По-перше, зробила реверанс у бік демократії, продемонструвавши, що готова "виправляти помилки".
По-друге, виграла в часі, змусивши конкурентів діяти, виходячи з хибних, як виявилося 30 серпня, правил гри (два з чотирьох передвиборчих місяці вони планували участь у виборах, виходячи з уже нечинного законодавства).
По-третє, скоригувала законодавство, виходячи з власних інтересів - рейтинг партії влади упав, тому треба було випустити на арену своїх сателітів, а також позбавити БЮТ монополії на опозицію, дозволивши брати участь у місцевих виборах новим проектам, що також претендують на опозиційне поле. Останнє означає, що ідея формування в Україні біпартійної системи відкладається - принаймні, поки що.
"Купи козу"
Існує кілька анекдотів, які пасують до опису ситуації зі змінами виборчого законодавства "туди-сюди". Один із них про чоловіка, який із великою родиною жив у малесенькій кімнатці. Мудрець порадив купити ще й козу. Через місяць, коли чоловік вже знемагав він жахливих умов, мудрець наказав йому цю козу продати. Наступного дня чоловік прибіг до мудреця й радісно повідомив, як легко йому тепер живеться.
Створити проблему, а потім успішно (і демонстративно) її розв'язати, - за таким принципом діяла й партія влади у випадку із законом про місцеві вибори. Спочатку провели зміни, обмеживши коло учасників, викликали хвилю протестів - а потім повернули все на свої місця.
Який навар? Як мінімум, засвідчена перед міжнародною спільнотою демократичність, готовність чути критику та враховувати вимоги опозиції. Саме це наполегливо транспортувалося громадськості різними способами.
"Прозвучала критика з боку політичних опонентів, громадськості, були критичні зауваження міжнародних експертів. А, на мій погляд, сила, демократичність влади полягає в тому, коли влада вміє чути зауваження та критику й іноді підкоригувати свої рішення. У даній ситуації ми розуміємо - від того, наскільки демократично пройдуть вибори, наскільки вони будуть визнані міжнародною громадськістю, залежить імідж і репутація країни", - цей виступ Михайла Чечетова у ВР 30 серпня під час розгляду "змін до змін" можна вважати досить доступним поясненням одного з мотивів, навіщо було город городити - зманеврувавши, продемонструвати, як сильно ПР прагне демократично провести місцеві вибори.
Власне, те ж, але іншими словами, було й у пояснювальній записці до законопроекту: "Деякі положення Закону потребують змін у зв'язку з їхньою невідповідністю демократичним принципам і міжнародним стандартам. Передусім, це стосується закріпленого у Законі дискримінаційного критерію, за яким тільки місцеві організації партій, зареєстрованих не пізніше, ніж за 365 днів до дня виборів, мають право висувати кандидатів на місцевих виборах", - не боїться критикувати себе ж партія влади.
Показовою є й назва законопроекту, яка в дужках містить слова "щодо забезпечення прозорості і демократичності місцевих виборів".
Ключове повідомлення - "ухвалений закон враховує всі вимоги опозиції" - чітко прозвучало з вуст голови фракції ПР Олександра Єфремова та було тиражоване у ЗМІ.
Втім, за цим лісом коаліція все ж заховала декілька важливих дерев - як-от принцип формування складу комісій, що фактично не дає можливості непарламентським партіям впливати на ухвалення рішень "рахівничих" органів.
Хто потерпілі?
У досить неоднозначній ситуації опинився БЮТ. З одного боку, як відомо, Тимошенко засудила введення норми про 365 днів реєстрації: "Янукович звужує права та можливості своїх політичних конкурентів, обмежуючи участь у виборах лише для тих партій, чия місцева організація була зареєстрована за рік до цих виборів". Але так само цей закон "звужував права та можливості" й для її політичних конкурентів на опозиційній ниві.
Думку, що прийнятий 10 липня закон "вигідний Юлії Тимошенко", висловив експерт Інституту Горшеніна Володимир Застава: "У даних умовах багато опозиційних сил, бажаючих взяти участь у майбутніх виборах, фактично будуть змушені висуватися від партії Тимошенко - "Батьківщина"...
Таким чином, Тимошенко намагатиметься зміцнитися як основний опозиціонер чинної влади і розчинити в "Батьківщині" багато зі своїх конкурентів по опозиційному табору".
Саме тому думки, висловлені вголос представниками БЮТ перед скликанням сесії ВР 30 серпня, були різними. Так, нардеп Власенко вважав, що єдиною метою Партії регіонів при зміні закону буде збільшення кількості партій, що беруть участь у виборах, з метою розпорошення електорату опозиційних сил.
"Блок Юлії Тимошенко визначить свою позицію на засіданні фракції безпосередньо перед засіданням Верховної Ради. Але, більш за все, ми не будемо підтримувати ці зміни", - повідомив він.
Водночас його колега Міщенко зазначив: "Коли буде голосуватися поправка про 365 днів, ми її обов'язково проголосуємо".
Більше того, БЮТівець Бірюк вніс свій законопроект, презентуючи який з трибуни Верховної Ради, одразу розставив пріоритети: "Перш за все, хочу внести пропозицію про зняття такої норми, як 365 днів для партій для реєстрації і зняти цю норму як недемократичну". Це було мудрим кроком, оскільки коаліція все одно скасувала б цю норму.
Для кого норма про 365 днів справді була питанням надважливим - так це для новостворених проектів, як-от "Фронт змін". Третій проект із змінами до виборчого закону вніс Арсеній Яценюк.
"Це означає те, що, якщо партія розвивається, якщо вона створює осередок, якщо там з'являються гідні партійці, і ці партійці чомусь не попали у правила гри, створені сьогоднішньою коаліцією, то вони залишаються за межами виборчого процесу", - пояснив він ситуацію, спричинену нормою про 365 днів.
Власне, на користь таких проектів і діяла коаліція. Навіщо - про це з властивою йому інтелігентністю висловився Михайло Чечетов (для збереження стилю цитуємо в оригіналі): "А Тимошенко кричит и визжит, потому что она просто переживает за себя на местных выборах. Она увидела, что на ее электоральной лужайке будут пастись другие маленькие партии и будут съедать ее электоральную травку".
"Пропозиція Януковича внести зміни до закону про вибори обумовлена зниженням його рейтингу, - вважає соціолог Ірина Бекешкина. - Цей крок спрямований на залучення більше партій з метою розсіяти опозиційні сили".
Але, очевидно, не тільки. Коли твій рейтинг падає, є сенс піти кількома колонами - залучити до виборів й декілька партій-сателітів, коаліції з якими зможуть забезпечити контроль над місцевими радами.
Гра "в Чапаєва". Далі буде...
Маневром, проведеним 10 липня та 30 серпня, коаліція продемонструвала технологію не просто "зміни законодавства під себе", а "зміни законодавства під себе в потрібний момент".
Завдяки цьому маневрові партія влади отримала серйозну "перевагу в часі": майже два місяці її конкуренти витратили на підготовку до виборчої кампанії, виходячи з неактуальних (як виявилося) норм законодавства. Тобто тим, хто не знав, що правила гри буде змінено, автори цих правил відвели лише десяток днів для передстартової підготовки.
А от коаліція, маючи боєздатну більшість, могла (і може надалі) планувати свої дії, враховуючи майбутні зміни в законодавстві, які сама ж внесла в певний, відомий лише їй, момент.
Не можна виключати, що такі маніпуляції зі зміни правил гри в потрібний момент партія влади не практикуватиме й надалі.
Щодо власне норми про обов'язкову реєстрацію місцевих організацій політичних партій за 365 днів до виборів, то президент вважає, що вона відповідає законодавству і її необхідно буде повернути вже після виборів 31 жовтня.
Аргумент, чому її треба застосовувати, уже засвітили. Вустами представника Блоку Литвина Олега Зарубінського коаліція з парламентської трибуни 30 серпня нагадала про закон про політичні партії в Україні, прийнятий 2001, де записано, що політична партія протягом шести місяців з дня реєстрації забезпечує утворення та реєстрацію своїх обласних, міських, районних організацій у більшості областей України, Києві, Севастополі та АР Крим.
Згадавши про рішення Конституційного Суду 2007 року, яке "визначає як неконституційну сентенцію про обов'язкове утворення та реєстрацію у містах, областях і районах", Зарубінський нагадує, що в згаданому законі "не скасована стаття 24 "Анулювання реєстраційного свідоцтва", і в разі невиконання партією вимоги частини 6 статті 11 цього закону, Міністерство юстиції, має звернутися до Верховного Суду з поданням про анулювання реєстраційного свідоцтва".
"Усі крики з приводу несправедливості цієї норми виходять з боку тих, хто купив напряму партію під ключ... Якщо політична партія існує, вона створює свої організації. Якщо вона просто є інструментом реалізації амбіцій однієї людини чи групи людей, то вона існує в шикарному офісі в Києві і надсилає своїх префектів або гінців в райони. Чи потрібні людям такі партії?", - варто визнати, що ці звинувачення Зарубінського на адресу політичних проектів не позбавлені підстав.
Втім, слід розуміти, що обмеження кола учасників виборчих кампаній несе в собі однозначний заряд укрупнення політичних партій і вигідне насамперед мега-проектам: Партії регіонів і БЮТ ("Батьківщині"). Обидві прагнуть до зміцнення позицій у своїх електоральних нішах за рахунок асиміляції конкурентів. А це неминуче вестиме до формування в Україні біпартійної системи.
Тож на найближчих парламентських виборах "норма про 365 днів" може спливти на поверхню знову - зрозуміло, в разі, якщо на той момент це буде вигідно партії влади.
***
Згадується ще один анекдот - про чоловіка, який купував курячі яйця по 10 копійок, варив їх і продавав за ту ж ціну. "І що ти з цього маєш?" - питає його інший. - "Як - що? Навар!". Змінами до закону про місцеві вибори 10 липня та 30 серпня партія влади продемонструвала, як отримати навар, навіть залишаючи все на своїх місцях.
Ірина Лукомська, експерт УНЦПД
| Джерела: http://www.pravda.com.ua/ http://article-blogger.blogspot.com/ |
