Українські інтернет-видання ініціюють створення Спільноти професійних електронних медіа

Українські інтернет-видання ініціюють створення Спільноти професійних електронних медіа.

Спробуємо зробити інформаційний простір чистішим!

Ліна Костенко образилася на те, що у львівській кав'ярні не так відгукнулися про її книжку... Е! Вона просто не пробувала опублікувати статтю на УП чи іншому потужному сайті, а потім почитати форум. От де загартовуєшся!

Колеги-публіцисти у більшості зізнаються, що давно припинили цікавитися думкою читачів – адже для того, щоб знайти цю саму думку, доводиться колупатися у купі сміття, часто доволі смердючого.

Янукович і інтернет, водій Януковича та Ганна Герман - 2 (ФОТО)

Віктор Янукович в черговий раз продемонстрував неабияке бажання зазирнути в реальність. В четвер президент вдруге за своє президентство публічно заговорив про Інтернет.

Міліція шукає злочинні угруповання в соцмережах

Головне управління боротьби з організованою злочинністю (ГУБОЗ) МВС України активно відпрацьовує соціальні мережі.

Інтернет - інструмент просування демократії

Підтримка свободи інтернету в усьому світі залишиться пріоритетом для США, заявила держсекретар Хіларі Клінтон.

"Доступ до інтернету - невід`ємне право людини. Він повинен бути вільним і відкритим, люди повинні самі вирішувати, яку інформацію звідти черпати і якою інформацією обмінюватися. Свободу зборів, висловів і свободу користуватися онлайн-мережами я б сукупно характеризувала як свободу спілкування. США підтримують і просуватимуть цю свободу скрізь, а також закликають всі країни наслідувати наш приклад", - сказала держсекретар, виступаючи у Вашингтоні з щорічною промовою про свободу інтернету.

За її словами, інтернет відіграв істотну роль в подіях в Єгипті, де президент Хосні Мубарак під тиском кількатижневих протестів пішов у відставку. "Тільки-но там був відновлений доступ до інтернету, весь Єгипет одразу ж вийшов онлайн. Люди погоджували дії через електронну пошту, важливу роль відіграли соціальні мережі - Facebook і Twitter", - сказала держсекретар.

Цього року США мають намір активніше захищати інтернет-активістів і блоггерів, які зазнають тиску з боку можновладців. На ці цілі в 2011 році планується витратити 25 мільйонів доларів.

Держсекретар не уточнила, як саме витрачатимуться ці гроші, зазначивши лише, що вони допоможуть "обійти обмеження, встановлені мов Великий Китайський мур, в Ірані, Сірії, В`єтнамі та М’янмі, так само як нещодавно в Єгипті".

"Наступного тижня держдепартамент запускає твіттер-канали арабською і перською мовами, щоб підтримувати постійний зв`язок з арабськими країнами і Іраном і розширити присутність ресурсів, які розповідають про права і свободи людини. Також ми відкриємо акаунти для Китаю, Індії та Росії рідними мовами громадян цих країн", - цитує виступ РІА "Новости".

Вона підкреслила, що ті лідери, які зводять штучні бар`єри на шляху розвитку інтернету і інтернет-свобод, ризикують опинитися в самоізоляції і, зрештою, все одно постануть перед вибором: поглиблювати цю самоізоляцію і платити за неї дедалі більшу ціну, або послабити контроль за інтернет-простором.

Нинішній виступ Клінтон з питань свободи в інтернеті став другим. Торік держсекретар виступила з аналогічною промовою, вперше офіційно проголосивши інтернет новим інструментом просування демократії.

---

реклама: | єдиний гаманець | кредитка | міні кредитка | карта юніора | програма Бонус+ | робота | інтернет | соціальна карта | карта gold | море можливостей | нерухомість | авто-конфіскат | пенсійна карта | автоброкер | термінові грошові перекази | PrivatAssistance | страхування |

---

Підписатися на нові дописи

Джерела: http://www.unian.net/ http://article-blogger.blogspot.com/

Інтернет та соціальні мережі на службі політика

Технології, до яких ми всі так звикли, відіграють важливе значення для комунікації всередині політичного поля – як локального, національного, так і світового масштабу.

Навіть в авторитарних режимах люди мають доступ до мережі. Правда, рівень доступу в таких державах тяжіє до контролю мережевої свободи з боку влади, і корелюється залежно від рівня грамотності та купівельної спроможності населення.

Уперше вирішальну роль інформації у функціонуванні політичної системи виділив німецький політолог Карл Дойч ще в 70-80 роках минулого століття. Його модель побудована на потоках інформації всередині політичної системи та комунікаціях – формальних і неформальних – між політичними суб'єктами всіх рівнів, та між ними й громадськістю. Фактично, політичне життя зводиться до сукупності комунікативних механізмів.

Сьогодні ця модель як ніколи актуальна.

Інформація та комунікація є не просто важливішими складовими політичної системи. Вони виступають кровоносною системою сучасної держави. З удосконаленням інформаційних технологій, політична система отримала можливість функціонувати набагато оперативніше, що дуже корисно для різноманітних державних служб.

Зі свого боку, пересічна людина здобула механізм додатково впливати на можновладців, починаючи від звернень до органів влади, і аж до голосування за допомогою інтернету, що здобуває дедалі більшу популярність в англо-саксонському світі.

Останнім часом посилюється політична боротьба на просторах мережі. Інтернет-технології широко використовуються в політичному, а особливо виборчому процесі.

Фактично, можна виділити своєрідний віртуальний тип політичних відносин.

Важливість ІТ у ході виборів підтвердила остання президентська кампанія в США. Доля найвпливовішої посади у світі, фактично вперше в історії Штатів, залежала від активності кандидатів у мережі.

Цю боротьбу Маккейн програв, як і президентські вибори загалом.

Офіційний передвиборчий сайт Обами був створений Крісом Х'юзом, одним з авторів соціальної мережі Facebook. На ньому розміщено розділ "Obama everywhere", "Обама всюди", який включав посилання на профілі Обами в популярних серед американців соціальних мережах Facebook, Flickr, Linkedіn, MySpace, Twitter, а також на ряд інших ресурсів, які могли б дати повний образ кандидата. Наприклад, на спеціальну добірку відео на YouTube.

Це дуже хороша агітація, на яку не потрібно витрачатися кожен раз, як для реклами на телебаченні, чи статей у пресі, чи аудіоматеріалів на радіо. Тільки кліп соліста гурту Black Eyed Pees "Yes We Can", у якому використані слова відомої промови Обами, переглянуло кілька мільйонів користувачів. Загалом, за даними соціологів, щонайменше 30% американських виборців подивилося хоча б один агітаційний ролик Обами на YouTube.

Також персональний сайт кандидата включав систему онлайн-пожертвувань та інтернет-магазин із символікою Обами.

У будь-якому разі, у сумі все спрацювало як прекрасний політичний індикатор успішного кандидата, який присутній буквально усюди. До того ж, він був спрямований насамперед на тих американців середнього віку, які вагались із власним вибором, але водночас дедалі активніше освоюють інтернет, приділяючи мережі стільки ж часу, скільки й телебаченню.

Чат-конференція із блогерами – фактично єдиний оригінальний хід, яким Маккейн відповів на активність Обами в мережі.

На пострадянському просторі ефективність інтернет-технологій є нижчою. Як твердять соціологи, для отримування політичної інформації люди віддають перевагу в основному телебаченню або друкованим ЗМІ.

Наприклад, за даними соціологів із центру Разумкова, інформацію про партії з інтернету отримують тільки 4% респондентів, натоміть із загальнонаціональної преси й телеканалів 40% та 86 % відповідно.

Але, виходячи з постійного зростанням кількості активних українських інтернет-користувачів, дане поле є надзвичайно перспективним для політичної гри. Вітчизняні політики, натхненні прикладом Обами й порадами власних політтехнологів, активно освоюють інтернет.

Загалом політичне інтернет-середовище України містить кілька основних каналів, які забезпечують зв'язок політичних діячів з електоратом. Особливості цих каналів розглянемо нижче.

Сайти політиків, партійні сайти, блоги

Уже за доброю традицією, кожна поважаюча себе партія повинна мати власний веб-ресурс. Україна тут не є винятком.

На сайтах партій можна знайти різну інформацію: від статуту й програми партії до банківських рахунків для благодійних внесків у парткасу. Відомі українські політики також мають персональні сайти, які виступають своєрідним майданчиком для існуючих та потенційних прихильників того чи іншого лідера.

Функція партійних сайтів загалом повинна бути ідеологічною, тобто формулювати основні напрямки діяльності партії. Персональні ж сторінки політиків несуть суто іміджеве навантаження.

Як данина моді, політики заводять власний блог: будь-то на спеціалізованому ресурсі, чи, наприклад, на сайтах популярних мережевих видань.

Рівень довіри користувачів до блогів, справді, досить високий. Окремі політики є досить активними блогерами, як от Анатолій Гриценко й Михайло Бродський, про що вони зізнаються в численних інтерв'ю. Однак, враховуючи зайнятість та інші фактори, не кожен політик має час/бажання/можливість вести власний блог самостійно. Тому природно, що блоги можуть бути колективним командним продуктом.

Блоги мають ряд переваг: можливість легко публікувати інформацію, відсутність будь-яких просторово-часових обмежень для виходу на реципієнта інформації. Головна їхня функція – оперативно донести до користувача позицію політика з певного питання. Зрештою, це ще один спосіб злити на когось компромат. Адже відомі випадки, коли пости в блогах ставали приводом для судових позовів.

"Авторські" статті в електронних ЗМІ

Це найтрадиційніший канал електронної комунікації із громадськістю. Слово "авторські" взято в лапки, оскільки так само зрозуміло, що часто дані матеріали пишуть помічники, спічрайтери, заступники тощо.

Мода на інтелектуальну публіцистику поширена як зі сторони влади, так і з боку опозиції. Високий попит у цій сфері з боку активних користувачів мережі, особливо тих, які тією чи іншою мірою пов'язані зі світом політики, зумовлює відповідну пропозицію.

Персональні інформаційні проекти

Особливу ставку на них зробили політтехнологи з БЮТ. Для України це відносно нове явище. Хоча, наприклад, у Росії такі речі вже давно успішно функціонують.

Класикою жанру був проект "За Путіна", на якому кожен користувач мережі міг залишити власний голос на підтримку Володимира Путіна. Розроблений під президентську кампанію, сайт продовжує успішно функціонувати й у даний час.

Щодо Тимошенко, то наразі запущено проект "України XXI століття" про який Юлія Володимирівна говорила ще в жовтні минулого року в інтерв'ю для "Дзеркала тижня".

Ресурс містить блок законопроектів, які відкриті для обговорення. Обравши відповідну опцію, можна проголосувати за те чи інше положення законопроекту, чи запропонувати своє. Як декларує БЮТ, його мета полягає в ухваленні за допомогою активної частини інтернет-аудиторії нової Конституції та пакета ключових для країни законів, що мають бути прийняті гіпотетичною пробютівською більшістю в парламенті вже нового скликання.

Цікаво, що аналогічний інтернет-проект уже існував. І називався він "Ідеальна країна". Але про це бютівське дітище його ж творці із часом, здається, забули. На початку минулого року права на сайт викупила Інтернет-партія України (ІПУ).

Такі проекти – здебільше іміджеві речі, на рівні аргументації під час ток-шоу: "У мене таке є, а у вас?"

Функцію ж підрахунку прихильників виконують простіші проекти, як згаданий "За Путіна", з алгоритмом дій: зайшов-підтримав-закрив. Там не потрібно думати над законами, формулюваннями чи вигадувати щось власне. Зрештою, пересічний користувач і не стане цього робити.

Сторінки в соціальних мережах

Facebook, Вконтакті, Twitter вже давно використовуються як елемент корпоративного бренда у світі політики. Окремі українські діячі недооцінюють ролі цих ресурсів у формуванні громадської думки загалом, та власного іміджу зокрема.

А даремно. Соціальні мережі сьогодні виконують потужну інформаційну та мобілізаційну функції.
Останні події в Тунісі та Єгипті навряд стали б можливими без Facebook і Twitter, які в умілих руках стали своєрідними органайзерами масових протестних акцій.

Сьогодні в російському інтернеті навіть поширений своєрідний жарт про те, що про події в аеропорту Домодєдово Медведєв дізнався з Twitter. Завдяки свідченням очевидців, які викладають інформацію у власному мікроблозі, у Twitter новини, справді, з'являються швидше, ніж в інформагенціях.

Досить активно соціальні мережі освоюють Сергій Тігіпко та Олег Тягнибок. Юлія Тимошенко нещодавно пообіцяла зареєструватись на Facebook чи Twitter.

* * *

Враховуючи постійне зростання української інтернет-аудиторії, якщо політик не є активним суб'єктом у світі соціальних мереж, блогосфері, електронній публіцистиці – це серйозне недопрацювання його команди.

Воно загрожує не лише втратою каналу комунікації з уже існуючими симпатиками. Існує загроза недорахуватися прихильників потенційних.

Василь Кедик, політолог, Івано-Франківськ

---

реклама: | єдиний гаманець | кредитка | міні кредитка | карта юніора | програма Бонус+ | робота | інтернет | соціальна карта | карта gold | море можливостей | нерухомість | авто-конфіскат | пенсійна карта | автоброкер | термінові грошові перекази | PrivatAssistance | страхування |

---

Підписатися на нові дописи

Джерела: http://www.pravda.com.ua/ http://article-blogger.blogspot.com/

Табачник вважає, що села на 100% забезпечені інтернетом

Міністр освіти і науки Дмитро Табачник вважає, що використання електронних версій підручників замість друкованих не становить загрози якості шкільної освіти в сільській місцевості.

Про це він сказав на прес-конференції.

"Аналіз вступної кампанії цього року показав, що 100% забезпечення молоді, навіть у сільській місцевості, Інтернетом існує", - сказав міністр.

Табачник зазначив, що рівень комп'ютеризації шкіл у сільській місцевості складає 86%, при цьому додав, що навіть якщо в школі немає Інтернету, учні 10 класів зможуть отримати до нього доступ самостійно.

Міністр не бачить проблеми в тому, щоб учні роздрукували кілька сторінок підручників, які до них ще не доставлені в друкованому вигляді.

Як відомо, в п'ятницю Міністерство освіти і науки почало доставку підручників у школи.

Відомство прогнозує завершення друку підручників за держзамовленням на 2010-2011 навчальний рік до листопада.

Для вирішення проблеми міністерство розмістило на своєму сайті електронні версії перших розділів підручників для 10 класу.

Українська народна партія вважає, що використання електронних версій підручників замість друкованих загрожує зниженням якості освіти в сільській місцевості.

---

Джерела: http://ua.korrespondent.net/ http://article-blogger.blogspot.com/