Експерти не вбачають воєнно-стратегічного сенсу, військово-технічних можливостей та правової бази для розширення інфраструктури Чорноморського флоту Росії в Криму, зокрема розміщенні російських підводних човнів у Балаклавській бухті.
Про це йдеться в коментарі УНІАН військових експертів з приводу оприлюдненої в ЗМІ інформації про начебто обговорення на українсько-російському урядовому рівні питання про розширення інфраструктури базування ЧФ Росії в Україні, зокрема, стосовно відновлення у Балаклавській бухті у Криму бази російських підводних човнів.
“Той унікальний об’єкт №825, який був побудований за часів “холодної війни” у Балаклаві, сьогодні перетворений у військово-морський музейний комплекс, що є філіалом Національного військово-історичного музею. Власне, як музей цей об’єкт сьогодні й функціонує”, - пояснив ситуацію навколо колишньої балаклавської бази підводних човнів експерт Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння Дмитро БОГДАНОВ.
На його переконання, зараз у насправді зручній глибоководній бухті Балаклави розмістити підводні човни неможливо. “Звичайно, човни можна поставити біля причалів, але за цих умов рівень їхньої захищеності суттєво зменшується”, - зауважив експерт.
Д.БОГДАНОВ також звернув увагу на те, що на сьогодні у бойовому складі Чорноморського флоту РФ є лише один дизельно-електричний підводний човен “Алроса”, який в даний час перебуває на довготривалому ремонті. “Після інциденту у берегів Абхазії, човен не зміг своїм ходом дістатися Севастополя, і став на ремонт у Новоросійську. Тобто фізично розміщувати у Балаклаві немає чого”, - констатував експерт.
Д.БОГДАНОВ також повідомив, що 9 травня у склад Північного флоту Росії увійшов човен “Санкт-Петербург”, який побудований за подібним проектом як “Алроса”. Також, за даними експерта, ще один такий човен будується, але процес його введення в експлуатацію триватиме декілька років.
“Ці човни теоретично можуть бути переведені на Чорноморський флот. Але за умови реалізації такого можливого рішення, немає жодної необхідності говорити про їхнє базування у Балаклаві, адже у Севастополі ЧФ має достатньо місця, щоб розмістити, принаймні 9 підводних човнів”, - резюмував експерт.
У свою чергу, редактор проекту “Флот2017” військовий експерт Дмитро ТИМЧУК погодився, що для відновлення у Балаклаві колишньої бази підводних човнів необхідно все починати з нуля. На його думку, це не набагато дешевше, ніж побудувати нову базу.
Говорячи про можливі перспективи розширення інфраструктури ЧФ Росії у Криму, Д.ТИМЧУК зазначив, що не вбачає у планах та реально на верфях підприємств Росії такої кількості кораблів, суден, підводних човнів, щоб можна було стверджувати про їх прийняття найближчим часом на озброєння Чорноморського флоту.
У зв’язку з чим, експерт не бачить можливості і сенсу розширення наявної інфраструктури ЧФ, зокрема, й за рахунок Балаклавської бухти. “Навіщо створювати, розширювати нову інфраструктуру, якщо більша частина наявної зараз взагалі не використовується? Вона флоту не потрібна. Вони клептоматично вчепилися в ці об’єкти та землю, щоб просто мати економічну вигоду, заробляти гроші. Чого, наприклад, варті 10 км причального фронту, частина якого в оренді у комерційних структур”, - наголосив експерт і зазначив, що “ніякої політики тут немає, а є лише економічний зиск”.
“Чорноморський флот на свій розсуд здає орендовані в України об’єкти і землю у суборенду. Але конкретно для виконання бойових завдань, російським військовим морякам ці землі не потрібні”, - переконаний Д.ТИМЧУК.
На думку керівника дослідницьких програм Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Сергія ЗГУРЦЯ, у цьому питанні поки що є незрозумілим, чи має намір українська сторона піти на поступки щодо зняття визначених раніше у базовій угоді від 1997 року про перебування Чорноморського флоту РФ на території Україні обмежень на розширення, оновлення та модернізацію бойового складу ЧФ.
“Зараз, коли російська сторона починає оприлюднювати наміри розширення, модернізації чи оновлення бойового складу Чорноморського флоту, необхідно зважати на те, чи розробляється, або вже є під це двостороння нормативно-правова база, і чи будуть переглянуті попередні угоди, відповідно до яких усі дії Росії щодо ЧФ повинні були погоджуватися з українською стороною”, - заявив експерт.
статті про українську політику і не тільки
