зафолловити у Твіттеріпідписатися на RSS

Cтатті про українську політику і не тільки

Показ дописів із міткою Лондон. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Лондон. Показати всі дописи

14.01.11

Наклепницький туризм. Як з ним боротися?


Журналісти в Україні та світі, які зазнали на собі впливу такого явища як "наклепницький туризм", можуть з полегшенням довідатися, що вже на початку цього року британський парламент планує переглянути законодавство стосовно наклепів та образи честі й гідності. Лорд Лестер подав законопроект від ліберальних демократів, який має модернізувати закон про наклепи і привести його у відповідність з такими реаліями сучасного світу, як поширення інформації в Інтернеті.

Віце-прем’єр-міністр Великої Британії Нік Клегг заявив у парламенті, що коаліційний уряд має на меті реформування законодавства про наклеп і перетворити його з "міжнародного посміховиська на міжнародний взірець".

За словами лідера британських ліберальних демократів, новий проект закону передбачатиме додатковий захист для авторів публікацій, зроблених у суспільних інтересах чи то засобами масової інформації, чи окремими блогерами.

Такими чином британський уряд прагне покласти край явищу, відомому як "наклепницький туризм", коли заможні іноземці могли судитися з іноземними засобами ЗМІ у Британії.

Саме через цю недосконалість британського законодавства українське англомовне видання Kyiv Post заблокувало у грудні 2010 доступ британських читачів до свого веб-сайту.

На вебсайті часопису для британських відвідувачів з’являється лише коротке повідомлення, що трафік заблоковано через "драконівські закони з наклепу, які підривають свободу слова і загрожують роботі незалежних журналістів, авторів та науковців у цілому світі". Часопис називає цей феномен "наклепницьким туризмом", а британську столицю Лондон - "світовою столицею наклепницького туризму".

Як твердило видання "Медіабізнес", ситуація пов'язана з тим, що український бізнесмен Дмитро Фірташ подав позов до одного з судів Лондона проти газети Kyiv Post.

За інформацією газети, звинувачення на її адресу полягають в тому, що журналісти "створюють про Фірташа враження як про корумповану особистість".

У коментарі редакції Kyiv Post йдеться, що "наклепницький туризм" дозволяє подавати позови до судів Великобританії за наклеп на будь-якого автора, якщо його стаття чи книга стала доступною читачам на території Британії.

Київська незалежна медіа-профспілка навіть закликала олігарха Дмитра Фірташа "не ганьбитися" і відкликати позов проти газети "Kyiv Post":

"КНМП визнає право пана Фірташа на захист честі і гідності в суді, але наголошує, що його медійні можливості у сотні разів вищі від можливостей рядових громадян, в тому числі і журналістів, і всі закиди на свою адресу він може спростувати ефективніше, ніж будь-хто".

На думку захисників журналістів, "Фірташ чудово розуміє, що українські засоби масової інформації не такі багаті, щоб дозволяти собі наймати дорогих адвокатів для представлення своїх інтересів у провідних країнах Заходу".

КНМП нагадала, що таким же чином діяв і Рінат Ахметов щодо інтернет-видання "Оглядач", після чого потрапив до списку ворогів преси, який складали експерти медіа-профспілки й Інституту масової інформації.

Що ж таке "наклепницький туризм?"

Термін виник 10 років тому, коли низка американських зірок, як от Арнольд Шварценегер та Роман Полянські успішно виграли позови проти американських письменників та журналістів, які опублікували якісь критичні матеріали.

Особливістю британського законодавства є те, що при позові проти ЗМІ позивач не мусить спростовувати інформацію, яку вважає наклепницькою. Навпаки, журналіст чи письменник має доводити своє твердження. Навіть якщо останнє є правдою, кошти на судовий процес, а це принаймні десятки тисяч фунтів можуть легко збанкрутувати будь-яке видання.

Тому часто одного листа від британського правника достатньо, щоб засіб масової інформації оприлюднив спростування. Така ситуація не викликала надто багато нарікань до появи Інтернету, але з поширенням онлайн версій у світовій мережі виникло питання загрози свободі слова, про яку пише Kyiv Post.

США навіть ухвалили закон, який застерігає американські суди не брати до уваги рішення британських судів з "наклепницького туризму".

Неурядова американська організація Freedom House зауважила, що в епоху Інтернету "наклепницький туризм" може використовуватися для запровадження цензури на глобальному рівні: "Британія стала улюбленим місцем для російських та українських олігархів, саудівських банкірів та усіх інших бажаючих затерти критичні розслідування".

За гіркою іронією, мода українських владоможців звертатися до судів, щоб допекти журналістам, які їх критикують, є суттєвим прогресом для України. Ще не так давно такі журналісти часто ставали жертвами нападів "хуліганів" чи гинули за нез’ясованих обставин. Як зауважує Freedom House: "Зростання транснаціональної цензури відображає витонченість сучасного авторитаризму".

Генеральний прокурор Великої Британії Домінік Грів заявив, що головним випробуванням реформи англійського законодавства про наклеп буде збереження балансу, щоб люди могли зберігати свою ділову репутацію, з одного боку, а з іншого, щоб принцип свободи слова не порушувався.

"Це складне завдання, але ми його не уникатимемо" заявив пан Грів.

Олександр Гриб, Українська служба Бі-Бі-Сі, Лондон

реклама: | єдиний гаманець | кредитка | міні кредитка | карта юніора | програма Бонус+ | робота | інтернет | соціальна карта | карта gold | море можливостей | нерухомість | авто-конфіскат | пенсійна карта | автоброкер | термінові грошові перекази | PrivatAssistance | страхування |
Підписатися на нові дописи
Джерела:
http://www.pravda.com.ua/
http://article-blogger.blogspot.com/

07.09.10

Візит Грищенка, або «Незалежність України в кредит»

Візит міністра закордонних справ Костянтина Грищенка у Лондон став чудовою нагодою розпочати мій новий блог про сприйняття України в Британії та британське cуспільство.

Він не має на меті подавати послідовний аналіз подій, які висвітлюються на сторінках сайту Бі-Бі-Сі Мій Світ, а радше, подавати цікавий контекст, у якому ті події відбуваються.

Напередодні візиту Костянтина Грищенка до Лондона, Королівський Інститут Міжнародних відносин, відомий як Четем Гауз (Chatham House), оприлюднив аналітичну публікацію під заголовком «Незалежність України в кредит». Автор - Джеймс Шерр - керівник Програм з Росії та Євразії Королівського Інституту - незалежного аналітичного центру, асоційованого з британським міністерством закордонних справ, також головував на зустрічі аналітиків, дипломатів та журналістів з Костянтином Грищенком.

Підсумки аналітичної розвідки, напевне, найбільш критичні щодо України, які я пригадую з публікацій Четем Гауза. Йдеться про те, що на думку автора, нова влада в Україні «підірвала важливі елементи незалежності України заради внутрішньої консолідації, короткотермінової економічної вигоди і політичних доцільностей», коли підписала Харківські угоди у квітні 2010 року. Замість того, щоб отримати добросусідську співпрацю з Росією в обмін на подовження оренди бази ЧФ в Україні, Київ по-суті спровокував ще більші зазіхання Москви на економічне поглинання низки українських промислових об'єктів і непрозорі оборудки з енергоносіями, які ще більше ускладнять проведення реформ, необхідних для проголошеної інтеграції з Євросоюзом.


На додаток, Україна відмовилася від таких важелів балансування тиску Росії, як співпраця з НАТО, і відкрила шлях посиленню спецслужб Кремля на своїй території. Публікація твердить, що нова влада в Україні відмовилася від механізму стримувань і противаг, які вибудували попередні три президенти, і втратила простір для маневру. Все це заради внутрішньої консолідації і захисту економічних інтересів фінансово-промислових груп в Україні, які попри це все одно почуваються під загрозою від експансії Росії в ключові сектори української економіки. По-суті, Україна віддала свою незалежність Росії в кредит, підписуючи Харківські угоди, і розплачуватиметься у подальші роки своїм суверенітетом, пише Джеймс Шерр.

Міністру Грищенку було наперед відомо про критичний зміст статті, і тому як досвідчений дипломат, він намагався запевнити британських колег у тому, що Київ не «переступить лінію, за якою є втрата суверенітету». Він запевняв, що Україна є розвинутою демократією, яка діє на основі національних інтересів. Міністр повторював мантру про те, що попередня влада багато говорила і мало діяла, а нова влада буде іншою. Він говорив про рівноправну співпрацю з ЄС та Росією, і навіть про продовження «практичної співпраці з НАТО».

Наскільки переконливою була промова міністра? Останнього разу я був на українському семінарі в Четем Гаузі, коли виступав кандидат у президенти і колишній міністр закордонних справ Арсеній Яценюк. Тоді його запальні висловлювання про розбудову демократії в Україні, реформи і відокремлення бізнесу від влади можна було списувати на молодість дипломата. Він навіть міг сприйматися як своєрідне обличчя Нової східної Європи - молодече і запальне.

У Костянтина Грищенка з його ще радянським дипломатичним вишколом такої переваги не було. Його уважно вислухали і ввічливо аплодували. У Четом Гаузі розуміють усю складність ситуації, в якій опинилася Україна. За словами Джеймса Шерра: «Внутрішні та зовнішні умови вже зараз нещадно засвідчують короткозорість вчинків нової влади в Україні... Незабаром уряд Януковича прийде за порадою. Питання полягає у тому, чи буде чим Заходу відповісти».

Олександр Гриб
Слідкувати за новими дописами
Follow notrussia on Twitter
Джерела:
http://www.bbc.co.uk/
http://article-blogger.blogspot.com/