Збираючись у заокеанну подорож, у США, Віктор Янукович буквально преобразився. Написав листа до Українського конгресового комітету Америки, у якому серед іншого пообіцяв розсекретити архівні матеріали щодо Голодомору.
На президентському сайті навіть з’явився розділ про Голодомор, який було зняли відразу після обрання Януковича президентом.
Проте американські українці не повірили в щирість Януковича. Вийшли на мітинг протесту, коли він приїхав у Нью-Йорк, і не погодилися з ним зустрічатися.
“Коли мені говорять, що я начебто заперечую Голодомор – я ініціюю розсекречення архівних матеріалів, що стосуються періоду Голодомору, і передачу їх теж у Інститут Національної пам’яті, де історикам можна буде об’єктивно і з цілковитим доступом їх вивчати. Я проти того, щоб закривали історію і щоб політики робили на цьому спекуляції,” – відповів Янукович у своєму листі.
Ось тут і виникає запитання: про які, власне, секретні документи він пише? Ми вирішили поцікавитися у фахівців.
Ігор Юхновський
Колишній директор Інституту національної пам’яті Ігор Юхновський каже, що всі архівні документи щодо Голодомору в Україні давно розсекречені й вивчені. СБУ, коли нею командував Валентин Наливайченко, зняла гриф таємності з усіх матеріалів.
– Може, десь хтось щось і знайде… Я буду лише радий, – каже пан Юхновський. – А ось щодо матеріалів, які є в російських архівах, то вони нам недоступні. Тож що саме Віктор Федорович мав на увазі, сказати не можу, бо не знаю. Основна біда Януковича в тому, що він, не маючи повної інформації, виступив у Страсбурзі з запереченням геноциду українців. Насправді ми мали страшний, зумисний геноцид, викликаний спеціальним зверненням Сталіна до українських селян, після чого відбувалося виливання їжі з горшків, це все призвело до неймовірно високої смертності, пік якої був у червні 33-го року. Це відбувалося по всій Україні. Письмового розпорядження на це в українських архівах ми не знайшли. Можливо, такі документи є в Москві.
Тоді за один місяць від голоду вимерло один мільйон двісті тисяч людей. Це точно підтверджено Інститутом демографії НАН України. Загалом від Голодомору впродовж 32-33-го років померло 3,2 мільйона чоловік
Доктор юридичних наук, автор закону про Голодомор, що кваліфікує його як геноцид, Володимир Василенко, підтверджує слова Ігоря Юхновського:
– Усі документи, що були в Україні, були передані з архівів СБУ в Інститут національної пам’яті й вивчені. Вони фігурували на численних виставках, які організували і СБУ, і Інститут національної пам’яті. Вони зафіксовані на електронних носіях, а також у 26 томах, які видав інститут. Це збірки документів, свідчення людей… Тож Янукович нічого не ініціює і не може ініціювати, бо нема чого ініціювати. Проте якщо він мав на увазі московські архіви – це інша справа. Раз він такий український патріот, то нехай попросить свого друга Медвєдєва, аби той відкрив російські архіви, що стосуються Голодомору. Бо росіяни відмовилися дати до них доступ, коли СБУ вела розслідування справи й офіційно до них зверталася з таким проханням. Реабілітувати себе пан Янукович може лише чіткою заявою про те, що він невдало висловився в Брюсселі – що начебто Голодомор не був актом геноциду українців. Що він як громадянин України дотримується законів України, зокрема закону про Голодомор від 2006 року, за яким Голодомор визнано актом геноциду українського народу. І що він визнає підтвердження геноциду українським судом від 13 січня 2010 року. Ось тоді буде все чітко і ясно.
У самому Інституті національної пам’яті, яким нині заправляє спеціаліст із комунізму Валерій Солдатенко і куди начебто Янукович особисто ініціює передачу архівних матеріалів з СБУ, заявою президента неабияк спантеличені.
– Розумієте, ми самі ще не в’їхали, що Віктор Янукович хотів цим сказати, – заявила нам особа в інституті, яка попросила не називати її імені. – Пояснити слова Януковича вам можуть лише в Адміністрації президента, зокрема Ганна Герман, бо вона ці слова (про ініціювання процесу розсекречення матеріалів) і писала.
Самого директора Інституту національної пам’яті пана Солдатенка, який пишається своїм партійним квитком, теж поставили в незручне становище, не попередивши про «ініціативи Януковича». Він ще не встиг зорієнтуватися, як їх коментувати, тому сказав таке:
– На жаль, я так само, як і ви, не знаю, про які конкретно документи йдеться. Але якщо з’явиться якийсь документ у архівах СБУ, який допоможе нам чи то сутнісно, чи то в деталях, чи принципово, чи як завгодно в осягненні цієї проблеми, то ми будемо зацікавлені, щоб ознайомитися з ним.
Можливо, й усі документи розсекречені, як каже мій попередник, але я знаю точно, що не всі документи розсекречені, бо є відповідна архівна практика, державна таємниця, є речі, пов’язані з персоналіями, які відповідно до інструкцій архівної справи не можна й зараз розсекречувати. То ці документи й не будуть, мабуть, розсекречені.
…Утім, панові Солдатенку не зашкодило б знати, що згідно з Законом про державну таємницю такою таємницею вважається інформація, розголошення якої може завдати шкоди національним інтересам України. Проте очевидно, що інформація про геноцид українців аж ніяк не може завдати такої шкоди. Державною таємницею не може вважатися інформація про порушення прав і свобод громадян, про масові вбивства.
Оксана Климончук
| Джерела: http://unian.net/ http://article-blogger.blogspot.com/ |
Немає коментарів:
Дописати коментар