Депутатська більшість Одеської міськради 6-го скликання, основу якої складають члени фракції Партії регіонів, визнали помилкою рішення сесії міськради попереднього, 5-го скликання від 10 липня 2008 року «Про узгодження місця розташування пам`ятника кошовому отаманові Петру Калнишевському».
Як передає кореспондент УНІАН, за відміну рішення про виділення земельної ділянки на розі проспектів Шевченка і Гагаріна під монумент останньому кошовому Запорізької Січі, відомому перемогами над турецькими військами і канонізованому Українською православною церквою Київського патріархату, проголосували 90 депутатів, утрималися – 6, не брали участь у голосуванні – 12.
статті про українську політику і не тільки
Показ дописів із міткою УПЦ КП. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою УПЦ КП. Показати всі дописи
25.02.11
РПЦ МП з`явилася тільки 1943 року з благословення Сталіна
Ідея «русского міра» – переважання національного початку над духовним – а це єресь... РПЦ МП з`явилася тільки в 1943 році з благословення Сталіна...
Думаю, це показує низький рівень культури людини, якщо вона ставиться без належного шанування до президента своєї країни.
З іншого боку, якщо президент хоче, щоб його поважали як президента, то він зобов`язаний поважати і захищати права громадян.
Думаю, це показує низький рівень культури людини, якщо вона ставиться без належного шанування до президента своєї країни.
З іншого боку, якщо президент хоче, щоб його поважали як президента, то він зобов`язаний поважати і захищати права громадян.
14.02.11
Обмеження релігійної свободи в Україні
Президія політради партії «Наша Україна» закликає Президента України Віктора ЯНУКОВИЧА та прем’єр-міністра Миколу АЗАРОВА припинити обмеження релігійної свободи в країні.
Як повідомили УНІАН в прес-службі партії, про це йдеться в зверненні президії «Нашої України» до керівництва країни з приводу порушення релігійних прав громадян.
«Наша Україна» у зверненні до вищого керівництва країни вимагає припинити порушення конституційного права громадян на свободу віросповідання та чинного законодавства у сфері міжконфесійних відносин і церковної власності, які останнім часом набули системного характеру.
«Ми засуджуємо наступ на законні права віруючих Української православної церкви Київського патріархату, численні випадки насильницького і обманного захоплення храмів цієї конфесії на користь Московського патріархату, які відбуваються за мовчазного потурання та неофіційного сприяння органів влади», - наголошується у зверненні. На думку «нашоукраїнців», Генеральна прокуратура усунулася від реагування на факти захоплення храмів, зокрема в с. Кам’янка Тельманівського району та с. Роздольне Старобешівського району Донецької області, повідомляючи у відповідь на депутатські запити, що у таких діях немає складу злочину.
«Ми протестуємо проти втручання влади в діяльність релігійних організацій, яке виражається, зокрема, у відновленні кадебістської практики тиску правоохоронних органів на священиків з метою схилити їх до співпраці, про що нещодавно заявляв глава Української греко-католицької церкви Любомир ГУЗАР. Також є численні повідомлення про те, що представники влади спонукають православних священиків Київського патріархату переходити у підпорядкування Московського патріархату», - йдеться в зверненні.
Політрада партії поділяє стурбованість більшості релігійних організацій країни щодо планів уряду внести на розгляд парламенту нову редакцію Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», яка ускладнює умови реєстрації та розширює підстави для припинення діяльності релігійних організацій. В партії нагадують, цей законопроект не отримав підтримки Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій.
«Органи влади публічно демонструють прихильність до однієї конфесії – Православної церкви Московського патріархату, в тому числі через бюджетне фінансування. Поряд з цим, вищі керівники держави впродовж року ігнорують прохання провести зустрічі з Всеукраїнською радою церков і релігійних організацій, а також Київським патріархом ФІЛАРЕТОМ», - йдеться в документі.
На думку партійців, державна політика свідчить про протиправне втручання влади в релігійне життя суспільства, надання преференції одній конфесії та порушення гарантованої Конституцією рівності громадян перед законом у сфері віросповідання. Це, безумовно, суперечить Європейській конвенції про захист прав людини і основних свобод та іншим міжнародним зобов’язанням нашої країни.
«Такі дії влади провокують відновлення протистояння між прихильниками різних конфесій та ведуть до порушення конфесійного та суспільного миру, який є одним з найбільших надбань України за період незалежності. «Наша Україна» переконана, що влада не має на це жодного права», - наголошується у зверненні.
Партія вимагає від глави держави невідкладного проведення зустрічі з Всеукраїнською радою церков і релігійних організацій, з представниками церков та громадськості для обговорення цієї ситуації та прийняття заходів для виправлення теперішньої хибної політики.
Також вони вимагають від Президента та прем’єр-міністра усунути виявлені порушення релігійних прав громадян та забезпечити свободу віросповідання та рівноправність усіх конфесій в Україні.
реклама: | єдиний гаманець | кредитка | міні кредитка | карта юніора | програма Бонус+ | робота | інтернет | соціальна карта | карта gold | море можливостей | нерухомість | авто-конфіскат | пенсійна карта | автоброкер | термінові грошові перекази | PrivatAssistance | страхування |
| Джерела: http://www.unian.net/ http://article-blogger.blogspot.com/ |
02.02.11
В Україні можуть ліквідувати всі церкви крім УПЦ МП
Директор Релігійно-інформаційної служби України Тарас АНТОШЕВСЬКИЙ не виключає ліквідації Української православної церкви Київського патріархату і говорить, що після цього влада може взятися за автокефальну православну та греко-католицьку церкви. Про це він сказав в інтерв’ю, опублікованому comments . ua.
Зокрема, на запитання «Наскільки заяву Патріарха Філарета щодо наміру влади ліквідувати УПЦ КП можна вважати близькою до реальності?», Т.АНТОШЕВСЬКИЙ відповів: «Враховуючи те, як наш Президент і чинна верхівка кувиркають і Конституцію, і законодавство, може статися будь що.
Однак небезпека є не лише для Київського патріархату, адже апетит приходить під час їжі, тож після знищення однієї церкви виникне бажання знищити і інших конкурентів. А враховуючи те, що ідея «Русского міра», яку проповідують з Москви, взагалі не передбачає існування інших церков, то на черзі будуть і решта конфесій, наприклад, автокефальна церква чи греко-католики».
Як зазначив експерт, «ми вже сьогодні маємо випадки, коли в деяких областях на громади Київського патріархату тиснуть представники місцевої влади, якісь незрозумілі громадські організації, які пропонують цим громадам перейти до УПЦ МП. Обіцяють, що храми, якщо вони не добудовані, будуть добудовуватися за державний кошт, якщо потребують ремонту – будуть ремонтуватися. А в тому випадку, якщо громада упирається, взагалі намагаються створити паралельну громаду. На Сумщині, наприклад, був такий випадок, коли «альтернативну» громаду хотіли створити з неповнолітніх».
Водночас директор Релігійно-інформаційної служби України зауважив, що громада УПЦ КП на сьогодні досить згуртована. «УПЦ КП починає активніше захищати свої інтереси, тому ми зараз отримуємо багато повідомлень про порушення релігійної свободи власне громад КП. Однак, слід відзначити, що Київський патріархат не зайняв антиянуковичівську позицію, тож якщо Віктор ЯНУКОВИЧ буде розуміти, що йому, щоб зберегти владу, не потрібно створювати штучних ворогів в державі, він не вдаватиметься до крайніх заходів. Але якщо він буде йти за планом, який йому спускають з Москви, то за якийсь час В.ЯНУКОВИЧ сам буде їм вже непотрібний. Напевно, він не зовсім втратив глузд, щоб не розуміти цих речей».
Однак Т.АНТОШЕВСЬКИЙ переконаний, що «Київський патріархат отримає підтримку з боку інших конфесій, тож дуже важко буде «друзям» з Московського патріархату тут щось зробити».
реклама: | єдиний гаманець | кредитка | міні кредитка | карта юніора | програма Бонус+ | робота | інтернет | соціальна карта | карта gold | море можливостей | нерухомість | авто-конфіскат | пенсійна карта | автоброкер | термінові грошові перекази | PrivatAssistance | страхування |
| Джерела: http://www.unian.net/ http://article-blogger.blogspot.com/ |
04.01.11
Наливайченко занепокоєний фактами переслідування УПЦ КП
Колишній голова СБУ, голова Політради партії «Наша Україна» Валентин НАЛИВАЙЧЕНКО занепокоєний фактами переслідування Української Православної Церкви Київського Патріархату.
Про це УНІАН повідомили у прес-службі "Нашої України", посилаючись на слова В.НАЛИВАЙЧЕНКА.
«Ми вважаємо, що в Україні спостерігається не лише згортання демократичних процесів, але й наступ на гарантовану Конституцією свободу совісті. Сьогодні влада, яка зобов’язана діяти згідно з конституційним принципом відокремлення церкви від держави, дає хибний та недалекоглядний сигнал усім віруючим людям в Україні, засвідчуючи неприховану прихильність виключно до однієї церковної конфесії», – наголосив В.НАЛИВАЙЧЕНКО.
На його переконання, "у рамках пострадянської бюрократичної логіки" такі дії, по суті, означають оголошення чиновницької війни релігійній злагоді в Україні. «Така політика неминуче покриватиме релігійне рейдерство, захоплення храмів, попрання духовних потреб наших громадян», – переконаний голова Політради «НУ».
За словами В.НАЛИВАЙЧЕНКА, «йдучи таким неправильним шляхом влада не лише віддаляється від ідеї Єдиної Помісної Церкви, а й стає ідейним продовжувачем більшовицьких переслідувань та репресій проти Української Церкви в ХХ столітті».
Виходячи із викладеного, політична партія «Наша Україна» звертається до всіх віруючих громадян, незалежно від їх конфесійної приналежності: "попри будь-які нерозумні дії, як державних, так і церковних чиновників, давайте разом дбати про духовну єдність у духовному домі – без наступу на права інших віруючих – та діяти задля утворення єдиного українського храму". "Сподіваюсь, що таку думку, яку, впевнений, поділять мільйони українців, влада все таки почує», – наголосив В.НАЛИВАЙЧЕНКО.
Як повідомляв УНІАН, 30 січня Патріарх Київський і всієї Руси-України ФІЛАРЕТ заявив про намагання реалізувати в Україні розроблений у Москві масштабний план з розвалу та знищення Київського Патріархату.
реклама: | єдиний гаманець | кредитка | міні кредитка | карта юніора | програма Бонус+ | робота | інтернет | соціальна карта | карта gold | море можливостей | нерухомість | авто-конфіскат | пенсійна карта | автоброкер | термінові грошові перекази | PrivatAssistance | страхування |
| Джерела: http://www.unian.net/ http://article-blogger.blogspot.com/ |
01.01.11
Намет Московського патріархату згорів під Київським
Брезентовий намет Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ (МП) згорів у ніч на суботу, 1 січня, у Чернігові.
Як повідомили агентству "Інтерфакс-Україна" у прес-службі Головного управління МНС у Чернігівській області, пожежа сталася о 00.12. Жертв і потерпілих немає.
У МНС відзначили, що згорілий намет знаходився неподалік від храму Святої Катерини Української православної церкви Київського патріархату (УПЦ-КП).
Працює лабораторія по з'ясуванню причин пожежі, додали в прес-службі, підкресливши, що поки рано говорити, чи був це навмисний підпал, чи пожежа через необережність.
реклама: | єдиний гаманець | кредитка | міні кредитка | карта юніора | програма Бонус+ | робота | інтернет | соціальна карта | карта gold | море можливостей | нерухомість | авто-конфіскат | пенсійна карта | автоброкер | термінові грошові перекази | PrivatAssistance | страхування |
| Джерела: http://www.pravda.com.ua/ http://article-blogger.blogspot.com/ |
09.12.10
Київський патріархат заявляє про рейдерські атаки на свої парафії
На парафії Української православної церкви Київського патріархату у Донецькій області розпочалися рейдерські атаки. Про це йдеться у заяві прес-центру Київського патріархату, оприлюдненій на офіційному сайті УПЦ КП.
Як зазначається у заяві, у неофіційних розмовах духовенству Київського Патріархату на Донеччині вже кілька місяців поспіль різні впливові особи настійливо рекомендують «переходити в канонічну Церкву».
«Віруючі та духовенство Київського Патріархату чують з одного боку запевнення у багатій матеріальні підтримці, яку можна отримати в разі переходу в юрисдикцію Московської Церкви, а з іншого – запевнення в тому, що храми заберуть і без їхньої згоди», - йдеться у заяві.
Як зазначають в УПЦ КП, Київський Патріархат вже стикався з подібним ставленням на Донеччині до 2004 р., але тепер, за свідченнями очевидців, тиск став більш системним і наполегливим, і водночас органи влади фактично не реагують ні на які скарги щодо цих фактів. Особливо увагу в Київському патріархаті звертають на те, що серед організаторів рейдерських атак є декілька «заможних бізнесменів з Донецька».
Як повідомляють у Київському патріархаті, рейдерських атак останнім часом зазнали мінімум три парафії УПЦ КП в Донецькій області. Станом на 8 грудня віруючі однієї з парафій навіть вимушені були забарикадуватися у своєму храмі. «Вони побоюються не тільки за церкву, а й за своє здоров’я та навіть життя, адже у селі з’явилися особи кримінальної зовнішності, від яких у подібній ситуації можна очікувати всього, чого завгодно», - зазначається у заяві.
Київська Патріархія з великою тривогою відзначає, що подальший розвиток подібних подій на Донбасі чи в інших областях України, де домінує Московський Патріархат, може викликати відповідну реакцію в інших регіонах.
“Протягом тривалого часу Київський Патріархат стримує радикальні пропозиції політиків та громадськості щодо українських святинь на Заході України, які є зараз в руках Московського Патріархату. Але якщо силові та рейдерські дії щодо парафій Київського Патріархату на Сході України не припиняться – як ми зможемо стримати обурення наших прихильників на Заході? Хто тоді гарантуватиме спокійне існування, наприклад, Почаївської лаври?» - зазначається у заяві прес-центру Київської патріархії.
«Ми бачимо, що порушення релігійного миру зараз вигідно лише одні стороні – Патріарху Кирилу та його однодумцям, які будь якою ціною хочуть нав’язати українцям «русский мир». Тому ми ще раз звертаємося до влади: використайте всі надані законом можливості для того, щоб зупинити нову хвилю релігійного протистояння, захистіть права віруючих Київського Патріархату вільно молитися у своїй церкві!», - йдеться у заяві УПЦ КП.
реклама: | єдиний гаманець | кредитка | міні кредитка | карта юніора | програма Бонус+ | робота | інтернет | соціальна карта | карта gold | море можливостей | нерухомість | авто-конфіскат | пенсійна карта | автоброкер | термінові грошові перекази | PrivatAssistance | страхування |
| Джерела: http://www.unian.net/ http://article-blogger.blogspot.com/ |
26.10.10
Янукович проігнорував урочистості Філарета
Президент Віктор Янукович не приїхав на урочистості з нагоди 15-річчя патріаршества глави Української православної церкви Київського патріархату Філарета.
Як пише "Комерсант-Україна" з посиланням на керівника інформаційно-видавничого відділу УПЦ КП єпископа Євстратія (Зоря), запрошення на урочистості були спрямовані не тільки церковним діячам, але й представникам влади.
Прем'єр Микола Азаров та спікер Володимир Литвин також не приїхали.
"Буквально за кілька хвилин до початку церемонії на одній машині приїхали третій президент України Віктор Ющенко і його брат депутат від НУНС Петро Ющенко", - йдеться у публікації.
Сам патріарх Філарет, виступаючи на урочистостях, заявив: "15 років тому у нас було 12 архієреїв, 12 єпископів і 700 парафій, а сьогодні 41 архієрей, 35 єпархій та понад 14 мільйонів віруючих".
Він також пообіцяв, що в Україні буде створена єдина церква. "Наші брати з Московського патріархату рано чи пізно будуть молитися разом з нами", - заявив патріарх.
реклама: | єдиний гаманець | кредитка | міні кредитка | карта юніора | програма Бонус+ | робота | інтернет | соціальна карта | карта gold | море можливостей | нерухомість | авто-конфіскат | пенсійна карта | автоброкер | термінові грошові перекази | PrivatAssistance | страхування |
| Джерела: http://www.pravda.com.ua/ http://article-blogger.blogspot.com/ |
03.10.10
У першій п’ятірці списку "Свободи" йде єпископ УПЦ КП
Другим у списку вінницької міської організації Всеукраїнського об`єднання “Свобода” на виборах у Вінницьку обласну раду йде єпископ Вінницький і Брацлавський Української православної церкви Київського патріархату владика ОНУФРІЙ.
Про це кореспонденту УНІАН повідомили в прес-службі вінницької міської організації ВО “Свобода”.
Очолив список партії на виборах у Вінницьку обласну раду лідер вінницької міської організації партії Олексій ФУРМАН. Третім - приватний підприємець Володимир СОХАЦЬКИЙ, четвертим - лідер Крижопільської райорганізації «Свободи» В`ячеслав БЕРЕЗОВСЬКИЙ та п’ятим - юрист Тарас ГІРЕНКО.
Всього обласна партконференція затвердила список з 45 кандидатів у депутати облради від «Свободи».
Як повідомляв УНІАН, вінницька міська організація ВО «Свобода» висунула підприємця Антона БОЙДАЧЕНКА кандидатом на посаду мера Вінниці.
Про це кореспонденту УНІАН повідомили в прес-службі вінницької міської організації ВО “Свобода”.
Очолив список партії на виборах у Вінницьку обласну раду лідер вінницької міської організації партії Олексій ФУРМАН. Третім - приватний підприємець Володимир СОХАЦЬКИЙ, четвертим - лідер Крижопільської райорганізації «Свободи» В`ячеслав БЕРЕЗОВСЬКИЙ та п’ятим - юрист Тарас ГІРЕНКО.
Всього обласна партконференція затвердила список з 45 кандидатів у депутати облради від «Свободи».
Як повідомляв УНІАН, вінницька міська організація ВО «Свобода» висунула підприємця Антона БОЙДАЧЕНКА кандидатом на посаду мера Вінниці.
| Джерела: http://unian.net/ http://article-blogger.blogspot.com/ |
24.09.10
Сімферопольська міськрада відмовилася виділити землю УПЦ КП
Сімферопольська міська рада відмовилася виділити земельну ділянку для будівництва в місті собору Українській православній церкві Київського патріархату.
Як повідомили УНІАН у прес-службі УПЦ КП, відповідне рішення депутати ухвалили на засіданні, яке відбулося 23 вересня.
Попередньо представники Церкви зверталися до міськради з проханням виділити для собору ділянку площею 0,49 га на вулиці Київській, поблизу української гімназії.
За даними прес-служби, при першому голосуванні виділення ділянки підтримали 28 депутатів, при повторному — 16. Всього у складі ради – 60 депутатів.
На розгляді питання у міськраді був присутній і єпископ Сімферопольський і Кримський КЛИМЕНТ.
Під час обговорення між голосуваннями депутати від блоку «За Януковича» і Наталії ВІТРЕНКО висловилися за відмову у видачі землі, аргументуючи свою позицію тим, що «Київський Патріархат винен у підтримці бандерівців і розколі православ`я».
Перед голосуванням міський голова звернувся до депутатів із закликом надати землю для зведення культової споруди. Він нагадав, що землі під храми міська рада Сімферополя видавала різним конфесіям, “навіть тим, які заборонені у більшості країн”.
«Якщо будь-яка церква, будь-яка мечеть, собор або храм працюють, значить там є люди, які приходять туди здійснювати обряди. У нас є і адвентисти сьомого дня, і мормони, й інші громади.
Навіть тим, які заборонені в більшості країн, ви видавали землю для будівництва культових споруд», – сказав міський голова.
Однак депутати не підтримали його заклик.
Як повідомили УНІАН у прес-службі УПЦ КП, відповідне рішення депутати ухвалили на засіданні, яке відбулося 23 вересня.
Попередньо представники Церкви зверталися до міськради з проханням виділити для собору ділянку площею 0,49 га на вулиці Київській, поблизу української гімназії.
За даними прес-служби, при першому голосуванні виділення ділянки підтримали 28 депутатів, при повторному — 16. Всього у складі ради – 60 депутатів.
На розгляді питання у міськраді був присутній і єпископ Сімферопольський і Кримський КЛИМЕНТ.
Під час обговорення між голосуваннями депутати від блоку «За Януковича» і Наталії ВІТРЕНКО висловилися за відмову у видачі землі, аргументуючи свою позицію тим, що «Київський Патріархат винен у підтримці бандерівців і розколі православ`я».
Перед голосуванням міський голова звернувся до депутатів із закликом надати землю для зведення культової споруди. Він нагадав, що землі під храми міська рада Сімферополя видавала різним конфесіям, “навіть тим, які заборонені у більшості країн”.
«Якщо будь-яка церква, будь-яка мечеть, собор або храм працюють, значить там є люди, які приходять туди здійснювати обряди. У нас є і адвентисти сьомого дня, і мормони, й інші громади.
Навіть тим, які заборонені в більшості країн, ви видавали землю для будівництва культових споруд», – сказав міський голова.
Однак депутати не підтримали його заклик.
| Джерела: http://unian.net/ http://article-blogger.blogspot.com/ |
21.09.10
Предтеча Української помісної церкви
Небогословські роздуми вірянина Української помісної православної церкви.
У своїй попередній публікації я намагався обґрунтувати, що концепція "русского мира", запропонована Патріархом Московським Кірілом, є небезпечною для розвитку православного християнства в Україні.
Поняття "рускій мір" у свідомості пересічного українця, на превеликий жаль, не асоціюється з класичною російською культурою, а передусім пов'язується з пострадянською культурною традицією, що наскрізь просякнута смертельним вірусом войовничого атеїзму.
Надмірне поширення "руськомірної" інформації активує у свідомості колишніх радянських громадян приспаний вірус атеїзму.
У своєму інтерв'ю Патріарх УПЦ КП Філарет наводить цікаву статистику: "Згідно з даними МВС на Пасху в Україні до церков прийшло 11 мільйонів вірян при 47 мільйонах населення, а в Росії при 142 мільйонах прийшло до храмів 8 мільйонів вірян. Тобто в Україні святкувало Пасху майже 25% населення, а в Росії - 5 %".
Фонд "Русский мир" був створений у Російській Федерації в 2007 році за указом Володимира Путіна. 5 % - це гарний показник для держави, засаднича ідеологія якої базується на православному християнстві?
За даними міжнародного соціологічного дослідження "Релігія та релігійність в Україні", більшість вірян-українців (91%) - християни. Зокрема, 39% із них належать до трьох основних православних церков - УПЦ (МП), УПЦ КП і УАПЦ, 44% назвали себе православними без ідентифікації з певною церквою.
Греко-католиків в Україні - 8%, протестантів соціологи нарахували трохи більше 1%. Представники інших конфесій не набрали і 1%.
Схоже на те, що у всій Україні домінує так званий "позацерковний" тип православних.
"Позацерковність", очевидно, зумовлена залишками атеїстичної культурної традиції "руського міру" у свідомості українців. Останнім часом в українське суспільне життя відбувається широкомасштабне вторгнення "руского міру".
Як наслідок, імовірність того, що більшість "позацерковних" українців з активованим вірусом атеїзму з'єднається з "воцерковленими" православними того чи іншого українського патріархату, мінімальна.
Отже, православні церкви на цьому етапі вочевидь не зможуть помітно збільшувати чисельність своїх парафій на урбанізованому Сході та Півдні України, де культурна традиція атеїстичного "руского міру" вкорінилася найглибше.
Центральні та західні області України, слабо інфіковані атеїстичним "рускім миром", є, можливо, єдиними українськими регіонами, де православні конфесії можуть кількісно зростати як за рахунок дорослого населення, так і за рахунок релігійного виховання дітей змалечку.
Прес-служби українських православних церков КП і МП повідомляють про значне збільшення кількості своїх вірян у цих областях України.
Оскільки ці області знаходяться на так званій "помаранчевій" території Україні, то священики УПЦ МП змушені максимально підлаштовуватися під "націоналістичного" вірянина, активно використовуючи українську мову для спілкування з ним у проповідях, на телебаченні (телеканал "Глас"), визнаючи Голодомор тощо.
Навіть "умеренный культурный национализм" частини єпархій МП викликає в "руськомірців" величезне обурення і заклики до зміщення патріарха УПЦ МП та його найближчого оточення.
Так, ортодоксальний рускомірець Сергій Баранов пропонує розпочати "... подготовку к возможной смене митрополита Киевского из-за ухода Блаженнейшего Владимира на покой...".
Газета "Коммерсантъ" пише: "УПЦ МП пользуется такими широкими правами самоуправления, каких нет ни у одной другой русской православной церкви, - заявил пресс-секретарь Киевской патриархии епископ Евстратий (Зоря).- Патриарх же Кирилл, как можно видеть по полутора годам его патриаршества, - централизатор. Он старается централизовать управление по подобию той вертикали власти, которая выстроена в России как в государстве".
Важко прогнозувати, що залишиться від цього дарованого самоуправління, коли патріарх Кіріл завершить централізацію влади в Московському патріархаті, невід'ємною складовою якого є УПЦ МП?
Проте однозначно можна передбачити, що відсутність української мови в храмах та суттєва антиукраїнська складова "руского міру" буде спричинювати відтік вірян УПЦ МП до УПЦ КП у найбільш сприятливих для розширення православного християнства центральних та західних областях України.
УПЦ МП активно, завдаючи шкоди своєму суспільному іміджу, втручається в українські політичні процеси.
Її "бойовий авангард" Одеська єпархія залякувала попереднього президента України: "... предлагаем начать процедуру импичмента В. Ющенко за нарушение Конституции и вмешательстьво в дела Церкви..." (Резолюция Собрания православной общественности Одесской епархии по вопросу так называемой "канонической автокефалии").
Нинішньому ж українському президентові прес-аташе Одеської єпархії УПЦ МП отець Сергій (Лебедєв) "настоятельно" рекомендує ліквідувати реєстрацію УПЦ КП.
Сайти УПЦ МП переповнені матеріалами про розкольників-філаретівців, що нагадують вісті з фронту. УПЦ МП швидше схожа на політичну партію, а не на церковну організацію, що проповідує любов до ближнього.
Зрозуміло, що в позацерковних православних після ознайомлення з такими "фронтовими" новинами остаточно зникає бажання поповнювати ряди партії борців "за дело русского мира".
Я уважно переглянув останні інтерв'ю патріарха Філарета, опубліковані в українській пресі та Інтернеті. Усі його виступи підкреслено аполітичні, у них завжди присутня глибока повага до української державної влади.
27-28 липня 2010 року у Києві відбулися загальноцерковні урочистості, присвячені Дню хрещення Київської Русі-України. Хресний хід на чолі з патріархом Філаретом зібрав понад 20 тисяч осіб, з яких понад 1,5 тисячі становили священики.
Попри сприяння місцевої влади, і в Одесі, і в Дніпропетровську, і в Києві на богослужіннях Патріарха Московського Кирила і всієї Русі було значно менше людей - від кількох сотень на молебні на Володимирській гірці до 5-7 тисяч на службах у Дніпропетровську.
Оскільки обидві ці церкви за структурною організацією тотожні, то це опосередковано свідчить про те, що в УПЦ КП значно більший відсоток активних вірян, які є основою кількісного зростання будь-якої церкви.
Цей висновок підтверджують і мої особисті багаторічні спостереження зростання кількості вірян УПЦ КП у Ружинському районі Житомирської області.
Очевидно, брак соціально активних вірян і змушує УПЦ МП вдаватися до адміністративних засобів збільшення своєї церкви, використовуючи кошти державного бюджету України.
Так, спільно з Міністерством освіти і науки пропонується розробка державної програми духовно-морального виховання української молоді, підготовка викладацьких кадрів, безплатне забезпечення підручниками, включення представників УПЦ МП у наукову роботу НАН України, створення загальноосвітніх шкіл УПЦ МП.
Можливо, невдовзі відомий інтелектуал та галичанофіл Дмитро Табачник і видасть міністерське розпорядження про випуск для шкіл підручників з історії "руского міру", про обов'язковий іспит із церковнослов'янської мови при вступі до ВНЗ, зобов'яже співробітників НАН України обов'язково відвідувати богослужіння у храмах УПЦ МП.
На цьому вся "упецеемпезація" України і закінчиться. Усі інші подібні ініціативи архієпископа Полтавського і Миргородського Филипа УПЦ МП спричинять відчутно сильний спротив традиційно багатоконфесійної України, погрузнуть у корупції та розкраданні державних коштів.
Цікаво, але мої невтішні висновки щодо майбутнього УПЦ МП підтверджує переконаний "руськомирець" Сергій Баранов: ".. В отличие от России и Белоруссии, в этой стране РПЦ находится на пороге утраты лидирующего положения и превращения в Церковь меньшинства...".
На мій погляд, за умов зміцнення внутрішньої дисципліни, збереження значного відсотка соціально активних вірян, постійної присутності в україномовному культурному просторі, спілкування з вірянами виключно українською мовою, невтручання в політичне життя країни УПЦ КП за п'ять-десять років зможе стати домінуючою і найвпливовішою православною конфесією в Україні, предтечею Української помісної православної церкви.
Сергій Ярмолюк, професор
У своїй попередній публікації я намагався обґрунтувати, що концепція "русского мира", запропонована Патріархом Московським Кірілом, є небезпечною для розвитку православного християнства в Україні.
Поняття "рускій мір" у свідомості пересічного українця, на превеликий жаль, не асоціюється з класичною російською культурою, а передусім пов'язується з пострадянською культурною традицією, що наскрізь просякнута смертельним вірусом войовничого атеїзму.
Надмірне поширення "руськомірної" інформації активує у свідомості колишніх радянських громадян приспаний вірус атеїзму.
У своєму інтерв'ю Патріарх УПЦ КП Філарет наводить цікаву статистику: "Згідно з даними МВС на Пасху в Україні до церков прийшло 11 мільйонів вірян при 47 мільйонах населення, а в Росії при 142 мільйонах прийшло до храмів 8 мільйонів вірян. Тобто в Україні святкувало Пасху майже 25% населення, а в Росії - 5 %".
Фонд "Русский мир" був створений у Російській Федерації в 2007 році за указом Володимира Путіна. 5 % - це гарний показник для держави, засаднича ідеологія якої базується на православному християнстві?
За даними міжнародного соціологічного дослідження "Релігія та релігійність в Україні", більшість вірян-українців (91%) - християни. Зокрема, 39% із них належать до трьох основних православних церков - УПЦ (МП), УПЦ КП і УАПЦ, 44% назвали себе православними без ідентифікації з певною церквою.
Греко-католиків в Україні - 8%, протестантів соціологи нарахували трохи більше 1%. Представники інших конфесій не набрали і 1%.
Схоже на те, що у всій Україні домінує так званий "позацерковний" тип православних.
"Позацерковність", очевидно, зумовлена залишками атеїстичної культурної традиції "руського міру" у свідомості українців. Останнім часом в українське суспільне життя відбувається широкомасштабне вторгнення "руского міру".
Як наслідок, імовірність того, що більшість "позацерковних" українців з активованим вірусом атеїзму з'єднається з "воцерковленими" православними того чи іншого українського патріархату, мінімальна.
Отже, православні церкви на цьому етапі вочевидь не зможуть помітно збільшувати чисельність своїх парафій на урбанізованому Сході та Півдні України, де культурна традиція атеїстичного "руского міру" вкорінилася найглибше.
Центральні та західні області України, слабо інфіковані атеїстичним "рускім миром", є, можливо, єдиними українськими регіонами, де православні конфесії можуть кількісно зростати як за рахунок дорослого населення, так і за рахунок релігійного виховання дітей змалечку.
Прес-служби українських православних церков КП і МП повідомляють про значне збільшення кількості своїх вірян у цих областях України.
Оскільки ці області знаходяться на так званій "помаранчевій" території Україні, то священики УПЦ МП змушені максимально підлаштовуватися під "націоналістичного" вірянина, активно використовуючи українську мову для спілкування з ним у проповідях, на телебаченні (телеканал "Глас"), визнаючи Голодомор тощо.
Навіть "умеренный культурный национализм" частини єпархій МП викликає в "руськомірців" величезне обурення і заклики до зміщення патріарха УПЦ МП та його найближчого оточення.
Так, ортодоксальний рускомірець Сергій Баранов пропонує розпочати "... подготовку к возможной смене митрополита Киевского из-за ухода Блаженнейшего Владимира на покой...".
Газета "Коммерсантъ" пише: "УПЦ МП пользуется такими широкими правами самоуправления, каких нет ни у одной другой русской православной церкви, - заявил пресс-секретарь Киевской патриархии епископ Евстратий (Зоря).- Патриарх же Кирилл, как можно видеть по полутора годам его патриаршества, - централизатор. Он старается централизовать управление по подобию той вертикали власти, которая выстроена в России как в государстве".
Важко прогнозувати, що залишиться від цього дарованого самоуправління, коли патріарх Кіріл завершить централізацію влади в Московському патріархаті, невід'ємною складовою якого є УПЦ МП?
Проте однозначно можна передбачити, що відсутність української мови в храмах та суттєва антиукраїнська складова "руского міру" буде спричинювати відтік вірян УПЦ МП до УПЦ КП у найбільш сприятливих для розширення православного християнства центральних та західних областях України.
УПЦ МП активно, завдаючи шкоди своєму суспільному іміджу, втручається в українські політичні процеси.
Її "бойовий авангард" Одеська єпархія залякувала попереднього президента України: "... предлагаем начать процедуру импичмента В. Ющенко за нарушение Конституции и вмешательстьво в дела Церкви..." (Резолюция Собрания православной общественности Одесской епархии по вопросу так называемой "канонической автокефалии").
Нинішньому ж українському президентові прес-аташе Одеської єпархії УПЦ МП отець Сергій (Лебедєв) "настоятельно" рекомендує ліквідувати реєстрацію УПЦ КП.
Сайти УПЦ МП переповнені матеріалами про розкольників-філаретівців, що нагадують вісті з фронту. УПЦ МП швидше схожа на політичну партію, а не на церковну організацію, що проповідує любов до ближнього.
Зрозуміло, що в позацерковних православних після ознайомлення з такими "фронтовими" новинами остаточно зникає бажання поповнювати ряди партії борців "за дело русского мира".
Я уважно переглянув останні інтерв'ю патріарха Філарета, опубліковані в українській пресі та Інтернеті. Усі його виступи підкреслено аполітичні, у них завжди присутня глибока повага до української державної влади.
27-28 липня 2010 року у Києві відбулися загальноцерковні урочистості, присвячені Дню хрещення Київської Русі-України. Хресний хід на чолі з патріархом Філаретом зібрав понад 20 тисяч осіб, з яких понад 1,5 тисячі становили священики.
Попри сприяння місцевої влади, і в Одесі, і в Дніпропетровську, і в Києві на богослужіннях Патріарха Московського Кирила і всієї Русі було значно менше людей - від кількох сотень на молебні на Володимирській гірці до 5-7 тисяч на службах у Дніпропетровську.
Оскільки обидві ці церкви за структурною організацією тотожні, то це опосередковано свідчить про те, що в УПЦ КП значно більший відсоток активних вірян, які є основою кількісного зростання будь-якої церкви.
Цей висновок підтверджують і мої особисті багаторічні спостереження зростання кількості вірян УПЦ КП у Ружинському районі Житомирської області.
Очевидно, брак соціально активних вірян і змушує УПЦ МП вдаватися до адміністративних засобів збільшення своєї церкви, використовуючи кошти державного бюджету України.
Так, спільно з Міністерством освіти і науки пропонується розробка державної програми духовно-морального виховання української молоді, підготовка викладацьких кадрів, безплатне забезпечення підручниками, включення представників УПЦ МП у наукову роботу НАН України, створення загальноосвітніх шкіл УПЦ МП.
Можливо, невдовзі відомий інтелектуал та галичанофіл Дмитро Табачник і видасть міністерське розпорядження про випуск для шкіл підручників з історії "руского міру", про обов'язковий іспит із церковнослов'янської мови при вступі до ВНЗ, зобов'яже співробітників НАН України обов'язково відвідувати богослужіння у храмах УПЦ МП.
На цьому вся "упецеемпезація" України і закінчиться. Усі інші подібні ініціативи архієпископа Полтавського і Миргородського Филипа УПЦ МП спричинять відчутно сильний спротив традиційно багатоконфесійної України, погрузнуть у корупції та розкраданні державних коштів.
Цікаво, але мої невтішні висновки щодо майбутнього УПЦ МП підтверджує переконаний "руськомирець" Сергій Баранов: ".. В отличие от России и Белоруссии, в этой стране РПЦ находится на пороге утраты лидирующего положения и превращения в Церковь меньшинства...".
На мій погляд, за умов зміцнення внутрішньої дисципліни, збереження значного відсотка соціально активних вірян, постійної присутності в україномовному культурному просторі, спілкування з вірянами виключно українською мовою, невтручання в політичне життя країни УПЦ КП за п'ять-десять років зможе стати домінуючою і найвпливовішою православною конфесією в Україні, предтечею Української помісної православної церкви.
Сергій Ярмолюк, професор
| Джерела: http://www.pravda.com.ua/ http://article-blogger.blogspot.com/ |
04.09.10
Концепція "русского мира" як перепона розвитку православ’я в Україні
Небогословські роздуми вірянина Української помісної православної церкви.
Патріарх Московський і всієї Русі Кіріл, виступаючи 3 листопада 2009 року на відкритті ІІІ Асамблеї "Русского мира" в Москві, запропонував використовувати новий термін - "страна русского мира".
На думку патріарха, країна відноситься до "русского мира" якщо в ній російська мова використовується як мова міжнаціонального спілкування (читай - державна), розвивається російська культура, зберігається загальноісторична пам'ять (читай - написана російськими істориками).
На відміну від братерських союзів слов'янських народів Росії, України, Білорусі, що давно вже набили всім оскомину, та паралізованому ксенофобією євразійству, схоже, це щось нове й, очевидно, запозичене патріархом Кірілом із західного світу під час його численних подорожей до Європи.
Згідно з цією концепцією, Молдова з її переважно неслов'янським населенням є країною "русского мира", оскільки значна кількість її мешканців спілкується російською. (Зовсім як у Франції, де темношкірих франкомовних французів уже скоро буде більше, ніж нащадків учасників Великої французької революції).
Проте який неоціненний внесок можуть зробити у розвиток російської культури неоросіяни-неслов'яни з Абхазії чи Молдови? Це предмет окремої розмови...
Україна, безперечно, належить до "русского мира", усе глибше туди всмоктується, і не лише одними молитвами патріарха Кіріла, а добре продуманою, щедро фінансованою українською політикою російського уряду.
На тлі безперечних успіхів російських урядовців у руськоміризації України, здобутки Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП) досить скромні, я б сказав мізерні, на відміну від здобутків інших конфесій, зокрема Української православної церкви Київського патріархату (УПЦ КП).
В одному із своїх інтерв'ю патріарх УПЦ КП Філарет зазначає: "Якщо говорити про статистику, то УПЦ КП має 30 єпархій в усіх областях України, 41 архієрея, три вищих навчальних заклади, три середніх, понад 50 чоловічих і жіночих монастирів, 4,5 тисяч парафій, понад 3 тисяч духовенства та 14 мільйонів вірян.
УПЦ МП має 9 мільйонів вірян, але вдвічі більше парафій і монастирів. Якщо говорити про вплив, то УПЦ КП підтримують українська інтелігенція і громадські організації. А УПЦ МП - певні політичні партії та українські бізнесмени. Тому УПЦ МП фінансово багатша, а УПЦ КП - бідніша. Та оскільки діє ідея, ми сильніші".
Як сталося, що в суперництві між двома православними церквами перемогла церква, що не має суттєвої ні фінансової, ні адміністративної підтримки? На мій погляд, основна причина поразки УПЦ МП полягає в тому, що вона опирається на концепцію "русского мира", запропоновану її патріархом Кірілом.
Сподіваюсь, що архієреї УПЦ МП розуміють, що українці можуть бути жителями руського світу і водночас вірянами конкуруючих з ними християнських конфесій.
Припущу, що концепція "русского мира" у свідомості пересічного українця ґрунтується на радянській культурній традиції, а не на власне російській національній. Войовничий атеїзм є важливою складовою цієї пострадянської культури.
Парафії УПЦ МП здебільшого переважають на сході та півдні України, де домінує атеїстична "рускомірна" культура. Об'єктивно вони не в змозі у цих регіонах поповнюватися за рахунок дорослого (переважно урбанізованого) населення.
Зрозуміло, що в західних і центральних областях України, де "рускій мір", слава Богу, ще так глибоко не укорінився, де сильні дідівські християнські православні традиції, обидві українські православні церкви динамічно зростають за рахунок дорослого (передусім сільського) населення.
УПЦ МП, на відміну від УПЦ КП, постійно наголошує на своїй канонічності. Канонічність, на мій погляд, важлива для так званих формальних вірян, які рідко спілкуються з церквою, а якщо і спілкуються, то у форматі грошово-товарних відносин.
Вони несуть гроші до церкви і хочуть отримати якісну канонізовану послугу - хрещення, вінчання, прощення гріхів. Формальних вірян не цікавить, якою мовою говорить священик і взагалі про що він говорить? Головне, щоб усе було як у людей та за церковним обрядом.
На відміну від формальних, істинні віряни йдуть до церкви зі своїми болями та проблемами, вони хочуть, щоб їх почули, підтримали, щось порадили. Для них канонічність є другорядною, на перший же план виходить особистість священика, його вміння спілкуватися з людьми, мова, якою він звертається до них.
В Україні домінує зовсім інший тип вірян - так звані "позацерковні" православні. За даними міжнародного соціологічного дослідження "Релігія та релігійність в Україні" самоідентифікується як християнин східного обряду, більше половини вважають себе православними, але не відносять себе до Московського чи Київського патріархату.
Близько 40 % опитаних відповіли, що шукають власний шлях спілкування з Богом, будучи православними. Тож можна припустити, що православність українського населення вже не є класичною.
На думку соціолога Максима Паращевіна, "вона значною мірою зсувається у бік самостійності: коли людина сама вирішує, у що їй вірити і прислухатися чи не прислухатися до настанов певних релігійних організацій".
Зрозуміло, що для "позацерковних" вірян канонічність не є вирішальним фактором їхнього повернення до "воцерковлених" православних того чи іншого українського патріархату.
На мій погляд, "позацерковність" більшою мірою зумовлена рудиментними залишками "рускомірної" атеїстичної культурної традиції в свідомості дорослих українців, меншою мірою - зайвою публічністю міжконфесійних "розборок".
У цьому контексті зазначу, що прес-службі Вінницької єпархії УПЦ МП перед тим, як оприлюднювати на власному офіційному сайті замітку про свою перемогу над "неканонічним" супротивником у боротьбі за храм, не зайвим було б добре подумати - а чи будуть сприяти переможні вісті з міжконфесійного фронту зменшенню кількості позацерковних православних в Україні?
У цій же "фронтовій" замітці є промовистий абзац, який я дослівно зацитую: "Є в селі одна руська церква, а ми собі строїли українську церкву. І хочемо щоб по-українськи там правилось, А ми нічого по тому церковнослов'янському не понімаємо, - говорить місцева Лідія Пуздерко.
Цікаво, чи відає отець Павло, що за концепцією "русского мира", проголошеною його новим патріархом, у майбутньому він буде зобов'язаний проповідувати виключно церковнослов'янською мовою?
На мій погляд, на українському Сході, а особливо на Заході, УПЦ МП програє через те, що вона говорить із вірянином незрозумілою для нього церковнослов'янською мовою.
Цікаве логічне протиріччя: згідно з концепцією "русского мира" священики УПЦ МП повинні читати свої проповіді російською мовою як мовою міжнаціонального спілкування, а не церковнослов'янською.
І отець Павло, і багато інших його нових колег священиків підсвідомо розуміють, що використання російської та української мови в УПЦ МП сприяє зростанню кількості їхніх вірян по всій України.
Проте за існуючої тенденції зменшення автономії УПЦ МП і примусового приживлення концепції "русского мира" патріархом Кірілом українська мова з часом однозначно буде викорінена із храмів Московського патріархату.
А отже, об'єктивно це призведе до зменшення кількості вірян УПЦ МП у центральних та західних українських областях.
Як завжди, в УПЦ КП можливостей менше. Вважаю, що вона вимушена послуговуватися лише українською мовою, оскільки поширення російської мови в її храмах однозначно спричинить втрату своїх вірян і поповнення новими жителями "русского мира".
Сергій Ярмолюк
Патріарх Московський і всієї Русі Кіріл, виступаючи 3 листопада 2009 року на відкритті ІІІ Асамблеї "Русского мира" в Москві, запропонував використовувати новий термін - "страна русского мира".
На думку патріарха, країна відноситься до "русского мира" якщо в ній російська мова використовується як мова міжнаціонального спілкування (читай - державна), розвивається російська культура, зберігається загальноісторична пам'ять (читай - написана російськими істориками).
На відміну від братерських союзів слов'янських народів Росії, України, Білорусі, що давно вже набили всім оскомину, та паралізованому ксенофобією євразійству, схоже, це щось нове й, очевидно, запозичене патріархом Кірілом із західного світу під час його численних подорожей до Європи.
Згідно з цією концепцією, Молдова з її переважно неслов'янським населенням є країною "русского мира", оскільки значна кількість її мешканців спілкується російською. (Зовсім як у Франції, де темношкірих франкомовних французів уже скоро буде більше, ніж нащадків учасників Великої французької революції).
Проте який неоціненний внесок можуть зробити у розвиток російської культури неоросіяни-неслов'яни з Абхазії чи Молдови? Це предмет окремої розмови...
Україна, безперечно, належить до "русского мира", усе глибше туди всмоктується, і не лише одними молитвами патріарха Кіріла, а добре продуманою, щедро фінансованою українською політикою російського уряду.
На тлі безперечних успіхів російських урядовців у руськоміризації України, здобутки Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП) досить скромні, я б сказав мізерні, на відміну від здобутків інших конфесій, зокрема Української православної церкви Київського патріархату (УПЦ КП).
В одному із своїх інтерв'ю патріарх УПЦ КП Філарет зазначає: "Якщо говорити про статистику, то УПЦ КП має 30 єпархій в усіх областях України, 41 архієрея, три вищих навчальних заклади, три середніх, понад 50 чоловічих і жіночих монастирів, 4,5 тисяч парафій, понад 3 тисяч духовенства та 14 мільйонів вірян.
УПЦ МП має 9 мільйонів вірян, але вдвічі більше парафій і монастирів. Якщо говорити про вплив, то УПЦ КП підтримують українська інтелігенція і громадські організації. А УПЦ МП - певні політичні партії та українські бізнесмени. Тому УПЦ МП фінансово багатша, а УПЦ КП - бідніша. Та оскільки діє ідея, ми сильніші".
Як сталося, що в суперництві між двома православними церквами перемогла церква, що не має суттєвої ні фінансової, ні адміністративної підтримки? На мій погляд, основна причина поразки УПЦ МП полягає в тому, що вона опирається на концепцію "русского мира", запропоновану її патріархом Кірілом.
Сподіваюсь, що архієреї УПЦ МП розуміють, що українці можуть бути жителями руського світу і водночас вірянами конкуруючих з ними християнських конфесій.
Припущу, що концепція "русского мира" у свідомості пересічного українця ґрунтується на радянській культурній традиції, а не на власне російській національній. Войовничий атеїзм є важливою складовою цієї пострадянської культури.
Парафії УПЦ МП здебільшого переважають на сході та півдні України, де домінує атеїстична "рускомірна" культура. Об'єктивно вони не в змозі у цих регіонах поповнюватися за рахунок дорослого (переважно урбанізованого) населення.
Зрозуміло, що в західних і центральних областях України, де "рускій мір", слава Богу, ще так глибоко не укорінився, де сильні дідівські християнські православні традиції, обидві українські православні церкви динамічно зростають за рахунок дорослого (передусім сільського) населення.
УПЦ МП, на відміну від УПЦ КП, постійно наголошує на своїй канонічності. Канонічність, на мій погляд, важлива для так званих формальних вірян, які рідко спілкуються з церквою, а якщо і спілкуються, то у форматі грошово-товарних відносин.
Вони несуть гроші до церкви і хочуть отримати якісну канонізовану послугу - хрещення, вінчання, прощення гріхів. Формальних вірян не цікавить, якою мовою говорить священик і взагалі про що він говорить? Головне, щоб усе було як у людей та за церковним обрядом.
На відміну від формальних, істинні віряни йдуть до церкви зі своїми болями та проблемами, вони хочуть, щоб їх почули, підтримали, щось порадили. Для них канонічність є другорядною, на перший же план виходить особистість священика, його вміння спілкуватися з людьми, мова, якою він звертається до них.
В Україні домінує зовсім інший тип вірян - так звані "позацерковні" православні. За даними міжнародного соціологічного дослідження "Релігія та релігійність в Україні" самоідентифікується як християнин східного обряду, більше половини вважають себе православними, але не відносять себе до Московського чи Київського патріархату.
Близько 40 % опитаних відповіли, що шукають власний шлях спілкування з Богом, будучи православними. Тож можна припустити, що православність українського населення вже не є класичною.
На думку соціолога Максима Паращевіна, "вона значною мірою зсувається у бік самостійності: коли людина сама вирішує, у що їй вірити і прислухатися чи не прислухатися до настанов певних релігійних організацій".
Зрозуміло, що для "позацерковних" вірян канонічність не є вирішальним фактором їхнього повернення до "воцерковлених" православних того чи іншого українського патріархату.
На мій погляд, "позацерковність" більшою мірою зумовлена рудиментними залишками "рускомірної" атеїстичної культурної традиції в свідомості дорослих українців, меншою мірою - зайвою публічністю міжконфесійних "розборок".
У цьому контексті зазначу, що прес-службі Вінницької єпархії УПЦ МП перед тим, як оприлюднювати на власному офіційному сайті замітку про свою перемогу над "неканонічним" супротивником у боротьбі за храм, не зайвим було б добре подумати - а чи будуть сприяти переможні вісті з міжконфесійного фронту зменшенню кількості позацерковних православних в Україні?
У цій же "фронтовій" замітці є промовистий абзац, який я дослівно зацитую: "Є в селі одна руська церква, а ми собі строїли українську церкву. І хочемо щоб по-українськи там правилось, А ми нічого по тому церковнослов'янському не понімаємо, - говорить місцева Лідія Пуздерко.
Цікаво, чи відає отець Павло, що за концепцією "русского мира", проголошеною його новим патріархом, у майбутньому він буде зобов'язаний проповідувати виключно церковнослов'янською мовою?
На мій погляд, на українському Сході, а особливо на Заході, УПЦ МП програє через те, що вона говорить із вірянином незрозумілою для нього церковнослов'янською мовою.
Цікаве логічне протиріччя: згідно з концепцією "русского мира" священики УПЦ МП повинні читати свої проповіді російською мовою як мовою міжнаціонального спілкування, а не церковнослов'янською.
І отець Павло, і багато інших його нових колег священиків підсвідомо розуміють, що використання російської та української мови в УПЦ МП сприяє зростанню кількості їхніх вірян по всій України.
Проте за існуючої тенденції зменшення автономії УПЦ МП і примусового приживлення концепції "русского мира" патріархом Кірілом українська мова з часом однозначно буде викорінена із храмів Московського патріархату.
А отже, об'єктивно це призведе до зменшення кількості вірян УПЦ МП у центральних та західних українських областях.
Як завжди, в УПЦ КП можливостей менше. Вважаю, що вона вимушена послуговуватися лише українською мовою, оскільки поширення російської мови в її храмах однозначно спричинить втрату своїх вірян і поповнення новими жителями "русского мира".
Сергій Ярмолюк
| Джерела: http://www.pravda.com.ua/ http://article-blogger.blogspot.com/ |
27.08.10
Заява Августина підриває авторитет УПЦ МП, – голова Львівської облради
Голова Львівської обласної ради Мирослав Сеник здивований заявою архієпископа Львівського і Галицького Української Православної Церкви Московського патріархату Августина.
Про це ZAXID.NET повідомили у прес-службі Львівської облради.
На думку Мирослава Сеника, така заява не має жодних підстав, містить інформацію, що не відповідає дійсності та підриває авторитет і репутацію як архієпископа Августина, так і всієї Української Православної Церкви Московського Патріархату.
"Такою, що не відповідає дійсності, є інформація, поширена деякими ЗМІ, які, очевидно, були введені в оману, про те, що на знак протесту після виступу голови обласної ради архієпископ Львівський і Галицький УПЦ МП Августин залишив урочисту академію з нагоди Дня Незалежності України. Після виступу голова Львівської обласної ради Мирослав Сеник піднявся у свою ложу, а в сусідній сидів у той час архієпископ Августин, який не покинув зали, а уважно вислухав виступ також міського голови Львова та був присутній у залі під час вручення державних нагород головою ОДА. І лише з початком концерту архієпископ із власної волі чи за чиєюсь вказівкою покинув ложу Львівського національного академічного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької, що є свідченням відсутності будь-якого зв`язку між виходом із зали архієпископа та виступом голови Львівської обласної ради", - зазначено в повідомлені облради.
Окрім цього, у повідомлені облради йдеться: "Та й для виходу архієпископа не було підстав, адже голова Львівської обласної ради Мирослав Сеник у своєму виступі у приміщенні Львівського національного академічного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької назвав Українську Греко-Католицьку Церкву та Українську Православну Церкву Київського патріархату такими, що найбільше відповідають суті національної церкви. При цьому ніяким чином не порушуючи чинне законодавство України, не ображаючи жодної Церкви, не протиставляючи національності. Голова Львівської обласної ради Мирослав Сеник завжди з великою повагою ставиться і до Римо-Католицької Церкви, і до Української Автокефальної Православної Церкви, і до Вірменської Апостольської Церкви та інших Церков.
Важливим також є той факт, що архієпископ Львівський і Галицький Української Православної Церкви Московського патріархату Августин у своїй заяві неодноразово акцентував увагу на відокремленні церкви від держави, що є одним із постулатів Конституції України, сам, натомість, даючи оцінку найвищій посадовій особі місцевого самоврядування, намагається втручатися в справи державні і мирські".
Голова Львівської обласної ради Мирослав Сеник не хоче оцінювати заяву, яка, очевидно, має провокаційних характер, а лише наголошує, що за всю багатовікову історію в Україні ніколи не було державних церков. А оцінку діяльності тієї чи іншої церкви, яка діє на території нашої держави можуть давати лише її прихожани - громадяни України.
Мирослав Сеник вважає, що втручання церкви в політичні справи не відповідає фундаментальним цінностям, на яких має будуватися релігійне життя в сучасній Україні та унеможливлює конструктивний діалог між усіма релігійними конфесіями.
На думку голови Львівської обласної ради, така безпідставна реакція архієпископа Львівського і Галицького Української Православної Церкви Московського Патріархату Августина є ніщо інше, як прояв чорних піар-технологій виборчої кампанії до органів місцевого самоврядування, метою яких є дискредитація найвищого органу місцевого самоврядування Львівщини та його керівництва.
Нагадаємо, Архієпископ Львівський і Галицький Августин висловив своє обурення з приводу заяви голови Львівської обласної ради Мирослава Сеника про те, що слід підтримувати "національні церкви", а такими є Греко-католицька церква та Українська православна церква Київського патріархату.
Джерела: http://www.zaxid.net/ http://article-blogger.blogspot.com/
Про це ZAXID.NET повідомили у прес-службі Львівської облради.
На думку Мирослава Сеника, така заява не має жодних підстав, містить інформацію, що не відповідає дійсності та підриває авторитет і репутацію як архієпископа Августина, так і всієї Української Православної Церкви Московського Патріархату.
"Такою, що не відповідає дійсності, є інформація, поширена деякими ЗМІ, які, очевидно, були введені в оману, про те, що на знак протесту після виступу голови обласної ради архієпископ Львівський і Галицький УПЦ МП Августин залишив урочисту академію з нагоди Дня Незалежності України. Після виступу голова Львівської обласної ради Мирослав Сеник піднявся у свою ложу, а в сусідній сидів у той час архієпископ Августин, який не покинув зали, а уважно вислухав виступ також міського голови Львова та був присутній у залі під час вручення державних нагород головою ОДА. І лише з початком концерту архієпископ із власної волі чи за чиєюсь вказівкою покинув ложу Львівського національного академічного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької, що є свідченням відсутності будь-якого зв`язку між виходом із зали архієпископа та виступом голови Львівської обласної ради", - зазначено в повідомлені облради.
Окрім цього, у повідомлені облради йдеться: "Та й для виходу архієпископа не було підстав, адже голова Львівської обласної ради Мирослав Сеник у своєму виступі у приміщенні Львівського національного академічного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької назвав Українську Греко-Католицьку Церкву та Українську Православну Церкву Київського патріархату такими, що найбільше відповідають суті національної церкви. При цьому ніяким чином не порушуючи чинне законодавство України, не ображаючи жодної Церкви, не протиставляючи національності. Голова Львівської обласної ради Мирослав Сеник завжди з великою повагою ставиться і до Римо-Католицької Церкви, і до Української Автокефальної Православної Церкви, і до Вірменської Апостольської Церкви та інших Церков.
Важливим також є той факт, що архієпископ Львівський і Галицький Української Православної Церкви Московського патріархату Августин у своїй заяві неодноразово акцентував увагу на відокремленні церкви від держави, що є одним із постулатів Конституції України, сам, натомість, даючи оцінку найвищій посадовій особі місцевого самоврядування, намагається втручатися в справи державні і мирські".
Голова Львівської обласної ради Мирослав Сеник не хоче оцінювати заяву, яка, очевидно, має провокаційних характер, а лише наголошує, що за всю багатовікову історію в Україні ніколи не було державних церков. А оцінку діяльності тієї чи іншої церкви, яка діє на території нашої держави можуть давати лише її прихожани - громадяни України.
Мирослав Сеник вважає, що втручання церкви в політичні справи не відповідає фундаментальним цінностям, на яких має будуватися релігійне життя в сучасній Україні та унеможливлює конструктивний діалог між усіма релігійними конфесіями.
На думку голови Львівської обласної ради, така безпідставна реакція архієпископа Львівського і Галицького Української Православної Церкви Московського Патріархату Августина є ніщо інше, як прояв чорних піар-технологій виборчої кампанії до органів місцевого самоврядування, метою яких є дискредитація найвищого органу місцевого самоврядування Львівщини та його керівництва.
Нагадаємо, Архієпископ Львівський і Галицький Августин висловив своє обурення з приводу заяви голови Львівської обласної ради Мирослава Сеника про те, що слід підтримувати "національні церкви", а такими є Греко-католицька церква та Українська православна церква Київського патріархату.
Джерела: http://www.zaxid.net/ http://article-blogger.blogspot.com/
Патріарх Філарет нагородив орденом Тягнибока
Патріарх Київський і всієї Русі-України Філарет 25 серпня вручив голові Всеукраїнського об'єднання Свобода Олегу Тягнибоку Орден Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого III ступеня.
Патріарх вручив почесну нагороду лідеру Свободи з формулюванням За заслуги з відродження духовності в Україні та затвердження Помісної Української Православної Церкви.
У свою чергу, Тягнибок подарував Філаретові дві великі ілюстровані книги, одна з них - Дерев'яна скульптура Галичини (як сказав лідер Свободи, ця скульптура, звичайно, більше в католицькій традиції, але простежуються і вплив Великої України).
Вручаючи нагороду, патріарх побажав Тягнибоку, "щоб ваша партія набирала силу", а під кінець благословив свободівців на участь у місцевих виборах.
Як повідомлялося, раніше Тягнибок отримав Золотий хрест від ветеранів дивізії СС Галичина.
Джерела: http://ua.korrespondent.net/ http://article-blogger.blogspot.com/
Патріарх вручив почесну нагороду лідеру Свободи з формулюванням За заслуги з відродження духовності в Україні та затвердження Помісної Української Православної Церкви.
У свою чергу, Тягнибок подарував Філаретові дві великі ілюстровані книги, одна з них - Дерев'яна скульптура Галичини (як сказав лідер Свободи, ця скульптура, звичайно, більше в католицькій традиції, але простежуються і вплив Великої України).
Вручаючи нагороду, патріарх побажав Тягнибоку, "щоб ваша партія набирала силу", а під кінець благословив свободівців на участь у місцевих виборах.
Як повідомлялося, раніше Тягнибок отримав Золотий хрест від ветеранів дивізії СС Галичина.
Джерела: http://ua.korrespondent.net/ http://article-blogger.blogspot.com/
26.08.10
УПЦ МП обурена заявами голови Львівської облради
Архієпископ Львівський і Галицький Августин висловив своє обурення з приводу заяви голови Львівської обласної ради Мирослава Сеника про те, що слід підтримувати «національні церкви», а такими є Греко-католицька церква та Українська православна церква Київського патріархату.
Заяву архієпископа Львівського і Галицького Августина подаємо повнотекстово:
"20 серпня цього року я, православний архієпископ Львівський і Галицький Августин, був змушений залишити урочисту Академію, яка відбулася у м. Львові з нагоди 19-ї річниці незалежності України. Разом зі мною приміщення Львівського національного академічного театру опери та балету ім. Соломії Крушельницької залишили і члени нашої делегації. Покинули урочистості також представники Римо-Католицької Церкви.
Це отримало широке висвітлення в українських та закордонних ЗМІ. Не лише віруючі, але й журналісти та представники громадськості звертаються до мене з висловленням подиву, прохаючи пояснити причину інциденту.
В ситуації, що склалася, вважаю за необхідне виступити з офіційною заявою, щоб роз`яснити мотиви моїх дій, а також дати оцінку тому, що трапилось напередодні святкування Дня незалежності України у м.Львові. У зв`язку з цим, хочу офіційно заявити: урочисте зібрання я залишив на знак категоричного протесту проти висловлювань голови Львівської обласної ради п. Мирослава Сеника. У своєму виступі п. Сеник, якого я раніше знав як цілком нормального і тверезого політика, досить несподівано (принаймні, для мене) закликав присутніх підтримати "національні церкви", до яких відніс лише Греко-католицьку церкву та "Українську православну церкву Київського патріархату".
Можна було б (при великому бажанні) списати ці, м’яко кажучи, некоректні висловлювання на рахунок якогось душевного зриву тощо. Однак, свої скандальні заклики п. Мирослав Сеник повторив слово у слово в інтерв`ю Львівському телебаченню в день самого свята, 24 серпня!
Залишимо осторонь проблему вкрай складних стосунків між вірними Української Православної Церкви і послідовниками згаданих церковних організацій, звернемо увагу лише на поведінку голови обласної ради.
Насамперед, обурення викликає той факт, що державний посадовець допустив кричущу безтактність і відсутність поваги до всіх інших релігійних конфесій України (крім вказаних), яким п. М.Сеник на свій розсуд відмовив у статусі "національних". Напевне, останніми для нього можуть бути лише ті, які проповідують войовничий націоналізм і поділяють єдиний український народ на "расових галичан" і "національно несвідомих східняків". Голову Львівської облради не збентежило навіть те, що до переліку "національних" не потрапила найчисельніша і найстаріша в Україні Українська Православна Церква, що народилась у Дніпровській купелі у часи святого князя Володимира.
Своїми словами п. Сеник не лише образив православних, римо-католиків, протестантів, юдеїв, мусульман та інших, які, безумовно, є не меншими патріотами, ніж дорогі йому греко-католики чи прихильники колишнього митрополита Київського і всієї України Філарета (Денисенка).
Набагато гіршим є інше: своїми висловлюваннями посадовець, по суті, перекреслив можливість конструктивної співпраці з релігійними конфесіями – бо хто з них тепер повірить у можливість співпраці із людиною, яка в день всенародного торжества без найменшого збентеження відкрито декларує печерні принципи, що є несумісними з вченням жодної із традиційних релігій?
У тому, що відбулося, очевидно, є ще один важливий аспект. Із висловлювань п. Мирослава Сеника випливає, що він не визнає фундаментальних цінностей, на яких має будуватися релігійне життя у сучасній Україні. Голова обласної ради, всупереч Конституції України, не вважає, що усі діючі державні релігійні організації є рівними перед законом. Він, очевидно, не визнає також іншого вкрай важливого конституційного принципу – відокремлення Церкви від держави. Таким же брутальним порушенням українського законодавства є те, що п. Сеник вважає можливим втручання держави в релігійне життя. Вражає, що подібне кричуще нехтування Закону, свою відверту заангажованість і упередженість публічно і зухвало демонструє в день головного державного свята країни саме той, хто перший повинен стояти на захисті законності у нашому регіоні.
У знак протесту проти такої, вкрай образливої, поведінки голови облради я і залишив урочисту академію з нагоди Дня незалежності України.
Нарешті, обставини спонукають мене заявити про те, що Мирослав Сеник своїми безвідповідальними і провокаційними висловлюваннями змушує засумніватися: чи справді він відповідає високій посаді голови Львівської обласної ради, на яку його було обрано депутатами – представниками населення м. Львова і Львівської області?"
Нагадаємо, голова Львівської обласної ради Мирослав Сеник у вітальному слові 20 серпня під час урочистої академії з нагоди 19-ї річниці Незалежності України у Національному академічному театрі опери та балету ім. С.Крушельницької закликав підтримати національну Церкву. Мирослав Сеник конкретизував: "Ми повинні підтримати свою національну Церкву, а такими церквами я вважаю Українську греко-католицьку церкву і Українську православну церкву Київського патріархату. Ми повинні дбати про освіту своїх дітей. Ми повинні дбати про майбутнє. Перед нами дійсно дуже важка праця, і я хотів би, щоб ніхто з нас не опускав рук. Здається, що та праця є не для людських сил. Пам’ятаймо слова Святого Письма: "У людей це неможливо, а в Бога все можливо".
Джерела: http://www.zaxid.net/ http://article-blogger.blogspot.com/
Заяву архієпископа Львівського і Галицького Августина подаємо повнотекстово:
"20 серпня цього року я, православний архієпископ Львівський і Галицький Августин, був змушений залишити урочисту Академію, яка відбулася у м. Львові з нагоди 19-ї річниці незалежності України. Разом зі мною приміщення Львівського національного академічного театру опери та балету ім. Соломії Крушельницької залишили і члени нашої делегації. Покинули урочистості також представники Римо-Католицької Церкви.
Це отримало широке висвітлення в українських та закордонних ЗМІ. Не лише віруючі, але й журналісти та представники громадськості звертаються до мене з висловленням подиву, прохаючи пояснити причину інциденту.
В ситуації, що склалася, вважаю за необхідне виступити з офіційною заявою, щоб роз`яснити мотиви моїх дій, а також дати оцінку тому, що трапилось напередодні святкування Дня незалежності України у м.Львові. У зв`язку з цим, хочу офіційно заявити: урочисте зібрання я залишив на знак категоричного протесту проти висловлювань голови Львівської обласної ради п. Мирослава Сеника. У своєму виступі п. Сеник, якого я раніше знав як цілком нормального і тверезого політика, досить несподівано (принаймні, для мене) закликав присутніх підтримати "національні церкви", до яких відніс лише Греко-католицьку церкву та "Українську православну церкву Київського патріархату".
Можна було б (при великому бажанні) списати ці, м’яко кажучи, некоректні висловлювання на рахунок якогось душевного зриву тощо. Однак, свої скандальні заклики п. Мирослав Сеник повторив слово у слово в інтерв`ю Львівському телебаченню в день самого свята, 24 серпня!
Залишимо осторонь проблему вкрай складних стосунків між вірними Української Православної Церкви і послідовниками згаданих церковних організацій, звернемо увагу лише на поведінку голови обласної ради.
Насамперед, обурення викликає той факт, що державний посадовець допустив кричущу безтактність і відсутність поваги до всіх інших релігійних конфесій України (крім вказаних), яким п. М.Сеник на свій розсуд відмовив у статусі "національних". Напевне, останніми для нього можуть бути лише ті, які проповідують войовничий націоналізм і поділяють єдиний український народ на "расових галичан" і "національно несвідомих східняків". Голову Львівської облради не збентежило навіть те, що до переліку "національних" не потрапила найчисельніша і найстаріша в Україні Українська Православна Церква, що народилась у Дніпровській купелі у часи святого князя Володимира.
Своїми словами п. Сеник не лише образив православних, римо-католиків, протестантів, юдеїв, мусульман та інших, які, безумовно, є не меншими патріотами, ніж дорогі йому греко-католики чи прихильники колишнього митрополита Київського і всієї України Філарета (Денисенка).
Набагато гіршим є інше: своїми висловлюваннями посадовець, по суті, перекреслив можливість конструктивної співпраці з релігійними конфесіями – бо хто з них тепер повірить у можливість співпраці із людиною, яка в день всенародного торжества без найменшого збентеження відкрито декларує печерні принципи, що є несумісними з вченням жодної із традиційних релігій?
У тому, що відбулося, очевидно, є ще один важливий аспект. Із висловлювань п. Мирослава Сеника випливає, що він не визнає фундаментальних цінностей, на яких має будуватися релігійне життя у сучасній Україні. Голова обласної ради, всупереч Конституції України, не вважає, що усі діючі державні релігійні організації є рівними перед законом. Він, очевидно, не визнає також іншого вкрай важливого конституційного принципу – відокремлення Церкви від держави. Таким же брутальним порушенням українського законодавства є те, що п. Сеник вважає можливим втручання держави в релігійне життя. Вражає, що подібне кричуще нехтування Закону, свою відверту заангажованість і упередженість публічно і зухвало демонструє в день головного державного свята країни саме той, хто перший повинен стояти на захисті законності у нашому регіоні.
У знак протесту проти такої, вкрай образливої, поведінки голови облради я і залишив урочисту академію з нагоди Дня незалежності України.
Нарешті, обставини спонукають мене заявити про те, що Мирослав Сеник своїми безвідповідальними і провокаційними висловлюваннями змушує засумніватися: чи справді він відповідає високій посаді голови Львівської обласної ради, на яку його було обрано депутатами – представниками населення м. Львова і Львівської області?"
Нагадаємо, голова Львівської обласної ради Мирослав Сеник у вітальному слові 20 серпня під час урочистої академії з нагоди 19-ї річниці Незалежності України у Національному академічному театрі опери та балету ім. С.Крушельницької закликав підтримати національну Церкву. Мирослав Сеник конкретизував: "Ми повинні підтримати свою національну Церкву, а такими церквами я вважаю Українську греко-католицьку церкву і Українську православну церкву Київського патріархату. Ми повинні дбати про освіту своїх дітей. Ми повинні дбати про майбутнє. Перед нами дійсно дуже важка праця, і я хотів би, щоб ніхто з нас не опускав рук. Здається, що та праця є не для людських сил. Пам’ятаймо слова Святого Письма: "У людей це неможливо, а в Бога все можливо".
Джерела: http://www.zaxid.net/ http://article-blogger.blogspot.com/
23.08.10
Архієпископ УПЦ МП демонстративно покинув зал після слів голови Львівської облради
Голова Львівської обласної ради Мирослав Сеник вважає гідними звання українських церков Українську православну церкву Київського патріархату і Українську греко-католицьку церкву.
Таку точку зору висловив Сеник у Львові під час урочистої академії, присвяченої Дню Незалежності України.
"Ми повинні підтримувати своє, національне - церкву. А такими церквами я вважаю Греко-католицьку церкву і Православну церкву Київського патріархату", - сказав Сеник.
Після даної заяви архієпископ Львівський і Галицький УПЦ Московського патріархату Августин демонстративно залишив засідання академії.
До нього приєдналися інші представники УПЦ МП і члени делегації Римо-католицької церкви.
"Коли шанована людина, представник львів'ян, дозволяє собі переступити рубіж тактовності і взаємоповаги - за цією межею немає співпраці, немає розвитку Львівського регіону, України, нації, піднесення культури та відродження цінностей", - прокоментував ситуацію один з учасників академії.
Нагадаємо, що більшість жителів Львівського регіону сповідує греко-католицьку віру, але в області також багато католиків та православних - Київського та Московського патріархатів.
Джерела: http://ua.korrespondent.net/ http://article-blogger.blogspot.com/
Таку точку зору висловив Сеник у Львові під час урочистої академії, присвяченої Дню Незалежності України.
"Ми повинні підтримувати своє, національне - церкву. А такими церквами я вважаю Греко-католицьку церкву і Православну церкву Київського патріархату", - сказав Сеник.
Після даної заяви архієпископ Львівський і Галицький УПЦ Московського патріархату Августин демонстративно залишив засідання академії.
До нього приєдналися інші представники УПЦ МП і члени делегації Римо-католицької церкви.
"Коли шанована людина, представник львів'ян, дозволяє собі переступити рубіж тактовності і взаємоповаги - за цією межею немає співпраці, немає розвитку Львівського регіону, України, нації, піднесення культури та відродження цінностей", - прокоментував ситуацію один з учасників академії.
Нагадаємо, що більшість жителів Львівського регіону сповідує греко-католицьку віру, але в області також багато католиків та православних - Київського та Московського патріархатів.
Джерела: http://ua.korrespondent.net/ http://article-blogger.blogspot.com/
20.08.10
24 серпня Янукович і Азаров зневажать усі церкви, крім московської
24 серпня о 10.20 у патріаршому Свято-Володимирському кафедральному соборі (Київ, бульвар Тараса Шевченка, 20) відбудеться Молитва за Україну.
Очолить її Святійший патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет, повідомляє офіційний сайт Української православної церкви Київського патріархату.
Священоначаліє Української православної церкви Київського патріархату запрошує долучитися до молитви всіх бажаючих, усіх, кому дорогою є Україна та її незалежність.
УПЦ КП нагадує, що Молитва за Україну була традиційним заходом святкування Дня Незалежності і відбувалася у Святій Софії за участі представників різних конфесій України – членів Всеукраїнської ради церков. Цього ж року влада зламала цю багаторічну толерантну традицію і Президент Віктор Янукович з прем’єр-міністром Миколою Азаровим молитимуться лише з однією конфесією – УПЦ Московського патріархату.
Джерела: http://www.expres.ua/ http://article-blogger.blogspot.com/
Очолить її Святійший патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет, повідомляє офіційний сайт Української православної церкви Київського патріархату.
Священоначаліє Української православної церкви Київського патріархату запрошує долучитися до молитви всіх бажаючих, усіх, кому дорогою є Україна та її незалежність.
УПЦ КП нагадує, що Молитва за Україну була традиційним заходом святкування Дня Незалежності і відбувалася у Святій Софії за участі представників різних конфесій України – членів Всеукраїнської ради церков. Цього ж року влада зламала цю багаторічну толерантну традицію і Президент Віктор Янукович з прем’єр-міністром Миколою Азаровим молитимуться лише з однією конфесією – УПЦ Московського патріархату.
Джерела: http://www.expres.ua/ http://article-blogger.blogspot.com/
30.07.10
Патріарх Кирило створить помісну церкву краще за Ющенка?
Я б не писав про черговий візит Московського патріарха (тим більше, що він обіцяв ще не раз повернутися), якби не дві прочанки, яких зустрів на хресній ході на честь Хрещення Київської Русі.
Можливо, їхні історії дадуть змогу поглянути на цей візит більш повно, ніж це дозволяють лаковані звіти офіційних ЗМІ.
Перший випадок, трагічний. У Сквирському районі на Київщині потонула дитина. Священик УПЦ Московського патріархату, дізнавшись що вона хрещена в УПЦ Київського патріархату, відмовився її відспівувати.
Друга історія. В сусідньому Білоцерківському районі в село прислали священика з Росії, щойно відставленого російського військового моряка, всієї релігійної освіти у якого - тримісячні курси.
Залишимо за дужками факт, що Московський патріарх приїхав до нас на День Хрещення Києва. Бо ж улітку 988 року було масово хрещено лише киян, а мешканців сучасної Центральної Росії ще й через півтора століття після цього кияни називали "поганами", тобто язичниками.
Значно важливіший буквальний текст заяв патріарха Кирила. Він всіляко підкреслював, що УПЦ МП є всього лише частиною російської церкви. "Але потрібно відповідати на деякі наклепницькі вигадки, які спрямовані на те, щоб посіяти нові плевели ворожнечі й підозрілості в єдиній російській церкві", - зокрема, сказав він.
"Ви плоть від плоті та кров від крові української культури, української духовної енергії", - сказав про митрополита УПЦ МП Володимира патріарх Кирило, так ніби сам є експертом в "українськості".
Особливо часто патріарх вживав словосполучення "Свята Русь"". Іноді складалося враження, що він намагається переконати слухачів, що колись існувала держава з такою назвою: "Коли наш народ жив цією праведністю, і стала називатися наша Вітчизна Святою Руссю".
Як відомо, Росія не звалася ніколи Руссю. Московія взяла для своєї нової назви грецьку транскрипцію слова "Русь", а не саме слово "Русь", тому що тоді у Європі й світі було добре відомо, що Русь - це Україна.
У Московії елінізований термін "Россия" на позначення цієї країни вперше почала вживати влада лише в XV столітті, з того часу, як там з'являється ідея Москви як "Третього Риму", а московські князі починають претендувати на землі України.
Остаточно Московія перейменувалася на Росію за царськими указами 1713 і 1721 років. Наприкінці 18 століття цариця Катерина II своїм розпорядженням наказала народові називатися росіянами й заборонила вживати звичну назву "московитяни".
Лише факт: Московська митрополія була заснована 1448 року, і в СРСР чесно святкували її 500-ліття.
Тому нині московським діячам лишаються маніпуляції з назвою - "брендом", запозиченим у спотвореному вигляді через п‘ятсот-вісімсот років після князя Володимира. Престиж цього "бренду" предки українців вибороли тяжкою працею й кров‘ю.
Треба сказати, нічого нового. Німеччина ледь не тисячу років офіційно звалася Священною Римською імперією, хоча внесок германців в римську історію полягає головно в руйнуванні Риму.
Між тим американець Лінкольн любив питати - якщо собачий хвіст назвати ногою, то скільки ніг буде в собаки? Відповідь: чотири, бо від зміни назви зайва нога в собаки не виросте.
А що ж сьогодні? В риториці патріарха, як і в попередній візит, спостерігався явний пріоритет мирських цілей. "Більшість поганих людей позбавлена відчуття гумору", - зазначив патріарх. Гарна цитата, якщо не враховувати, що для церкви не буває "поганих людей".
"Я відчув, що в Україні є значний потенціал серед країн колишнього Радянського Союзу. Тут і економіка, і природа, і люди енергійні, тому в мене немає сумнівів, що народ України пройде складний період і отримає нову історичну перемогу". Все чудово, але для політика.
Київській традиції не властивий стиль відносин, який склався у московської церкви з державою. Київські митрополити могли заперечувати і князям, і гетьманам, і навіть повчати їх. І їм за це нічого не було.
Наочним виявом зворотного плазування влади перед гостем стали цілком підлі перешкоджання міліцією виїзду прочан УПЦ-КП на святкування Хрещення Київської Русі, в дусі 2004 року. І це з боку влади, очолюваної президентом, що підкреслює свою набожність.
Очевидно, влада боялася що захід УПЦ Київського патріархату в столиці в день Хрещення Русі-України, що й так виявився більш масовим за заходи за участі патріарха Кирила, поставить питання: так хто від кого "відколовся".
Схоже, що церква в зрадженому політиками суспільстві лишилася чи не єдиною силою, принаймні, в Центральній Україні, яка без грошей здатна зібрати великі маси людей.
Цікаво, що саме в той час, коли ієрархи Київського Патріархату йшли в гущі святкового натовпу, Верховна Рада в радіусі кількасот метрів була оточена залізними щитами і загонами "Беркуту" - туди туди завітав Московський патріарх.
Хоча, є й інші, обнадійливі моменти. Очевидно, навіть у ході візиту тривала дискусія, хто до кого поїде - президент Янукович до Кирила, чи навпаки. Треба сказати, президент Янукович уже не бігав за Кирилом як минулого року.
Склалося враження, що московський гість спочатку навіть взявся нажахати президента. Привітання Януковичу від патріарха з днем народження прийшло за день до самої події, всупереч усталеній традиції.
Потім московський гість взявся густо згадувати Чехова: "Я з дитинства любив читати Чехова. Мені це дуже допомагало у важкі шкільні роки, коли ще була антирелігійна ситуація в країні, і я як віруючий перебував під утиском. Спогади про оповідання Чехова допомагали з гумором ставитися до тих людей, які намагалися мене перевиховати".
Однак, президент відпустку так і не перервав, і "Магометові" довелося йти у гори, а не навпаки.
В цілому візит Московського патріарха можна вважати успішним для творення помісної Української Православної церкви. Чимало людей відчули, наскільки російський стиль відносин з паствою чужий для України.
Частина пастви вже знає, що в регіонах, де переважає Московський патріархат, рівень хвороб суспільства вищий, ніж на решті території країни. Що саме по собі по-особливому ставить питання канонічності.
Можливо, якщо патріарх Кирило ще поїздить Україною, в українській церкві об'єднаються якщо не всі, то абсолютна більшість тих, хто ставиться серйозно до православної віри, і хто, власне, і є церквою.
Без жовчі, без перекошених облич, з ясним розумінням того, що любити ближнього, в тому числі свою країну - богоугодна справа, єдино можлива для християнина.
А в Московського патріархату залишаться приміщення для прийому іноземних гостей.
Олександр Палій
Можливо, їхні історії дадуть змогу поглянути на цей візит більш повно, ніж це дозволяють лаковані звіти офіційних ЗМІ.
Перший випадок, трагічний. У Сквирському районі на Київщині потонула дитина. Священик УПЦ Московського патріархату, дізнавшись що вона хрещена в УПЦ Київського патріархату, відмовився її відспівувати.
Друга історія. В сусідньому Білоцерківському районі в село прислали священика з Росії, щойно відставленого російського військового моряка, всієї релігійної освіти у якого - тримісячні курси.
Залишимо за дужками факт, що Московський патріарх приїхав до нас на День Хрещення Києва. Бо ж улітку 988 року було масово хрещено лише киян, а мешканців сучасної Центральної Росії ще й через півтора століття після цього кияни називали "поганами", тобто язичниками.
Значно важливіший буквальний текст заяв патріарха Кирила. Він всіляко підкреслював, що УПЦ МП є всього лише частиною російської церкви. "Але потрібно відповідати на деякі наклепницькі вигадки, які спрямовані на те, щоб посіяти нові плевели ворожнечі й підозрілості в єдиній російській церкві", - зокрема, сказав він.
"Ви плоть від плоті та кров від крові української культури, української духовної енергії", - сказав про митрополита УПЦ МП Володимира патріарх Кирило, так ніби сам є експертом в "українськості".
Особливо часто патріарх вживав словосполучення "Свята Русь"". Іноді складалося враження, що він намагається переконати слухачів, що колись існувала держава з такою назвою: "Коли наш народ жив цією праведністю, і стала називатися наша Вітчизна Святою Руссю".
Як відомо, Росія не звалася ніколи Руссю. Московія взяла для своєї нової назви грецьку транскрипцію слова "Русь", а не саме слово "Русь", тому що тоді у Європі й світі було добре відомо, що Русь - це Україна.
У Московії елінізований термін "Россия" на позначення цієї країни вперше почала вживати влада лише в XV столітті, з того часу, як там з'являється ідея Москви як "Третього Риму", а московські князі починають претендувати на землі України.
Остаточно Московія перейменувалася на Росію за царськими указами 1713 і 1721 років. Наприкінці 18 століття цариця Катерина II своїм розпорядженням наказала народові називатися росіянами й заборонила вживати звичну назву "московитяни".
Лише факт: Московська митрополія була заснована 1448 року, і в СРСР чесно святкували її 500-ліття.
Тому нині московським діячам лишаються маніпуляції з назвою - "брендом", запозиченим у спотвореному вигляді через п‘ятсот-вісімсот років після князя Володимира. Престиж цього "бренду" предки українців вибороли тяжкою працею й кров‘ю.
Треба сказати, нічого нового. Німеччина ледь не тисячу років офіційно звалася Священною Римською імперією, хоча внесок германців в римську історію полягає головно в руйнуванні Риму.
Між тим американець Лінкольн любив питати - якщо собачий хвіст назвати ногою, то скільки ніг буде в собаки? Відповідь: чотири, бо від зміни назви зайва нога в собаки не виросте.
А що ж сьогодні? В риториці патріарха, як і в попередній візит, спостерігався явний пріоритет мирських цілей. "Більшість поганих людей позбавлена відчуття гумору", - зазначив патріарх. Гарна цитата, якщо не враховувати, що для церкви не буває "поганих людей".
"Я відчув, що в Україні є значний потенціал серед країн колишнього Радянського Союзу. Тут і економіка, і природа, і люди енергійні, тому в мене немає сумнівів, що народ України пройде складний період і отримає нову історичну перемогу". Все чудово, але для політика.
Київській традиції не властивий стиль відносин, який склався у московської церкви з державою. Київські митрополити могли заперечувати і князям, і гетьманам, і навіть повчати їх. І їм за це нічого не було.
Наочним виявом зворотного плазування влади перед гостем стали цілком підлі перешкоджання міліцією виїзду прочан УПЦ-КП на святкування Хрещення Київської Русі, в дусі 2004 року. І це з боку влади, очолюваної президентом, що підкреслює свою набожність.
Очевидно, влада боялася що захід УПЦ Київського патріархату в столиці в день Хрещення Русі-України, що й так виявився більш масовим за заходи за участі патріарха Кирила, поставить питання: так хто від кого "відколовся".
Схоже, що церква в зрадженому політиками суспільстві лишилася чи не єдиною силою, принаймні, в Центральній Україні, яка без грошей здатна зібрати великі маси людей.
Цікаво, що саме в той час, коли ієрархи Київського Патріархату йшли в гущі святкового натовпу, Верховна Рада в радіусі кількасот метрів була оточена залізними щитами і загонами "Беркуту" - туди туди завітав Московський патріарх.
Хоча, є й інші, обнадійливі моменти. Очевидно, навіть у ході візиту тривала дискусія, хто до кого поїде - президент Янукович до Кирила, чи навпаки. Треба сказати, президент Янукович уже не бігав за Кирилом як минулого року.
Склалося враження, що московський гість спочатку навіть взявся нажахати президента. Привітання Януковичу від патріарха з днем народження прийшло за день до самої події, всупереч усталеній традиції.
Потім московський гість взявся густо згадувати Чехова: "Я з дитинства любив читати Чехова. Мені це дуже допомагало у важкі шкільні роки, коли ще була антирелігійна ситуація в країні, і я як віруючий перебував під утиском. Спогади про оповідання Чехова допомагали з гумором ставитися до тих людей, які намагалися мене перевиховати".
Однак, президент відпустку так і не перервав, і "Магометові" довелося йти у гори, а не навпаки.
В цілому візит Московського патріарха можна вважати успішним для творення помісної Української Православної церкви. Чимало людей відчули, наскільки російський стиль відносин з паствою чужий для України.
Частина пастви вже знає, що в регіонах, де переважає Московський патріархат, рівень хвороб суспільства вищий, ніж на решті території країни. Що саме по собі по-особливому ставить питання канонічності.
Можливо, якщо патріарх Кирило ще поїздить Україною, в українській церкві об'єднаються якщо не всі, то абсолютна більшість тих, хто ставиться серйозно до православної віри, і хто, власне, і є церквою.
Без жовчі, без перекошених облич, з ясним розумінням того, що любити ближнього, в тому числі свою країну - богоугодна справа, єдино можлива для християнина.
А в Московського патріархату залишаться приміщення для прийому іноземних гостей.
Олександр Палій
29.07.10
Народний Патріарх. Без розпальцовки, кириломобіля та понтів
Про наш Хресний хід
Звичайно, мені хотілося, аби нас було сто тисяч. Але 10-15 тисяч, яким спасибі за те, що зібралися на Хресний хід, ініційований УПЦ Київського Патріархату, - дуже добрий результат, досягнутий без настирливої реклами, якою всі українські телеканали, особливо Перший Національний, супроводжували візит московського гостя.
Ми зібралися завдяки Інтернету та "циганській пошті". Це до Кирила влада звозила людей безкоштовним муніціпальним транспортом, як це кинулися робити в Дніпропетровську після приголомшливого провалу в Одесі, яка, незважаючи на свою проросійскість по суті проігнорувала візит московського гостя.
Нашим автобусам, що їх парафії та прочани винаймали своїм коштом, влада майже в прямому сенсі встромляла палки в колеса. Незважаючи на цілий тиждень цілування влади з московським Патріархом, біси взяли-таки своє й надоумили чинити хай і дрібні, але перешкоди Хресному ходу.
Та Господь сильніший...
В Україні склалася не парадоксальна, а навіть паталогічна ситуація, коли влада, замість того, щоб боротися за власну національну церкву, як це в різні часи відбувалося в Болгарії, Греції, Грузії, Румунії, Сербії, Росії, як це нині відбувається в Македонії, сприяє не лише збереженню, але й посиленню впливу на Україну закордонного центру. Центру, який лише необізнані люди хибно вважають церковним.
Нова влада де-факто і всупереч Конституції надала статус державної Українській православній церкві Московського Патріархату. УПЦ МП вмонтовується в політичну систему Януковича, має стати одним із стовпів авторитарного режиму і взяти на себе відповідальність за все, що вже зробив і колись зробить Янукович - і не лише за праведне, але й за гріховне.
УПЦ Київського Патріархату тримається винятково на прагненні мільйонів українців мати, як це заведено в усьому православному світі, власну незалежну церкву в незалежній державі, на харизмі, авторитеті, організаційних талантах свого доброго пастиря Святішого Патріарха Київського та всієї України-Руси Філарета, многая йому літа.
Наш 81-річний Патріарх пішки, разом з духовенством та вірянами подолав шлях від Володимирського собору до Володимирської гірки.
Негламурний, непихатий, без пальців "веером". Без бетонної стіни охоронців, без кавалькади кириломобілів, без блокування навколишніх вулиць та провулків. Без черги підлабузних малоросійських чиновників, які казати "Москва" навчилися раніше ніж "мама". Без коштовного годинника, котрий, як іронічно написав один мій коментатор, потребує посиленої охорони - щоб не вкрали.
"Новый русский" Патріарх і поводиться як "новый русский". Іноді здається, коли дивишся на всі ці московські понти, що малиновий піджак Його Святості Кирилу пасував би більше, ніж зелена патріарша мантія.
А наш Патріарх - сама простота. І свою квартиру в центрі Києва, кажуть, продав на золото для раки Варвари Великомучениці у Володимирському соборі.
P. S. Звичайно, я шаную право тих своїх співгромадян, які є вірними РПЦ-УПЦ МП, на спілкування із своїм предстоятелем, людиною безумовно інтелектуальною та харизматичною. Врешті-решт, Кирило, хоч і московський, але все ж таки Патріарх, і його статус потребує відповідної пошани від будь-якого православного.
Але чомусь хочеться, щоб Його Святість не зловживав симпатією частини українців, дотримувався елементарних правил поведінки в гостях, і не думав, що ми такі ідіоти, що не здатні відсіяти полову від зерна, побачити, де грішне, де праведне, відокремити мирське від церковного, а політичне турне - відрізнити від пастирського візиту.
Олег Медведєв, вірний УПЦ КП
Звичайно, мені хотілося, аби нас було сто тисяч. Але 10-15 тисяч, яким спасибі за те, що зібралися на Хресний хід, ініційований УПЦ Київського Патріархату, - дуже добрий результат, досягнутий без настирливої реклами, якою всі українські телеканали, особливо Перший Національний, супроводжували візит московського гостя.
Ми зібралися завдяки Інтернету та "циганській пошті". Це до Кирила влада звозила людей безкоштовним муніціпальним транспортом, як це кинулися робити в Дніпропетровську після приголомшливого провалу в Одесі, яка, незважаючи на свою проросійскість по суті проігнорувала візит московського гостя.
Нашим автобусам, що їх парафії та прочани винаймали своїм коштом, влада майже в прямому сенсі встромляла палки в колеса. Незважаючи на цілий тиждень цілування влади з московським Патріархом, біси взяли-таки своє й надоумили чинити хай і дрібні, але перешкоди Хресному ходу.
Та Господь сильніший...
В Україні склалася не парадоксальна, а навіть паталогічна ситуація, коли влада, замість того, щоб боротися за власну національну церкву, як це в різні часи відбувалося в Болгарії, Греції, Грузії, Румунії, Сербії, Росії, як це нині відбувається в Македонії, сприяє не лише збереженню, але й посиленню впливу на Україну закордонного центру. Центру, який лише необізнані люди хибно вважають церковним.
Нова влада де-факто і всупереч Конституції надала статус державної Українській православній церкві Московського Патріархату. УПЦ МП вмонтовується в політичну систему Януковича, має стати одним із стовпів авторитарного режиму і взяти на себе відповідальність за все, що вже зробив і колись зробить Янукович - і не лише за праведне, але й за гріховне.
УПЦ Київського Патріархату тримається винятково на прагненні мільйонів українців мати, як це заведено в усьому православному світі, власну незалежну церкву в незалежній державі, на харизмі, авторитеті, організаційних талантах свого доброго пастиря Святішого Патріарха Київського та всієї України-Руси Філарета, многая йому літа.
Наш 81-річний Патріарх пішки, разом з духовенством та вірянами подолав шлях від Володимирського собору до Володимирської гірки.
Негламурний, непихатий, без пальців "веером". Без бетонної стіни охоронців, без кавалькади кириломобілів, без блокування навколишніх вулиць та провулків. Без черги підлабузних малоросійських чиновників, які казати "Москва" навчилися раніше ніж "мама". Без коштовного годинника, котрий, як іронічно написав один мій коментатор, потребує посиленої охорони - щоб не вкрали.
"Новый русский" Патріарх і поводиться як "новый русский". Іноді здається, коли дивишся на всі ці московські понти, що малиновий піджак Його Святості Кирилу пасував би більше, ніж зелена патріарша мантія.
А наш Патріарх - сама простота. І свою квартиру в центрі Києва, кажуть, продав на золото для раки Варвари Великомучениці у Володимирському соборі.
P. S. Звичайно, я шаную право тих своїх співгромадян, які є вірними РПЦ-УПЦ МП, на спілкування із своїм предстоятелем, людиною безумовно інтелектуальною та харизматичною. Врешті-решт, Кирило, хоч і московський, але все ж таки Патріарх, і його статус потребує відповідної пошани від будь-якого православного.
Але чомусь хочеться, щоб Його Святість не зловживав симпатією частини українців, дотримувався елементарних правил поведінки в гостях, і не думав, що ми такі ідіоти, що не здатні відсіяти полову від зерна, побачити, де грішне, де праведне, відокремити мирське від церковного, а політичне турне - відрізнити від пастирського візиту.
Олег Медведєв, вірний УПЦ КП
28.07.10
В Одесі ДАІ не пустила автобус з прочанами УПЦ КП до Києва
Сьогодні о 01.30 ночі п`ять співробітників ДАІ на чолі із заступником начальника Одеського міського управління Державтоінспекції Олександром СТАРИЧЕНКОМ заблокували виїзд автобуса з групою віруючих Української православної церкви (Київського патріархату) до Києва для участі в Хресній ході.
Про це кореспонденту УНІАН повідомив один із паломників Володимир МАЛОФЄЄВ.
«Коли орендований «Мерседес» прибув з гаража автопідприємства на вулицю Торгову і люди попрямували до машини, щоб відправитися в поїздку, автобус раптово заблокували співробітники ДАІ на трьох міліцейських автомобілях. Підполковник О.СТАРИЧЕНКО, який підійшов до водія автобуса, відразу ж висунув звинувачення, що той п`яний, а до віруючих - жінок і чоловіків - співробітники ДАІ у формі та люди у штатському застосовували грубу фізичну силу, щоб не допустити посадку в автобус», - заявив В.МАЛОФЄЄВ.
Одеські паломники на знак протесту перекрили рух на Торговій вулиці, яка є однією з центральних магістралей міста.
«Проте цей жест відчаю, - додав В.МАЛОФЄЄВ, - не подіяв на підполковника СТАРИЧЕНКА та інших крутих «вартових порядку», що під`їхали на чорному джипі «Тойота Лендровер» та інших лімузинах і творили беззаконня замість того, щоб забезпечувати правопорядок на вулицях Одеси».
Після короткої розмови з водієм орендованого автобуса, який, за словами очевидців-прочан, був тверезим і готовим до поїздки, у нього забрали ключі та водійські права.
«Зневаживши, таким чином, правами віруючих, одеські силовики зірвали поїздку паломників до Києва, явно виконуючи чиєсь злочинне замовлення», - вважає В.МАЛОФЄЄВ.
У свою чергу, настоятель одеського храму Різдва Христового отець ВІТАЛІЙ зазначив, що «якраз напередодні зірваної поїздки до столиці співробітники ДАІ також у нього особисто несподівано вилучили водійські права, проте незабаром повернули, не знайшовши, мабуть, жодних причин до застосування таких заходів впливу». За словами отця ВІТАЛІЯ, «залишається лише здогадуватися, від кого одержує відомості та вказівки керівництво Одеської міськДАІ, проводячи подібні денні й нічні операції проти мирян і представників духівництва УПЦ КП».
У Відділі зі зв`язків з громадськістю Одеського міськуправління ДАІ не змогли пояснити інцидент на Торговій вулиці.
У свою чергу, заступник начальника обласного управління ДАІ Ігор МАЛОМУЖ у розмові з кореспондентом УНІАН так прокоментував дії правоохоронців: «Водій автобуса перебував у нетверезому стані, машина була несправною, була відсутня путівка. У другого водія, який мав везти прочан, також не було ні водійського посвідчення, ні медичної довідки».
Як повідомляв УНІАН, Українська православна церква Київського патріархату сьогодні в Києві запланувала Хресну ходу з нагоди річниці Хрещення Русі.
Вранці у прес-центрі УПЦ заявили, що до Київської патріархії надходять численні сигнали про різні спроби перешкодити приїзду паломників до столиці на святкування Хрещення Київської Русі-України.
Про це кореспонденту УНІАН повідомив один із паломників Володимир МАЛОФЄЄВ.
«Коли орендований «Мерседес» прибув з гаража автопідприємства на вулицю Торгову і люди попрямували до машини, щоб відправитися в поїздку, автобус раптово заблокували співробітники ДАІ на трьох міліцейських автомобілях. Підполковник О.СТАРИЧЕНКО, який підійшов до водія автобуса, відразу ж висунув звинувачення, що той п`яний, а до віруючих - жінок і чоловіків - співробітники ДАІ у формі та люди у штатському застосовували грубу фізичну силу, щоб не допустити посадку в автобус», - заявив В.МАЛОФЄЄВ.
Одеські паломники на знак протесту перекрили рух на Торговій вулиці, яка є однією з центральних магістралей міста.
«Проте цей жест відчаю, - додав В.МАЛОФЄЄВ, - не подіяв на підполковника СТАРИЧЕНКА та інших крутих «вартових порядку», що під`їхали на чорному джипі «Тойота Лендровер» та інших лімузинах і творили беззаконня замість того, щоб забезпечувати правопорядок на вулицях Одеси».
Після короткої розмови з водієм орендованого автобуса, який, за словами очевидців-прочан, був тверезим і готовим до поїздки, у нього забрали ключі та водійські права.
«Зневаживши, таким чином, правами віруючих, одеські силовики зірвали поїздку паломників до Києва, явно виконуючи чиєсь злочинне замовлення», - вважає В.МАЛОФЄЄВ.
У свою чергу, настоятель одеського храму Різдва Христового отець ВІТАЛІЙ зазначив, що «якраз напередодні зірваної поїздки до столиці співробітники ДАІ також у нього особисто несподівано вилучили водійські права, проте незабаром повернули, не знайшовши, мабуть, жодних причин до застосування таких заходів впливу». За словами отця ВІТАЛІЯ, «залишається лише здогадуватися, від кого одержує відомості та вказівки керівництво Одеської міськДАІ, проводячи подібні денні й нічні операції проти мирян і представників духівництва УПЦ КП».
У Відділі зі зв`язків з громадськістю Одеського міськуправління ДАІ не змогли пояснити інцидент на Торговій вулиці.
У свою чергу, заступник начальника обласного управління ДАІ Ігор МАЛОМУЖ у розмові з кореспондентом УНІАН так прокоментував дії правоохоронців: «Водій автобуса перебував у нетверезому стані, машина була несправною, була відсутня путівка. У другого водія, який мав везти прочан, також не було ні водійського посвідчення, ні медичної довідки».
Як повідомляв УНІАН, Українська православна церква Київського патріархату сьогодні в Києві запланувала Хресну ходу з нагоди річниці Хрещення Русі.
Вранці у прес-центрі УПЦ заявили, що до Київської патріархії надходять численні сигнали про різні спроби перешкодити приїзду паломників до столиці на святкування Хрещення Київської Русі-України.
Підписатися на:
Дописи (Atom)