ПТН - ПНХ: 12/08/10

08.12.10

В ЄС сподіваються, що Україна передумає ігнорувати Нобеля

В Єврокомісії закликають Україну переглянути рішення про неучасть у Нобелівській церемонії.

Про це йдеться в повідомленні "Німецької хвилі" з посиланням на речницю Єврокомісії у Брюсселі.

За її словами, Єврокомісія "розчарована та занепокоєна" рішенням Сербії бойкотувати церемонію вручення китайському правозахисникові Лю Сяобо Нобелівської премії миру, яка має традиційно відбутися 10 грудня.

"Звичайно, ми очікуємо, що країна, яка має намір вступити до Європейського Союзу, цілковито і повністю поділяє цінності Євросоюзу", - заявила у середу речниця.

Вона наголосила, що усі 27 країн-членів ЄС чітко домовилися про участь у церемонії вручення Нобелівської премії миру.

Дотримання політичних критеріїв, за словами речниці, є вирішальним для рекомендації Єврокомісії щодо того, чи готова та чи інша країна до вступу в Євросоюз.

Речниця Єврокомісії також висловила сумнів з приводу рішення проігнорувати церемонію низки інших країн, зокрема й України, які хоч і не є кандидатами на вступ до ЄС, проте пов’язані з ним у рамках політики добросусідства.

"Основні цінності є базою для нашого партнерства. Ми розчаровані, що час від часу наші партнери не поділяють ці цінності", - зазначила речниця.

У Брюсселі ще сподіваються, що зокрема такі країни, як Україна, Білорусь, Марокко та Єгипет ще можуть змінити свої рішення щодо ігнорування церемонії в Осло.

На відміну від офіційного Києва, який стверджує, що не буде представлений в Осло "з технічних причин", Белград відкрито говорить про мотиви бойкоту.

Міністр закордонних справ Сербії Вук Єреміч визнав: Белград бойкотує церемонію вручення Нобелівської премії миру за наполяганням Пекіна.

Підписатися на нові дописи

Джерела:
http://www.pravda.com.ua/
http://article-blogger.blogspot.com/

WikiLeaks: список «реформ Януковича» узгоджували в Вашингтоні

Згідно із листуванням американських дипломатів, оприлюдненому на сайті Wikileaks, виділенню Україні кредиту від Міжнародного валютного фонду на загальну суму у майже 16 млрд. доларів передувала розробка списку реформ, які спочатку були схвалені Вашингтоном, а згодом передані на розгляд фонду. Серед них на першому місці - пенсійна реформа, повідомляє Українська служба Бі-бі-сі.

Як зазначає служба, оприлюднення цієї інформації відбулося якраз напередодні початку задекларованої командою Президента Віктора ЯНУКОВИЧА пенсійної реформи - однієї із тих, про які йдеться як у дипломатичному листуванні, так і у Меморандумі про співпрацю між Україною та МВФ.

Оприлюднені на сайті Wikileaks дипломатичні документи, зокрема ті, що стосуються виділення Україні майже 16 млрд. доларів за новою програмою кредитування, співпадають із тим, що згодом було оформлено як Меморандум про співпрацю між Києвом та Міжнародним валютним фондом. Деякі із реформ, названих у листуванні американських дипломатів та Меморандумі, - підвищення ціни на газ для населення на 50% та обмеження практики спрощеного оподаткування - вже втілені, відзначає Бі-Бі-Сі.

Проте на першому місці серед заходів, перелічених у документах Wikileaks, стоїть пенсійна реформа, і зокрема, підвищення пенсійного віку, причому як для жінок, так і для чоловіків. Крім того, йдеться про скасування права на дострокову пенсію.

Згідно із Меморандумом про співпрацю між Україною та МВФ, український уряд має розробити і подати на розгляд парламенту законопроекти, пов`язані із пенсійною реформою, до 10 грудня, тобто, вже цього тижня, а парламент має їх ухвалити до кінця поточного року.

У МВФ потребу у такому кроці пояснювали тим, що Україні треба скорочувати дефіцит державного бюджету, на який дуже впливає дефіцит Пенсійного фонду, що фінансується із держбюджету. Дефіцит можна буде скоротити, якщо українці виходитимуть на пенсію пізніше. Керівник місії фонду Танос АРВАНІТІС навіть заявляв про те, що МВФ важко пояснювати країнам-донорам фонду, де пенсійний вік є значно вищим за український, як за таких умов можна кредитувати країну на гроші платників податків цих держав.

Як повідомляв УНІАН, сьогодні, 8 грудня, Кабінет міністрів України на своєму засіданні розглянув проект закону щодо пенсійної реформи.

Як повідомив міністр юстиції України Олександр ЛАВРИНОВИЧ, уряд схвалив загальні підходи, викладені у проекті закону, який буде опрацьовано і після цього передано на розгляд Верховної Ради.

Довідка. Україна взяла зобов`язання перед Міжнародним валютним фондом поступово підвищити пенсійний вік для жінок з 55 до 60 років.

Як наголошується у Меморандумі між українською владою і МВФ, з метою розв’язання структурних проблем в існуючій пенсійній системі, зменшення дефіциту Пенсійного фонду, керівництво держави взяло на себе зобов`язання розробити закон, ухвалення якого, зокрема, передбачатиме поступове збільшення пенсійного віку для жінок з 55 до 60 років – на 6 місяців щороку, починаючи з 2010 року.

Підписатися на нові дописи

Джерела:
http://www.unian.net/
http://article-blogger.blogspot.com/

Мер Донецька став «Людиною року» в Росії, випередивши Януковича

Донецький міський голова Олександр Лук`янченко 10 грудня в Москві отримає національну російську премію "Людина року - 2010". Урочиста церемонія нагородження відбудеться в Храмі Христа Спасителя. Про це повідомляє ТСН з посиланням на сайт Донецької міськради.

Як зазначається, звання присуджено Лук`янченку Російським біографічним інститутом за "великий внесок у розвиток міста Донецька, зміцнення економічних і культурних зв`язків Росії і України".

У листі-привітанні голова правління Земляцтва донбасівців в Москві Микола Луньов зазначив: "ми, ваші земляки, щорічно буваючи в столиці шахтарського краю, своїми очима бачимо, яким упорядкованим і красивим стає наше улюблене місто. У цьому, безсумнівно, Ваша особиста заслуга".

Національна премія "Людина року" була заснована в 1993 році Російським біографічним інститутом.

Завдання інституту - дослідження російського суспільства крізь призму діяльності найбільш видатних його представників.

Премією, як повідомляється, нагороджуються найдостойніші громадяни Російської Федерації, а в окремих номінаціях - представники інших країн.

Нагородженим особам вручаються Диплом лауреата і Срібний хрест, який представляє собою копію Георгіївського хреста, в розетці якого розташований золотий двоголовий орел.

На сайті Російського біографічного інституту в списку номінантів на премію "Людина року - 2012" (категорія "Міжнародні відносини"), окрім мера Донецька і двох політиків з Латвії та Вірменії, також зазначений "Янукович Віктор Федорович, Президент України. За зміцнення економічних і культурних зв`язків між Росією і Україною". Остаточний список Людей року, за повідомленням сайту, буде надрукований в "Российской газете".

Підписатися на нові дописи

Джерела:
http://www.unian.net/
http://article-blogger.blogspot.com/

Московський експерт лякає проблемами з демократією: от забудуть російську...

Російська мова «йде» з просторів СНД, і це загрожує демократії.

Як передає кореспондент УНІАН, про це заявив російський учений і громадсько-політичний діяч, ректор Академії праці і соціальних відносин (Москва) Євген КОЖОКІН на Форумі європейських і азійських медіа сьогодні в Києві.

«Російська мова йде з країн СНД», - констатував він. На думку Є.КОЖОКІНА, ця тенденція негативно впливає на діяльність, зокрема, журналістів, і в цілому на життя людей. «Тому що населення, в переважній більшості, не вивчить англійську. Російський піде – і вони опиняться в інформаційному гетто... А нам потрібна правова держава і дорога до демократії», - заявив російський експерт.

І в цьому відношенні, на думку Є.КОЖОКІНА, “просто так склалося, що відсічемо російську мову – і велечезний пласт інформації з країн піде, і боротися за демократію буде складніше”.

Підписатися на нові дописи

Джерела:
http://www.unian.net/
http://article-blogger.blogspot.com/

Родичі міністра отримали майже гектар елітних земель на березі Дніпра?

Міністр регіонального розвитку Володимир Яцуба отримав прибережні земельні ділянки у Дніпропетровську і здійснює на них будівництво під виглядом "боротьби з підтопленнями".

Про це пише "Україна молода" з посиланням на власні джерела.

За інформацією газети, міністру вдалося переконати місцевих депутатів видати дозволи на отримання земельних ділянок на березі притоки Дніпра річки Шпакової.

"Сама ділянка впритул прилягає до водного плеса головної артерії країни, отже, не буде шансу пройтися берегом. Тобто всі норми українського законодавства, яке забороняє будь-яке будівництво ближче ніж за 50 метрів до водойми, порушені", - пише видання.

Як розповів водій бульдозера, який розрівнює пісок на плацдармі під "хатинки", за нормативами, будівельники дійсно борються з підтопленням, "утім насправді тут мають будуватися "великі люди".

"Ось там будуватиметься родина нинішнього міністра регіонального розвитку і будівництва Володимира Яцуби", - додав він, вказавши на ліву половину ділянки.

Згідно з характеристиками земельних ділянок iз містобудівного кадастру, по десять соток закріпили за собою колишня дружина міністра Ольга Петрівна Яцуба (ділянка №4, виділена під жилий будинок, господарські споруди тощо), племінник урядовця Роман Морозенко (ділянка №2), близька до нього Олена Петрівна Морозенко (ділянка №3) та інші "підставні особи".

Загалом 9 ділянок по 10 соток складають майже гектар.

"За планом, до кінця року має бути завершений не лише канал, а й намив піску. А вже з весни 2011 року не чужі міністру Володимиру Яцубі люди збираються зводити тут садиби", - пише видання.

Крім намивання піску, за даними газети, на ділянці, де планується будівництво для рідних та близьких Яцуби, вирубуються дерева.

Підписатися на нові дописи

Джерела:
http://www.pravda.com.ua/
http://article-blogger.blogspot.com/

Закон про «доступ до інформації»: влада імітує європейськість?

Закон про доступ до публічної інформації, якого так вимагала Європа і який так обіцяли демократичні персоналії з оточення президента, був прийнятий у першому читанні 30 листопада. При цьому його батьки висловили стільки теплих слів на його адресу, що хотілося вірити в справжній прорив, у майбутню інформаційну революцію, як її обіцяв один з ініціаторів закону Андрій Шевченко. Ідеологія законопроекту в тому, що законодавча влада спростить порядок одержання, використання, зберігання і поширення інформації, що вона зніме грифи “таємно”, там де може зняти. Кінцевою метою цього законопроекту було те, що журналісти значно легше зможуть дізнаватися про те, як тратять гроші розпорядники бюджетних коштів. Закон мав довгу історію підготовки, прийняття, узгодження позицій прийнято у першому читанні. Поневіряння документа зіставні із, скажімо, законопроектам про боротьбу із корупцією та закриттям офшорів. Нарешті закону який мав би стимулювати владу до прозорості, дали зелене світло.

Чи дасть він можливість журналістам отримувати розпис витрачання міністерствами чи обласними держадміністраціями кожної бюджетної копійки?

Ні. Чи зобов’язує закон вимагати від чиновників оприлюднення інформації щодо власних доходів та інформації про те, акціонерами яких компаній вони є? Ні. Чи звужує він можливості для відмови чиновників журналістам у запиті? Нібито звужує. Але при цьому законопроект вказує, що існує «інформація з обмеженим доступом». Такою визнається “інформація, доступ до якої обмежується суб’єктами владних повноважень відповідно до законів, або іншими суб’єктами інформаційних відносин на свій розсуд”. У владі чиновники самі вирішили, доступ до чого обмежити. Напевно, мається на увазі, що журналісти в разі незгоди можуть оскаржити це в суді. Якщо є час і гроші.

Незрозумілими залишаються такі поняття, як “службова таємниця” та “право власності на інформацію”.

Трохи дивує визначення “недостовірної інформації”. На думку авторів, недостовірна інформація – це неадекватне відображення стану, властивостей якості, ознаки суб’єктів. Слід розуміти, що адекватність чи неадекватність відображення нами фактів, подій, явищ та якостей вирішуватиметься в суді. (Можу вгадати в якому – у Печерському). Можу показати стоси запитів, які до різних міністерств та відомств надсилала наша редакція, та скласти антологію відписок. Де доступ до публічної інформації? Можливо, один закон у принципі не може вирішити питання доступу до публічної інформації, можливо, слід вносити пакетні зміни, разом зі змінами до закону про корупцію та, скажімо, кодексом держслужбовця? То внесіть пакетом, депутатам же доводилося вносити пакетні зміни...

Законопроект 7321 коментують журналісти та експерти.

Осман Пашаєв, тележурналіст:

НАЙТАЄМНІША ІНФОРМАЦІЯ – СКІЛЬКИ В УКРАЇНІ КРАДУТЬ

Закон про доступ до публічної інформації мені не сподобався. Найважливіше що слід було ним визначити, що саме відноситься до конфіденційної інформації. Давайте чесно признаємося, після скандалу з “Wikileaks” поняття таємності стає чисто відносним. Приховувати, скільки в Україні міліціонерів чи зброї, це смішно. Найважливіша інформація – скільки в Україні крадуть з бюджету.

Такий закон повинен був змусити органи виконавчої влади давати чесні відповіді щодо видатків, як своїх власних, так і видатків їхніх відомств. Напевно, до закону про доступ до інформації слід було прийняти ще й зміни до кримінального кодексу та внести відповідальність чиновників за приховування інформації щонайменше до адміністративного кодексу, а краще до кримінального.

Наприклад, за несвоєчасно відправлену журналістам відповідь – штраф такий-то, за повторну несвоєчасну відповідь – штраф такий, а після третьої несвоєчасної або неповної відповіді – арешт. Слід почати з того, щоб садити чиновників хоча би на 15 діб за ухилення від відповіді.

Тому що не давати платникам податків інформацію, як саме крадуть їхні податки, це один з найбільших злочинів в цій країні. І саме тому ця країна в дупі. Слід приймати не один закон, а пакет законів, де зазначається відповідальність за порушення. Декларацію держчиновники повинні оприлюднювати без запитів, але в разі, якщо вони цього не зробили – штраф.

Оксана Романюк, представник "Репортерів без кордонів" в Україні:

ЗАКОН НЕ ДАСТЬ ЖУРНАЛІСТАМ МОЖЛИВОСТІ НАВІТЬ ПОДРЯПАТИ БЮРОКРАТИЧНУ МАШИНУ

Я не маю особливих ілюзій з приводу того, що буде прийнято справді дійовий і європейський Закон про доступ до інформації, який зробить нашу владу прозорою і підзвітною суспільству. Поки що для нашої влади своя сорочка ближче до тіла, і це засвідчується хоча б профанацією концепції суспільного мовлення. У проекті закону про доступ до інформації багато «темних моментів», наприклад, що інформаційний запит має вивчатись протягом п’яти днів. Але вивчати запит і надавати на нього відповідь – це трохи різні речі.

Далі, нечітко прописано механізми, які б регламентували відповідальність чиновників за ненадання інформації. Незрозуміло, як журналісту уникнути таких ситуацій, коли він, наприклад, телефонує у податкову щоб дізнатись скільки підприємств закрились у цьому році, а у відповідь вислуховує: «А навіщо вам це потрібно?», «Зачекайте, я узгоджу з керівництвом», або «А що ви збираєтесь писати?» Без чітких механізмів, такий закон не дасть можливості журналістам бодай подряпати бюрократичну машину, вже не кажучи вже про те, щоб її розбити. Тому позиція щодо Закону про доступ до інформації повинна бути принциповою – слід або приймати справжній закон, або взагалі ніякого. Ілюзії, «обгортки від цукерок», які насправді не працюють, потрібні лише владі, яка сподівається довести світу, чи швидше, самим собі, що розвиває в Україні демократію. Тому що у світу вже немає жодних ілюзій з цього приводу – наприклад, представниця ОБСЄ зі свобод ЗМІ Дунья Міятович заявила на міжнародній конференції в Києві у жовтні: «Нині ситуація зі ЗМІ в Україні не виглядає «рожевою»: безпека журналістів дорівнює нулю, толерантність стосовно медіа не викликає захоплення».

Ми дуже сподіваємось, що українська влада зробить все, щоб наблизити країну до європейських стандартів у сфері доступу до інформації. Але, якщо все ж таки буде прийнято лише вивіску замість справжнього закону, «Репортери без кордонів» це чітко озвучать в Європі, і замилити очі все одно нікому не вдасться.

Олена Вітер, керівник громадсько-аналітичної організації DiXi Груп:

НА ЗАПИТАННЯ, ХТО ІНВЕСТИВУВАТИМЕ В ГТС, НАМ ПОРАДИЛИ ДИВИТИСЯ “ВІСНИК ДЕРЖЗАКУПІВЕЛЬ”

З листопада по грудень минулого року DiXi Груп зробили дослідження – аналіз законодавства у сфері доступу до інформації та експеримент з надсиланням інформаційних запитів до органів влади та державних компаній, що працюють в енергетиці. Ми направили в органи державної влади, державні і приватні енергокомпанії близько 150 офіційних запитів. Відповіді були одержані тільки на третину з них і, в основному, містили відписки. Найцікавішу відповідь прислали DiXi Груп з Нафтогазу. Коли експерти в офіційному листі поцікавилися, хто може бути інвестором модернізації українською ГТС, в компанії порадили подивитися сайт Мінекономіки і “Вісник держзакупівель”.

Незважаючи на закон про інформацію, який зобов’язує до публічності, ядро енергетичного сектора залишається закритим. Я не думаю, що новий закон у випадку його прийняття якось змінить ситуацію. Бо обов’язок інформувати громадськість або допускати цивільний контроль ніяк не регулюється галузевими законами. Суспільство не знає, хто «в особах» займається вітчизняним видобутком газу. За законом, держкомпанії не зобов’язані інформувати, хто переможці конкурсів, що одержали ліцензію на розробку українських свердловин. А власники спеціальних дозволів на користування нафтогазоносними надрами не зобов’язані надавати інформацію про свою діяльність.

Так само відсутній контроль використання трубопровідного транспорту і розподілу продукції.

Цікаво, що, підписавши Брюссельську декларацію і приєднавшись до Ініціативи забезпечення прозорості у видобувних галузях, Україна фактично зобов`язалася зробити публічною інформацію енергокомпаній. Ми вважаємо, що влада повинна чітко сформувати критерії для конфіденційної та відкритої інформації.

Для цього: визначити перелік інформації в енергетиці, обов’язкової до поширення. Відкритим має бути доступ до статистичних даних, об’ємів наявних і необхідних ресурсів, які стосуються споживання населення, кількості залучених інвестицій у галузь. Узгодити вимоги до енергетичних компаній, як до з одного боку, державних установ, а з іншого — підприємств, метою яких є отримання прибутку. Недопустимим є спекулювання статусом залежно від запитуваної інформації.

Ми також пропонуємо на законодавчому рівні зробити обов’язковими три пункти, які регулюють роботу нафтогазової галузі: Обнародуй, що платиш (обов’язкова публікація платежів приватних і держкомпаній до держбюджету). Обнародуй, що заробив (оприлюднення інформації органів влади про отримання платежів від енергокомпаній). Обнародуй, що витратив (обнародування органами влади інформації про витрати, на які пішли платежі). Також необхідно внести зміни в закон про нафту і газ щодо переліку показників, обов`язкових для обнародування, в антикорупційне законодавство, що передбачають відповідальність за відмову надати інформацію.

Маша Міщенко

Підписатися на нові дописи

Джерела:
http://www.unian.net/
http://article-blogger.blogspot.com/

Суд за 2 хвилини виправдав Януковича в справі про Голодомор - "Свобода"

Апеляційний суд Києва не задовольнив апеляцію на рішення Печерського райсуду щодо заперечення Віктором Януковичем Голодомору як геноциду українського народу.

Як повідомляє прес-служба ВО "Свобода", 8 грудня Апеляційний суд Києва відмовив Володимиру Волосюку у задоволенні відповідної апеляційної скарги.

"Під час засідання суд практично не давав можливості Володимиру Волосюку давати пояснення по справі, заявляти клопотання та аргументувати свою позицію, а судові дебати взагалі обмежив 2 хвилинами", - сказано в повідомлені ВО.

Лише після зауваження представника позивача, заступника голови ВО "Свобода" Андрія Мохника про те, що суд позбавив позивача та його представників права подавати клопотання, та після неодноразових наполягань Мохника, суд надав можливість Волосюку та його представникам зачитати свої клопотання, які "практично не задовольнив".

У "Свободі" повідомляють, що "під час усього судового засідання кожен суддя з колегії, особливо головуюча – суддя Зарічняк, постійно підганяли позивача та його представників, перебивали, суттєво обмежували виступи в часі, по суті позбавляючи сторону позивача гарантованих процесуальних прав, і врешті оголосили рішення про виправдання Януковича, яке колегія суддів ухвалювала в нарадчій кімнаті впродовж двох хвилин".

"Сьогодні ми стали свідками того, як нехтуючи Цивільно-процесуальним кодексом, судді позбавили позивача права голосу. На жаль, це вже стає традицією", - сказано в повідомленні.

"Спочатку Печерський районний суд міста Києва, грубо порушуючи статтю 169 ЦПК України, розглянув справу за відсутності позивача Володимира Волосюка. У свою чергу Апеляційний суд міста Києва не давав Волосюкові говорити, брутально перебиваючи його", - наголошує "Свобода".

На думку "свободівців", те, що ухвалення рішення тривало менше 2-х хвилин означає, що судді "навіть не приховували, що рішення ухвалене і написане не в нарадчій кімнаті, а на вулиці Банковій".

Підписатися на нові дописи

Джерела:
http://www.pravda.com.ua/
http://article-blogger.blogspot.com/

Донецькі відпрацьовують схеми із захоплення житла?

Проект Житлового кодексу передбачає черговий переділ нерухомості в Україні, попереджають експерти.

За словами юристів, за ідеєю створення товариств співвласників багатоквартирних будинків криється кримінальна афера з відбору нерухомості шляхом перетворення її на комунальну власність, повідомляє "Радіо свобода".

Зокрема, підґрунтя для впровадження в життя цієї схеми вже готується у Донецьку, кажуть місцеві юристи.

Житлові будинки на центральних вулицях Донецька звільняють від власників-юридичних осіб, які зареєстрували своє приміщення як нежитловий фонд.

Численні скарги громадян зафіксувала громадська організація "Спілка будівельників Донбасу".

Експерти стверджують, що малі підприємства, які займають перший поверх міста, можуть завадити реалізації нової кримінальної схеми, яка стане можливою при ухваленні нового Житлового кодексу.

"Власників перших поверхів в цікавих приміщеннях просто викидають на вулицю. Із простроченням строків подають апеляції на документи 2-3-річної давнини, опротестовують рішення судів, які оскарженню не підлягають, і апеляційні суди приймають такі апеляції. Я думаю, що іде підготовка до ухвалення нового Житлового кодексу, який дозволяє при створення товариства співвласників квартир продати будинок за борги", - розповідає голова організації Наталя Кашкевич.

Схема проста - кодекс дозволяє маніпулювати цінами на комунальні послуги, будинки штучно банкротять і продають за борги власників, що зареєструвались як одна юридична особа, пояснює експерт.

Єдине, що заважатиме процесу - інші юридичні особи, що володіють приміщеннями на перших поверхах.

Донеччанка Ірина Скрипник купила квартиру на першому поверсі житлового будинку на вулиці Артема.

Вона мріяла відкрити свою перукарню і витратила майже рік для того, щоб узгодити усі потрібні документи.

Втім, нещодавно прокуратура міста Донецька подала до суду апеляцію на оскарження видачі виконавчого листа з відміною реєстрації нерухомості у БТІ.

"Перші поверхи усі переведені у нежитлові приміщення. Моє приміщення на сьогодні не опалюється, воно непридатне для житла, тому що будівля 1937 року. Ми хочемо відкрити перукарню, дати роботу людям, втім нам просто не дають працювати", - говорить Скрипник.

Як сказав прокурор Євген Марахін, позиція прокуратури міста Донецька у даному випадку - не допустити переведення житлового фонду в нежитлові приміщення.

Між тим у "Спілці будівельників Донбасу" вважають, що прокуратурі міста цього не дозволено робити, адже справа стосується права власності.

За словами експертів, у приціл прокуратури потрапляють лише найдорожчі будинки в центрі міста.

Проект нового Житлового кодексу в останній редакції дає людям рік на те, щоб замість ЖЕКів створити товариства власників квартир.

Представники донецької влади сподіваються, що закон ухвалять найближчим часом. говорить голова Донецької облдержадміністрації Анатолій Близнюк:

"Увесь світ за цим принципом живе і хотілося б, щоб це відбулось якомога раніше. Не дай Боже ми далі будемо зволікати із цією проблемою! Строк експлуатації будинків доходить кінця!", - каже Близнюк.

За словами оглядачів, описана схема відбору майна відпрацьовується у Донецьку як експериментальна, оскільки саме тут нинішня влада є найбільш впливовою.

Підписатися на нові дописи

Джерела:
http://www.epravda.com.ua/
http://article-blogger.blogspot.com/

Медіа-профспілка: керівництво СТБ тисне на журналіста Пашаєва

Київська незалежна медіа-профспілка вважає незаконними дії керівництва телеканалу СТБ з переведення журналіста, голови профспілки “Медіа-фронт” Османа ПАШАЄВА на посаду, що не відповідає його професії.

Про це УНІАН повідомили у прес-службі Київської незалежної медіа-профспілки.

"Кваліфікованого журналіста Османа ПАШАЄВА перевели на посаду, яка не відповідає його професії.

Цілком очевидно, що за таким рішенням стоїть прагнення керівництва СТБ розправитися з активістом антицензурного руху. Прагнення Османа відстояти свої права призводить до скандалу, який вже привертає увагу не лише української, але і міжнародної громадськості", - йдеться у повідомленні профспілки.

Київська незалежна медіа-профспілка закликає керівництво СТБ припинити незаконні дії щодо О.ПАШАЄВА та не перетворювати Україну на посміховисько в очах всього цивілізованого світу. У профспілці нагадали, що саме журналістські протести "свого часу призвели до Помаранчевої революції".

"Такі дії начальників СТБ цілком відповідають загальнодержавній політиці на згортання свободи слова. Політичне керівництво держави здійснює тиск на власників засобів масової інформації, а ті через менеджмент ЗМІ тиснуть на журналістів, примушуючи їх висвітлювати події під вигідним для влади кутом зору", - вважають у Київській незалежній медіа-профспілці.

Підписатися на нові дописи

Джерела:
http://www.unian.net/
http://article-blogger.blogspot.com/

Про Шустера, "Wikileaks" та "плівки Мельниченка"

У п’ятницю на ТРК "Україна" сталася знакова подія – там прозвучала правда. Савік Шустер зафіксував чітку паралель між "Wikileaks" та "плівками Мельниченко", а перед цим назвав нас усіх – "недорозвинутою країною".

Правди ніде діти. Будь ми країною нормальною, він би уже пакував валізи. Власне, саме існування цього персонажу у публічному житті України чітко вказує нам на те, що ми всі трохи не сповна розуму. І вже давно.

Уявити щось подібне у Франції, чи Італії – неможливо. Хто б стерпів там німецького чи американського телеведучого, який би здумав спересердя публічно хамити всій нації?

У нас терплять. Ніхто з присутніх представників так званої "еліти" на заяви Шустера не прореагував і зі студії не вийшов. Навпаки, всі продовжували запопадливо кликати: "Савік!", "Пане, Савіку", "Савіку!".

Але що ж так знервувало цього іноземного підданого, що він не втримався, розкрився і щиро задекларував нам своє справжнє ставлення до України?

Шустера розлютила іронія, з якою "недорозвинуті українці" сприймають увесь цей всесвітній "ґевулт" довколо "Вікілікс", не бажаючи перейматися пафосом та глибиною скандалу за прикладом народів розвинутих країн.

Шустер продовжив озвучувати свій перелік "вражаючих розкриттів", який нікого не вражав, і зніяковіння подолати вдалося лише тоді, коли він повідомив, що "скандал з "Wikileaks" це "плівки Мельниченка" у міжнародному масштабі".

Українські учасники шоу озвучену тезу любенько підтримали і заговорили вже в унісон із ведучим про "перемогу свободи слова у глобальному масштабі", яку відтепер стримувати нікому не вдасться.

Що було далі на цьому феєричному дійстві великого значення для даного тексту не має.
Важливо сказати інше – Шустер правий по обом пунктам.

І це справді стосується "Wikileaks". Бо що ми взнали, дякуючи цим роздруківкам? Не секретне, але вражаюче? Таке, що в усіх країнах світу призвело б до масових звільнень, відставок та самоліквідацій цілих політичних проектів, а в Україні – чомусь залишається непоміченим ані Шустером, ані провідними журналістами, ані владою, ані опозицією?

Ми дізналися, що наші політики, олігархи та високопосадовці постійно бігають до посольства США "на розмови" і ведуть себе там як правдиві ХОЛОПИ.

Це нас не обурює?... Ну, скажіть чесно, поклавши руку на серце – обурює, чи ні?

Хоча здебільшого йдеться про людей, які на своїх високих посадах, стають носіями державних секретів і таємниць, отримують відповідні допуски та дають відповідні підписки.

Що ж змушує їх таємно напрошуватися на аудієнції до високопоставленого розвідника США в Україні і розпускати перед ним свого язика?

Гадаєте, щось подібне можливе в Росії, в Білорусії, чи Казахстані?

Скажете: "Ні, бо там нема демократії!". А у Франції, Німеччині, чи в Італії? Можливе?

Чи з’являться на Вікілікс документи, які покажуть, що польські політичні діячі так само бігають до американського посла, розповідаючи все, що собі думають і знають?

А от наші політики ходять до посольства США мало не табунами і ведуть себе там просто вражаюче негідно. Усі ці Грищенки, Пинзеники, Фірташі etc.

(Тільки Кучма, як виглядає, тримав марку і взагалі говорив речі правильні, бо видно й не напрошувався сам на ту розмову. На відміну від інших).

І чи є в кого сумніви, що так само "провідні політики та бізнесмени України" бігають до інших іноземних посольств?

Адже і без "Wikileaks", дякуючи публікаціям у німецьких ЗМІ, ми були нещодавно ознайомлені зі змістом перехоплених депеш французького посольства, де йшлося про одного "сильного українця", який за символічну ціну здав вітчизняну цементну галузь французам і отримав за це Орден Почесного Легіону.

А хіба ми самі не знали всього цього раніше?

Знали.

Чи завадило це французькому легіонеру балотуватися на пост президента України?
Аж ніяк.

І хіба не пішов він потім – після "консультацій з іноземними послами" (як сам Тигіпко відкрито зізнавався) працювати в нинішній уряд Азарова?

Вдумайтесь: людина – високопоставлений державний службовець – здає інтереси держави, завдає Україні неймовірних збитків, отримує за це від іноземного уряду орден і потім не ховається, не тікає, не опиняється за ґратами, а відкрито хизується тим орденом і далі, консультуючись з іноземними посольствами, працює в уряді України...

І після цього ми чогось прагнемо від держави? Мріємо про якісь реформи для людей?

Тому Шустер, безперечно, правий, хоча й зовсім інше (а не це) мав на увазі. Однак, суть проблеми він визначив абсолютно точно: ми діємо, живемо і сприймаємо себе та світ саме як недорозвинута країна.

Тепер про "плівки Мельниченка" у загальносвітовому масштабі. Це важливо, бо допоможе нам краще розуміти суть самого явища – "Wikileaks". Але для початку маємо сказати собі одну неприємну правду, яку ми також всі давно знаємо, але не озвучуємо публічно.

Правда ця в тому, що ніякий Мельниченко ніяких записів ніколи не робив. Ми це давно прекрасно розуміємо, але дозволяємо, щоб Майор виступав усюди, наче герой, і при цьому ми усі масово вдаємо, що віримо йому. Віримо, наче ті записи здійснив саме він.

І це при тому, що існує версія, за якою "Ґонґадзе убили саме під плівки".

Можливо вона хибна, але загалом виглядає логічною. Принаймні, не можна виключати, що ті ж самі люди (очевидно спецслужби і не виключено, що іноземні), які здійснювали прослуховування Кучми, підштовхнули потім розвиток подій у всім нам відомому руслі. Якщо не організували його.
У будь-якому випадку, якщо Кучму записував не Мельниченко, то хто?

Чому ми не хочемо взнати – хто саме дав майору ці записи і напоумив його усе взяти на себе? Чому стільки років ховаємо голову в пісок від цих запитань і обираємо за краще вдавати приступ багаторічного загальнонаціонального ідіотизму? Як і належить "недорозвинутій країні".

Тепер від нас вимагають, щоб ми не тільки продовжували вірити (чи вдавати, що віримо) у міф про майора Мельниченка, але й повірили ще й у міф про "Wikileaks" та безстрашного Ассанжа, якому рядові армії США, безстрашно зливають таємну інформацію здатну похитнути підвалини Америки.
Начебто.

А їм на допомогу кидаються невідомі, але такі ж безстрашні, працівники американських спецслужб, які зливають тому ж Ассанжу не менш секретні дипломатичні депеші США.

При чому переконують нас грамотно, по всім фронтам: в усіх випусках новин, із посиланнями на провідні видання світу та із залученням таких глашатаїв як Шустер і йому подібні.

Ми то, безперечно, ставимося до цього з іронією, бо вже давно обжилися в Інтернеті. І не лише на сайтах, де пропонується різноманітний непотріб та інформаційне сміття, але й на тих, де присутня аналітика і не заангажована, чи ангажована, але предметна, вільна і відкрита – дискусія.

Тут важливо нагадати, що "плівки Мельниченка" в Україні передували достатньо серйозним подіям – акції "Україна без Кучми", яка ставила за мету відсторонення від влади Леоніда Кучми.

Тогочасного президента України.

Уявимо, що Шустер правий, і ми маємо нині справу із "плівками Мельниченко" у глобальному масштабі", то, можливо, варто запитати себе: що буде далі?

Кому потрібен цей скандал з "Wikileaks", та елементом якої багатоходової комбінації є вся ця афера, в яку нас сьогодні змушують повірити?

Можливо слід чекати спроб зміщення Обами? Чи витоку інформації, здатної спровокувати міждержавні протистояння і навіть війну? Чому ні?

Нам системно вбивають в голову, що "Wikileaks" – це "незалежне джерело" таємної і "правдивої" інформації, якому можна вірити. Просто необхідно вірити, якщо ми не хочемо, щоб нас вважали "недорозвинутою країною".

І, якщо далі на "Wikileaks" з’явиться інформація про те, що Іран готує ядерний удар по Ізраїлю, чи Китай вирішив обвалити долар, а всі сили зла приєдналися до цього задуму, то, за логікою, ми повинні будемо в усе це одностайно повірити.

Так само, як повірили колись у "Кольчуги", яких потім так і не знайшли.

Виходить, що так. Але тоді аналогія між "плівками Мельниченка" та "Wikileaks" абсолютно не грає на користь останнього. Швидше, навпаки, змушує нас підозрювати, що все це – афера, обман.

Принаймні, не завадить пам’ятати, що такі як Майор зі своїми "плівками", чи Ассанж зі своїм "Вікіліксом", чи… Шустер зі своєю "Свободою" – не з’являються просто так. І, якщо подібні зірки нам запалюють, то ви знаєте… Комусь воно – треба.

Микола Кульчинський, Рівне

Підписатися на нові дописи

Джерела:
http://www.pravda.com.ua/
http://article-blogger.blogspot.com/

Wikileaks: США незадоволені Україною, яка продає зброю Судану і Бірмі

У черговій порції документів Wikileaks Україна згадується в числі держав, які викликали невдоволення своїми операціями на ринку озброєнь.

Про це повідомляє Бі-Бі-Сі з посиланням на Guardian.

З дипломатичних депеш американських посольств випливає, що США намагалися втрутитися у понад десяток міжнародних оборудок із продажу зброї, фігурантами яких були Україна, Болгарія, Вірменія і Китай.

У випадку кожної країни наводяться конкретні приклади лобіювання США окремих урядів щодо конкретних оборудок, які викликали застереження американців.

Guardian пише, що у листопаді 2009 року, коли в Києві велися переговори між Україною і США щодо нерозповсюдження зброї, помічник держсекретаря Ванн Ван Діпен висловлював невдоволення продажем Ірану техніки, яка могла бути використана для виготовлення балістичних ракет.

Американський урядовець дорікнув також Україні за те, що в серпні 2009 року компанія Укрспецекспорт відправила у Бірму партію комплектуючих складових для бронетранспортерів, автоматичні гранатомети, протитанкові ракети точного наведення і танкові кулемети.

Ван Діпен сказав, що українську зброю продали незважаючи на запевнення, надані урядові США, в тому, що після 2008 Україна не експортуватиме озброєння репресивній військовій диктатурі Бірми.

Крім того, у депеші Ван Діпена, яка повністю розміщена на сайті Ibn.live, сказано, що судно "Фаїна", захоплене сомалійськими піратами, перевозило зброю, призначену для Південного Судану.

При цьому заступник гендиректора "Укрспецсервісу" Валерій Лисенко стверджував, що танки Т-72, які перевозила "Фаїна", призначені для Кенії і Україна не експортує зброю до Південного Судану.

Як відомо, у 2008 році, коли сомалійські пірати захопили судно "Фаїна", спалахнув скандал, пов’язаний з експортом Україною зброї до Південного Судану, режим якого США вважають терористичним.

Бі-Бі-Сі тоді оприлюднило докази того, що "Фаїна" перевозило танки та зброю, які призначалися для Південного Судану.

Підписатися на нові дописи

Джерела:
http://www.pravda.com.ua/
http://article-blogger.blogspot.com/

Cтатті про українську політику і не тільки

08.12.10

В ЄС сподіваються, що Україна передумає ігнорувати Нобеля

WikiLeaks: список «реформ Януковича» узгоджували в Вашингтоні

Мер Донецька став «Людиною року» в Росії, випередивши Януковича

Московський експерт лякає проблемами з демократією: от забудуть російську...

Родичі міністра отримали майже гектар елітних земель на березі Дніпра?

Закон про «доступ до інформації»: влада імітує європейськість?

Суд за 2 хвилини виправдав Януковича в справі про Голодомор - "Свобода"

Донецькі відпрацьовують схеми із захоплення житла?

Медіа-профспілка: керівництво СТБ тисне на журналіста Пашаєва

Про Шустера, "Wikileaks" та "плівки Мельниченка"

Wikileaks: США незадоволені Україною, яка продає зброю Судану і Бірмі

Анекдоти

підтримайте блог