700 тисяч гривень на одного депутата - пір під час чуми? (ФОТО)

Щонайменше 700 тисяч гривень - таку суму грошей українські платники податків щороку виділяють на одного з 450 депутатів.

Вибори у Росії: владу шахраїв не змінити, на виборах організованих шахраями (ПЛАКАТИ)

Тихо і більш ніж із передбачуваним результатом. Саме так 13 березня в Росії пройшли регіональні вибори. У так званий Єдиний день голосування вибори відбулися в 74 суб'єктах РФ – від сіл до великих міст і обласних/республіканських центрів. На кону було більше 20 тисяч депутатських мандатів і виборних посад, серед претендентів - 50 тисяч кандидатів.

Самоорганізація українського суспільства, заради захисту своїх прав

Коли влада закручує гайки, громадськість повстає. Незважаючи на природну терплячість, багатьом українцям набридло дивитися, як незаконно зносять дитячі майданчики, на місці яких черговий олігарх будує чергову “свічку”, як ДАІ незаконно зупиняє водіїв і виписує штрафи чи вимагає хабарів, як ректори на свій розсуд встановлюють розцінки на “платні послуги”, як невпинно ростуть ціни, а разом з ними й податки. На 20-му році незалежності українське суспільство нарешті вчиться самоорганізуватися, щоб захистити свої права. Як змусити владу тебе почути?

Чи стануть колись наші політики "слугами народу"?

Спікер Литвин дивується, чому громадяни під час зустрічей цікавляться вже не пенсіями й навіть не цінами, а персональним голосуванням депутатів.

Спікер не може зрозуміти, чому українці, уже отримавши від влади запевнення, що попри будь-які обговорення "реформ" грабунок продовжиться, – цікавляться лише тим, наскільки законно й хто саме власним голосуванням здійснюватиме цей грабунок. І, можливо, бажають, щоб кнопокодави хоча б персональну відповідальність брали на себе за ухвалення рішень, що руйнують життя й майновий стан багатьох сімей.

А ще Литвин дратується, що протягом 20 років громадяни не цікавились питаннями персонального голосування, а от нині після галасу, здійнятого ЗМІ, надто вже зосередились на цьому питанні.

Мабуть, треба пояснити пану Литвину, що

Ідеологія сучасних українських ЗМІ

Нічна бійка на "Большой политике с Евгением Киселевым" між дискутантами Шевченкіади, письменником та художником, за сумісництвом "VIP-запрошеним представником українського народу" на останніх ефірах, вражає "сміливістю, розгубленістю та підступністю" авторської передачі.

Вражає в тому сенсі, що "сміливість та розгубленість" ведучого й режисера прямого ефіру була настільки яскравою, що канал миттєво "не встигли" переключили на рекламу.

Після першого зіткнення "дискутанти" досить швидко повернулися до студії й, навіть, зайняли свої місця за трибунами. І лише після другої спроби бійки "відомих особистостей" та "захищаючи власну честь і гідність", ведучий таки видалив зі студії чомусь тільки одного з "козаків", і дав команду на рекламу.

Навіщо це?

Свобода вибору: бути рабом і плодити тиранів, чи стати вільним і творити власний світ

Цього тижня мої колеги журналісти та друзі активно обговорювали подію, яка вочевидь не вартувала такої уваги - бійку в прямому ефірі. Двоє відомих, насамперед власною скандальністю, людей на фоні патетичної назви програми "Велика політика" доводили власну епатажність у найпростіший спосіб - скандалом.

Наявність таких програм в ефірі багато хто називає свободою - свободою слова, свободою вираження думки. Власне, це головний аргумент влади - є прямі ефіри, є там скандали, значить є свобода.

Це типова, але дуже небезпечна підміна понять. Бо така свобода нічого не вартує, хоча б тому, що нічого не несе і нікому не потрібна. Це симулякр, який небезпечний через те, що заважає розуміти глибокі принципи свободи.