Політолог, історик Олександр Палій в УНІАН відповів на запитання, які поставили йому студенти Інституту журналістики КНУ ім. Т.Шевченка.
статті про українську політику і не тільки
Показ дописів із міткою російська мова. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою російська мова. Показати всі дописи
21.03.11
Особливого статусу російської мови влада намагається добитися за будь-яку ціну
Похвалімо себе: громадськість стежить за діяльністю робочої групи, котра працює над Концепцією мовної освіти в Україні. Але в цій пильності бувають закономірні паузи. Користуючись ними, члени робочої групи – хвалити Бога, не всі – намагаються гнути свою лінію. Їм це частково вдається – адже інформація про роботу зазначеної групи просочується в ЗМІ лише час від часу й дозовано.
А якщо ці паузи зменшаться, то ймовірність того, що під тиском громадської думки концепція мутуватиме в якомусь більш прийнятному напрямку, зростатиме.
А якщо ці паузи зменшаться, то ймовірність того, що під тиском громадської думки концепція мутуватиме в якомусь більш прийнятному напрямку, зростатиме.
11.01.11
Регіонал знайшов у Вікіпедії доказ популярності російської мови
Про це УНІАН повідомили у прес-службі депутата.
На думку В.КОЛЕСНІЧЕНКА, «п`ятирічна насильницька українізація засвідчила небажання українського суспільства відмовитися від використання у побуті російської мови».
«І сьогодні, коли ультранаціоналісти намагаються продовжити свою політику з дискредитації законного права кожного громадянина України на використання російської мови, тільки Інтернет залишається єдиним вільним середовищем комунікації для представників російськомовного населення нашої країни, яка тотально не схильна до викорінювання всього «інакомислячого», «ненаціоналістичного», - заявив народний депутат. «Популярність російської мови підтверджена об`єктивними міжнародними статистичними даними (які, до речі, фактично повністю збігаються з результатами соціологічних досліджень в Україні), що свідчать не просто про поширеність російської мови серед населення України, а і про її щоденне використання молоддю», - підкреслив політик, посилаючись на дані, оприлюднені «Вікіпедією».
При цьому В.КОЛЕСНІЧЕНКО відзначив, що «представники молоді - найширша аудиторія користувачів інтернет-ресурсами в усьому світі. А ресурси всесвітньої павутини на сьогодні - єдина віддушина для молоді, що обстоює свої права, гарантовані їй законодавством України». «Лише в мережі Інтернет представники молоді можуть почуватися вільно і мовчазно протестувати проти мовної цензури», - констатує народний депутат.
На його думку, близько 70% громадян нашої країни щодня використовують російську мову як засіб комунікації. «Для більшості з них вона є рідною. І, на жаль, держава поки не забезпечує невід`ємне право своїх громадян на використання рідної російської мови в усіх сферах суспільного життя. Але вона зобов`язана це зробити!» - заявив В.КОЛЕСНІЧЕНКО.
Він висловив упевненість у тому, що «від русофобської політики попередньої влади постраждала не тільки російська мова, а й інші національні мови України». «Спостерігається критичне зниження грамотності. Характерно, що навіть кількість переглянутих користувачами з України англомовних сторінок «Вікіпедії» впала майже на 25%», - резюмував він.
реклама: | єдиний гаманець | кредитка | міні кредитка | карта юніора | програма Бонус+ | робота | інтернет | соціальна карта | карта gold | море можливостей | нерухомість | авто-конфіскат | пенсійна карта | автоброкер | термінові грошові перекази | PrivatAssistance | страхування |
| Джерела: http://www.unian.net/ http://article-blogger.blogspot.com/ |
10.12.10
В Одесі відмовилися від української мови
Новий мер Одеси Олексій Костусєв вимагає, щоб йому подавали документи тільки російською мовою.
Про це він заявив на першому засіданні нового виконавчого комітету Одеської міськради, передає ІА Репортер.
Також Костусєв запропонував прийняти російську мову мовою спілкування в ході проведення засідання. Депутати одноголосно проголосували за це рішення.
Відзначимо, що попередній міський голова також спілкувався з депутатами російською мовою.
реклама: | єдиний гаманець | кредитка | міні кредитка | карта юніора | програма Бонус+ | робота | інтернет | соціальна карта | карта gold | море можливостей | нерухомість | авто-конфіскат | пенсійна карта | автоброкер | термінові грошові перекази | PrivatAssistance | страхування |
| Джерела: http://www.pravda.com.ua/ http://article-blogger.blogspot.com/ |
08.12.10
Московський експерт лякає проблемами з демократією: от забудуть російську...
Російська мова «йде» з просторів СНД, і це загрожує демократії.
Як передає кореспондент УНІАН, про це заявив російський учений і громадсько-політичний діяч, ректор Академії праці і соціальних відносин (Москва) Євген КОЖОКІН на Форумі європейських і азійських медіа сьогодні в Києві.
«Російська мова йде з країн СНД», - констатував він. На думку Є.КОЖОКІНА, ця тенденція негативно впливає на діяльність, зокрема, журналістів, і в цілому на життя людей. «Тому що населення, в переважній більшості, не вивчить англійську. Російський піде – і вони опиняться в інформаційному гетто... А нам потрібна правова держава і дорога до демократії», - заявив російський експерт.
І в цьому відношенні, на думку Є.КОЖОКІНА, “просто так склалося, що відсічемо російську мову – і велечезний пласт інформації з країн піде, і боротися за демократію буде складніше”.
реклама: | єдиний гаманець | кредитка | міні кредитка | карта юніора | програма Бонус+ | робота | інтернет | соціальна карта | карта gold | море можливостей | нерухомість | авто-конфіскат | пенсійна карта | автоброкер | термінові грошові перекази | PrivatAssistance | страхування |
| Джерела: http://www.unian.net/ http://article-blogger.blogspot.com/ |
29.09.10
Який варіант російської мови запроваджувати в Україні – нейтральний (московський) чи донецький?
Як і передбачали експерти, поглиблення економічної кризи в Україні змусило донецьких керманичів посилити наступ на гуманітарну сферу: законопроект про двомовність – кістка для електорату Партії регіонів, покликана мобілізувати його навколо «конкретних пацанів» у боротьбі за місцеві ради. Принаймні так вважають «регіонали», неокомуністи-симоненківці та примкнулий до них заляканий справою Гонгадзе Литвин.
Що думає їхній електорат, ми не знаємо, та, власне. нікого у владі це й не цікавить. Важливо не те, що він думає, а що його змушують думати. А змушують спрямувати всі його електоральні помисли на прагнення до «справедливості» - щоб йому дозволяли розмовляти його мовою (наче хтось досі не дозволяв).
Адже прийняти закон про двоязичіє – значно простіше, ніж забезпечити покращення життя вже сьогодні.
Чи варто повторювати про антиукраїнський характер діяльності нинішньої влади, зокрема в гуманітарній сфері? Про це сказано багато, тож не повторюватимусь. Погоджуюся з тезою, що ця влада поводиться на цій землі як чужа, інакше кажучи – окупаційна.
Але й з мовами не все так просто, як здається донецьким козаченькам.
Справа в тім, що надання якогось особливого статусу російській мові робить актуальним питання про яку, власне мову йдеться. Про літературну російську, в основі якої лежить сучасна московська говірка, що в Росії вважається еталонною, нейтральною (це тільки хохли чують у ній якесь особливо «акання»)? Чи, може, про донецьку – з грубим, українським вимовлянням голосних звуків?
Чи про київську – так само з яскраво вираженим українським акцентом? Чи про одеську – мову анекдотів і всіляким хохм?
Це питання цілком практичне, адже філологи, вчителі, викладачі мають донести до громадськості, як правильно вимовляти слова відповідно до нового закону про мови.
Якщо йдеться про запровадження еталонної російської мови, прийнятої в Росії, тоді її слід розглядати як чужу, окупаційну мову, нав’язану колоніальному населенню України. Якщо брати за основу котрийсь із українських варіантів російської, тоді постає питання – який саме…
Гадаю, це все ж таки має бути донецька говірка. Саме донецькі діячі лобіюють російську мову – тож їм і прапор у руки.
Після прийняття нового закону про мови в Донецьку необхідно відкрити Інститут укро-російської мови, виробити мовні норми й прияти їх наказом Міністерства освіти по всій Україні. І Табачнику доведеться говорити правильно, донецькою говіркою, а то замінять на якогось макіївського чи єнакіївського «просвітника».
Оксана Охрімчук, Москва
Що думає їхній електорат, ми не знаємо, та, власне. нікого у владі це й не цікавить. Важливо не те, що він думає, а що його змушують думати. А змушують спрямувати всі його електоральні помисли на прагнення до «справедливості» - щоб йому дозволяли розмовляти його мовою (наче хтось досі не дозволяв).
Адже прийняти закон про двоязичіє – значно простіше, ніж забезпечити покращення життя вже сьогодні.
Чи варто повторювати про антиукраїнський характер діяльності нинішньої влади, зокрема в гуманітарній сфері? Про це сказано багато, тож не повторюватимусь. Погоджуюся з тезою, що ця влада поводиться на цій землі як чужа, інакше кажучи – окупаційна.
Але й з мовами не все так просто, як здається донецьким козаченькам.
Справа в тім, що надання якогось особливого статусу російській мові робить актуальним питання про яку, власне мову йдеться. Про літературну російську, в основі якої лежить сучасна московська говірка, що в Росії вважається еталонною, нейтральною (це тільки хохли чують у ній якесь особливо «акання»)? Чи, може, про донецьку – з грубим, українським вимовлянням голосних звуків?
Чи про київську – так само з яскраво вираженим українським акцентом? Чи про одеську – мову анекдотів і всіляким хохм?
Це питання цілком практичне, адже філологи, вчителі, викладачі мають донести до громадськості, як правильно вимовляти слова відповідно до нового закону про мови.
Якщо йдеться про запровадження еталонної російської мови, прийнятої в Росії, тоді її слід розглядати як чужу, окупаційну мову, нав’язану колоніальному населенню України. Якщо брати за основу котрийсь із українських варіантів російської, тоді постає питання – який саме…
Гадаю, це все ж таки має бути донецька говірка. Саме донецькі діячі лобіюють російську мову – тож їм і прапор у руки.
Після прийняття нового закону про мови в Донецьку необхідно відкрити Інститут укро-російської мови, виробити мовні норми й прияти їх наказом Міністерства освіти по всій Україні. І Табачнику доведеться говорити правильно, донецькою говіркою, а то замінять на якогось макіївського чи єнакіївського «просвітника».
Оксана Охрімчук, Москва
| Джерела: http://unian.net/ http://article-blogger.blogspot.com/ |
23.09.10
Табачник додав російську мову до зовнішнього тестування
У наказі Міносвіти з'явився новий, дев'ятий, предмет, який абітурієнти зможуть здавати на ЗНО на вибір – російська мова. Єдиним обов'язковим предметом як і раніше залишається українська мова та література.
Рішення ввести російську мову до списку предметів на ЗНО міністр освіти Дмитро Табачник і його колеги з міністерства називають абсолютно неполітичним рішенням.
"В Україні діє 1800 державних російськомовних шкіл. Ми повинні дати можливість їх випускникам продемонструвати свої знання російської мови", - пояснює Дмитро Табачник.
"Багато українських вузів приймають абітурієнтів на спеціальність російська філологія, літературне редагування, журналістика. Логічно, що при вступі на ці спеціальності профільним предметом має бути російська мова. Якщо хтось бачить у цьому політику, нехай звернуться до психотерапевта", - порадив міністр.
Підтримав Табачника директор Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук: "Я не бачу тут ніякої політики. Я наказ про введення російської мови не підписував, це зробив міністр. Але попередньому уряду я особисто пропонував ввести до ЗНО російську мову, але тоді державна політика не дозволяла цього зробити".
За даними інформаційної системи "Конкурс", фахівців російської філології цілеспрямовано готують близько 40 українських державних та приватних вузів. Ліцензований набір абітурієнтів у 2010 році склав близько 1700 місць, за держзамовленням - близько 600, фактично вступили на денну форму навчання - трохи більше 800 осіб.
Крім того, школярі та інші бажаючі вступити до ВУЗу в 2011 році можуть за бажанням складати історію України, математику, біологію, географію, хімію, фізику, іноземну мову (англійська, німецька, французька, іспанська).
Завдання тестів перекладуть шістьма мовами для шкіл нацменшин - кримськотатарською, молдовською, польською, російською, румунською, угорською.
Результати тестування, як і торік, будуть зараховуватися тільки як вступні іспити до ВУЗів. Одинадцятикласникам доведеться окремо писати ще і підсумкові контрольні роботи у школах.
Рішення ввести російську мову до списку предметів на ЗНО міністр освіти Дмитро Табачник і його колеги з міністерства називають абсолютно неполітичним рішенням.
"В Україні діє 1800 державних російськомовних шкіл. Ми повинні дати можливість їх випускникам продемонструвати свої знання російської мови", - пояснює Дмитро Табачник.
"Багато українських вузів приймають абітурієнтів на спеціальність російська філологія, літературне редагування, журналістика. Логічно, що при вступі на ці спеціальності профільним предметом має бути російська мова. Якщо хтось бачить у цьому політику, нехай звернуться до психотерапевта", - порадив міністр.
Підтримав Табачника директор Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук: "Я не бачу тут ніякої політики. Я наказ про введення російської мови не підписував, це зробив міністр. Але попередньому уряду я особисто пропонував ввести до ЗНО російську мову, але тоді державна політика не дозволяла цього зробити".
За даними інформаційної системи "Конкурс", фахівців російської філології цілеспрямовано готують близько 40 українських державних та приватних вузів. Ліцензований набір абітурієнтів у 2010 році склав близько 1700 місць, за держзамовленням - близько 600, фактично вступили на денну форму навчання - трохи більше 800 осіб.
Крім того, школярі та інші бажаючі вступити до ВУЗу в 2011 році можуть за бажанням складати історію України, математику, біологію, географію, хімію, фізику, іноземну мову (англійська, німецька, французька, іспанська).
Завдання тестів перекладуть шістьма мовами для шкіл нацменшин - кримськотатарською, молдовською, польською, російською, румунською, угорською.
Результати тестування, як і торік, будуть зараховуватися тільки як вступні іспити до ВУЗів. Одинадцятикласникам доведеться окремо писати ще і підсумкові контрольні роботи у школах.
| Джерела: http://life.pravda.com.ua/ http://article-blogger.blogspot.com/ |
16.09.10
Суд заборонив меру Миколаєва виступати російською мовою
Суд міста Миколаєва заборонив миколаївському міському голові Володимиру Чайці виступати будь-якою іншою мовою, крім державної, без перекладу на українську.
Про це йдеться у двох постановах Ленінського райсуду Миколаєва, винесених під головуванням судді Румянцевої на підставі звернення пенсіонера Анатолія Ільченка, пише миколаївська обласна інтернет-газета "NovostiN".
У постанові суду від 30 липня говориться, що Чайка, виступаючи перед городянами у День Перемоги російською мовою, порушив інтереси українськомовної частини населення.
"Позивач вважає, що у зв'язку з подібними діями він був позбавлений можливості отримувати інформацію українською мовою, у нього погіршується здоров'я, він змушений звертатися до суду, що викликає в нього душевний біль і моральні муки", - говориться у постанові суду.
На судове засідання представники міськвиконкому не прийшли й двічі просили перенести розгляд справи.
Незважаючи на це суддя Румянцева вирішила заслухати справу, оскільки жодних документів, що підтверджують поважну причину відсутності відповідача, не було.
У підсумку суд вирішив задовольнити позов Ільченка частково. Так, суд заборонив Чайці виступати будь-якою іншою мовою, крім української, без перекладу на державну мову, але відмовив пенсіонерові в моральній компенсації.
Також відповідно до постанови Ленінського райсуду під головуванням Румянцевої від 27 липня дії міського голови, який привітав миколаївців із Новорічними й Різдвяними святами російською мовою, були визнані неправомірними.
Більше того, в інтересах пенсіонера з Чайки було стягнено 100 гривень моральної компенсації, тоді як позивач оцінював свою моральну шкоду в 3000 гривень.
"В обґрунтуванні своїх вимог позивач указує, що миколаївський міський голова у порушення ст.ст. 8, 11, 35 закону України "Про мови в Українській РСР", 10, 24 Конституції України й ст.ст. 9, 10, 11 закону України "Про інформацію" привітав жителів міста з Новорічними й Різдвяними святами шляхом розміщення стендів по місту не державною мовою, створивши тим самим привілеї для окремої російськомовної частини населення", - ухвалив суд.
Обидва рішення суду набули чинності.
Про це йдеться у двох постановах Ленінського райсуду Миколаєва, винесених під головуванням судді Румянцевої на підставі звернення пенсіонера Анатолія Ільченка, пише миколаївська обласна інтернет-газета "NovostiN".
У постанові суду від 30 липня говориться, що Чайка, виступаючи перед городянами у День Перемоги російською мовою, порушив інтереси українськомовної частини населення.
"Позивач вважає, що у зв'язку з подібними діями він був позбавлений можливості отримувати інформацію українською мовою, у нього погіршується здоров'я, він змушений звертатися до суду, що викликає в нього душевний біль і моральні муки", - говориться у постанові суду.
На судове засідання представники міськвиконкому не прийшли й двічі просили перенести розгляд справи.
Незважаючи на це суддя Румянцева вирішила заслухати справу, оскільки жодних документів, що підтверджують поважну причину відсутності відповідача, не було.
У підсумку суд вирішив задовольнити позов Ільченка частково. Так, суд заборонив Чайці виступати будь-якою іншою мовою, крім української, без перекладу на державну мову, але відмовив пенсіонерові в моральній компенсації.
Також відповідно до постанови Ленінського райсуду під головуванням Румянцевої від 27 липня дії міського голови, який привітав миколаївців із Новорічними й Різдвяними святами російською мовою, були визнані неправомірними.
Більше того, в інтересах пенсіонера з Чайки було стягнено 100 гривень моральної компенсації, тоді як позивач оцінював свою моральну шкоду в 3000 гривень.
"В обґрунтуванні своїх вимог позивач указує, що миколаївський міський голова у порушення ст.ст. 8, 11, 35 закону України "Про мови в Українській РСР", 10, 24 Конституції України й ст.ст. 9, 10, 11 закону України "Про інформацію" привітав жителів міста з Новорічними й Різдвяними святами шляхом розміщення стендів по місту не державною мовою, створивши тим самим привілеї для окремої російськомовної частини населення", - ухвалив суд.
Обидва рішення суду набули чинності.
| Джерела: http://www.pravda.com.ua/ http://article-blogger.blogspot.com/ |
15.09.10
У Севастополі вирішили продублювати дорожні знаки російською
У Севастополі до 15 жовтня виготовлять і встановлять продубльовані російською мовою інформаційно-вказівні дорожні знаки (назви населених пунктів).
Відповідне рішення було прийняте вчора на пленарному засіданні сесії міськради, повідомив кореспонденту УНІАН член президії міськради Севастополя, депутат Олександр СЬОМІН.
За його інформацією, раніше це питання, ініційоване міською держадміністрацією, було узгоджене на засіданні президії міськради. 14 вересня сесія затвердила рішення про виділення на ці цілі близько 150 тис. грн. з дорожнього фонду.
На думку О.СЬОМІНА, «в принципі, нічого поганого в цьому немає, за винятком того, що гроші збираються виділити з дорожнього фонду, який має витрачатися на утримання і ремонт дорожнього покриття міста, тобто, для забезпечення безпеки учасників дорожнього руху».
Крім того, як сказав депутат, йому не зрозуміло, чому вирішено виготовити інформаційно-вказівні знаки з написами двома мовами саме до 15 жовтня, а не до початку літнього сезону, коли в Севастополі різко збільшується кількість туристів.
Рішення підтримав 51 депутат міськради Севастополя.
Відповідне рішення було прийняте вчора на пленарному засіданні сесії міськради, повідомив кореспонденту УНІАН член президії міськради Севастополя, депутат Олександр СЬОМІН.
За його інформацією, раніше це питання, ініційоване міською держадміністрацією, було узгоджене на засіданні президії міськради. 14 вересня сесія затвердила рішення про виділення на ці цілі близько 150 тис. грн. з дорожнього фонду.
На думку О.СЬОМІНА, «в принципі, нічого поганого в цьому немає, за винятком того, що гроші збираються виділити з дорожнього фонду, який має витрачатися на утримання і ремонт дорожнього покриття міста, тобто, для забезпечення безпеки учасників дорожнього руху».
Крім того, як сказав депутат, йому не зрозуміло, чому вирішено виготовити інформаційно-вказівні знаки з написами двома мовами саме до 15 жовтня, а не до початку літнього сезону, коли в Севастополі різко збільшується кількість туристів.
Рішення підтримав 51 депутат міськради Севастополя.
| Джерела: http://unian.net/ http://article-blogger.blogspot.com/ |
11.09.10
Єфремов сподівається, що ВР підвищить статус російської мови
Лідер фракції Партії регіонів Олександр ЄФРЕМОВ сподівається, що у Верховній Раді знайдеться достатня кількість голосів для ухвалення нового закону про мови, який підвищує статус російської мови в Україні.
Як передає кореспондент УНІАН, про це він заявив під час ефіру "Шустер live".
О.ЄФРЕМОВ спростував всі звинувачення опозиції в тому, що коаліція знову піднімає мовне питання перед виборами та з метою відволікти увагу населення від гострих соціальних проблем. Він зауважив, що направив даний законопроект для реєстрації у Секретаріаті ВР ще чотири місяці тому.
"Але Секретаріат його не реєстрував по одній простій причині, що у нас є норма в Регламенті, що якщо є альтернативні законопроекти, то я цей законопроект можу зареєструвати через наступну сесію. Тому він був готовий давно", - сказав він.
О.ЄФРЕМОВ також зауважив, що ще раніше фракція Партії регіонів не могла внести цей законопроект, оскільки не було достатньої кількості голосів для його ухвалення. "Сьогодні, я сподіваюся, хоча і не впевнений в цьому, достатня кількість голосів буде в залі, і ми виконаємо зобов’язання, які давали нашим виборцям", - сказав О.ЄФРЕМОВ.
Як повідомляв УНІАН, 7 вересня у ВР був зареєстрований проект закону "Про мови", внесений представниками коаліції Олександром ЄФРЕМОВИМ, Петром СИМОНЕНКО та Сергієм ГРИНЕВЕЦЬКИМ.
Законопроект передбачає, що в Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської мови з урахуванням того, що російська мова є рідною або такою, якою повсякденно користується більшість громадян України, загальноприйнятою, поряд з українською, мовою міжособового спілкування на всій території України, однією з офіційних і робочих мов Генеральної асамблеї Організації Об’єднаних Націй, ЮНЕСКО та інших міжнародних організацій.
Як передає кореспондент УНІАН, про це він заявив під час ефіру "Шустер live".
О.ЄФРЕМОВ спростував всі звинувачення опозиції в тому, що коаліція знову піднімає мовне питання перед виборами та з метою відволікти увагу населення від гострих соціальних проблем. Він зауважив, що направив даний законопроект для реєстрації у Секретаріаті ВР ще чотири місяці тому.
"Але Секретаріат його не реєстрував по одній простій причині, що у нас є норма в Регламенті, що якщо є альтернативні законопроекти, то я цей законопроект можу зареєструвати через наступну сесію. Тому він був готовий давно", - сказав він.
О.ЄФРЕМОВ також зауважив, що ще раніше фракція Партії регіонів не могла внести цей законопроект, оскільки не було достатньої кількості голосів для його ухвалення. "Сьогодні, я сподіваюся, хоча і не впевнений в цьому, достатня кількість голосів буде в залі, і ми виконаємо зобов’язання, які давали нашим виборцям", - сказав О.ЄФРЕМОВ.
Як повідомляв УНІАН, 7 вересня у ВР був зареєстрований проект закону "Про мови", внесений представниками коаліції Олександром ЄФРЕМОВИМ, Петром СИМОНЕНКО та Сергієм ГРИНЕВЕЦЬКИМ.
Законопроект передбачає, що в Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської мови з урахуванням того, що російська мова є рідною або такою, якою повсякденно користується більшість громадян України, загальноприйнятою, поряд з українською, мовою міжособового спілкування на всій території України, однією з офіційних і робочих мов Генеральної асамблеї Організації Об’єднаних Націй, ЮНЕСКО та інших міжнародних організацій.
Слідкувати за новими дописами
| Джерела: http://unian.net/ http://article-blogger.blogspot.com/ |
19.08.10
Хіба ви гірші за Януковича?
Форумчани "Української правди" частенько закидають нам як авторам статей за те, що ми не відповідаємо на відгуки, які вони залишають під публікацією. Що можемо сказати у своє виправдання?
Ми уважно читаємо усі дописи, включно з найдошкульнішими. Але на жаль, відповідати кожному коментатору є надвеликим навантаженням навіть для двох пар рук. Відбирати ж для діалогу якусь окрему групу і тим самим відкидати всіх інших ми вважаємо непристойним... Тому ми завжди воліли спілкувалися з читачами виключно за допомогою самого тексту статей.
Але цього року, їдучі поїздом "Львів-Луганськ", ми почули, що провідник відмовляється обслуговувати пасажирів, які звертаються до нього українською. Обґрунтовано було це дуже просто: "Говорітє по русскі, я із Луганска!"
Безпосередність працівника "Укрзалізниці" вразила не тільки нас. До честі пасажирів, вони зреагували адекватно: викликали наряд міліції і в такий простий спосіб забезпечили свої права споживачів.
Але ми згадали, що саме такого штибу риторикою завалені форуми наших статей, проте до інтернету міліцію не викличеш. Слава Богу, що це так, проте прості тези на формі вимагають таких самих простих антитез. А типові питання, які подорожують з дискусії в дискусію, наводять на думку про те, що потрібні типові відповіді, щоб не ходити по колу вічно.
От і ми вирішили проаналізувати найбільш популярні і, так би мовити, лапідарні питання, які звучать сьогодні не тільки на форумах, але й у теле-радіо ефірі, газетах, у магазинах, поїздах і просто на вулицях. Бо кожного разу шукати оригінальну відповідь на чергове "Говорітє по русскі" - дарма праця.
Віримо, що робота ця придасться не тільки нам, але й багатьом іншим працівникам слова, звільнивши їхній час і думки для справжньої творчості та конструктивного спілкування з колегами - як однодумцями так і опонентами.
Тим, хто хоче глибше зануритися в теорію, рекомендуємо нашу статтю "Востаннє про мовне питання", яка присвячена державній мові як інструменту державного управління.
А зараз на спокуту гріха неучасті у форумних обговореннях пропонуємо вашій увазі перелік найтиповіших питань стосовно української мови в Україні. Нижче кожного питання ми розмістили таку ж просту і зрозумілу відповідь. А ще нижче підкріпили все це додатковими аргументами. Вийшов такий собі мовний перекладанець (російською - "слойка").
Отже, смачного!
* А чєво ето ви па-украінскі разгаваріваєтє?
Я не хочу калічити мову Пушкіна своїм суржиком.
(Варіант: А хіба це заборонено?)
У приватному спілкуванні кожен говорить так, як йому зручніше. Ну а оскільки українську у школі вчать усі - є велика вірогідність, що саме вона буде зрозумілою в розмові з незнайомою людиною.
* Стара бабуся не може написати заяву до собесу, то що, їй на старості українску вчити?
Державні органи приймають листи будь-якою мовою. Бабуся може писати кримсько-татарською, їдишем, угорською чи іншою мовою народів України.
Це чиновник має зрозуміти, що пише бабуся, за це він і гроші отримує. А от відповідь бабусі прийде українською - бо державну мову у нас вчать у школі і прочитати старенькій зможе будь-хто молодший за віком.
До речі, іспит з української є обов'язковим навіть при прийнятті іноземцями громадянства України. Не вірите? Спитайте у паспортному столі.
* Більшість людей в Україні розмовляє російською, і українська державна мова порушує їхні права.
Останній перепис свідчить, що 67% населення України вважає українську - рідною мовою. Соціологія ж твердить, що більшість все-таки знає дві мови і використовує їх залежно від ситуації.
Держава не примушує людей розмовляти між собою державною мовою - тим більше якщо йдеться про спілкування в родині, на вулиці, в транспорті. Але держслужбовці повинні спілкуватися однією мовою між собою - інакше це буде не система управління, а базар. Кожен зможе сказати, що не виконує закон, бо "нє панімєт".
Держава говорить з громадянами державною мовою - вона не дівчина за викликом і не може підлаштовуватися під мовні звички кожного. Знання державної мови забезпечує школа, і це знання потрібне перш за все для спілкування з державою.
* Культурна людина завжди говорить тою мовою, якою говорить співрозмовник.
Не зовсім так - навіть найкультурніше людина не знає всіх мов. Культурна людина для спілкування вибирає мову, яку знає вона і співрозмовник. А оскільки громадяни України гарантовано вчать у школі державну мову, культурна людина перш за все буде використовувати саме її - так більше шансів, що зрозуміють дійсно усі.
Інакше вийде, що кримський татарин, який працює провідником поїзду Київ-Сімферополь буде розносити чай тільки братам-татарам та вченим тюркологам. Смішно? Та не зовсім - адже до влади у країні прийшли подібні провідники, і вони користуються відповідною логікою.
* Депутат чи міністр в ефірі повинен відповідати на запитання слухача тією мовою, якою його запитали?
Якщо депутат присутній у ефірі представляє владу (оголошено, що він - депутат) - має використовувати державну мову, щоб бути зрозумілим всім слухачам. Те саме стосується держслужбовців.
Якщо можновладець присутній в ефірі, як приватна особа - аматор кицьок чи то чудовий сім'янин - і він не зацікавлений, щоб його розуміли всі, він може говорити будь-як.
Щоправда, у цивілізованих країнах - наприклад, Росії, - такому депутату підсадили б перекладача, бо там закон дозволяє використовувати в ефірі інші мови тільки за умови, що забезпечено переклад російською. Те саме стосується виступів у Думі - татари можуть говорити татарською, але має бути російський синхрон.
* Я не українець, а єврей (румун, гагауз, угорець), тому говоріть зі мною російською.
Я хочу допомогти вам вдосконалити знання державної мови. Говоритиму повільніше, і наше спілкування буде не тільки приємним, але й корисним.
Усі громадяни України незалежно від національності чи місця проживання мають розуміти державну мову, щоб нормально спілкуватися з державою. Тому тим, хто погано розуміє українською варто вдосконалюватися. Державна мова є МОВОЮ МІЖНАЦІОНАЛЬНОГО СПІЛКУВАННЯ для багатонаціональної України. Це - одна з функцій державної мови.
* Чому б не зробити в Україні дві державні мови? Як у Канаді (Фінляндії, Бельгії), або й більше як у Сінгапурі чи Індії.
Нам ментально ближчий досвід Росії. Зокрема у мовному питанні. Росія має великий та успішний стаж життя як багатонаціональна країна. Державна мова в Росії одна - і жодних мовних проблем.
Про негаразди ж багатомовних держав гудять усі ЗМІ.
І справді - якщо ми не маємо сталого офіційного погляду на мовну політику, варто вчитися у тих, хто має більшу практику і ближчий нам ментально. Наприклад Росія, чи то Польща.
Що ж до Канади та інших багатомовних країн, їх можна поділити на дві категорії:
- країни з фіктивною двомовністю, як Фінляндія, де другу державну шведську ніхто не знає;
- країни з загрозою сепаратизму територіального (Канада, Індія) чи культурно-інформаційного (Бельгія та Сінгапур).
У монолітній державі не може бути двух рівноправних державних мов, так само, як двох армій, двох поліцій тощо - це не наша вигадка, а закон природи (докладніше у нашій статті).
* А чому тоді в деяких країнах немає державної мови, але є офіційна, а іноді й не одна?
По перше, незрозуміло, чим відрізняється офіційна мова від державної? А по-друге, чи варто брати приклад з таких країн? Існують країни, де й столиці немає, або є одночасно дві чи три.
На жаль, нам не вдалося знайти готової теорії державної мови. Хто знайде - підкажіть. На наше переконання, державна мова - це такий самий державний інструмент, як валюта, військо і т.ін.
Так само, як обіг кількох валют у банках України (зокрема кредитування у доларах та євро) призвів до банківської кризи 2008-2009, офіційний обіг кількох мов призводить до інформаційної та територіальної кризи.
Аби цього не сталося, потрібен добрий закон про державну мову. Наприклад, такий, як у Росії.
Треба перекласти його і прийняти - успішний досвід не гріх і запозичити, а заразом убезпечимося від претензій з півночі.
* Навіщо потрібне українське дублювання іноземних фільмів? Усі знають російську.
По-перше, російську знають далеко не всі, особливо серед молоді. По-друге, дублювання - це робочі місця для тисяч людей. Ви хочете, щоб гроші отримували тільки російські перекладачі, актори та режисери, а наші були безробітними?
Уся загальнодоступна інформація повинна бути державною мовою. Цим гарантується вільний доступ кожного громадянина до цієї інформації, бо всі громадяни вчать у школі державну мову.
* Але українські переклади - неякісні. Хай спочатку навчаться як слід перекладати, а тоді вже лізуть.
По-перше, російські переклади теж неякісні, українські сьогодні є кращими. По-друге, де ж перекладачі навчаться добре працювати, якщо не будуть перекладати? Мова, як і кохання, вдосконалюється на практиці.
Українська школа перекладу має давні традиції і високий авторитет. Біда в тому, що останнім часом вона не була затребувана. Для того, щоб забезпечити високий рівень, потрібна практика - в кіно, телебаченні, книжках. Навіть неозброєним оком помітно, як зростає якість - навіть такого одіозного явища, як субтитри.
Треба враховувати також, що більшість "російськомовних" українців абсолютно безпідставно вважають, що спілкуються російською. З точки зору письменного росіянина - це смішний і дикуватий суржик. Тому російський переклад, зроблений в Україні, завжди буде гіршим за російський переклад, зроблений в Росії.
* Чи можна людині, неатестованій у школі з державної мови, складати іспити до ВНЗ іншою мовою?
Якщо людина не здатна вивчити українську, вона навряд чи зможе засвоїти програму ВНЗ. Розумові здібності не дозволять. Тож краще й не пробувати
Неатестація з державної мови - нонсенс. Якщо іноземець не складе іспит з державної мови, він не зможе отримати український паспорт, за законом, звісно. Держава безкоштовно навчає громадян державній мові і за це вимагає, щоб вони її знали.
Інакше колись громадяни скажуть: "Не зрозумів рішення суду. Не зрозумів попередження міліціонера. Не зрозумів вимог податківця." Усе справедливо.
* Треба знати багато мов. У Європі усі знають кілька мов.
За межами туристичних гетто люди здебільшого знають одну, рідну мову. Неодноразово переконувалися у цьому особисто.
Більше за те - пересічна людина не може досконало знати багато мов, фахівці твердять, що у випадку побутової двомовності, страждають обидві мови - обмежується словниковий запас, зникають нюанси, пропадають рідковживані слова.
* Російську мову в Україні утискають.
Це чиста спекуляція. Більшість газет, журналів, книжок, телепрограм доступні виключно російською. Швидше українська мова утискається, бо українських книжок, журналів та газет - абсолютна меншість.
За великим рахунком, усі ЗМІ, які мають статус загальнодержавних - газети, журнали, радіо, телебачення та т. ін. - повинні були б мати повноцінну версію державною мовою.
Регіональні ЗМІ - інша справа, вони можуть виходити тільки мовою місцевої громади, в Болграді - болгарською, у Закарпатті - угорською і т.д.
* Україна ратифікувала Хартію мов нацменшин. Треба її ввести як закон, і все буде вирішено.
Хартія мов нацменшин гарантує ОДНУ газету місцевою мовою, ОДНУ радіостанцію та ОДНУ телепрограму. У нас, здається, тут все гаразд і без хартії. До того ж наш сусіда - Росія - не ратифікувала цю Хартію. Чому? Треба замислитися, бо росіяни мають великий досвід життя у багатонаціональній державі.
У преамбулі Хартії сказано: "...охорона і розвиток регіональних мов або мов меншин не повинні зашкоджувати офіційним мовам і необхідності вивчати їх".
Тому Хартія не дає права не знати державної мови. Знати державну мову відповідно до Хартії мають усі. Хартія спрямована на захист дійсно слабких мов. А російська в Україні не є слабкою.
Слабкою, на жаль, є українська. І саме вона потребує законодавчої підтримки.
* Почєму моєво рєбьонка заставляют говоріть по-украінскі?
А чому вашу дитину примушують говорити англійською на уроках англійської? Чи то німецькою? Українська школа навчає дітей українській мові. Українську мову неможливо вивчити, якщо не говорити нею, - втім, так само, як і будь-яку іншу мову.
У списку прав людини немає такого права - ПРАВА НЕ ЗНАТИ. Знати державну мову - обов'язок громадянина. А ваша дитина - майбутній громадянин. Для того, щоб мову знати, її треба вивчити.
* Я не можу віддати дитину до російської школи, бо поруч немає. Їй доводиться вчитися в українській.
Українська школа дає не гірші знання, ніж російська. А російська мова вивчається і в українських школах. Крім того її повно у телевізорі, газетах і т.ін. Тож російська мова вашої дитини не постраждає.
На жаль, жодна держава у світі не може відкрити для кожної людини окрему школу -комусь завжди не вистачить. У місцях компактного проживання відкриваються національні школи.
Цю систему треба вдосконалювати, але не варто віддавати на відкуп місцевим радам чи батьківським зборам - у таких складних питаннях, як освіта, медицина, юриспруденція не можна вирішувати голосуванням. Держава - складний механізм і вимагає щоденної кропіткої роботи з удосконалення.
* На фіга ви все це пишете? Все одно зараз введуть другу державну або регіональні мови і алєс. Усі будуть говорити російською, а ви хоч встрельтеся.
Закони існування держави і мови - штука об'єктивна. Вони не залежать ані від нас, ані від можновладців. Президент чи Рада можуть завтра запросто відмінити другий закон Ньютона. У них розуму вистачить - бо вони не думають про наслідки. А наслідком введення другої мови буде розкол України на дві різні держави. Давайте називати речі своїми іменами.
Колись люди щиро вірили, що Земля пласка і палили на багатті всіх, хто вважав інакше. Незнання законів існування держави не звільняє від їх виконання, а порушення карається найвищою мірою - зникненням цієї самої держави.
До речі, зверніть увагу - найбільше мовних протестів відбувається у регіонах, де державної мови днем з вогнем не знайдеш: у Криму, Донецьку, Луганську, Одесі.
Стає зрозумілим, що боротьба точиться не за можливість використовувати та вивчати російську - з цим там усе гаразд. Вони борються за право ігнорувати українську і заявляти, як той проводник:
"Я з Луганська (Криму, Одеси), тому зі мною говоріть російською."
На жаль, прагнення ігнорувати державну мову підриває основу управління країною. Закони і розпорядження влади повинні бути одні на всіх.
* І всьо равно нє заставітє! Я буду говоріть по-русскі!
Та облиште! Янукович вивчив українську мову, і нічого. Невже ви гірші за Януковича?
Джерела: http://www.pravda.com.ua/ http://article-blogger.blogspot.com/
Ми уважно читаємо усі дописи, включно з найдошкульнішими. Але на жаль, відповідати кожному коментатору є надвеликим навантаженням навіть для двох пар рук. Відбирати ж для діалогу якусь окрему групу і тим самим відкидати всіх інших ми вважаємо непристойним... Тому ми завжди воліли спілкувалися з читачами виключно за допомогою самого тексту статей.
Але цього року, їдучі поїздом "Львів-Луганськ", ми почули, що провідник відмовляється обслуговувати пасажирів, які звертаються до нього українською. Обґрунтовано було це дуже просто: "Говорітє по русскі, я із Луганска!"
Безпосередність працівника "Укрзалізниці" вразила не тільки нас. До честі пасажирів, вони зреагували адекватно: викликали наряд міліції і в такий простий спосіб забезпечили свої права споживачів.
Але ми згадали, що саме такого штибу риторикою завалені форуми наших статей, проте до інтернету міліцію не викличеш. Слава Богу, що це так, проте прості тези на формі вимагають таких самих простих антитез. А типові питання, які подорожують з дискусії в дискусію, наводять на думку про те, що потрібні типові відповіді, щоб не ходити по колу вічно.
От і ми вирішили проаналізувати найбільш популярні і, так би мовити, лапідарні питання, які звучать сьогодні не тільки на форумах, але й у теле-радіо ефірі, газетах, у магазинах, поїздах і просто на вулицях. Бо кожного разу шукати оригінальну відповідь на чергове "Говорітє по русскі" - дарма праця.
Віримо, що робота ця придасться не тільки нам, але й багатьом іншим працівникам слова, звільнивши їхній час і думки для справжньої творчості та конструктивного спілкування з колегами - як однодумцями так і опонентами.
Тим, хто хоче глибше зануритися в теорію, рекомендуємо нашу статтю "Востаннє про мовне питання", яка присвячена державній мові як інструменту державного управління.
А зараз на спокуту гріха неучасті у форумних обговореннях пропонуємо вашій увазі перелік найтиповіших питань стосовно української мови в Україні. Нижче кожного питання ми розмістили таку ж просту і зрозумілу відповідь. А ще нижче підкріпили все це додатковими аргументами. Вийшов такий собі мовний перекладанець (російською - "слойка").
Отже, смачного!
* А чєво ето ви па-украінскі разгаваріваєтє?
Я не хочу калічити мову Пушкіна своїм суржиком.
(Варіант: А хіба це заборонено?)
У приватному спілкуванні кожен говорить так, як йому зручніше. Ну а оскільки українську у школі вчать усі - є велика вірогідність, що саме вона буде зрозумілою в розмові з незнайомою людиною.
* Стара бабуся не може написати заяву до собесу, то що, їй на старості українску вчити?
Державні органи приймають листи будь-якою мовою. Бабуся може писати кримсько-татарською, їдишем, угорською чи іншою мовою народів України.
Це чиновник має зрозуміти, що пише бабуся, за це він і гроші отримує. А от відповідь бабусі прийде українською - бо державну мову у нас вчать у школі і прочитати старенькій зможе будь-хто молодший за віком.
До речі, іспит з української є обов'язковим навіть при прийнятті іноземцями громадянства України. Не вірите? Спитайте у паспортному столі.
* Більшість людей в Україні розмовляє російською, і українська державна мова порушує їхні права.
Останній перепис свідчить, що 67% населення України вважає українську - рідною мовою. Соціологія ж твердить, що більшість все-таки знає дві мови і використовує їх залежно від ситуації.
Держава не примушує людей розмовляти між собою державною мовою - тим більше якщо йдеться про спілкування в родині, на вулиці, в транспорті. Але держслужбовці повинні спілкуватися однією мовою між собою - інакше це буде не система управління, а базар. Кожен зможе сказати, що не виконує закон, бо "нє панімєт".
Держава говорить з громадянами державною мовою - вона не дівчина за викликом і не може підлаштовуватися під мовні звички кожного. Знання державної мови забезпечує школа, і це знання потрібне перш за все для спілкування з державою.
* Культурна людина завжди говорить тою мовою, якою говорить співрозмовник.
Не зовсім так - навіть найкультурніше людина не знає всіх мов. Культурна людина для спілкування вибирає мову, яку знає вона і співрозмовник. А оскільки громадяни України гарантовано вчать у школі державну мову, культурна людина перш за все буде використовувати саме її - так більше шансів, що зрозуміють дійсно усі.
Інакше вийде, що кримський татарин, який працює провідником поїзду Київ-Сімферополь буде розносити чай тільки братам-татарам та вченим тюркологам. Смішно? Та не зовсім - адже до влади у країні прийшли подібні провідники, і вони користуються відповідною логікою.
* Депутат чи міністр в ефірі повинен відповідати на запитання слухача тією мовою, якою його запитали?
Якщо депутат присутній у ефірі представляє владу (оголошено, що він - депутат) - має використовувати державну мову, щоб бути зрозумілим всім слухачам. Те саме стосується держслужбовців.
Якщо можновладець присутній в ефірі, як приватна особа - аматор кицьок чи то чудовий сім'янин - і він не зацікавлений, щоб його розуміли всі, він може говорити будь-як.
Щоправда, у цивілізованих країнах - наприклад, Росії, - такому депутату підсадили б перекладача, бо там закон дозволяє використовувати в ефірі інші мови тільки за умови, що забезпечено переклад російською. Те саме стосується виступів у Думі - татари можуть говорити татарською, але має бути російський синхрон.
* Я не українець, а єврей (румун, гагауз, угорець), тому говоріть зі мною російською.
Я хочу допомогти вам вдосконалити знання державної мови. Говоритиму повільніше, і наше спілкування буде не тільки приємним, але й корисним.
Усі громадяни України незалежно від національності чи місця проживання мають розуміти державну мову, щоб нормально спілкуватися з державою. Тому тим, хто погано розуміє українською варто вдосконалюватися. Державна мова є МОВОЮ МІЖНАЦІОНАЛЬНОГО СПІЛКУВАННЯ для багатонаціональної України. Це - одна з функцій державної мови.
* Чому б не зробити в Україні дві державні мови? Як у Канаді (Фінляндії, Бельгії), або й більше як у Сінгапурі чи Індії.
Нам ментально ближчий досвід Росії. Зокрема у мовному питанні. Росія має великий та успішний стаж життя як багатонаціональна країна. Державна мова в Росії одна - і жодних мовних проблем.
Про негаразди ж багатомовних держав гудять усі ЗМІ.
І справді - якщо ми не маємо сталого офіційного погляду на мовну політику, варто вчитися у тих, хто має більшу практику і ближчий нам ментально. Наприклад Росія, чи то Польща.
Що ж до Канади та інших багатомовних країн, їх можна поділити на дві категорії:
- країни з фіктивною двомовністю, як Фінляндія, де другу державну шведську ніхто не знає;
- країни з загрозою сепаратизму територіального (Канада, Індія) чи культурно-інформаційного (Бельгія та Сінгапур).
У монолітній державі не може бути двух рівноправних державних мов, так само, як двох армій, двох поліцій тощо - це не наша вигадка, а закон природи (докладніше у нашій статті).
* А чому тоді в деяких країнах немає державної мови, але є офіційна, а іноді й не одна?
По перше, незрозуміло, чим відрізняється офіційна мова від державної? А по-друге, чи варто брати приклад з таких країн? Існують країни, де й столиці немає, або є одночасно дві чи три.
На жаль, нам не вдалося знайти готової теорії державної мови. Хто знайде - підкажіть. На наше переконання, державна мова - це такий самий державний інструмент, як валюта, військо і т.ін.
Так само, як обіг кількох валют у банках України (зокрема кредитування у доларах та євро) призвів до банківської кризи 2008-2009, офіційний обіг кількох мов призводить до інформаційної та територіальної кризи.
Аби цього не сталося, потрібен добрий закон про державну мову. Наприклад, такий, як у Росії.
Треба перекласти його і прийняти - успішний досвід не гріх і запозичити, а заразом убезпечимося від претензій з півночі.
* Навіщо потрібне українське дублювання іноземних фільмів? Усі знають російську.
По-перше, російську знають далеко не всі, особливо серед молоді. По-друге, дублювання - це робочі місця для тисяч людей. Ви хочете, щоб гроші отримували тільки російські перекладачі, актори та режисери, а наші були безробітними?
Уся загальнодоступна інформація повинна бути державною мовою. Цим гарантується вільний доступ кожного громадянина до цієї інформації, бо всі громадяни вчать у школі державну мову.
* Але українські переклади - неякісні. Хай спочатку навчаться як слід перекладати, а тоді вже лізуть.
По-перше, російські переклади теж неякісні, українські сьогодні є кращими. По-друге, де ж перекладачі навчаться добре працювати, якщо не будуть перекладати? Мова, як і кохання, вдосконалюється на практиці.
Українська школа перекладу має давні традиції і високий авторитет. Біда в тому, що останнім часом вона не була затребувана. Для того, щоб забезпечити високий рівень, потрібна практика - в кіно, телебаченні, книжках. Навіть неозброєним оком помітно, як зростає якість - навіть такого одіозного явища, як субтитри.
Треба враховувати також, що більшість "російськомовних" українців абсолютно безпідставно вважають, що спілкуються російською. З точки зору письменного росіянина - це смішний і дикуватий суржик. Тому російський переклад, зроблений в Україні, завжди буде гіршим за російський переклад, зроблений в Росії.
* Чи можна людині, неатестованій у школі з державної мови, складати іспити до ВНЗ іншою мовою?
Якщо людина не здатна вивчити українську, вона навряд чи зможе засвоїти програму ВНЗ. Розумові здібності не дозволять. Тож краще й не пробувати
Неатестація з державної мови - нонсенс. Якщо іноземець не складе іспит з державної мови, він не зможе отримати український паспорт, за законом, звісно. Держава безкоштовно навчає громадян державній мові і за це вимагає, щоб вони її знали.
Інакше колись громадяни скажуть: "Не зрозумів рішення суду. Не зрозумів попередження міліціонера. Не зрозумів вимог податківця." Усе справедливо.
* Треба знати багато мов. У Європі усі знають кілька мов.
За межами туристичних гетто люди здебільшого знають одну, рідну мову. Неодноразово переконувалися у цьому особисто.
Більше за те - пересічна людина не може досконало знати багато мов, фахівці твердять, що у випадку побутової двомовності, страждають обидві мови - обмежується словниковий запас, зникають нюанси, пропадають рідковживані слова.
* Російську мову в Україні утискають.
Це чиста спекуляція. Більшість газет, журналів, книжок, телепрограм доступні виключно російською. Швидше українська мова утискається, бо українських книжок, журналів та газет - абсолютна меншість.
За великим рахунком, усі ЗМІ, які мають статус загальнодержавних - газети, журнали, радіо, телебачення та т. ін. - повинні були б мати повноцінну версію державною мовою.
Регіональні ЗМІ - інша справа, вони можуть виходити тільки мовою місцевої громади, в Болграді - болгарською, у Закарпатті - угорською і т.д.
* Україна ратифікувала Хартію мов нацменшин. Треба її ввести як закон, і все буде вирішено.
Хартія мов нацменшин гарантує ОДНУ газету місцевою мовою, ОДНУ радіостанцію та ОДНУ телепрограму. У нас, здається, тут все гаразд і без хартії. До того ж наш сусіда - Росія - не ратифікувала цю Хартію. Чому? Треба замислитися, бо росіяни мають великий досвід життя у багатонаціональній державі.
У преамбулі Хартії сказано: "...охорона і розвиток регіональних мов або мов меншин не повинні зашкоджувати офіційним мовам і необхідності вивчати їх".
Тому Хартія не дає права не знати державної мови. Знати державну мову відповідно до Хартії мають усі. Хартія спрямована на захист дійсно слабких мов. А російська в Україні не є слабкою.
Слабкою, на жаль, є українська. І саме вона потребує законодавчої підтримки.
* Почєму моєво рєбьонка заставляют говоріть по-украінскі?
А чому вашу дитину примушують говорити англійською на уроках англійської? Чи то німецькою? Українська школа навчає дітей українській мові. Українську мову неможливо вивчити, якщо не говорити нею, - втім, так само, як і будь-яку іншу мову.
У списку прав людини немає такого права - ПРАВА НЕ ЗНАТИ. Знати державну мову - обов'язок громадянина. А ваша дитина - майбутній громадянин. Для того, щоб мову знати, її треба вивчити.
* Я не можу віддати дитину до російської школи, бо поруч немає. Їй доводиться вчитися в українській.
Українська школа дає не гірші знання, ніж російська. А російська мова вивчається і в українських школах. Крім того її повно у телевізорі, газетах і т.ін. Тож російська мова вашої дитини не постраждає.
На жаль, жодна держава у світі не може відкрити для кожної людини окрему школу -комусь завжди не вистачить. У місцях компактного проживання відкриваються національні школи.
Цю систему треба вдосконалювати, але не варто віддавати на відкуп місцевим радам чи батьківським зборам - у таких складних питаннях, як освіта, медицина, юриспруденція не можна вирішувати голосуванням. Держава - складний механізм і вимагає щоденної кропіткої роботи з удосконалення.
* На фіга ви все це пишете? Все одно зараз введуть другу державну або регіональні мови і алєс. Усі будуть говорити російською, а ви хоч встрельтеся.
Закони існування держави і мови - штука об'єктивна. Вони не залежать ані від нас, ані від можновладців. Президент чи Рада можуть завтра запросто відмінити другий закон Ньютона. У них розуму вистачить - бо вони не думають про наслідки. А наслідком введення другої мови буде розкол України на дві різні держави. Давайте називати речі своїми іменами.
Колись люди щиро вірили, що Земля пласка і палили на багатті всіх, хто вважав інакше. Незнання законів існування держави не звільняє від їх виконання, а порушення карається найвищою мірою - зникненням цієї самої держави.
До речі, зверніть увагу - найбільше мовних протестів відбувається у регіонах, де державної мови днем з вогнем не знайдеш: у Криму, Донецьку, Луганську, Одесі.
Стає зрозумілим, що боротьба точиться не за можливість використовувати та вивчати російську - з цим там усе гаразд. Вони борються за право ігнорувати українську і заявляти, як той проводник:
"Я з Луганська (Криму, Одеси), тому зі мною говоріть російською."
На жаль, прагнення ігнорувати державну мову підриває основу управління країною. Закони і розпорядження влади повинні бути одні на всіх.
* І всьо равно нє заставітє! Я буду говоріть по-русскі!
Та облиште! Янукович вивчив українську мову, і нічого. Невже ви гірші за Януковича?
Джерела: http://www.pravda.com.ua/ http://article-blogger.blogspot.com/
18.08.10
Донецький губернатор вже передчуває, як запровадить російську мову
Голова Донецької облдержадміністрації Анатолій Близнюк упевнений, що наступна сесія обласної ради ухвалить повторно рішення про розвиток російської мови в регіоні.
Як повідомили УНІАН у прес-службі Донецької облдержадміністрації, так Близнюк прокоментував вердикт Донецького апеляційного адміністративного суду про незаконність рішення обласної ради "Про створення умов для розвитку російської мови в Донецькій області", прийнятої 18 травня 2006 року.
Близнюк погодився з рішенням суду, але заявив, що тепер депутати облради врахують і виправлять усі недоробки і знову приймуть рішення про розвиток російської мови.
Він підкреслив, що на наступній сесії буде прийняте рішення про розвиток російської мови в регіоні, "яке на 100% буде законним і ніякий суд надалі не зможе це опротестувати, а моменти політиканів і підняття чогось там на щит - це неправильно".
"Прості люди розуміють, що є реальне життя, а не політичне підгрунтя", - підкреслив Близнюк.
Донецький апеляційний адміністративний суд відмінив рішення обласної ради від 18 травня 2006 року "Про створення умов для розвитку російської мови в Донецькій області". Це рішення суд прийняв 16 липня 2010 року.
Джерела: http://www.pravda.com.ua/ http://article-blogger.blogspot.com/
Як повідомили УНІАН у прес-службі Донецької облдержадміністрації, так Близнюк прокоментував вердикт Донецького апеляційного адміністративного суду про незаконність рішення обласної ради "Про створення умов для розвитку російської мови в Донецькій області", прийнятої 18 травня 2006 року.
Близнюк погодився з рішенням суду, але заявив, що тепер депутати облради врахують і виправлять усі недоробки і знову приймуть рішення про розвиток російської мови.
Він підкреслив, що на наступній сесії буде прийняте рішення про розвиток російської мови в регіоні, "яке на 100% буде законним і ніякий суд надалі не зможе це опротестувати, а моменти політиканів і підняття чогось там на щит - це неправильно".
"Прості люди розуміють, що є реальне життя, а не політичне підгрунтя", - підкреслив Близнюк.
Донецький апеляційний адміністративний суд відмінив рішення обласної ради від 18 травня 2006 року "Про створення умов для розвитку російської мови в Донецькій області". Це рішення суд прийняв 16 липня 2010 року.
Джерела: http://www.pravda.com.ua/ http://article-blogger.blogspot.com/
Підписатися на:
Дописи (Atom)