зафолловити у Твіттеріпідписатися на RSS

Cтатті про українську політику і не тільки

28.10.10

Донецька міськрада просить захистити Табачника


Донецька міськрада ухвалила рішення про підтримку політики міністра освіти Дмитра Табачника.

Про це повідомляє офіційний сайт міського глави і міськради Донецька.

"Рішення було прийнято з метою утвердження європейських стандартів у вітчизняній освіті і підтримки пріоритетів громадянського суспільства", - йдеться у повідомленні.

Міськрада звернувся до президента Віктора Януковича і прем'єра Миколи Азарова з проханням "надати підтримку політиці Міносвіти і починань Дмитра Табачника, захистивши його від несправедливих нападок і надавши міністру можливість спокійно займатися своїми прямими обов'язками".

реклама: | єдиний гаманець | кредитка | міні кредитка | карта юніора | програма Бонус+ | робота | інтернет | соціальна карта | карта gold | море можливостей | нерухомість | авто-конфіскат | пенсійна карта | автоброкер | термінові грошові перекази | PrivatAssistance | страхування |
Підписатися на нові дописи
Джерела:
http://www.pravda.com.ua/
http://article-blogger.blogspot.com/

Жива громада проти мертвого федерального регіону


Чергові вибори - і в українському повітрі знов тхне "федералізацією". Раніше джерелом цього смороду була Партія регіонів, ще в опозиції. Тепер регіонали при владі, а Конституційний суд повернув конституційний лад до зразка 1996 року. Тож "федералізація" для них не на часі.

Натомість про неї заговорили маргінальні політики з Росії, на кшталт Затуліна, та України - Маркова й Костусєва. Їхня мета - зробити владу в Україні неконтрольованою громадянами, з домінуючими відцентровими тенденціями.

Проте між ідеями унітарно-централізованої та федерально-децентралізованої України народжується нова концепція - унітарної України, що складалася б з автономних громад.

Державний устрій - тема, яка в політиці обговорюється мало не щодня. При цьому мало хто реально уявляє собі, наскільки та чи інша форма правління, або адміністративно-територіального устрою позначаться на його, звичайного громадянина, житті.

Дискусії про те, якою Україні потрібно бути - парламентсько-президентською чи президентсько-парламентською республікою, - точаться за правилом гойдалок. Мовляв, якщо неефективна одна з моделей, давайте повернемося до колишньої.

"Ефект метелика" - ось яку технологію від виборів до виборів використовують наші політики.

Український політикум ніби нездатний вийти із замкнутого кола вибору між "поганим" варіантом і "ще гіршим".

Я пропоную по-новому поглянути на так звану проблему "федералізації України", яка ось уже 6 років товчеться в засобах масової інформації.

Чому б не синтезувати дві ідеї? І витворити нову концепцію розвитку місцевого самоврядування, яка дійсно може примирити дві протиборчі програми - унітарного або федеративного устрою України?

Виклик часу

Європейські політологи, зокрема, Юрген Хабермас, сумніваються в тому, що в сучасних умовах національна держава є функціональною, що вона здатна відповідати на кинуті часом виклики.

Що може стати основою ідентичності в "пост-державному", як його називають фахівці, світі? Європа традиційно шукає вихід із кризи в інтеграції, Російська Федерація - у пошуку внутрішніх і зовнішніх ворогів, США - у зовнішній експансії.

Американський політолог Елвін Тоффлер ще в 1980-і роки передрікав перерозподіл владних повноважень від традиційної держави - до місцевого самоврядування та наднаціональних інституцій.

Основа такої концепції - рівень проблеми зумовлює адміністративний рівень її вирішення.

І от у цих умовах розмивання повноважень національної держави, деякі політики намагаються маніпулювати ідеями регіоналізації та інтеграції, з метою посилення своєї держави й ослаблення сусідніх держав. Особливо активно ця технологія сьогодні використовується щодо України.

"Сцилла й Харибда" української історії

Історію української держави можна порівняти зі спробами грецьких мореплавців оминути Сциллу та Харибду - двох чудовиськ, що знищують морські кораблі. Роль цих чудовиськ у нашій історії грають централізація й децентралізація.

Уперше із проблемою централізації влади зіткнулися на нашій землі правителі Київської Русі в Х столітті.

В умовах, коли держава створювалася шляхом приєднання племінних земель, коли місцеві регіональні еліти чинили опір київським князям, перед центром постало питання про централізацію влади.

Старий "земельний" поділ знищувався, замість нього утвердився адміністративний поділ на регіони.

Незабаром нова тенденція стала домінуючою - зміцніли нові регіональні клани, і держава розпалася. Сточена, ніби термітами, боярами-олігархами Київська Русь була підкорена більш "унітарними" сусідніми державами.

Аналогічна ситуація склалася в середині XVII століття у Війську Запорозькому.

Народжена волею козацьких та сільських громад, ця держава стала ефективним поєднанням місцевого самоврядування та сильної центральної влади гетьмана. На жаль, авторитет центру тримався на авторитеті особистості. І після смерті Богдана Хмельницького до влади прийшли старшинські клани й розтерзали Україну на частини.

Знову сусідні держави скористалися "федералізацією" країни й швидко показали олігархам-старшинам належне їм в унітарних державах місце.

До початку ХХ століття в Україні не склалося місцевої традиції регіонального представництва.

Київсько-руські, литовсько-польські й козацькі регіони були знищені. А нові імперські форми місцевого самоврядування створювались з метою контролю центру над губерніями. Тому важливим було питання зміни адміністративного устрою країни. На жаль, цю проблему не змогли вирішити ані Центральна Рада, ані гетьман Скоропадський, ані Директорія.

Радянська влада рішуче взялася за перекроювання адміністративної карти шостої частини суходолу.

Історичні регіони були остаточно роздерті, та так, що від них не залишилося й сліду. Приміром, українське Поділля входить до складу чотирьох областей України, але в жодній із них подільські землі не становлять більше двох третин території.

Цілеспрямоване знищення регіонів, формальне надання СРСР статусу федерації - закріпили по суті унітарну форму державного устрою Радянського Союзу.

Такий псевдо-федеративний устрій досі практикується в Російській "Федерації". Ми навмисне взяли назву в лапки, оскільки "федеральною" не можна назвати державу, у якій навіть мера столиці знімають із посади, бо "втратив довіру президента".

І тепер російські політики, займаючись зміцненням вертикалі влади у своїй країні, переконують українців зайнятися "федералізацією" України.

Що ж насправді стоїть за цією пропагандою?

Що таке федералізація?

Директор Інституту країн СНД, одіозний російський політик Костянтин Затулін заявив, що "федералізм більш затребуваний в Україні, а не в Росії". При цьому він обмовився, що метою федералізації є "залучення регіональних еліт до управління країною через федеративну республіку". Це означає, що регіональні олігархічні клани, які домагаються в Україні децентралізації влади, самовільно чи мимоволі діють в інтересах чужої держави.

При цьому задумайтеся - у чому логіка збільшення повноважень регіонів?

Хоч одну скільки-небудь важливу проблему здатна вирішити обласна влада? Адже вона все одне перенаправляє вирішення питань на рівень місцевих громад. Так навіщо тоді нам посилений повноваженнями важіль у руках "місцевих еліт"?

При тому, що населення українських регіонів (областей) не є історично сформованими спільнотами, як, наприклад, у Німеччині. Український випадок - це скоріше французька схема, коли різні землі були об'єднані під владою монарха в централізовану державу. Однак потім у Франції сталася Велика революція, і регіони були розділені на дрібні громади-департаменти. Відтоді, як історично сформована регіональна система була зруйнована, унітарність Франції ставиться під сумнів лише маргіналами-сепаратистами.

Українські області, нагадаємо, є не історичними регіонами - вони були створені штучно. Отже, області не можуть стати основою федерального устрою.

Відновлювати ж старовинні землі-полки-губернії - те саме, що намагатись воскресити мертвого. Для цього треба бути Богом, а не людиною - а "богів" серед українських політиків, погодьтесь, не видно.

Автономні громади

Неефективність успадкованої від СРСР адміністративної системи очевидна. Центр не може, та й не повинен вирішувати всі проблеми місцевих громад. Децентралізація влади, а правильніше сказати, сфер відповідальності, між центром і громадою - повинна відбутися в найближчому майбутньому.

Але основою її має стати не обласний поділ країни, а поділ на цілком відчутні громадянами сільські, селищні, міські громади.

Концепція Костянтина Затуліна, підхоплена в Україні маргінальними представниками олігархічних кланів, несе в собі загрозу розпаду країни. Українська Федерація - це один з актів "югославського сценарію", написаного сьогодні вже для нашої країни. Сценарію, який у кульмінації буде супроводжуватися пострілами та вибухами громадянської війни.

Безсумнівно, українські громадяни не будуть мати механізмів впливу на органи влади "федеральних регіонів", як не мають їх зараз на обласні органи влади.

Безсумнівно, вигоду від федералізації за таким сценарієм отримає лише жменька представників регіональних еліт.

У той же час автономізація - збільшення повноважень органів місцевого самоврядування, сільських, селищних, міських громад - уже незабаром дасть можливість членам цих громад відчути на собі відповідальність за свій рідний дім, за вулицю, населений пункт.

І найголовніше, такий процес зв'яже інтереси органів місцевого самоврядування - з місцевим населенням. А не з обласним або державним центром, як це відбувається в даний момент.

Навіщо нам обласні ради?

Взагалі не зрозуміло - навіщо існують такі органи, як обласна рада? Що вирішує, наприклад, Одеська облрада? Навіщо взагалі держбюджет, а фактично - громадянин, що сплачує податки, фінансує діяльність такої установи?

Питань до облрад безліч. А відповідь залишається одна: ця ланка представницької влади неефективна, її слід скасувати. Як в принципі слід було б учинити й з облдержадміністраціями, абсолютно не пов'язаними з населенням підвідомчого ним регіону.

Висновок простий.

Перспектива України - в побудові системи самоорганізованих автономних громад.

Така система може стати рятівним маяком, який виведе державу з-під загрози з боку Сцилли та Харибди, і зробить унітарну Україну ефективним інструментом забезпечення прав і свобод українських громадян.

Ідея такого устрою не нова - вона обґрунтована усією історією України. Вона відповідає на виклики часу й щодалі отримує нових прихильників. Прихильників, свідомих того, що саме сильна унітарна держава плюс автономізація місцевих громад - перспектива України.

"Федерастів" зараз чутно по всій Україні. Оплачені "експерти" пропагують ідею федералізації, а маргінальні олігархи з піною у рота доводять її "кончу необхідність". Але тенденції розвитку громадської свідомості для "федерастів" несприятливі.

Фактично сформована громадянська нація - показник цього хоча б сучасна підтримка Віктора Януковича як президента всієї України. Практично усвідомлена приналежність українців до місцевих громад - цей рівень масової свідомості очевидно із часом ще посилюватиметься.

Час грає не на користь "федерастів".

Ще кілька десятиліть, і Україна, навіть без реформ, стане унітарною державою автономних громад.

Андрій Юсов

реклама: | єдиний гаманець | кредитка | міні кредитка | карта юніора | програма Бонус+ | робота | інтернет | соціальна карта | карта gold | море можливостей | нерухомість | авто-конфіскат | пенсійна карта | автоброкер | термінові грошові перекази | PrivatAssistance | страхування |
Підписатися на нові дописи
Джерела:
http://www.pravda.com.ua/
http://article-blogger.blogspot.com/

Горбаль розуміє, що адмінресурс на Галичині - справа безперспективна?


Застосування жорсткого адміністративного ресурсу у Львівській області з боку чинного губернатора Василя ГОРБАЛЯ навряд можливе, оскільки стиль ведення його попередніх виборчих кампаній свідчить про неприйняття використання невмотивовано жорстких дій щодо опонентів.

Як повідомили УНІАН у прес-службі Агентства моделювання ситуацій, так прокоментував передвиборну ситуацію у Львові заступник директора АМС Олексій ГОЛОБУЦЬКИЙ.

«Всі ті неадекватно жорсткі дії навколо тервиборчкомів у Львові, про які повідомлялося, однозначно не ініційовані губернатором ГОРБАЛЕМ. Він як людина, що провела не одну кампанію, розуміє всю безперспективність жорсткого використання адмінресурсу на Галичині. Переконаний, що його команда має намір максимально йти від невмотивованого пресингу на опонентів на всіх рівнях, включаючи і процес підрахунку голосів. Для «регіоналів» існував шанс зіграти свою контргру на загостренні протистояння між традиційно сильними націонал-демократичними партіями у регіоні, проте події навколо ТВК могли змішати карти технологів ГОРБАЛЯ», - відзначає експерт.

На думку О.ГОЛОБУЦЬКОГО, мотивація виборця на майбутніх місцевих виборах досить висока, відповідно, ціна перемоги на виборах буде також високою.

«Ставка деяких політтехнологів на невисоку явку виборців виявилася помилковою, щонайменше, у ряді регіонів. Проте дії технологів з мінімізації явки або із запровадження спецтехнологій при підрахунку голосів матимуть зворотний ефект», - вважає О.ГОЛОБУЦЬКИЙ.

реклама: | єдиний гаманець | кредитка | міні кредитка | карта юніора | програма Бонус+ | робота | інтернет | соціальна карта | карта gold | море можливостей | нерухомість | авто-конфіскат | пенсійна карта | автоброкер | термінові грошові перекази | PrivatAssistance | страхування |
Підписатися на нові дописи
Джерела:
http://www.unian.net/
http://article-blogger.blogspot.com/

Табачник відправив Андруховича, Забужко і Жадана шляхом Достоєвського


Жодного українського письменника минулого чи сучасності з Толстим чи Достоєвським “навіть порівняти неможливо”. Саме таке заявив міністр освіти Дмитро Табачник в інтерв`ю Zaxid.net, відповідаючи на питання, чи не є його заява про те, що в навчальних закладах не повинні вивчати творів сучасних українських письменників помстою за виступи проти Табачника Сергія Жадана, Юрія Андруховича та Оксани Забужко.

Міністр підтвердив, що “в жодному підручнику перелічених вами трьох письменників немає в обов’язковому шкільному курсі. В додатковому – є, в нормативному підручнику – ні”. На його думку, це цілком відповідає світовій практиці й не є позбавленням дітей можливості “знайомитися з моральними авторитетами”.

“Толстой і Достоєвський були моральними авторитетами для суспільства останньої чверті XIX – початку XX століття. Є вони моральними авторитетами і сьогодні”, - пояснив свою позицію Табачник. “Але ж за життя їх не вивчали в гімназичному курсі, і це не завадило ані суспільству «знайомитися з моральними авторитетами», ані самим авторитетам набути світового значення”. На додачу до цього міністр порекомендував: “Нехай Забужко, Андрухович і Жадан йдуть тим самим шляхом. Я не буду втручатися в програму по літературі. Але я висловив свою власну думку, і зараз кажу: підручники з літератури старших класів і без того надзвичайно переобтяжені, щоб вписувати у програму кожного охочого українського літератора”.

Втім варто нагадати, що принаймні один зі згаданої міністром трійці – Сергій Жадан ще в 2007-му році "воював" з міністерством освіти, вимагаючи виключення зі шкільної хрестоматії української літератури своїх поезій. “Як на мене, це доволі стрьомна ідея – включати письменників, які активно пишуть, до шкільної програми”, - пояснював свою точку зору Жадан, - “Це просто відбиває інтерес у школярів до читання літератури загалом... Я хочу щоб мене читали, а не вивчали”. До того ж письменник обурювався тим, що чиновники міносвіти “не попереджають авторів, коли беруть їхні твори, вони зовсім не радяться, що брати і як брати. А коли їм на це вказуєш, то ведуть себе цілковито по-хамськи і звинувачують тебе в неадекватності...”

реклама: | єдиний гаманець | кредитка | міні кредитка | карта юніора | програма Бонус+ | робота | інтернет | соціальна карта | карта gold | море можливостей | нерухомість | авто-конфіскат | пенсійна карта | автоброкер | термінові грошові перекази | PrivatAssistance | страхування |
Підписатися на нові дописи
Джерела:
http://www.unian.net/
http://article-blogger.blogspot.com/

Правила і "поняття" місцевих виборів


Донецькі комуністи звинуватили Партію регіонів у тому ж, у чому її звинувачує опозиція: у створенні перешкод для участі у виборах тих кандидатів, які не є висуванцями "регіоналів", а також у намірах сфальсифікувати результати виборів.

Комуністи, які мають на Донбасі набагато помітнішу підтримку, ніж у інших областях, стали, фактично, чи не найзапеклішими опонентами Партії регіонів на батьківщині президента.

Комуністи: від союзників такого не чекали

"На першому етапі формування територіальних виборчих комісій Партія регіонів захопила більшість, у тому числі ввівши до комісій людей, які формально не є членами цієї партії. Комуністи, як члени коаліції спочатку не звернули на це увагу, бо ж ми вважали, що це наші союзники", - сказав Бі-Бі-Сі керівник обласної організації Компартії Микола Кравченко. Далі, каже він, ці союзники почали знімати з виборів у мажоритарних округах висуванців КПУ, а також не допустили комуністів до членства у комісіях.

Тепер донецькі комуністи обіцяють акції протесту, а після виборів - ініціювання референдуму про нелегітимність обласної і міської Рад, просять допомоги ОБСЄ, Ради Європи, преси і президента.

Один із лідерів Компартії вважає, що такі дії політичних союзників - це місцева ініціатива тих, кого називають "донецькими" у значно ширшому розумінні, ніж територіальна приналежність.

"Мені здається, що президент розбереться з тими, хто намагається зробити з нього "чисто донецького" президента. Замість того, щоб працювати на імідж президента і об'єднувати Україну, вони діють так, щоб повісити на нього певні ярлики", - каже Микола Кравченко.

Поки що донецькі комуністи утримуються від закликів до центральних органів партії вийти із пропрезидентської більшості, але кажуть, що робитимуть висновки після 31 жовтня, коли матимуть інформацію з усієї України. Хоча і зараз, зізнається Микола Кравченко, від однопартійців в інших областях доводиться чути подібні приклади.

Опозиція: популярних політиків зніматимуть із виборів

Один із лідерів партії "Батьківщина" і заступник голови парламенту Микола Томенко каже, що після того, як Партія регіонів одержала контроль над виборчими комісіями, втілюється інший план - не допустити до балотування кандидатів, які можуть скласти конкуренцію висуванцям "регіоналів" у мажоритарних округах і на посади мерів міст.

"Розпочався процес (і як ми поінформовані, в останній тиждень він набере масового характеру) планового зняття із реєстрації найпопулярніших місцевих політиків. Якщо за даними внутрішніх соціологічних досліджень висуванці Партії регіонів не можуть розраховувати на перемогу, аналізуються списки, визначаються популярні політики-опоненти, і саме вони зніматимуться із реєстрації", - твердить Микола Томенко.

Поки що масових прикладів зняття із реєстрації списків тих чи інших партій, кандидатів у депутати у мажоритарних округах чи кандидатів на посади міського голови, як про це заявляє Микола Томенко, немає. Хоча, порівнюючи ці факти із попередніми виборчими кампаніями, їх помітно більше, і тенденція цілком явна: не зареєстровані або зняті кандидати представляють різні політичні сили, але тільки не Партію регіонів.

Механізм зняття із реєстрації - передбачуваний: опонентом подається скарга до виборчої комісії на порушення виборчого законодавства, комісія скаргу розглядає і більшістю голосів ухвалює рішення.

У Кременчуку на Полтавщині так зняли кандидата від "Батьківщини", депутата парламенту і президента футбольного клубу "Ворскла" Олега Бабаєва, якого називають головним конкурентом чинного міського голови - Миколи Глухова.

Невмотивованим називає "Фронт змін" зняття свого кандидата на посаду мера у Комсомольську Полтавської області Сергія Перепела.

Були також зняті із реєстрації кандидати на посаду міського голови у Бердянську - Петро Гончарук (громадська організація "Єдиний Бердянськ") та у Мелітополі - Олександр Волков ("Народна Самооборона").

Виборчі комісії як вершителі долі виборів

Саме виборчі комісії сьогодні стали головними вершителями долі виборів, каже голова Комітету виборців України Олександр Черненко, оскільки вони за новим законом про вибори місцевих органів влади одержали значні права.

"І нерівне представництво у комісіях, і упереджене ставлення цих комісій під час реєстрації кандидатів - є в нормах закону. І це було закладено ще на етапі його ухвалення. Зараз формально виконується закон, його буква, але ми розуміємо, що це далеко від стандартів демократичних виборів, тому що немає пропорційного представництва: ні в комісії, ні під час виборчого процесу.

Тому якщо Комуністична партія дуже переймається тим, що її дискримінують, то навіщо вона голосувала за закон про вибори, який дозволяє таку дискримінацію?", - сказав Олександр Черненко в інтерв'ю Бі-Бі-Сі.

Повернутися у виборчий бюлетень кандидати можуть, оскарживши у суді рішення виборчої комісії.

Однак той таки новий закон про вибори суттєво ускладнив систему оскарження.

Президент Віктор Янукович за десять днів до виборів закликав губернаторів та інших керівників областей створювати рівні умови для ведення виборчої кампанії усіма політичними силами. І визнав, що випадки втручання влади у виборчий процес є.

Віктор Янукович пообіцяв "блискавичну" реакцію у разі, як державний чиновник втручатиметься у вибори чи заважатиме агітації будь-якої політичної сили. Президент демонструє, що може вплинути виключно на своїх підлеглих - чиновників. А політична боротьба, мовляв, це справа партій. Так само у Віктора Януковича чи його адміністрації є залізний аргумент: вони не втручаються у роботу виборчих комісій, а лише забезпечують вільні вибори і вільне волевиявлення громадян.

Але ж зараз проблема не у тому, чи вільно виборець зможе кинути бюлетень у виборчу скриньку. А у правилах (чи поняттях?), які є реаліями цьогорічної виборчої кампанії.

Світлана Дорош

реклама: | єдиний гаманець | кредитка | міні кредитка | карта юніора | програма Бонус+ | робота | інтернет | соціальна карта | карта gold | море можливостей | нерухомість | авто-конфіскат | пенсійна карта | автоброкер | термінові грошові перекази | PrivatAssistance | страхування |
Підписатися на нові дописи
Джерела:
http://www.pravda.com.ua/
http://article-blogger.blogspot.com/