Голова Народного Руху України, народний депутат Борис ТАРАСЮК направив депутатське звернення генеральному прокурору Віктору ПШОНЦІ, у якому просить внести протест на рішення Берегівської районної ради Закарпатської області про використання національного гімну Угорщини під час проведення сесій ради.
статті про українську політику і не тільки
Показ дописів із міткою Гімн України. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Гімн України. Показати всі дописи
12.01.11
У Попова пояснили обрізаний гімн у новорічну ніч "технічними умовами"
Державний Гімн України на Майдані Незалежності у Києві у новорічну ніч пролунав скороченим через "технічні умови прямої трансляції".
Про це йдеться у відповіді Київської міської державної адміністрації на запит УНІАН.
Зокрема, начальник Головного управління з питань внутрішньої політики та зв'язків з громадськістю КМДА Марина Хонда зазначила:
"1 січня, під час святкування Нового року на Майдані Незалежності, Гімн України пролунав скороченим. Це було пов'язано з технічними умовами прямої трансляції святкових заходів в ефірі декількох телеканалів".
Як відомо, віце-спікер Микола Томенко звернувся до Генпрокуратури з приводу "наруги у новорічну ніч над Державним Гімном України".
За його словами, з новорічної трансляції гімну України на кількох каналах зникли рядки "згинуть наші вороженьки, як роса на сонці, Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці".
реклама: | єдиний гаманець | кредитка | міні кредитка | карта юніора | програма Бонус+ | робота | інтернет | соціальна карта | карта gold | море можливостей | нерухомість | авто-конфіскат | пенсійна карта | автоброкер | термінові грошові перекази | PrivatAssistance | страхування |
| Джерела: http://kiev.pravda.com.ua/ http://article-blogger.blogspot.com/ |
10.01.11
Томенко хоче знати, хто дав команду познущатися над гімном у новорічну ніч
Віце-спікер Микола Томенко звернеться до Генпрокуратури з вимогою дати оцінку щодо наруги над державним гімном України на кількох телеканалах.
Про це він сказав на брифінгу у понеділок.
Томенко заявив, що з новорічної трансляції гімну України на кількох каналах зникли рядки "згинуть наші вороженьки, як роса на сонці, Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці".
"Крім жартів, хочу сказати – наруга над державними символами України і, зокрема, над гімном, караються терміном до 3 років ув’язнення", - сказав він.
"Я хочу у прокуратури дізнатися, хто дав вказівку змінити офіційний текст гімну, який передбачений Конституцією України, де це чорним по білому написано", - додав Томенко.
"Я не знаю, може, треба новий гімн. І, може, на гімн Генпрокуратури "Мурка" може претендувати на гімн України. У мене допитувалися, чому б не "Владимирский централ", але нема української прив’язки", - зазначив також він.
реклама: | єдиний гаманець | кредитка | міні кредитка | карта юніора | програма Бонус+ | робота | інтернет | соціальна карта | карта gold | море можливостей | нерухомість | авто-конфіскат | пенсійна карта | автоброкер | термінові грошові перекази | PrivatAssistance | страхування |
| Джерела: http://www.pravda.com.ua/ http://article-blogger.blogspot.com/ |
08.12.10
У Польщі вшанували пам’ять автора українського гімну
7 грудня у селищі Млини на Сході Польщі відбулися урочистості заходи із вшанування пам’яті автора музики Державного гімну України „Ще не вмерла Україна” Михайла Вербицького (1817-1870).
Про це кореспондента УНІАН повідомив Надзвичайний та Повноважний Посол України в Польщі Маркіян МАЛЬСЬКИЙ.
Посол зазначив, що в рамках урочистостей від імені Президента Україна Віктора ЯНУКОВИЧА та за його дорученням поклав вінок на могилу композитора.
М.МАЛЬСЬКИЙ повідомив, що у меморіальних заходах взяло участь понад 100 осіб, серед яких були представники польського Підкарпацького воєводства, Львівської обласної державної адміністрації, місцевої української громади та духовенства.
За його словами, промовці у своїх виступах наголошували, що М.Вербицький своєю творчістю, служінням Богу та людям слугував поєднанню польського та українського народів.
Посол додав, що в рамках урочистостей також відбулася панахида за композитором та концерт молодіжного хору, що носить ім’я М.Вербицького.
Як повідомили УНІАН у прес-службі Львівської обласної ради, в заходах із вшанування пам’яті автор музики Державного гімну України взяли участь перший заступник голови Львівської обласної ради Петро КОЛОДІЙ, заступник голови постійної комісії Львівської облради з питань євроінтеграції, транскордонного співробітництва та зв’язків з українцями за кордоном Святослав ШЕРЕМЕТА, депутати облради Галина ПИРЧ, Олексій БАЛИЦЬКИЙ, Остап СТАХІВ.
Довідка УНІАН. Український композитор, хоровий диригент, священик, громадський діяч М.Вербицький помер 7 грудня 1870 року у селі Млини в на той час Галичині, що входила до складу Австро-Угорської імперії.
реклама: | єдиний гаманець | кредитка | міні кредитка | карта юніора | програма Бонус+ | робота | інтернет | соціальна карта | карта gold | море можливостей | нерухомість | авто-конфіскат | пенсійна карта | автоброкер | термінові грошові перекази | PrivatAssistance | страхування |
| Джерела: http://www.unian.net/ http://article-blogger.blogspot.com/ |
27.08.10
Дюжина ножів у спину Януковичу
Наш телевізор не показує "Інтер". Не знаємо причини - чи то щось із антеною, чи локальні перешкоди, але картинка пливе і звук скреготить. Воно, звісно, не біда - каналів зараз вистачає, всі показують одне й те саме, так що "Інтером" більше "Інтером" менше...
З іншого боку, густий антиукраїнський дух, який уперто розповсюджує найбільший канал України, для нас особисто є неприємним, тому у відсутності "Інтера" в нашій хаті є навіть своєрідний позитив. Атмосфера чистіша.
Мабуть, саме через це ми пропустили удар. Інформаційний. І якби не дзвоники журналістів з проханням прокоментувати ролики до Дня незалежності, то певно, й не дізналися б про шикарний, просто неймовірний проект цього самого "Інтера". І не відчули б катарсису.
Чотирнадцять національностей вітають Україну з Днем народження (цікаво, до речі, що їх перелік не збігається з переліком сумнозвісної Хартії мов нацменшин).
Усі, звісно, встигли побачити ці ролики та оцінити їх - і окрім кримських російських екстремістів та хронічних дописувачів інтернет-форумів ніхто не виявив негативу. Швидше - шок.
Настільки несподіваною здалася сама постановка питання - адже Україна традиційно представляється у нас, як країна, де живуть українці та росіяни, до речі, тим самим "Інтером" представляється. І тут раптом: роми, угорці, вірмени... І всі говорять українською. Що це? Утопія?
Звісно, знімаємо капелюха перед авторами і виконавцями проекту. Дяка вам, шановні, від усього українського народу! Хай там пишуть на форумах - і про те, що цигани співають сидячи, і про те, що росіяни виглядають карикатурно - але усі ми знаємо, чого варті найняті коментатори.
Тактовність, іронія, почуття міри, музичний та художній смак, який продемонстрували автори проекту, мабуть, довго ще слугуватимуть еталоном у висвітленні національних питань в Україні.
Можна довго хвалити кожен ролик, який відштовхується від банального сприйняття національних рис на рівні - вірмени-шевці, білоруси-бульбаші, поляки-католики, євреї-хедер - а зрештою переходить на вищий рівень естетичного осмислення, не порушуючи однак законів жанру.
Проте окремо хочеться подякувати за образ росіян. І не тому, що "ховали тещу - порвали два баяни". А тому, що це, мабуть, вперше на "Інтері" ми бачимо не радянсько-бандитсько-спецназівське обличчя братнього народу, а людський, трохи смішній, однак тому і симпатичний образ живої людини.
Вперше "Інтер" змалював нам росіянина, не як москаля, а як по-справжньому самобутню людину, яка живе своїм життям, але при цьому цінує і шанує Україну. Ми довго жили в Росії, об'їздили усі регіони, маємо там багато друзів і можемо підтвердити - вони й справді такі.
За межами Кремля живуть нормальні люди, які не вписуються у стандарти українського та російського телепоказів. Ми чули, як вони співають у природних умовах, як веселяться і як сумують.
Мабуть, тому і обурилися кримські шовіністи - аж надто не вписується картинка у експортований Кремлем образ. Але є у нас для них і хороша новина. Тельняшка та капітанський кашкет на головному персонажі вдягнуті не просто так. Вони символізують Російський Чорноморський флот як невід'ємну частину росіян в Україні. На цьому пропонуємо дискусію закрити.
Ролики на "Інтері" є свідченням революції у свідомості українців, як об'єднавчої нації для всіх, хто живе на території України.
І особливо приємно відчувати, що у цій революції є і крапля нашої праці - вже кілька років у своїх статтях ми намагаємося переконати читачів: Україна не складається виключно з українців та росіян. У нас живуть болгари, кримські татари, гагаузи, румуни... І кожен з цих народів заслуговує на підтримку своєї мови та культури.
Усі вони разом з нами складають єдиний український народ. І тільки сильна українська мова, сильна велика культура дозволить зберегти національні скарби, розсипані українськими степами, горами та лісами. Вже другий рік ми проводимо на "Країні мрій" фестивалі національних літератур, де уруми, греки, азербайджанці, кримські татари читають тексти рідними мовами і в перекладі українською. І бачимо, як від здивування слухачі поступово змінюється на захоплення - наприклад, як під час цьогорічного виступу ромської поетки Наталі Варакути.
І от раптом - такий подарунок. І від кого? Від каналу, якого у нашому телевізорі не існує!
Але серед позитивних емоцій, які охоплюють душу, коли переглядаєш ролики, візьме та й проскочить паскудна думка: "А чи самі вони розуміють, що роблять?"
Чи усвідомлює керівництво каналу, що проект до Дня незалежності - гострий ніж у спину національній та мовній політиці теперішньої влади?
Адже усвідомлення України як багатонаціональної держави ставить хрест на двомовності. Субтитри, якими супроводжуються діалоги українських громадян у роликах, затверджують роль державної мови як мови міжнаціонального спілкування.
А виконання Гімну російською (хай і не без огріхів у перекладі) та, скажімо, їдиш (тут ми, на жаль, переклад не змогли оцінити) назавжди ховає міф про особливість статусу російської мови в Україні.
Чи розуміють вони, що після цих роликів доведеться відмовитися від викоханого гасла "Дві мови - одна держава"? Хоч би через те, що мови - не дві.
Здається, ми вкотре наштовхнулися на філософську категорію, яку можна назвати "сила правди". Це ефект, з яким стикається будь-яка по-справжньому талановита людина, коли береться за теми, більші за себе.
Коли велич матеріалу затягує і примушує писати та знімати правду незалежно від політичної позиції замовника. І піддавшись "силі правди" автори ще раз підтвердили свій талант. За що їм іще раз дякуємо.
Тільки от залишається незрозумілим - лагодити вдома антену чи ні.
Брати Капранови
Джерела: http://www.pravda.com.ua/ http://article-blogger.blogspot.com/
З іншого боку, густий антиукраїнський дух, який уперто розповсюджує найбільший канал України, для нас особисто є неприємним, тому у відсутності "Інтера" в нашій хаті є навіть своєрідний позитив. Атмосфера чистіша.
Мабуть, саме через це ми пропустили удар. Інформаційний. І якби не дзвоники журналістів з проханням прокоментувати ролики до Дня незалежності, то певно, й не дізналися б про шикарний, просто неймовірний проект цього самого "Інтера". І не відчули б катарсису.
Чотирнадцять національностей вітають Україну з Днем народження (цікаво, до речі, що їх перелік не збігається з переліком сумнозвісної Хартії мов нацменшин).
Усі, звісно, встигли побачити ці ролики та оцінити їх - і окрім кримських російських екстремістів та хронічних дописувачів інтернет-форумів ніхто не виявив негативу. Швидше - шок.
Настільки несподіваною здалася сама постановка питання - адже Україна традиційно представляється у нас, як країна, де живуть українці та росіяни, до речі, тим самим "Інтером" представляється. І тут раптом: роми, угорці, вірмени... І всі говорять українською. Що це? Утопія?
Звісно, знімаємо капелюха перед авторами і виконавцями проекту. Дяка вам, шановні, від усього українського народу! Хай там пишуть на форумах - і про те, що цигани співають сидячи, і про те, що росіяни виглядають карикатурно - але усі ми знаємо, чого варті найняті коментатори.
Тактовність, іронія, почуття міри, музичний та художній смак, який продемонстрували автори проекту, мабуть, довго ще слугуватимуть еталоном у висвітленні національних питань в Україні.
Можна довго хвалити кожен ролик, який відштовхується від банального сприйняття національних рис на рівні - вірмени-шевці, білоруси-бульбаші, поляки-католики, євреї-хедер - а зрештою переходить на вищий рівень естетичного осмислення, не порушуючи однак законів жанру.
Проте окремо хочеться подякувати за образ росіян. І не тому, що "ховали тещу - порвали два баяни". А тому, що це, мабуть, вперше на "Інтері" ми бачимо не радянсько-бандитсько-спецназівське обличчя братнього народу, а людський, трохи смішній, однак тому і симпатичний образ живої людини.
Вперше "Інтер" змалював нам росіянина, не як москаля, а як по-справжньому самобутню людину, яка живе своїм життям, але при цьому цінує і шанує Україну. Ми довго жили в Росії, об'їздили усі регіони, маємо там багато друзів і можемо підтвердити - вони й справді такі.
За межами Кремля живуть нормальні люди, які не вписуються у стандарти українського та російського телепоказів. Ми чули, як вони співають у природних умовах, як веселяться і як сумують.
Мабуть, тому і обурилися кримські шовіністи - аж надто не вписується картинка у експортований Кремлем образ. Але є у нас для них і хороша новина. Тельняшка та капітанський кашкет на головному персонажі вдягнуті не просто так. Вони символізують Російський Чорноморський флот як невід'ємну частину росіян в Україні. На цьому пропонуємо дискусію закрити.
Ролики на "Інтері" є свідченням революції у свідомості українців, як об'єднавчої нації для всіх, хто живе на території України.
І особливо приємно відчувати, що у цій революції є і крапля нашої праці - вже кілька років у своїх статтях ми намагаємося переконати читачів: Україна не складається виключно з українців та росіян. У нас живуть болгари, кримські татари, гагаузи, румуни... І кожен з цих народів заслуговує на підтримку своєї мови та культури.
Усі вони разом з нами складають єдиний український народ. І тільки сильна українська мова, сильна велика культура дозволить зберегти національні скарби, розсипані українськими степами, горами та лісами. Вже другий рік ми проводимо на "Країні мрій" фестивалі національних літератур, де уруми, греки, азербайджанці, кримські татари читають тексти рідними мовами і в перекладі українською. І бачимо, як від здивування слухачі поступово змінюється на захоплення - наприклад, як під час цьогорічного виступу ромської поетки Наталі Варакути.
І от раптом - такий подарунок. І від кого? Від каналу, якого у нашому телевізорі не існує!
Але серед позитивних емоцій, які охоплюють душу, коли переглядаєш ролики, візьме та й проскочить паскудна думка: "А чи самі вони розуміють, що роблять?"
Чи усвідомлює керівництво каналу, що проект до Дня незалежності - гострий ніж у спину національній та мовній політиці теперішньої влади?
Адже усвідомлення України як багатонаціональної держави ставить хрест на двомовності. Субтитри, якими супроводжуються діалоги українських громадян у роликах, затверджують роль державної мови як мови міжнаціонального спілкування.
А виконання Гімну російською (хай і не без огріхів у перекладі) та, скажімо, їдиш (тут ми, на жаль, переклад не змогли оцінити) назавжди ховає міф про особливість статусу російської мови в Україні.
Чи розуміють вони, що після цих роликів доведеться відмовитися від викоханого гасла "Дві мови - одна держава"? Хоч би через те, що мови - не дві.
Здається, ми вкотре наштовхнулися на філософську категорію, яку можна назвати "сила правди". Це ефект, з яким стикається будь-яка по-справжньому талановита людина, коли береться за теми, більші за себе.
Коли велич матеріалу затягує і примушує писати та знімати правду незалежно від політичної позиції замовника. І піддавшись "силі правди" автори ще раз підтвердили свій талант. За що їм іще раз дякуємо.
Тільки от залишається незрозумілим - лагодити вдома антену чи ні.
Брати Капранови
Джерела: http://www.pravda.com.ua/ http://article-blogger.blogspot.com/
26.08.10
Сарказм і трішки фентезі на тему Конституції та гімну
Мені, пересічному українському й канадійському юристові, важко спостерігати без гумору за новітнім захопленням "українських еліт" - переписування конституцій. Це захоплення, мабуть, поступається популярністю тільки публічним фото-сесіям у стилі "ню", чи в церквах на великі свята.
Я впевнений, що такий, здавалося б, благородний змаг мав би межувати з інфантильністю й маразмом серед людей зі здоровим глуздом, котрих без сумніву в Україні багато, але, на жаль, недостатньо, судячи з результатів останніх президентських виборів.
Провідні медіа, певно, губляться в роздумах: чи не оголосити їм теж свій конкурс "Напиши свою Конституцію України".
Під цей гарнір деякі підприємливі люди можуть опублікувати серію посібників для майбутніх конкурсантів. Наприклад, "українська конституція для чайників" або "як писати українську конституцію й із чим її їдять". Такий конкурс міг би мати шанс стати дуже престижним, на кшталт американського орфографічного змагання серед дітей середнього шкільного віку - "Spelling Bee".
Журі й комісії - це вже інше питання. Достойніші з найдостойних будуть у шаленому попиті. І, судячи з недавнього прецеденту, без Венеціанської комісії нам вже, напевно, ніяк не обійтись. Чи це вже пройдений етап?
Гімно-творчість, чи гімно-змаг, теж заслуговує на окремий коментар.
Ось комуністи розродились на свій варіант. Між іншим, за результатами конкурсу. Який шедевр... майже всі слова з великої літери. Так Сильно Й Міцно Про Україну Ще Ніхто Не Співав І Не Писав!... Браво комуністам. Хто в нас тепер наступний?
Партія регіонів зі своєю "анти-депресивною" версією гімну, який більш нагадує "Лєнін всегда живой...", замість депресивного "ще не вмерла Україна". Чудово!.. Такий варіант нам давно був потрібен. Він мав би мати шалений "цілющий ехвект". Де ви раніше були?
...Усе це нагадує мені якусь маячню уві сні, гротескний сюр, що зникає після вмивання обличчя холодною водою зранку.
Здавалося б, це так, але ж....
А що коли і я.... Спокуса... Ану гайда і я - на мить, лишень на мить - у реформаторську конституційність погуляти. Гей - ось мій опус, який я можу продати Партії регіонів за пару жириновських шекелів.
1. Україна - це Хохляндія, "окраїна" Вєлікой, Могучєй і Братской Росії.
2. Офіційними мовами Хохляндії визнаються російська, хохляцька й усі інші мови етнічних груп, що проживають у Хохляндії. Фєня являється мовою діловодства, а матюки - мовою щоденного спілкування.
3. Конституція України перейменована на "Панятія".
4. Президент має новий титул - "Пахан".
5. Нові гімни Хохляндії - "Мурка" для мєсних, і " Ех, веселись одна Країна від Карпат до Сахаліна" для метрополії й іноземних делегацій.
6. Уся влада в Хохляндії належить Пахану, він має правити "па Панятіям".
7. Верховна Рада - перейменована на "Сходняк".
8. Правляча Партія регіонів перейменована на "Общак".
9. Повноваження пахана згідно Панятій тривають від 7 до 10 років, в залежності від його особистої "тяги", здоров'ячка й рекомендацій общака на сходняку. За відсутності двох попередніх обставин, общак представляє нового пахана на сходняку для затвердження останнім.
10. Якщо пахан порушує панятія, общак може вимагати пахана "отвєтіть": або перед общаком, або на сходняку.
11. Народ Хохляндії - набирає новий юридичний статус "терпіл".
12. Народні депутати від ПР називаються "пацани", від інших партій - "баклани" і "гніди".
Депутати, що приєднуються до пацанів у сходняку й на місцях, називаються "промокашки" і "овци".
13. Представники пахана й общака в провінціях Хохляндії - "смотрящіє".
14. Суди України перейменовано на "сходки", судді на "авторитети" а судові засідання на "розбори".
15. Судове подання має назву "тєлєга", захист - "маза". Повістка про судове засідання - "стрєла". Відправка повістки - "забіть ілі набіть стрєлу".
16. Терпіли, гніди, баклани, овци й прамакашки мають ходити на "цирлах" в присутності пахана, пацанів, авторитетів і смотрящіх.
Агов, тр-р-р фантазіє! Годі вже. Цур, цур тобі пек... Але ж, по справедливості, хіба мій опус не краще відображає сучасну тенденцію реального політичного розкладу?
Виключно задля простої демонстрації того, що навіть абсурдні за змістом конституційні положення можуть лишатися в тексті Основного закону, і бути спокійно ігнорованими реаліями повсякденного життя і юридичної практики, зацитую деякі статті конституції Канади в довільному неофіційному перекладі автора.
Наприклад: друге речення преамбули Конституційного Акту, 1867 - що являється одним із фундаментальних законів канадійського конституційного устрою, гласить: "Об'єднання (провінцій Канади) має служити на благо провінцій і Британської Імперії". Канада, як незалежна держава, уже давно, щонайменше 60 років, не обслуговує інтереси Британії, незважаючи на коментарі, що пишуть до цієї статті деякі гарячі голови.
Стаття 5 говорить що "Канада має бути розділена на чотири провінції, а саме Онтаріо, Квебек, Нова Скошія і Нью Брансуік." На сьогодні Канада має 10 провінцій і 3 автономних території.
Інший приклад, 9-а стаття: "Виконавчий уряд і влада в Канаді залишена й закріплена за королевою".
Або 15-а стаття: "Королева (читай Англії) залишається головнокомандувачем сухопутної і морської міліції а також сухопутних і морських сил Канади."
Зрозуміло, що як мінімум після завершення Другої Світової війни, усі ці конституційні провізії є абсурдними. Але ніхто не поспішає реформувати цього конституційного акту чи прийняти його нову редакцію.
В юридичному сенсі, Канада - це бутафорна версія псевдо-монархії, яка фактично функціонує як республіка щонайменш як одне сторіччя. Але цей конституційно-фактичний конфуз мало кого хвилює. Адже політики й люди слідують духу неписаних норм конституційних традицій.
* * *
Отже, слідування закону, писаному чи неписаному - але такому, що задовольняє максимальну кількість населення в країні, - і є реальним законом. Формальний пропис будь-якого закону, що не виконується людьми, - робить такий закон недійсним.
Ці речі, здавалось, мали б бути зрозумілими всім, хто чув чи читав про взаємовідношенням між формою й змістом. Не треба бути великим мудрагелем і читати філософські чи правові трактати, щоб осягнути цю прости істину.
Істинний "дух неписаних норм українських конституційних традицій" є добре всім відомий. Про нього написано достатньо на всіх континентах. І я свідомо ухиляюсь від коментарів на цю тему, щоб не тратити свого і вашого часу.
Висновок: вправлятись в переписуванні Конституції - це марна трата енергії й часу.
Конституції мають свою історичну цінність і доцільність, за винятком часів великих революційних здвигів, що змітають ці якості, і силою встановлюють нові. Ми знаємо, кому хочеться жити в стані перманентної революції, але нам із ними не по дорозі.
Еволюційні конституційні зміни можуть бути виправдані, але їхня доцільність і історична вага можуть бути поставлені під сумнів не тільки наступним поколінням, але й сучасними опозиційними силами.
Найгірше те, що конституційне реформування це справа заразна й спокуслива.
Політики значно краще витратять свою енергію й час на вивчення, запозичення й запровадження таких юридичних норм і інструментів суспільного управління, які б дозволили максимальній кількості людей реалізувати свої таланти, і знайти задоволення від життя. Саме це має стати наріжним каменем української національної політики.
Вдосконалення державного менеджменту можна досягти й без реформування конституцій.
Логіка численних авторів власних конститу-версій проста: " а моя краща!". Що розумій, як "значить і я кращий!" Ця сугестія направлена на підсвідомі висновки такого роду, що конституцієтворення -"дєло" складне і треба бути "грамотним". А якщо звучить дуже гарно й складно, і раз пише свою, значить грамотний, або як мінімум грамотніший ніж я. Давай за нього голосувати хай там розбирається наверху як нам тут жити краще.
Хіба це не інша, відносно нова, форма масового технічного обману?
Бережімось спокус і лукавого в конституційо-творчості, що продається виборцям як облудні "рецепти щастя" чи "формула успіху" в обмін на їхні голоси.
На фені, неофіційною мовою України котрою ботає багато хто з населення - це просто нова "муля" або "пурга".
Ігор Особік
Джерела: http://www.pravda.com.ua/ http://article-blogger.blogspot.com/
Я впевнений, що такий, здавалося б, благородний змаг мав би межувати з інфантильністю й маразмом серед людей зі здоровим глуздом, котрих без сумніву в Україні багато, але, на жаль, недостатньо, судячи з результатів останніх президентських виборів.
Провідні медіа, певно, губляться в роздумах: чи не оголосити їм теж свій конкурс "Напиши свою Конституцію України".
Під цей гарнір деякі підприємливі люди можуть опублікувати серію посібників для майбутніх конкурсантів. Наприклад, "українська конституція для чайників" або "як писати українську конституцію й із чим її їдять". Такий конкурс міг би мати шанс стати дуже престижним, на кшталт американського орфографічного змагання серед дітей середнього шкільного віку - "Spelling Bee".
Журі й комісії - це вже інше питання. Достойніші з найдостойних будуть у шаленому попиті. І, судячи з недавнього прецеденту, без Венеціанської комісії нам вже, напевно, ніяк не обійтись. Чи це вже пройдений етап?
Гімно-творчість, чи гімно-змаг, теж заслуговує на окремий коментар.
Ось комуністи розродились на свій варіант. Між іншим, за результатами конкурсу. Який шедевр... майже всі слова з великої літери. Так Сильно Й Міцно Про Україну Ще Ніхто Не Співав І Не Писав!... Браво комуністам. Хто в нас тепер наступний?
Партія регіонів зі своєю "анти-депресивною" версією гімну, який більш нагадує "Лєнін всегда живой...", замість депресивного "ще не вмерла Україна". Чудово!.. Такий варіант нам давно був потрібен. Він мав би мати шалений "цілющий ехвект". Де ви раніше були?
...Усе це нагадує мені якусь маячню уві сні, гротескний сюр, що зникає після вмивання обличчя холодною водою зранку.
Здавалося б, це так, але ж....
А що коли і я.... Спокуса... Ану гайда і я - на мить, лишень на мить - у реформаторську конституційність погуляти. Гей - ось мій опус, який я можу продати Партії регіонів за пару жириновських шекелів.
1. Україна - це Хохляндія, "окраїна" Вєлікой, Могучєй і Братской Росії.
2. Офіційними мовами Хохляндії визнаються російська, хохляцька й усі інші мови етнічних груп, що проживають у Хохляндії. Фєня являється мовою діловодства, а матюки - мовою щоденного спілкування.
3. Конституція України перейменована на "Панятія".
4. Президент має новий титул - "Пахан".
5. Нові гімни Хохляндії - "Мурка" для мєсних, і " Ех, веселись одна Країна від Карпат до Сахаліна" для метрополії й іноземних делегацій.
6. Уся влада в Хохляндії належить Пахану, він має правити "па Панятіям".
7. Верховна Рада - перейменована на "Сходняк".
8. Правляча Партія регіонів перейменована на "Общак".
9. Повноваження пахана згідно Панятій тривають від 7 до 10 років, в залежності від його особистої "тяги", здоров'ячка й рекомендацій общака на сходняку. За відсутності двох попередніх обставин, общак представляє нового пахана на сходняку для затвердження останнім.
10. Якщо пахан порушує панятія, общак може вимагати пахана "отвєтіть": або перед общаком, або на сходняку.
11. Народ Хохляндії - набирає новий юридичний статус "терпіл".
12. Народні депутати від ПР називаються "пацани", від інших партій - "баклани" і "гніди".
Депутати, що приєднуються до пацанів у сходняку й на місцях, називаються "промокашки" і "овци".
13. Представники пахана й общака в провінціях Хохляндії - "смотрящіє".
14. Суди України перейменовано на "сходки", судді на "авторитети" а судові засідання на "розбори".
15. Судове подання має назву "тєлєга", захист - "маза". Повістка про судове засідання - "стрєла". Відправка повістки - "забіть ілі набіть стрєлу".
16. Терпіли, гніди, баклани, овци й прамакашки мають ходити на "цирлах" в присутності пахана, пацанів, авторитетів і смотрящіх.
Агов, тр-р-р фантазіє! Годі вже. Цур, цур тобі пек... Але ж, по справедливості, хіба мій опус не краще відображає сучасну тенденцію реального політичного розкладу?
Виключно задля простої демонстрації того, що навіть абсурдні за змістом конституційні положення можуть лишатися в тексті Основного закону, і бути спокійно ігнорованими реаліями повсякденного життя і юридичної практики, зацитую деякі статті конституції Канади в довільному неофіційному перекладі автора.
Наприклад: друге речення преамбули Конституційного Акту, 1867 - що являється одним із фундаментальних законів канадійського конституційного устрою, гласить: "Об'єднання (провінцій Канади) має служити на благо провінцій і Британської Імперії". Канада, як незалежна держава, уже давно, щонайменше 60 років, не обслуговує інтереси Британії, незважаючи на коментарі, що пишуть до цієї статті деякі гарячі голови.
Стаття 5 говорить що "Канада має бути розділена на чотири провінції, а саме Онтаріо, Квебек, Нова Скошія і Нью Брансуік." На сьогодні Канада має 10 провінцій і 3 автономних території.
Інший приклад, 9-а стаття: "Виконавчий уряд і влада в Канаді залишена й закріплена за королевою".
Або 15-а стаття: "Королева (читай Англії) залишається головнокомандувачем сухопутної і морської міліції а також сухопутних і морських сил Канади."
Зрозуміло, що як мінімум після завершення Другої Світової війни, усі ці конституційні провізії є абсурдними. Але ніхто не поспішає реформувати цього конституційного акту чи прийняти його нову редакцію.
В юридичному сенсі, Канада - це бутафорна версія псевдо-монархії, яка фактично функціонує як республіка щонайменш як одне сторіччя. Але цей конституційно-фактичний конфуз мало кого хвилює. Адже політики й люди слідують духу неписаних норм конституційних традицій.
* * *
Отже, слідування закону, писаному чи неписаному - але такому, що задовольняє максимальну кількість населення в країні, - і є реальним законом. Формальний пропис будь-якого закону, що не виконується людьми, - робить такий закон недійсним.
Ці речі, здавалось, мали б бути зрозумілими всім, хто чув чи читав про взаємовідношенням між формою й змістом. Не треба бути великим мудрагелем і читати філософські чи правові трактати, щоб осягнути цю прости істину.
Істинний "дух неписаних норм українських конституційних традицій" є добре всім відомий. Про нього написано достатньо на всіх континентах. І я свідомо ухиляюсь від коментарів на цю тему, щоб не тратити свого і вашого часу.
Висновок: вправлятись в переписуванні Конституції - це марна трата енергії й часу.
Конституції мають свою історичну цінність і доцільність, за винятком часів великих революційних здвигів, що змітають ці якості, і силою встановлюють нові. Ми знаємо, кому хочеться жити в стані перманентної революції, але нам із ними не по дорозі.
Еволюційні конституційні зміни можуть бути виправдані, але їхня доцільність і історична вага можуть бути поставлені під сумнів не тільки наступним поколінням, але й сучасними опозиційними силами.
Найгірше те, що конституційне реформування це справа заразна й спокуслива.
Політики значно краще витратять свою енергію й час на вивчення, запозичення й запровадження таких юридичних норм і інструментів суспільного управління, які б дозволили максимальній кількості людей реалізувати свої таланти, і знайти задоволення від життя. Саме це має стати наріжним каменем української національної політики.
Вдосконалення державного менеджменту можна досягти й без реформування конституцій.
Логіка численних авторів власних конститу-версій проста: " а моя краща!". Що розумій, як "значить і я кращий!" Ця сугестія направлена на підсвідомі висновки такого роду, що конституцієтворення -"дєло" складне і треба бути "грамотним". А якщо звучить дуже гарно й складно, і раз пише свою, значить грамотний, або як мінімум грамотніший ніж я. Давай за нього голосувати хай там розбирається наверху як нам тут жити краще.
Хіба це не інша, відносно нова, форма масового технічного обману?
Бережімось спокус і лукавого в конституційо-творчості, що продається виборцям як облудні "рецепти щастя" чи "формула успіху" в обмін на їхні голоси.
На фені, неофіційною мовою України котрою ботає багато хто з населення - це просто нова "муля" або "пурга".
Ігор Особік
Джерела: http://www.pravda.com.ua/ http://article-blogger.blogspot.com/
25.08.10
Комуністи відіслали Януковичу новий гімн: “... слава Господарю долі”
У Луганську сьогодні обласний комітет Комуністичної партії України презентував проект нового державного... гімну.
Як передає кореспондент УНІАН, у презентації взяли участь делегації міст і районів Луганської області, а також Донецька, Макіївки, Харцизька, Шахтарська Донецької області.
За словами лідера луганських комуністів, народного депутата Спиридона Кілінкарова, конкурс на написання нового гімну України «Стань поетом держави» КПУ оголосила у червні поточного року.
Головною умовою участі у конкурсі було те, щоб вірші були написані на музику гімну УРСР. На конкурс надійшло понад 300 пісень з усієї України.
Переможцем ж конкурсу став луганчанин Ігор Орцев. Саме його вірші на музику Антона Лебединця виконала на презентації студентка Луганського інституту культури Юлія Ситнікова.
Учасники заходу одностайно схвалили звернення до Президента Віктора Януковича та голови Верховної Ради Володимира Литвина, у якому пропонують внести відповідні зміни до Конституції України, законів України, замінивши Державний Гімн України.
Гімн України (проект):
Живи, Україно, прекрасна і сильна.
На віки-віків нам на щастя дана.
З народної волі ти стала єдина,
Під сонцем свободи, як цвіт розцвіла.
Слава народу великому,
слава Господарю долі на рідній землі!
Живи незалежна, могутня Державо,
Живи Україно, ми діти твої!
Ми разом назавжди від Чорного моря,
До сивих Карпат та Донбаських степів.
І наші серця заповняє любов’ю,
Величність святого Дніпра берегів.
Слава народу великому,
слава Господарю долі на рідній землі!
Живи незалежна, могутня Державо,
Живи Україно, ми діти твої!
Ми працею славимо нашу країну,
За честь і свободу, життя віддамо!
І віримо свято в свою Батьківщину,
Цю віру нащадків ми передамо!
Слава народу великому,
слава Господарю долі на рідній землі!
Живи незалежна, могутня Державо,
Живи Україно, ми діти твої!
Джерела: http://www.expres.ua/ http://article-blogger.blogspot.com/
Як передає кореспондент УНІАН, у презентації взяли участь делегації міст і районів Луганської області, а також Донецька, Макіївки, Харцизька, Шахтарська Донецької області.
За словами лідера луганських комуністів, народного депутата Спиридона Кілінкарова, конкурс на написання нового гімну України «Стань поетом держави» КПУ оголосила у червні поточного року.
Головною умовою участі у конкурсі було те, щоб вірші були написані на музику гімну УРСР. На конкурс надійшло понад 300 пісень з усієї України.
Переможцем ж конкурсу став луганчанин Ігор Орцев. Саме його вірші на музику Антона Лебединця виконала на презентації студентка Луганського інституту культури Юлія Ситнікова.
Учасники заходу одностайно схвалили звернення до Президента Віктора Януковича та голови Верховної Ради Володимира Литвина, у якому пропонують внести відповідні зміни до Конституції України, законів України, замінивши Державний Гімн України.
Гімн України (проект):
Живи, Україно, прекрасна і сильна.
На віки-віків нам на щастя дана.
З народної волі ти стала єдина,
Під сонцем свободи, як цвіт розцвіла.
Слава народу великому,
слава Господарю долі на рідній землі!
Живи незалежна, могутня Державо,
Живи Україно, ми діти твої!
Ми разом назавжди від Чорного моря,
До сивих Карпат та Донбаських степів.
І наші серця заповняє любов’ю,
Величність святого Дніпра берегів.
Слава народу великому,
слава Господарю долі на рідній землі!
Живи незалежна, могутня Державо,
Живи Україно, ми діти твої!
Ми працею славимо нашу країну,
За честь і свободу, життя віддамо!
І віримо свято в свою Батьківщину,
Цю віру нащадків ми передамо!
Слава народу великому,
слава Господарю долі на рідній землі!
Живи незалежна, могутня Державо,
Живи Україно, ми діти твої!
Джерела: http://www.expres.ua/ http://article-blogger.blogspot.com/
16.08.10
Гімн України російською обурив "кримчан"
Демонстрація соціальних роликів до Дня незалежності України викликає протести у проросійських організацій Криму.
З 10 серпня на телеканалі "Інтер" транслюються відеосюжети, у яких представники різних національностей співають рідною мовою гімн України.
Подібний проект реалізовується на українському телебаченні уперше. Так само вперше у глядачів з’явилася можливість послухати гімн „Ще не вмерла України і слава, і воля...” 14-ма мовами національностей, які живуть в Україні: росіян, білорусів, євреїв, вірменів, угорців та інших. Хоча „Інтер” ще не завершив показ усіх 14-ти роликів, вже деякі із них викликають протести.
Відеоролик, у якому показують росіян, викликав обурення громадського руху у Севастополі "За единую Русь”. Лідер організації Володимир Тюнін заявив, що росіяни показані у принизливому світлі.
"Євреї показані в школі, вірмени за роботою, грузини на танцювальних підмостках, цигани в полі, з гітарою. У всіх сповнені натхнення, розумні обличчя і правильна мова. А росіяни навпаки - головний герой спить на вулиці, прокидається, чухає низ живота, сам неголений, у сорочці й морському кашкеті, встає і п’є розсіл. А потім з'являється компанія з гармошкою. Гармоніст у якихось шортах, босоніж, неголений і обличчя в усіх, м'яко кажучи, ненатхненні", - заявив Володимир Тюнін.
Від імені жителів Севастополя організація „За единую Русь” вимагає від президента Віктора Януковича припинити трансляцію роликів на телеканалі "Інтер" і почати розслідування за фактом публічної образи національної гідності російськомовного населення України.
Авторами ідеї саме так відзначити чергову річницю Дня незалежності, показуючи протягом кількох тижнів гімн різними мовами, належить Марку Гресь і його сестрі Ганні.
Марк Гресь, який є автором сценарію відеосюжетів про гімн, твердить, що намагався створити образи, з якими у більшості асоціюються ті чи інші нації.
„Скажімо, угорці асоціюються із гуляшем, вірмени – і чоботарями, адже у Києві досі велика частина діаспори займається чоботарством”, - каже Марк Гресь. Він також твердить, що спілкувався із різними громадами, аби не образити гідність цих народів. У роликах знімалися також представники цих громад. Однак пан Гресь нічого не каже, як народилася ідея зобразити росіян.
За офіційними даними, в Україні проживає близько Клацнути 8 мільйонів росіян.
Марк і Ганна Гресь відомі як автор сценарію і режисер художніх та документальних фільмів, зокрема, серіалів „Смерш” та „Смерш-2”, які мали успіх на телеканалі „Інтер”.
З 10 серпня на телеканалі "Інтер" транслюються відеосюжети, у яких представники різних національностей співають рідною мовою гімн України.
Подібний проект реалізовується на українському телебаченні уперше. Так само вперше у глядачів з’явилася можливість послухати гімн „Ще не вмерла України і слава, і воля...” 14-ма мовами національностей, які живуть в Україні: росіян, білорусів, євреїв, вірменів, угорців та інших. Хоча „Інтер” ще не завершив показ усіх 14-ти роликів, вже деякі із них викликають протести.
Відеоролик, у якому показують росіян, викликав обурення громадського руху у Севастополі "За единую Русь”. Лідер організації Володимир Тюнін заявив, що росіяни показані у принизливому світлі.
"Євреї показані в школі, вірмени за роботою, грузини на танцювальних підмостках, цигани в полі, з гітарою. У всіх сповнені натхнення, розумні обличчя і правильна мова. А росіяни навпаки - головний герой спить на вулиці, прокидається, чухає низ живота, сам неголений, у сорочці й морському кашкеті, встає і п’є розсіл. А потім з'являється компанія з гармошкою. Гармоніст у якихось шортах, босоніж, неголений і обличчя в усіх, м'яко кажучи, ненатхненні", - заявив Володимир Тюнін.
Від імені жителів Севастополя організація „За единую Русь” вимагає від президента Віктора Януковича припинити трансляцію роликів на телеканалі "Інтер" і почати розслідування за фактом публічної образи національної гідності російськомовного населення України.
Авторами ідеї саме так відзначити чергову річницю Дня незалежності, показуючи протягом кількох тижнів гімн різними мовами, належить Марку Гресь і його сестрі Ганні.
Марк Гресь, який є автором сценарію відеосюжетів про гімн, твердить, що намагався створити образи, з якими у більшості асоціюються ті чи інші нації.
„Скажімо, угорці асоціюються із гуляшем, вірмени – і чоботарями, адже у Києві досі велика частина діаспори займається чоботарством”, - каже Марк Гресь. Він також твердить, що спілкувався із різними громадами, аби не образити гідність цих народів. У роликах знімалися також представники цих громад. Однак пан Гресь нічого не каже, як народилася ідея зобразити росіян.
За офіційними даними, в Україні проживає близько Клацнути 8 мільйонів росіян.
Марк і Ганна Гресь відомі як автор сценарію і режисер художніх та документальних фільмів, зокрема, серіалів „Смерш” та „Смерш-2”, які мали успіх на телеканалі „Інтер”.
Підписатися на:
Дописи (Atom)