Співробітник Джанкойського ДАІ Федір Шкаберін, який погрожував водієві в матерній формі, поки не звільнений.
Про це журналу "Фокус" повідомив начальник прес-служби МВС Дмитро Андрєєв.
Раніше видання, з посиланням на міністра внутрішніх справ Анатолія Могильова, повідомило, що Шкаберін звільнений з роботи за нецензурні висловлювання і погрози на адресу водія.
У міліції зазначили, що під час розмови кореспондента "Фокусу" з Могильовим виникло непорозуміння і фраза міністра "Він звільнений" выдносилася до співробітника ДАІ з Вінницької області, який скрутив водієві фігу.
"Що стосується Шкаберіна, то Андрєєв підтвердив слова міністра про те, що стосовно нього ведеться перевірка, яка вже встановила справжність відеозапису, так що шанси на звільнення інспектора високі", - повідомляє видання.
Усього МВС за матеріалами критичних публікацій у ЗМІ зараз ведеться 90 перевірок, зазначили в прес-службі.
Як відомо, в інтернеті з'явився ролик з нецензурними висловами і погрозами на адресу водія з боку співробітника Джанкойського ДАІ.
Під час розмови з водієм він двічі сказав йому: "Я б тобі набив е*ло".
Джерела: http://www.pravda.com.ua/ http://article-blogger.blogspot.com/
статті про українську політику і не тільки
26.08.10
Усвідомлення себе
Усвідомлення себе, сповідування себе й сміливість буття собою - це основа існування і окремої істоти, і окремо взятої, сформованої нації.
Без справдження в житті цих речей немає Тебе, людино, немає й Тебе, націє.
Кожна сфера існування чи то етносу, чи то нації, чи то держави має бути захищена. Для нашої, української нації, такими сферами є історія, релігія, культура, а в нинішні часи - і відповідні субкультури, мова, економічна діяльність, і, звичайно ж, територія.
Чимало прикладів є в історії, як зникали народи, що нехтували вимогою бути собою.
І навпаки, багато є прикладів перед нашими очима, як на тлі зруйнованих націй інші вибудовують свою, їм потрібну суть.
Деякі чинять це й понині.
Тоді, коли корінне населення захищає свою територію - військово, правово, економічно, свій простір існування, - тоді й здобувається незалежність.
Не ми перші відкриваємо ці сторінки відомих істин. От тільки кожен читає їх мовою свого розуму, свого, переданого предками досвіду. І тоді діє - відповідно до своєї суті, своїх і цілей і свого добра.
Погоджені цілі нації є підставою для миру, злагодженого життя як у державі, так і з сусідами. А їхнє різнення - основою конфліктів і, ясна річ, протистояння.
Цілі та ідеї, що творять єдність в одній країні, не завжди є добром для іншої країни. Інколи, особливо поміж сусідами, буває навпаки. Змагання за виживання й незалежність держав - у політичному, економічному й правовому ракурсах - тривали і тривають без зупину. І в наші дні. І з нашою країною також.
Оволодіти цілями, стремліннями інших - це оволодіти їхнім майбутнім при мінімумі затрат, найефективніше. А оволодіти минулим, історією, релігійним простором - це забрати в поколінь певної нації підставу бути собою в майбутньому.
І одне, і інше спрямовано на поступове знищення самоусвідомлення як нації, так і її складової частинки - особи. Саме такі речі на наших очах в Україні чинять ті, хто не бачить іншого, як бути переможцем у дорозі до своїх цілей. А погоджувати ті свої цілі з іншими в такому змаганні - вони, напевно, вважають за стовідсотковий програш.
Ідеться про досягнення першості будь-якою ціною. Досягнення в кожній сфері існування іншого етносу, з яким ведеться боротьба, щоб остаточно його перемогти й знищити. Як колись нещадно розправлялися з ворогами.
Яка їхня мета? Найзвичайнісінька: мати найбільші шанси на виживання вже тепер, у даному регіоні, у даній частині світу. Прагматизм таких дій, які особливо помітні останнім часом в Україні, вибудовується на даній скінченності часу, особливо для його виконавців.
Найшвидший шлях для реалізації прагматиками своїх цілей - застосовування підміни суті. Така рахуба дає шанс досягти бажаного досить швидко, хоча й неправдивим шляхом. Як тут не згадати про "Іліаду" та дарунок данайців - Троянського коня! Такого коня Україні вже у квітні 2010 року подарували. Новоспечені правителі й оговтатися не встигли, як усе миттєво трапилося.
Вони, щоправда, здається дещо сторопіли, але було вже запізно.
* * *
В історії кожного народу звеличуються ті події й ті постаті, що вибудовують його як націю, як державу. Кожен крок у цьому напрямку є кроком до самостійності, до зростання, до самодостатності.
І навпаки, здавання здобутків і ознак державності - це програш. Усвідомлене здавання - усвідомлений програш. А дії певних сил на руйнування таких ознак державності - це війна проти самої держави. Іншими засобами, ніж колись, але це війна.
Не розуміє цього той, хто не може, або ж хто свідомо не хоче.
Більш ніж очевидно, що, наприклад, звеличення постаті Івана Мазепи є засобом, який беззаперечно працює на зміцнення усвідомленості української державності. Адже Мазепа - значима для України, як держави, історична особа, який свого часу належними йому засобами самовіддано розпочав шлях і до нинішньої незалежної української держави. Тож таке звеличення працює й у нинішні часи, причому в масштабі не лише одного покоління. Ім'я Івана Мазепи не може бути не шанованим кожним, хто любить Україну, хто є її патріотом.
Навпаки, заперечення його значимості, применшення його ролі, тим же перейменуванням вулиці в столиці його колись омріяної держави, дозволяє вживати в уми певних представників української нації чужорідну нашій державності доктрину про якесь таке "зрадництво". Що, власне, є безглуздям.
Бо ж хіба прагнення мати свою державу, у якій ти тепер живеш, і неповага до людей, які цього прагнули, віддаючи майже все, а часто й життя - це зрада?!
Цілком очевидно, що в цьому випадку комусь просто йдеться про відданість чужим ідеям, інтересам чужої держави.
Хіба ж багато треба розуму, щоб цього не розуміти?
Тож здається, зрозуміло для всіх, що така дія є свідомо скерованою проти української державності.
Будь-яка перемога в змаганнях за свій рідний край є кроками до самостійності, усвідомлення себе єдиним організмом, є відособленням від ідей чужої державності й уособленням своєї самодостатності. Від історичних моментів, культурних здобутків - до щоденного прояву рішень у державницькому керівництві на користь своєї нації й своєї держави. До захисту своєї культури, а в наші часи і субкультур. Уже не кажучи про мову.
Таким шляхом здобування своєї сутності йде кожен етнос. Іншого в наші часи не дано.
Чи живе таке усвідомлення неминучої, невідворотної потреби патріотично налаштованих громадян в історично запрограмованій самодостатності держави України - в головах та ідейно-проектних рішеннях українських політичних сил? Її бізнесової еліти?
Якщо так, то до таких представників, після короткочасної ейфорії від почуття майже безмежної влади, невдовзі має прийти відчуття всього тягаря відповідальності. А з почуттям відповідальності - і потреба дій відповідного скерування.
Даремного в цьому світі, а тим більше в політиці, нічого не буває. Якщо був час купувати, то неминуче прийде час і платити.
Якщо ж ні, то лещата руху державницьких, самостійницьких стремлінь, укладених впродовж тисячоліття попередніми поколіннями Русі-України майже на генному рівні, - попри всі намагання знищити носіїв цих генів! - і невідворотність шляху становлення повноцінної держави Україна, невдовзі почнуть затягувати всіх, хто навіть несамохіть потрапив до владного прошарку. Уже не кажучи про всіх його "симпатиків" на часі.
Тож Україні, Русі-Україні, залишається єдиний шлях.
Стати СОБОЮ.
Бо як не існує напів-істини, так і не може існувати напів-держава напів-керівників та напів-патріотів, напів-громадян.
Інакше, сама ідея України повинна буде в якийсь макабричний спосіб потерпіти фіаско. І це слід зрозуміти всім діючим акторам цього театру. Це може трапитися, якщо одним або іншим чином не зупиниться розпочатий нині рух руйнування засад її державності. Але тоді фіаско має потерпіти також ідея Європи, ідея Росії, ідея Азії.
Чи готовий світ до таких катаклізмів? Чи він буде заперечуватиме, щоб так сталося?
* * *
Світ старий, і не він дає всі відповіді на питання, що їх ставить наше, неповторне життя. Господарями цього життя, що належить нам, у цій країні, у якій наше життя триває, є ми, її громадяни.
А якщо ми справжні громадяни, то, чи маємо право бачити й мовчати, бачити - і не діяти?
З підміною суті, з відібранням історичних назв, зі зневаженням історичних постатей, із захопленням релігійних святинь нашої держави в наше життя приходить кривда. А значить - приходить і зло.
І люди, нехай і різної віри, але люди доброї волі не мають права мовчати, не мають залишатися осторонь. Бо це - шлях для зла.
Пророцькими сьогодні звучать слова англійського мислителя XVIII століття Едмунда Берка: "Єдина річ, яка необхідна для тріумфу зла, - це щоб добрі люди нічого не робили". Цей афоризм був дуже популярним для багатьох письменників у 40-х роках минулого століття, у передчассі Другої Світової війни.
Не менш актуальним, здається, він є й для нас тепер.
Василь Капкан, Вільнюс
Джерела: http://www.pravda.com.ua/ http://article-blogger.blogspot.com/
Без справдження в житті цих речей немає Тебе, людино, немає й Тебе, націє.
Кожна сфера існування чи то етносу, чи то нації, чи то держави має бути захищена. Для нашої, української нації, такими сферами є історія, релігія, культура, а в нинішні часи - і відповідні субкультури, мова, економічна діяльність, і, звичайно ж, територія.
Чимало прикладів є в історії, як зникали народи, що нехтували вимогою бути собою.
І навпаки, багато є прикладів перед нашими очима, як на тлі зруйнованих націй інші вибудовують свою, їм потрібну суть.
Деякі чинять це й понині.
Тоді, коли корінне населення захищає свою територію - військово, правово, економічно, свій простір існування, - тоді й здобувається незалежність.
Не ми перші відкриваємо ці сторінки відомих істин. От тільки кожен читає їх мовою свого розуму, свого, переданого предками досвіду. І тоді діє - відповідно до своєї суті, своїх і цілей і свого добра.
Погоджені цілі нації є підставою для миру, злагодженого життя як у державі, так і з сусідами. А їхнє різнення - основою конфліктів і, ясна річ, протистояння.
Цілі та ідеї, що творять єдність в одній країні, не завжди є добром для іншої країни. Інколи, особливо поміж сусідами, буває навпаки. Змагання за виживання й незалежність держав - у політичному, економічному й правовому ракурсах - тривали і тривають без зупину. І в наші дні. І з нашою країною також.
Оволодіти цілями, стремліннями інших - це оволодіти їхнім майбутнім при мінімумі затрат, найефективніше. А оволодіти минулим, історією, релігійним простором - це забрати в поколінь певної нації підставу бути собою в майбутньому.
І одне, і інше спрямовано на поступове знищення самоусвідомлення як нації, так і її складової частинки - особи. Саме такі речі на наших очах в Україні чинять ті, хто не бачить іншого, як бути переможцем у дорозі до своїх цілей. А погоджувати ті свої цілі з іншими в такому змаганні - вони, напевно, вважають за стовідсотковий програш.
Ідеться про досягнення першості будь-якою ціною. Досягнення в кожній сфері існування іншого етносу, з яким ведеться боротьба, щоб остаточно його перемогти й знищити. Як колись нещадно розправлялися з ворогами.
Яка їхня мета? Найзвичайнісінька: мати найбільші шанси на виживання вже тепер, у даному регіоні, у даній частині світу. Прагматизм таких дій, які особливо помітні останнім часом в Україні, вибудовується на даній скінченності часу, особливо для його виконавців.
Найшвидший шлях для реалізації прагматиками своїх цілей - застосовування підміни суті. Така рахуба дає шанс досягти бажаного досить швидко, хоча й неправдивим шляхом. Як тут не згадати про "Іліаду" та дарунок данайців - Троянського коня! Такого коня Україні вже у квітні 2010 року подарували. Новоспечені правителі й оговтатися не встигли, як усе миттєво трапилося.
Вони, щоправда, здається дещо сторопіли, але було вже запізно.
* * *
В історії кожного народу звеличуються ті події й ті постаті, що вибудовують його як націю, як державу. Кожен крок у цьому напрямку є кроком до самостійності, до зростання, до самодостатності.
І навпаки, здавання здобутків і ознак державності - це програш. Усвідомлене здавання - усвідомлений програш. А дії певних сил на руйнування таких ознак державності - це війна проти самої держави. Іншими засобами, ніж колись, але це війна.
Не розуміє цього той, хто не може, або ж хто свідомо не хоче.
Більш ніж очевидно, що, наприклад, звеличення постаті Івана Мазепи є засобом, який беззаперечно працює на зміцнення усвідомленості української державності. Адже Мазепа - значима для України, як держави, історична особа, який свого часу належними йому засобами самовіддано розпочав шлях і до нинішньої незалежної української держави. Тож таке звеличення працює й у нинішні часи, причому в масштабі не лише одного покоління. Ім'я Івана Мазепи не може бути не шанованим кожним, хто любить Україну, хто є її патріотом.
Навпаки, заперечення його значимості, применшення його ролі, тим же перейменуванням вулиці в столиці його колись омріяної держави, дозволяє вживати в уми певних представників української нації чужорідну нашій державності доктрину про якесь таке "зрадництво". Що, власне, є безглуздям.
Бо ж хіба прагнення мати свою державу, у якій ти тепер живеш, і неповага до людей, які цього прагнули, віддаючи майже все, а часто й життя - це зрада?!
Цілком очевидно, що в цьому випадку комусь просто йдеться про відданість чужим ідеям, інтересам чужої держави.
Хіба ж багато треба розуму, щоб цього не розуміти?
Тож здається, зрозуміло для всіх, що така дія є свідомо скерованою проти української державності.
Будь-яка перемога в змаганнях за свій рідний край є кроками до самостійності, усвідомлення себе єдиним організмом, є відособленням від ідей чужої державності й уособленням своєї самодостатності. Від історичних моментів, культурних здобутків - до щоденного прояву рішень у державницькому керівництві на користь своєї нації й своєї держави. До захисту своєї культури, а в наші часи і субкультур. Уже не кажучи про мову.
Таким шляхом здобування своєї сутності йде кожен етнос. Іншого в наші часи не дано.
Чи живе таке усвідомлення неминучої, невідворотної потреби патріотично налаштованих громадян в історично запрограмованій самодостатності держави України - в головах та ідейно-проектних рішеннях українських політичних сил? Її бізнесової еліти?
Якщо так, то до таких представників, після короткочасної ейфорії від почуття майже безмежної влади, невдовзі має прийти відчуття всього тягаря відповідальності. А з почуттям відповідальності - і потреба дій відповідного скерування.
Даремного в цьому світі, а тим більше в політиці, нічого не буває. Якщо був час купувати, то неминуче прийде час і платити.
Якщо ж ні, то лещата руху державницьких, самостійницьких стремлінь, укладених впродовж тисячоліття попередніми поколіннями Русі-України майже на генному рівні, - попри всі намагання знищити носіїв цих генів! - і невідворотність шляху становлення повноцінної держави Україна, невдовзі почнуть затягувати всіх, хто навіть несамохіть потрапив до владного прошарку. Уже не кажучи про всіх його "симпатиків" на часі.
Тож Україні, Русі-Україні, залишається єдиний шлях.
Стати СОБОЮ.
Бо як не існує напів-істини, так і не може існувати напів-держава напів-керівників та напів-патріотів, напів-громадян.
Інакше, сама ідея України повинна буде в якийсь макабричний спосіб потерпіти фіаско. І це слід зрозуміти всім діючим акторам цього театру. Це може трапитися, якщо одним або іншим чином не зупиниться розпочатий нині рух руйнування засад її державності. Але тоді фіаско має потерпіти також ідея Європи, ідея Росії, ідея Азії.
Чи готовий світ до таких катаклізмів? Чи він буде заперечуватиме, щоб так сталося?
* * *
Світ старий, і не він дає всі відповіді на питання, що їх ставить наше, неповторне життя. Господарями цього життя, що належить нам, у цій країні, у якій наше життя триває, є ми, її громадяни.
А якщо ми справжні громадяни, то, чи маємо право бачити й мовчати, бачити - і не діяти?
З підміною суті, з відібранням історичних назв, зі зневаженням історичних постатей, із захопленням релігійних святинь нашої держави в наше життя приходить кривда. А значить - приходить і зло.
І люди, нехай і різної віри, але люди доброї волі не мають права мовчати, не мають залишатися осторонь. Бо це - шлях для зла.
Пророцькими сьогодні звучать слова англійського мислителя XVIII століття Едмунда Берка: "Єдина річ, яка необхідна для тріумфу зла, - це щоб добрі люди нічого не робили". Цей афоризм був дуже популярним для багатьох письменників у 40-х роках минулого століття, у передчассі Другої Світової війни.
Не менш актуальним, здається, він є й для нас тепер.
Василь Капкан, Вільнюс
Джерела: http://www.pravda.com.ua/ http://article-blogger.blogspot.com/
Родина Черновецького відпочиває на найдорожчій віллі Лазурового берегу (ФОТО)
В той час як мер Києва лікує душу у найдорожчому готелі Женеви, його родина зняла найдорожчу віллу на Лазуровому узбережжі.
Саме там мадам Айвазову і доньку мера Христину знайшли журналісти каналу СТБ.
Вони відправились до Канн, намагаючись потрапити на весілля Ірени Кільчицької, втім у Михайло-Архангельському храмі ні сном, ні духом не чули про таку урочистість.
22 серпня у Кільчицької був день народження. Зазвичай вона його святкувала у Каннах. А цього року, начебто, ще й мала піти на свій день народження до шлюбу.
У пошуках Кільчицької журналісти поїхали до найдорожчого готелю узбережжя Hotel du Cap Eden Roc. Найдешевший номер в цьому готелі коштує 500 євро.
Втім родина Черновецького, в притаманному їй стилі, оселилася не в самому готелі, а на належній йому віллі. Це одні з двох найдорожчих апартаментів готелю.
Журналістам вдалося пройти на віллу через незачинену хвірточку, але дружина Черновецького і донька не побажали спілкуватися, заявивши, що це приватна територія.
На питання, де ж мер столиці, Аліна Айвазова лише побажала "Всего харошего".
Після чого за представниками ЗМІ прийшла охорона.
На сайті готелю вдалося з'ясувати, що у серпні вілла "Ле Седр" коштує 5800 євро на добу. Крім того, як стало відомо, Христина Черновецька займає окремий номер за 1500 євро за ніч.
За свідченнями місцевих, родина столичного мера так полюбляє Лазурове узбережжя, що проводить тут по 4 місяці на рік.
Джерела: http://kiev.pravda.com.ua/ http://article-blogger.blogspot.com/
Саме там мадам Айвазову і доньку мера Христину знайшли журналісти каналу СТБ.
Вони відправились до Канн, намагаючись потрапити на весілля Ірени Кільчицької, втім у Михайло-Архангельському храмі ні сном, ні духом не чули про таку урочистість.
22 серпня у Кільчицької був день народження. Зазвичай вона його святкувала у Каннах. А цього року, начебто, ще й мала піти на свій день народження до шлюбу.
У пошуках Кільчицької журналісти поїхали до найдорожчого готелю узбережжя Hotel du Cap Eden Roc. Найдешевший номер в цьому готелі коштує 500 євро.
Втім родина Черновецького, в притаманному їй стилі, оселилася не в самому готелі, а на належній йому віллі. Це одні з двох найдорожчих апартаментів готелю.
Журналістам вдалося пройти на віллу через незачинену хвірточку, але дружина Черновецького і донька не побажали спілкуватися, заявивши, що це приватна територія.
На питання, де ж мер столиці, Аліна Айвазова лише побажала "Всего харошего".
Після чого за представниками ЗМІ прийшла охорона.
На сайті готелю вдалося з'ясувати, що у серпні вілла "Ле Седр" коштує 5800 євро на добу. Крім того, як стало відомо, Христина Черновецька займає окремий номер за 1500 євро за ніч.
За свідченнями місцевих, родина столичного мера так полюбляє Лазурове узбережжя, що проводить тут по 4 місяці на рік.
Джерела: http://kiev.pravda.com.ua/ http://article-blogger.blogspot.com/
Переписана історія України. Версія епохи Дмитра Табачника (ФОТО)
Вже цього року Міносвіти вирішило оновити посібники з історії України для п'ятикласників. До них внесені не лише поліграфічні, але й змістові правки. На черзі - новітня історія для 11 класу, яка може бути "доопрацьована" та перевидана до наступного навчального року.
На думку освітян, нічого страшного в цьому немає, бо це просто "оптимізація" історії, а не коригування. Директор інституту інноваційних технологій та змісту освіти МОН Олександр Удод впевнений, що зміни в підручниках допоможуть "уникнути зайвої політизації" та розвести історію з політологією.
У першу чергу, за словами пана Удода, правки стосувались міжнаціональних та міжрелігійних відносин. Окрім того, значно скоротився опис сучасного періоду історії. "Якщо раніше події присвячували 2-3 сторінки, то з плином часу, наприклад, через 5 років, їй може приділятися 1 абзац або менше", - підкреслив він.
"Українська правда" вирішила ознайомитись із текстом оновлених підручників та порівняти їх із попереднім варіантом. Як виявилось, від опису деяких знакових подій української історії там не лишилось навіть рядка.
Забути про Помаранчеву революцію та Крути
На сьогодні в Україні видаються два варіанти підручника з історії для 5 класу. Автор першого "Вступу до історії України" - рівненський історик Віктор Мисан, другого - подружжя київських викладачів Віталій Власов та Оксана Данилевська. Саме пан Власов є одним з авторів навчальної програми, згідно з якої розроблялись підручники.
Перші зміни почались із обкладинок книг. У 2005 році на тлі обох посібників були розміщені фото Помаранчевої революції. У 2010 році там лишились тільки гетьмани та мислителі.
Вище - старий дизайн обкладинки, нижче - новий дизайн
Більшість правок було внесено до книги Віктора Мисана.
Хоча Олександр Удод з Міносвіти зазначав, що підручник для 5 класу має бути написаний у формі легких та зрозумілих історій, у новому виданні чомусь видалили описи українських принад.
Наприклад, у розповіді про Українську народну республіку переваги вітчизняних територій були замінені на уривок із Третього універсалу.
Більш толерантного звучання набула розповідь про встановлення радянської влади в Україні. У попередньому варіанті було написано: "Щоб залучити до державного будівництва найбідніші верстви населення і змусити їх повірити новій владі, більшовики пообіцяли віддати селянам землю, а робітникам - фабрики і заводи. Робітники й селяни мали стати повноправними господарями в новій країні. Зміни початку 20-х років приголомшували".
Новий варіант став лаконічнішим: "Більшовики пообіцяли віддати селянам землю, а робітникам - фабрики і заводи. Зміни початку 1920-х років приголомшували".
Не міг залишитись без змін і розділ про голодомор - у тексті зникло формулювання про штучний голод.
Вище - старий підручник зі "штучним голодомором". Нижче - новий з просто "голодомором"
Видалення окремих слів чи фраз відбулось і в розділі про Другу світову війну. Наприклад, у новому виданні вже не написано, що радянська влада "розправлялась із патріотами".
Вище - старий варіант підручника, де розповідалося про розправу радянської влади над патріотами. Нижче - новий підручник, де про розправи більше не згадується
Для участі Української повстанської армії у війні також не знайшлось окремого місця. Її прирівняли до загонів Ковпака та Сабурова. Водночас, з посібника видалили фотографію Романа Шухевича.
Вище - старий підручник з фото Шухевича. Нижче - новий, де фото Шухевича прибрали
Згадки про повоєнну діяльність УПА також істотно скоротились. П'ятикласники більше не зможуть дізнатись, що патріотів підтримувало місцеве населення. Натомість, до підручника вмістили розповідь про приєднання Криму.
Старий варіант підручника з позитивною згадкою про бандерівців
Замість позитивної розповіді про УПА вмістили уривок про Крим
Деякі епізоди історії взагалі зникли з книжок для п'ятикласників. Насамперед, це стосується битви під Крутами та Помаранчевої революції. Невідомо, чим не сподобалась освітянам історія про молодих патріотів, але її замінили на сухий текст універсалу Центральної ради.
Ліворуч - новий підручник без згадки про Крути. Праворуч - старий підручник зі згадкою про Крути
У попередньому виданні "Історії" Помаранчевій революції було присвячено кілька сторінок із фотографіями (що теж є "перебором" в порівнянні з висвітленням інших тем) . Зараз на цьому місці лишились "Дикі танці" Руслани та розповіді про Миколу Амосова та Олега Антонова.
З підручника історії прибрали Ющенка
Менше правок було зроблено в другому підручнику з історії для 5 класу авторів Власова та Данилевської. Наприклад, із посібника було вилучено фразу про залежність України від царської Росії.
Вище - старий підручник
А так тепер виглядає розповідь у новому підручнику
Зате в цьому підручнику залишилась одинична згадка про навмисний голод 1932-33 років.
Ця сторінка підручника залишилася без правок
Також у посібнику зберегли згадку про те, що УПА воювала проти німців та більшовиків. Щоправда, фразу про широку підтримку повстанців серед населення теж вирішили прибрати. Окрім того, якщо раніше автори зауважували, що звільненню від німців Україна завдячує "найперше радянським військам", то тепер - лише завдяки Червоній армії.
Якщо підручник Мисана закінчується 2004 роком, то у виданні Власова та Данилевської міститься вся історія до 2010 року. Відомості про президентів є, про помаранчеву революцію - немає.
Так описано новітню історію України з 1994 року
"Головне - не науковість, а цікаві сюжети"
"Завдання курсу з історії для 5 класу - підготувати школярів до більш детального вивчення історії. Тому вимогою була не власне науковість, а підбір найбільш цікавих історичних сюжетів, які б могли виховати в учнях інтерес до історії", - розповів "Українській правді" Олександр Удод, який відповідає в Міносвіти за зміст підручників. - "Коли в нас питають, чому немає якоїсь постаті чи події, ми відповідаємо: і не повинно бути. Бо системний курс історії починається з 6 класу".
За словами чиновника, підручники потрібно перевидавати раз на 5 років. Якщо книги з математики чи української мови для початкових класів можна механічно відтворювати, зміст історії необхідно щоразу оновлювати.
"Підручник 2005 року видавався під впливом тієї ейфорії, яка була в нашій країні в той час.
Помаранчевій революції було присвячено 5 сторінок. Вивчити це за один урок 11-річним дітям важко. Окрім того, у цьому розділі кілька фотографій з Помаранчевої революції. Це вже, по суті, не підручник, а ніби фоторепортаж чи журнал. Це можна було зрозуміти в 2005-му. Але ж пройшло 5 років, іде фокусування цих подій", - виправдувався освітянин.
Помаранчева революція, на думку Олександра Удода, "не витримала конкуренцію в порівнянні з такими подіями, як 24 серпня 1991 року". "П'ятикласникам ми не можемо говорити про 2004-2005 роки, бо діти не зрозуміють суть Помаранчевої революції. Адже навіть дорослі не розібрались - історики, політики, політологи", - додав він.
Саме міністерство відхиляє будь-яку причетність до переписувань книг. "Текст належить авторам, і вони через 5 років, з урахуванням останніх подій та зауважень, які надійшли за період апробації, сіли і доопрацювали підручники", - наголосив Олександр Удод.
У зв'язку з цим, "Українська правда" вирішила поспілкуватись із Віктором Мисаном, до підручника якого було внесено більшість правок. Розповідь історика вражає: за його словами, міністерство наказало порізати текст та зробити "правильні" наголоси.
Історію цензурували на користь Росії?
Віктор Мисан розповів, що навесні 2010 року видавництво "Генеза" запропонувало доповнити останній розділ підручника інформацією про вибори-2010. У результаті були готові два нові пункти: "Вибори нового президента" та "Чому Віктор Ющенко не став президентом України вдруге?".
Але потім, у червні пролунав другий дзвінок із видавництва. Так історик дізнався, що програму відкоригували, а тому низка тем не може увійти до посібника. Серед них: герої Крут; Українські Січові Стрільці; визвольна боротьба УПА в роки Другої світової війни; суспільно-політичні події в Україні початку ХХІ століття.
Міністерство пропонувало і більш конкретні правки. Наприклад, рекомендувалось прибрати ілюстрацію "Петро І відвідує Павла Полуботка у в'язниці" та легенду про золото Полуботка. У той же час, пан Мисан мав додати, ніби до викупу Тараса Шевченка з кріпацтва долучилась імператорська сім'я.
Загалом історик отримав близько 20 пропозицій щодо переписування підручника. Їх значна частина стосувалася саме російської політики в Україні. Більшість міністерських рекомендацій пов'язана з формуванням дещо іншого, не агресивного образу нашого східного сусіда - Росії.
Наприклад, в параграфі "Гетьманщина" в абзаці "На півдні запанували турки й татари. На заході чинили розправу поляки. На сході на Гетьманщину наступали російські урядовці" пропонувалося прибрати останнє речення про російських урядовців.
Та найбільше вразила автора вказівка щодо діяльності УПА. "Мені запропонували замінити фото Романа Шухевича на Сидора Ковпака та викинути уривок про те, що УПА воювали проти нацистів. Тому я вирішив: немає Шухевича - не буде й Ковпака; немає правдивої інформації про УПА - не буде інформації про радянську армію та партизан!" - поділився з "Українською правдою" Віктор Мисан.
"Я міг би відмовитися і сказати: "Або друкуйте те, що є, або іншого варіанта не буде". Певна річ, що в такому випадку нове видання не побачило б світ. З'явилося б інше - нових авторів", - поскаржився автор.
Міносвіти закиди в цензурі спростовує. "Такого бути не може. Який може бути тиск? Написання підручника - справа добровільна. Це ж не його обов'язок, він не працівник міністерства. Під диктовку ніхто нічого не пише", - підкреслив Олександр Удод.
Автор іншого підручника Віталій Власов теж говорить, що міністерство не пропонувало власні варіанти правок. За його словами, із книги вилучили деякі теми заради того, щоб не ускладнювати текст. Тому з "Історії" Власова та Данилевської зникли "Руська правда" та розповіді про Петра Калнишевського в усній народній творчості.
Твердження Віктора Мисана про корекцію в програмі Віталій Власов вважає неактуальним. Мовляв, навчальний план не деталізований, а тому битви під Крутами та Помаранчевої революції в ній не було і раніше.
Зміни у власній книзі видаються пану Власову непринциповими, адже він лише прибрав найбільш емоційні вирази. Наприклад, в оповіданні про козаків було видалено "криваві" епітети, які описували війну. "Якщо щось і прибрали, то ідея книги не змінилась", - переконаний історик.
Віталій Власов відмітив, що його підручник написаний переважно в формі оповідань, а посібник Віктора Мисана - в популярно-науковому стилі. Можливо, тому до його тексту не було зауважень, на відміну від рукопису Мисана.
Тим часом, 22 серпня було надруковано 70 тисяч підручників з історії для 5 класу. До першого вересня урядовці обіцяють надрукувати весь тираж. Загалом Міносвіти запланувало видати 506 тисяч підручників, на які пішло трохи більше 7 мільйонів гривень.
До шкіл підручник потрапить впродовж перших двох тижнів вересня. А поки дійдуть нові книги, діти зможуть користуватись старими - адже перші неконфліктні параграфи майже не були змінені. Із них можна дізнатися альтернативне трактування історії, яке було актуальним останні п'ять років, але більше не відповідає державній ідеології.
Катерина Каплюк
Джерела: http://www.pravda.com.ua/ http://article-blogger.blogspot.com/
Спочатку газ, потім ЖКГ, хліб, молоко…
Цієї осені на українців чекає не тільки різке збільшення тарифів на газ і тепло, а й подорожчання хліба та інших продуктів харчування. Держбюджет 2010 року розрахований виходячи з прогнозу річної інфляції трохи більш як 13. Проте урядові навряд чи вдасться стримати зростання цін та інфляцію в заданих рамках: як вважають експерти, за підсумками року її рівень може сягнути 15%.
За даними Держкомстату, з початку року в Україні зафіксовано інфляцію на рівні 3,1%, а порівняно з липнем 2009 року – 6,8%. Але навіть після традиційного літнього зниження інфляційних показників прогноз річної інфляції виявився невтішним. Причому найбільший «внесок» у цьому напрямку зробив сам уряд, ухваливши рішення щодо підвищення ціни на газ для населення. Подорожчання газу з 1 серпня на 50% і збільшення комунальних тарифів, заплановане на жовтень, прискорить річну інфляцію на 5%.
Як вважають аналітики, інфляція у 2010 році перевищить прогнозований урядом рівень. Хоча в червні й була зафіксована дефляція, восени ситуація кардинально зміниться. За словами директора економічних програм Центру ім. Разумкова Василя Юрчишина, у споживчому кошику українців велика частка тарифів ЖКХ, тому підвищення цін на газ, тепло й воду неодмінно відіб`ється на темпах інфляції. У свою чергу, експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь прогнозує, що зростання вартості газу прямо додасть до інфляції 2% і ще 2,5% додадуться через підвищення тарифів на гаряче водопостачання й інші послуги.
Ціни на природний газ для населення зросли в середньому на 50%. Відповідно, підвищення вартості тепла й гарячої води сягне від 20% до 30% - залежно від регіону. «Результат ми побачимо в жовтні, й особливо – у листопаді, коли повною мірою почнеться опалювальний сезон, - відзначає Юрчишин. - З огляду на подорожчання газу, ми виходимо на рівень інфляції минулого й позаминулого років».
Небачена літня спека 2010-го спричинила різке скорочення врожаю й зростання цін на зернові. Уже зараз вартість зерна на внутрішньому ринку пішла вгору, провокуючи подорожчання хліба та інших продуктів харчування. Проте, за прогнозами Міністерства аграрної політики, урожай цього року становитиме 42,1 млн. тонн зернових, що цілком покриває внутрішні потреби України. При цьому влада робить усе, аби створити максимальну кількість перепон для експорту – хоча світові ціни на зерно за два місяці взросли майже на 50%.
На тлі глобальної посухи європейські котирування на пшеницю піднялися до 211 євро за тонну (+8%). Це освіжило спогади про глобальну продовольчу кризу 2007-2008 років, пише газета Fіnancіal Tіmes. Здавалося б, для України, як аграрної держави, настав зоряний час. Але «Україна, яка раніше планувала експортувати до 7-8 млн. тонн пшениці, зараз узагалі має намір закрити свої кордони для вивезення цього стратегічного товару. Це добрі новини для фермерів США, які очікують стрімкого зростання попиту на свою пшеницю», - відзначає видання.
На внутрішньому українському ринку зерна справи не кращі. Подорожчання зерна й зниження його якості призведе до зростання цін на хліб, кажуть фахівці. «Якщо борошно буде невисокої якості, доведеться використовувати поліпшуючі добавки, збільшувати енерговитрати. Крім того, буде скорочено виробництво продукції – а це теж гроші», - пояснив генеральний директор асоціації «Укрхлібпром» Олександр Васильченко.
Достроково, тобто на початку осені, судячи з усього, почне дорожчати й молочна продукція. Адже одночасно зі зростанням цін на зерно подорожчають і корми для худоби. Аналітики ринку відзначають, що пропозиція молока на сьогодні дуже низька: виробники очікують підвищення закупівельних цін. Справді, якщо зараз молоко скуповують у населення по 1,50-1,80 грн. за літр, то прогноз на зиму – до 3 грн./літр.
Збільшення цін на газ для населення призведе до зростання інфляції. Подальше подорожчання хліба й молочної продукції також додасть свою лепту до збільшення рівня цін за підсумками 2010 року. Водночас поки що немає ознак того, що уряд готовий врахувати ці чинники й будувати подальшу політику, спираючись на реальні економічні показники.
Сергій Антоненко
Джерела: http://unian.net/ http://article-blogger.blogspot.com/
За даними Держкомстату, з початку року в Україні зафіксовано інфляцію на рівні 3,1%, а порівняно з липнем 2009 року – 6,8%. Але навіть після традиційного літнього зниження інфляційних показників прогноз річної інфляції виявився невтішним. Причому найбільший «внесок» у цьому напрямку зробив сам уряд, ухваливши рішення щодо підвищення ціни на газ для населення. Подорожчання газу з 1 серпня на 50% і збільшення комунальних тарифів, заплановане на жовтень, прискорить річну інфляцію на 5%.
Як вважають аналітики, інфляція у 2010 році перевищить прогнозований урядом рівень. Хоча в червні й була зафіксована дефляція, восени ситуація кардинально зміниться. За словами директора економічних програм Центру ім. Разумкова Василя Юрчишина, у споживчому кошику українців велика частка тарифів ЖКХ, тому підвищення цін на газ, тепло й воду неодмінно відіб`ється на темпах інфляції. У свою чергу, експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь прогнозує, що зростання вартості газу прямо додасть до інфляції 2% і ще 2,5% додадуться через підвищення тарифів на гаряче водопостачання й інші послуги.
Ціни на природний газ для населення зросли в середньому на 50%. Відповідно, підвищення вартості тепла й гарячої води сягне від 20% до 30% - залежно від регіону. «Результат ми побачимо в жовтні, й особливо – у листопаді, коли повною мірою почнеться опалювальний сезон, - відзначає Юрчишин. - З огляду на подорожчання газу, ми виходимо на рівень інфляції минулого й позаминулого років».
Небачена літня спека 2010-го спричинила різке скорочення врожаю й зростання цін на зернові. Уже зараз вартість зерна на внутрішньому ринку пішла вгору, провокуючи подорожчання хліба та інших продуктів харчування. Проте, за прогнозами Міністерства аграрної політики, урожай цього року становитиме 42,1 млн. тонн зернових, що цілком покриває внутрішні потреби України. При цьому влада робить усе, аби створити максимальну кількість перепон для експорту – хоча світові ціни на зерно за два місяці взросли майже на 50%.
На тлі глобальної посухи європейські котирування на пшеницю піднялися до 211 євро за тонну (+8%). Це освіжило спогади про глобальну продовольчу кризу 2007-2008 років, пише газета Fіnancіal Tіmes. Здавалося б, для України, як аграрної держави, настав зоряний час. Але «Україна, яка раніше планувала експортувати до 7-8 млн. тонн пшениці, зараз узагалі має намір закрити свої кордони для вивезення цього стратегічного товару. Це добрі новини для фермерів США, які очікують стрімкого зростання попиту на свою пшеницю», - відзначає видання.
На внутрішньому українському ринку зерна справи не кращі. Подорожчання зерна й зниження його якості призведе до зростання цін на хліб, кажуть фахівці. «Якщо борошно буде невисокої якості, доведеться використовувати поліпшуючі добавки, збільшувати енерговитрати. Крім того, буде скорочено виробництво продукції – а це теж гроші», - пояснив генеральний директор асоціації «Укрхлібпром» Олександр Васильченко.
Достроково, тобто на початку осені, судячи з усього, почне дорожчати й молочна продукція. Адже одночасно зі зростанням цін на зерно подорожчають і корми для худоби. Аналітики ринку відзначають, що пропозиція молока на сьогодні дуже низька: виробники очікують підвищення закупівельних цін. Справді, якщо зараз молоко скуповують у населення по 1,50-1,80 грн. за літр, то прогноз на зиму – до 3 грн./літр.
Збільшення цін на газ для населення призведе до зростання інфляції. Подальше подорожчання хліба й молочної продукції також додасть свою лепту до збільшення рівня цін за підсумками 2010 року. Водночас поки що немає ознак того, що уряд готовий врахувати ці чинники й будувати подальшу політику, спираючись на реальні економічні показники.
Сергій Антоненко
Джерела: http://unian.net/ http://article-blogger.blogspot.com/
Які політичні події в Україні заслуговують на те, щоб стати анекдотами?
Тижневик «Коментарі:» реалізує спецпроект “Незалежна Україна в анекдотах”.
Винахід «кравчучок», блокування послом ПАР будівельних робіт на території, прилеглій до приміщення посольства, дипломатичний скандал через вікно у квартирі Леоніда КУЧМИ, проект постанови про звільнення від ПДВ операцій … з обрізання. Ці та інші курйозні події, на думку тижневика «Коментарі:», заслуговують на те, щоб бути включеними до «вибраних» анекдотів з українського життя доби незалежності.
Загалом журналісти видання відібрали 190 таких анекдотів, по 10 на кожний рік історії незалежної України.
Так, прикметним для 1991 року є епізод, коли Закарпатська область і Крим вирішили перейти на свій час, відмінний від київського (центральноєвропейський і московський відповідно). На Закарпатті, пишуть «Коментарі:», механізм переведення годинників набув максимально гротескних форм: у Виноградівському районі в трьох сусідніх селах - Королево, Веряця і Черна - відраховували час, відповідно, по Риму, Москві й Ужгороду.
В 1992 році, після того, як були встановлені нові державні символи України, популярності набуває анекдот: «Верховна Рада України прийняла в першому читанні проект зміни зовнішнього вигляду герба. На гербі буде зображено президента Кравчука, обвитого Плющем, на голові в нього буде Кучма, над головою - Хмара, а проміж ніг - Пинзеник».
У 1993 році в режимі секретності в одному з палаців культури міста Макіївка відбувається відновлювальний з’їзд Комуністичної партії України. Першими його місце проведення вираховують члени Молодіжного союзу «Промені чучхе», які вимагають від поета-комуніста Бориса ОЛІЙНИКА (який перед тим написав книгу «Князь тьми» про Михайла ГОРБАЧОВА) написати книгу «Князь світла» про великого вождя товариша Кім Ір Сена.
В 1994 році «влипає в історію» екс-прем’єр Юхим ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ, що переховується в Ізраїлі від переслідувань з боку правоохоронних органів. За час його відсутності версія слідства потрапляє до шкільних підручників історії, хоча після повернення на батьківщину Ю.ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ добивається вилучення зі шкіл підручників, в яких він представлений в невигідному світлі. Втім, як вважають «Коментарі:», це був єдиний шанс для екс-прем’єра залишити свій слід в підручниках.
1995 року посол ПАР в Україні Деон ван АНЧУР заблокував дорогу бульдозерам своїм «Мерседес-Бенцом». Це було зроблено на знак протесту проти рішення міської влади Києва прокласти хайвей через паркувальний майданчик житлово-офісного центру «Макулан», в якому розташовується і посольство ПАР. «Було чудово встояти перед бульдозерами, - заявив посол кореспондентові “Нью-Йорк Таймс”. — Мер лютував, а я зберігав холоднокровність».
Діяльність Павла ЛАЗАРЕНКА на посаді прем’єра у 1996-1997 рр. знайшла відгук у загадці: «Питання: які дві політичні сили в Україні сповідують гасло «Все і негайно»? Відповідь: УНА-УНСО і Павло Іванович».
У 1998 році увага українців, як і всього світу, була прикута до скандалу Клінтон-Левінскі. А Хмельницька кондитерська фабрика навіть випустила цукерки «Моніка». Про цю подію повідомили агентство Associated Press і низка американських та канадських газет.
У 1999 році почала свою тріумфальну ходу по світу пальма Мерцалова, яка вважається головним символом Донецької області. Того року копія цього артефакту (оригінал зберігається в Санкт-Петербурзі в музеї гірничого інституту) була встановлена поблизу донецького виставкового центру «Експо-Донбас». Тоді ж Донецька облрада затвердила герб області, центральним елементом якого стала пальма Мерцалова.
У 2000 році СБУ викрила спробу державного перевороту. Страшними «змовниками» виявилися кілька військових пенсіонерів з Союзу радянських офіцерів, які нібито планували «похід на Київ» з метою повалення законного уряду. Комічність ситуації усвідомив навіть Президент Леонід КУЧМА, який заявив, що СБУ занадто поквапилася й перебільшила масштаби цієї «незначної події».
З 2001 року вся країна почала цитувати тоді ще губернатора Донеччини Віктора ЯНУКОВИЧА, що за підсумками попереднього року став «Людиною року» в номінації «Регіональний лідер». Саме на врученні цієї нагороди в палаці «Україна» задоволений Віктор Федорович висловив сутність своєї малої батьківщини майже сакраментальною фразою, щоправда, упакованою в обгортку блатного жаргону: «Донбас порожняк не гонит».
У 2002 році Україна та її Тодішній президент завдали чималого клопоту західним дипломатам, навіть примусивши їх вдатися до філологічних вивертів. Як відомо, у той час Л.КУЧМА неофіційно перебував в міжнародній ізоляції через скандал з убивством журналіста Георгія Гонгадзе, тож на саміті НАТО в Празі його не чекали. За протоколом на засіданнях український Президент повинен був сидіти поруч з Президентом США Джорджем БУШЕМ і британським прем’єром Тоні БЛЕРОМ (згідно з традиційною розсадкою за англійською абеткою). Щоб уникнути цього, організаторам саміту довелося розсадити лідерів за французькою абеткою. Так Л.КУЧМА опинився у буквальному сенсі крайнім — праворуч від українського лідера сидів турецький Президент Ахмед СЕЗЕР, а ліворуч вже нікого не було.
У 2003 році, коли Київ і Москва конфліктували з приводу коси Тузла, у Вінниці випустили пральний порошок, призначений для прання чоловічого армійського одягу з урахуванням стандартних вимог армій НАТО. Порошок мав назву «Тузла». На пачці був напис: «Тузла - цінності, якими не поступаються».
2004 року Інна БОГОСЛОВСЬКА, подавши у відставку з посади голови Держкомпідприємництва, спробувала пояснити українцям, що таке «азаровщина». «Азаровщина» - це: 1) неповага до громадян власної країни та нелюбов до самої України, невір’я в її сили; 2) відсутність системного підходу, проектного мислення і робота в постійному стані «авралу», гасіння пожежі; 3) розпорядження бюджетними грішми, як своїми власними; 4) повне нехтування законом; 5) подвійні стандарти і ханжество; 6) войовниче неуцтво, визнання тільки власної правоти; 7) відмова від чесної і відкритої групової роботи на користь брехні, маніпуляцій людьми, погроз і шантажу», — йшлося у відкритій заяві І.БОГОСЛОВСЬКОЇ. Втім, відзначають «Коментарі:», всі ці жорсткі звинувачення не завадили Інні Германівні пізніше обратися депутатом за списком Партії регіонів або проголосувати за прем’єрство М.АЗАРОВА.
Серед анекдотичних подій «помаранчевої ери» «Коментарі:» зокрема назвали дипломні пристрасті Романа ЗВАРИЧА, «Мерседес» з масажними кріслами керівника «Нафтогазу України» Олексія ІВЧЕНКА, заборону прокуратури Бережанського району Тернопільської області на продаж презервативів в доступних місцях або нове прочитання абревіатури ФЕД, яке Харківський машинобудівний завод змушений був вигадати на вимогу СБУ.
Джерела: http://unian.net/ http://article-blogger.blogspot.com/
Винахід «кравчучок», блокування послом ПАР будівельних робіт на території, прилеглій до приміщення посольства, дипломатичний скандал через вікно у квартирі Леоніда КУЧМИ, проект постанови про звільнення від ПДВ операцій … з обрізання. Ці та інші курйозні події, на думку тижневика «Коментарі:», заслуговують на те, щоб бути включеними до «вибраних» анекдотів з українського життя доби незалежності.
Загалом журналісти видання відібрали 190 таких анекдотів, по 10 на кожний рік історії незалежної України.
Так, прикметним для 1991 року є епізод, коли Закарпатська область і Крим вирішили перейти на свій час, відмінний від київського (центральноєвропейський і московський відповідно). На Закарпатті, пишуть «Коментарі:», механізм переведення годинників набув максимально гротескних форм: у Виноградівському районі в трьох сусідніх селах - Королево, Веряця і Черна - відраховували час, відповідно, по Риму, Москві й Ужгороду.
В 1992 році, після того, як були встановлені нові державні символи України, популярності набуває анекдот: «Верховна Рада України прийняла в першому читанні проект зміни зовнішнього вигляду герба. На гербі буде зображено президента Кравчука, обвитого Плющем, на голові в нього буде Кучма, над головою - Хмара, а проміж ніг - Пинзеник».
У 1993 році в режимі секретності в одному з палаців культури міста Макіївка відбувається відновлювальний з’їзд Комуністичної партії України. Першими його місце проведення вираховують члени Молодіжного союзу «Промені чучхе», які вимагають від поета-комуніста Бориса ОЛІЙНИКА (який перед тим написав книгу «Князь тьми» про Михайла ГОРБАЧОВА) написати книгу «Князь світла» про великого вождя товариша Кім Ір Сена.
В 1994 році «влипає в історію» екс-прем’єр Юхим ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ, що переховується в Ізраїлі від переслідувань з боку правоохоронних органів. За час його відсутності версія слідства потрапляє до шкільних підручників історії, хоча після повернення на батьківщину Ю.ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ добивається вилучення зі шкіл підручників, в яких він представлений в невигідному світлі. Втім, як вважають «Коментарі:», це був єдиний шанс для екс-прем’єра залишити свій слід в підручниках.
1995 року посол ПАР в Україні Деон ван АНЧУР заблокував дорогу бульдозерам своїм «Мерседес-Бенцом». Це було зроблено на знак протесту проти рішення міської влади Києва прокласти хайвей через паркувальний майданчик житлово-офісного центру «Макулан», в якому розташовується і посольство ПАР. «Було чудово встояти перед бульдозерами, - заявив посол кореспондентові “Нью-Йорк Таймс”. — Мер лютував, а я зберігав холоднокровність».
Діяльність Павла ЛАЗАРЕНКА на посаді прем’єра у 1996-1997 рр. знайшла відгук у загадці: «Питання: які дві політичні сили в Україні сповідують гасло «Все і негайно»? Відповідь: УНА-УНСО і Павло Іванович».
У 1998 році увага українців, як і всього світу, була прикута до скандалу Клінтон-Левінскі. А Хмельницька кондитерська фабрика навіть випустила цукерки «Моніка». Про цю подію повідомили агентство Associated Press і низка американських та канадських газет.
У 1999 році почала свою тріумфальну ходу по світу пальма Мерцалова, яка вважається головним символом Донецької області. Того року копія цього артефакту (оригінал зберігається в Санкт-Петербурзі в музеї гірничого інституту) була встановлена поблизу донецького виставкового центру «Експо-Донбас». Тоді ж Донецька облрада затвердила герб області, центральним елементом якого стала пальма Мерцалова.
У 2000 році СБУ викрила спробу державного перевороту. Страшними «змовниками» виявилися кілька військових пенсіонерів з Союзу радянських офіцерів, які нібито планували «похід на Київ» з метою повалення законного уряду. Комічність ситуації усвідомив навіть Президент Леонід КУЧМА, який заявив, що СБУ занадто поквапилася й перебільшила масштаби цієї «незначної події».
З 2001 року вся країна почала цитувати тоді ще губернатора Донеччини Віктора ЯНУКОВИЧА, що за підсумками попереднього року став «Людиною року» в номінації «Регіональний лідер». Саме на врученні цієї нагороди в палаці «Україна» задоволений Віктор Федорович висловив сутність своєї малої батьківщини майже сакраментальною фразою, щоправда, упакованою в обгортку блатного жаргону: «Донбас порожняк не гонит».
У 2002 році Україна та її Тодішній президент завдали чималого клопоту західним дипломатам, навіть примусивши їх вдатися до філологічних вивертів. Як відомо, у той час Л.КУЧМА неофіційно перебував в міжнародній ізоляції через скандал з убивством журналіста Георгія Гонгадзе, тож на саміті НАТО в Празі його не чекали. За протоколом на засіданнях український Президент повинен був сидіти поруч з Президентом США Джорджем БУШЕМ і британським прем’єром Тоні БЛЕРОМ (згідно з традиційною розсадкою за англійською абеткою). Щоб уникнути цього, організаторам саміту довелося розсадити лідерів за французькою абеткою. Так Л.КУЧМА опинився у буквальному сенсі крайнім — праворуч від українського лідера сидів турецький Президент Ахмед СЕЗЕР, а ліворуч вже нікого не було.
У 2003 році, коли Київ і Москва конфліктували з приводу коси Тузла, у Вінниці випустили пральний порошок, призначений для прання чоловічого армійського одягу з урахуванням стандартних вимог армій НАТО. Порошок мав назву «Тузла». На пачці був напис: «Тузла - цінності, якими не поступаються».
2004 року Інна БОГОСЛОВСЬКА, подавши у відставку з посади голови Держкомпідприємництва, спробувала пояснити українцям, що таке «азаровщина». «Азаровщина» - це: 1) неповага до громадян власної країни та нелюбов до самої України, невір’я в її сили; 2) відсутність системного підходу, проектного мислення і робота в постійному стані «авралу», гасіння пожежі; 3) розпорядження бюджетними грішми, як своїми власними; 4) повне нехтування законом; 5) подвійні стандарти і ханжество; 6) войовниче неуцтво, визнання тільки власної правоти; 7) відмова від чесної і відкритої групової роботи на користь брехні, маніпуляцій людьми, погроз і шантажу», — йшлося у відкритій заяві І.БОГОСЛОВСЬКОЇ. Втім, відзначають «Коментарі:», всі ці жорсткі звинувачення не завадили Інні Германівні пізніше обратися депутатом за списком Партії регіонів або проголосувати за прем’єрство М.АЗАРОВА.
Серед анекдотичних подій «помаранчевої ери» «Коментарі:» зокрема назвали дипломні пристрасті Романа ЗВАРИЧА, «Мерседес» з масажними кріслами керівника «Нафтогазу України» Олексія ІВЧЕНКА, заборону прокуратури Бережанського району Тернопільської області на продаж презервативів в доступних місцях або нове прочитання абревіатури ФЕД, яке Харківський машинобудівний завод змушений був вигадати на вимогу СБУ.
Джерела: http://unian.net/ http://article-blogger.blogspot.com/
Герман розказала Януковичу про вузи, що готують «і дипломатів, і перукарів»
Заступник глави Адміністрації Президента України, секретар громадської гуманітарної ради Ганна ГЕРМАН вважає, що деякі низькоякісні університети, які готують одночасно «і дипломатів, і перукарів», не повинні мати фінансової підтримки з державного бюджету.
Як передає кореспондент УНІАН, про це Г.ГЕРМАН заявила під час засідання громадської гуманітарної ради, яке проходить зараз у Києві.
Вона висловила думку, що в Україні сьогодні існують деякі вищі навчальні заклади, які підтримуються державою, але через свою низьку якість дискредитують систему вітчизняної вищої освіти.
«Тому я пропоную, щоб наша гуманітарна рада взяла під свій контроль використання бюджетних коштів для вищих навчальних закладів», - заявила вона.
За словами Г.ГЕРМАН, у неї викликає нерозуміння ситуація, коли деякі університети, які готують одночасно «і дипломатів, і перукарів», чомусь мають окрему статтю фінансування з державного бюджету. «А всі решта університетів при цьому фінансуються за залишковим принципом», - зауважила політик.
На думку Г.ГЕРМАН, громадська гуманітарна рада повинна взяти під свій контроль формування державного бюджету у частині, що стосується галузі освіти.
«І Ви, пане Президенте, мусите нам у цьому допомогти. Адже це не зробите Ви, в цій державі цього не зробить ніхто. Тому що 19 років гробилося і саме поняття «університет», і росли як гриби низькоякісні вищі навчальні заклади, які абсолютно з девальвували ось це слово – «університет».
Джерела: http://unian.net/ http://article-blogger.blogspot.com/
Як передає кореспондент УНІАН, про це Г.ГЕРМАН заявила під час засідання громадської гуманітарної ради, яке проходить зараз у Києві.
Вона висловила думку, що в Україні сьогодні існують деякі вищі навчальні заклади, які підтримуються державою, але через свою низьку якість дискредитують систему вітчизняної вищої освіти.
«Тому я пропоную, щоб наша гуманітарна рада взяла під свій контроль використання бюджетних коштів для вищих навчальних закладів», - заявила вона.
За словами Г.ГЕРМАН, у неї викликає нерозуміння ситуація, коли деякі університети, які готують одночасно «і дипломатів, і перукарів», чомусь мають окрему статтю фінансування з державного бюджету. «А всі решта університетів при цьому фінансуються за залишковим принципом», - зауважила політик.
На думку Г.ГЕРМАН, громадська гуманітарна рада повинна взяти під свій контроль формування державного бюджету у частині, що стосується галузі освіти.
«І Ви, пане Президенте, мусите нам у цьому допомогти. Адже це не зробите Ви, в цій державі цього не зробить ніхто. Тому що 19 років гробилося і саме поняття «університет», і росли як гриби низькоякісні вищі навчальні заклади, які абсолютно з девальвували ось це слово – «університет».
Джерела: http://unian.net/ http://article-blogger.blogspot.com/
Янукович буде думати перед Кобзарем
Президент України Віктор ЯНУКОВИЧ доручив у рамках другої черги реконструкції Шевченківського національного заповідника у Каневі Черкаської області побудувати на території музею вертолітний майданчик.
Як передає кореспондент УНІАН, про це В.ЯНУКОВИЧ сказав на засіданні Громадської гуманітарної ради, яке відбулося сьогодні в Києві.
Окрім будівництва вертолітного майданчика глава держави наголосив на необхідності реконструкції на території музею Тараса Шевченка сучасного готелю та річкового вокзалу на Дніпрі.
«Потрібно все відпрацювати, щоб люди не проїжджали повз Канів», - наголосив В.ЯНУКОВИЧ і доручив міністру культури і туризму відпрацювати туристичний маршрут, головним пунктом якого повинен стати Шевченківський національний заповідник.
«Ми зробимо там перлину світового рівня», - висловив упевненість В.ЯНУКОВИЧ.
Президент також виступив з ініціативою проводити на території реконструйованого Шевченківського національного заповідника деякі виїзні засідання Громадської гуманітарної ради.
«Кожний раз, коли ми будемо там засідати, ми будемо стояти перед Кобзарем і думати, чи тим шляхом ми йдемо…», - зауважив В.ЯНУКОВИЧ і доручив заступнику глави своєї Адміністрації, секретарю Громадської гуманітарної ради Ганні ГЕРМАН підготувати пропозиції щодо тематики наступного засідання на території реконструйованого музею.
Глава держави констатував, що на сьогодні Шевченківський музей у Каневі потребує оновлення та розвитку експозиції, зокрема йдеться про твори самого Тараса Шевченка та експонати, пов’язані з ним.
На думку Президента, такі експонати необхідно шукати як на території України, так і за кордоном. «І це завдання стоятиме перед дипломатами і перед Президентом, і перед іншими, хто буде їздити країнами, де зібрані українські національні реліквії», - зазначив В.ЯНУКОВИЧ.
Джерела: http://unian.net/ http://article-blogger.blogspot.com/
Як передає кореспондент УНІАН, про це В.ЯНУКОВИЧ сказав на засіданні Громадської гуманітарної ради, яке відбулося сьогодні в Києві.
Окрім будівництва вертолітного майданчика глава держави наголосив на необхідності реконструкції на території музею Тараса Шевченка сучасного готелю та річкового вокзалу на Дніпрі.
«Потрібно все відпрацювати, щоб люди не проїжджали повз Канів», - наголосив В.ЯНУКОВИЧ і доручив міністру культури і туризму відпрацювати туристичний маршрут, головним пунктом якого повинен стати Шевченківський національний заповідник.
«Ми зробимо там перлину світового рівня», - висловив упевненість В.ЯНУКОВИЧ.
Президент також виступив з ініціативою проводити на території реконструйованого Шевченківського національного заповідника деякі виїзні засідання Громадської гуманітарної ради.
«Кожний раз, коли ми будемо там засідати, ми будемо стояти перед Кобзарем і думати, чи тим шляхом ми йдемо…», - зауважив В.ЯНУКОВИЧ і доручив заступнику глави своєї Адміністрації, секретарю Громадської гуманітарної ради Ганні ГЕРМАН підготувати пропозиції щодо тематики наступного засідання на території реконструйованого музею.
Глава держави констатував, що на сьогодні Шевченківський музей у Каневі потребує оновлення та розвитку експозиції, зокрема йдеться про твори самого Тараса Шевченка та експонати, пов’язані з ним.
На думку Президента, такі експонати необхідно шукати як на території України, так і за кордоном. «І це завдання стоятиме перед дипломатами і перед Президентом, і перед іншими, хто буде їздити країнами, де зібрані українські національні реліквії», - зазначив В.ЯНУКОВИЧ.
Джерела: http://unian.net/ http://article-blogger.blogspot.com/
Харі не пробачать, що виніс сміття з хати?
Народний депутат України, керівник Федерації профспілок України Василь ХАРА “займається невмотивованим „самопіаром”, іміджево паразитуючи на уряді й Президенті”. Таку думку висловив політичний експерт Анатолій ЛУЦЕНКО в коментарі Gazeta.ua.
Видання нагадує, що опозиція анонсувала на перші дні вересня акції протесту з соціальними гаслами. Лідер БЮТ Юлія ТИМОШЕНКО заявила, що передусім вони стосуватимуться питань підняття тарифів на газ та комунальні послуги. За прогнозом експертів, ці заходи можуть стати першим дієвим ударом опозиції по владі. Питання усугубляється певними розходженнями щодо тарифних питань і у стані Партії регіонів. Керівник ФПУ, „регіонал” В.ХАРА неодноразово критикував уряд за підвищення цін. Натомість колега по партії Владислав ЛУК’ЯНОВ критично оцінив такі дії В.ХАРИ.
Коментуючи цю ситуацію, А.ЛУЦЕНКО заявив, що керівник Федерації профспілок України займається „самопіаром”: „В ситуації, коли дійсно потрібно запропонувати комплексну програму соціальної амортизації в умовах кризи, вони займаються невмотивованим „самопіаром”, іміджево паразитуючи на уряді й Президенті”. Як приклад А.ЛУЦЕНКО пригадав заяви В.ХАРИ про невиконання урядом вимог перед МВФ: „Українській стороні в процесі важливих переговорів з Фондом це створювало додатковий негативний фон”. Експерт наголосив, що такі дії керівника Федерації профспілок підігрівають суспільство перед осіннім наступом Ю.ТИМОШЕНКО.
А.ЛУЦЕНКО додав, що в сьогоднішніх умовах, коли влада сприймається як єдина команда під керівництвом Віктора ЯНУКОВИЧА, „будь-які негаразди та чвари відображаються і на ньому особисто.
Тому дивно, що В.ХАРА ігнорує корпоративні правила „регіоналів” і цим шкодить іміджу Президента”. Це, на думку експерта, може мати серйозні наслідки: „Збурення мас в і без того непростих економічних умовах під час виборів ПР не потрібне. Нова владна команда звикла до консолідованості й дисципліни. Вона завжди нервово реагує на „винесення сміття з хати”. Не виключаю, що напередодні місцевих виборів Банковій буде потрібен більш досвідчений у цій сфері керівник Федерації профспілок. Ймовірність його заміни залишається значною. Це цілком ймовірно, адже з осені у владі очікуються серйозні зміни. Є відповідна інформація і про нинішнього лідера ФПУ”.
За словами А.ЛУЦЕНКА, сьогодні у Партії регіонів кадрового голоду не існує. Предметом конкуренції між різними групами впливу є, навіть, не конкретні посади, а сектори впливу. Профспілка сама по собі є таким сектором, зауважив експерт.
Джерела: http://unian.net/ http://article-blogger.blogspot.com/
Видання нагадує, що опозиція анонсувала на перші дні вересня акції протесту з соціальними гаслами. Лідер БЮТ Юлія ТИМОШЕНКО заявила, що передусім вони стосуватимуться питань підняття тарифів на газ та комунальні послуги. За прогнозом експертів, ці заходи можуть стати першим дієвим ударом опозиції по владі. Питання усугубляється певними розходженнями щодо тарифних питань і у стані Партії регіонів. Керівник ФПУ, „регіонал” В.ХАРА неодноразово критикував уряд за підвищення цін. Натомість колега по партії Владислав ЛУК’ЯНОВ критично оцінив такі дії В.ХАРИ.
Коментуючи цю ситуацію, А.ЛУЦЕНКО заявив, що керівник Федерації профспілок України займається „самопіаром”: „В ситуації, коли дійсно потрібно запропонувати комплексну програму соціальної амортизації в умовах кризи, вони займаються невмотивованим „самопіаром”, іміджево паразитуючи на уряді й Президенті”. Як приклад А.ЛУЦЕНКО пригадав заяви В.ХАРИ про невиконання урядом вимог перед МВФ: „Українській стороні в процесі важливих переговорів з Фондом це створювало додатковий негативний фон”. Експерт наголосив, що такі дії керівника Федерації профспілок підігрівають суспільство перед осіннім наступом Ю.ТИМОШЕНКО.
А.ЛУЦЕНКО додав, що в сьогоднішніх умовах, коли влада сприймається як єдина команда під керівництвом Віктора ЯНУКОВИЧА, „будь-які негаразди та чвари відображаються і на ньому особисто.
Тому дивно, що В.ХАРА ігнорує корпоративні правила „регіоналів” і цим шкодить іміджу Президента”. Це, на думку експерта, може мати серйозні наслідки: „Збурення мас в і без того непростих економічних умовах під час виборів ПР не потрібне. Нова владна команда звикла до консолідованості й дисципліни. Вона завжди нервово реагує на „винесення сміття з хати”. Не виключаю, що напередодні місцевих виборів Банковій буде потрібен більш досвідчений у цій сфері керівник Федерації профспілок. Ймовірність його заміни залишається значною. Це цілком ймовірно, адже з осені у владі очікуються серйозні зміни. Є відповідна інформація і про нинішнього лідера ФПУ”.
За словами А.ЛУЦЕНКА, сьогодні у Партії регіонів кадрового голоду не існує. Предметом конкуренції між різними групами впливу є, навіть, не конкретні посади, а сектори впливу. Профспілка сама по собі є таким сектором, зауважив експерт.
Джерела: http://unian.net/ http://article-blogger.blogspot.com/
Глава МВС не виключає причетності міліціонерів до смерті журналіста у Харкові
Справа про зникнення головного редактора харківської газети "Новий стиль" Василя Кліментьєва буде розслідувати головне слідче управління Міністерства внутрішніх справ України. Про це заявив глава МВС Анатолій Могільов на брифінгу у Києві.
Як передає кореспондент ЛІГАБізнесІнформ, А.Могільов зазначив, що до вбивства журналіста можуть бути причетні представники правоохоронних органів, як нинішні, так і колиші. "Щоб не було витоку інформації, справа забирається у центральний апарат", - сказав Міністр.
До того ж А.Могільов повторив, що підстав вважати, що журналіст загинув, досить. "При зборі матеріалів ми виявили досить багато критичних статей у нього, які стосуються низки осіб харківської області", - зазначив Міністр. Водночас, коментуючи висловлювання депутата з НУНС Геннадія Москаля про те, що мотивом для вбивства могла стати зміна керівництва харківської міліції, глава МВС сказав, що поки немає підстав говорити про зміну керівництва харківської міліції.
Нагадаємо, раніше повідомлялося, що у Харкові зник без вісти засновник і головний редактор інформаційної газети "Новий стиль" Василь Климентьєв. 11 серпня він виїхав з будинку з невідомим чоловіком на автомобілі "BMW" сріблястого кольору в невідомому напрямі і не повернувся. Дзержинський райвідділ міліції Харкова порушив кримінальну справу за статтею "навмисне вбивство".
За версією народного депутата Г.Москаля, журналіст став жертвою "перевертнів у погонах". "Цей злочин був вчинений у міліцейському середовищі, і вчинений у боротьбі за владу, а саме - за посаду керівника Харківського обласного управління внутрішніх справ", - заявив нардеп.
Водночас в інтерв'ю ЛІГАБізнесІнформ глава МВС сказав, що до вбивства журналіста можуть бути причетні відомі у регіоні люди.
Джерела: http://news.liga.net/ http://article-blogger.blogspot.com/
Як передає кореспондент ЛІГАБізнесІнформ, А.Могільов зазначив, що до вбивства журналіста можуть бути причетні представники правоохоронних органів, як нинішні, так і колиші. "Щоб не було витоку інформації, справа забирається у центральний апарат", - сказав Міністр.
До того ж А.Могільов повторив, що підстав вважати, що журналіст загинув, досить. "При зборі матеріалів ми виявили досить багато критичних статей у нього, які стосуються низки осіб харківської області", - зазначив Міністр. Водночас, коментуючи висловлювання депутата з НУНС Геннадія Москаля про те, що мотивом для вбивства могла стати зміна керівництва харківської міліції, глава МВС сказав, що поки немає підстав говорити про зміну керівництва харківської міліції.
Нагадаємо, раніше повідомлялося, що у Харкові зник без вісти засновник і головний редактор інформаційної газети "Новий стиль" Василь Климентьєв. 11 серпня він виїхав з будинку з невідомим чоловіком на автомобілі "BMW" сріблястого кольору в невідомому напрямі і не повернувся. Дзержинський райвідділ міліції Харкова порушив кримінальну справу за статтею "навмисне вбивство".
За версією народного депутата Г.Москаля, журналіст став жертвою "перевертнів у погонах". "Цей злочин був вчинений у міліцейському середовищі, і вчинений у боротьбі за владу, а саме - за посаду керівника Харківського обласного управління внутрішніх справ", - заявив нардеп.
Водночас в інтерв'ю ЛІГАБізнесІнформ глава МВС сказав, що до вбивства журналіста можуть бути причетні відомі у регіоні люди.
Джерела: http://news.liga.net/ http://article-blogger.blogspot.com/
У "Газпромі" не розуміють, чим незадоволений Азаров
27 серпня, у Москві пройде черговий раунд перемовин Міністра палива і енергетики України Юрія Бойка з керівництвом ВАТ "Газпром". Про це повідомив офіційний представник "Газпрому" Сергій Купріянов.
Як повідомляє УНІАН, зокрема, відповідаючи на питання, яку позицію займає російська сторона за пропозицією Прем'єр-міністра України Миколи Азарова переглянути газові контракти, С.Купріянов сказав: "Конкретно цю заяву ми ніяк не коментуємо. Завтра у нас у гостях Ю. Бойко, можливо, він роз'яснить позицію України з цього приводу. Можливо, після цього ми будемо коментувати".
Нагадаємо, 25 серпня Прем'єр-міністр М.Азаров заявив, що Україна наполягає на перегляді газових контрактів з РФ і збирається переконати російську сторону в необхідності це зробити.
20 серпня у Москві почався новий раунд перемовин про створення спільного підприємства ВАТ "Газпром" і НАК "Нафтогаз України".
Джерела: http://news.liga.net/ http://article-blogger.blogspot.com/
Як повідомляє УНІАН, зокрема, відповідаючи на питання, яку позицію займає російська сторона за пропозицією Прем'єр-міністра України Миколи Азарова переглянути газові контракти, С.Купріянов сказав: "Конкретно цю заяву ми ніяк не коментуємо. Завтра у нас у гостях Ю. Бойко, можливо, він роз'яснить позицію України з цього приводу. Можливо, після цього ми будемо коментувати".
Нагадаємо, 25 серпня Прем'єр-міністр М.Азаров заявив, що Україна наполягає на перегляді газових контрактів з РФ і збирається переконати російську сторону в необхідності це зробити.
20 серпня у Москві почався новий раунд перемовин про створення спільного підприємства ВАТ "Газпром" і НАК "Нафтогаз України".
Джерела: http://news.liga.net/ http://article-blogger.blogspot.com/
У Львові поцікавились, чи треба вішати у школах портрети Януковича
Депутат Львівської обласної ради від Народного руху України Олександр Ганущин сьогодні скерував звернення на адресу начальника Головного управління освіти і науки Львівської ОДА Михайла Брегіна з вимогою надати інформацію, чи були скеровані директорам шкіл Львівщини вказівки розмістити у школах постійно діючі стенди під назвою "Україна для людей", де буде розміщено портрет та програма дій Президента.
За повідомленням низки ЗМІ, у деяких регіонах України обласними адміністраціями ініційовано створення у школах постійно діючих стендів під назвою "Україна для людей". При цьому на стенді обов'язково потрібно розмістити портрет та програму дій Президента.
"Цікавим є той факт, що наявність таких стендів буде одним з мірил підготовки навчальних закладів до навчального року, - підкреслює О. Ганущин. - Тому надзвичайно цікаво, чи така ініціатива приживеться на Львівщині".
Джерела: http://www.zaxid.net/ http://article-blogger.blogspot.com/
За повідомленням низки ЗМІ, у деяких регіонах України обласними адміністраціями ініційовано створення у школах постійно діючих стендів під назвою "Україна для людей". При цьому на стенді обов'язково потрібно розмістити портрет та програму дій Президента.
"Цікавим є той факт, що наявність таких стендів буде одним з мірил підготовки навчальних закладів до навчального року, - підкреслює О. Ганущин. - Тому надзвичайно цікаво, чи така ініціатива приживеться на Львівщині".
Джерела: http://www.zaxid.net/ http://article-blogger.blogspot.com/
Експерт: Відставка Черновецького не вигідна владі ні сьогодні, ні в майбутньому
Відставка голови Київської міської державної адміністрації Леоніда Черновецького і перевибори в Києві не вигідні владі ні сьогодні, ні в майбутньому. Так вважає заступник директора Агентства моделювання ситуацій (АМС) Олексій Голобуцький. Як повідомили в прес-службі АМС, так Голобуцький прокоментував інформацію про можливу добровільну відставку Черновецького.
На думку експерта, мер Києва виконує роль ширми для нової команди в КМДА. "Сьогодні очевидно, що новій владі не вигідна ні добровільна відставка Черновецького, ні перевибори в міськраду.
Кандидат від Партії регіонів найближчим часом, швидше за все, не зможе перемогти на прямих виборах мера. Так само як і Партії регіонів буде складно сформувати більшість в міській раді.
При цьому призначення Попова в.о. голови КМДА - дуже сильний і ефективний крок з боку команди Януковича. Дії Попова, вочевидь, будуть підтримані киянами. Проте говорити про пряму конвертацію такої персональної підтримки в електоральні показники Партії регіонів складно", - вважає Голобуцький.
На його думку, перед провладними технологами стоятиме завдання формування в найближчому майбутньому альтернативного політичного проекту, здатного взяти участь в міських виборах і отримати прийнятний результат, повідомляє УНІАН.
"Для Попова Черновецький виконує роль ширми. Тоді як головне завдання в.о. мера полягає не лише в розчищанні "авгієвих стаєнь" після "молодої і талановитої команди" Черновецького і підвищенні рейтингу влади, але і в створенні власного альтернативного політичного проекту, який зможе пройти в міськраду і, можливо, сформувати нову лояльну більшість", - відзначив Голобуцький.
Джерела: http://news.finance.ua/ http://article-blogger.blogspot.com/
На думку експерта, мер Києва виконує роль ширми для нової команди в КМДА. "Сьогодні очевидно, що новій владі не вигідна ні добровільна відставка Черновецького, ні перевибори в міськраду.
Кандидат від Партії регіонів найближчим часом, швидше за все, не зможе перемогти на прямих виборах мера. Так само як і Партії регіонів буде складно сформувати більшість в міській раді.
При цьому призначення Попова в.о. голови КМДА - дуже сильний і ефективний крок з боку команди Януковича. Дії Попова, вочевидь, будуть підтримані киянами. Проте говорити про пряму конвертацію такої персональної підтримки в електоральні показники Партії регіонів складно", - вважає Голобуцький.
На його думку, перед провладними технологами стоятиме завдання формування в найближчому майбутньому альтернативного політичного проекту, здатного взяти участь в міських виборах і отримати прийнятний результат, повідомляє УНІАН.
"Для Попова Черновецький виконує роль ширми. Тоді як головне завдання в.о. мера полягає не лише в розчищанні "авгієвих стаєнь" після "молодої і талановитої команди" Черновецького і підвищенні рейтингу влади, але і в створенні власного альтернативного політичного проекту, який зможе пройти в міськраду і, можливо, сформувати нову лояльну більшість", - відзначив Голобуцький.
Джерела: http://news.finance.ua/ http://article-blogger.blogspot.com/
Лицемір
На Сорочинському ярмарку Віктор Янукович придбав собі сорочку вишивану українським орнаментом. Однак від цього душа колишнього вуличного бандита ні на міліметр не наблизилась з повагою до української землі, історичної долі її народу, його культури й мови. На підтвердження цього висновку достатньо одного відношення Януковича щодо великої трагедії української нації - Голодомору.
Своє українофобство він лицемірно приховує в різні способи. От і зараз він прикривається українською вишиванкою. Як той вовк, що натягнув на себе овечу шкуру. Та сутність його поведінки залишається вовчою.
Візьмемо хоча б його відповідь журналістам щодо обмеження свободи слова на прес-конференції у Великих Сорочинцях у серпні 2010 року. Журналісти в той день почули від Януковича таке: "Хто вам заважає писати правду? Назвіть мені компанію власника".
Цими словами він зробив спробу заперечити порушення свободи слова в підвладній йому Україні. Відповідаючи журналістам, Янукович прикидається, ніби й не було вручено йому переліку фактів порушення свободи слова, ніби й не було звернення до нього міжнародних організацій. Підтекст його відповіді розкривається так: "Пишіть і прославляйте доброго дядю Вітю, і вас ніхто не буде утискати, а якщо назвете того, кого ви критикуєте, то він із вами розправиться".
Зміст цих слів не є легковажністю автора статті. Повсякденне життя сьогодні під владою диктаторського режиму Януковича підтверджує вище сказане.
Доказом своєрідного підходу до журналістської діяльності режиму Януковича є те, що тих журналістів, які його і його диктаторський режим прославляють, - нагороджують орденами та почесними званнями. А тим, хто критикує - закривають рота й навіть знищують. Як це сталося зі зниклим харківським журналістом Василем Кліментьєвим.
Ця трагедія відбулася в місті Харкові, яким керують члени Партії регіонів, партії Януковича, - і сміливо діють під чорним крилом диктатури Януковича, що накриває Україну. Кліментьєв це другий український Гонгадзе.
Отже, режим Януковича не бажає відставати від кумівського режиму й у розправах із журналістами.
Віктор Янукович зі своїми прибічниками, захопивши владу в Україні та встановивши диктаторський режим, взялися за особисте збагачення. А щоб їм у цьому не заважав український народ та журналісти - проводять політику залякування. Щоб пригнітити й приспати їхню волю.
Однак український народ пам'ятає заклик Шевченка:
А щоб збудить
Хиренну волю, треба миром,
Громадою обух сталить,
Та добре вигострить сокиру,
Та й заходиться вже будить.
Слідуючи заклику великого патріота України Тараса Шевченка, українці піднімаються й гуртуються, щоб дати відсіч диктаторському режимові.
Дай Боже їм сили й мужності.
Микола Твердохліб
Джерела: http://www.pravda.com.ua/ http://article-blogger.blogspot.com/
Своє українофобство він лицемірно приховує в різні способи. От і зараз він прикривається українською вишиванкою. Як той вовк, що натягнув на себе овечу шкуру. Та сутність його поведінки залишається вовчою.
Візьмемо хоча б його відповідь журналістам щодо обмеження свободи слова на прес-конференції у Великих Сорочинцях у серпні 2010 року. Журналісти в той день почули від Януковича таке: "Хто вам заважає писати правду? Назвіть мені компанію власника".
Цими словами він зробив спробу заперечити порушення свободи слова в підвладній йому Україні. Відповідаючи журналістам, Янукович прикидається, ніби й не було вручено йому переліку фактів порушення свободи слова, ніби й не було звернення до нього міжнародних організацій. Підтекст його відповіді розкривається так: "Пишіть і прославляйте доброго дядю Вітю, і вас ніхто не буде утискати, а якщо назвете того, кого ви критикуєте, то він із вами розправиться".
Зміст цих слів не є легковажністю автора статті. Повсякденне життя сьогодні під владою диктаторського режиму Януковича підтверджує вище сказане.
Доказом своєрідного підходу до журналістської діяльності режиму Януковича є те, що тих журналістів, які його і його диктаторський режим прославляють, - нагороджують орденами та почесними званнями. А тим, хто критикує - закривають рота й навіть знищують. Як це сталося зі зниклим харківським журналістом Василем Кліментьєвим.
Ця трагедія відбулася в місті Харкові, яким керують члени Партії регіонів, партії Януковича, - і сміливо діють під чорним крилом диктатури Януковича, що накриває Україну. Кліментьєв це другий український Гонгадзе.
Отже, режим Януковича не бажає відставати від кумівського режиму й у розправах із журналістами.
Віктор Янукович зі своїми прибічниками, захопивши владу в Україні та встановивши диктаторський режим, взялися за особисте збагачення. А щоб їм у цьому не заважав український народ та журналісти - проводять політику залякування. Щоб пригнітити й приспати їхню волю.
Однак український народ пам'ятає заклик Шевченка:
А щоб збудить
Хиренну волю, треба миром,
Громадою обух сталить,
Та добре вигострить сокиру,
Та й заходиться вже будить.
Слідуючи заклику великого патріота України Тараса Шевченка, українці піднімаються й гуртуються, щоб дати відсіч диктаторському режимові.
Дай Боже їм сили й мужності.
Микола Твердохліб
Джерела: http://www.pravda.com.ua/ http://article-blogger.blogspot.com/
Сарказм і трішки фентезі на тему Конституції та гімну
Мені, пересічному українському й канадійському юристові, важко спостерігати без гумору за новітнім захопленням "українських еліт" - переписування конституцій. Це захоплення, мабуть, поступається популярністю тільки публічним фото-сесіям у стилі "ню", чи в церквах на великі свята.
Я впевнений, що такий, здавалося б, благородний змаг мав би межувати з інфантильністю й маразмом серед людей зі здоровим глуздом, котрих без сумніву в Україні багато, але, на жаль, недостатньо, судячи з результатів останніх президентських виборів.
Провідні медіа, певно, губляться в роздумах: чи не оголосити їм теж свій конкурс "Напиши свою Конституцію України".
Під цей гарнір деякі підприємливі люди можуть опублікувати серію посібників для майбутніх конкурсантів. Наприклад, "українська конституція для чайників" або "як писати українську конституцію й із чим її їдять". Такий конкурс міг би мати шанс стати дуже престижним, на кшталт американського орфографічного змагання серед дітей середнього шкільного віку - "Spelling Bee".
Журі й комісії - це вже інше питання. Достойніші з найдостойних будуть у шаленому попиті. І, судячи з недавнього прецеденту, без Венеціанської комісії нам вже, напевно, ніяк не обійтись. Чи це вже пройдений етап?
Гімно-творчість, чи гімно-змаг, теж заслуговує на окремий коментар.
Ось комуністи розродились на свій варіант. Між іншим, за результатами конкурсу. Який шедевр... майже всі слова з великої літери. Так Сильно Й Міцно Про Україну Ще Ніхто Не Співав І Не Писав!... Браво комуністам. Хто в нас тепер наступний?
Партія регіонів зі своєю "анти-депресивною" версією гімну, який більш нагадує "Лєнін всегда живой...", замість депресивного "ще не вмерла Україна". Чудово!.. Такий варіант нам давно був потрібен. Він мав би мати шалений "цілющий ехвект". Де ви раніше були?
...Усе це нагадує мені якусь маячню уві сні, гротескний сюр, що зникає після вмивання обличчя холодною водою зранку.
Здавалося б, це так, але ж....
А що коли і я.... Спокуса... Ану гайда і я - на мить, лишень на мить - у реформаторську конституційність погуляти. Гей - ось мій опус, який я можу продати Партії регіонів за пару жириновських шекелів.
1. Україна - це Хохляндія, "окраїна" Вєлікой, Могучєй і Братской Росії.
2. Офіційними мовами Хохляндії визнаються російська, хохляцька й усі інші мови етнічних груп, що проживають у Хохляндії. Фєня являється мовою діловодства, а матюки - мовою щоденного спілкування.
3. Конституція України перейменована на "Панятія".
4. Президент має новий титул - "Пахан".
5. Нові гімни Хохляндії - "Мурка" для мєсних, і " Ех, веселись одна Країна від Карпат до Сахаліна" для метрополії й іноземних делегацій.
6. Уся влада в Хохляндії належить Пахану, він має правити "па Панятіям".
7. Верховна Рада - перейменована на "Сходняк".
8. Правляча Партія регіонів перейменована на "Общак".
9. Повноваження пахана згідно Панятій тривають від 7 до 10 років, в залежності від його особистої "тяги", здоров'ячка й рекомендацій общака на сходняку. За відсутності двох попередніх обставин, общак представляє нового пахана на сходняку для затвердження останнім.
10. Якщо пахан порушує панятія, общак може вимагати пахана "отвєтіть": або перед общаком, або на сходняку.
11. Народ Хохляндії - набирає новий юридичний статус "терпіл".
12. Народні депутати від ПР називаються "пацани", від інших партій - "баклани" і "гніди".
Депутати, що приєднуються до пацанів у сходняку й на місцях, називаються "промокашки" і "овци".
13. Представники пахана й общака в провінціях Хохляндії - "смотрящіє".
14. Суди України перейменовано на "сходки", судді на "авторитети" а судові засідання на "розбори".
15. Судове подання має назву "тєлєга", захист - "маза". Повістка про судове засідання - "стрєла". Відправка повістки - "забіть ілі набіть стрєлу".
16. Терпіли, гніди, баклани, овци й прамакашки мають ходити на "цирлах" в присутності пахана, пацанів, авторитетів і смотрящіх.
Агов, тр-р-р фантазіє! Годі вже. Цур, цур тобі пек... Але ж, по справедливості, хіба мій опус не краще відображає сучасну тенденцію реального політичного розкладу?
Виключно задля простої демонстрації того, що навіть абсурдні за змістом конституційні положення можуть лишатися в тексті Основного закону, і бути спокійно ігнорованими реаліями повсякденного життя і юридичної практики, зацитую деякі статті конституції Канади в довільному неофіційному перекладі автора.
Наприклад: друге речення преамбули Конституційного Акту, 1867 - що являється одним із фундаментальних законів канадійського конституційного устрою, гласить: "Об'єднання (провінцій Канади) має служити на благо провінцій і Британської Імперії". Канада, як незалежна держава, уже давно, щонайменше 60 років, не обслуговує інтереси Британії, незважаючи на коментарі, що пишуть до цієї статті деякі гарячі голови.
Стаття 5 говорить що "Канада має бути розділена на чотири провінції, а саме Онтаріо, Квебек, Нова Скошія і Нью Брансуік." На сьогодні Канада має 10 провінцій і 3 автономних території.
Інший приклад, 9-а стаття: "Виконавчий уряд і влада в Канаді залишена й закріплена за королевою".
Або 15-а стаття: "Королева (читай Англії) залишається головнокомандувачем сухопутної і морської міліції а також сухопутних і морських сил Канади."
Зрозуміло, що як мінімум після завершення Другої Світової війни, усі ці конституційні провізії є абсурдними. Але ніхто не поспішає реформувати цього конституційного акту чи прийняти його нову редакцію.
В юридичному сенсі, Канада - це бутафорна версія псевдо-монархії, яка фактично функціонує як республіка щонайменш як одне сторіччя. Але цей конституційно-фактичний конфуз мало кого хвилює. Адже політики й люди слідують духу неписаних норм конституційних традицій.
* * *
Отже, слідування закону, писаному чи неписаному - але такому, що задовольняє максимальну кількість населення в країні, - і є реальним законом. Формальний пропис будь-якого закону, що не виконується людьми, - робить такий закон недійсним.
Ці речі, здавалось, мали б бути зрозумілими всім, хто чув чи читав про взаємовідношенням між формою й змістом. Не треба бути великим мудрагелем і читати філософські чи правові трактати, щоб осягнути цю прости істину.
Істинний "дух неписаних норм українських конституційних традицій" є добре всім відомий. Про нього написано достатньо на всіх континентах. І я свідомо ухиляюсь від коментарів на цю тему, щоб не тратити свого і вашого часу.
Висновок: вправлятись в переписуванні Конституції - це марна трата енергії й часу.
Конституції мають свою історичну цінність і доцільність, за винятком часів великих революційних здвигів, що змітають ці якості, і силою встановлюють нові. Ми знаємо, кому хочеться жити в стані перманентної революції, але нам із ними не по дорозі.
Еволюційні конституційні зміни можуть бути виправдані, але їхня доцільність і історична вага можуть бути поставлені під сумнів не тільки наступним поколінням, але й сучасними опозиційними силами.
Найгірше те, що конституційне реформування це справа заразна й спокуслива.
Політики значно краще витратять свою енергію й час на вивчення, запозичення й запровадження таких юридичних норм і інструментів суспільного управління, які б дозволили максимальній кількості людей реалізувати свої таланти, і знайти задоволення від життя. Саме це має стати наріжним каменем української національної політики.
Вдосконалення державного менеджменту можна досягти й без реформування конституцій.
Логіка численних авторів власних конститу-версій проста: " а моя краща!". Що розумій, як "значить і я кращий!" Ця сугестія направлена на підсвідомі висновки такого роду, що конституцієтворення -"дєло" складне і треба бути "грамотним". А якщо звучить дуже гарно й складно, і раз пише свою, значить грамотний, або як мінімум грамотніший ніж я. Давай за нього голосувати хай там розбирається наверху як нам тут жити краще.
Хіба це не інша, відносно нова, форма масового технічного обману?
Бережімось спокус і лукавого в конституційо-творчості, що продається виборцям як облудні "рецепти щастя" чи "формула успіху" в обмін на їхні голоси.
На фені, неофіційною мовою України котрою ботає багато хто з населення - це просто нова "муля" або "пурга".
Ігор Особік
Джерела: http://www.pravda.com.ua/ http://article-blogger.blogspot.com/
Я впевнений, що такий, здавалося б, благородний змаг мав би межувати з інфантильністю й маразмом серед людей зі здоровим глуздом, котрих без сумніву в Україні багато, але, на жаль, недостатньо, судячи з результатів останніх президентських виборів.
Провідні медіа, певно, губляться в роздумах: чи не оголосити їм теж свій конкурс "Напиши свою Конституцію України".
Під цей гарнір деякі підприємливі люди можуть опублікувати серію посібників для майбутніх конкурсантів. Наприклад, "українська конституція для чайників" або "як писати українську конституцію й із чим її їдять". Такий конкурс міг би мати шанс стати дуже престижним, на кшталт американського орфографічного змагання серед дітей середнього шкільного віку - "Spelling Bee".
Журі й комісії - це вже інше питання. Достойніші з найдостойних будуть у шаленому попиті. І, судячи з недавнього прецеденту, без Венеціанської комісії нам вже, напевно, ніяк не обійтись. Чи це вже пройдений етап?
Гімно-творчість, чи гімно-змаг, теж заслуговує на окремий коментар.
Ось комуністи розродились на свій варіант. Між іншим, за результатами конкурсу. Який шедевр... майже всі слова з великої літери. Так Сильно Й Міцно Про Україну Ще Ніхто Не Співав І Не Писав!... Браво комуністам. Хто в нас тепер наступний?
Партія регіонів зі своєю "анти-депресивною" версією гімну, який більш нагадує "Лєнін всегда живой...", замість депресивного "ще не вмерла Україна". Чудово!.. Такий варіант нам давно був потрібен. Він мав би мати шалений "цілющий ехвект". Де ви раніше були?
...Усе це нагадує мені якусь маячню уві сні, гротескний сюр, що зникає після вмивання обличчя холодною водою зранку.
Здавалося б, це так, але ж....
А що коли і я.... Спокуса... Ану гайда і я - на мить, лишень на мить - у реформаторську конституційність погуляти. Гей - ось мій опус, який я можу продати Партії регіонів за пару жириновських шекелів.
1. Україна - це Хохляндія, "окраїна" Вєлікой, Могучєй і Братской Росії.
2. Офіційними мовами Хохляндії визнаються російська, хохляцька й усі інші мови етнічних груп, що проживають у Хохляндії. Фєня являється мовою діловодства, а матюки - мовою щоденного спілкування.
3. Конституція України перейменована на "Панятія".
4. Президент має новий титул - "Пахан".
5. Нові гімни Хохляндії - "Мурка" для мєсних, і " Ех, веселись одна Країна від Карпат до Сахаліна" для метрополії й іноземних делегацій.
6. Уся влада в Хохляндії належить Пахану, він має правити "па Панятіям".
7. Верховна Рада - перейменована на "Сходняк".
8. Правляча Партія регіонів перейменована на "Общак".
9. Повноваження пахана згідно Панятій тривають від 7 до 10 років, в залежності від його особистої "тяги", здоров'ячка й рекомендацій общака на сходняку. За відсутності двох попередніх обставин, общак представляє нового пахана на сходняку для затвердження останнім.
10. Якщо пахан порушує панятія, общак може вимагати пахана "отвєтіть": або перед общаком, або на сходняку.
11. Народ Хохляндії - набирає новий юридичний статус "терпіл".
12. Народні депутати від ПР називаються "пацани", від інших партій - "баклани" і "гніди".
Депутати, що приєднуються до пацанів у сходняку й на місцях, називаються "промокашки" і "овци".
13. Представники пахана й общака в провінціях Хохляндії - "смотрящіє".
14. Суди України перейменовано на "сходки", судді на "авторитети" а судові засідання на "розбори".
15. Судове подання має назву "тєлєга", захист - "маза". Повістка про судове засідання - "стрєла". Відправка повістки - "забіть ілі набіть стрєлу".
16. Терпіли, гніди, баклани, овци й прамакашки мають ходити на "цирлах" в присутності пахана, пацанів, авторитетів і смотрящіх.
Агов, тр-р-р фантазіє! Годі вже. Цур, цур тобі пек... Але ж, по справедливості, хіба мій опус не краще відображає сучасну тенденцію реального політичного розкладу?
Виключно задля простої демонстрації того, що навіть абсурдні за змістом конституційні положення можуть лишатися в тексті Основного закону, і бути спокійно ігнорованими реаліями повсякденного життя і юридичної практики, зацитую деякі статті конституції Канади в довільному неофіційному перекладі автора.
Наприклад: друге речення преамбули Конституційного Акту, 1867 - що являється одним із фундаментальних законів канадійського конституційного устрою, гласить: "Об'єднання (провінцій Канади) має служити на благо провінцій і Британської Імперії". Канада, як незалежна держава, уже давно, щонайменше 60 років, не обслуговує інтереси Британії, незважаючи на коментарі, що пишуть до цієї статті деякі гарячі голови.
Стаття 5 говорить що "Канада має бути розділена на чотири провінції, а саме Онтаріо, Квебек, Нова Скошія і Нью Брансуік." На сьогодні Канада має 10 провінцій і 3 автономних території.
Інший приклад, 9-а стаття: "Виконавчий уряд і влада в Канаді залишена й закріплена за королевою".
Або 15-а стаття: "Королева (читай Англії) залишається головнокомандувачем сухопутної і морської міліції а також сухопутних і морських сил Канади."
Зрозуміло, що як мінімум після завершення Другої Світової війни, усі ці конституційні провізії є абсурдними. Але ніхто не поспішає реформувати цього конституційного акту чи прийняти його нову редакцію.
В юридичному сенсі, Канада - це бутафорна версія псевдо-монархії, яка фактично функціонує як республіка щонайменш як одне сторіччя. Але цей конституційно-фактичний конфуз мало кого хвилює. Адже політики й люди слідують духу неписаних норм конституційних традицій.
* * *
Отже, слідування закону, писаному чи неписаному - але такому, що задовольняє максимальну кількість населення в країні, - і є реальним законом. Формальний пропис будь-якого закону, що не виконується людьми, - робить такий закон недійсним.
Ці речі, здавалось, мали б бути зрозумілими всім, хто чув чи читав про взаємовідношенням між формою й змістом. Не треба бути великим мудрагелем і читати філософські чи правові трактати, щоб осягнути цю прости істину.
Істинний "дух неписаних норм українських конституційних традицій" є добре всім відомий. Про нього написано достатньо на всіх континентах. І я свідомо ухиляюсь від коментарів на цю тему, щоб не тратити свого і вашого часу.
Висновок: вправлятись в переписуванні Конституції - це марна трата енергії й часу.
Конституції мають свою історичну цінність і доцільність, за винятком часів великих революційних здвигів, що змітають ці якості, і силою встановлюють нові. Ми знаємо, кому хочеться жити в стані перманентної революції, але нам із ними не по дорозі.
Еволюційні конституційні зміни можуть бути виправдані, але їхня доцільність і історична вага можуть бути поставлені під сумнів не тільки наступним поколінням, але й сучасними опозиційними силами.
Найгірше те, що конституційне реформування це справа заразна й спокуслива.
Політики значно краще витратять свою енергію й час на вивчення, запозичення й запровадження таких юридичних норм і інструментів суспільного управління, які б дозволили максимальній кількості людей реалізувати свої таланти, і знайти задоволення від життя. Саме це має стати наріжним каменем української національної політики.
Вдосконалення державного менеджменту можна досягти й без реформування конституцій.
Логіка численних авторів власних конститу-версій проста: " а моя краща!". Що розумій, як "значить і я кращий!" Ця сугестія направлена на підсвідомі висновки такого роду, що конституцієтворення -"дєло" складне і треба бути "грамотним". А якщо звучить дуже гарно й складно, і раз пише свою, значить грамотний, або як мінімум грамотніший ніж я. Давай за нього голосувати хай там розбирається наверху як нам тут жити краще.
Хіба це не інша, відносно нова, форма масового технічного обману?
Бережімось спокус і лукавого в конституційо-творчості, що продається виборцям як облудні "рецепти щастя" чи "формула успіху" в обмін на їхні голоси.
На фені, неофіційною мовою України котрою ботає багато хто з населення - це просто нова "муля" або "пурга".
Ігор Особік
Джерела: http://www.pravda.com.ua/ http://article-blogger.blogspot.com/
Янукович оголосив себе патроном
Президент Віктор Янукович бере під свій патронат реалізацію національних інвестиційних проектів.
З такою пропозицією він звернувся до членів комітету з економічних реформ при президенті, засідання якого відбулося в середу в Києві, повідомляє Інтерфакс-Україна.
"Я хотів би запропонувати Комітету з економічних реформ, щоб ці проекти і їх реалізація здійснювалися під моїм патронатом", - сказав він.
"Я буду тримати це питання під жорстким контролем, буду працювати як президент з одного боку, і як виконавець з іншого боку, тому що я теж буду нести відповідальність", - заявив Янукович.
Крім того, президент запропонував уряду також взяти на себе певну частину ризиків у реалізації таких проектів.
За його словами, сигналом для інвесторів має бути гарантія держави і, зокрема, уряду про те, що він візьме на себе фінансування "якоїсь частини цих проектів".
Він також доручив прем'єру Миколі Азарову включити національні проекти в програму соціально-економічного розвитку України на 2011 рік.
Янукович підкреслив, що презентація національних проектів повинна відбутися вже найближчим часом.
Джерела: http://www.pravda.com.ua/ http://article-blogger.blogspot.com/
З такою пропозицією він звернувся до членів комітету з економічних реформ при президенті, засідання якого відбулося в середу в Києві, повідомляє Інтерфакс-Україна.
"Я хотів би запропонувати Комітету з економічних реформ, щоб ці проекти і їх реалізація здійснювалися під моїм патронатом", - сказав він.
"Я буду тримати це питання під жорстким контролем, буду працювати як президент з одного боку, і як виконавець з іншого боку, тому що я теж буду нести відповідальність", - заявив Янукович.
Крім того, президент запропонував уряду також взяти на себе певну частину ризиків у реалізації таких проектів.
За його словами, сигналом для інвесторів має бути гарантія держави і, зокрема, уряду про те, що він візьме на себе фінансування "якоїсь частини цих проектів".
Він також доручив прем'єру Миколі Азарову включити національні проекти в програму соціально-економічного розвитку України на 2011 рік.
Янукович підкреслив, що презентація національних проектів повинна відбутися вже найближчим часом.
Джерела: http://www.pravda.com.ua/ http://article-blogger.blogspot.com/
Януковичу "вилизали" трасу "за недорого"
Ремонт траси, що веде до резиденції президента Віктора Януковича "Межигір'я", закінчили до Дня Незалежності.
Про це пише газета "Сегодня".
"Зараз встановлюємо лише нові дорожні знаки. Протягом тижня все закінчимо", - розповів нам виконроб Вишгородського ДЕУ Микола Петькун.
"Такого рівня доріг у країні тепер дві: траса до аеропорту "Бориспіль" і 8 кілометрів дороги до Вишгорода", - повідомляє видання.
"Як розповіли нам шляховики, тут поклали надміцний асфальт, який може прослужити взагалі без ремонту до 15 років, хоча звичайні дороги - приблизно вдвічі менше", - йдеться у публікації.
Крім того, встановлено європейське освітлення, яке дозволяє бачити вночі майже як удень. Протягом практично всього шляху по узбіччях траси шляховики прибирають навіть дрібне сміття: папірці, листя.
"За день доводиться проходити пішки близько 7 кілометрів. Сміття з узбіч збираємо у великі мішки, а потім вантажимо їх на вантажівку", - розповіла працівник Вишгородського ДЕУ Наталя.
Глава Укравтодору Володимир Демішкан повідомив, що ремонт ділянки обійшовся близько 50 мільйонів гривень. У той же час, за словами глави Київавтодору Георгія Глинського, на ремонт доріг у Києві на весь 2010 рік було виділено 69 мільйонів гривень.
"50 мільйонів - це вартість ремонту 16 кілометрів дороги: 8 кілометрів - в один бік і стільки ж - в інший. Тобто один кілометр туди і назад обійшовся близько 6 мільйонів гривень", - заявив Демішкан.
"Це не дорого, нормальна сума для такого ремонту. Що стосується термінів, то робили дороги і швидше", - відзначив він.
Джерела: http://www.pravda.com.ua/ http://article-blogger.blogspot.com/
Про це пише газета "Сегодня".
"Зараз встановлюємо лише нові дорожні знаки. Протягом тижня все закінчимо", - розповів нам виконроб Вишгородського ДЕУ Микола Петькун.
"Такого рівня доріг у країні тепер дві: траса до аеропорту "Бориспіль" і 8 кілометрів дороги до Вишгорода", - повідомляє видання.
"Як розповіли нам шляховики, тут поклали надміцний асфальт, який може прослужити взагалі без ремонту до 15 років, хоча звичайні дороги - приблизно вдвічі менше", - йдеться у публікації.
Крім того, встановлено європейське освітлення, яке дозволяє бачити вночі майже як удень. Протягом практично всього шляху по узбіччях траси шляховики прибирають навіть дрібне сміття: папірці, листя.
"За день доводиться проходити пішки близько 7 кілометрів. Сміття з узбіч збираємо у великі мішки, а потім вантажимо їх на вантажівку", - розповіла працівник Вишгородського ДЕУ Наталя.
Глава Укравтодору Володимир Демішкан повідомив, що ремонт ділянки обійшовся близько 50 мільйонів гривень. У той же час, за словами глави Київавтодору Георгія Глинського, на ремонт доріг у Києві на весь 2010 рік було виділено 69 мільйонів гривень.
"50 мільйонів - це вартість ремонту 16 кілометрів дороги: 8 кілометрів - в один бік і стільки ж - в інший. Тобто один кілометр туди і назад обійшовся близько 6 мільйонів гривень", - заявив Демішкан.
"Це не дорого, нормальна сума для такого ремонту. Що стосується термінів, то робили дороги і швидше", - відзначив він.
Джерела: http://www.pravda.com.ua/ http://article-blogger.blogspot.com/
Девальвація державних нагород Віктором Януковичем
Новий президент Віктор Янукович роздає державні нагороди в темпі, який був притаманний Віктору Ющенку в останні дні перебування на посаді.
Щороку країна стає свідком однієї та тієї ж картини. З нагоди свята незалежності з-під президентського пера виходять стоси указів про нагородження орденами та медалями сотень громадян. При чому більшість прізвищ, які значаться в нагородних списках, мало що говорять навіть уважним телеглядачам та Інтернет-читачам.
І якби це були прості ударники праці, то явище не викликало би відповідної реакції. Але в своїй переважній більшості нагороди отримують маловідомі чиновники, які не зробили наукового винаходу та не врятували нічийого життя, а просто виконували свою роботу, за що отримували непогану зарплату та мають перспективу на таку саму непогану пенсію.
А в нагородний лист вони потрапили завдяки своїм посадам та зв'язкам, які у них виникли в процесі роботи на державній службі.
Тож з року в рік, коли декілька сотень незрозумілих осіб отримують ці знаки уваги, державна нагорода знецінюється як така.
Перший указ президента Януковича про відзначення з нагоди найголовнішого державного свята нараховує не багато не мало - 292 (!) прізвища.
Саме стільки громадян України отримали державні ордени та почесні звання - з формулюванням "за значний особистий внесок у соціально-економічний, науково-технічний і культурний розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю та з нагоди 19-ї річниці незалежності України".
292 нагороджених - це не враховуючи силовиків, іноземців та закордонних українців, окремо відзначених з нагоди свята.
Для порівняння, Ющенко одним з останніх своїх указів, від 8 лютого 2010 року - тобто наступного дня після другого туру виборів - нагородив 184 особи. Але то була не межа - чинний президент перевершив попереднього.
Насправді за Януковичем давно було помічено бажання роздавати державні нагороди. Очевидці розповідають, що коли в 2008 році Тимошенко і Янукович узгоджували нову Конституцію, де президент обирався би в парламенті, то лідер регіоналів особливо наполягав, щоб за ним залишилося право жалувати ордени та медалі.
Отже, що треба, щоб отримати нагороду до свята від Януковича?
Аналіз нагородних списків до дня незалежності-2010 дозволяє вибудувати певну систему.
Шанси стати орденоносцем у тебе значно вище, якщо:
1. Ти пов'язаний з футбольним клубом "Шахтар" і його власником. Так, безпосередньо Рінат Ахметов отримав від Януковича до свята орден князя Ярослава Мудрого, а головний тренер команди дублерів "Шахтар" Валерій Яремченко - звання "заслужений працівник фізкультури і спорту".
2. Тобі також пощастить отримати нагороду, якщо ти пов'язаний з Андрієм Клюєвим - іншим стовпом донецької еліти. День незалежності з орденом "За заслуги" зустріла Людмила Арнаутова, керівник групи радників Клюєва. В чому саме полягають заслуги цієї людини перед державою - сказати важко, оскільки жодної згадки про неї в інтернеті немає.
Трохи більше відомо про Сергія Кальцева - заступника голови запорізької організації Партії регіонів, який також тепер відзначений орденом "За заслуги". Разом з братом Володимиром Кальцевим вони - "смотрящіє" Клюєва у Запоріжжі.
Звання "заслужений працівник промисловості" до дня незалежності дістав Володимир Шпаківський - директор "Артемівського заводу по обробці кольорових металів", що належить Клюєву.
3. Ти отримаєш нагороду до дня незалежності в якості компенсації за принизливий титул "тушка". З нагоди свята нагороди видали цілій групі депутатів-перебіжчиків. Так, сенсацією могло стати нагородження орденом Ярослава Мудрого полум'яного опозиціонера Володимира Стретовича, який до всього значиться віце-прем'єром в опозиційному уряді Тимошенко.
Але розгадка тут лежить на поверхні - нещодавно Володимир Стретович прийняв у лави своєї Християнсько-демократичної партії Давида Жванію - головного вербувальника до коаліції в середовищі фракції НУНС.
Крім того, до свята звання "заслуженого юриста" отримали депутати Віктор Шемчук і Олег Новіков, а орден "За заслуги" - Валентин Зубов. Усі троє - перебіжчики.
4. Ти будеш відзначений нагородою, якщо твоя творчість подобається особисто Віктору Януковичу. Дружина депутата-регіонала Яна Табачника Тетяна Недельська отримала найвищу відзнаку в совдепівській творчій ієрархії - звання "народної артистки". Хоча автору цих рядків жодного разу не доводилося чути, щоб "народ" десь під час застілля чи, може, на весіллі співав пісень цієї виконавиці, підтверджуючи її високий статус.
Вигідно також бути супутником життя улюбленої співачки Януковича. Чоловік Таїсії Повалій Ігор Ліхута на день незалежності став "заслуженим діячем мистецтв".
Унікумом є оперний співак Володимир Гришко. До дня незалежності в 2005 році від президента Ющенка він отримав орден Ярослава Мудрого. В січні 2009 до дня Соборності Гришко отримав від Ющенка орден "За заслуги" першого ступеню. Але на останніх виборах Гришко співав за Януковича. І до дня незалежності-2010 отримав орден "За заслуги" - другого ступеню. Очевидно, більше в країні таких колекціонерів нагород немає - за п'ять років три найвищі ордени!
5. Також непогані шанси бути нагородженим у президента Януковича, якщо ти походиш з Єнакієвого. Як, наприклад, заступник голови Донецької облради Володимир Ішков, який отримав орден "За заслуги". Але, можливо, значно більшою "заслугою" в сучасній Україні є інша деталь біографії: Ішков навчався одночасно з Януковичем в Донецькому політехнічному інституті на спеціальності "автомобільне господарство".
Орден "За заслуги" тепер є і в Роберта Маркарова - цілого почесного президента Єнакіївської міської федерації вільної боротьби. А директор з виробництва "Єнакієвського металургійного заводу" Сергій Черненко обмежився до дня незалежності скромнішим призом - званням "заслужений металург".
6. Якщо ти відповідаєш за безпеку президента, то і увага до тебе відповідна. Віднині "заслуженим працівником транспорту" є пілот Януковича Юрій Ассаул, офіційна посада якого звучить як "командир повітряного судна Іл-62 державного авіаційного підприємства "Україна".
7. Якщо ти депутат від Партії регіонів, то у тебе ду-уже високі шанси повернутися зі свята не з порожніми руками.
Лідер фракції Партії регіонів Олександр Єфремов тепер може повісити собі на груди орден Ярослава Мудрого, депутати Іван Попеску та Ігор Прасолов - орден "За заслуги".
Інший депутат-регіонал Юрій Каракай іде з урочистостей як "заслужений діяч науки і техніки" (як, ви не чули про такого вченого?); одразу четверо депутатів від ПР стали "заслуженими економістами" - Сергій Мошак, Євген Гєллєр, Олексій Плотніков і Віталій Хомутиннік; депутат і за сумісництвом керівник Федерації профспілок Василь Хара носитиме титул "заслуженим працівником соціальної сфери", а світоч інтелектуальної думки XXI століття Вадим Колесніченко хоч і не вважає Україну реально незалежною, але свято незалежності прикрасив собі званням "заслуженим юрист".
Не забуває Янукович і про колишніх депутатів, які перейшли до виконавчої влади втілювати його настанови у життя.
Так, права рука Василя Джарти, віце-прем'єр уряду Криму Павло Бурлаков чимсь заслужив собі орден "За заслуги", а міністр промполітики всієї України Дмитро Колєсніков хоч і працює на посаді менше ніж півроку, але вже має звання "заслуженого працівника промисловості".
8. Не ображає Янукович і соратників по коаліції. Цілий букет нагород відніс додому блок Литвина. Керівник фракції Ігор Шаров тепер теж увінчаний Ярославом Мудрим, а депутати Олег Зарубінський, Микола Деркач і Сергій Гриневецький отримали кожен по ордену "За заслуги".
Дістали подарунки і підлеглі Литвина з апарату Верховної Ради. Орден княгині Ольги видали Ларисі Трофименко - гендиректору державного готелю "Київ", який перебуває на балансі Верховної Ради. Чим цей убогий за сучасними європейськими мірками готель заслужив такої честі - сказати важко. Ну хіба що тим, що в ньому безкоштовно мешкають депутати.
Орден Данила Галицького отримав Володимир Мартинюк - керівник Управління кадрів апарату Верховної Ради. Напевно, робота в чоловіка дуже складна, якщо вимагає відзначення державною нагородою.
Ще один парламентський чиновник отримав "За заслуги" - заступник керівника юридичного управління Володимир Мілованов. А звання "заслужений журналіст" дісталося Юрію Гундарєву - керівнику редакційного відділу в управлінні документального забезпечення апарату Верховної Ради.
Досі чомусь вважалося, що журналістська робота - це щось інше. Але, певно, в адміністрації президента краще знають, хто "заслужений журналіст", а хто - ні.
Але і на цьому нагородний лист від Литвина не завершується. Завідувач секретаріату комітету парламенту з питань бюджету Андрій Ватульов став "заслуженим економістом". При тому, що сам комітет очолює литвинівець Микола Деркач, який також отримав нагороду до свята.
Василь Борденюк, керівник науково-експертного управління апарату Верховної Ради, до свята отримав звання "заслуженого юриста". Але ще більше пощастило Георгію Савичу. В управлінні справами парламенту він очолює відділ матеріально-технічного постачання. Робота дуже відповідальна. Тепер він "заслужений працівник сфери послуг".
9. Трохи менше нагород дісталося до свята незалежності комуністам. Але вони, по-перше, цю саму незалежність досі вважають якимсь непорозумінням історії. А, по-друге, віднедавна Петро Симоненко оголосив, що хоч вони у коаліції, але водночас КПУ - єдина справжня опозиція нинішній владі. Тому отримувати багато нагород від супостата зовсім неправильно.
Менше з тим, до свята незалежності Янукович виписав депутату-комуністу Валерію Бевзу орден "За заслуги", іншому депутату-комуністу Сергію Храпову - також "За заслуги", а завідувачу секретаріату Адама Мартинюка Олександру Мельнику - орден Данила Галицького.
Ну і скромним сувеніром стало звання "заслуженого юриста" для Олега Матвєєва - сина ще одного депутата-комуніста Валентина Матвєєва. Однак ця нагорода міститься в іншому указі Януковича - про відзначення представників силових структур.
Крім Матвєєва, орден "За заслуги" до свята незалежності знайшов Віктора Пшонку - першого заступника генпрокурора і кума Януковича. Шкода лише, що в указі не повідомляють, які саме "заслуги" кожного орденоносця відзначаються цією нагородою.
Також "За заслуги" отримав перший заступник міністра внутрішніх справ Сергій Попков - той самий, який у листопаді 2004-го збирався кинути внутрішні війська МВС для придушення Помаранчевої революції.
Інший заступник міністра Могильова Сергій Черних до свята незалежності став "заслуженим юристом". Враховуючи, що Черних є начальником управління по боротьбі з оргзлочинністю, то присвоєння йому почесного звання має сигналізувати про те, що організована злочинність щодня несе невідновних втрат.
Ще один "За заслуги" Янукович видав начальнику управління дільничних інспекторів МВС Аркадію Запорожцеву - також, напевно, з інспекторами в Україні тепер все гаразд.
Але і це ще не все. Окрім нагород, до свята незалежності Янукович роздав зірки на погонах керівникам силових структур, а також присвоїв дипломатичні ранги.
І чомусь так сталося, що з дев'яти фігурантів указу п'ятеро осіб, яким були присвоєні вищі дипломатичні ранги, працюють в управлінні протоколу адміністрації президента. Включно з керівником цього підрозділу Юрієм Ладним. Своєму церемонімейстру до дня незалежності Янукович присвоїв титул "Надзвичайного і повноваженого посла". Хоча Ладний послом жодного дня не працював, але його посада на Банковій прирівняна до відповідного дипломатичного рангу.
Серед інших підвищення у званні до свята отримав і міністр внутрішніх справ зі своїми заступниками. Сам Анатолій Могильов з генерал-майора перетворився на генерал-лейтенанта.
При чому у випадку з новими зірками на погони Могильова Янукович порушив указ президента "Про порядок присвоєння вищих військових звань, вищих спеціальних звань і класних чинів".
Документ передбачає, що присвоєння чергового звання може відбуватися "як правило, не раніш як через рік перебування на відповідній посаді". Могильов не працює міністром ще і півроку.
Щоправда, не дарма в указі міститься обмовка, що такий порядок повинен застосовуватися "як правило". А для Могильова можна зробити і виключення.
Сергій Лещенко
Джерела: http://www.pravda.com.ua/ http://article-blogger.blogspot.com/
Щороку країна стає свідком однієї та тієї ж картини. З нагоди свята незалежності з-під президентського пера виходять стоси указів про нагородження орденами та медалями сотень громадян. При чому більшість прізвищ, які значаться в нагородних списках, мало що говорять навіть уважним телеглядачам та Інтернет-читачам.
І якби це були прості ударники праці, то явище не викликало би відповідної реакції. Але в своїй переважній більшості нагороди отримують маловідомі чиновники, які не зробили наукового винаходу та не врятували нічийого життя, а просто виконували свою роботу, за що отримували непогану зарплату та мають перспективу на таку саму непогану пенсію.
А в нагородний лист вони потрапили завдяки своїм посадам та зв'язкам, які у них виникли в процесі роботи на державній службі.
Тож з року в рік, коли декілька сотень незрозумілих осіб отримують ці знаки уваги, державна нагорода знецінюється як така.
Перший указ президента Януковича про відзначення з нагоди найголовнішого державного свята нараховує не багато не мало - 292 (!) прізвища.
Саме стільки громадян України отримали державні ордени та почесні звання - з формулюванням "за значний особистий внесок у соціально-економічний, науково-технічний і культурний розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю та з нагоди 19-ї річниці незалежності України".
292 нагороджених - це не враховуючи силовиків, іноземців та закордонних українців, окремо відзначених з нагоди свята.
Для порівняння, Ющенко одним з останніх своїх указів, від 8 лютого 2010 року - тобто наступного дня після другого туру виборів - нагородив 184 особи. Але то була не межа - чинний президент перевершив попереднього.
Насправді за Януковичем давно було помічено бажання роздавати державні нагороди. Очевидці розповідають, що коли в 2008 році Тимошенко і Янукович узгоджували нову Конституцію, де президент обирався би в парламенті, то лідер регіоналів особливо наполягав, щоб за ним залишилося право жалувати ордени та медалі.
Отже, що треба, щоб отримати нагороду до свята від Януковича?
Аналіз нагородних списків до дня незалежності-2010 дозволяє вибудувати певну систему.
Шанси стати орденоносцем у тебе значно вище, якщо:
1. Ти пов'язаний з футбольним клубом "Шахтар" і його власником. Так, безпосередньо Рінат Ахметов отримав від Януковича до свята орден князя Ярослава Мудрого, а головний тренер команди дублерів "Шахтар" Валерій Яремченко - звання "заслужений працівник фізкультури і спорту".
2. Тобі також пощастить отримати нагороду, якщо ти пов'язаний з Андрієм Клюєвим - іншим стовпом донецької еліти. День незалежності з орденом "За заслуги" зустріла Людмила Арнаутова, керівник групи радників Клюєва. В чому саме полягають заслуги цієї людини перед державою - сказати важко, оскільки жодної згадки про неї в інтернеті немає.
Трохи більше відомо про Сергія Кальцева - заступника голови запорізької організації Партії регіонів, який також тепер відзначений орденом "За заслуги". Разом з братом Володимиром Кальцевим вони - "смотрящіє" Клюєва у Запоріжжі.
Звання "заслужений працівник промисловості" до дня незалежності дістав Володимир Шпаківський - директор "Артемівського заводу по обробці кольорових металів", що належить Клюєву.
3. Ти отримаєш нагороду до дня незалежності в якості компенсації за принизливий титул "тушка". З нагоди свята нагороди видали цілій групі депутатів-перебіжчиків. Так, сенсацією могло стати нагородження орденом Ярослава Мудрого полум'яного опозиціонера Володимира Стретовича, який до всього значиться віце-прем'єром в опозиційному уряді Тимошенко.
Але розгадка тут лежить на поверхні - нещодавно Володимир Стретович прийняв у лави своєї Християнсько-демократичної партії Давида Жванію - головного вербувальника до коаліції в середовищі фракції НУНС.
Крім того, до свята звання "заслуженого юриста" отримали депутати Віктор Шемчук і Олег Новіков, а орден "За заслуги" - Валентин Зубов. Усі троє - перебіжчики.
4. Ти будеш відзначений нагородою, якщо твоя творчість подобається особисто Віктору Януковичу. Дружина депутата-регіонала Яна Табачника Тетяна Недельська отримала найвищу відзнаку в совдепівській творчій ієрархії - звання "народної артистки". Хоча автору цих рядків жодного разу не доводилося чути, щоб "народ" десь під час застілля чи, може, на весіллі співав пісень цієї виконавиці, підтверджуючи її високий статус.
Вигідно також бути супутником життя улюбленої співачки Януковича. Чоловік Таїсії Повалій Ігор Ліхута на день незалежності став "заслуженим діячем мистецтв".
Унікумом є оперний співак Володимир Гришко. До дня незалежності в 2005 році від президента Ющенка він отримав орден Ярослава Мудрого. В січні 2009 до дня Соборності Гришко отримав від Ющенка орден "За заслуги" першого ступеню. Але на останніх виборах Гришко співав за Януковича. І до дня незалежності-2010 отримав орден "За заслуги" - другого ступеню. Очевидно, більше в країні таких колекціонерів нагород немає - за п'ять років три найвищі ордени!
5. Також непогані шанси бути нагородженим у президента Януковича, якщо ти походиш з Єнакієвого. Як, наприклад, заступник голови Донецької облради Володимир Ішков, який отримав орден "За заслуги". Але, можливо, значно більшою "заслугою" в сучасній Україні є інша деталь біографії: Ішков навчався одночасно з Януковичем в Донецькому політехнічному інституті на спеціальності "автомобільне господарство".
Орден "За заслуги" тепер є і в Роберта Маркарова - цілого почесного президента Єнакіївської міської федерації вільної боротьби. А директор з виробництва "Єнакієвського металургійного заводу" Сергій Черненко обмежився до дня незалежності скромнішим призом - званням "заслужений металург".
6. Якщо ти відповідаєш за безпеку президента, то і увага до тебе відповідна. Віднині "заслуженим працівником транспорту" є пілот Януковича Юрій Ассаул, офіційна посада якого звучить як "командир повітряного судна Іл-62 державного авіаційного підприємства "Україна".
7. Якщо ти депутат від Партії регіонів, то у тебе ду-уже високі шанси повернутися зі свята не з порожніми руками.
Лідер фракції Партії регіонів Олександр Єфремов тепер може повісити собі на груди орден Ярослава Мудрого, депутати Іван Попеску та Ігор Прасолов - орден "За заслуги".
Інший депутат-регіонал Юрій Каракай іде з урочистостей як "заслужений діяч науки і техніки" (як, ви не чули про такого вченого?); одразу четверо депутатів від ПР стали "заслуженими економістами" - Сергій Мошак, Євген Гєллєр, Олексій Плотніков і Віталій Хомутиннік; депутат і за сумісництвом керівник Федерації профспілок Василь Хара носитиме титул "заслуженим працівником соціальної сфери", а світоч інтелектуальної думки XXI століття Вадим Колесніченко хоч і не вважає Україну реально незалежною, але свято незалежності прикрасив собі званням "заслуженим юрист".
Не забуває Янукович і про колишніх депутатів, які перейшли до виконавчої влади втілювати його настанови у життя.
Так, права рука Василя Джарти, віце-прем'єр уряду Криму Павло Бурлаков чимсь заслужив собі орден "За заслуги", а міністр промполітики всієї України Дмитро Колєсніков хоч і працює на посаді менше ніж півроку, але вже має звання "заслуженого працівника промисловості".
8. Не ображає Янукович і соратників по коаліції. Цілий букет нагород відніс додому блок Литвина. Керівник фракції Ігор Шаров тепер теж увінчаний Ярославом Мудрим, а депутати Олег Зарубінський, Микола Деркач і Сергій Гриневецький отримали кожен по ордену "За заслуги".
Дістали подарунки і підлеглі Литвина з апарату Верховної Ради. Орден княгині Ольги видали Ларисі Трофименко - гендиректору державного готелю "Київ", який перебуває на балансі Верховної Ради. Чим цей убогий за сучасними європейськими мірками готель заслужив такої честі - сказати важко. Ну хіба що тим, що в ньому безкоштовно мешкають депутати.
Орден Данила Галицького отримав Володимир Мартинюк - керівник Управління кадрів апарату Верховної Ради. Напевно, робота в чоловіка дуже складна, якщо вимагає відзначення державною нагородою.
Ще один парламентський чиновник отримав "За заслуги" - заступник керівника юридичного управління Володимир Мілованов. А звання "заслужений журналіст" дісталося Юрію Гундарєву - керівнику редакційного відділу в управлінні документального забезпечення апарату Верховної Ради.
Досі чомусь вважалося, що журналістська робота - це щось інше. Але, певно, в адміністрації президента краще знають, хто "заслужений журналіст", а хто - ні.
Але і на цьому нагородний лист від Литвина не завершується. Завідувач секретаріату комітету парламенту з питань бюджету Андрій Ватульов став "заслуженим економістом". При тому, що сам комітет очолює литвинівець Микола Деркач, який також отримав нагороду до свята.
Василь Борденюк, керівник науково-експертного управління апарату Верховної Ради, до свята отримав звання "заслуженого юриста". Але ще більше пощастило Георгію Савичу. В управлінні справами парламенту він очолює відділ матеріально-технічного постачання. Робота дуже відповідальна. Тепер він "заслужений працівник сфери послуг".
9. Трохи менше нагород дісталося до свята незалежності комуністам. Але вони, по-перше, цю саму незалежність досі вважають якимсь непорозумінням історії. А, по-друге, віднедавна Петро Симоненко оголосив, що хоч вони у коаліції, але водночас КПУ - єдина справжня опозиція нинішній владі. Тому отримувати багато нагород від супостата зовсім неправильно.
Менше з тим, до свята незалежності Янукович виписав депутату-комуністу Валерію Бевзу орден "За заслуги", іншому депутату-комуністу Сергію Храпову - також "За заслуги", а завідувачу секретаріату Адама Мартинюка Олександру Мельнику - орден Данила Галицького.
Ну і скромним сувеніром стало звання "заслуженого юриста" для Олега Матвєєва - сина ще одного депутата-комуніста Валентина Матвєєва. Однак ця нагорода міститься в іншому указі Януковича - про відзначення представників силових структур.
Крім Матвєєва, орден "За заслуги" до свята незалежності знайшов Віктора Пшонку - першого заступника генпрокурора і кума Януковича. Шкода лише, що в указі не повідомляють, які саме "заслуги" кожного орденоносця відзначаються цією нагородою.
Також "За заслуги" отримав перший заступник міністра внутрішніх справ Сергій Попков - той самий, який у листопаді 2004-го збирався кинути внутрішні війська МВС для придушення Помаранчевої революції.
Інший заступник міністра Могильова Сергій Черних до свята незалежності став "заслуженим юристом". Враховуючи, що Черних є начальником управління по боротьбі з оргзлочинністю, то присвоєння йому почесного звання має сигналізувати про те, що організована злочинність щодня несе невідновних втрат.
Ще один "За заслуги" Янукович видав начальнику управління дільничних інспекторів МВС Аркадію Запорожцеву - також, напевно, з інспекторами в Україні тепер все гаразд.
Але і це ще не все. Окрім нагород, до свята незалежності Янукович роздав зірки на погонах керівникам силових структур, а також присвоїв дипломатичні ранги.
І чомусь так сталося, що з дев'яти фігурантів указу п'ятеро осіб, яким були присвоєні вищі дипломатичні ранги, працюють в управлінні протоколу адміністрації президента. Включно з керівником цього підрозділу Юрієм Ладним. Своєму церемонімейстру до дня незалежності Янукович присвоїв титул "Надзвичайного і повноваженого посла". Хоча Ладний послом жодного дня не працював, але його посада на Банковій прирівняна до відповідного дипломатичного рангу.
Серед інших підвищення у званні до свята отримав і міністр внутрішніх справ зі своїми заступниками. Сам Анатолій Могильов з генерал-майора перетворився на генерал-лейтенанта.
При чому у випадку з новими зірками на погони Могильова Янукович порушив указ президента "Про порядок присвоєння вищих військових звань, вищих спеціальних звань і класних чинів".
Документ передбачає, що присвоєння чергового звання може відбуватися "як правило, не раніш як через рік перебування на відповідній посаді". Могильов не працює міністром ще і півроку.
Щоправда, не дарма в указі міститься обмовка, що такий порядок повинен застосовуватися "як правило". А для Могильова можна зробити і виключення.
Сергій Лещенко
Джерела: http://www.pravda.com.ua/ http://article-blogger.blogspot.com/
У телевізор повертаються політичні шоу
З наступного тижня на українських телеканалах стартують суспільно-політичні ток-шоу.
Як повідомляє Телекритика, першим в ефір вийде "Свобода слова" з Андрієм Куликовим на ICTV - 30 серпня. За інформацією прес-служби, програма виходитиме щопонеділка о 23:00.
Із 3 вересня стартує новий сезон "Шустер live" на ТРК "Україна". Програма змінить час виходу, і починатиметься у п'ятницю о 20:20, повідомили в прес-службі "Савік Шустер студії".
Раніше програма у п'ятницю розпочиналася о 21:30. Щоденного "Шустер live" на ТРК "Україна" більше не буде.
Крім того, як повідомила головний редактор продакшну "Савік Шустер студія" Дарка Чепак, студія запустить новий проект - "Свобода вибору", який буде присвячений місцевим виборам і виходитиме на кожен регіон окремо.
Водночас, за її словами, Савік Шустер може бути ведучим цього проекту тільки в тому випадку, якщо ТРК "Україна" надасть дозвіл, "адже, згідно з контрактом, він може вести лише свою програму на цьому каналі".
"Цей проект у два окремих етапи буде виходити з 11 вересня до 28 жовтня на місцевих найрейтинговіших каналах переважно в прямому ефірі, о 18:00 та о 21:00. В запису заплановано лише кілька програм", - наголосила Черпак.
Ток-шоу "Велика політика" на телеканалі Інтер, за словами ведучого Євгена Кисельова, стартує 10 вересня. "Однак, якщо в країні станеться надзвичайна ситуація, проект вийде в ефір раніше", - йдеться у повідомленні.
Точний час виходу програми у новому сезоні поки невідомий. Раніше вона виходила щоп'ятниці о 21:30. Кисельов зазначив, що надалі це також буде у п'ятницю ввечері.
Крім того, 5 канал підписав угоду про співпрацю у новому телевізійному сезоні з Анною Безулик.
Як повідомила прес-служба телеканалу, Безулик виступить автором і ведучою соціально-політичного ток-шоу, формат якого та остаточна назва зараз перебувають на стадії доопрацювання.
На думку шеф-редактора каналу Володимира Мжельського, певні зміни в проекті покращать показники і дозволять каналу залучити нову аудиторію.
Як відомо, з березня 2009 року до березня 2010 року на 5 каналі виходило ток-шоу "Я так думаю з Анною Безулик".
Джерела: http://www.pravda.com.ua/ http://article-blogger.blogspot.com/
Як повідомляє Телекритика, першим в ефір вийде "Свобода слова" з Андрієм Куликовим на ICTV - 30 серпня. За інформацією прес-служби, програма виходитиме щопонеділка о 23:00.
Із 3 вересня стартує новий сезон "Шустер live" на ТРК "Україна". Програма змінить час виходу, і починатиметься у п'ятницю о 20:20, повідомили в прес-службі "Савік Шустер студії".
Раніше програма у п'ятницю розпочиналася о 21:30. Щоденного "Шустер live" на ТРК "Україна" більше не буде.
Крім того, як повідомила головний редактор продакшну "Савік Шустер студія" Дарка Чепак, студія запустить новий проект - "Свобода вибору", який буде присвячений місцевим виборам і виходитиме на кожен регіон окремо.
Водночас, за її словами, Савік Шустер може бути ведучим цього проекту тільки в тому випадку, якщо ТРК "Україна" надасть дозвіл, "адже, згідно з контрактом, він може вести лише свою програму на цьому каналі".
"Цей проект у два окремих етапи буде виходити з 11 вересня до 28 жовтня на місцевих найрейтинговіших каналах переважно в прямому ефірі, о 18:00 та о 21:00. В запису заплановано лише кілька програм", - наголосила Черпак.
Ток-шоу "Велика політика" на телеканалі Інтер, за словами ведучого Євгена Кисельова, стартує 10 вересня. "Однак, якщо в країні станеться надзвичайна ситуація, проект вийде в ефір раніше", - йдеться у повідомленні.
Точний час виходу програми у новому сезоні поки невідомий. Раніше вона виходила щоп'ятниці о 21:30. Кисельов зазначив, що надалі це також буде у п'ятницю ввечері.
Крім того, 5 канал підписав угоду про співпрацю у новому телевізійному сезоні з Анною Безулик.
Як повідомила прес-служба телеканалу, Безулик виступить автором і ведучою соціально-політичного ток-шоу, формат якого та остаточна назва зараз перебувають на стадії доопрацювання.
На думку шеф-редактора каналу Володимира Мжельського, певні зміни в проекті покращать показники і дозволять каналу залучити нову аудиторію.
Як відомо, з березня 2009 року до березня 2010 року на 5 каналі виходило ток-шоу "Я так думаю з Анною Безулик".
Джерела: http://www.pravda.com.ua/ http://article-blogger.blogspot.com/
Яценюк підозрює, що Янукович скоро призначатиме депутатів
Народний депутат України, лідер політичної партії «Фронт змін» Арсеній ЯЦЕНЮК вважає спробу ліквідувати районні ради у місті Києві напередодні місцевих виборів “черговою ланкою у встановленні авторитарної влади однієї партії в країні - Партії регіонів”.
Про це повідомили УНІАН в прес-службі партії “Фронт змін”.
А.ЯЦЕНЮК наголосив, що «Партія регіонів без виборів уже змінила владу в столиці, а тепер, розуміючи, що в них мізерні шанси на виборах до райрад Києва, вирішила просто знищити цей механізм самоврядування».
Він зазначив, що це свідчить “про повне ігнорування думки мешканців найбільшого і найважливішого міста країни”. «У Києві кількість жителів в одному районі дорівнює населенню деяких обласних центрів країни. У разі змін, які планує «протягти» Партія регіонів та її поплічники, ці люди будуть позбавлені можливості сформувати органи місцевого самоврядування, які опікуватимуться безпосередньо проблемами району, вулиці, будинку», - зазначив лідер партії “Фронт змін”.
А.ЯЦЕНЮК переконаний, що ліквідація районних рад столиці саме напередодні виборів виглядає як намагання остаточно встановити авторитарну модель управління столицею. «Вони керуються принципом «влада - це я». Думка киян із цього приводу їх не цікавить», - додав він.
На переконання лідера «Фронту змін», плани скасування районів у Києві остаточно доводять, що влада 31 жовтня має намір провести «вибори без вибору», а демократичні цінності й механізми тільки заважають планам поставити під тотальний контроль однієї партії всю країну. «Наступним кроком може стати прийняття закону про призначення указом Президента депутатів усіх рівнів та мерів міст. Або скасування районних рад у всіх містах України», - додав він.
А.ЯЦЕНЮК зазначив, що вніс до парламенту України законопроект, який “покликаний зробити місцеві вибори справді вільними і демократичними, дати громадам самим, без втручання центральної влади сформувати органи самоврядування”.
Як повідомляв УНІАН, сьогодні, 25 серпня, Київрада ухвалила рішення про звернення до Верховної Ради щодо зміни законодавства з метою ліквідації райрад у Києві.
Джерела: http://unian.net/ http://article-blogger.blogspot.com/
Про це повідомили УНІАН в прес-службі партії “Фронт змін”.
А.ЯЦЕНЮК наголосив, що «Партія регіонів без виборів уже змінила владу в столиці, а тепер, розуміючи, що в них мізерні шанси на виборах до райрад Києва, вирішила просто знищити цей механізм самоврядування».
Він зазначив, що це свідчить “про повне ігнорування думки мешканців найбільшого і найважливішого міста країни”. «У Києві кількість жителів в одному районі дорівнює населенню деяких обласних центрів країни. У разі змін, які планує «протягти» Партія регіонів та її поплічники, ці люди будуть позбавлені можливості сформувати органи місцевого самоврядування, які опікуватимуться безпосередньо проблемами району, вулиці, будинку», - зазначив лідер партії “Фронт змін”.
А.ЯЦЕНЮК переконаний, що ліквідація районних рад столиці саме напередодні виборів виглядає як намагання остаточно встановити авторитарну модель управління столицею. «Вони керуються принципом «влада - це я». Думка киян із цього приводу їх не цікавить», - додав він.
На переконання лідера «Фронту змін», плани скасування районів у Києві остаточно доводять, що влада 31 жовтня має намір провести «вибори без вибору», а демократичні цінності й механізми тільки заважають планам поставити під тотальний контроль однієї партії всю країну. «Наступним кроком може стати прийняття закону про призначення указом Президента депутатів усіх рівнів та мерів міст. Або скасування районних рад у всіх містах України», - додав він.
А.ЯЦЕНЮК зазначив, що вніс до парламенту України законопроект, який “покликаний зробити місцеві вибори справді вільними і демократичними, дати громадам самим, без втручання центральної влади сформувати органи самоврядування”.
Як повідомляв УНІАН, сьогодні, 25 серпня, Київрада ухвалила рішення про звернення до Верховної Ради щодо зміни законодавства з метою ліквідації райрад у Києві.
Джерела: http://unian.net/ http://article-blogger.blogspot.com/
Джига про корупцію, "білі комірці" та Януковича, як взірець для солдата
Голова Вінницької облдержадміністрації Микола ДЖИГА ініціює створення структури, яка б займалась викриттям корупціонерів серед чиновників.
Про це він сказав кореспонденту УНІАН.
«У державі повинен бути якійсь комітет, якась служба, яка б займалась «білокомірцевою злочинністю», людьми, які сидять у високих кабінетах, які розпоряджаються коштами, яким законом надано право приймати рішення пов’язані із бюджетом», - вважає губернатор Вінниччини.
М.ДЖИГА переконаний, що боротьбу з корупцією потрібно починати зверху. «Я думаю, що в державі буде створений ще один підрозділ, який буде називатись або Національне бюро розслідування або Антикорупційний комітет. Щось таке. Одними адміністративними, одними кримінальними заходами корупцію не подолати», - вважає голова Вінницької ОДА.
За його словами, цей комітет може бути невеликим - до тисячі осіб, мати представництва у регіонах і бути створеним на базі Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю МВС, яке має досвід, має базу.
«Комітет має бути позбавлений міліцейських функцій та повинен відслідковувати дії чиновника, який має знати, що за ним чітко дивляться. Якщо тільки він щось зробить, то обов’язково це буде відомо. Всіх ми не пересаджаємо, але проконтролювати потрібно», - зазначив М.ДЖИГА.
«Я ініціюю створення цього комітету заради державних інтересів для того, щоб у державі був порядок. Потрібно на рівні держави побудувати таку структуру, яка могла демонтувати схеми, які дозволяють замасковано викрадати державні кошти», - пояснив губернатор Вінниччини.
Він також повідомив, що усі його пропозиції щодо створення цього комітету є у Президента Віктора ЯНУКОВИЧА. «Мої пропозиції є у Президента і вони зараз обробляються. Я думаю, що Президент прийме рішення про створення такої структури», - сказав М.ДЖИГА.
На запитання, чи хотів би М.ДЖИГА очолити такий комітет, він відповів, що особливого бажання в нього немає. «Я солдат. Що мені скажуть, те я і буду робити. Я в команді Віктора ЯНУКОВИЧА, і Президент для мене взірець, і якщо він скаже, що йому потрібно, щоб я там був, я там буду. Проте в мене великого бажання немає йти на правоохоронну роботу, я там вже своє відпрацював», - прокоментував М.ДЖИГА.
Як відомо, народний депутат М.ДЖИГА раніше був першим заступником міністра внутрішніх справ України, начальником Національного бюро Інтерполу, ректором Київського юридичного інституту МВС.
Джерела: http://unian.net/ http://article-blogger.blogspot.com/
Про це він сказав кореспонденту УНІАН.
«У державі повинен бути якійсь комітет, якась служба, яка б займалась «білокомірцевою злочинністю», людьми, які сидять у високих кабінетах, які розпоряджаються коштами, яким законом надано право приймати рішення пов’язані із бюджетом», - вважає губернатор Вінниччини.
М.ДЖИГА переконаний, що боротьбу з корупцією потрібно починати зверху. «Я думаю, що в державі буде створений ще один підрозділ, який буде називатись або Національне бюро розслідування або Антикорупційний комітет. Щось таке. Одними адміністративними, одними кримінальними заходами корупцію не подолати», - вважає голова Вінницької ОДА.
За його словами, цей комітет може бути невеликим - до тисячі осіб, мати представництва у регіонах і бути створеним на базі Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю МВС, яке має досвід, має базу.
«Комітет має бути позбавлений міліцейських функцій та повинен відслідковувати дії чиновника, який має знати, що за ним чітко дивляться. Якщо тільки він щось зробить, то обов’язково це буде відомо. Всіх ми не пересаджаємо, але проконтролювати потрібно», - зазначив М.ДЖИГА.
«Я ініціюю створення цього комітету заради державних інтересів для того, щоб у державі був порядок. Потрібно на рівні держави побудувати таку структуру, яка могла демонтувати схеми, які дозволяють замасковано викрадати державні кошти», - пояснив губернатор Вінниччини.
Він також повідомив, що усі його пропозиції щодо створення цього комітету є у Президента Віктора ЯНУКОВИЧА. «Мої пропозиції є у Президента і вони зараз обробляються. Я думаю, що Президент прийме рішення про створення такої структури», - сказав М.ДЖИГА.
На запитання, чи хотів би М.ДЖИГА очолити такий комітет, він відповів, що особливого бажання в нього немає. «Я солдат. Що мені скажуть, те я і буду робити. Я в команді Віктора ЯНУКОВИЧА, і Президент для мене взірець, і якщо він скаже, що йому потрібно, щоб я там був, я там буду. Проте в мене великого бажання немає йти на правоохоронну роботу, я там вже своє відпрацював», - прокоментував М.ДЖИГА.
Як відомо, народний депутат М.ДЖИГА раніше був першим заступником міністра внутрішніх справ України, начальником Національного бюро Інтерполу, ректором Київського юридичного інституту МВС.
Джерела: http://unian.net/ http://article-blogger.blogspot.com/
Федералізм Україні найближчим часом не загрожує?
Політолог Віктор НЕБОЖЕНКО впевнений в тому, що федералізм Україні найближчим часом не загрожує.
Як передає кореспондент УНІАН, про це він заявив учора на прес-конференції в Києві.
"Я впевнений, сьогодні немає великих сил у тих, хто хотів би Україну розділити... Справжні дезинтегратори в Україні з`являться не скоро", - сказав В.НЕБОЖЕНКО.
При цьому експерт пояснив, що такого розвитку подій не допустять і вітчизняні олігархи. "Власність наших олігархів розмазана по всій Україні. Тому ця група зацікавлена в єдності, щоб Україна відбулася як єдина держава. Поки ці люди не зацікавлені в розколі - буде все не так погано... Ось тепер уявіть якісь сепаратистські дії. Це неможливо", - вважає В.НЕБОЖЕНКО.
Джерела: http://unian.net/ http://article-blogger.blogspot.com/
Як передає кореспондент УНІАН, про це він заявив учора на прес-конференції в Києві.
"Я впевнений, сьогодні немає великих сил у тих, хто хотів би Україну розділити... Справжні дезинтегратори в Україні з`являться не скоро", - сказав В.НЕБОЖЕНКО.
При цьому експерт пояснив, що такого розвитку подій не допустять і вітчизняні олігархи. "Власність наших олігархів розмазана по всій Україні. Тому ця група зацікавлена в єдності, щоб Україна відбулася як єдина держава. Поки ці люди не зацікавлені в розколі - буде все не так погано... Ось тепер уявіть якісь сепаратистські дії. Це неможливо", - вважає В.НЕБОЖЕНКО.
Джерела: http://unian.net/ http://article-blogger.blogspot.com/
FT: Київ перевіряє терпець Москви
Британська газета ділових кіл Financial Times пише у своїй статті, що Україна наполягає на тому, що нинішні ціни на газ є зависокими для її "мізерного" бюджету, навіть після узгодженої 5 місяців тому знижки.
Клацнути Український прем'єр-міністр Микола Азаров сказав, що Україна хоче провести переговори з Росією, щоб обговорити зменшення ціни на російський природній газ.
Як твердить видання, Газпром, контрольована державою компанія, відмовився наразі коментувати ту заяву української сторони. Таким чином наразі невідомо, якою буде реакція Росії на таку пропозицію, і чи не є це ознакою можливої нової газової суперечки між обома державами.
Як вважає київський кореспондент Financial Times, заяви пана Азарова можуть знову відкрити питання, яке вважали закритим. Видання нагадує, що у квітні, в обмін на подовження базування російського Чорноморського флоту у Криму, правляча коаліція президента Януковича досягла 30-відсоткової знижки на російський газ після кількох років стрибків у ціні.
Попередні газові суперечки за президенства Віктора Ющенка призводили до серйозних перебоїв у поставках російського газу до європейських споживачів.
Відносини значно покращились з приходом до влади в Україні Віктора Януковича, прихильного Москві президента, втім, як веде далі британське видання, нова спроба Києва добитись подальшої знижки може стати перевіркою на нерви Москви.
Формулу узгодила ще Юлія Тимошенко
Український прем'єр каже, що необхідно переглянути формулу, за якою визначають ціну. Тієї формули було досягнуто під час переговорів Москви з попереднім українським урядом, коли його очолювала Юлія Тимошенко.
Важкий тягар
Газета твердить, що залежність України від російського газу заважає їй вийти з глибокої економічної рецесії, в яку вона потрапила минулого року.
Наразі, веде далі часопис, невідомо, що може Росія запропонувати Москві, щоб отримати подальшу знижку. Але московське керівницто давно "мріє" про українську газотранспортну систему і цього року навіть закликала об'єднати енергетичні активи, як у далекі радянські часи.
Часопис каже, що, як очікують, Україна цього року оголосить зростання ВВП на 4,5 відсотка після 15-відсоткового падіння економіки минулого року на тлі фінансової кризи.
Триматись на плаву, твердить газета, їй допомагає кредит МВФ. Щоб отримати новий кредит вартістю 15 мільярдів доларів, Україна обіцяла підняти ціни на газ для населення, серед електорату крок не надто популярний.
Згідно з новими опитуваннями громадської думки, вищі ціни на газ та продукти харчування (останні - наслідок поганого врожаю) призвели до падіння рейтингу Партії регіонів Віктора Януковича напередодні місцевих виборів 31 жовтня. Як вважає Financial Times, досягнення подальшої знижки на газ може допомогти цій партії на виборчих дільницях.
Джерела: http://www.bbc.co.uk/ http://article-blogger.blogspot.com/
Клацнути Український прем'єр-міністр Микола Азаров сказав, що Україна хоче провести переговори з Росією, щоб обговорити зменшення ціни на російський природній газ.
Як твердить видання, Газпром, контрольована державою компанія, відмовився наразі коментувати ту заяву української сторони. Таким чином наразі невідомо, якою буде реакція Росії на таку пропозицію, і чи не є це ознакою можливої нової газової суперечки між обома державами.
Як вважає київський кореспондент Financial Times, заяви пана Азарова можуть знову відкрити питання, яке вважали закритим. Видання нагадує, що у квітні, в обмін на подовження базування російського Чорноморського флоту у Криму, правляча коаліція президента Януковича досягла 30-відсоткової знижки на російський газ після кількох років стрибків у ціні.
Попередні газові суперечки за президенства Віктора Ющенка призводили до серйозних перебоїв у поставках російського газу до європейських споживачів.
Відносини значно покращились з приходом до влади в Україні Віктора Януковича, прихильного Москві президента, втім, як веде далі британське видання, нова спроба Києва добитись подальшої знижки може стати перевіркою на нерви Москви.
Формулу узгодила ще Юлія Тимошенко
Український прем'єр каже, що необхідно переглянути формулу, за якою визначають ціну. Тієї формули було досягнуто під час переговорів Москви з попереднім українським урядом, коли його очолювала Юлія Тимошенко.
Важкий тягар
Газета твердить, що залежність України від російського газу заважає їй вийти з глибокої економічної рецесії, в яку вона потрапила минулого року.
Наразі, веде далі часопис, невідомо, що може Росія запропонувати Москві, щоб отримати подальшу знижку. Але московське керівницто давно "мріє" про українську газотранспортну систему і цього року навіть закликала об'єднати енергетичні активи, як у далекі радянські часи.
Часопис каже, що, як очікують, Україна цього року оголосить зростання ВВП на 4,5 відсотка після 15-відсоткового падіння економіки минулого року на тлі фінансової кризи.
Триматись на плаву, твердить газета, їй допомагає кредит МВФ. Щоб отримати новий кредит вартістю 15 мільярдів доларів, Україна обіцяла підняти ціни на газ для населення, серед електорату крок не надто популярний.
Згідно з новими опитуваннями громадської думки, вищі ціни на газ та продукти харчування (останні - наслідок поганого врожаю) призвели до падіння рейтингу Партії регіонів Віктора Януковича напередодні місцевих виборів 31 жовтня. Як вважає Financial Times, досягнення подальшої знижки на газ може допомогти цій партії на виборчих дільницях.
Джерела: http://www.bbc.co.uk/ http://article-blogger.blogspot.com/
Підписатися на:
Дописи (Atom)