зафолловити у Твіттеріпідписатися на RSS

Cтатті про українську політику і не тільки

17.02.11

Янукович - доктор економічних наук, який нічого не розуміє в економіці


Президент у своєму виступі оперував сумами в гривнях, а значить, мав на увазі номінальний ВВП, тоді як обіцянка подвоїти ВВП за десять років стосується винятково реального ВВП.
Віктор Янукович своїми виступами на економічні теми не раз підтверджував, що він абсолютно не розбирається в цій науці, незважаючи на те, що за документами є доктором економічних наук і професором.

Зокрема, такий висновок можна було зробити і за його безграмотними заявами щодо сальдо зовнішньої торгівлі і розмірів золотовалютних резервів України.

В черговий раз Янукович довів, що він дуже слабкий в економіці, своїм виступом

під час засідання Регіонального комітету з економічних реформ у Харкові 15 лютого.

Тут він знову озвучив неодноразово проголошувану ним і прем'єр-міністром Миколою Азаровим тезу про подвоєння валового внутрішнього продукту України протягом десяти років, однак цього разу вирішив дещо конкретизувати.

Янукович, зокрема, заявив про плани збільшувати ВВП України щороку мінімум на 100 мільярдів гривень. Таким чином, за десять років ВВП повинен збільшитися удвічі.

"Ми нарешті переступили за трильйон гривень на рік ВВП. І зараз завдання щорічно його збільшувати мінімум на 100 мільярдів гривень. У всякому разі, ми так плануємо. Ми вважаємо, що реально у 2012 році досягти приблизно 1 трильйона 300 мільярдів гривень, перевищити приблизно на 200 мільярдів", - деталізував президент.

Якщо послухати Януковича, то арифметика проста і зрозуміла. ВВП становить 1 трильйон гривень. Якщо щороку збільшувати його на 100 мільярдів, то за десять років він сягне 2 трильйонів. А це і є подвоєння - такий хід думок Віктора Федоровича.

Однак насправді дані міркування свідчать, що Янукович нічого не розуміє в економіці. Він оперував сумами в гривнях, а значить, мав на увазі номінальний ВВП, тоді як обіцянка подвоїти ВВП за десять років стосується винятково реального ВВП.

Номінальний ВВП в Україні зростає набагато швидшими темпами, ніж реальний. За даними Держкомстату, номінальний ВВП у 2005 році становив 441,5 мільярда гривень, а в 2009 році - 914,7 мільярда гривень. Тобто номінальний ВВП більш ніж подвоївся всього за чотири роки.

Відрізняються ж номінальний і реальний ВВП між собою приблизно так само, як відрізняються показники зростання і зниження номінальних і реальних зарплат. Тільки для корекції в цих випадках використовуються різні інфляційні показники.

Зокрема, для розрахунку показників реальної зарплати або реальних доходів населення застосовують індекс споживчих цін.

Наприклад, середня зарплата в Україні в грудні 2010 року становила 2 629 гривень, а в грудні 2009 року - 2 233 гривні, але при цьому індекс споживчих цін грудень до грудня дорівнює 109,1%, тобто інфляція - 9,1%. Отже, номінальна зарплата зросла на 17,7% - 2 629:2 233 = 1,177, а ось реальна - лише на 7,9% - 1,177:1,091 = 1,079.

Для визначення ж зростання або падіння реального ВВП номінальний ВВП корегується на індекс-дефлятор. Індекс-дефлятор відрізняється від споживчої інфляції або просто інфляції тим, що для його розрахунку використовуються не лише індекс споживчих цін, а ще й індекс цін виробників промислової продукції, індекс цін будівельно-монтажних робіт та індекс цін реалізації сільськогосподарської продукції.

Для розрахунку споживчої інфляції не враховують темпи зростання цін на якісь верстати та обладнання, вироблені українськими заводами, або зміни цін на метали, що експортуються вітчизняними металургійними комбінатами, бо люди не купують ці товари. При розрахунку ж індексу-дефлятора такі показники, навпаки, враховуються.

Є й інші відмінності між індексом споживчих цін та індексом-дефлятором, тому їх величини, як правило, відрізняються один від одного. Причому індекс-дефлятор в Україні найчастіше перевищує індекс споживчих цін.

Так, за даними Держкомстату, індекс-дефлятор за 2009 рік становив 113%, а індекс споживчих цін - 112,3%. За 2008 рік - 128,6% та 122,3%, за 2007 рік - 122,7% та 116,6%, за 2006 рік - 114,8% та 111,6% відповідно.

Однак повернемося до міркувань Януковича. Припустимо, через десять років номінальний ВВП подвоїться, як того хоче президент, і досягне 2 трильйонів гривень, а індекс споживчих цін та індекс-дефлятор будуть однаковими протягом десяти років.

Також припустимо, що інфляція в 2011 році становитиме 10%, а в наступні дев'ять років - усього по 5% на рік, про що мріють в уряді.

У такому випадку сумарний за майбутні десять років індекс споживчий цін та індекс-дефлятор становитиме 171%. Отже, через десять років реальний ВВП зросте тільки на 17% - 2:1,71 = 1,17. Якщо ж у якісь роки показники інфляції будуть вищими, що дуже ймовірно, то реальний ВВП і зовсім може впасти.

Наостанок хочеться сказати, що Янукович вже рік носиться з подвоєнням реального ВВП за десять років, як нерозумна людина з писаною торбою.

По-перше, цю ідею, мовою науковців і літераторів, можна назвати плагіатом. Ще в липні 2003 року президент Росії Путін привселюдно поставив саме таке завдання: подвоїти реальний ВВП країни у два рази за десять років: з 2000 року по 2010 рік. Це завдання не було виконане: 2009 року ВВП Росії впав на 8% через світову кризу.

По-друге, нічого особливо рекордного за подвоєнням реального ВВП через десять років не криється. Для досягнення цього показника необхідний середньорічний приріст ВВП на рівні всього 7,2%. Кожен може легко переконатися в цьому, піднісши на калькуляторі число 1,072 до десятого степеня.

В Україні реальний ВВП зростав більш ніж на зазначений відсоток неодноразово: у 2001 році - на 9,2%, в 2003 році - на 9,6%, в 2004 році - на 12,1%, в 2006 році - на 7,3%, в 2007 році - на 7,9%. А, приміром, у Китаї вже дуже довго річний приріст ВВП не опускається нижче 9-10%.

Так що Януковичу слід було б перестати озвучувати заяви про плани подвоєння ВВП за десять років. А ще краще - взагалі не торкатися у своїх виступах економічних тем, оскільки очевидно, що він погано знає економіку.

Юрій Глухов

реклама: | єдиний гаманець | кредитка | міні кредитка | карта юніора | програма Бонус+ | робота | інтернет | соціальна карта | карта gold | море можливостей | нерухомість | авто-конфіскат | пенсійна карта | автоброкер | термінові грошові перекази | PrivatAssistance | страхування |
Підписатися на нові дописи
Джерела:
http://www.epravda.com.ua/
http://article-blogger.blogspot.com/

Підсумки року Януковича: "незалежна" держава без Конституції, з нелегітимним керівництвом та законами


Ну от і прожили ми цілий рік із новообраним президентом.

Чи отримали українці "покращення життя вже сьогодні"? Чи "почув кожного" новообраний керманич?

На ці питання кожен має свою відповідь. Єдине, що можна впевнено стверджувати – жити стало веселіше!

Отже, що відбулось за останній рік?

Після оголошення перемоги Віктора Януковича, його політична сила відразу ж взялася за створення чіткої владної вертикалі.

Так було доведено, що президентська посада, навіть після політ реформ, була й залишається найголовнішою – чого так і не усвідомив його попередник.

Але зміцнення влади відбувалось почасту в неконституційний спосіб.

Так, не фракціями, а "тушками", була створена "більшість". Без подання коаліції президентом було внесено на голосування уряд. Незаконно перенесено місцеві вибори…

Незаконність дій усередині влади призвели до зростання незаконності зовні.

Почався перерозподіл власності на користь наближених до нової влади: рейдерські захоплення підприємств із використанням силових органів влади, незаконна забудова, знищення парку Горького в Харкові, під загрозою знищення опинились десятинна церква в Києві, Херсонес у Севастополі…

На міжнародній арені відбулась масштабна здача національних інтересів.

Продовжено перебування Чорноморського флоту Росії на території Севастополя, скасовано курс на членство в НАТО, згортання демократичних свобод автоматично заблокували перспективи членства в ЄС, філія іноземної церкви (УПЦ МП) отримала державну підтримку та преференції…

І от у такій нелегітимній і незаконно сформованій системі нова влада взялась за реформи.
Першою прогриміла так звана "судова реформа". Її суть полягала у відстороненні від впливу на судову систему Верховного суду – адже його очолює ставленик БЮТу Василь Онопенко. Судова влада остаточно втратила будь-які натяки на свою незалежність.

Далі взялись за нищення української освіти та культури.

Ревізія та переписування української історії, скасування квот української музики на радіо, обов'язкового українського дубляжу, зовнішнього незалежного оцінювання, дванадцятирічного навчання, введення обов'язкової дошкільної освіти, платних послуг у ВНЗ, русифікація учбових закладів, ліквідація їх автономності. І, як кульмінація, – спроба введення двомовності.

Паралельним процесом ішло продовження процесу узурпації влади правлячою партією.

Для цього наспіх ухвалили закон про місцеві вибори, яким і завершили ліквідацію незалежного місцевого самоврядування, призначивши потрібних мерів та депутатів.

Завершився процес узурпації влади відміною Конституції й проведенням так званої адміністративної реформи.

Під прикриттям цієї реформи були перерозподілені впливи в уряді та на місцях і остаточно усунено від влади "неугодних".

Після цього влада відчула впевненість у проведенні так званих "непопулярних реформ", конче необхідних для наповнення кишень тих, хто вгніздився на владному Олімпі.

Податковий кодекс, Житловий кодекс, Трудовий кодекс, пенсійна реформа, земельна реформа – покликані запрягти український народ у економічне ярмо та позбавити можливості самостійно заробляти.

Розпочатий ще весною наступ на громадянські свободи сьогодні переріс у репресії.

Спроба обмеження права на зібрання законодавчо продовжилась неформальними шляхами. Ми знову зіткнулись з відвертою цензурою та згортанням свободи слова, катуваннями, зростанням смертності у відділках.

Отже, за рік правляча партія зуміла створити "незалежну" державу без Конституції, з нелегітимним керівництвом та нелегітимними законами. Що ж чекає на нашу країну в другому році правління партії "будівельників"?

Туніс, Єгипет, Ємен… Продовжимо логічний ряд?

Дмитро Сінченко, Рух державотворців

реклама: | єдиний гаманець | кредитка | міні кредитка | карта юніора | програма Бонус+ | робота | інтернет | соціальна карта | карта gold | море можливостей | нерухомість | авто-конфіскат | пенсійна карта | автоброкер | термінові грошові перекази | PrivatAssistance | страхування |
Підписатися на нові дописи
Джерела:
http://www.pravda.com.ua/
http://article-blogger.blogspot.com/

Опитування українців щодо підвищення пенсійного віку


Переважна більшість населення України (88%) не підтримують підвищення пенсійного віку для жінок із 55 до 60 років та чоловіків (державним службовцям) – до 62 років.

Про це свідчать передані УНІАН результати всеукраїнського опитування, яке провело “Українське демократичне коло” на замовлення Інституту політики.

Підтримали б підвищення пенсійного віку лише 6,8%, а 5,2% не змогли визначитись. Рівень підтримки/не підтримки підвищення пенсійного віку майже однаковий в усіх регіонах. Лише у Центральному регіоні частка тих, хто підтримує підвищення пенсійного віку, є більшою порівняно з іншими регіонами.

Більшість громадян (57,4%) вважають, що в місті чи сільському районі, де вони мешкають, малоймовірні масові протести проти підвищення пенсійного віку. Однак третина українців (33,3%) дотримуються думки, що такі протести цілком імовірні. Не змогли визначитись 9,3%. У Західному регіоні порівняно з іншими регіонами більшість населення вважає цілком імовірними масові протести проти підвищення пенсійного віку.

Якщо мітинги, демонстрації протесту проти підвищення пенсійного віку відбудуться, то 36,8% громадян висловили готовність брати в них участь. Не братимуть участь – 54,7%, не змогли визначитись – 8,5%. У Західному регіоні найвищий рівень готовності брати участь в акціях протесту, найнижчий – у Східному, а в Центральному та Південному регіонах він однаковий.

Опитування було проведено 29 січня - 7 лютого 2011 року. Вибіркова сукупність репрезентує доросле населення України й охоплює всі регіони країни. За місцем проживання опитано 1200 респондентів віком від 18 років і старше. Статистична похибка вибірки не перевищує 2,9%.

реклама: | єдиний гаманець | кредитка | міні кредитка | карта юніора | програма Бонус+ | робота | інтернет | соціальна карта | карта gold | море можливостей | нерухомість | авто-конфіскат | пенсійна карта | автоброкер | термінові грошові перекази | PrivatAssistance | страхування |
Підписатися на нові дописи
Джерела:
http://www.unian.net/
http://article-blogger.blogspot.com/

Самоспалення проти закриття української школи в Донецьку (ФОТО)


У Донецьку батьки дітей, які навчаються в українській школі №111, заявляють про готовність до самоспалення у разі закриття цього навчального закладу.

Як передає кореспондент УНІАН, про це свідчить напис на плакаті, з яким батьки прийшли сьогодні до будівлі Петровської районної ради, де на сесії мало обговорюватися питання про закриття школи №111, і якій навчаються їхні діти.

Ініціативна група з батьківського комітету в кількості 14 людей прийшла до райради з плакатом: «Якщо нас не почуєте, ми себе підпалимо, але школу №111 закрити не дамо».


За словами батьків, вчора вони зустрічалися з головою Петровської районної ради Станіславом ПОЛНИМ, але їхні переговори «нічого не дали». За словами батьків, що С.ПОЛНИЙ сказав, що грошей в бюджеті на утримання школи немає. Батьки відзначили, що його підтримала і завідувачка районного відділу освіти Лариса ФЕОФАНОВА, яка пояснила, що «економічно і географічно вигідно закрити саме цю україномовну школу, наповнену на 57%». Керівники району сказали батькам, що школу планують перепрофілювати під готель, або виш, або резервний дитячий садок. Разом з тим, за словами батьків, жителі району знають, що днями губернатор області Анатолій БЛИЗНЮК заявив на прес-конференції, що в регіоні цього року планується закриття трьох вишів, тому відкриття нового вишу «не узгоджується з політикою обласної влади». Відкриття резервного дитячого садку також недоцільно, оскільки в районі вже є раніше закрита школа №109, і є будівля колишнього дитячого садку, де поки що розміщується «швидка допомога», вважають батьки.


«Це шкурницьке питання. Районний відділ освіти зараз веде підрахунки про наповнюваність шкіл.

Наша школа виглядає не гіршою за інших, у неї наповнюваність вище 50%, і це не 30%, як потрібно для закриття школи. Тут просто потрібна територія — у нас дуже зручна територія, в центрі району, двір хороший, школа тепла. Тому тут зовсім інший інтерес», - переконані батьки.

За їхніми словами, влада району не обіцяла переглянути питання про закриття 111-ї школи. «Ні, нам не обіцяли. Нам просто кажуть, що ми всією школою, всім класом переходимо до російськомовної школи №101. Але це ж ясно і зрозуміло, що цього не буде, тому що батьки тоді розберуть дітей по різних школах, і вчителі залишаються без роботи. Оскільки вони нам розповідають ці казки для дорослих, ми в них вже не віримо», - пояснили батьки.

На питання УНІАН про те, які будуть їхні подальші дії у разі ухвалення на рівні району рішення про закриття 111-ї школи, батьки відповіли: «А далі наші дії — підемо до керівництва області, міста.. І там підпалимо себе. Палитимемо. Біля виконкому. Що робити, якщо нас не чують».

Як повідомляв УНІАН, у Донецькій області в 2011 році планується закриття 26 загальноосвітніх шкіл, або 2,5% від загальної кількості шкіл. За інформацією прес-служби Донецької облдержадміністрації, закриття навчальних закладів відбуватиметься згідно із розробленою «Регіональною дорожньою картою з оптимізації мережі бюджетних установ і витрат місцевих бюджетів на їх утримання».

Загальна проектна потужність шкіл, намічених на закриття в 2011 році, становить 7182 учні, фактична наповнюваність - 2099 учнів. Таким чином, середня наповнюваність кожної з них - 30%.

Разом з тим заступник голови Донецької обласної організації Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка Марія ОЛЕЙНИК заявила, що влада планує закрити і ті навчальні заклади, наповнюваність яких значно перевищує 30%. Крім того, за її даними, в регіоні намічено закрити в першу чергу українські школи.

8 лютого в Донецьку відбувся мітинг-протест учнів української школи № 136 та їхніх батьків проти закриття цього навчального закладу.

У мерії Донецька закликали політиків «не розпалювати пристрасті» навколо закриття шкіл у місті.

реклама: | єдиний гаманець | кредитка | міні кредитка | карта юніора | програма Бонус+ | робота | інтернет | соціальна карта | карта gold | море можливостей | нерухомість | авто-конфіскат | пенсійна карта | автоброкер | термінові грошові перекази | PrivatAssistance | страхування |

Підписатися на нові дописи
Джерела:
http://www.unian.net/
http://article-blogger.blogspot.com/

Якщо влада не виконує свої головні обов'язки – навіщо така влада взагалі?


Наприкінці січня в Росії за рішенням суду було закрито українську національну автономію. Підставою для цього була політична діяльність.

Проте, що саме це за діяльність, які її результати? Ніби, окрім української національної автономії, жодні інші автономії цією діяльністю не займаються. Причому особисто для мене стало новиною те, що в Росії, як виявляється – політична діяльність потребує права на дозвіл.

Усе це відбувалося без жодних вимог із боку української амбасади щодо роз'яснень цих подій.

В якій державі МЗС посміло б не направити ноту протесту проти утисків чиєїсь там національної автономії? Навіть складно уявити таку ситуацію з Німеччиною, Польщею, Словаччиною, не кажучи про Сполучені Штати. Таку зухвалість стосовно себе дозволяють терпіти, мабуть, тільки окуповані держави. Або колонії.

Очевидно, що нема кому захищати українців за кордоном.

Ані реформи, ані розмови про стабільність і інші подібні речі ніколи не зроблять таку річ, як самоповага – постійним атрибутом нації, якщо громадяни цієї нації не будуть захищені за кордоном.

Яку країну поважатимуть у світі, коли та не поважає себе, не реагує на образи, не турбується про своїх громадян?

Якщо Україна проводитиме таку політику й надалі, то навряд нам слід чекати іншого ставлення, ніж те, яке наразі маємо. Москва вкотре демонстративно принизила Україну, принизила президента Януковича перед власними виборцями, які його обирали на голову держави...

Завтра це зробить будь-хто, кому не подобаються українці, українські бібліотеки, газети тощо.

Сумним "прикладом" може служити прем'єр-міністр Туреччини Ердоган. Останній не засоромився заявити, що не поїде до України на запрошення президента Віктора Януковича, бо не хоче проходити обов'язкову церемонію для міжнародних делегацій – вшановування пам'яті жертв Голодомору, яку ввів екс-президент Віктор Ющенко. Для будь-якої країни це була б відчутна образа, за яку б вимагали негайно вибачитись.

Проте з Україною так говорити звикли.

Постає питання: якщо держава/влада не в змозі виконувати своїх найголовніших обов'язків: захищати українських громадян і українську культуру від утисків у своїх правах, як в Україні, так і за кордоном – то навіщо така влада взагалі?

Ця влада аж ніяк не переймається українськими інтересами. Чи це українська влада? Може, насправді, центр прийняття рішень перенесено до Москви? Принаймні деякі з подій на це вказують.

Згадайте неприємну ситуацію з перейменуванням вулиці Мазепи на вулицю Лаврську в Києві.

І всередині країни українська автономія – не прерогатива української влади. Вона більше переймається питаннями російської мови в Україні, зруйнуванням пам'ятника Сталіну.

Та ще піклується про вдосконалення нової літературної концепції, долучаючи українську літературу до світової, до іноземної або зарубіжної – як кому подобається. Натомість, як пояснює голова міністерства освіти й науки Микола Табачник: російську літературу рекомендовано, повторюю:

тільки рекомендовано викладати окремо. Тобто замінити нею українську літературу, якщо правильно розуміти.

Не виключення й недавні події на Харківщині, Донеччині й на Луганщині. Там провадиться та ж сама політика ліквідації всього українського.

У Харкові, за інформацією телеканалу "АТН", ліквідуються український культурний центр "Юність" та Центр народної творчості. Там міська рада проголосувала за припинення фінансування музеїв, центрів культури й творчості.

Не вистачає грошей на культуру?..

Аж ніяк: на культуру міська влада гроші виділила. Тільки на яку? А на розбудову такого собі "діснейленду" на місці одного з міських парків. Усі кошти з кишені мешканців міста – з міського бюджету.

На Луганщині й Донеччині закриття україномовних шкіл та "інтеграція" школярів зі школярами з російськомовних шкіл дуже гармонізує з усіма "новомодними концепціями". Оминаючи навіть той факт, що дітей у Краснолуцькій російськомовній школі, з якою об'єднують україномовну – навіть менше ніж в україномовній.

Влада продовжує діяти в незмінному фарватері. Навіть тоді, коли всім, у тому числі й батькам тих дітей, у яких відбирають право на навчання рідною мовою, – відома відверта брехня, яку влада повсякчас застосовує до населення.

Звісно, навіщо регіоналам українські школи на сході?

Вони й на далі намагатимуться створювати міф про "ментально розділену країну", гіперболізувати український націоналізм, зменшувати українські ВНЗ за кількісним принципом, розказуватимуть про досягнення п'ятирічки...

І знов змінюватимуть Конституцію. Адже можливо, що й у 2012 році вибори до парламенту проводити буде недоречно.

Натомість, навіщо владі влізати в питання української автономії в Росії?

Того, що її об'єднує з російською владою, значно більше ніж того, що з українськими простими громадянами. Ціннісні орієнтири на великі гроші, фешенебельні курорти, металургійні, заводи, газ і нафту – ось незакінчений перелік причин, які зближують два братні народи. Або дві братні влади.

Саме через це теперішній українській владі складно й неможливо діяти там, де вона відчуває себе не на своєму місці. Де доводиться розмовляти надто складною українською мовою, якщо до цього її просто паплюжив.

А ще – складно порозумітися з Європою. Також ментально відмінною і "дивною". Бо там вирішальну роль усе-таки відіграють закони й громадянське суспільство.

Денис Самойленко

реклама: | єдиний гаманець | кредитка | міні кредитка | карта юніора | програма Бонус+ | робота | інтернет | соціальна карта | карта gold | море можливостей | нерухомість | авто-конфіскат | пенсійна карта | автоброкер | термінові грошові перекази | PrivatAssistance | страхування |
Підписатися на нові дописи
Джерела:
http://www.pravda.com.ua/
http://article-blogger.blogspot.com/

Суд ніколи не зможе змінити історію


Політична партія «Наша Україна» протидіятиме будь-яким спробам влади поставити під сумнів подвиг героїв визвольного руху та фальшувати українську історію.

Як повідомляє прес-служба партії, це заявив голова політради «Нашої України» Валентин НАЛИВАЙЧЕНКО з приводу сьогоднішнього пікетування активістами партії Вищого адміністративного суду України, де відбудуться слухання у справі щодо скасування указу Президента про присвоєння головнокомандувачу Української повстанської армії Роману Шухевичу звання “Герой України”.

Зокрема, В.НАЛИВАЙЧЕНКО запевнив, що усі три тисячі представників «Нашої України» у місцевих радах спільно з громадськістю будуть протидіяти будь-яким спробам влади поставити під сумнів подвиг героїв визвольного руху та фальшувати українську історію.

«Ми не допустимо заперечення історичної правди та зневаження героїв, які боролися за незалежність України» – наголосив він.

«У кожної нації найпершими героями є ті, хто боролися за її незалежність. Саме тому головнокомандувач Української повстанської армії Роман Шухевич, який очолював боротьбу українців за свою незалежну державу проти двох найстрашніших в історії людства тоталітарних режимів, є героєм нашої держави» – зазначив В.НАЛИВАЙЧЕНКО.

На думку політика, жодні замовні судові рішення, спрямовані на скасування указу екс-Президента України Віктора ЮЩЕНКА про присвоєння Р.Шухевича звання “Герой України”, не здатні змінити історичної правди.

«На нашому боці не лише історична правда, а й право» – наголосив В. НАЛИВАЙЧЕНКО. За його словами, ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду, за висновками юристів «Нашої України», є неправосудною навіть за суто формальними ознаками. Вона не відповідає жодному із конституційних критеріїв правосуддя та прийнята з порушенням положень чинного законодавства України.

«Боротись треба не з національними героями, а зі спробами уславляти катів України, зокрема Сталіна, чому потурає теперішня влада» – підкреслив лідер «Нашої України».

Прес-служба партії також повідомляє, сьогодні народні депутати від «Нашої України» Андрій ПАРУБІЙ, Зіновій ШКУТЯК та Володимир В’ЯЗІВСЬКИЙ, а також активісти партії, взяли участь у пікетуванні ВАСУ під час засідання суду у справі щодо скасування указу Президента про присвоєння Р.Шухевичу звання “Герой України”.

Як повідомив юрист «Нашої України» В’ячеслав МАРТИНЮК, який представляє у суді сторону Президента України (2005-2010) В.ЮЩЕНКА, ВАСУ розглядатиме цю справу як суд першої інстанції, й рішення у даній справі буде остаточним і оскарженню не підлягатиме. При цьому він наголосив, що позивач, який вимагає скасування президентського указу, не має на це законних підстав. «Наша позиція виграшна. Особа, яка звернулася до суду, не має жодних правових підстав для такого звернення. Її права жодним чином не порушено, а звертатися до ВАСУ може лише особа, чиї права порушено. Таким чином, ми очікуємо, що суд має ухвалити рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову», - сказав він.

При цьому адвокат зауважив, що судова влада останнім часом стає все більш залежною від вказівок Адміністрації Президента.

Як повідомляв УНІАН, 21 квітня 2010 року Донецький апеляційний адміністративний суд за позовом професора Донецького державного медичного університету Анатолія СОЛОВЙОВА визнав незаконним Указ екс-Президента України В.ЮЩЕНКА від 12 жовтня 2007 року про присвоєння головнокомандуючому УПА Р.Шухевичу звання «Герой України».

На постанову Донецького апеляційного адмінсуду до Вищого адміністративного суду України було подано близько десяти касаційних скарг, зокрема, від В.ЮЩЕНКА і сина Р.Шухевича.

реклама: | єдиний гаманець | кредитка | міні кредитка | карта юніора | програма Бонус+ | робота | інтернет | соціальна карта | карта gold | море можливостей | нерухомість | авто-конфіскат | пенсійна карта | автоброкер | термінові грошові перекази | PrivatAssistance | страхування |

Підписатися на нові дописи
Джерела:
http://www.unian.net/
http://article-blogger.blogspot.com/

Хто замовлятиме музику в Україні?


Минув тиждень із моменту схвалення парламентською "більшістю" законопроекту №6342 депутатки Бондаренко, про скасування квот на українську музику, і інформаційне поле навколо нього почало потроху вщухати.

Днями його авторці вже здалось, що "оружие отгремело, заговорили музы". Мабуть, відтепер пані Бондаренко слід упізнавати передусім як відому шанувальницю джазу, знавця класики та культурного гуру нації. І лише потім як парламентаря – "за сумісництвом".

Однак, в "музи" публіка чомусь не повірила. Якось не резонують "музи" з коротеньким текстом законопроекту, який викинув із базового закону "Про телебачення й радіомовлення" навіть згадку про українську музику в радіоефірі.

При цьому, більшість опонентів не відходять від формули "поєднання "руського міру" та шоу-бізнесу ідентичного ґатунку". За цієї логіки, українські митці стали такими собі раптовими непорочними жертвами новоявленого двоголового хижака. Наразі саме такий мейнстрім спостерігається в публічних коментарях до законопроекту.

Власне, це є успішним продовженням застарілих українських політичних дискурсів – але як же зручно для годування свого "базового електорату" на заході й сході України!

Однак така "концепція двоголового монстра" виглядає надто вже спрощеною. Поза увагою залишаються інші фактори, що тісно пов'язані з функціонуванням вітчизняної музичної радіосфери. Та й українську державу й митців така "концепція" заздалегідь визначає статистами – начебто не існувало дотепер в Україні власної структури музичного ринку.

Критичний погляд на "мейнстрімові" дискусії викликає й те, що базові постулати таких дискусій мали б виглядати приблизно так: "Існуючі часові, мовні чи форматні бар'єри для радіостанцій щодо просування на українській території", чи то "наявний альтернативний і досить затребуваний український продукт – є реальною перешкодою для російського продукту в радіо сфері". Або, зі стратегічної точки зору, "рівень присутності російського продукту в Україні є настільки низьким, що негайно слід виносити його на порядок денний разом із газом, флотом і авіаційними проектами"…
Будь-який об'єктивний спостерігач визнає, що наразі в Україні не спостерігається жодних схожих з описаними вище станів.

Російський продукт і так переважає в багатьох сферах. Та й не варто вважати, що українських митців відразу "вимкнуть" – усе ж, і з політичної, і з бізнесової точок зору, якщо в Україні є попит на українське, то для радіостанцій було б елементарно нерозумно враз відмовитись від українського музичного продукту, як такого, і цим викликати образу слухачів.

Тоді, можливо, депутат Бондаренко все ж грає за іншою партитурою? І, чи йдеться лише про культурні або ідеологічні вподобання?

Насправді, за ідеологічним "білим шумом" повністю повз увагу української публіки проходить той факт, що в той же день, тією самою парламентською "більшістю" був підтриманий у першому читанні ще один законопроект №6523 регіонала Луцького.

Цей законопроект щодо врегулювання питань авторського права і суміжних прав є нічим іншим, як рімейком раніше існуючого законопроекту пана Табачника №4073 із додаванням ще більш ранніх ініціатив, промотованих депутатом Шуфричем.

Які ж новели так мобілізували депутатів?

Незважаючи на громіздкий текст законопроекту й красиві гасла захисту авторських прав, основним його завданням є закріплення ефективної монополії на збирання грошей за всі види публічного сповіщення й виконання музики/фонограм в Україні, тобто за всіма відповідними грошовими потоками в публічній виконавській сфері, а не тільки з радіотрансляцій – для організації, яка представляє інтереси власників прав на музику, яка має максимальні в Україні... радіорейтинги (!).

Спеціально підкреслимо – власників прав, а не самих музикантів.

Номінально, програми мовлення – це справа радіостанцій. Втім, тандем продюсерів і радіо існує вже десятиліттями, є відлагодженою бізнес-схемою. Чим потужніші продюсери – так звані "правовласники" – і чим більше якісного музичного контенту вони контролюють, тим кращі бонуси очікують радіостанції, які будуть такий контент просувати – ставити в ротацію. Тим самим створюється вже згаданий радіорейтинг.

Якісь радіостанції напряму належать право власникам, інші розкручені радіо – з ними активно співпрацюють. Бо ж "щедрий клієнт завжди бажаний". "Нішеві" радіостанції не враховуємо.

Тобто, по-суті, модель, що базується на законопроекті №6523, втілює в життя досить просту й ефективну бізнес-схему:

1) інвестувати в радіорейтинги стає чимдалі вигіднішим для обох сторін. Радіо заробляє гроші, правовласник отримує рейтинг.

2) контрольована таким "суперрейтиновим правовласником" організація автоматично отримує монопольні права збирати всі "публічні" гроші в Україні за фонограми.

Здавалось, усе "канонічно": гроші роблять більші гроші.

Але є ще й нюанси.

Магнітні та оптичні носії йдуть в історію. Інтернет усе більше стає інструментом глобального публічного ринку. За сучасних реалій, той хто "контролює ситуацію", а саме – монопольну організацію в публічній сфері – той і отримує багато "креативних" можливостей забезпечити свою перевагу на перспективних ринках.

І не тільки на ринках музичних.

Вплив "правовласників" вже призводить на практиці до того, що навіть рутинний розподіл грошей здійснюється не стільки "порівну", скільки "по-братськи" – тобто, теж згідно радіорейтингів.

Обґрунтування такого підходу "кульгає": бо гроші отримуватиме не той, кого більше хочуть і слухають, а той, хто більше в ротації на заздалегідь "правильних" станціях.

Погодьтесь, але це "дві великі різниці". Втім, "переможець забирає все"...

Публічні зобов'язання таких монопольних організацій щодо "чесного й прозорого розподілу" грошей серед інших суб'єктів ринку, передусім національних авторів та виконавців, теж на практиці є суто формальними.

Так, чинне українське законодавство не передбачає, але буде передбачати в разі прийняття законопроекту №6523, що "правовласникам" має розподілятись винагорода за публічне використання фонограм. Проте, за мовчазної згоди українського регуляторного органу – Державного департаменту інтелектуальної власності, уже зараз саме "правовласники" в Україні в 99% випадків отримують зібрані "для виконавців" гроші.

Але, повернімося до основного запитання "про ягнят": як усі ці монопольні організації та розподіли стосуються скасування квот на українську музику в радіоефірі за законопроектом Бондаренко?

Відповідь дуже проста.

За чинних квот, байдуже що вони сьогодні не працюють, 50% радіо ротацій, тобто цього самого рейтингу, мають генеруватись в Україні місцевими авторами й виконавцями. Тобто, будь-який гравець ринку просто приречений зараз працювати з українськими музикантами.

Зрозуміло, що така залежність від "аборигенів" дуже засмучує більш глобальних гравців музичної сфери. Особливо з огляду на потенційні бізнес-перспективи "суперрейтингерів", які несе законопроект №6523.

І тут просто під ноги "грандам" "раптово" падає золотий ключик від українського музичного ринку у вигляді законопроекту пані Бондаренко.

Внаслідок скасування квот вимушеної необхідності зважати на локальних авторів і виконавців в Україні – більш не існує! Тим паче, нащо інвестувати в них гроші та забезпечувати ті самі ротації.

Бо, справді, з якої це радості глобальному шоу-бізнесу продюсувати "аборигенів"? Якщо гроші вже давно вкладені, приміром, в Beyonce або Баскова, ротації забезпечені? Залишається просто зайти до "своїх" "уповноважених" організацій і подивитись, скільки чого вони там назбирали…

Справді, only business, жодної політики!

Браво маестро Бондаренко – це "чистий джаз"! Сінкопу зараховано.

Так, є й ще один нюанс: визначати та контролювати вищезазначеного "музичного монополіста" в публічній сфері згідно законопроекту № 6523 Луцького, Самойлик, та Зарубінського має державний орган, підпорядкований на сьогодні... пану Табачнику – Держслужба інтелектуальної власності України.

Коментарі зайві. Bellisimo!

Мабуть, варто таки підвестись й аплодувати стоячи. У тандемі зазначених законопроектів ми спостерігаємо бенефіс "зіркового" регіонального джаз-банду, який зриває оплески й призи від усіх режисерів і спонсорів.

У майбутньому вектори руху грошей, що зібрані в Україні за "музику", будуть мати як російський, так і "західний" напрямки. Уже сьогодні в нас запроваджена монополія організацій у сфері публічного використання фонограм, які контролюються західними "мейджорами".

За існуючих реалій не доводиться сумніватись, що вказані організації знайдуть баланс інтересів з "прийдешніми" російськими "правовласниками" або іншими "правильними" новоствореними структурами в сфері авторських та суміжних прав.

От тільки для українців у цих координатах місця точно не залишиться. Хіба що традиційно ходити на уклін до "панів"…

P.S. Втім, дотепер публічно висловились лише Марія Бурмака, Олександр Пономарьов та Ігор Кондратюк. А де ж усі інші "брендові" митці, які можуть похвалитись належністю до національного "пантеону"?

Чому їх не чутно саме зараз? Ми вже бачили яскраві та креативні соціальні проекти. Але за тиждень – жодного артикульованого протесту.

Соціальна та політична апатія? Бажання не ризикувати іміджем?

Але ж нововведення безпосередньо спустошать їхні кишені. На жаль, поки що переважає тиша…

На даному етапі запобігти прийняттю законопроектів №6342 та №6523 можливо тільки через публічне об'єднання всіх, кого в Україні впізнають і шанують, чітке артикулювання своєї позиції, і звернення за суспільною підтримкою.

Інакше, у результаті ініціатив Табачника-Бондаренко, саме український музикант насправді виявиться у власній країні найбіднішим і пригнобленим. У практичному сенсі цього слова.

І не в останню чергу, якщо сам дозволить зробити із себе "дурня".

Дмитро Гузій, юрист

реклама: | єдиний гаманець | кредитка | міні кредитка | карта юніора | програма Бонус+ | робота | інтернет | соціальна карта | карта gold | море можливостей | нерухомість | авто-конфіскат | пенсійна карта | автоброкер | термінові грошові перекази | PrivatAssistance | страхування |

Підписатися на нові дописи
Джерела:
http://www.pravda.com.ua/
http://article-blogger.blogspot.com/

Клоуни цирку вступивши в Партію регіонів стали смішнішими


Практично весь колектив Сімферопольського державного цирку ім. Тезікова вступив у Партію регіонів.

Про це повідомляє прес-служба Кримської республіканської організації регіоналів.

Як йдеться у повідомленні, майже три десятки співробітників отримали партквитки на головній арені цирку від депутата Верховної Ради Криму Петра Запорожця і глави первинної організації регіоналів №10 Ганни Кафтанової.

Обраний головою партійної групи цирку головний диригент цирку Олександр Татішвілі заявив: "Ми завжди були за регіоналів. Окремі люди вже давно були членами Партії регіонів, а зараз одностайно вирішили вступити і всі інші".

реклама: | єдиний гаманець | кредитка | міні кредитка | карта юніора | програма Бонус+ | робота | інтернет | соціальна карта | карта gold | море можливостей | нерухомість | авто-конфіскат | пенсійна карта | автоброкер | термінові грошові перекази | PrivatAssistance | страхування |
Підписатися на нові дописи
Джерела:
http://www.pravda.com.ua/
http://article-blogger.blogspot.com/

Інтернет - інструмент просування демократії


Підтримка свободи інтернету в усьому світі залишиться пріоритетом для США, заявила держсекретар Хіларі Клінтон.

"Доступ до інтернету - невід`ємне право людини. Він повинен бути вільним і відкритим, люди повинні самі вирішувати, яку інформацію звідти черпати і якою інформацією обмінюватися. Свободу зборів, висловів і свободу користуватися онлайн-мережами я б сукупно характеризувала як свободу спілкування. США підтримують і просуватимуть цю свободу скрізь, а також закликають всі країни наслідувати наш приклад", - сказала держсекретар, виступаючи у Вашингтоні з щорічною промовою про свободу інтернету.

За її словами, інтернет відіграв істотну роль в подіях в Єгипті, де президент Хосні Мубарак під тиском кількатижневих протестів пішов у відставку. "Тільки-но там був відновлений доступ до інтернету, весь Єгипет одразу ж вийшов онлайн. Люди погоджували дії через електронну пошту, важливу роль відіграли соціальні мережі - Facebook і Twitter", - сказала держсекретар.

Цього року США мають намір активніше захищати інтернет-активістів і блоггерів, які зазнають тиску з боку можновладців. На ці цілі в 2011 році планується витратити 25 мільйонів доларів.

Держсекретар не уточнила, як саме витрачатимуться ці гроші, зазначивши лише, що вони допоможуть "обійти обмеження, встановлені мов Великий Китайський мур, в Ірані, Сірії, В`єтнамі та М’янмі, так само як нещодавно в Єгипті".

"Наступного тижня держдепартамент запускає твіттер-канали арабською і перською мовами, щоб підтримувати постійний зв`язок з арабськими країнами і Іраном і розширити присутність ресурсів, які розповідають про права і свободи людини. Також ми відкриємо акаунти для Китаю, Індії та Росії рідними мовами громадян цих країн", - цитує виступ РІА "Новости".

Вона підкреслила, що ті лідери, які зводять штучні бар`єри на шляху розвитку інтернету і інтернет-свобод, ризикують опинитися в самоізоляції і, зрештою, все одно постануть перед вибором: поглиблювати цю самоізоляцію і платити за неї дедалі більшу ціну, або послабити контроль за інтернет-простором.

Нинішній виступ Клінтон з питань свободи в інтернеті став другим. Торік держсекретар виступила з аналогічною промовою, вперше офіційно проголосивши інтернет новим інструментом просування демократії.

реклама: | єдиний гаманець | кредитка | міні кредитка | карта юніора | програма Бонус+ | робота | інтернет | соціальна карта | карта gold | море можливостей | нерухомість | авто-конфіскат | пенсійна карта | автоброкер | термінові грошові перекази | PrivatAssistance | страхування |

Підписатися на нові дописи
Джерела:
http://www.unian.net/
http://article-blogger.blogspot.com/

Губернатор Донеччини: акція дружин шахтарів була кимось профінансована


Голова Донецької обласної держадміністрації Анатолій БЛИЗНЮК розглянув усі вимоги шахтарських дружин, які вчора пікетували будівлю ОДА, і запевнив, що готує відповідні документи.

Як передає кореспондент УНІАН, про це він заявив сьогодні на прес-конференції.

«У них є вимоги, мені їх передали ... Всі вимоги, які прописані, я їх розглянув. Тому, по кожній позиції будуть підготовлені документи. Не просто розмови, а документи», - сказав губернатор.

Він проаналізував вимоги, які висунули дружини шахтарів.

Так, зазначив А. БЛИЗНЮК, одна з висунутих вимог - це «підвищення тарифних ставок вугільникам», але це питання не вирішується на місці через те, що у багатьох державних шахт низький видобуток вугілля, тому немає коштів для підвищення тарифних ставок гірникам.

«У вимогах є питання по заробітній платі, по перерахунку тарифів з урахуванням підвищення мінімальної заробітної плати. І дійсно, підприємства, керовані Міністерством вугілля, багато хто не перейшли на цю ставку. І якщо на сьогоднішній день шахта практично нічого не видобуває, держава її дотує і заробітна плата на 70% йде за рахунок держави, але видобутку немає...

Скажіть, яка реакція повинна бути міністерства, яке керує цією галуззю? - Хлопці, здобувайте вугілля, а потім будемо розмовляти про підвищення тарифної частини», - заявив голова ОДА.

«Ті шахти, які видобувають, вони питань не задають, вони просто автоматично піднімають заробітну плату - і все. Вони виконують закон. А ті, хто не заробляє собі для цього підвищення, вони, вибачте, не мають прав на це», - додав А.БЛИЗНЮК.

Переходячи до наступних пунктів вимог, глава облдержадміністрації заявив, що вони мають під собою лише політичну складову. При цьому А.БЛИЗНЮК навіть припустив, що вчорашня акція була кимсь профінансована.

«Там 40% вимог - політичних практично. Наприклад, вимога не підвищувати пенсійний вік, але сьогодні йде тільки обговорення цього... Тут є тільки одна складова », - сказав губернатор.

Він також підкреслив, що не допускає того, що, за словами дружин шахтарів, мер міста Тореза пропонує сім`ям гірників купувати побутове вугілля, а не отримувати його безкоштовно за законом.

«Я не допускаю, що мер пропонував їм купувати вугілля. Я сьогодні з мером розмовляв... Я йому поставив запитання і почув відповідь: я ж повинен дві сторони слухати », - зазначив А.БЛИЗНЮК, додавши, що не хоче коментувати відповіді мера.

У той же час, голова ОДА не став заперечувати, що у цих дружин шахтарів є реальні проблеми, але запевнив, що їх усі можна вирішити. «Є реальні проблеми, і їх - море... Але всі вони вирішуються», - сказав А. БЛИЗНЮК.

Як повідомляв УНІАН, учора в Донецьку більше 50 дружин гірників із міста Шахтарськ пікетували облдержадміністрацію, а потім заблокували вхід у будівлю, вимагаючи від влади підвищення соціальних стандартів.

Організатор акції, голова громадської організації «Дружини шахтарів» Галина ЛЕБЕДЄВА заявила, що жінки, зокрема, вимагають від влади підвищити тарифні ставки гірникам, переглянути неправильно нараховані пенсії, зупинити зростання вартості комунальних послуг без підвищення зарплат і пенсій тощо.

реклама: | єдиний гаманець | кредитка | міні кредитка | карта юніора | програма Бонус+ | робота | інтернет | соціальна карта | карта gold | море можливостей | нерухомість | авто-конфіскат | пенсійна карта | автоброкер | термінові грошові перекази | PrivatAssistance | страхування |

Підписатися на нові дописи
Джерела:
http://www.unian.net/
http://article-blogger.blogspot.com/