зафолловити у Твіттеріпідписатися на RSS

Cтатті про українську політику і не тільки

Показ дописів із міткою Британія. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Британія. Показати всі дописи

09.03.11

Українські уроки арабським країнам

Британська газета "The Guardian" висловлює сподівання, що країни північної Африки зможуть уникнути долі Помаранчевої революції в Україні.

30.10.10

Чи є в України Америка?


Про такі складні речі, як Національна стратегія безпеки чи оборонний і безпековий перегляд, можна прочитати масу публікацій із сотнями цифр. А можна глянути на карикатуру і все зрозуміти.

Новину про те, що 80 британських палубних літаків Harrier, відомих своїм вертикальним злетом, будуть списані з авіаносців миттєво, мій улюблений карикатурист провідної британської газети змалював так: одягнений у військову форму чільний офіцер читає в кріслі ранкову газету з заголовком про списання "Харієрів" і...підскакує десь на метр. Звісно, вертикально :)!

Сказати, що британські збройні сили були заскочені оголошеннями уряду про скорочення, навряд чи можна. Хоча на виступі прем'єра Девіда Камерона перед Постійними Об'єднаними Штабами в Норвуді поблизу Лондона лунали гострі репліки, однак все ж було зрозуміло, що Британія не має наміру відмовлятися від амбіцій бути глобальним гравцем і надалі хоче мати четверту у світі (після США, Росії та Китаю) за потужністю військову міць.

Тобто військо - разом з цілою країною - теж має затягнути паски на тлі скорочення бюджетних видатків коаліційним урядом консерваторів і ліберальних демократів. Але тягар скорочення для збройних сил - 8%, при тому що інші бюджетні установи мають скоротити видатки на 15-20-25%.

Перегляд стратегії британської оборони та безпеки важливий світові не конкретним цифрами - хоча й вони мають велике значення. Цікаві тенденції і бачення (хтось любить слово "візії"!), на які наштовхує цей перегляд, відомий як "ревю". І тут є кілька цікавих моментів.

По-перше, на 40% будуть скорочені танки "Челенджер-2", і на 35% - важка артилерія. Тобто - прощавайте, традиційні війни 20-го століття! Натомість, багато пишуть про нові виклики - зокрема кібернетичну безпеку або ж боротьбу з тероризмом.

По-друге, скорочення військового персоналу означатиме, що в найближче десятиліття максимально за кордоном може бути дислоковано 30 тисяч британських вояків - а це лише дві третини від кількості британського контингенту, який брав участь у вторгненні до Іраку. І хоча 10-тисячний контингент в Афганістані скорочуватися через брак фінансів не буде, однак нових "іраків" та "афганістанів" найближчим десятиліттям навряд чи варто очікувати.

Тобто, мабуть, і британська дипломатія гарно попрацювала над тим, що тепер можна, принаймні на рівні перегляду стратегії, гарантувати недопущення (навіть потенційних) воєн серйозних масштабів. Та й Барак Обама, мабуть, недарма Нобелівську премію миру отримав (як дехто каже, "авансом") - вже самою своєю стриманістю позиціонуючись як "анти-Буш".

Третій цікавий аспект - до 2020 року буде виведено 20 тисяч британських вояків з території Німеччини. Тобто значення "старого континенту" - Європи - у військовому плані падає. Може, й справді розширення Європейського союзу та НАТО прибирають у Європи славу континенту міжусобиць і головного театру двох світових воєн.

По-четверте, Британія буде робити більший акцент на так званій "м'якій силі" - себто на недопущенні військового конфлікту дипломатичними шляхами; на гарному іміджі, привабливих речах "made in Britain". І справді, що краще - один "Харієр" чи ще один мільйон проданих в Африці чи Штатах компактів британця Елтона Джона? Один "Торнадо" чи додатковий мільйон "Гаррі Поттерів" британки Джоан Роулінг, виданих у Латинській Америці? Один винищувач "Тайфун" чи ще один мільйон азійців, які дивляться кожного вікенду "Манчестер Юнайтед" чи "Ліверпуль" по телевізору?

Ну, й нарешті ще один момент. Якщо країна не має ворогів, але має глобальні амбіції - які, можливо, дещо перевищують фізичний потенціал збройних сил, - тоді важливо мати... Америку. Одним з аргументів, чому треба - незважаючи на фінансову скруту - мати сучасну потужну армію 21-го століття - був такий: щоб тебе серйозно сприймали США!

Тобто країни старої континентальної Європи, які були в НАТО, та ті, які стали членами НАТО нещодавно, переважно сприймають членство в альянсі як американську безпекову парасольку, тобто певною мірою розслабляючись у військовому плані. І видатки на оборону падають, і переоснащення війська ведеться повільно. Британія ж, навпаки, робить усе, щоб її Вашингтон таки сприймав серйозно у військовому плані.

Але, маючи такого союзника, як Америка, Британія може спокійно зайнятися переоснащенням, взяти "безпековий тайм-аут", враховуючи нові сутужні фінансові реалії і виклики нового століття. Тобто маючи Америку, Британія може миттєво списати свій флагман - авіаносець HMS Ark Royal і, можливо, ще один. Тобто може так статися, що три роки, а то і довше, Британія буде взагалі без авіаносця! Окрім того, нова палубна авіація з'явиться, вочевидь, лише десь до 2020-го року.

Все це можливо лише тоді, коли є гарант, який підстрахує, не дасть нікому тебе образити. І такою країною для Британії є Америка. Ну, і НАТО, звичайно. Але насамперед все ж таки Америка.

І тут подумалось - а чи має Америку Україна? "Українська Америка", як видається, мала би бути геополітичною надпотугою, повинна була б мати важелі впливу на країни, з якими в України можуть виникнути проблеми. "Українська Америка" мали би на 100% бути відданою незалежності України та її територіальній цілісності, повинна була би мати інтерес в тому, щоб Україна і всередині була нормальною країною. Тут, мабуть, можна вгадати з одного разу - "українською Америкою" може бути лише... Америка!

Ростислав Хотин, Редактор Української Служби Бі-Бі-Сі, Лондон

реклама: | єдиний гаманець | кредитка | міні кредитка | карта юніора | програма Бонус+ | робота | інтернет | соціальна карта | карта gold | море можливостей | нерухомість | авто-конфіскат | пенсійна карта | автоброкер | термінові грошові перекази | PrivatAssistance | страхування |
Підписатися на нові дописи
Джерела:
http://www.pravda.com.ua/
http://article-blogger.blogspot.com/

07.09.10

Візит Грищенка, або «Незалежність України в кредит»

Візит міністра закордонних справ Костянтина Грищенка у Лондон став чудовою нагодою розпочати мій новий блог про сприйняття України в Британії та британське cуспільство.

Він не має на меті подавати послідовний аналіз подій, які висвітлюються на сторінках сайту Бі-Бі-Сі Мій Світ, а радше, подавати цікавий контекст, у якому ті події відбуваються.

Напередодні візиту Костянтина Грищенка до Лондона, Королівський Інститут Міжнародних відносин, відомий як Четем Гауз (Chatham House), оприлюднив аналітичну публікацію під заголовком «Незалежність України в кредит». Автор - Джеймс Шерр - керівник Програм з Росії та Євразії Королівського Інституту - незалежного аналітичного центру, асоційованого з британським міністерством закордонних справ, також головував на зустрічі аналітиків, дипломатів та журналістів з Костянтином Грищенком.

Підсумки аналітичної розвідки, напевне, найбільш критичні щодо України, які я пригадую з публікацій Четем Гауза. Йдеться про те, що на думку автора, нова влада в Україні «підірвала важливі елементи незалежності України заради внутрішньої консолідації, короткотермінової економічної вигоди і політичних доцільностей», коли підписала Харківські угоди у квітні 2010 року. Замість того, щоб отримати добросусідську співпрацю з Росією в обмін на подовження оренди бази ЧФ в Україні, Київ по-суті спровокував ще більші зазіхання Москви на економічне поглинання низки українських промислових об'єктів і непрозорі оборудки з енергоносіями, які ще більше ускладнять проведення реформ, необхідних для проголошеної інтеграції з Євросоюзом.


На додаток, Україна відмовилася від таких важелів балансування тиску Росії, як співпраця з НАТО, і відкрила шлях посиленню спецслужб Кремля на своїй території. Публікація твердить, що нова влада в Україні відмовилася від механізму стримувань і противаг, які вибудували попередні три президенти, і втратила простір для маневру. Все це заради внутрішньої консолідації і захисту економічних інтересів фінансово-промислових груп в Україні, які попри це все одно почуваються під загрозою від експансії Росії в ключові сектори української економіки. По-суті, Україна віддала свою незалежність Росії в кредит, підписуючи Харківські угоди, і розплачуватиметься у подальші роки своїм суверенітетом, пише Джеймс Шерр.

Міністру Грищенку було наперед відомо про критичний зміст статті, і тому як досвідчений дипломат, він намагався запевнити британських колег у тому, що Київ не «переступить лінію, за якою є втрата суверенітету». Він запевняв, що Україна є розвинутою демократією, яка діє на основі національних інтересів. Міністр повторював мантру про те, що попередня влада багато говорила і мало діяла, а нова влада буде іншою. Він говорив про рівноправну співпрацю з ЄС та Росією, і навіть про продовження «практичної співпраці з НАТО».

Наскільки переконливою була промова міністра? Останнього разу я був на українському семінарі в Четем Гаузі, коли виступав кандидат у президенти і колишній міністр закордонних справ Арсеній Яценюк. Тоді його запальні висловлювання про розбудову демократії в Україні, реформи і відокремлення бізнесу від влади можна було списувати на молодість дипломата. Він навіть міг сприйматися як своєрідне обличчя Нової східної Європи - молодече і запальне.

У Костянтина Грищенка з його ще радянським дипломатичним вишколом такої переваги не було. Його уважно вислухали і ввічливо аплодували. У Четом Гаузі розуміють усю складність ситуації, в якій опинилася Україна. За словами Джеймса Шерра: «Внутрішні та зовнішні умови вже зараз нещадно засвідчують короткозорість вчинків нової влади в Україні... Незабаром уряд Януковича прийде за порадою. Питання полягає у тому, чи буде чим Заходу відповісти».

Олександр Гриб
Слідкувати за новими дописами
Follow notrussia on Twitter
Джерела:
http://www.bbc.co.uk/
http://article-blogger.blogspot.com/

16.08.10

Daily Mail: Фірташ кинув тінь на баронесу (ФОТО)

Daily Mail вміщує статтю про скандал в британському уряді, який розгорівся через те, що баронеса Пoлін Невіл-Джонс – колишній міністр безпеки у тіньовому уряді консерваторів - не пройшла перевірку розвідки Мі-5 і була обурена, що їй відмовили у посаді Радника з національної безпеки прем’єр-міністра Девіда Камерона.


Дейлі Мейл: баронесі відмовили у посаді Радника з національної безпеки прем’єр-міністра Девіда Камерона

Посаду отримав Сер Пітер Рікетс, який відтепер буде курувати діяльність британської розвідки від імені керівника уряду. Натомість, баронеса отримала меншу посаду у Міністерстві внутрішніх справ, де куруватиме лише питання боротьби з тероризмом усередині країни.


Дейлі Мейл: Олігарх буцімто має зв’язки з "хрещеним батьком мафії"

Daily Mail пише, що розлючена колишня дипломатка була настільки обурена, що погрожувала піти у відставку ще до призначення.

Високe посадове джерело з середовища розвідки повідомило Daily Mail, що призначення баронеси радником Девіда Камерона було заблоковане після доповіді Мі-5, яка виявила зв’язок Пoлін Невіл-Джонс iз двома суперечливими “російськими” олігархами.

Мова йде про російського олігарха Міхаїла Чернова, який народжений в Узбекистані і має ізраїльський паспорт, та українського олігарха Дмитра Фірташа.

Daily Mail: зв’язки з "хрещеним батьком".

Два роки тому баронеса Невіл-Джонс отримала пожертву у 20 тисяч фунтів від британського бізнесмена Роберта Шелтера-Джонса, який є розпорядником капіталів РосУкрЕнерго у Британії.

Пан Шелтер Джонс, який є виконавчим директором холдингової компанії Group DF (з багатомільярдними капіталами групи Дмитра Фірташа), також подарував 80 тисяч фунтів Консервативній партії через свою приватну компанію Scythian Ltd.


Баронеса Невіл Джонс заперечує, що знайома з олігархами

Доброчинні внески були офіційно зареєстровані, і баронеса твердила, що отримала 20 тисяч від своєї партії і не знає особисто ні олігархів, ні самого благодійника – пана Шелтера Джонса.

Пан Шелтер-Джонс заявив, що дарував гроші від свого імені, а не від імені Дмитра Фірташа.

Часопис зазначає, що Дмитро Фірташ керує компанією РосУкрЕнерго, яку Міністерство юстиції США підозрювало у зв’язках з Семеном Могілевичем – народженим в Україні мільярдером, який буцімто контролює РосУкрЕнерго і є у десятці найбільш розшукованих американським ФБР злочинців світу.

Європейські та американська розвідки вважають Семена Могілевича “хрещеним батьком” російської мафії, який контролює її діяльність за кордоном, але переховується у Москві.

Британський уряд відмовився коментувати призначення баронеси на посаду.