою. “Якщо мене, моє право не поважають, я не буду ходити в кіно”, – сказав він.
У разі ухвалення такого рішення О.СКРИПКА закликав усіх українців висловити свій протест і не ходити в кінотеатри на фільми, які не будуть дубльовані рідною мовою.
Він також висловив готовність, маючи відповідний досвід, безкоштовно взяти участь у процесі дублювання окремих фільмів українською для подальшого їх розповсюдження в Інтернеті. “Це не буде так потужно, але це буде альтернативою для тих, хто хоче дивитись кіно рідною мовою”, – сказав О.СКРИПКА.
Активіст громадської ініціативи “Кіно-Переклад” Андрій ГАРАСИМ навів данні Міжнародної асоціації виробників та дистриб’юторів фільмів Motion Picture Association (МPA), згідно з якими українські кінотеатри у 2009 р. відвідало майже 15 млн. глядачів – на 15% більше, ніж у попередньому році. За минулий рік касові збори від прокату фільмів в Україні, за даними MPA, зросли на 37% - до 420 млн. грн.
З початку цього року відвідуваність українських кінотеатрів продовжувала зростати і станом на 24 квітня 2010 р. у кінотеатрах побувало близько 6 млн. глядачів, що на 19% більше, ніж за відповідний період минулого року. Зростання надходжень від кінопрокату за неповних чотири місяця цього року становило 213 млн. грн., що на 58% більше, ніж у 2009 році.
А.ГАРАСИМ також зазначив, що збільшення касових зборів від кінопрокату відбувалось безперервно, починаючи з часу прийняття перших законодавчих актів щодо дублювання іноземних фільмів українською. Зокрема, у 2007 р. касові збори від кінопрокату становили 313 млн. грн., у 2008 р. – 355 млн. грн.
За словами іншого активіста “Кіно-Переклада” Павла СОЛОДЬКА, за дубляж фільму платить студія-виробник (мейджор). Дубляж одного фільму в середньому коштує 25 тис. доларів. Минулого року мейджори показали в Україні 68 фільмів. “Це 14 млн. грн., які залишилися в Україні. З них платилися зарплати сотням людей. З них платилися податки у держбюджет”, - зазначив П.СОЛОДЬКО.
Він також спростував інформацію про закриття кінотеатрів через показ фільмів, дубльованих українською. За словами П.СОЛОДЬКА, на сьогодні українські кінотеатри повним ходом переоснащуються новим обладнанням. Лише за останній час нове обладнання, в тому числі для перегляду фільмів у форматі 3D, було встановлено у 40 кінотеатрах.
Як повідомляв УНІАН, віце-прем’єр-міністр з гуманітарних питань Володимир СЕМИНОЖЕНКО доручив Міністерству культури та туризму розглянути законність наказу цього міністерства від 18 січня 2008 р. щодо обов’язковості дублювання фільмів українською мовою. Віце-прем’єр-міністр також не виключив можливості скасування цього наказу у разі визнання його таким, що суперечить нормам українського законодавства.
Водночас, на думку адвоката Ореста ДАНИЛЕВИЧА, наказ Міністерства культури і туризму від 18 січня 2008 р. спрямований на встановлення певних технічних вимог до фільмокопій та правил розповсюдження фільмів, а отже не виходить за межі компетенції Мінкульту, визначеної першою частиною статті 14 Закону України „Про кінематографію”.
Він також додав, що згадана норма наказу повністю відтворює зміст постанови Кабінету міністрів України від 16 січня 2006 року, яка була визнана Вищим адміністративним судом України такою, що відповідає законодавству України.
У Львові відзначатимуть День пам’яті героїв
16 травня у Львові відзначатимуть День пам’яті жертв політичних репресій. Програму відзначення погоджено з головою Львівської ОДА Василем Горбалем.
Про це 12 травня у коментарі ZAXID.NET повідомив заступник голови Львівської ОДА з гуманітарних питань Ігор Держко. Відзначення Дня пам’яті жертв політичних репресій пройде на виконання відповідного указу Президента України від 17 лютого 2010 року.
"Фактично щойно у нас закінчилося засідання організаційного комітету, створеного для відзначення Дня пам’яті жертв політичних репресій. Маємо розроблену цілу програму відзначення цього дня, розроблену спільно управлінням внутрішньої політики Львівської ОДА з громадськими та політичними організаціями", – сказав Ігор Держко.
Окрім того, Ігор Держко поінформував, що 23 травня Львів відзначатиме День пам’яті героїв. "Це також будуть масштабні заходи із залученням молоді, шкільних колективів. Як і минулого року, відзначення Дня пам’яті героїв пройде біля пам’ятника Шевченку, буде піша хода, мистецькі акції, акції з військового вишколу тощо", – сказав Ігор Держко.
Як відомо, 6 травня відбудуться заходи з вшанування пам'яті жертв комуністичних репресій на території Національного історико-меморіального заповідника "Биківнянські могили" на Київщині. Лісова зона поблизу с. Биківня є найбільшим в Україні похованням жертв комуністичних політичних репресій. Протягом 30-40-их років ХХ століття в Биківні здійснювалося масове захоронення людей, страчених органами НКВС у Києві. За даними науковців тут поховано близько 100-120 тисяч осіб.
Про це 12 травня у коментарі ZAXID.NET повідомив заступник голови Львівської ОДА з гуманітарних питань Ігор Держко. Відзначення Дня пам’яті жертв політичних репресій пройде на виконання відповідного указу Президента України від 17 лютого 2010 року.
"Фактично щойно у нас закінчилося засідання організаційного комітету, створеного для відзначення Дня пам’яті жертв політичних репресій. Маємо розроблену цілу програму відзначення цього дня, розроблену спільно управлінням внутрішньої політики Львівської ОДА з громадськими та політичними організаціями", – сказав Ігор Держко.
Окрім того, Ігор Держко поінформував, що 23 травня Львів відзначатиме День пам’яті героїв. "Це також будуть масштабні заходи із залученням молоді, шкільних колективів. Як і минулого року, відзначення Дня пам’яті героїв пройде біля пам’ятника Шевченку, буде піша хода, мистецькі акції, акції з військового вишколу тощо", – сказав Ігор Держко.
Як відомо, 6 травня відбудуться заходи з вшанування пам'яті жертв комуністичних репресій на території Національного історико-меморіального заповідника "Биківнянські могили" на Київщині. Лісова зона поблизу с. Биківня є найбільшим в Україні похованням жертв комуністичних політичних репресій. Протягом 30-40-их років ХХ століття в Биківні здійснювалося масове захоронення людей, страчених органами НКВС у Києві. За даними науковців тут поховано близько 100-120 тисяч осіб.
11 громадських організацій вимагають відставки Горбаля
«12 травня представники молодіжних громадських організацій Львівщини підписали звернення молоді до депутатів Львівської обласної ради з вимогою відставки голови Львівської обласної державної адміністрації Василя Горбаля», – повідомив один із учасників зустрічі, голова Львівської обласної молодіжної громадської організації «Сокіл» Богдан Галайко.
Про це ZAXID.NET повідомили в прес-службі Львівської обласної організації ВО «Свобода».
У тексті звернення до депутатів йдеться:
«Ми, свідома молодь Львівщини, закликаємо Вас адекватно реагувати на ті процеси, які відбуваються у нашій країні, і докласти зусиль, щоб зупинити антиукраїнський наступ нової влади.
Вимагаємо ухвалити рішення про відставку нинішнього голови Львівської обласної державної адміністрації Василя Горбаля, який безпосередньо долучився до зради національних інтересів України.
Зокрема, будучи народним депутатом України, пан Горбаль 11 березня 2010 року підтримав уряд М.Азарова, внаслідок чого пост міністра освіти і науки України було віддано одіозному українофобу Дмитрові Табачнику, який завжди демонстрував зневажливе ставлення й ворожість до всього українського.
27 квітня 2010 року Василь Горбаль, обійнявши посаду голови Львівської ОДА, взяв участь у голосуванні за ратифікацію договору Януковича-Медвєдєва про продовження терміну перебування Чорноморського флоту РФ у Криму, знаючи, що громадськість Львівщини виступає категорично проти перебування російських військ на території України. Цими вчинками він порушив статтю 78 Конституції України, згідно з якою народні депутати не можуть мати іншого представницького мандата чи бути на державній службі, та статтю 81 Конституції, за якою повноваження народного депутата припиняються достроково на підставі закону, зокрема, в разі його переходу на державну службу. Василь Горбаль також порушив Закон "Про статус народного депутата України", за яким сумісництво державної посади та статусу народного депутата не можливе. Згідно з цим Законом, Василь Горбаль був зобов’язаний написати заяву ще до свого призначення на пост голови Львівської ОДА. Голосуючи за ратифікацію угоди про продовження терміну перебування Чорноморського флоту РФ в Криму, Василь Горбаль, як і інші депутати, що підтримали це рішення, порушив статтю 17 Конституції України, в якій сказано, що на території України забороняється створення і функціонування будь-яких озброєних формувань, не передбачених законом, не допускається розміщення іноземних військових баз.
Василь Горбаль також проігнорував рішення позачергової сесії Львівської обласної ради від 23 квітня 2010 р., на якій Ви, депутати обласної ради, засудили підписання "харківських угод" та закликали Верховну Раду не допустити їх ратифікації. Адже, рішення обласної ради як найвищого представницького органу усієї громади є найбільш легітимними актами органів місцевого самоврядування і своєрідним дороговказом для кожного державного службовця.
У зв’язку зі сказаним, вимагаємо негайно висловити недовіру голові Львівської ОДА Василеві Горбалю й змусити його звільнити цю посаду.
Молодь Львівщини рішуче стає на захист України! А з ким Ви?»
«Звернення підписали представники 11 громадських організацій, зокрема "Сокіл", громадська ініціатива "Відсіч", "Вічна Україна", "Батьківщина молода", "Центр політичних студій", Львівська крайова організація "Молодий народний рух", МГО "Горизонт", громадська ініціатива "Український національний збір", ГО "Сігма", МГО "Студентське братство імені Степана Бандери". Збір підписів ще триває.
У перерві сесії Львівської обласної ради, яка відбудеться 13 травня 2010 року, молодіжні організації планують провести театралізоване дійство «Вибір депутата», у якому пропонуватимуть депутатам обирати між яйцем і парасолькою, натякаючи на ситуацію у Верховній Раді під час голосування 27 квітня», – зазначено в повідомленні прес-служби ЛОО ВО «Свобода».
Про це ZAXID.NET повідомили в прес-службі Львівської обласної організації ВО «Свобода».
У тексті звернення до депутатів йдеться:
«Ми, свідома молодь Львівщини, закликаємо Вас адекватно реагувати на ті процеси, які відбуваються у нашій країні, і докласти зусиль, щоб зупинити антиукраїнський наступ нової влади.
Вимагаємо ухвалити рішення про відставку нинішнього голови Львівської обласної державної адміністрації Василя Горбаля, який безпосередньо долучився до зради національних інтересів України.
Зокрема, будучи народним депутатом України, пан Горбаль 11 березня 2010 року підтримав уряд М.Азарова, внаслідок чого пост міністра освіти і науки України було віддано одіозному українофобу Дмитрові Табачнику, який завжди демонстрував зневажливе ставлення й ворожість до всього українського.
27 квітня 2010 року Василь Горбаль, обійнявши посаду голови Львівської ОДА, взяв участь у голосуванні за ратифікацію договору Януковича-Медвєдєва про продовження терміну перебування Чорноморського флоту РФ у Криму, знаючи, що громадськість Львівщини виступає категорично проти перебування російських військ на території України. Цими вчинками він порушив статтю 78 Конституції України, згідно з якою народні депутати не можуть мати іншого представницького мандата чи бути на державній службі, та статтю 81 Конституції, за якою повноваження народного депутата припиняються достроково на підставі закону, зокрема, в разі його переходу на державну службу. Василь Горбаль також порушив Закон "Про статус народного депутата України", за яким сумісництво державної посади та статусу народного депутата не можливе. Згідно з цим Законом, Василь Горбаль був зобов’язаний написати заяву ще до свого призначення на пост голови Львівської ОДА. Голосуючи за ратифікацію угоди про продовження терміну перебування Чорноморського флоту РФ в Криму, Василь Горбаль, як і інші депутати, що підтримали це рішення, порушив статтю 17 Конституції України, в якій сказано, що на території України забороняється створення і функціонування будь-яких озброєних формувань, не передбачених законом, не допускається розміщення іноземних військових баз.
Василь Горбаль також проігнорував рішення позачергової сесії Львівської обласної ради від 23 квітня 2010 р., на якій Ви, депутати обласної ради, засудили підписання "харківських угод" та закликали Верховну Раду не допустити їх ратифікації. Адже, рішення обласної ради як найвищого представницького органу усієї громади є найбільш легітимними актами органів місцевого самоврядування і своєрідним дороговказом для кожного державного службовця.
У зв’язку зі сказаним, вимагаємо негайно висловити недовіру голові Львівської ОДА Василеві Горбалю й змусити його звільнити цю посаду.
Молодь Львівщини рішуче стає на захист України! А з ким Ви?»
«Звернення підписали представники 11 громадських організацій, зокрема "Сокіл", громадська ініціатива "Відсіч", "Вічна Україна", "Батьківщина молода", "Центр політичних студій", Львівська крайова організація "Молодий народний рух", МГО "Горизонт", громадська ініціатива "Український національний збір", ГО "Сігма", МГО "Студентське братство імені Степана Бандери". Збір підписів ще триває.
У перерві сесії Львівської обласної ради, яка відбудеться 13 травня 2010 року, молодіжні організації планують провести театралізоване дійство «Вибір депутата», у якому пропонуватимуть депутатам обирати між яйцем і парасолькою, натякаючи на ситуацію у Верховній Раді під час голосування 27 квітня», – зазначено в повідомленні прес-служби ЛОО ВО «Свобода».
Міф про перемогу дуже важливий для Росії, бо всі інші можна поставити під сумнів, – Маринович
Міф про перемогу дуже важливий для Росії, адже це єдиний період в історії, який є переможно-славний. Все інше можна поставити під сумнів. Всі жили колись славою Стаханова, а зараз як з цим? – заявив 11 травня під час круглого столу на тему «Пам'ять про Другу світову війну» президент Інституту релігії та суспільства, проректор із призначення та місії Українського Католицького Університету Мирослав Маринович.
«Є різні критерії оцінки того, хто переміг. Наприклад, у радянський період обговорювали тезу, що переможець багатіє, а переможений бідніє. Після Другої світової війни сталось навпаки», – зазначив Маринович.
З його слів, коли ми говоримо про гітлеризм, то більшість суспільства має завжди на увазі вузький історичний період. Аналогічно йдеться про комунізм. Якщо, зі слів Мирослава Мариновича, порівняти ці ідеології у один період, «ми бачимо, що це була одна й та сама логіка, одна й та ж парадигма».
«Ніхто тому не може сказати, яким був би гітлеризм 1990 чи 2010 року», – додав Маринович.
Він наголосив: «Я абсолютно згоден, що високий український міф війни має існувати. Не будьмо ідеалістами, що без міфу держава зможе вижити. Людина без самоусвідомлення не може жити, так само і народ. Інша річ, що нам дуже активно не давали збоку цей міф творити. Цілі машини працювали над тим, щоб, як тільки з’являлась якась теза, яка формувала український міф, її одразу розбивати. Але дивує й те, що й самі українці розбивали цей міф. Не знаю щоправда, чи можемо ми знайти вихід, коли говоримо про різні уявлення, різні пам’яті на горизонтальному рівні. Очевидно, виходу тут немає. Тут важливий рівень вертикальний: як тільки ми стаємо у позицію, що усі ми грішні, що всі ми люди, – тоді примирення можливе».
Мирослав Маринович додав, що цю проблему не розв’язати без залучення духовного аспекту.
«Жертва – це єдина сторона конфлікту, яка може простити. Жоден інший учасник конфлікту не може цього зробити за означенням. Є непізнана нами проблема прощення. Без неї ми ще довго матимемо колотнечу на цій землі. До речі, в офіційній російській історіографії також йдеться про те, що німецький народ – теж жертва», – каже він.
Разом з тим, Маринович зазначає, що всім відома істина «друг мого друга – мій друга», відтак ворог мого друга – мій ворог.
«У випадку Другої світової війни немає такого, що ворог Німеччини обов’язково є другом цивілізації», – каже він. Аналогічно можна, зі слів Мариновича, стверджувати і про комунізм.
Окрім того, Мирослав Маринович додав: «Мені здається, що, можливо, Німеччина стоїть зараз перспективою, коли все приховане в нації вихлюпнеться у нових формах. З’являються нові форми – неонацизм, неофашизм».
Нагадаємо, круглий стіл «Пам'ять про друг світову війну» за участі відомих експертів пройшов у межах Акції Пам’яті. про Другу світову війну у Львові.
«Є різні критерії оцінки того, хто переміг. Наприклад, у радянський період обговорювали тезу, що переможець багатіє, а переможений бідніє. Після Другої світової війни сталось навпаки», – зазначив Маринович.
З його слів, коли ми говоримо про гітлеризм, то більшість суспільства має завжди на увазі вузький історичний період. Аналогічно йдеться про комунізм. Якщо, зі слів Мирослава Мариновича, порівняти ці ідеології у один період, «ми бачимо, що це була одна й та сама логіка, одна й та ж парадигма».
«Ніхто тому не може сказати, яким був би гітлеризм 1990 чи 2010 року», – додав Маринович.
Він наголосив: «Я абсолютно згоден, що високий український міф війни має існувати. Не будьмо ідеалістами, що без міфу держава зможе вижити. Людина без самоусвідомлення не може жити, так само і народ. Інша річ, що нам дуже активно не давали збоку цей міф творити. Цілі машини працювали над тим, щоб, як тільки з’являлась якась теза, яка формувала український міф, її одразу розбивати. Але дивує й те, що й самі українці розбивали цей міф. Не знаю щоправда, чи можемо ми знайти вихід, коли говоримо про різні уявлення, різні пам’яті на горизонтальному рівні. Очевидно, виходу тут немає. Тут важливий рівень вертикальний: як тільки ми стаємо у позицію, що усі ми грішні, що всі ми люди, – тоді примирення можливе».
Мирослав Маринович додав, що цю проблему не розв’язати без залучення духовного аспекту.
«Жертва – це єдина сторона конфлікту, яка може простити. Жоден інший учасник конфлікту не може цього зробити за означенням. Є непізнана нами проблема прощення. Без неї ми ще довго матимемо колотнечу на цій землі. До речі, в офіційній російській історіографії також йдеться про те, що німецький народ – теж жертва», – каже він.
Разом з тим, Маринович зазначає, що всім відома істина «друг мого друга – мій друга», відтак ворог мого друга – мій ворог.
«У випадку Другої світової війни немає такого, що ворог Німеччини обов’язково є другом цивілізації», – каже він. Аналогічно можна, зі слів Мариновича, стверджувати і про комунізм.
Окрім того, Мирослав Маринович додав: «Мені здається, що, можливо, Німеччина стоїть зараз перспективою, коли все приховане в нації вихлюпнеться у нових формах. З’являються нові форми – неонацизм, неофашизм».
Нагадаємо, круглий стіл «Пам'ять про друг світову війну» за участі відомих експертів пройшов у межах Акції Пам’яті. про Другу світову війну у Львові.
Російські контррозвідники повернуться до Севастополя
Співробітники ФСБ в найближчі місяці можуть повернутися на Чорноморський флот. Як пише 12 травня "Коммерсантъ" із посиланням на джерела серед російських і українських дипломатів, така умова передбачена угодою про співпрацю, яку готуються підписати СБУ і ФСБ.
Повідомляється, що підписання угоди може відбутися вже 19-20 травня в Одесі, на зустрічі глави ФСБ Олександра Бортникова і керівника СБУ Валерія Хорошковського. Протягом місяця після цього російські контррозвідники повернуться до Севастополя. За інформацією видання, новий договір передбачає, що кандидатури співробітників ФСБ, які призначатимуться на Чорноморський флот, узгоджуватимуться з українськими спецслужбами.
За даними видання, в угоді не вказано, якою є кількість співробітників ФСБ, які можуть працювати на Україні, а також немає згадок про те, чи зможуть вони займатися оперативно-розшуковою діяльністю на території країни.
У 2009 році територію України залишили 19 співробітників ФСБ, які забезпечували безпеку на Чорноморському флоті. Валентин Наливайченко, який очолював тоді СБУ, пообіцяв, що їх функції візьмуть на себе його підлеглі. Перебування співробітників ФСБ в Криму було передбачене договором від 2000 року, який був денонсований у 2009 році.
21 квітня поточного року президент Росії Дмитро Медведєв і його український колега Віктор Янукович уклали угоду про продовження терміну перебування Чорноморського флоту в Криму на 25 років. Цей документ вже ратифікований парламентами обох країн. У обмін на надання місця для бази в Севастополі Росія надасть Україні знижку на газ.
Повідомляється, що підписання угоди може відбутися вже 19-20 травня в Одесі, на зустрічі глави ФСБ Олександра Бортникова і керівника СБУ Валерія Хорошковського. Протягом місяця після цього російські контррозвідники повернуться до Севастополя. За інформацією видання, новий договір передбачає, що кандидатури співробітників ФСБ, які призначатимуться на Чорноморський флот, узгоджуватимуться з українськими спецслужбами.
За даними видання, в угоді не вказано, якою є кількість співробітників ФСБ, які можуть працювати на Україні, а також немає згадок про те, чи зможуть вони займатися оперативно-розшуковою діяльністю на території країни.
У 2009 році територію України залишили 19 співробітників ФСБ, які забезпечували безпеку на Чорноморському флоті. Валентин Наливайченко, який очолював тоді СБУ, пообіцяв, що їх функції візьмуть на себе його підлеглі. Перебування співробітників ФСБ в Криму було передбачене договором від 2000 року, який був денонсований у 2009 році.
21 квітня поточного року президент Росії Дмитро Медведєв і його український колега Віктор Янукович уклали угоду про продовження терміну перебування Чорноморського флоту в Криму на 25 років. Цей документ вже ратифікований парламентами обох країн. У обмін на надання місця для бази в Севастополі Росія надасть Україні знижку на газ.
Топити піратів у морі - це необхідність чи вбивство?
11 травня стало відомо: пірати, які захопили танкер "Московський університет" і були висаджені російськими військовими моряками, які звільнили судно, в човен у відкритому морі, не змогли дістатися берега. "Мабуть, вони загинули", – передають інформагентства слова неназваного "високопоставленого джерела" у військовому відомстві.
Піратів, як повідомлялося раніше, відпустили в море за 300 км від берега, в човні, забравши навігаційне устаткування.
Керівник Центру Морського права, професор Василь Гуцуляк в інтерв’ю Радіо Свобода так прокоментував ситуацію:
– Одразу скажу, що операція із звільнення танкера протичовновим кораблем "Маршал Шапошников" проведена бездоганно і свідчить про професійну виучку військових моряків. Але, схоже, наші військові моряки не дуже добре знайомі з міжнародним морським правом...
Міжнародне право дає можливість державі, яка захопила піратів, судити їх відповідно до свого законодавства на території своєї держави. Другий варіант – видати іншій державі. В даному випадку – Сомалі, громадянами якого були захоплені пірати.
Натомість полонених посадили в човен. І, якщо це справді сталося у відкритому морі, тим самим фактично прирекли їх на вірну загибель. Такі дії військових моряків мені абсолютно незрозумілі, адже ці дії підпадають під норми міжнародного права: цілий ряд конвенцій зобов`язує надавати допомогу будь-якій людині, яка гине на морі. Крім того, є відповідна стаття в російському Кримінальному кодексі – залишення особи в небезпеці.
Ситуація дуже серйозна. Якщо підтвердиться інформація, що через дії російських моряків люди загинули... Схоже на вбивство, хочемо ми цього або не хочемо.
А взагалі, звичайно, це була унікальна можливість продемонструвати, як ми поважаємо міжнародне право, як ми не залишаємо безкарними піратські напади: доставити їх на територію Росії і судити відповідно до законодавства. Така можливість є: в Кримінальному кодексі РФ існує стаття 229 – піратство.
Піратів, як повідомлялося раніше, відпустили в море за 300 км від берега, в човні, забравши навігаційне устаткування.
Керівник Центру Морського права, професор Василь Гуцуляк в інтерв’ю Радіо Свобода так прокоментував ситуацію:
– Одразу скажу, що операція із звільнення танкера протичовновим кораблем "Маршал Шапошников" проведена бездоганно і свідчить про професійну виучку військових моряків. Але, схоже, наші військові моряки не дуже добре знайомі з міжнародним морським правом...
Міжнародне право дає можливість державі, яка захопила піратів, судити їх відповідно до свого законодавства на території своєї держави. Другий варіант – видати іншій державі. В даному випадку – Сомалі, громадянами якого були захоплені пірати.
Натомість полонених посадили в човен. І, якщо це справді сталося у відкритому морі, тим самим фактично прирекли їх на вірну загибель. Такі дії військових моряків мені абсолютно незрозумілі, адже ці дії підпадають під норми міжнародного права: цілий ряд конвенцій зобов`язує надавати допомогу будь-якій людині, яка гине на морі. Крім того, є відповідна стаття в російському Кримінальному кодексі – залишення особи в небезпеці.
Ситуація дуже серйозна. Якщо підтвердиться інформація, що через дії російських моряків люди загинули... Схоже на вбивство, хочемо ми цього або не хочемо.
А взагалі, звичайно, це була унікальна можливість продемонструвати, як ми поважаємо міжнародне право, як ми не залишаємо безкарними піратські напади: доставити їх на територію Росії і судити відповідно до законодавства. Така можливість є: в Кримінальному кодексі РФ існує стаття 229 – піратство.
Підписатися на:
Дописи (Atom)