Оприлюднено щорічну доповідь ООН щодо розвитку людського потенціалу.
У поданому рейтингу країн за індексом розвитку людського потенціалу (Human Development Index, HDI) Україна посідає 69-е місце (у рейтингу-2009 було 85-е). Перед нею стоять Албанія, Росія, Казахстан, Азербайджан і Боснія. За нею - Іран, Македонія, Маврикій, Бразилія і Грузія.
Всього до рейтингу ввійшли 169 держав.
У першій п`ятірці лідерів - Норвегія, Австралія, Нова Зеландія, США і Ірландія. Замикають рейтинг майже 40 африканських країн.
У Севастополі в «Російському марші» з нагоди російського свята - Дня народної єдності - взяли участь близько 70 чоловік, в основному з числа представників громадських організацій проросійської спрямованості.
Як передає кореспондент УНІАН, заявку до місцевих органів влади на проведення заходів - мітингу біля пам`ятника Єкатерині ІІ, покладання квітів і ходи від монумента на площі Нахімова до Вічного вогню на меморіалі „Героїчним захисникам Севастополя в 1941-1942 роках” - подавав рух «За єдину Русь». У заходах також взяли участь члени козачої громади «Соболь», представники Ради отаманів Криму, прихильники «Російської громади Севастополя» і руху «За єдину Русь». Багато хто з них ніс прапори козачої громади «Соболь», триколори, Андріївський прапор, імперський прапор.
Учасники ходи вулицею Леніна скандували «Севастополь, Крим, Росія!», «Севастополь – російське місто!».
Напередодні Ленінська районна держадміністрація через суд намагалася обмежити пересування учасників заходів вулицею Леніна. Проте суд відхилив позов, на підставі того, що заявники заходу зобов`язувалися здійснювати ходу тротуаром. Хода відбувалася у супроводі співробітників міліції.
«Путін, Медведєв, Янукович і Азаров – непорушна дружба! Дурням не вдасться вбити клин!» – кричав Чечетов, коментуючи пародію на Януковича… «Нормальне відео», – сказав Колесніченко…
У минулі вихідні на Першому російському телеканалі показали чергове пародійне шоу «Велика різниця», головним героєм якого став український президент Віктор Янукович. Сцена називалася «Віктор Усемогутній» – пародія на американський фільм «Брюс Усемогутній». Це був перший мініфільм на політичну тему в російській «Великій різниці».
ЦЕКАЛО ДУМАЄ, ЩО ФІЛЬМ ЗБЛИЖУЄ РОСІЮ І УКРАЇНУ
Російський політолог Станіслав Бєлковський вважає, що це явна політтехнологія офіційного Кремля щодо Януковича, і саме з дозволу Кремля вийшла ця пародія.
Про художню якість ролика висловився в коментарі УНІАН відомий російський сатирик Віктор Шендерович:
– Це набагато слабше, ніж «німе кіно» з покладанням вінка, але справа не в якості жарту, а в загальній етичній відмороженості російського телебачення.
Українські експерти пов’язали появу «Віктора Всемогутнього» з недавніми відвідинами Києва росіянина Путіна. Який поїхав з України чимось явно незадоволений.
Ми зателефонували в Москву до ведучого «Великої різниці» Олександра Цекала, щоб дізнатися імена авторів цього фільму. У нас відбулася така розмова.
– Чому фактично на державному телеканалі ви висміюєте президента іншої країни?
– Ну, незабаром у нас з’явиться пародія на Медведєва...
– Чи правда, що це відео змонтували ще півроку тому, але було рішення його показати саме зараз?
– Я не володію інформацією про це. Нам не все одно, ні що відбувається в Росії, ні що відбувається в Україні. Ми раді, що між президентами відбувається потепління. Хочемо, щоб російським і українським глядачам жилося весело, ситно і добре.
– Ви вважаєте, що цей ролик зближує Росію і Україну?
– А ви вважаєте, що ні? Ви вважаєте, що українці мають право сміятися над своїм президентом, а ми – ні?
– Звісно, це ж наш президент. Ми його обирали, а не ви. У вас своїх аж два – висміюйте собі їх.
– Ваш «95-ий квартал» сміється над президентами інших країн.
– Але ж не так грубо – без дуль і мавпячого кривляння. А хто написав сценарій?
– Ви хочете знати прізвища авторів?
– Звісно, це ж цікаво.
– Чому я маю називати конкретні прізвища авторів?
– Бо нас як українських журналістів це цікавить…
– Це більше скидається на допит.
– Якщо ви згадали «95-ий квартал», так ті завжди вказують імені своїх авторів.
– (Мовчання). У вас ще є які-небудь цікаві запитання?
– А чим ці вам не цікаві? Нас вони дуже цікавлять!
– Я не хочу замислюватися над вашими запитаннями, бо не зовсім розумію, до чого ви хилите.
– Та ні до чого не хилю… Запитую, аби прояснити картину… Складається враження, що ви не дуже охоче відповідаєте…
– Ну, тоді бувайте здорові.
Цекало поклав слухавку.
На телеканалі ICTV щосуботи показують російську версію «Великої різниці», демонстрували й цього разу, проте сценку з Януковичем вирізали. Чому? Генпродюсер каналу Олександр Богуцький сказав УНІАН, що офіційна позиція каналу – жодним чином не коментувати цю ситуацію.
ПУТІН РОБИТЬ КОРИСНУ СПРАВУ
Російський публіцист Анатолій Стріляний вважає, що такі речі тільки на користь Україні.
– Моя давня незмінна думка – усе, що погіршує відносини цих двох країн, іде на користь Україні, бо це сприяє її консолідації, якої вона дуже потребує. Щодо наступу на Януковича (а оскільки зараз він президент України, то й на Україну), можна, як це не дивно, радіти. По-перше, росіянам знову нагадали, що Україна – це щось погане, чуже, не наше, водночас і наше, яке в нас відрізали оці «погані» люди, до яких Янукович теж належить. Мовляв, якби Україна була наша, то там був би не Янукович, а більш досконала людина. Тобто росіянам нагадали, що до України треба продовжувати ставитися вороже, якщо називати речі своїми іменами. Чому це гарно для України? Бо українству йде на користь будь-яке відчуження від Росії: автоматично зменшує тиск на Україну і небезпеку її русифікації. Можливо, це не дуже добре з економічної точки зору, але плюсів без мінусів не буває. Це гарно й для Росії, російської свідомості, бо зайвий раз російській свідомості нагадали, що Україна – не Росія. І якщо ця свідомість розвиватиметься в цьому напрямку, то врешті-решт вона дійде історичного висновку, що досить зазіхати на Україну, досить думати, що її якось можна повернути. Це була б свідомість цивілізованого людства. Отже, Путін продовжує робити корисну справу, щоправда, від зворотного.
– Що хотіли сказати Януковичу цим фільмом?
– Що ти не наш, що ми можемо розв’язати проти тебе війну, тим більше що позиції в тебе не такі сильні, як у Лукашенка. Але мені навіть не цікаво гадати, що саме Януковичу хотіли сказати. Ну, зіпсувався настрій у Путіна, бо справи в нього кепські, людина він психічно неврівноважена, це люди помічають дедалі більше, тому з кожним днем усе менше смислу аналізувати його вчинки, поведінку. Можна лише аналізувати імовірні наслідки.
«ВІКТОР УСЕМОГУТНІЙ» – ЦЕ КРЕМЛІВСЬКА ІДЕОЛОГІЯ
Український політолог Вадим Карасьов вважає, що «Віктор Усемогутній» вписується в рамки кремлівської ідеології.
– Це ідеологічна настанова щодо лідерів, які знаходяться по периферійному периметру РФ і на тлі яких, Російська Федерація має бути променем світла в темному царстві: диктаторів, примітивних авторитаризмів і неефективних політрежимів. Це зумисне створення певного іміджу для самих українців. Це дуже принизливо для України. Коли була попередня влада, при всіх її гріхах, вона розглядалася світовою спільнотою як країна з європейською перспективою, як країна, що є лідером з демократизації на пострадянському просторі, саме, як європейська, а не євразійська країна.
Зрозуміло, що Росія цього не сприймала. Бо вона не хоче, аби навколо були країни, що асоціюються не з нею, а з демократичним, європейським світом. Тому росіяни роблять усе, аби ми асоціювалися навіть не з Росією, а чимсь вторинним, що підлягає осміянню. Росія чітко дає зрозуміти українському керівництву, що зроблено це неспроста. Якщо будуть якісь різкі рухи, то можуть наразитися, як мінімум, на телевізійне виховання у вигляді медійної дискредитації. Звісно, такий крок, м’яко кажучи, є некоректним. Це навіть не має стосунку до інформації, радше – до відкритої пропаганди. Звичайно, що некоректно і неприпустимо, що таке робить держава до держави, але вони й не вважають, що Росія щодо України – це інша держава.
ЯК ВІДРЕАГУВАЛА УКРАЇНСЬКА ВЛАДА
Перший заступник президента НТКУ Валід Арфуш у пародійному ролику на Януковича нічого поганого не побачив:
– Ну, росіяни ж не можуть пародіювати свого президента, бо в них панує справжнісінька цензура, тому обирають таку толерантну країну, як Україна. Вони прекрасно знають, що сьогоднішні українські власті ніколи не реагуватимуть так, як їхні. Тому вони собі це дозволяють.
– А чи не надходило вам розпорядження показати щось схоже на Путіна чи Медвєдєва? – запитую.
– Мені взагалі важко собі уявити, аби нам хтось давав розпорядження щось робити, тим більше знущатися над президентом іншої країни. Гадаю, казати, що Януковича чекає те саме, що й Лукашенка, на якого по всіх російських каналах показують чорнуху, не варто… Як на мене, Путін може все сказати Януковичу відкрито, і не треба йому передавати месиджі через «Велику різницю».
Українська влада таки промовчала у відповідь… Заступниця глави АП Ганна Герман з лікарняного ліжка повідомила, що ми «не повинні на кожен чих казати «дай Боже».
Регіонал Вадим Колесніченко розцінив пародію на свого лідера як «нормальне гумористичне відео».
– Вам сподобалося, ви сміялися? – цікавлюся.
– Я не оцінював даний матеріал, бо не вважав, що варто якось заглиблюватися в розглядання даного ролика. Повідомляю, він не залишив для мене жодних наслідків.
– То вам не було смішно?
– Цікавим було порівняння з Брюсом Усемогутнім… У будь-якому випадку я не вважаю, що варто якось реагувати на це.
– То вам сподобалося, що чужа країна висміяла вашого президента?
– Я вам ще раз кажу, що ніхто над нашим президентом не сміявся. Намагання зробити з цього скандал – це спроба з носа вишпортати якусь сенсацію.
– Чи не боїтеся, що Віктора Януковича може чекати така сама участь, як Лукашенка?
– Віктору Януковичу нема чого боятися, бо він реальний президент за останні десять років. І не думаю, що якісь європейські чи азіатські країни (Росія. – Авт.) можуть зашкодити його наступному терміну. Любов до Януковича росте й надалі ширитиметься.
Перший заступник лідера фракції Партії регіонів, златоуст Михайло Чечетов навіть не дослухавши моє запитання, почав кричати:
– Нікому не вдасться посварити президентів двох братських народів: Путі… ну, цього самого – Медведєва і Януковича. Нікому не вдасться вбити клин! Не вдасться! Не вдасться!..
– Кому адресовані ваші слова?
– Усім! Не вдасться! І на ці дурниці ніхто не реагуватиме. Дурнів усюди вистачає.
– Але ж ролик показали по Першому національному Росії…
– Я вам ще раз кажу, дурням не вдасться вбити клин! Ця дружба непорушна! Путін, Медведєв, Янукович і Азаров – непорушна дружба! Нікому не вдасться! Які б гроші кому не платили. Обламаються!
– А вам сподобався ролик?
– Я дурні речі не коментую. Бо до влади прийшли розумні люди. Я розумію, що комусь хочеться це розворушити, але не в-и-й-д-е! Не в-и-й-д-е! Не в-и-й-д-е! І не лийте воду на млин тих ідіотів, хто хоче вбити між нами клин.
На цьому місці Чечетов кинув слухавку. Передзвонюю ще раз із бажанням пояснити, що ми хочемо захистити президента.
– Не треба його захищати. Краще мати ворогів, ніж таких захисників. Я не вас маю на увазі… Весь світ визнав Януковича президентом, а Баба Яга проти (має на увазі Юлію Тимошенко. – Авт.). Я ще раз кажу, що той, хто посягне на святая святих – дружбу Росії та України, того народ змете назавжди. Народ пробачить зарплату, але це – ніколи.
Фог Расмуссен прибув у Москву для підготовки наступного саміту НАТО.
Росія братиме участь у нових операціях у Афганістані разом з НАТО проти наркоділерів, незважаючи на протести афганського уряду.
Як повідомив Генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен в інтерв’ю Бі-Бі-Сі, такі спільні рейди дозволяються мандатом Організації Об’єднаних націй.
Минулого тижня афганські лабораторії з вироблення наркотиків були знищені під час спільного рейду російських та американських спецпідрозділів.
Президент Хамед Карзай заявив, що втручання росіян є порушенням суверенітету його країни.
Як повідомив Бі-Бі-Сі Фог Расмуссен, подібні рейди відбуватимуться і в майбутньому: "Власне, ми маємо глибоку співпрацю з Росією, коли йдеться про боротьбу з наркотиками. Ці операції відбуваються під мандатом ООН".
Спільний американський рейд з росіянами був першою операцією в Афганістані за участі Росії, проте така участь останнім часом посилюється.
Фог Расмуссен: Ми маємо глибоку співпрацю з Росією.
У середу Москва підтвердила, що надіслала у Кабул 16 літаків з озброєнням, яке було передане силам афганської поліції.
Пан Расмуссен окремо наголосив, що про участь російських військових у бойових діях в Афганістані мова не йде. За його словами, ні російські, ні афганські власті не мають бажання такого залучення з огляду на радянську окупацію 80-их років.
Генсек НАТО перебував у Москві для підготовки саміту альянсу з Росією, який відбудеться цього місяця у Португалії.
73 роки тому з 27 жовтня до 4 листопада в карельському урочищі Сандармох у Росії були розстріляні понад тисячу в'язнів Соловецького табору, серед них - майже 300 українців. Дослідники називають їх цвітом тодішньої нації: письменники, науковці, культурні діячі. Проте "розстріляне відродження" було лише одним з епізодів масштабних сталінських репресій 1937-1938 років.
Історик Юрій Шаповал розповідає, що "в'язні були вивезені в це урочище Сандармох під містом Медвеж'єгорськ і там розстріляні. Мені там довелося бувати, і Ви знаєте, для цієї каральної акції місце було вибране, ну, практично, ідеально: так, щоб не було видно фар автомобільних, так, щоб не було чути особливо. Зараз там уже так заросло все соснами, а на той момент це було ідеальне місце".
Загалом у Карелії 1937-1938 рр. було розстріляно майже 10 тисяч людей понад 50 національностей.
Серед них Микола Зеров, Лесь Курбас, Валер'ян Підмогильний, Олекса Слісаренко, …, Степан Рудницький, …….перераховує…. 290 українців було в цьому спискові.
Василь Овсієнко, дослідник
Серед розстріляних в'язнів Соловецького табору було майже 300 українців, яких згодом назвали "розстріляним відродженням", слідом за літературознавцем Юрієм Лавриненком, який так назвав збірку найкращої поезії та прози 1920-1930 років.
У минулому політв'язень, а нині дослідник історії політичних репресій Василь Овсієнко розповідає, що найбільше українців загинули 3-го листопада:
"Серед них Микола Зеров, Лесь Курбас, Валер'ян Підмогильний, Олекса Слісаренко, …, Степан Рудницький,... 290 українців було в цьому спискові. Були в цьому спискові також і видатні діячі культур, фактично, майже всіх народів Совєтського Союзу. Так скріплювалася дружба народів, як бачите".
Старт "великому терору", як називає цей період пан Шаповал, дали влітку 1937 р. постановою "Про антирадянські елементи". Всерадянська боротьба проти куркулів та кримінальників відбувалася під проводом тодішнього народного комісара НКВС Ніколая Єжова. І хоча російський фразеологізм "держать в ежовых рукавицах" виник задовго до радянської влади, особливої популярності він набув за наркома Єжова - як ілюстрація його особливого підходу.
Пам’ятник "Убієнним синам України" в урочищі Сандармох
Юрій Шаповал: "І от руками цієї людини, власне, було зроблене те, що Роберт Конквест назвав Великим терором. Єжов запровадив багато каральних ритуалів. Ну, і наслідки Вам відомі - півтора мільйони репресованих лише за 37-38 рік, з них розстріляно понад 700 тисяч осіб. Оце і є єжовщина".
Усіх ворогів радянської влади в Сандармоху розстрілювала одна людина - Міхаїл Матвєєв.
Офіційною підставою, як розповідає історик Юрій Шаповал, було звинувачення у контрреволюційній діяльності вже в самому таборі:
"Оце, власне, стало такою першою підставою. Потім були написані формальні характеристики начальником в'язниці, його заступником, і оці довідки, вони так само були підґрунтям для того, щоб виносити рішення про розстріл цих людей".
Завдяки свідченням самого Матвєєва слідчим органам, де він описував свою вірну службу країні, вдалося встановити точне місце розстрілу. Сталося це у 1997 році.
Відтоді в Сандармоху з'явилися пам'ятні знаки багатьох народів, зокрема, й український хрест.
Найбільше охочих вшанувати загиблих у Сандармоху, як розповідає голова Товариства української культури "Калина" в Карелії Лариса Скрипникова, сюди приїжджає влітку - на річницю початку епохи "великого терору":
"Мене вразило, знаєте, дуже приємно вразило, коли ми вже закінчували молебен по нашим загиблим українцям, підійшла група дітей, привезли сьомий клас. До них підійшла, запитала, що вони знають про це місце і взагалі про ті роки. І на диво, вони дуже добре знають. Потім дітям розповіла про наших українців. І коли я розповідала дітям, у мене були сльози, і я побачила, що сльози є і в дитячих очах".
У Києві вшановують пам'ять розстріляних у Сандармоху
Дослідники Сандармоху завжди наголошують: тамтешні розстріли були одним з епізодів масових репресій 37-38-ого років, але, як розповідає історик Юрій Шаповал, вражає брутальність, із якою вони були вчинені:
"Це епізод, але ви знаєте, це настільки виразний, жахливий, а головне, розкритий епізод. Сила оцього Сандармоху як прикладу вона полягає в тому, що ми бачимо технологію терору, ми розуміємо, як це робилося".
Утім, попри масштабність та страшні наслідки репресій пам'ять про них потроху стирається, - звертає увагу Лариса Скрипникова з карельського товариства української культури:
Однією з несподіванок місцевих виборів стало зростання підтримки ультра-радикальної партії Всеукраїнське об'єднання "Свобода".
У разі підтвердження попередніх результатів виборів "Свобода" може мати більшість на Тернопільщині, Львівщині та Івано-Франківщині.
Як вдалося цій відносно новій партії здобути голоси виборців у Галичині, яких називають консервативними і чому за "Свободу" голосувало чимало людей в інших регіонах?
Лідер ВО "Свобода" Олег Тягнибок в інтерв’ю Українській службі Бі-Бі-Сі заперечив заяви тих, хто вважає успіх "Свободи" тимчасовим, а велику кількість голосів, особливо у західних областях - радше протестним голосуванням проти політики уряду, та беззубої опозиції.
Олег Тягнибок: Коли півтора роки тому відбувалися вибори до Тернопільської обласної ради, і “Свобода” показала результат 34,69%, ті самі аналітики говорили абсолютно ті самі речі: що це є тимчасовий успіх, що це, мовляв, успіх не “Свободи”, а результат інших подій, які відбувалися.
Але я переконаний, що практично повторивши той самий результат, але не тільки в Тернополі, а й у Львові та Івано-Франківську, отримавши вперше фракції у радах на Волині, Рівненщині, Вінниччині, Житомирщині, Хмельниччині, Чернівеччинні, у Київській області, ледь не отримавши фракції в обласних радах на Полтавщині і Харківщині, “Свобода” підтвердила, що вибір громадян був абсолютно свідомий. Звісно, зараз багато хто намагається пояснювати нашу перемогу чи то Табачником, чи то сваркою між БЮТ і "Нашою Україною". Але насправді українці підтримали українців, я переконаний, що їх вибір є виваженим.
Бі-Бі-Сі: Багато хто називає вашу партію радикальною або екстремістською, і до певної міри порівнюють із подібними націоналістичними рухами у європейських країнах. Наприклад, з Національним фронтом Ле Пена у Франції, з Британською національною партією. Ви дійсно відчуваєте ідейну спорідненість з цими партіями і чи вважаєте вашу партію екстремістською?
Олег Тягнибок: Ми не є екстремістами, ми є українськими націоналістами. А те, що “Свобода” має контакти з європейськими націоналістами, - це правда, ми входимо в Альянс національних рухів Європи, який був нещодавно створений - окрім Національного фронту Франції туди входять націоналістичні партії з Італії, Угорщини, Швеції, Іспанії, Великої Британії та інших країн. Ми відчуваємо зараз ренесанс націоналізму в Європі.
Приклад - лідер австрійської партії “Свобода”, змагаючись за посаду міського голови Відня, кілька тижнів тому, отримав 27% голосів - в абсолютно успішній Австрії. Це сприймається нормально в Європі, нещодавно також був успіх шведських націоналістів, які вперше пройшли у парламент цієї держави, не говорячи вже про успіх кількамісячної давнини угорських націоналістів.
Так що немає нічого дивного у перемозі “Свободи” в західних областях України, оскільки це ще одне підтвердження того, що українці є європейською нацією, отже ті тенденції, які сьогодні відчуваються в Європі, так само є в Україні. Основне, що нас об’єднує з європейськими націоналістами – це бажання захищати національну ідентичність у своїх країнах, а також боротьба проти нелегальної міграції.
Бі-Бі-Сі: Чи виступає “Свобода” за приєднання України до Європейського Cоюзу?
Олег Тягнибок: “Свобода” вважає, що українці є європейською нацією, і ми повинні шукати максимально шляхи зближення з Європою. Але як і представники вище перерахованих європейських націоналістичних політичних сил (які, до речі, представлені у Європарламенті), ми вважаємо, що потрібно будувати Європу вільних націй.
Європу ми бачимо як такий собі квітник, в якому кожна квіточка має свій колір та запах, свою красу, але при цьому всі квітки знаходяться в одному квітнику. Мусить бути якась структура, яка об’єднає всі європейські країни, але ми виступаємо категорично проти надструктур, брюссельського чиновництва – налаштованого сьогодні проросійськи, яке погрузло у корупції та конфліктах і не дає можливості відстоювати національну ідентичність кожної країни.
Бі-Бі-Сі: Навіть якщо відкинути бюрократичну сторону Європейського Союзу, чи усвідомлюєте ви, що деякі ваші програмні гасла, наприклад, заборона абортів (окрім визначених медичною потребою випадків), преференції за етнічною ознакою чи ворожість до імігрантів, вони суперечать ліберальним європейським принципам?
До старту фінальної частини чемпіонату Європи з футболу залишається все менше часу. Україна готується зустріти 16 матчів у рамках турніру. Києву випала честь стати господарем фінального поєдинку, який, за попередніми даними, відвідають понад 700 тисяч вболівальників із близько 130 країн світу.
Ряд українських чиновників уже звітують про входження країни у "визначені строки" підготовки до Євро-2012. Як приклад, наводиться прогрес у спорудженні спортивних арен у Києві й Львові, зведення нових терміналів в аеропортах, будівництво та реконструкція автошляхів, тощо. При цьому, ціна питання з постійним збільшенням кошторису проектів відходить на другорядний план.
Також доводиться чути про перехід підготовки в "операційну фазу". Остання передбачає забезпечення правопорядку під час матчів, налагодження співпраці між організаторами, проведення передтурнірних заходів та підготовку волонтерів.
Як відомо, УЄФА планує залучити по 2500 добровольців з України та Польщі під час Євро-2012.
Офіційний відбір бажаючих футбольна організація розпочне вже влітку наступного року. Крім того, приймаючі міста також мають підготувати волонтерів.
За попередніми оцінками, для допомоги туристам під час ЧЄ-2012 Київ потребує 6000 "штиків".
Нещодавно переобраний мер Донецька Олександр Лук'янченко наголосив на потребі в 5300 волонтерах для шахтарського міста.
Якщо порахувати добровольців із Харкова та Львова, мова йде про понад 20 тисяч (!) добре підготованих юнаків та дівчат, які стануть співорганізаторами масштабного дійства.
З іншого боку, піклуватись про вишкіл волонтерів потрібно було ще вчора. Цьому є декілька причин:
По-перше, мова йде про безпрецедентний проект на теренах України. В останнє "масове" залучення волонтерів у кількості близько 400 (!) осіб відбувалось під час фіналу Євробачення, яке проходило в Києві в 2005 році. Масштаби Євро-2012 кардинально відрізняються й потребують особливої готовності молоді. Сюди варто віднести живе спілкування з носіями мови - цього не вчать у школах і вишах. Не виключено, що поведінка вболівальників, враховуючи "святковий" настрій, не завжди буде адекватною. Останнє доведеться залагоджувати не лише міліції та стюардам, але й волонтерам.
По-друге, робота волонтера передбачає володіння вузькопрофесійними навичками в сфері IT, медіа, транспорту, туризму тощо. Інколи свої вміння доведеться застосовувати навіть в екстремальних ситуаціях, у випадку прорахунків організаторів в "операційній фазі".
По-третє, утримання від спокус використати службове становище. Зрозуміло, що волонтери не отримують коштів за свою роботу. Разом із тим, відкриваються можливості зловживання обмеженими в доступі ресурсами: прохід на стадіон, робота із квитками, надані організаторами спецзасоби та таке інше.
По-четверте, навчання базовим і навіть поглибленим знанням іноземної мови навряд здатне виправити ситуацію. Адже спілкування має бути максимально адаптованим до реалій. Одна річ вести бесіду з викладачем в аудиторії, зовсім інша - з німецьким туристом на підпитку, який вивчав англійську тільки в школі.
Нині офіційна підготовка добровольців в Україні здійснюється лише на словах.
Буде прикро, якщо недоліки в організації турніру доведеться витягати "необстріляним" волонтерам, пояснюючи вболівальникам причини відсутності вбиралень, європейських автошляхів та західного комфорту на фоні невиправдано високих цін.
Аліна Трейгер, емігрантка з України, стала першою в новітній історії Німеччини жінкою в сані рабина.
На церемонії висвячення в сан рабинів трьох випускників Коледжу Авраама Гейгера при Потсдамському університеті 4 листопада запланована присутність президента Німеччини Кристіана Вульфа, а також рабинів ліберальної течії іудаїзму з різних країн світу.
Аліна Трейгер, яка народилася в Полтаві, буде другою жінкою-рабином в історії Німеччини. Її попередниця, Регіна Йонас, була висвячена на рабина в 1935 році, створивши історичний прецедент для єврейської релігійної громади Німеччини.
Однак у єврейському середовищі тих часів роль Регіни Йонас зводилася до викладання релігії, бо її не сприймали як повноправного рабина навіть на батьківщині ліберального іудаїзму.
Ортодоксальний іудаїзм, як і традиційні християнські церкви, не висвячує жінок на священиків.
Регіна Йонас загинула в газових камерах Аушвіца під час Другої світової війни.
Заголовок британського видання Guardian, яке присвятило висвяченню Аліни Трейгер великий фоторепортаж, пов'язує дві долі жінок-рабинів: "Перша жінка-рабин Німеччини загинула в Голокості...тепер країна має другу".
