У Верховній Раді зареєстровано проект постанови про звільнення Анатолія Могильова з посади міністра внутрішніх справ. Як пише КоммерсантЪ-Украина, підставою для відставки є "ксенофобські заяви" голови МВС.
Опозиція вирішила відправити у відставку ще одного члена кабінету Миколи Азарова. Вчора було зареєстровано проект постанови про звільнення Анатолія Могильова з посади міністра внутрішніх справ. Авторами документу є депутати фракції НУ-НС - Борис Тарасюк, В'ячеслав Коваль, Олександр Чорноволенко та Мустафа Джемільов.
Підставою ж для відставки голови МВС є не його господарська діяльність, а ставлення до кримських татар. Як розповів Ъ-Украина Джемільов, "будучи начальником кримської міліції, Могильов неодноразово дозволяв собі ксенофобські заяви, публічно схвалював депортацію Сталіним кримських татар". "Він також несе відповідальність за те, що під час подій на горі Ай-Петрі 6 листопада 2007 Беркут застосовував зброю проти неозброєних мирних громадян", - упевнений депутат.
Як приклад ксенофобських заяв Джемільов назвав статтю в газеті Кримська правда, автором якої був Могильов. "Але оскільки кримські татари - не стадо баранів, які тупо слідують за ватажком, - йдеться в номері газети від 24 січня 2008 року, - то для переконливості необхідні ідеологія, постулати, обґрунтування домагань, коротше, велика мета, яка виправдає будь-які засоби. Для цього створюються міфи, які вбиваються в голови татарського населення, як електронний чіп універсального солдата. Основні міфи - про корінний народ і національну державу, про виключне і пріоритетне праві, про особливий ступінь скривдженості".
Радник глави МВС Костянтин Стогній назвав ініціативу депутатів політичною провокацією. "У подіях 6 листопада 2007 брали участь підприємці, які вели незаконну комерційну діяльність на самозахопленій території. Коли Беркут оточив їхні заклади і заблокував всі під'їзди до них, ці підприємці на знак протесту почали палити багаття і кидати в них вибухонебезпечні предмети. Через підвищену небезпеку їх довелося зупинити із застосуванням сили", - розповів Стогній. Висловлювання ж міністра, на які посилаються депутати, він назвав "приватною думкою Могильова, на яку він, як громадянин, має повне право".
Нагадаємо, напередодні депутати БЮТ Євген Добряк та Раїса Сорочинська-Кириленко зареєстрували проект постанови про звільнення міністра охорони здоров'я Зіновія Митника. На думку депутатів, Митник не зміг забезпечити контроль за витрачанням бюджетних коштів, коли координував роботу тендерного комітету МОЗ, що свідчить про його непрофесіоналізм.
статті про українську політику і не тільки
21.05.10
Рада не підтримала розвиток української мови
У Державній програмі економічного і соціального розвитку України на 2010 рік жодного разу не згадується необхідність розвитку української мови та української культури, причому Верховна Рада відхилила всі ініціативи щодо цього.
Про це заявив віце-спікер Верховної ради Микола Томенко. Коментуючи прийняття програми, він зазначив, що в ній було враховано цілу низку його поправок в частині гуманітарного розвитку країни на наступний рік.
Водночас, Томенко зазначив, що коаліція так і не підтримала його ключові пропозиції щодо "забезпечення розвитку української культури", "забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України", "виконання Державної програми розвитку і функціонування української мови на 2004-2010 роки та розробка нової стратегічної програми функціонування державної мови".
"Парадокс полягає в тому, що Програма залишилася без усілякої згадки про підтримку української мови і української культури, зате розписано заходи, що стосуються підтримки мов національних меншин", - зауважив віце-спікер.
Ще сумнішим, на його думку, є те, що "частина моїх поправок, які було відхилено коаліцією і урядом, - це дослівне цитування статті 10 Конституції України, яка зобов'язує владу забезпечувати розвиток української мови".
Нагадаємо, в урядовій програмі соціально-економічного розвитку України, представленій на розгляд ВР, не було жодної згадки про підтримку української мови і культури.
Верховна Рада затвердила державну програму економічного і соціального розвитку України на 2010 рік 20 травня.
Про це заявив віце-спікер Верховної ради Микола Томенко. Коментуючи прийняття програми, він зазначив, що в ній було враховано цілу низку його поправок в частині гуманітарного розвитку країни на наступний рік.
Водночас, Томенко зазначив, що коаліція так і не підтримала його ключові пропозиції щодо "забезпечення розвитку української культури", "забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України", "виконання Державної програми розвитку і функціонування української мови на 2004-2010 роки та розробка нової стратегічної програми функціонування державної мови".
"Парадокс полягає в тому, що Програма залишилася без усілякої згадки про підтримку української мови і української культури, зате розписано заходи, що стосуються підтримки мов національних меншин", - зауважив віце-спікер.
Ще сумнішим, на його думку, є те, що "частина моїх поправок, які було відхилено коаліцією і урядом, - це дослівне цитування статті 10 Конституції України, яка зобов'язує владу забезпечувати розвиток української мови".
Нагадаємо, в урядовій програмі соціально-економічного розвитку України, представленій на розгляд ВР, не було жодної згадки про підтримку української мови і культури.
Верховна Рада затвердила державну програму економічного і соціального розвитку України на 2010 рік 20 травня.
Кооперація "Газпрому" і "Нафтогазу" загрожує суверенітету України в енергосекторі
Суверенітет України в енергетичному секторі буде зведений до мінімуму в разі кооперації "Газпрому" і "Нафтогазу", вважає директор енергетичних програм центру "Номос" Михайло Гончар.
"Прихід "Газпрому" в можливу інтегровану компанію означатиме, що з часом важелі контролю над системою газотранспортною, системою підземних сховищ газу фактично перейдуть з українських рук в руки транснаціональної ділової групи. І при цьому роль як щодо менеджменту національної акціонерної компанії, так і в цілому суверенітет України в енергетичному секторі буде зведений практично до мінімуму. Тобто, це буде технологічний підрозділ російської монополії", - сказав він на прес-конференції в середу в Києві.
Він висловив переконання, що "спроби російської сторони встановити тіснішу форму кооперації на рівні "Газпром"-"Нафтогаз", безумовно, викличуть не зовсім схвальну реакцію навіть в правлячій політичній групі".
Гончар вважає, що українська сторона має ставити питання про те, яким чином буде забезпечений контрактний об'єм транзиту, зафіксований в документі від 19 січня 2009 року, в умовах реалізації Росією проектів щодо "Південного" і "Північного" потоків.
"Прихід "Газпрому" в можливу інтегровану компанію означатиме, що з часом важелі контролю над системою газотранспортною, системою підземних сховищ газу фактично перейдуть з українських рук в руки транснаціональної ділової групи. І при цьому роль як щодо менеджменту національної акціонерної компанії, так і в цілому суверенітет України в енергетичному секторі буде зведений практично до мінімуму. Тобто, це буде технологічний підрозділ російської монополії", - сказав він на прес-конференції в середу в Києві.
Він висловив переконання, що "спроби російської сторони встановити тіснішу форму кооперації на рівні "Газпром"-"Нафтогаз", безумовно, викличуть не зовсім схвальну реакцію навіть в правлячій політичній групі".
Гончар вважає, що українська сторона має ставити питання про те, яким чином буде забезпечений контрактний об'єм транзиту, зафіксований в документі від 19 січня 2009 року, в умовах реалізації Росією проектів щодо "Південного" і "Північного" потоків.
Російські ЗМІ: Українські олігархи намагаються вплинути на проекти співпраці України і РФ
Російські ЗМІ, підбиваючи підсумки візиту до України президента РФ Дмитра Медвєдєва, звертають увагу на спроби Києва лобіювати бізнес-інтереси близьких до української влади комерційних структур, а також на прагнення деяких українських олігархів зробити вплив на політику України щодо енергетичної співпраці з Росією.
Російська "Незалежна газета" в публікації в четвер відзначає наполегливість, з якою український президент і його команда на бізнес-форумі, який відбувся в Києві, просували ідею повернення України на газовий ринок Середньої Азії.
Як вказує "НГ", президент України Віктор Янукович і глава українського Мінпаливенерго Юрій Бойко поставили перед Д.Медвєдєвим питання про організацію постачань до України газу з Середньої Азії по російських трубопроводах. При цьому і В.Янукович, і Ю.Бойко постаралися надати цій темі міждержавного значення, підкреслюючи, що від відновлення постачань виграють не лише задіяні в них українські і російські компанії, але і економічне співробітництво двох країн.
В той же час Д.Медвєдєв, зі свого боку, стримано поставився до пропозиції, відзначивши, що в історії постачань до України центральноазіатського газу "були різні схеми, і далеко не всі витримали перевірку часом".
Газета, посилаючись на експертів, пише, що мова в цьому обміні думками йшла не стільки про міждержавні газові відносини, скільки про нові бізнес-схеми комерційних структур, близьких до української влади, зокрема, газового посередника "РосУкрЕнерго", яку традиційно пов'язують з ім'ям її співвласника Дмитра Фірташа.
Автор статті нагадує, що в результаті торішніх російсько-українських газових домовленостей компанія-посередник була усунена з схеми постачань газу до України.
Газета вважає показовим той факт, що Д.Фірташ, який довго не з'являвся в інформаційному просторі, після бізнес-форуму повідомив українським журналістам: "Ми все одно повинні повернутися до Середньої Азії, тому що це, в першу чергу, промисловість України".
Учасники бізнес-форуму, продовжує видання, неофіційно визнали, що українська влада спробувала відкрито лобіювати бізнес-інтереси комерційної структури. Один з бізнесменів, відзначивши, що російський президент прохолодно поставився до цієї ініціативи, визнав у відповідь кроком Києва заяву голови президентської адміністрації Сергія Льовочкіна, в якому той розкритикував ідею російського прем'єра Володимира Путіна про об'єднання компаній "Нафтогазу" і "Газпром", а також українського "Енергоатома" з "Росатомом".
"Формула проста: синергія повинна давати додану вартість. А якщо її немає, і плюс до всього додаються різного роду складності, тоді це злиття не найцікавіше", - цитує видання С.Льовочкіна.
"НГ" наводить думку експерта з енергетичних питань Валентина Землянського, який передбачив, що тема постачань центральноазіатського газу пов'язана більшою мірою не з державними інтересами України, а з бізнес-планами окремих компаній. Він пояснив, що вартість таких постачань значно не відрізнятиметься від ціни на російський газ, а законтрактованих в "Газпрому" об'ємів постачань українській стороні вистачає з лишком. Крім того, проект, на його думку, передбачає вирішення маси додаткових питань, починаючи від угод з Росією, яка ще в 2003 році викупила всі об'єми центральноазіатського газу і контролює всі транзитні шляхи його транспортування до України, закінчуючи визначенням схеми і оператора постачань. "Сьогодні в цьому проекті питань більше, ніж відповідей, а плюсів менше, ніж мінусів", – вважає В.Землянський.
Російський інформаційний інтернет-портал NEWSru.com відзначає позицію самого Д.Фірташа з питання про об'єднання "Нафтогазу" і "Газпрому". Коментуючи для журналістів російсько-український бізнес-форум, бізнесмен заявив, що він не вірить в злиття двох компаній. "Я вважаю, що це неправильно. І я не вірю, що це станеться. Якщо це станеться, Росія поглине Україну, - пояснив співвласник "РосУкрЕнерго".
Раніше, коментуючи пропозиції В.Путіна про об'єднання НАК "Нафтогаз України" і "Газпрому", українські експерти передбачали, що таке об'єднання безпосередньо торкнеться економічних інтересів впливових українських олігархів – енергетиків і промисловців і викличе їх опір.
Російська "Незалежна газета" в публікації в четвер відзначає наполегливість, з якою український президент і його команда на бізнес-форумі, який відбувся в Києві, просували ідею повернення України на газовий ринок Середньої Азії.
Як вказує "НГ", президент України Віктор Янукович і глава українського Мінпаливенерго Юрій Бойко поставили перед Д.Медвєдєвим питання про організацію постачань до України газу з Середньої Азії по російських трубопроводах. При цьому і В.Янукович, і Ю.Бойко постаралися надати цій темі міждержавного значення, підкреслюючи, що від відновлення постачань виграють не лише задіяні в них українські і російські компанії, але і економічне співробітництво двох країн.
В той же час Д.Медвєдєв, зі свого боку, стримано поставився до пропозиції, відзначивши, що в історії постачань до України центральноазіатського газу "були різні схеми, і далеко не всі витримали перевірку часом".
Газета, посилаючись на експертів, пише, що мова в цьому обміні думками йшла не стільки про міждержавні газові відносини, скільки про нові бізнес-схеми комерційних структур, близьких до української влади, зокрема, газового посередника "РосУкрЕнерго", яку традиційно пов'язують з ім'ям її співвласника Дмитра Фірташа.
Автор статті нагадує, що в результаті торішніх російсько-українських газових домовленостей компанія-посередник була усунена з схеми постачань газу до України.
Газета вважає показовим той факт, що Д.Фірташ, який довго не з'являвся в інформаційному просторі, після бізнес-форуму повідомив українським журналістам: "Ми все одно повинні повернутися до Середньої Азії, тому що це, в першу чергу, промисловість України".
Учасники бізнес-форуму, продовжує видання, неофіційно визнали, що українська влада спробувала відкрито лобіювати бізнес-інтереси комерційної структури. Один з бізнесменів, відзначивши, що російський президент прохолодно поставився до цієї ініціативи, визнав у відповідь кроком Києва заяву голови президентської адміністрації Сергія Льовочкіна, в якому той розкритикував ідею російського прем'єра Володимира Путіна про об'єднання компаній "Нафтогазу" і "Газпром", а також українського "Енергоатома" з "Росатомом".
"Формула проста: синергія повинна давати додану вартість. А якщо її немає, і плюс до всього додаються різного роду складності, тоді це злиття не найцікавіше", - цитує видання С.Льовочкіна.
"НГ" наводить думку експерта з енергетичних питань Валентина Землянського, який передбачив, що тема постачань центральноазіатського газу пов'язана більшою мірою не з державними інтересами України, а з бізнес-планами окремих компаній. Він пояснив, що вартість таких постачань значно не відрізнятиметься від ціни на російський газ, а законтрактованих в "Газпрому" об'ємів постачань українській стороні вистачає з лишком. Крім того, проект, на його думку, передбачає вирішення маси додаткових питань, починаючи від угод з Росією, яка ще в 2003 році викупила всі об'єми центральноазіатського газу і контролює всі транзитні шляхи його транспортування до України, закінчуючи визначенням схеми і оператора постачань. "Сьогодні в цьому проекті питань більше, ніж відповідей, а плюсів менше, ніж мінусів", – вважає В.Землянський.
Російський інформаційний інтернет-портал NEWSru.com відзначає позицію самого Д.Фірташа з питання про об'єднання "Нафтогазу" і "Газпрому". Коментуючи для журналістів російсько-український бізнес-форум, бізнесмен заявив, що він не вірить в злиття двох компаній. "Я вважаю, що це неправильно. І я не вірю, що це станеться. Якщо це станеться, Росія поглине Україну, - пояснив співвласник "РосУкрЕнерго".
Раніше, коментуючи пропозиції В.Путіна про об'єднання НАК "Нафтогаз України" і "Газпрому", українські експерти передбачали, що таке об'єднання безпосередньо торкнеться економічних інтересів впливових українських олігархів – енергетиків і промисловців і викличе їх опір.
США і собі хочуть такі ж амбітні угоди та помпезні церемонії, які Янукович зробив для Медведєва
Деякі західні експерти розглядають останні угоди України та Росії як своєрідне зречення Україною частини суверенітету, – каже співдиректор Центру за американський прогрес Семюел Чарап. У підписаних угодах між Україною та Росією, з його точки зору, важливий не лише текст, а й те, що читається між рядками.
«Документи, незважаючи на текст, мають велике символічне значення. На мій погляд, саме це є стратегічним результатом цих документів – вплив підтексту на внутрішню політику в Україні, бо Янукович в основному перекреслив будь-яку перспективу стати об’єднуючою постаттю в українській політиці. За одну ніч. Кінець. Спосіб, яким документи були схвалені, їх кількість та швидкість, з якою їх просунули через парламент, і синхронність з ратифікацією у Думі, це був крок, який не враховував тонкощів ситуації. Або Янукович цього не розумів, або йому просто байдуже, як символізм підписаних документів сприймає опозиція й електорат, який його не обирав, а це – майже половина країни. Радше – більше ніж половина країни, залежно від того, як підраховувати голоси. І це, на мою думку, найбільша проблема для України».
На думку експерта, для нового українського керівництва підписання останніх угод з Росією це шлях економічного виживання й уникання проведення болючих економічних реформ, які так потрібні Україні. Що вражає, каже Самуел Чарап, так це те, наскільки теперішні українські лідери не враховують, а можливо, і не дбають, як сприймають їхні дії в різних прошарках українського суспільства на Заході, і який символізм мають ці документи для самої Росії.
«На мою думку, якщо Янукович хоче втримувати ділові стосунки із Заходом в економічних, політичних питаннях, чи в питаннях безпеки, викликом для нього буде вирішити, чи може він укласти такі ж амбітні угоди і провести такі ж помпезні церемонії підписання угод із західними лідерами, як він це зробив з російськими лідерами. Я відчуваю, що навряд чи це станеться. Думаю, що справжнім випробуванням буде угода про асоційоване членство в ЄС та угода про зону вільної торгівлі. Якщо їм вдасться укласти ці угоди, то це буде ознакою, що їхня політика щодо Росії не здійснюється ціною їхньої політики щодо Європи».
Але на думку співдиректора Центру за американський прогрес, тепер після такої великої кількості символічних поклонів Росії, Києву буде не легко втримати рівновагу між Росією та Заходом, передає «Голос Америки».
Нагадаємо, Адміністрація Віктора Януковича заявляла, що на сьогодні немає підстав обговорювати питання приєднання України до Організації договору про колективну безпеку. За словами Сергія Льовочкіна, Президент переконаний, що Україна повинна залишатись позаблоковою державою. Водночас, щодо іншої пропозиції Кремля, про створення спільного підприємства на основі «Газпрому» та «Нафтогазу», в Україні поки не відмовляються, хоча й заявляють, що ніхто просто так не буде віддавати «Нафтогаз» у подарунок росіянам. Принаймні такою є позиція українського МЗС.
«Документи, незважаючи на текст, мають велике символічне значення. На мій погляд, саме це є стратегічним результатом цих документів – вплив підтексту на внутрішню політику в Україні, бо Янукович в основному перекреслив будь-яку перспективу стати об’єднуючою постаттю в українській політиці. За одну ніч. Кінець. Спосіб, яким документи були схвалені, їх кількість та швидкість, з якою їх просунули через парламент, і синхронність з ратифікацією у Думі, це був крок, який не враховував тонкощів ситуації. Або Янукович цього не розумів, або йому просто байдуже, як символізм підписаних документів сприймає опозиція й електорат, який його не обирав, а це – майже половина країни. Радше – більше ніж половина країни, залежно від того, як підраховувати голоси. І це, на мою думку, найбільша проблема для України».
На думку експерта, для нового українського керівництва підписання останніх угод з Росією це шлях економічного виживання й уникання проведення болючих економічних реформ, які так потрібні Україні. Що вражає, каже Самуел Чарап, так це те, наскільки теперішні українські лідери не враховують, а можливо, і не дбають, як сприймають їхні дії в різних прошарках українського суспільства на Заході, і який символізм мають ці документи для самої Росії.
«На мою думку, якщо Янукович хоче втримувати ділові стосунки із Заходом в економічних, політичних питаннях, чи в питаннях безпеки, викликом для нього буде вирішити, чи може він укласти такі ж амбітні угоди і провести такі ж помпезні церемонії підписання угод із західними лідерами, як він це зробив з російськими лідерами. Я відчуваю, що навряд чи це станеться. Думаю, що справжнім випробуванням буде угода про асоційоване членство в ЄС та угода про зону вільної торгівлі. Якщо їм вдасться укласти ці угоди, то це буде ознакою, що їхня політика щодо Росії не здійснюється ціною їхньої політики щодо Європи».
Але на думку співдиректора Центру за американський прогрес, тепер після такої великої кількості символічних поклонів Росії, Києву буде не легко втримати рівновагу між Росією та Заходом, передає «Голос Америки».
Нагадаємо, Адміністрація Віктора Януковича заявляла, що на сьогодні немає підстав обговорювати питання приєднання України до Організації договору про колективну безпеку. За словами Сергія Льовочкіна, Президент переконаний, що Україна повинна залишатись позаблоковою державою. Водночас, щодо іншої пропозиції Кремля, про створення спільного підприємства на основі «Газпрому» та «Нафтогазу», в Україні поки не відмовляються, хоча й заявляють, що ніхто просто так не буде віддавати «Нафтогаз» у подарунок росіянам. Принаймні такою є позиція українського МЗС.
Новітня влада оголосила персоною нон-грата пам’ятник Шевченку в Ромнах?
Сумська облдержадміністрація із виставки документів про український визвольний рух на Сумщині вилучила «неблагонадійні» архівні світлини, – про це інформував «Український погляд».
У Сумах на пл. Незалежності, 2, де на 4-ому поверсі облдержадміністрації була розгорнута документальна виставка, на догоду «подєльнікам» з КПУ знищено кількарічну роботу науковців, архівістів, дослідників, яка доносила правду про недавні часи української історії.
Влада зняла із експозиції такі матеріали: фото відкриття першого в Україні пам’ятника Тарасу Шевченку (роботи видатного скульптора Івана Кавалерідзе) в Ромнах у жовтні 1918 року. Фото генерала Армії Української Народної Республіки Олександра Грекова (нар. в с. Сопич Глухівського повіту) – військового міністра Директорії УНР, Головнокомандувача Української Галицької Армії, завдяки якому було розбито і відкинуто 100-тисячну польську армію і забезпечено територіальну єдність України. Фото генерал-хорунжого Василя Филоновича (народ. в с. Рогізне Сумського повіту), військового коменданта Сумщини, начальника оборони Сум і повіту у 1918 році, контррозвідника, архівіста, дипломата (віце-консул України в Грузії, м. Поті), начальника штабу Карпатської Січі у 1939 році (Карпатська Січ вела нерівні бої з угорськими фашистами – союзниками Гітлера), після війни В. Филонович очолював світовий Союз українських ветеранів. Фото керівника підпільного Сумського обласного проводу ОУН Семена Сапуна, знищеного разом з товаришами німецьким гестапо в Сумській тюрмі 20 лютого 1943 року. Фото воїна УПА, керівника підпілля ОУН-УПА на Кролевеччині Іллі Кривенка «Чайки», підпілля діяло до березня 1948 року, особливо ефективно в період штучно організованого голоду 1946-1947 років, забираючи в більшовиків награбований хліб та віддаючи його голодним селянам. Листівки ОУН та УПА проти німецько-фашистських загарбників та сталінського режиму, виявлені в архівах СБУ, листівки свідчать про героїчну боротьбу ОУН-УПА за незалежність України на території Сумщини, зокрема в Недригайлівському, Роменському, Конотопському, Кролевецькому районах.
У Сумах на пл. Незалежності, 2, де на 4-ому поверсі облдержадміністрації була розгорнута документальна виставка, на догоду «подєльнікам» з КПУ знищено кількарічну роботу науковців, архівістів, дослідників, яка доносила правду про недавні часи української історії.
Влада зняла із експозиції такі матеріали: фото відкриття першого в Україні пам’ятника Тарасу Шевченку (роботи видатного скульптора Івана Кавалерідзе) в Ромнах у жовтні 1918 року. Фото генерала Армії Української Народної Республіки Олександра Грекова (нар. в с. Сопич Глухівського повіту) – військового міністра Директорії УНР, Головнокомандувача Української Галицької Армії, завдяки якому було розбито і відкинуто 100-тисячну польську армію і забезпечено територіальну єдність України. Фото генерал-хорунжого Василя Филоновича (народ. в с. Рогізне Сумського повіту), військового коменданта Сумщини, начальника оборони Сум і повіту у 1918 році, контррозвідника, архівіста, дипломата (віце-консул України в Грузії, м. Поті), начальника штабу Карпатської Січі у 1939 році (Карпатська Січ вела нерівні бої з угорськими фашистами – союзниками Гітлера), після війни В. Филонович очолював світовий Союз українських ветеранів. Фото керівника підпільного Сумського обласного проводу ОУН Семена Сапуна, знищеного разом з товаришами німецьким гестапо в Сумській тюрмі 20 лютого 1943 року. Фото воїна УПА, керівника підпілля ОУН-УПА на Кролевеччині Іллі Кривенка «Чайки», підпілля діяло до березня 1948 року, особливо ефективно в період штучно організованого голоду 1946-1947 років, забираючи в більшовиків награбований хліб та віддаючи його голодним селянам. Листівки ОУН та УПА проти німецько-фашистських загарбників та сталінського режиму, виявлені в архівах СБУ, листівки свідчать про героїчну боротьбу ОУН-УПА за незалежність України на території Сумщини, зокрема в Недригайлівському, Роменському, Конотопському, Кролевецькому районах.
До 1 вересня Інститут сухопутних військ повернеться зі Львова до Одеси, – губернатор Одещини
До 1 вересня 2010 року Інститут сухопутних військ повернеться до Одеси. Про це заявив губернатор Одеської області Едуард Матвійчук під час наради з членами комісії Міністерства оборони України.
За словами голови ОДА, для того, щоб повернути Інститут, необхідно витратити приблизно 10 млн грн, – передає «Таймер».
«На превеликий жаль, гроші з бюджету ми виділити не можемо, оскільки він уже прийнятий. Але є інший спосіб повернути інститут – я ініціюватиму створення добродійного фонду, в який кожен одесит, хто хоче повернути інститут до Одеси, зможе пожертвувати кошти. Я особисто сам пожертвую для цього певну суму», – сказав Матвійчук.
За його словами, найближчим часом комісія планує ухвалити остаточне рішення щодо повернення Інституту сухопутних військ, після чого буде розглянута ініціатива зі збору коштів.
«Я думаю, кожен одесит підставить плече, а Інститут сухопутних військ повернеться до Одеси. 1-го вересня одесити зможуть бути присутніми на традиційній лінійці курсантів», – заявив голова Одеської ОДА.
Довідка.
Митрополит Одеський і Ізмаїльський Агафангел звернувся до Президента Віктора Януковича з проханням вирішити питання про повернення інституту Сухопутних військ зі Львова до Одеси.
У 2005 році Міноборони вирішило закрити Одеський інститут Сухопутних військ до 2007 року і перевести його на базу Львівського військового інституту Національного університету «Львівська політехніка».
30 серпня 2006 року Кабмін реорганізував Одеський інститут сухопутних військ, створивши військовий інститут на базі Одеського національного політехнічного університету. Майно і земельні ділянки Інституту були залишені в управлінні Міністерства оборони без права відчуження.
За словами голови ОДА, для того, щоб повернути Інститут, необхідно витратити приблизно 10 млн грн, – передає «Таймер».
«На превеликий жаль, гроші з бюджету ми виділити не можемо, оскільки він уже прийнятий. Але є інший спосіб повернути інститут – я ініціюватиму створення добродійного фонду, в який кожен одесит, хто хоче повернути інститут до Одеси, зможе пожертвувати кошти. Я особисто сам пожертвую для цього певну суму», – сказав Матвійчук.
За його словами, найближчим часом комісія планує ухвалити остаточне рішення щодо повернення Інституту сухопутних військ, після чого буде розглянута ініціатива зі збору коштів.
«Я думаю, кожен одесит підставить плече, а Інститут сухопутних військ повернеться до Одеси. 1-го вересня одесити зможуть бути присутніми на традиційній лінійці курсантів», – заявив голова Одеської ОДА.
Довідка.
Митрополит Одеський і Ізмаїльський Агафангел звернувся до Президента Віктора Януковича з проханням вирішити питання про повернення інституту Сухопутних військ зі Львова до Одеси.
У 2005 році Міноборони вирішило закрити Одеський інститут Сухопутних військ до 2007 року і перевести його на базу Львівського військового інституту Національного університету «Львівська політехніка».
30 серпня 2006 року Кабмін реорганізував Одеський інститут сухопутних військ, створивши військовий інститут на базі Одеського національного політехнічного університету. Майно і земельні ділянки Інституту були залишені в управлінні Міністерства оборони без права відчуження.
Ініціаторам встановлення пам’ятника Сталіну радять побувати на Соловках
Колишній голова Служби безпеки України Валентин НАЛИВАЙЧЕНКО порадив ініціаторам встановлення пам’ятника Йосипу Сталіну у Запоріжжі з’їздити на Соловки.
Про це В.НАЛИВАЙЧЕНКО заявив сьогодні на прес-конференції в УНІАН, коментуючи події навколо становлення пам’ятника Сталіну в Запоріжжі.
“Я би порадив цим ініціаторам встановлення пам’ятника Сталіну з’їздити на Соловки і пожити хоча б добу саме в тих місцях, де мільйони і мільйони і українців, і росіян і євреїв закінчили своє життя в голоді і репресіях. І коли ти з’являєшся по інший бік колючого дроту саме в тих місцях, куди під керівництвом цієї людини – якщо її можна так назвати – спрямовувалися репресії і висилалися мирні люди, тоді зовсім по іншому дивишся на реальність”, - сказав В.НАЛИВАЙЧЕНКО.
Він також зауважив, що у Запоріжжі є чимало громадських організацій, які мають активну позицію і дають зрозуміти авторам такої ініціативи, що це є антилюдська акція, яка не відповідає поглядам більшості жителів “славетного місті Запоріжжя”.
Як повідомляв УНІАН, 5 травня у Запоріжжі за ініціативи обкому КПУ було відкрито триметровий пам`ятник Й.Сталіну. Сталін зображений у військовій формі з Зіркою Героя.
Про це В.НАЛИВАЙЧЕНКО заявив сьогодні на прес-конференції в УНІАН, коментуючи події навколо становлення пам’ятника Сталіну в Запоріжжі.
“Я би порадив цим ініціаторам встановлення пам’ятника Сталіну з’їздити на Соловки і пожити хоча б добу саме в тих місцях, де мільйони і мільйони і українців, і росіян і євреїв закінчили своє життя в голоді і репресіях. І коли ти з’являєшся по інший бік колючого дроту саме в тих місцях, куди під керівництвом цієї людини – якщо її можна так назвати – спрямовувалися репресії і висилалися мирні люди, тоді зовсім по іншому дивишся на реальність”, - сказав В.НАЛИВАЙЧЕНКО.
Він також зауважив, що у Запоріжжі є чимало громадських організацій, які мають активну позицію і дають зрозуміти авторам такої ініціативи, що це є антилюдська акція, яка не відповідає поглядам більшості жителів “славетного місті Запоріжжя”.
Як повідомляв УНІАН, 5 травня у Запоріжжі за ініціативи обкому КПУ було відкрито триметровий пам`ятник Й.Сталіну. Сталін зображений у військовій формі з Зіркою Героя.
Балога: для українського бізнесу зустріч з Медведєвим стала холодним душем
Лідер партії “Єдиний Центр” Віктор БАЛОГА вважає, що результати візиту Президента Російської Федерації Дмитра МЕДВЕДЄВА в Україну стали явним розчаруванням для української влади, оскільки вона не одержала адекватної відповіді на численні поступки російській стороні в економічному і політичному аспектах відносин і очікуваного позитивного ефекту від очевидного “крену” в бік Росії не сталося.
Як повідомили УНІАН у прес-службі партії, так В.БАЛОГА прокоментував підсумки останніх українсько-російських контактів на найвищому рівні.
На його думку, досягнуті двосторонні домовленості вельми скромні і в жодному разі не дають підстав для висновку про те, що Україна досягла значних переваг на російському напрямку зовнішньої політики.
«Підписані угоди швидше нагадують контракти між суб’єктами господарювання, ніж базові документи зі співпраці у конкретних галузях. Росіянам вдалося на повну відпрацювати власні інтереси, чого не скажеш про українську сторону. Ми наразилися на категоричне «ні» Москви на несміливі зустрічні прохання. Росія рішуче відкинула навіть гіпотетичні можливості того, щоб Україна одержала якісь економічні вигоди чи преференції. Кислий вираз на обличчях українських учасників бізнес-форуму промовисто свідчить, що вони зовсім не були готові до холодного душу, бо розраховували на теплу ванну. Ми одержали ще одне підтвердження, що у взаєминах із нашою країною Москва вже давно керується прагматизмом, а не лірикою на тему братерства», – заявив лідер “Єдиного Центру”.
В.БАЛОГА констатував, що протягом всієї офіційної програми візиту Д.МЕДВЕДЄВА українська сторона весь час була на півкорпусу позаду росіян. Це було видно, зокрема, з готовності розширювати російську присутність у стратегічних секторах вітчизняної економіки. «Достатньо порівняти кількість позитивних відповідей на ініціативи Росії з нашого боку і кількість відмов на українські пропозиції з боку росіян. Навіть на бізнес-форумі, який був головним заходом, порядкували не господарі, а гості», – сказав він.
Лідер “Єдиного Центру” відзначив, що вельми скромний для офіційного Києва підсумок візиту російського Президента викликав цілу низку заяв українських посадовців про пріоритетність курсу на євроінтеграцію.
«Очевидно, це стало реакцією на обмануті надії. Проте не варто після бійки розмахувати кулаками і дратувати Кремль, в якого ще вистачає засобів тиску на Україну. Натомість необхідно ретельно проаналізувати реальний стан двосторонніх відносин і накреслити план взаємовигідного партнерства, в якому українське керівництво виходитиме з українських пріоритетів. Візит Д.МЕДВЕДЄВА має нагадати Президенту України В.ЯНУКОВИЧУ про національні інтереси», - підкреслив В.БАЛОГА.
Як повідомили УНІАН у прес-службі партії, так В.БАЛОГА прокоментував підсумки останніх українсько-російських контактів на найвищому рівні.
На його думку, досягнуті двосторонні домовленості вельми скромні і в жодному разі не дають підстав для висновку про те, що Україна досягла значних переваг на російському напрямку зовнішньої політики.
«Підписані угоди швидше нагадують контракти між суб’єктами господарювання, ніж базові документи зі співпраці у конкретних галузях. Росіянам вдалося на повну відпрацювати власні інтереси, чого не скажеш про українську сторону. Ми наразилися на категоричне «ні» Москви на несміливі зустрічні прохання. Росія рішуче відкинула навіть гіпотетичні можливості того, щоб Україна одержала якісь економічні вигоди чи преференції. Кислий вираз на обличчях українських учасників бізнес-форуму промовисто свідчить, що вони зовсім не були готові до холодного душу, бо розраховували на теплу ванну. Ми одержали ще одне підтвердження, що у взаєминах із нашою країною Москва вже давно керується прагматизмом, а не лірикою на тему братерства», – заявив лідер “Єдиного Центру”.
В.БАЛОГА констатував, що протягом всієї офіційної програми візиту Д.МЕДВЕДЄВА українська сторона весь час була на півкорпусу позаду росіян. Це було видно, зокрема, з готовності розширювати російську присутність у стратегічних секторах вітчизняної економіки. «Достатньо порівняти кількість позитивних відповідей на ініціативи Росії з нашого боку і кількість відмов на українські пропозиції з боку росіян. Навіть на бізнес-форумі, який був головним заходом, порядкували не господарі, а гості», – сказав він.
Лідер “Єдиного Центру” відзначив, що вельми скромний для офіційного Києва підсумок візиту російського Президента викликав цілу низку заяв українських посадовців про пріоритетність курсу на євроінтеграцію.
«Очевидно, це стало реакцією на обмануті надії. Проте не варто після бійки розмахувати кулаками і дратувати Кремль, в якого ще вистачає засобів тиску на Україну. Натомість необхідно ретельно проаналізувати реальний стан двосторонніх відносин і накреслити план взаємовигідного партнерства, в якому українське керівництво виходитиме з українських пріоритетів. Візит Д.МЕДВЕДЄВА має нагадати Президенту України В.ЯНУКОВИЧУ про національні інтереси», - підкреслив В.БАЛОГА.
Медведєв хоче бути російським господарем України
Практичних ефектів візит Медведєва не мав... Президент РФ вступив у пряму конкуренцію з Путіним, якого ЗМІ дедалі рідше називають «істинним царем» Росії... Путін довго формував собі імідж «хазяїна України»...
Є такий старий анекдот... Далека Північ. Чукотський чум, у якому варить юшку з тюленя самотня чукчанка. Заметіль. У чум, ні слова ні кажучи, влізає російський геолог. Знімає лижі. Так само мовчки сьорбає тюленячу юшку. Потім мовчки робить свою сексуальну справу з чукчанкою і завалюється спати. Уранці мовчки досьорбує юшку, мовчки надіває лижі й, не зронивши ні слова, іде в заметіль. Чукчанка виходить з чуму й кричить йому вслід: «А ти чого приходив-то?!»
Аналогічне запитання ставлять українські аналітики та ЗМІ після дводенного офіційного візиту в Україну президента РФ Дмитра Медведєва. Навіщо приїздив-то? В опозиції відповідь напоготові: спонукав українську владу до подальшої (після ЧФ) здачі національних інтересів України.
Насправді практичних ефектів та наслідків візит Медведєва не мав. Мабуть, єдиний виняток – угода про демаркацію українсько-російського кордону. Вона й справді була потрібна обом країнам, які просять у Євросоюзу безвізового режиму. Але ж не випросять, поки не демаркований до кінця міждержавний кордон.
А таке чутливе для України питання, як делімітація морського кордону в Азовському морі, відкладено на потім. І, схоже, на далеке «потім».
Маємо пару геополітичних декларацій і ще пару рамкових угод, поки що не наповнених більш-менш конкретним змістом. Щодо гуманітарного й освітнього співробітництва між державами, то, поза всяким сумнівом, воно, з огляду на малоросійські постаті Табачника й Семиноженка, і без угод розвивалося б у неукраїнському напрямі.
Як підкреслив колишній представник Ющенка з питань енергетичної безпеки Богдан Соколовський, під час візиту Медведєва «в енергетичній сфері не сталося ні обіцяних проривів, ні видимих провалів. Ні Нафтогаз, ні ГТС, ні ядерну галузь, ні електрогенерацію поки що не здали Росії. Янукович і урядовці не втомлюються повторювати, що всі рішення мають відповідати «національним інтересам».
Від Росії поступок теж не випросили. Марно під час українсько-російського економічного форуму міністр ПЕК Юрій Бойко, олігархи Григоришин і Новінський просили Медведєва дозволити прокачування російськими трубами газу, що видобувається в Середній Азії. Медведєв послався на «колег з Туркменії та Узбекистану» (Газпром, як відомо, давно законтрактував весь туркменський експортний газ). І щодо обвідних газогонів благання теж не подіяли: Медведєв підтвердив, що начебто будуватимуть і Північний, і Південний потоки.
Прем’єр Микола Азаров у властивому йому важкому офіціозному стилі радянських часів визначив головний результат візиту Медведєва як «створення фундаменту для поступового відновлення зв`язків у всіх сферах життєдіяльності, подальшого поглиблення економічного, наукового, гуманітарного співробітництва. І головне – для відновлення довіри між керівництвом країни та народами".
Якусь конкретику тут знайти неможливо.
На думку автора, справжня мета Дмитра Медведєва і його справжні досягнення лежать у зовсім іншій площині – піарній. Насамперед він мав постати в ролі «справжнього російського господаря України». І тут він вступив у пряму конкуренцію з прем’єр-міністром Володимиром Путіним, якого ЗМІ дедалі рідше називають «істинним царем» Росії. Володимир Володимирович довго й старанно формував собі імідж «хазяїна України». Але йому неабияк зашкодила в цьому плані відверта симпатія до Юлії Тимошенко протягом її прем’єрства і президентської виборчої кампанії в Україні. І не менш відверта українофобія.
Це дає шанси Медеведєву, який послідовно підтримував на виборах Януковича. Тим паче що Дмитро Анатолійович поступово скорочує рейтинговий розрив зі своїм колишнім покровителем. Усе свідчить про те, що Медведєв явно збирається балотуватися на другий термін. А до 2012 року він ще має достатньо часу.
Для російського електорату невідпорний «шарм» має той кандидат, який позиціонує себе як «приборкувач України». Тієї «дурненької», на думку більшості росіян, України, яка не розуміла власного щастя бути у вічній і непорушній дружбі з Росією. Час уже її повернути в «лоно сім’ї»…
Сьогодні Медведєв явно дає бій Путіну на українському іміджевому полі. Він усією своєю поведінкою під час візиту підкреслював, хто в українському домі хазяїн. При цьому в багатьох моментах «відстроювався» від Путіна. Президент РФ обходиться без відвертих грубощів, без «мочилова в сортирі», «хануриків» і «зжованих краваток». Короткі стріляючі репліки типу «так працювати – доведеться», «я не знаю, чи всі міністри у вас уміють на комп’ютері працювати, це треба перевірити. Я своїх перевіряю». Залишалося додати – «і ваших перевірю»...
Медведєв свідомо прохолодно відгукнувся про «експромт» Путіна щодо злиття Газпрому і
Нафтогазу. Зате видав власний і досить войовничий «експромт» про вступ України до ОДКБ.
Це щодо вербальної поведінки. А щодо невербальної – свої візуальні враження передає кореспондент австрійської газети Wirtschaftsblatt: «Розміри – поняття відносне. Так, український президент Віктор Янукович при вазі понад 110 кілограмів має зріст 1,95. Але поруч із порівняно дрібним російським колегою Дмитром Медведєвим (1,58) політичний важковаговик перетворюється на кімнатного песика. Дивно спостерігати, як Янукович перед Москвою в переносному сенсі «стоїть на задніх лапках».
…І лишилася на пам’ять українським «чукчам» розписна чашечка, з якої російський «геолог глибокого буріння» пив зелений чайок. І сакраментальне запитання: «Чого приїздив-то?»…
Є такий старий анекдот... Далека Північ. Чукотський чум, у якому варить юшку з тюленя самотня чукчанка. Заметіль. У чум, ні слова ні кажучи, влізає російський геолог. Знімає лижі. Так само мовчки сьорбає тюленячу юшку. Потім мовчки робить свою сексуальну справу з чукчанкою і завалюється спати. Уранці мовчки досьорбує юшку, мовчки надіває лижі й, не зронивши ні слова, іде в заметіль. Чукчанка виходить з чуму й кричить йому вслід: «А ти чого приходив-то?!»
Аналогічне запитання ставлять українські аналітики та ЗМІ після дводенного офіційного візиту в Україну президента РФ Дмитра Медведєва. Навіщо приїздив-то? В опозиції відповідь напоготові: спонукав українську владу до подальшої (після ЧФ) здачі національних інтересів України.
Насправді практичних ефектів та наслідків візит Медведєва не мав. Мабуть, єдиний виняток – угода про демаркацію українсько-російського кордону. Вона й справді була потрібна обом країнам, які просять у Євросоюзу безвізового режиму. Але ж не випросять, поки не демаркований до кінця міждержавний кордон.
А таке чутливе для України питання, як делімітація морського кордону в Азовському морі, відкладено на потім. І, схоже, на далеке «потім».
Маємо пару геополітичних декларацій і ще пару рамкових угод, поки що не наповнених більш-менш конкретним змістом. Щодо гуманітарного й освітнього співробітництва між державами, то, поза всяким сумнівом, воно, з огляду на малоросійські постаті Табачника й Семиноженка, і без угод розвивалося б у неукраїнському напрямі.
Як підкреслив колишній представник Ющенка з питань енергетичної безпеки Богдан Соколовський, під час візиту Медведєва «в енергетичній сфері не сталося ні обіцяних проривів, ні видимих провалів. Ні Нафтогаз, ні ГТС, ні ядерну галузь, ні електрогенерацію поки що не здали Росії. Янукович і урядовці не втомлюються повторювати, що всі рішення мають відповідати «національним інтересам».
Від Росії поступок теж не випросили. Марно під час українсько-російського економічного форуму міністр ПЕК Юрій Бойко, олігархи Григоришин і Новінський просили Медведєва дозволити прокачування російськими трубами газу, що видобувається в Середній Азії. Медведєв послався на «колег з Туркменії та Узбекистану» (Газпром, як відомо, давно законтрактував весь туркменський експортний газ). І щодо обвідних газогонів благання теж не подіяли: Медведєв підтвердив, що начебто будуватимуть і Північний, і Південний потоки.
Прем’єр Микола Азаров у властивому йому важкому офіціозному стилі радянських часів визначив головний результат візиту Медведєва як «створення фундаменту для поступового відновлення зв`язків у всіх сферах життєдіяльності, подальшого поглиблення економічного, наукового, гуманітарного співробітництва. І головне – для відновлення довіри між керівництвом країни та народами".
Якусь конкретику тут знайти неможливо.
На думку автора, справжня мета Дмитра Медведєва і його справжні досягнення лежать у зовсім іншій площині – піарній. Насамперед він мав постати в ролі «справжнього російського господаря України». І тут він вступив у пряму конкуренцію з прем’єр-міністром Володимиром Путіним, якого ЗМІ дедалі рідше називають «істинним царем» Росії. Володимир Володимирович довго й старанно формував собі імідж «хазяїна України». Але йому неабияк зашкодила в цьому плані відверта симпатія до Юлії Тимошенко протягом її прем’єрства і президентської виборчої кампанії в Україні. І не менш відверта українофобія.
Це дає шанси Медеведєву, який послідовно підтримував на виборах Януковича. Тим паче що Дмитро Анатолійович поступово скорочує рейтинговий розрив зі своїм колишнім покровителем. Усе свідчить про те, що Медведєв явно збирається балотуватися на другий термін. А до 2012 року він ще має достатньо часу.
Для російського електорату невідпорний «шарм» має той кандидат, який позиціонує себе як «приборкувач України». Тієї «дурненької», на думку більшості росіян, України, яка не розуміла власного щастя бути у вічній і непорушній дружбі з Росією. Час уже її повернути в «лоно сім’ї»…
Сьогодні Медведєв явно дає бій Путіну на українському іміджевому полі. Він усією своєю поведінкою під час візиту підкреслював, хто в українському домі хазяїн. При цьому в багатьох моментах «відстроювався» від Путіна. Президент РФ обходиться без відвертих грубощів, без «мочилова в сортирі», «хануриків» і «зжованих краваток». Короткі стріляючі репліки типу «так працювати – доведеться», «я не знаю, чи всі міністри у вас уміють на комп’ютері працювати, це треба перевірити. Я своїх перевіряю». Залишалося додати – «і ваших перевірю»...
Медведєв свідомо прохолодно відгукнувся про «експромт» Путіна щодо злиття Газпрому і
Нафтогазу. Зате видав власний і досить войовничий «експромт» про вступ України до ОДКБ.
Це щодо вербальної поведінки. А щодо невербальної – свої візуальні враження передає кореспондент австрійської газети Wirtschaftsblatt: «Розміри – поняття відносне. Так, український президент Віктор Янукович при вазі понад 110 кілограмів має зріст 1,95. Але поруч із порівняно дрібним російським колегою Дмитром Медведєвим (1,58) політичний важковаговик перетворюється на кімнатного песика. Дивно спостерігати, як Янукович перед Москвою в переносному сенсі «стоїть на задніх лапках».
…І лишилася на пам’ять українським «чукчам» розписна чашечка, з якої російський «геолог глибокого буріння» пив зелений чайок. І сакраментальне запитання: «Чого приїздив-то?»…
У Львові розпочинають боротьбу з порушеннями мовного законодавства
Львівське обласне товариство «Просвіта» та партія «За Україну!» відкривають юридичну консультацію, яка надаватиме допомогу в оформленні судових позовів щодо порушення мовного законодавства. Про це 20 травня ZAXID.NET повідомив голова ЛОО Всеукраїнського товариства «Просвіта» Ярослав Пітко.
З його слів, така послуга діятиме у Львові з червня.
«Випадки щодо порушення функціонування української мови як державної на Львівщині непоодинокі. Та є проблема: люди не завжди мають можливість юридично грамотно оформити документи. Тому процедура не завжди доходить до суду», – наголосив Ярослав Пітко.
Відтак, юридичні консультації допоможуть особам, що прагнуть оскаржити порушення мовного законодавства у суді, вирішити цю проблему.
«Сьогодні ми не дочекаємося, що влада забезпечить виконання закону про мову, так як самі представники влади ці закони порушують. Але українці мають домагатися забезпечення своїх прав. Зокрема, у дотриманні закону про мову», - додав Ярослав Пітко.
З його слів, така послуга діятиме у Львові з червня.
«Випадки щодо порушення функціонування української мови як державної на Львівщині непоодинокі. Та є проблема: люди не завжди мають можливість юридично грамотно оформити документи. Тому процедура не завжди доходить до суду», – наголосив Ярослав Пітко.
Відтак, юридичні консультації допоможуть особам, що прагнуть оскаржити порушення мовного законодавства у суді, вирішити цю проблему.
«Сьогодні ми не дочекаємося, що влада забезпечить виконання закону про мову, так як самі представники влади ці закони порушують. Але українці мають домагатися забезпечення своїх прав. Зокрема, у дотриманні закону про мову», - додав Ярослав Пітко.
Діаспору просять розпочати міжнародну інформаційну кампанію проти Януковича
Голова ОУН (б) Стефан Романів звернувся до української діаспори із закликом розпочати міжнародну інформаційну кампанію в країнах світу, спрямовану на висвітлення антидемократичних дій нової української влади.
За словами Стефана Романіва, президент України Віктор Янукович намагається зберегти демократичне обличчя перед західними державами, повторюючи євроінтеграційні гасла свого попередника, однак на практиці йде шляхом Лукашенка і Путіна, тому важливо донести світові правдиву інформацію про загрозу для демократії в Україні.
Як повідомили ZAXID.NET в Українській інформаційній службі, ОУН також закликає українських громадян активно протестувати проти порушення демократичних прав і свобод, гарантованих Конституцією України. «Сьогодні, подібно як в 2004 році, єдиною ефективною відповіддю на владне беззаконня і авторитаризм може стати загальнонаціональний рух спротиву», – наголосив Стефан Романів.
Він пояснив, що режим президента В. Януковича продовжує згортання демократичних свобод в Україні, прокоментувавши колективні заяви українських журналістів телевізійних каналів «1+1» і СТБ про запровадження цензури та систематичні рішення влади про заборону громадян проводити збори та мітинги.
За його словами, перелік антидемократичних дій нової влади постійно розширюється: це формування урядової коаліції в спосіб, який порушує Конституцію та ігнорує результати парламентських виборів, узурпація керівництва парламентськими комітетами, яке відповідно до закону повинно належати опозиції, безпідставне звільнення з навчання студентів, які брали участь в кампанії проти призначення міністром освіти Д.Табачника, протизаконне затримання автобусів з громадянами, які хотіли взяти участь в опозиційних акціях протесту біля Верховної Ради, і зрештою, притягнення до кримінальної відповідальності ряду депутатів від опозиції.
На думку політика, все це свідчить про те, що влада запроваджує в Україні авторитарну систему управління і контроль над суспільством значно жорсткіший, ніж це було за режиму президента Кучми. «Немає сумніву, що режим Януковича спробує сфальсифікувати найближчі вибори до місцевих органів влади, якщо громадяни активно не захищатимуть своє волевиявлення», – наголосив Стефан Романів.
С.Романів підкреслив, що обмеження демократії є не менш небезпечним для України, аніж укладення невигідних міжнародних договорів, які втягують країну у військово-політичну та економічну залежність від Росії. «Головним суб’єктом і гарантом незалежності України є український народ, а не теперішня правляча верхівка. Якщо народ буде усунутий від впливу на політику держави через демократичні процедури, українська незалежність буде під реальною загрозою», – додав політик.
За словами Стефана Романіва, президент України Віктор Янукович намагається зберегти демократичне обличчя перед західними державами, повторюючи євроінтеграційні гасла свого попередника, однак на практиці йде шляхом Лукашенка і Путіна, тому важливо донести світові правдиву інформацію про загрозу для демократії в Україні.
Як повідомили ZAXID.NET в Українській інформаційній службі, ОУН також закликає українських громадян активно протестувати проти порушення демократичних прав і свобод, гарантованих Конституцією України. «Сьогодні, подібно як в 2004 році, єдиною ефективною відповіддю на владне беззаконня і авторитаризм може стати загальнонаціональний рух спротиву», – наголосив Стефан Романів.
Він пояснив, що режим президента В. Януковича продовжує згортання демократичних свобод в Україні, прокоментувавши колективні заяви українських журналістів телевізійних каналів «1+1» і СТБ про запровадження цензури та систематичні рішення влади про заборону громадян проводити збори та мітинги.
За його словами, перелік антидемократичних дій нової влади постійно розширюється: це формування урядової коаліції в спосіб, який порушує Конституцію та ігнорує результати парламентських виборів, узурпація керівництва парламентськими комітетами, яке відповідно до закону повинно належати опозиції, безпідставне звільнення з навчання студентів, які брали участь в кампанії проти призначення міністром освіти Д.Табачника, протизаконне затримання автобусів з громадянами, які хотіли взяти участь в опозиційних акціях протесту біля Верховної Ради, і зрештою, притягнення до кримінальної відповідальності ряду депутатів від опозиції.
На думку політика, все це свідчить про те, що влада запроваджує в Україні авторитарну систему управління і контроль над суспільством значно жорсткіший, ніж це було за режиму президента Кучми. «Немає сумніву, що режим Януковича спробує сфальсифікувати найближчі вибори до місцевих органів влади, якщо громадяни активно не захищатимуть своє волевиявлення», – наголосив Стефан Романів.
С.Романів підкреслив, що обмеження демократії є не менш небезпечним для України, аніж укладення невигідних міжнародних договорів, які втягують країну у військово-політичну та економічну залежність від Росії. «Головним суб’єктом і гарантом незалежності України є український народ, а не теперішня правляча верхівка. Якщо народ буде усунутий від впливу на політику держави через демократичні процедури, українська незалежність буде під реальною загрозою», – додав політик.
Міністр МВС у Львові: російську розуміють всі?
Російську мову розуміють всі? – такими словами сьогодні, 18 травня, розпочав у Львові нараду за результатами роботи міліції Львівщини за 4 місяці 2010 року міністр МВС України, генерал-майор міліції Анатолій Могильов.
Як повідомляє кореспондент ZAXID.NET , далі свій виступ під час наради в головному управлінні МВС у Львівській області міністр продовжив російською мовою.
Як повідомляє кореспондент ZAXID.NET , далі свій виступ під час наради в головному управлінні МВС у Львівській області міністр продовжив російською мовою.
Підписатися на:
Дописи (Atom)