Журналісти в Україні та світі, які зазнали на собі впливу такого явища як "наклепницький туризм", можуть з полегшенням довідатися, що вже на початку цього року британський парламент планує переглянути законодавство стосовно наклепів та образи честі й гідності. Лорд Лестер подав законопроект від ліберальних демократів, який має модернізувати закон про наклепи і привести його у відповідність з такими реаліями сучасного світу, як поширення інформації в Інтернеті.
Віце-прем’єр-міністр Великої Британії Нік Клегг заявив у парламенті, що коаліційний уряд має на меті реформування законодавства про наклеп і перетворити його з "міжнародного посміховиська на міжнародний взірець".
За словами лідера британських ліберальних демократів, новий проект закону передбачатиме додатковий захист для авторів публікацій, зроблених у суспільних інтересах чи то засобами масової інформації, чи окремими блогерами.
Такими чином британський уряд прагне покласти край явищу, відомому як "наклепницький туризм", коли заможні іноземці могли судитися з іноземними засобами ЗМІ у Британії.
Саме через цю недосконалість британського законодавства українське англомовне видання Kyiv Post заблокувало у грудні 2010 доступ британських читачів до свого веб-сайту.
На вебсайті часопису для британських відвідувачів з’являється лише коротке повідомлення, що трафік заблоковано через "драконівські закони з наклепу, які підривають свободу слова і загрожують роботі незалежних журналістів, авторів та науковців у цілому світі". Часопис називає цей феномен "наклепницьким туризмом", а британську столицю Лондон - "світовою столицею наклепницького туризму".
Як твердило видання "Медіабізнес", ситуація пов'язана з тим, що український бізнесмен Дмитро Фірташ подав позов до одного з судів Лондона проти газети Kyiv Post.
За інформацією газети, звинувачення на її адресу полягають в тому, що журналісти "створюють про Фірташа враження як про корумповану особистість".
У коментарі редакції Kyiv Post йдеться, що "наклепницький туризм" дозволяє подавати позови до судів Великобританії за наклеп на будь-якого автора, якщо його стаття чи книга стала доступною читачам на території Британії.
Київська незалежна медіа-профспілка навіть закликала олігарха Дмитра Фірташа "не ганьбитися" і відкликати позов проти газети "Kyiv Post":
"КНМП визнає право пана Фірташа на захист честі і гідності в суді, але наголошує, що його медійні можливості у сотні разів вищі від можливостей рядових громадян, в тому числі і журналістів, і всі закиди на свою адресу він може спростувати ефективніше, ніж будь-хто".
На думку захисників журналістів, "Фірташ чудово розуміє, що українські засоби масової інформації не такі багаті, щоб дозволяти собі наймати дорогих адвокатів для представлення своїх інтересів у провідних країнах Заходу".
КНМП нагадала, що таким же чином діяв і Рінат Ахметов щодо інтернет-видання "Оглядач", після чого потрапив до списку ворогів преси, який складали експерти медіа-профспілки й Інституту масової інформації.
Що ж таке "наклепницький туризм?"
Термін виник 10 років тому, коли низка американських зірок, як от Арнольд Шварценегер та Роман Полянські успішно виграли позови проти американських письменників та журналістів, які опублікували якісь критичні матеріали.
Особливістю британського законодавства є те, що при позові проти ЗМІ позивач не мусить спростовувати інформацію, яку вважає наклепницькою. Навпаки, журналіст чи письменник має доводити своє твердження. Навіть якщо останнє є правдою, кошти на судовий процес, а це принаймні десятки тисяч фунтів можуть легко збанкрутувати будь-яке видання.
Тому часто одного листа від британського правника достатньо, щоб засіб масової інформації оприлюднив спростування. Така ситуація не викликала надто багато нарікань до появи Інтернету, але з поширенням онлайн версій у світовій мережі виникло питання загрози свободі слова, про яку пише Kyiv Post.
США навіть ухвалили закон, який застерігає американські суди не брати до уваги рішення британських судів з "наклепницького туризму".
Неурядова американська організація Freedom House зауважила, що в епоху Інтернету "наклепницький туризм" може використовуватися для запровадження цензури на глобальному рівні: "Британія стала улюбленим місцем для російських та українських олігархів, саудівських банкірів та усіх інших бажаючих затерти критичні розслідування".
За гіркою іронією, мода українських владоможців звертатися до судів, щоб допекти журналістам, які їх критикують, є суттєвим прогресом для України. Ще не так давно такі журналісти часто ставали жертвами нападів "хуліганів" чи гинули за нез’ясованих обставин. Як зауважує Freedom House: "Зростання транснаціональної цензури відображає витонченість сучасного авторитаризму".
Генеральний прокурор Великої Британії Домінік Грів заявив, що головним випробуванням реформи англійського законодавства про наклеп буде збереження балансу, щоб люди могли зберігати свою ділову репутацію, з одного боку, а з іншого, щоб принцип свободи слова не порушувався.
"Це складне завдання, але ми його не уникатимемо" заявив пан Грів.
Олександр Гриб, Українська служба Бі-Бі-Сі, Лондон
реклама: | єдиний гаманець | кредитка | міні кредитка | карта юніора | програма Бонус+ | робота | інтернет | соціальна карта | карта gold | море можливостей | нерухомість | авто-конфіскат | пенсійна карта | автоброкер | термінові грошові перекази | PrivatAssistance | страхування |
| Джерела: http://www.pravda.com.ua/ http://article-blogger.blogspot.com/ |
Немає коментарів:
Дописати коментар