Голова Меджлісу, народний депутат від НУ-НС Мустафа Джемільов заявив, що з усіх президентів України найбільше уваги до проблем кримських татар було з боку Леоніда Кучми.
В інтерв'ю Главкому він зазначив, що серйозно проблеми кримських татар не вирішувалися при жодному Президентові, "але більш-менш адекватна увага до нас була з боку Леоніда Кучми".
"Ми на президентських виборах не підтримували Кучму, а тому він деякий час на нас дувся, не помічав. Але пізніше зрозумів значимість і важливість проблеми, створив Раду представників кримсько-татарського народу при Президентові. По суті, він ввів у правове поле Меджліс кримсько-татарського народу ", - заявив Джемілєв.
Крім того, за його словами, Кучма регулярно проводив зустрічі й давав доручення щодо вирішення тих чи інших питань. "Інша справа, що ці доручення на 90% в Криму саботувалися. Але, тим не менше, людина вживала якихось заходів", - сказав Джемілєв.
Він звернув увагу на те, що якщо при Кучмі зустрічі Президента з Меджлісом відбувалияс три-чотири рази на рік, то Віктор Ющенко за всю свою каденцію зустрівся з кримськими татарами тільки двічі. "Новий Президент також не балує нас увагою", - сказав Джемілєв.
Більше того, Джемілєв заявив, що Янукович пропонував йому перейти в коаліцію, а в обмін обіцяв швидше вирішувати проблеми кримських татар. "У нас з Президентом на цю тему була відверта розмова. Янукович говорив, що якщо я перейду в коаліцію, то проблеми кримських татар будуть вирішуватися швидше", - заявив Джемілєв.
"Я йому відповів, що був не проти, щоб фракція НУ-НС вступила в коаліцію. Я навіть підписував листа, який дає повноваження голові фракції Миколі Мартиненку вести про це переговори. Але зібрали всього 25 підписів. Якщо така ініціатива буде в майбутньому, я готовий ще раз підписатися ", - зазначив він.
Але однією з головних умов такого входження була відсутність там комуністів. "Тому Янукович сказав, що переформатування коаліції неможливе, в неї вступити можна тільки індивідуально, у вигляді" тушки ". Я відповів, що" тушкою "не стану. Я сам проти цього, проти цього і Меджліс кримсько-татарського народу", - розповів Джемілєв.
Він зазначив, що "вирішувати проблеми цілого народу Президенту потрібно незалежно від того, хто за кого голосував". "Влада повинна вживати всіх заходів для вирішення проблеми, і тоді народ, або частина народу, візьмуть позиції нової влади. Але таких кроків ми не бачимо", - сказав глава Меджлісу.
Як повідомлялося, 21 червня близько 100 кримчан виставили пікет біля будівлі Адміністрації Президента, після чого їм було зачитано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва, яким заборонялося проведення безстрокової акції біля будівлі адміністрації.
Пізніше прес-служба Президента України розповсюдила повідомлення, в якому зазначалося, що уповноважені представники Януковича вислухали вимоги пікетників і пообіцяли їх уважно розглянути.
статті про українську політику і не тільки
21.07.10
Джерело в керівництві Криму розповіло про цілі приїзду Лужкова
Мер Москви Юрій Лужков 24-25 липня відвідає Автономну республіку Крим, де проведе зустрічі з місцевою владою та візьме участь у святкуванні Дня Військово-морського флоту РФ.
Про це сьогодні, 21 липня, повідомило джерело в керівництві автономії. За його словами, в ході візиту планується підписати програму співпраці між урядом Москви і Радою міністрів Криму, а також програму співробітництва між урядом Москви і Севастопольською міською державною адміністрацією на 2011-2013 роки.
Джерело також поінформувало, що Лужков прибуде в аеропорт Сімферополь у суботу, 24 липня. Він зустрінеться у Верховній раді АР Крим з кримським спікером Володимиром Константиновим, потім відвідає уряд Криму, де проведе зустріч з головою Ради міністрів автономії Василем Джарти. Після цього планується підписання програми співпраці між урядом Москви і Радою міністрів Криму на 2011-2013 роки.
Після обіду Лужков вирушить до Севастополя, де планується його зустріч з головою Севастопольської міської державної адміністрації Валерієм Саратовим. Сторони мають намір підписати програму співпраці між урядом Москви і Севастопольською міською державною адміністрацією на 2011-2013 роки.
У Севастополі Лужков також відвідає штаб Чорноморського флоту Росії, де проведе зустріч з командувачем ЧФ РФ.
Після цього мер Москви на катері перепливе через Севастопольську бухту, і здійснить екскурсію на Михайлівську батарею.
На наступний день, 25 липня, Юрій Лужков візьме участь в урочистостях з нагоди Дня Військово-морського флоту РФ, які відбуватимуться в Севастопольській бухті з 9:00 до 11:40.
У цей день Лужков відвідає Будинок Москви в Севастополі, побуває на відкритті святкового концерту на площі Нахімова, а також відвідає Володимирський собор у Херсонесі.
Потім у мера Москви запланована екскурсія по меморіальному комплексу 35 берегова батарея.
За інформацією джерела, в другій половині дня Лужков вилетить до Москви.
Нагадаємо, раніше про приїзд до Криму Юрія Лужкова повідомив голова Севастопольської міської державної адміністрації Валерій Саратов. Крім того, сьогодні стало відомо про приїзд до Криму 25 липня прем'єр-міністра РФ Володимира Путіна.
19 липня, на прес-конференції в Москві Юрій Лужков заявив, що не змінив своєї думки про статус Севастополя. "Я свої заяви по Севастополю зробив осмислено і обґрунтовано - ніяких змін моєї позиції щодо статусу Севастополя немає і не буде", - сказав мер Москви.
У відповідь у Міністерстві закордонних справ України заявили, що заяви мера Москви Юрія Лужкова щодо статусу Севастополя йдуть врозріз з добросусідськими відносинами Києва і Москви.
***
Як повідомлялося, 11 травня 2008 року в Севастополі Лужков заявив, що це місто як військово-морська база СРСР і Росії ніколи не передавалося Україні і повинне бути повернене Росії.
У відповідь Служба безпеки України заборонила в'їзд Лужкову в країну, а Віктор Ющенко, що займав у той час пост Президента України, засудив заяви мера Москви.
У 2010 році, з приходом до влади Партії регіонів і Віктора Януковича, прізвище московського мера було викреслено з українських "чорних списків". 10 липня Лужков побував у Криму на святкуванні ювілею Президента України Віктора Януковича.
Про це сьогодні, 21 липня, повідомило джерело в керівництві автономії. За його словами, в ході візиту планується підписати програму співпраці між урядом Москви і Радою міністрів Криму, а також програму співробітництва між урядом Москви і Севастопольською міською державною адміністрацією на 2011-2013 роки.
Джерело також поінформувало, що Лужков прибуде в аеропорт Сімферополь у суботу, 24 липня. Він зустрінеться у Верховній раді АР Крим з кримським спікером Володимиром Константиновим, потім відвідає уряд Криму, де проведе зустріч з головою Ради міністрів автономії Василем Джарти. Після цього планується підписання програми співпраці між урядом Москви і Радою міністрів Криму на 2011-2013 роки.
Після обіду Лужков вирушить до Севастополя, де планується його зустріч з головою Севастопольської міської державної адміністрації Валерієм Саратовим. Сторони мають намір підписати програму співпраці між урядом Москви і Севастопольською міською державною адміністрацією на 2011-2013 роки.
У Севастополі Лужков також відвідає штаб Чорноморського флоту Росії, де проведе зустріч з командувачем ЧФ РФ.
Після цього мер Москви на катері перепливе через Севастопольську бухту, і здійснить екскурсію на Михайлівську батарею.
На наступний день, 25 липня, Юрій Лужков візьме участь в урочистостях з нагоди Дня Військово-морського флоту РФ, які відбуватимуться в Севастопольській бухті з 9:00 до 11:40.
У цей день Лужков відвідає Будинок Москви в Севастополі, побуває на відкритті святкового концерту на площі Нахімова, а також відвідає Володимирський собор у Херсонесі.
Потім у мера Москви запланована екскурсія по меморіальному комплексу 35 берегова батарея.
За інформацією джерела, в другій половині дня Лужков вилетить до Москви.
Нагадаємо, раніше про приїзд до Криму Юрія Лужкова повідомив голова Севастопольської міської державної адміністрації Валерій Саратов. Крім того, сьогодні стало відомо про приїзд до Криму 25 липня прем'єр-міністра РФ Володимира Путіна.
19 липня, на прес-конференції в Москві Юрій Лужков заявив, що не змінив своєї думки про статус Севастополя. "Я свої заяви по Севастополю зробив осмислено і обґрунтовано - ніяких змін моєї позиції щодо статусу Севастополя немає і не буде", - сказав мер Москви.
У відповідь у Міністерстві закордонних справ України заявили, що заяви мера Москви Юрія Лужкова щодо статусу Севастополя йдуть врозріз з добросусідськими відносинами Києва і Москви.
***
Як повідомлялося, 11 травня 2008 року в Севастополі Лужков заявив, що це місто як військово-морська база СРСР і Росії ніколи не передавалося Україні і повинне бути повернене Росії.
У відповідь Служба безпеки України заборонила в'їзд Лужкову в країну, а Віктор Ющенко, що займав у той час пост Президента України, засудив заяви мера Москви.
У 2010 році, з приходом до влади Партії регіонів і Віктора Януковича, прізвище московського мера було викреслено з українських "чорних списків". 10 липня Лужков побував у Криму на святкуванні ювілею Президента України Віктора Януковича.
Грузія проголосила 25 лютого Днем радянської окупації
Парламент Грузії сьогодні ухвалив рішення оголосити 25 лютого Днем радянській окупації. Як повідомляє РосБізнесКонсалтинг, з ініціативою відзначати День радянської окупації раніше виступив уряд Грузії.
Тепер в Грузії щорічно 25 лютого будуть приспущені державні прапори, оголошена хвилина мовчання у всіх держустановах, а також проходитимуть заходи в пам`ять жертв радянської окупації.
25 лютого 1921 р. у Тбілісі ввійшли частини Червоної Армії.
Раніше повідомлялося, що з нового навчального року в грузинських школах на додачу до звичайних підручників історії з`явиться посібник "200 років російської окупації": 1801 року було виголошено царський маніфест про приєднання царства Картлі-Кахеті до Російської імперії.
Тепер в Грузії щорічно 25 лютого будуть приспущені державні прапори, оголошена хвилина мовчання у всіх держустановах, а також проходитимуть заходи в пам`ять жертв радянської окупації.
25 лютого 1921 р. у Тбілісі ввійшли частини Червоної Армії.
Раніше повідомлялося, що з нового навчального року в грузинських школах на додачу до звичайних підручників історії з`явиться посібник "200 років російської окупації": 1801 року було виголошено царський маніфест про приєднання царства Картлі-Кахеті до Російської імперії.
Білорусь виклала компромат на Путіна – інформаційна війна в розпалі
Інформаційна війна Росії та Білорусі набирає обертів. Після скандальних фільмів «Хрещений батько» про злочини Олександра Лукашенка, які зявилисяна російських каналах, білоруська преса опублікувала компромат на Володимира Путіна.
Напередодні газета «Республіка», яка є офіційним органом ради міністрів Білорусії, опублікувала частину доповіді Бориса Нємцова «Путін. Підсумки. 10 років». Доповідь супроводжувалася гострими коментарями журналістки Тетяни Владимирової.
За словами журналіста видання, всі політичні теми, у тому числі на тему білорусько-російських взаємин, потрапляють з адміністрації Лукашенка. Доповідь Нємцова головному редактору «Республіки» нібито передали особисто від помічника Олександра Лукашенка, начальника головного ідеологічного управління адміністрації президента Білорусії Всеволода Янчевського.
Як відзначають білоруські експерти, Лукашенко, розпорядившись опублікувати компромат, завдав удару і по білоруському прем’єру Сергію Сидорському, якого, за чутками, Москва хотіла б бачити новим білоруським президентом. Адже з публікації виходить, що саме Рада міністрів, органом якого є «Республіка», критикує Путіна.
Сам Нємцов був украй здивований, що написану ним доповідь використовували в «істеричній війні компроматів двох авторитарних лідерів, що зарвалися». У громадській раді при адміністрації Лукашенка визнали, що інформаційна війна між Москвою і Мінськом йде, проте замовлення компромату на Путіна з боку Лукашенка не підтвердили.
Як відзначають експерти, головним своїм ворогом Лукашенко вважає саме Путіна, тому опублікований компромат спрямований саме проти нього. Як заявив колишній депутат палати представників, прихильник Лукашенко Сергій Костян, білоруська влада давно знала, що інформаційну атаку на Лукашенка ініціював особисто Путін, передає ТСН.
Напередодні, прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков заявив, що прем’єр не буде реагувати на публікацію в білоруській пресі витягів з доповіді Нємцова. Пєсков проте відзначив, що якість доповіді «залишає бажати кращого», і його «ангажованість не викликає сумнівів».
Інформаційна війна між Москвою і Мінськом почалася на початку червня, її приводом стали розбіжності з приводу входження Білорусі до Митного союзу і черговий виток «газової війни». 4 липня телеканал НТВ показав документальний фільм «Хрещений батька», в якому Лукашенко фактично звинуватили у фізичному усуненні своїх політичних опонентів і встановлення диктатури в країні. Відповіддю Білорусії стало інтерв’ю президента Грузії Михайла Саакашвілі, що з’явилося 15 липня на білоруському ТБ. Більша частина інтерв’ю була присвячена критиці російської зовнішньої політики.
У минулу п’ятницю телеканал НТВ показав фільм «Хрещений батько-2», в якому доповнив і розповсюдив висунуті проти Лукашенка звинувачення. Білоруський лідер цього разу прокоментував сюжет і заявив про свою впевненість у тому, що замовили компромат на нього російські колеги.
Як стало відомо напередодні, Білорусь 22 липня завдасть новий удар у відповідь по Росії в ході інформаційної війни, показавши телеінтерв’ю з президентом Латвії Валдісом Затлерсом.
Напередодні газета «Республіка», яка є офіційним органом ради міністрів Білорусії, опублікувала частину доповіді Бориса Нємцова «Путін. Підсумки. 10 років». Доповідь супроводжувалася гострими коментарями журналістки Тетяни Владимирової.
За словами журналіста видання, всі політичні теми, у тому числі на тему білорусько-російських взаємин, потрапляють з адміністрації Лукашенка. Доповідь Нємцова головному редактору «Республіки» нібито передали особисто від помічника Олександра Лукашенка, начальника головного ідеологічного управління адміністрації президента Білорусії Всеволода Янчевського.
Як відзначають білоруські експерти, Лукашенко, розпорядившись опублікувати компромат, завдав удару і по білоруському прем’єру Сергію Сидорському, якого, за чутками, Москва хотіла б бачити новим білоруським президентом. Адже з публікації виходить, що саме Рада міністрів, органом якого є «Республіка», критикує Путіна.
Сам Нємцов був украй здивований, що написану ним доповідь використовували в «істеричній війні компроматів двох авторитарних лідерів, що зарвалися». У громадській раді при адміністрації Лукашенка визнали, що інформаційна війна між Москвою і Мінськом йде, проте замовлення компромату на Путіна з боку Лукашенка не підтвердили.
Як відзначають експерти, головним своїм ворогом Лукашенко вважає саме Путіна, тому опублікований компромат спрямований саме проти нього. Як заявив колишній депутат палати представників, прихильник Лукашенко Сергій Костян, білоруська влада давно знала, що інформаційну атаку на Лукашенка ініціював особисто Путін, передає ТСН.
Напередодні, прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков заявив, що прем’єр не буде реагувати на публікацію в білоруській пресі витягів з доповіді Нємцова. Пєсков проте відзначив, що якість доповіді «залишає бажати кращого», і його «ангажованість не викликає сумнівів».
Інформаційна війна між Москвою і Мінськом почалася на початку червня, її приводом стали розбіжності з приводу входження Білорусі до Митного союзу і черговий виток «газової війни». 4 липня телеканал НТВ показав документальний фільм «Хрещений батька», в якому Лукашенко фактично звинуватили у фізичному усуненні своїх політичних опонентів і встановлення диктатури в країні. Відповіддю Білорусії стало інтерв’ю президента Грузії Михайла Саакашвілі, що з’явилося 15 липня на білоруському ТБ. Більша частина інтерв’ю була присвячена критиці російської зовнішньої політики.
У минулу п’ятницю телеканал НТВ показав фільм «Хрещений батько-2», в якому доповнив і розповсюдив висунуті проти Лукашенка звинувачення. Білоруський лідер цього разу прокоментував сюжет і заявив про свою впевненість у тому, що замовили компромат на нього російські колеги.
Як стало відомо напередодні, Білорусь 22 липня завдасть новий удар у відповідь по Росії в ході інформаційної війни, показавши телеінтерв’ю з президентом Латвії Валдісом Затлерсом.
Візити Кирила на три чверті політичні, а лише на чверть – пастирські, – УПЦ (КП)
Перед візитом Патріарха Кирила в Україну знову зазвучала дискусія щодо того, яку мету він переслідує – пастирську чи політичну. «З досвіду минулих візитів ми можемо бачити, що вони на три чверті були політичні, а лише на чверть – пастирські» – відзначив голова Інформаційного управління Київської Патріархії єпископ Васильківський Євстратій.
«За минулий рік у публічній позиції Московського Патріарха мало що змінилося, а тому підстав вважати, що нинішній візит стане лише пастирським – немає».
Як зазначив єпископ, після виборів до влади в Україні прийшли політики, прихильні до Російської Церкви, тому Патріарх Кирил, очевидно, спробує зробити все можливе, щоби посилити свій вплив на них. «Бо він звик, що в Росії все залежить від влади, а тому для вирішення всіх проблем потрібно домовлятися саме з нею. Проте, Україна – не Росія, і українська влада не може не враховувати багатоконфесійність держави», – відзначив владика.
Речник Київської Патріархії також звернув увагу на пропаговану Патріархом Кирилом концепцію «руського світу». «Ця концепція, так, як її викладає Патріарх Кирил – модернізований варіант теорії про те, що Москва є третім Римом. Тобто це імперська концепція. Вона покликана дати відповідь, як будувати оновлену Російську імперію в умовах глобалізованого світу ХХІ століття.
Але ж це – політика! При чому політика ворожа щодо основ української державності, нашої незалежності. Русь дійсно хрестилася у Києві – але за тисячу років відбулося дуже багато змін. Український і російський народи – братні, але різні. Тому концепція «руського міра» така само політична утопія, як і панславістська концепція ХІХ ст.»
Щодо звинувачень у політичній зацікавленості критиків візиту, то єпископ Євстратій сказав для Церква.info: «Про політичні пріоритети приїздів патріарха Кирила в Україну говоримо не тільки ми. Такі самі оцінки давали візитам й світські експерти, при чому як в Україні, так і в Росії. Такі ж оцінки дають у переважній більшості й журналісти. Тому переконаний, що ці оцінки є більш-менш об’єктивними.
Що ж стосується критиків нашої позиції, які говорять, що Київський патріархат «створений політиками», тому й нібито бачить у всьому політику, то слід зазначити, що ці критики єрархічно залежні від Московського патріарха. Тобто вони є прямо або опосередковано його підлеглими. Тому за своїми посадами вони зобов’язані захищати позиції патріарха Кирила – щоб їх не звинуватили у нелояльності. Дехто робить це щиро, дехто – лише в силу обов’язку, маючи інші думки з цього приводу. Але перед журналістами, публічно, вони цього ніколи не визнають».
«Хотілося б помилитися у своїх оцінках, і щоби візит патріарха Кирила був дійсно пастирським. Але вже сама підготовка, план заходів, різна інформація про зустрічі з політиками, тощо, підтверджують, що політична складова візиту буде ще більша, аніж у минулий раз. І не обов’язково, щоб вона була публічною – важлива частина візиту, зустрічей, домовленостей залишиться поза увагою ЗМІ та широкої аудиторії. Проте немає нічого таємного, що не стало би явним, і нічого закритого, що не відкрилося б. Патріарх приїде і поїде, а Україна житиме своїм життям – з повагою до інших, але самостійно» – підсумував єпископ Євстратій.
«За минулий рік у публічній позиції Московського Патріарха мало що змінилося, а тому підстав вважати, що нинішній візит стане лише пастирським – немає».
Як зазначив єпископ, після виборів до влади в Україні прийшли політики, прихильні до Російської Церкви, тому Патріарх Кирил, очевидно, спробує зробити все можливе, щоби посилити свій вплив на них. «Бо він звик, що в Росії все залежить від влади, а тому для вирішення всіх проблем потрібно домовлятися саме з нею. Проте, Україна – не Росія, і українська влада не може не враховувати багатоконфесійність держави», – відзначив владика.
Речник Київської Патріархії також звернув увагу на пропаговану Патріархом Кирилом концепцію «руського світу». «Ця концепція, так, як її викладає Патріарх Кирил – модернізований варіант теорії про те, що Москва є третім Римом. Тобто це імперська концепція. Вона покликана дати відповідь, як будувати оновлену Російську імперію в умовах глобалізованого світу ХХІ століття.
Але ж це – політика! При чому політика ворожа щодо основ української державності, нашої незалежності. Русь дійсно хрестилася у Києві – але за тисячу років відбулося дуже багато змін. Український і російський народи – братні, але різні. Тому концепція «руського міра» така само політична утопія, як і панславістська концепція ХІХ ст.»
Щодо звинувачень у політичній зацікавленості критиків візиту, то єпископ Євстратій сказав для Церква.info: «Про політичні пріоритети приїздів патріарха Кирила в Україну говоримо не тільки ми. Такі самі оцінки давали візитам й світські експерти, при чому як в Україні, так і в Росії. Такі ж оцінки дають у переважній більшості й журналісти. Тому переконаний, що ці оцінки є більш-менш об’єктивними.
Що ж стосується критиків нашої позиції, які говорять, що Київський патріархат «створений політиками», тому й нібито бачить у всьому політику, то слід зазначити, що ці критики єрархічно залежні від Московського патріарха. Тобто вони є прямо або опосередковано його підлеглими. Тому за своїми посадами вони зобов’язані захищати позиції патріарха Кирила – щоб їх не звинуватили у нелояльності. Дехто робить це щиро, дехто – лише в силу обов’язку, маючи інші думки з цього приводу. Але перед журналістами, публічно, вони цього ніколи не визнають».
«Хотілося б помилитися у своїх оцінках, і щоби візит патріарха Кирила був дійсно пастирським. Але вже сама підготовка, план заходів, різна інформація про зустрічі з політиками, тощо, підтверджують, що політична складова візиту буде ще більша, аніж у минулий раз. І не обов’язково, щоб вона була публічною – важлива частина візиту, зустрічей, домовленостей залишиться поза увагою ЗМІ та широкої аудиторії. Проте немає нічого таємного, що не стало би явним, і нічого закритого, що не відкрилося б. Патріарх приїде і поїде, а Україна житиме своїм життям – з повагою до інших, але самостійно» – підсумував єпископ Євстратій.
Вступна кампанія-2010: черги породжують хабарі
“За сьогодні пройшло лише чоловік 200... Якась каша... Спочатку треба постояти в цій довжелезній черзі, а потім всередині ще дві. Кажуть, можна заплатити й пройти без черги...”
Під час вступної кампанії 2009 проблемою №1 були пільговики. Цього року абітурієнти вистоюють у величезних чергах до приймальних комісій. Здати документи в один день і в один вуз намагаються сотні, а подекуди й тисячі вступників. Складати списки починають з 4-ї ранку, а в деяких університетах батьки несуть нічну варту, щоб наступного ранку всі заходили “по-чесному”. Та це не завжди спрацьовує.
Цього року за ініціативою Міністерства освіти і науки термін прийому документів у виші скоротився до двох тижнів (минулорічні вступники мали місяць). А на спеціальності, які вимагають творчого конкурсу чи внутрішніх іспитів (пожежники, фізкультурники, міліціонери) взагалі відвели лише тиждень. Спекотна погода та скорочені терміни реєстрації спровокували в перші дні хаос біля приймальних комісій, абітурієнти непритомніли, а вистоювати в черзі на вулиці в середньому доводилося до 9 годин. Можна було б звинуватити у величезних чергах і самих абітурієнтів, котрі кинулися здавати документи в перші ж дні. Але минув майже тиждень від початку роботи приймальних комісій, а черги не зменшилися.
Мій колега щоранку проїжджає повз Київський національний лінгвістичний університет. За декілька днів з початку роботи приймальної комісії він устиг побачити там і сварки, і бійки, і навіть загони міліції. Каже, що о шостій ранку, під будівлею університету вже стабільно чергує сотня осіб.
Ми прийшли до стін КНЛУ близько обіду. Усі “сидячі” місця – тобто парапети щільно заповнені вступниками та їхніми батьками. Кому не лишилося місця, змучено стоять осторонь.
– Учора я прийшла о 6-й ранку, була а черзі 441-а, але за день устигла тільки взяти бланки, заяви. Тут найгірша організація. Називають мій номер, моя черга пройти за заявою, а я не можу фізично протиснутися, тому що переді мною щільний кордон зі спин, – бідкається вступниця киянка Ольга. – Сьогодні мені просто треба віддати папку, і я не знаю, скільки доведеться сидіти.
Ольга хоче подавати документи на два факультети, а це дві різні черги. Тож аби не стояти декілька днів, навчена досвідом своєї подруги, дівчина бере з собою групу підтримки –товариша Олександра, який записався в другу чергу.
– Ми приїхали о шостій ранку. Я записався 1459-м, – розповідає Олександр. – Двері відчинилися о 9.00, але запускати почали близько 10.00. Учора приймальна комісія закрилася в 16.00, а не о 18.00. Безлад! Батьки стоять під дверима, репетують, панікують. За сьогодні пройшло лише чоловік 200. Звідкись узялося 30 незрозумілих списків... Якась каша... Спочатку треба постояти в цій довжелезній черзі, а потім всередині ще дві. Кажуть, можна заплатити й пройти без черги, скільки це коштує – не знаю, але багато.
– У Наргоспі за те, щоб подати документи за 5 хвилин, беруть 300 гривень – стверджує Ольга.
...До приймальної комісії Національного медичного університету ім. О.Богомольця чергу займали ще з 12-ї ночі з середи на четвер, тобто в перший день прийому. О 7-й ранку родичка моєї подруги вже отримала номер 804. Слід віддати належне комісії – перший день вони працювали до 3-ї години ночі. Але номеру 804 вдалося віддати документи тільки наступного дня близько 23-ї години. Працівники приймальних комісій іноді просто зривалися на вступників.
– Ще раз зробиш помилку – геть підеш звідси, – кричать вони на вступника, який по необачності при заповненні заяви переплутав якісь графи.
Розповідають, як майбутні медики роблять бізнес на абітурієнтах. У приймальних комісіях медуніверситету працюють студенти. Вони виділяються серед натовпу білими халатами. Тож двоє студентів виходять чи то подихати свіжим повітрям, чи то перекурити, а потім халат одного з них дістається абітурієнту, якому треба якомога швидше потрапити всередину приміщення, де стоїть нова черга, менша, з декількох сотень осіб. Кажуть, за таку “переправу” лише всередину будівлі студенти беруть 100 грн.
– Стільки “замордованих”, розлючених, знервованих абітурієнтів та батьків я ще не бачила. Черги – кінця-краю не видно, – розповідає моя подруга Ірина, яка вступає на другу вищу освіту до Податкової академії в Ірпені. – Комісія приймає одну людину майже годину. «Мажорних» дітей хоч відбавляй. Вони заходять з батьками-дядьками за ручку, без черги. “Прості смертні” нарешті не витримують і кажуть: “Ми все розуміємо, що ви маєте зв’язки, ну, давайте, хоч через одного заходитиме – “прості” і “блатні” …”
...Парапети під Києво-Могилянською академією щільно заповнені людом. Поряд розмістився пересувний лоток зі швидкою їжею і напоями: пиріжки, снікерси, вода, соки.
Олена з мамою приїхали вступати до академії з Червонограда, що на Львівщині. Минулого тижня в перші дні прийому вони штурмували Львівський національний університет ім. І. Франка.
– Там були не просто черги. Там був потік, маса, яка тебе несла. Такий хаос, ажіотаж. Ми два дня прочекали, щоб нарешті здати документи.
Звідти подалися до столиці. Весь учорашній день і півдня сьогодні здавали документи в Національний педагогічний університет ім. М.Драгоманова. Сьогодні Могиляка. А попереду ще лінгвістичний і Шевченка.
– Добре, що є можливість поселитися в знайомих у Києві, – радіє мати. – А так не уявляю, де б ми жили. Ось я особисто не розумію, чому не можна було організувати якусь реєстрацію через Інтернет. Усі дані, результати ЗНО ми дізнавалися звідти. Можна ж було завчасно організувати таку процедуру і не було б черг.
До речі, деякі вузи таки використали можливості Інтернету.
– Київський національний університет Т.Шевченка запропонував робити он-лайн реєстрацію, – розповідає голова правління громадської мережі “Опора” Ольга Айвазовська. – Після того абітурієнт приходить, і йому потрібно витратити лише 15 хвилин на подачу документів. Це можна було б передбачити усім вишам. Але зробили це одиниці. Проблема не тільки в тому, щоб вистояти чергу. Одна з абітурієнток, яка вступала до Київського національного торговельно-економічного університету, вистояла в черзі 10 годин. Вона планувала подати документи одразу на дві спеціальності, що дозволено умовами прийому. Поте в приймальній комісії їй відмовили і запропонували написати заяву лише на один фах, а на наступний день прийти повторно, вистоявши таку саму чергу, щоб подати документи на іншу. Це є прямим порушенням прав абітурієнта. Крім того, уже 16 липня черга в цей ВНЗ була сформована з 3040 осіб. Батьки на вулиці намагалися впорядкувати ситуацію та почали складати список абітурієнтів, але в приймальній комісії наголосили, що ніякі списки не чинні й готові викликати міліцію, щоб припинити самовільне їх складання. У результаті ті абітурієнти, які вже другу добу намагалися в порядку складеного списку потрапити до стін вузу, зчепилися з новоприбулими, котрі планували заходити в порядку живої черги. Це призвело до скандалів та бійок. Батьки скаржаться, що приймальна комісія працює до 17.00, тоді як робочий день триває до 18.00.
Айвазовська констатує, що більшість вузів не були готові до напливу абітурієнтів. У Тернопільському державному медичному університеті ім. І.Горбачевського за один день прийняли лише 100 заяв, тоді як черга налічувала близько 600 охочих. Опрацьовують документи лише п’ятеро осіб, пропускна спроможність кожного працівника приймальної комісії за день не перевищує 20 абітурієнтів. На сьогодні ситуація не змінилася: черга ще більша, а працівників так і залишається п’ятеро. Хоча жодних фінансових вливань залучення більшої кількості працівників комісій не потребує. Можна легко залучити студентів чи аспірантів.
У Харківській національній юридичній академії ім. Ярослава Мудрого чотири чоловіки приймають документи, але є тільки один комп’ютер, який за цією системою вступу є необхідним для перевірки додатку до сертифікату ЗНО по базі даних.
– Часто в самих вузах хочуть запровадити якісь додаткові стягнення, – наголошує Айвазовська. – У Черкаському медколеджі за 20 грн. продають абітурієнтам папки з ручкою, файлом і т.д. як “обов’язковий набір”, хоча цього в жодному разі не повинно бути. Є випадки, коли одночасно пропонується писати заяви на державну форму замовлення і на контракт. Це пряме порушення права абітурієнта. Адже спочатку формується конкурс загальний, а потім ті, хто не пройшов на державне замовлення, мають право навчатися на контракті.
Координатор громадської ініціативи „Студентський захист” Андрій Черних вважає, що Кабмін має прийняти рішення про продовження термінів вступної кампанії і збільшити на два тижні термін подачі вступниками документів до вузів.
– Рішення про продовження часу для подачі документів до вузів заспокоїть абітурієнтів та їхніх батьків і сприятиме налагодженню більш організованого процесу вступної кампанії, – наголошує Черних. – Крім того, вузи й абітурієнти ще не мають інформації про державне замовлення на 2010–2011 роки і не можуть прийняти виважене рішення про вибір відповідного вузу та факультету.
Наказ №706 “Про державне замовлення на підготовку та випуск фахівців з вищою освітою у 2010 році” міністр освіти і науки Дмитро Табачник підписав тільки 16 липня, після офіційного старту вступної кампанії. Представникам вузів через сайт МОН пропонували приїхати до Києва 19 та 20 липня, щоб отримати дані щодо обсягів. У минулі роки, ця інформація була у відкритому доступі й оприлюднювалася на сайті міністерства, на сьогодні її досі не опубліковано.
...Після селекторної наради з ректорами Табачник заявив, що термін прийому документів не буде збільшено і запевнив, що з наступного понеділка черг в університетах уже не буде. А під час вступної кампанії 2011 року Міносвіти все ж таки планує запровадити електронну форму прийому заяв до вузів.
P.S. Сьогодні на засіданні уряду прем’єр Микола Азаров заявив про необхідність продовження на два тижні термінів вступної кампанії до ВНЗ і вказав Табачнику на недосконалу організацію вступної кампанії “Небачені черги до вступних комісій популярних університетів та інститутів, знаєте, більше свідчать не про збільшення потягу до знань, а про те, що якось неправильно організували процес самі ВНЗ та Міністерство освіти. Я попереджаю міністра Табачника, що ситуацію треба виправити”, - наголосив Азаров.
Анна Ященко
Під час вступної кампанії 2009 проблемою №1 були пільговики. Цього року абітурієнти вистоюють у величезних чергах до приймальних комісій. Здати документи в один день і в один вуз намагаються сотні, а подекуди й тисячі вступників. Складати списки починають з 4-ї ранку, а в деяких університетах батьки несуть нічну варту, щоб наступного ранку всі заходили “по-чесному”. Та це не завжди спрацьовує.
Цього року за ініціативою Міністерства освіти і науки термін прийому документів у виші скоротився до двох тижнів (минулорічні вступники мали місяць). А на спеціальності, які вимагають творчого конкурсу чи внутрішніх іспитів (пожежники, фізкультурники, міліціонери) взагалі відвели лише тиждень. Спекотна погода та скорочені терміни реєстрації спровокували в перші дні хаос біля приймальних комісій, абітурієнти непритомніли, а вистоювати в черзі на вулиці в середньому доводилося до 9 годин. Можна було б звинуватити у величезних чергах і самих абітурієнтів, котрі кинулися здавати документи в перші ж дні. Але минув майже тиждень від початку роботи приймальних комісій, а черги не зменшилися.
Мій колега щоранку проїжджає повз Київський національний лінгвістичний університет. За декілька днів з початку роботи приймальної комісії він устиг побачити там і сварки, і бійки, і навіть загони міліції. Каже, що о шостій ранку, під будівлею університету вже стабільно чергує сотня осіб.
Ми прийшли до стін КНЛУ близько обіду. Усі “сидячі” місця – тобто парапети щільно заповнені вступниками та їхніми батьками. Кому не лишилося місця, змучено стоять осторонь.
– Учора я прийшла о 6-й ранку, була а черзі 441-а, але за день устигла тільки взяти бланки, заяви. Тут найгірша організація. Називають мій номер, моя черга пройти за заявою, а я не можу фізично протиснутися, тому що переді мною щільний кордон зі спин, – бідкається вступниця киянка Ольга. – Сьогодні мені просто треба віддати папку, і я не знаю, скільки доведеться сидіти.
Ольга хоче подавати документи на два факультети, а це дві різні черги. Тож аби не стояти декілька днів, навчена досвідом своєї подруги, дівчина бере з собою групу підтримки –товариша Олександра, який записався в другу чергу.
– Ми приїхали о шостій ранку. Я записався 1459-м, – розповідає Олександр. – Двері відчинилися о 9.00, але запускати почали близько 10.00. Учора приймальна комісія закрилася в 16.00, а не о 18.00. Безлад! Батьки стоять під дверима, репетують, панікують. За сьогодні пройшло лише чоловік 200. Звідкись узялося 30 незрозумілих списків... Якась каша... Спочатку треба постояти в цій довжелезній черзі, а потім всередині ще дві. Кажуть, можна заплатити й пройти без черги, скільки це коштує – не знаю, але багато.
– У Наргоспі за те, щоб подати документи за 5 хвилин, беруть 300 гривень – стверджує Ольга.
...До приймальної комісії Національного медичного університету ім. О.Богомольця чергу займали ще з 12-ї ночі з середи на четвер, тобто в перший день прийому. О 7-й ранку родичка моєї подруги вже отримала номер 804. Слід віддати належне комісії – перший день вони працювали до 3-ї години ночі. Але номеру 804 вдалося віддати документи тільки наступного дня близько 23-ї години. Працівники приймальних комісій іноді просто зривалися на вступників.
– Ще раз зробиш помилку – геть підеш звідси, – кричать вони на вступника, який по необачності при заповненні заяви переплутав якісь графи.
Розповідають, як майбутні медики роблять бізнес на абітурієнтах. У приймальних комісіях медуніверситету працюють студенти. Вони виділяються серед натовпу білими халатами. Тож двоє студентів виходять чи то подихати свіжим повітрям, чи то перекурити, а потім халат одного з них дістається абітурієнту, якому треба якомога швидше потрапити всередину приміщення, де стоїть нова черга, менша, з декількох сотень осіб. Кажуть, за таку “переправу” лише всередину будівлі студенти беруть 100 грн.
– Стільки “замордованих”, розлючених, знервованих абітурієнтів та батьків я ще не бачила. Черги – кінця-краю не видно, – розповідає моя подруга Ірина, яка вступає на другу вищу освіту до Податкової академії в Ірпені. – Комісія приймає одну людину майже годину. «Мажорних» дітей хоч відбавляй. Вони заходять з батьками-дядьками за ручку, без черги. “Прості смертні” нарешті не витримують і кажуть: “Ми все розуміємо, що ви маєте зв’язки, ну, давайте, хоч через одного заходитиме – “прості” і “блатні” …”
...Парапети під Києво-Могилянською академією щільно заповнені людом. Поряд розмістився пересувний лоток зі швидкою їжею і напоями: пиріжки, снікерси, вода, соки.
Олена з мамою приїхали вступати до академії з Червонограда, що на Львівщині. Минулого тижня в перші дні прийому вони штурмували Львівський національний університет ім. І. Франка.
– Там були не просто черги. Там був потік, маса, яка тебе несла. Такий хаос, ажіотаж. Ми два дня прочекали, щоб нарешті здати документи.
Звідти подалися до столиці. Весь учорашній день і півдня сьогодні здавали документи в Національний педагогічний університет ім. М.Драгоманова. Сьогодні Могиляка. А попереду ще лінгвістичний і Шевченка.
– Добре, що є можливість поселитися в знайомих у Києві, – радіє мати. – А так не уявляю, де б ми жили. Ось я особисто не розумію, чому не можна було організувати якусь реєстрацію через Інтернет. Усі дані, результати ЗНО ми дізнавалися звідти. Можна ж було завчасно організувати таку процедуру і не було б черг.
До речі, деякі вузи таки використали можливості Інтернету.
– Київський національний університет Т.Шевченка запропонував робити он-лайн реєстрацію, – розповідає голова правління громадської мережі “Опора” Ольга Айвазовська. – Після того абітурієнт приходить, і йому потрібно витратити лише 15 хвилин на подачу документів. Це можна було б передбачити усім вишам. Але зробили це одиниці. Проблема не тільки в тому, щоб вистояти чергу. Одна з абітурієнток, яка вступала до Київського національного торговельно-економічного університету, вистояла в черзі 10 годин. Вона планувала подати документи одразу на дві спеціальності, що дозволено умовами прийому. Поте в приймальній комісії їй відмовили і запропонували написати заяву лише на один фах, а на наступний день прийти повторно, вистоявши таку саму чергу, щоб подати документи на іншу. Це є прямим порушенням прав абітурієнта. Крім того, уже 16 липня черга в цей ВНЗ була сформована з 3040 осіб. Батьки на вулиці намагалися впорядкувати ситуацію та почали складати список абітурієнтів, але в приймальній комісії наголосили, що ніякі списки не чинні й готові викликати міліцію, щоб припинити самовільне їх складання. У результаті ті абітурієнти, які вже другу добу намагалися в порядку складеного списку потрапити до стін вузу, зчепилися з новоприбулими, котрі планували заходити в порядку живої черги. Це призвело до скандалів та бійок. Батьки скаржаться, що приймальна комісія працює до 17.00, тоді як робочий день триває до 18.00.
Айвазовська констатує, що більшість вузів не були готові до напливу абітурієнтів. У Тернопільському державному медичному університеті ім. І.Горбачевського за один день прийняли лише 100 заяв, тоді як черга налічувала близько 600 охочих. Опрацьовують документи лише п’ятеро осіб, пропускна спроможність кожного працівника приймальної комісії за день не перевищує 20 абітурієнтів. На сьогодні ситуація не змінилася: черга ще більша, а працівників так і залишається п’ятеро. Хоча жодних фінансових вливань залучення більшої кількості працівників комісій не потребує. Можна легко залучити студентів чи аспірантів.
У Харківській національній юридичній академії ім. Ярослава Мудрого чотири чоловіки приймають документи, але є тільки один комп’ютер, який за цією системою вступу є необхідним для перевірки додатку до сертифікату ЗНО по базі даних.
– Часто в самих вузах хочуть запровадити якісь додаткові стягнення, – наголошує Айвазовська. – У Черкаському медколеджі за 20 грн. продають абітурієнтам папки з ручкою, файлом і т.д. як “обов’язковий набір”, хоча цього в жодному разі не повинно бути. Є випадки, коли одночасно пропонується писати заяви на державну форму замовлення і на контракт. Це пряме порушення права абітурієнта. Адже спочатку формується конкурс загальний, а потім ті, хто не пройшов на державне замовлення, мають право навчатися на контракті.
Координатор громадської ініціативи „Студентський захист” Андрій Черних вважає, що Кабмін має прийняти рішення про продовження термінів вступної кампанії і збільшити на два тижні термін подачі вступниками документів до вузів.
– Рішення про продовження часу для подачі документів до вузів заспокоїть абітурієнтів та їхніх батьків і сприятиме налагодженню більш організованого процесу вступної кампанії, – наголошує Черних. – Крім того, вузи й абітурієнти ще не мають інформації про державне замовлення на 2010–2011 роки і не можуть прийняти виважене рішення про вибір відповідного вузу та факультету.
Наказ №706 “Про державне замовлення на підготовку та випуск фахівців з вищою освітою у 2010 році” міністр освіти і науки Дмитро Табачник підписав тільки 16 липня, після офіційного старту вступної кампанії. Представникам вузів через сайт МОН пропонували приїхати до Києва 19 та 20 липня, щоб отримати дані щодо обсягів. У минулі роки, ця інформація була у відкритому доступі й оприлюднювалася на сайті міністерства, на сьогодні її досі не опубліковано.
...Після селекторної наради з ректорами Табачник заявив, що термін прийому документів не буде збільшено і запевнив, що з наступного понеділка черг в університетах уже не буде. А під час вступної кампанії 2011 року Міносвіти все ж таки планує запровадити електронну форму прийому заяв до вузів.
P.S. Сьогодні на засіданні уряду прем’єр Микола Азаров заявив про необхідність продовження на два тижні термінів вступної кампанії до ВНЗ і вказав Табачнику на недосконалу організацію вступної кампанії “Небачені черги до вступних комісій популярних університетів та інститутів, знаєте, більше свідчать не про збільшення потягу до знань, а про те, що якось неправильно організували процес самі ВНЗ та Міністерство освіти. Я попереджаю міністра Табачника, що ситуацію треба виправити”, - наголосив Азаров.
Анна Ященко
Опозиція хоче знати, хто заплатив за трансляцію виступу Кирила на УТ-1
Народний депутат від групи “За Україну!”, член Комітету Верховної Ради з питань культури і духовності Ярослав КЕНДЗЬОР вимагає оприлюднити інформацію, за які кошти була здійсненна пряма трансляція на Першому національному телеканалі виступу патріарха Московського і всія Русі КИРИЛА в Одесі, яка тривала з 08.30 до 12.00.
Про це йдеться в депутатському зверненні Я.КЕНДЗЬОРА, яке він направив до Державного комітету з питань телебачення і радіомовлення України, повідомили УНІАН у прес-службі партії “За Україну!”.
Депутат зазначив, що візит російського патріарха здійснюється практично за рахунок державного бюджету України. «Безпрецедентні заходи охорони, у яких задіяні тисячі працівників міліції, прямі трансляції на державному телебаченні й інші заходи, що супроводжують візит російського патріарха, коштують українських платникам податків сотні мільйонів гривень», - наголосив член групи «За Україну!».
Також Я.КЕНДЗЬОР зауважив, що візит московського патріарха не є пастирський. «Цілком зрозуміло, що цей візит є політичним. Московський патріарх, який у своїх виступах розповідає про «єдіний народ», виконує політичну агітаційну місію», - заявив депутат.
Як повідомлялося, сьогодні 21 липня, патріарх Московський КИРИЛ освятив в Одесі Спасо-Преображенський кафедральний собор. УТ-1 транслював захід 3,5 години.
Про це йдеться в депутатському зверненні Я.КЕНДЗЬОРА, яке він направив до Державного комітету з питань телебачення і радіомовлення України, повідомили УНІАН у прес-службі партії “За Україну!”.
Депутат зазначив, що візит російського патріарха здійснюється практично за рахунок державного бюджету України. «Безпрецедентні заходи охорони, у яких задіяні тисячі працівників міліції, прямі трансляції на державному телебаченні й інші заходи, що супроводжують візит російського патріарха, коштують українських платникам податків сотні мільйонів гривень», - наголосив член групи «За Україну!».
Також Я.КЕНДЗЬОР зауважив, що візит московського патріарха не є пастирський. «Цілком зрозуміло, що цей візит є політичним. Московський патріарх, який у своїх виступах розповідає про «єдіний народ», виконує політичну агітаційну місію», - заявив депутат.
Як повідомлялося, сьогодні 21 липня, патріарх Московський КИРИЛ освятив в Одесі Спасо-Преображенський кафедральний собор. УТ-1 транслював захід 3,5 години.
У Харкові з'явився пародійний двійник офіційного сайту міськради
З’явився двійник офіційного сайту Харківської міської ради під назвою «Офіційний сервер Харківської окупаційної влади».
Як передає кореспондент УНІАН, сайт-двійник майже повістю зберігає структуру прототипа, включаючи і схожість електронної адреси. Вони відрізняються лише одним символом: c1ty.kharkov.ua замість city.kharkov.ua
Сайт-двійник виходить російською мовою, носить пародійний характер і має трохи спрощений вигляд. Він насичений фотографіями, агітаційними матеріалами з критикою нинішньої влади Харкова.
Зокрема, рубрика «Документи» має такі сторінки: «О сайте», «Судебные материалы», «Харьковский концлагерь культуры и отдыха им. Горького», «Для вас, малыши!», «Акции и пикеты», «Оккупанты Харькова глазами мирового сообщества».
«Цей сайт покликаний замінити застарілий і брехливий сайт http://city.kharkov.ua На цьому сайті ви знайдете те, чого ніколи не знайдете на прототипі: правду», - заявляють творці пародійного сайту-двійника.
Водночас, днями офіційний (справжній) сайт Харківської міськради повністю оновив свій дизайн.
Як передає кореспондент УНІАН, сайт-двійник майже повістю зберігає структуру прототипа, включаючи і схожість електронної адреси. Вони відрізняються лише одним символом: c1ty.kharkov.ua замість city.kharkov.ua
Сайт-двійник виходить російською мовою, носить пародійний характер і має трохи спрощений вигляд. Він насичений фотографіями, агітаційними матеріалами з критикою нинішньої влади Харкова.
Зокрема, рубрика «Документи» має такі сторінки: «О сайте», «Судебные материалы», «Харьковский концлагерь культуры и отдыха им. Горького», «Для вас, малыши!», «Акции и пикеты», «Оккупанты Харькова глазами мирового сообщества».
«Цей сайт покликаний замінити застарілий і брехливий сайт http://city.kharkov.ua На цьому сайті ви знайдете те, чого ніколи не знайдете на прототипі: правду», - заявляють творці пародійного сайту-двійника.
Водночас, днями офіційний (справжній) сайт Харківської міськради повністю оновив свій дизайн.
Guardian: Україна - забута житниця Європи
Guardian вважає, що український чернозем міг би потенційно потроїти експорт зерна країни, якби інвестори не побоялися ризику.
За кілька років Україна могла би поновити свій статус всесвітньої житниці, реалізуючи величезний сільськогосподарський потенціал своїх відомих черноземів, одних із найродючіших земель світу.
Сільське господарство - одна із сильних сторін України, яка разом із Росією і Казахстаном утворює "східний зерновий пояс".
Фермерство є важливим для України ще й тому, що в неї немає покладів газу та мінеральних ресурсів, які мають її сусіди.
Україна вже є найбільшим у світі виробником ячменю і посідає друге місце за виробництвом соняшника і рапсу.
Вона збирає 50 мільйонів тонн зерна, майже половина якого експортується.
Колишній радник українського міністерства сільського господарства Жан-Жак Ерве вважає, що потенційно Україна могла б вирощувати не менше 100 мільйонів тонн зерна.
Однак як стверджує Guardian, Україна далека від ефективного використання свого потенціалу.
Третина її 42-х мільйонів гектарів сільськогсподарських угідь не обробляється, а третина використовується недолуго.
Приватизація землі почалася у 92-му році. Тоді дозволяли колишнім колгоспникам купувати по 2-5 гектарів, однак згодом було вирішено заборонити продаж землі.
Багато українців тепер радше воліють здавати землю в оренду, а не працювати на ній самим. У них не вистачає ресурсів на розвиток, особливо тепер, коли банки не дають позики через фінансову кризу. Із 50-ти тисяч господпарств лише 8 500 мають кошти на модернізацію виробництва і можуть конкурувати на відкритому ринку.
Західні інвестори, які прийшли на український ринок у 2006-07 роках, коли в світі різко зросли ціни на зерно, тепер мають переосмислити свою стратегію. Landcom International прийшла в західну Україну у 2007-му і через рік зазнала збитків на 56 мільйонів доларів.
Однак країна не втрачає привабливості для інвесторів.
Французький холдинг Argo Generation має шість господарств на 45-ти тисячах гектарів. До кінця 2012-го компанія планує подвоїти площу для культивації.
Початкова інвестиція на кожний гектар української землі, яка не оброблялася роками, становить 850 доларів. Argo Generation на кожному із шести господарств має 15-20 відсотків прибутку без жодних субсидій.
Агробінес в Україні не обкладається податком на прибуток і сплачує низький податок на додану вартість. Однак і без цих поступок, - каже фінансовий директор Argo Generation, - прибутки з українських земель були б гарні.
За кілька років Україна могла би поновити свій статус всесвітньої житниці, реалізуючи величезний сільськогосподарський потенціал своїх відомих черноземів, одних із найродючіших земель світу.
Сільське господарство - одна із сильних сторін України, яка разом із Росією і Казахстаном утворює "східний зерновий пояс".
Фермерство є важливим для України ще й тому, що в неї немає покладів газу та мінеральних ресурсів, які мають її сусіди.
Україна вже є найбільшим у світі виробником ячменю і посідає друге місце за виробництвом соняшника і рапсу.
Вона збирає 50 мільйонів тонн зерна, майже половина якого експортується.
Колишній радник українського міністерства сільського господарства Жан-Жак Ерве вважає, що потенційно Україна могла б вирощувати не менше 100 мільйонів тонн зерна.
Однак як стверджує Guardian, Україна далека від ефективного використання свого потенціалу.
Третина її 42-х мільйонів гектарів сільськогсподарських угідь не обробляється, а третина використовується недолуго.
Приватизація землі почалася у 92-му році. Тоді дозволяли колишнім колгоспникам купувати по 2-5 гектарів, однак згодом було вирішено заборонити продаж землі.
Багато українців тепер радше воліють здавати землю в оренду, а не працювати на ній самим. У них не вистачає ресурсів на розвиток, особливо тепер, коли банки не дають позики через фінансову кризу. Із 50-ти тисяч господпарств лише 8 500 мають кошти на модернізацію виробництва і можуть конкурувати на відкритому ринку.
Західні інвестори, які прийшли на український ринок у 2006-07 роках, коли в світі різко зросли ціни на зерно, тепер мають переосмислити свою стратегію. Landcom International прийшла в західну Україну у 2007-му і через рік зазнала збитків на 56 мільйонів доларів.
Однак країна не втрачає привабливості для інвесторів.
Французький холдинг Argo Generation має шість господарств на 45-ти тисячах гектарів. До кінця 2012-го компанія планує подвоїти площу для культивації.
Початкова інвестиція на кожний гектар української землі, яка не оброблялася роками, становить 850 доларів. Argo Generation на кожному із шести господарств має 15-20 відсотків прибутку без жодних субсидій.
Агробінес в Україні не обкладається податком на прибуток і сплачує низький податок на додану вартість. Однак і без цих поступок, - каже фінансовий директор Argo Generation, - прибутки з українських земель були б гарні.
"Репортери без кордонів" розповіли, звідки в Україні цензура
Представники міжнародної організації "Репортери без кордонів" впевнені, що в Україні є факти цензури. Зокрема це відбувається через злиття політики і медіа. Про це за підсумками свого першого візиту в країну з моменту президентства Віктора Януковича заявив генеральний секретар організації Жан-Франсуа Жульяр
В інтерв'ю виданню "Коммерсант'" він сказав: "Ми в Україні помітили факти порушення свободи слова. Деякі журналісти зазнавали фізичних нападів, і неможливо ідентифікувати, хто нападав на них. Ми також зареєстрували багато випадків цензури на телебаченні, зокрема випадки, коли інформація відкликалася з телеефіру, знімалася з випуску новин або просто деякі теми журналістам забороняли висвітлювати".
На думкуЖ.-Ф.Жульяра, інформація, в якій міститься критика нинішньої влади, замовчується. "Ми не говоримо про цензуру на централізованому рівні або що є якась вертикаль, яка займається цензуруванням інформації, але журналістам не дають змоги провести об'єктивні розслідування і висвітлювати певні теми", - наголосив він.
Генсек "Репортерів без кордонів" вважає, що передумови для цензури створює, зокрема, злиття політики і ЗМІ в особі власників і менеджерів медіа. "Цього неможливо уникнути загалом, але нам треба провести межу між політично заангажованою інформацією і об'єктивною інформацією, неупередженою журналістикою", - додав він.
Він також висловив стурбованість політичними суперечностями всередині парламентської комісії, розслідувати факти цензури. "Представники опозиції мають одну думку на природу фактів цензури, представники коаліції - діаметрально протилежну. Гадаю, їм буде важко дійти єдиної думки. Я не впевнений, що за таких умов їхня робота буде ефективною. Однак така комісія потрібна, тому що вона залучає до проблеми політиків вищого рівня", - сказав Ж.-Ф.Жульяр.
В інтерв'ю виданню "Коммерсант'" він сказав: "Ми в Україні помітили факти порушення свободи слова. Деякі журналісти зазнавали фізичних нападів, і неможливо ідентифікувати, хто нападав на них. Ми також зареєстрували багато випадків цензури на телебаченні, зокрема випадки, коли інформація відкликалася з телеефіру, знімалася з випуску новин або просто деякі теми журналістам забороняли висвітлювати".
На думкуЖ.-Ф.Жульяра, інформація, в якій міститься критика нинішньої влади, замовчується. "Ми не говоримо про цензуру на централізованому рівні або що є якась вертикаль, яка займається цензуруванням інформації, але журналістам не дають змоги провести об'єктивні розслідування і висвітлювати певні теми", - наголосив він.
Генсек "Репортерів без кордонів" вважає, що передумови для цензури створює, зокрема, злиття політики і ЗМІ в особі власників і менеджерів медіа. "Цього неможливо уникнути загалом, але нам треба провести межу між політично заангажованою інформацією і об'єктивною інформацією, неупередженою журналістикою", - додав він.
Він також висловив стурбованість політичними суперечностями всередині парламентської комісії, розслідувати факти цензури. "Представники опозиції мають одну думку на природу фактів цензури, представники коаліції - діаметрально протилежну. Гадаю, їм буде важко дійти єдиної думки. Я не впевнений, що за таких умов їхня робота буде ефективною. Однак така комісія потрібна, тому що вона залучає до проблеми політиків вищого рівня", - сказав Ж.-Ф.Жульяр.
Підписатися на:
Дописи (Atom)