Деяким країнам вигідно, щоб громадяни за кордоном мали їхні паспорти... Це може слугувати виправданням для різних акцій, як то «примушування до миру» чи для «висування територіальних претензій»...
«Ще вчора ми жили в Україні, а сьогодні прокинулися в Євросоюзі», – такою була перша реакція багатьох закарпатців на ухвалений угорським парламентом закон про спрощену процедуру отримання громадянства для етнічних угорців. Українська влада не відреагувала на цей суперечливий документ, хоча експерти кажуть, що він може становити загрозу національній безпеці нашої країни.
Угорщина узаконила подвійне громадянство
Наприкінці травня цього року новий парламент Угорщини ухвалив закон, який спрощує процедуру набуття громадянства республіки етнічними угорцями, котрі мешкають у сусідніх країнах. Найбільше таких етнічних угорців у Словаччині та на українському Закарпатті. За матеріалами «Євроньюз», завдяки цій правовій новації на громадянство Угорщини можуть претендувати іноземні громадяни, які доведуть своє угорське походження та володіння угорською мовою. При цьому вони не отримують виборчого права, тому надалі мають захищати свої етнічні права на територіях країн проживання.
Новий закон підтримали 344 депутати Національних зборів Угорщини, троє виступили проти, п’ятеро — утрималися від голосування. Закон набере чинності з січня наступного року.
Цей документ, представлений і ухвалений правлячою партією Угорщини ФІДЕС, одразу сколихнув найближчу до країни частину Європи. Словаччина, у якій мешкає понад 600 тисяч угорців, одразу висловила своє «фе». Словаки навіть відкликали з Угорщини свого посла, назвавши вчинок сусідньої країни загрозою їхнім національним інтересам. Офіційна Братислава при цьому чомусь забула, що кілька років тому ухвалила такий самий закон, що полегшує закордонним словакам набувати словацьке громадянство. Аналогічний закон має Румунія, і він також значною мірою стосуються українських румунів.
З’їжджу до Відня попити кави
В Ужгороді поширена «фішка» – телефонуєш другові запитуєш: «Ти де?» У відповідь чуєш: «Поки що в Ужгороді» (Берегові, Виноградові тощо). Тобто ще тут, але завтра це може бути Будапешт, Відень, будь-яке місто Європи – з цим проблем немає…
Закарпатці новий угорський закон обговорюють жваво – наче нову конституцію. Ще б пак, він відкриває просто необмежені можливості для багатьох мешканців регіону, ставить їх фактично на один рівень з громадянами Євросоюзу. Хоча насправді він лише трохи видозмінює процес видачі угорських документів для громадян України, розпочатий уже давно. Чимало українських угорців мають по два “паспорти” – дарма що українське законодавство забороняє подвійне громадянство, а угорське – досі не передбачало його. Українські угорці мали можливість отримати статус закордонного угорця, який спрощував процедуру перетину українсько-угорського кордону, перебування та працевлаштування в Угорщині.
За Всеукраїнським переписом населення 2001 року угорцями в Закарпатті записалося 155 тисяч осіб. Проте, кажуть експерти, насправді представників угорської нацменшини як тоді, так і зараз, в області набагато більше. Майже з десяток років тому чимало людей боялися записуватися угорцями, бо не знали, у що це може вилитися.
Чимала частина закарпатських румунів теж має досвід «європейського громадянства». У Закарпатті – понад 35 тисяч, переважно мешканці Тячівського та Рахівського районів.
Про переваги паспорта європейської країни розповідає голова Асоціації румунів Закарпаття ім. Кожбука Юрій Оприш:
«Для представників румунської нацменшини, які мають паспорти Румунії, – це можливість вільно потрапити до 24 країн, які визнають Румунію як члена ЄС. Ще один позитив – працевлаштування на Заході: працедавець звертає особливу увагу на наявність європейського паспорта, з таким документом людину швидше візьмуть на роботу, бо не треба витрачати час і гроші на оформлення закордонних паспортів, віз тощо».
Крім того, зізнаються тячівці, вигідно купувати в Європі автомобілі, де ціни на них значно нижчі, та завозити в Україну, не сплачуючи митні збори й платежі.
Ще один позитив – відпочинок у Європі. Або, наприклад, можливість навчатися. «Паспорти Румунії дають закарпатцям змогу здобувати вищу освіту в румунських вузах. Отже, по закінченні навчального закладу вони мають кращі можливості щодо працевлаштування за кордоном, ніж тут, в Україні», – додає Юрій Оприш. При цьому уточнює, що не бачить у факті наявності паспортів іноземних держав в українців жодних загроз національній безпеці.
«Які можуть бути проблеми – запитайте у наших депутатів Верховної Ради, скільки з них мають російське громадянство? – каже пан Оприш. – Більша половина, і нічого! Питання кількох громадянств нині – не принципове».
Так само вважає і значна частина угорської нацменшини в Закарпатті. Соціолог, викладач Ужгородського національного університету, керівник Карпатського центру полінгових досліджень Федір Шандор пояснює це «чистим прагматизмом». «Закарпатці як прагматики в центрі Європи, - каже він, - ставляться до нового закону Угорщини про подвійне громадянство виключно позитивно, бо це відкриває більш широкі економічні можливості для самих закарпатців. У Закарпатті, крім того, чимало людей мають статус закордонного угорця. Вони та члени їхніх родин зараз із величезною радістю зустріли угорський закон».
Загроза національним інтересам України?
Проте, за словами того ж таки пана Шандора, з точки зору політики, то «однозначно можна сказати, що ухвалення угорським парламентом закону про подвійне громадянство – величезна небезпека для України».
Цю думку поділяють і науковці. Директор регіонального філіалу Національного інституту стратегічних досліджень у м. Ужгороді Світлана Мітряєва вважає, що подвійне громадянство — це і виклик, і загроза національним інтересам України і що ця проблема потребує вжиття невідкладних заходів у сфері національної безпеки. «На жаль, мало хто з експертів звертає увагу на такі процеси, в Україні взагалі слабко на них реагують. Ось невелика Словаччина одразу висловила свою категоричну незгоду – буквального наступного дня ухвалила альтернативний угорському закон. А що Україна? Мовчить… МЗС України поки що не реагує», - каже пані Мітряєва.
Водночас, наголошує вона, в українському законодавстві чітко прописаної відповідальності за отримання паспорта іншої держави немає ні в кримінальному, ні в адміністративному кодексах.
«Єдине, що може бути застосовано до такого громадянина, це втрата громадянства, — каже Мітряєва.
— Але ця процедура надзвичайно складна, і насамперед тому, що між країнами (приміром, Україною та державами ЄС) немає такого договору про обмін інформацією, а якби й був, то загалом він порушував би права людини (щодо приватного життя), які прописані міжнародними договорами. Закон України «Про громадянство» передбачає: якщо громадянин України набув громадянства іншої держави, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України. Тобто якщо ви набули угорське громадянство, але не відмовляєтеся від українського, то, за вітчизняним законодавством, ви залишаєтеся громадянами України. І в цьому ж законі йдеться про те, що вихід з громадянства України допускається в разі, якщо особа набула громадянства іншої держави.
Ключове слово щодо позбавлення громадянства «допускається» — не є обов’язковим. Тому, теоретично, людину можна позбавити громадянства України через те, що вона є громадянином іншої держави, лише за рішенням суду. Проте широкому загалу такі прецеденти невідомі. Тобто наразі ситуація така, що українське законодавство з одного боку не дозволяє бути громадянином двох держав, але і не передбачає чіткої відповідальності за це».
Закон “узаконює” давню практику
Принаймні так в інтерв’ю кореспонденту УНІАН сказав Надзвичайний і Повноважний Посол Угорської Республіки в Україні Андраш Баршонь. Посол зокрема нагадав, що закон про спрощене надання громадянства етнічним угорцям досі вже існував в угорському законодавстві, зараз же фактично змінився один параграф, внесено лише поправку, яка, на думку угорських дипломатів, особливо нічого не змінила. «Політично таке нововведення можна по-різному пояснювати, інтерпретувати. Але ті люди, котрі вбачають у новому законі якусь політичну боротьбу, глибоко помиляються. Тут немає жодної політики», — відзначив пан Баршонь.
Він також нагадав, що, крім Угорщини, низка інших європейських держав мають закони про надання громадянства особам, котрі живуть поза межами батьківщини. «Це, зокрема, Іспанія, Португалія та інша країни. І наш закон не означає, що ми зробимо якусь різницю між етнічними групами, він стосується тих угорців, котрі живуть за межами рідної країни і котрі досі в тій чи іншій формі вже мали угорське громадянство. Приміром, закарпатцям це добре відомо — той же статус закордонного угорця», — уточнив посол.
Він також додав, що цей закон як юридичний факт не має жодного протиріччя зі стандартами ЄС, Ради Європи.
Самі закарпатські угорці, себто ті громадяни, котрі безпосередньо підпадають під дію нового угорського закону, також не вбачають у цьому документі якихось загроз. «Принаймні усі, хто перебуває на відповідній території, мусять виконувати закони країни перебування», - вважає голова Товариства угорської культури Закарпаття Міклош Ковач. «Я підтримую рішення угорського парламенту, - сказав він. – Водночас вважаю, що це радше символічний жест угорської держави щодо тих, хто з різних причин залишився за межами країни. Щодо реального втілення цього закону в життя нині важко щось коментувати. Зазначу, що він не означає приєднання закордонних угорців до соціальної мережі країни, тобто не забезпечує доступу до безкоштовної медицини, освіти. Він також не дає права голосу тим, хто отримає громадянство за цим законом».
Ковач вважає, що скористатися цим законом захочуть здебільшого ті закордонні угорці, котрі постійно працюють чи навчаються в Угорщині, їм це буде просто вигідно.
Заступник голови Демократичної спілки угорців України Елемир Кевсегі сказав таке: «Звістку про громадянство угорці Закарпаття сприйняли досить спокійно. Історична батьківщина ніколи від них не відмежовувалася. Більше того, у багатьох уже були паспорти закордонного угорця і певні пільги на роботу й навчання». Політик вважає, ті, хто бажав виїхати, зробив це давно. Нині ж, на його думку, єдиний чинник, що зможе спонукати до подвійного громадянства — економічний, адже з паспортом громадянина Угорщини можна буде спокійно пересуватися по Євросоюзу й забути про шенгенські візи.
Ворота для агресивного “примушування до миру” відкрито?
Якщо офіційний Київ так нічого й не скаже у відповідь, то це матиме якнайгірші наслідки для України, вважає Федір Шандор. За словами соціолога, як тільки виникне бодай якийсь незначний протест українського МЗС проти дій Угорщини чи Румунії, то зразу у відповідь їм наведуть приклад отримання громадянства Росії жителями Криму. «Це є болісною темою і східних областей, але найважливіше те, що жителі цих регіонів — це найбільший електорат для провладної партії та президента Януковича. Тому ні МВС, ні МЗС і не зроблять. Це в підсумку призведе до моральної децентралізації влади серед закарпатців і в подальшому, швидше за все, й до економічної децентралізації. І соціально, і психологічно, і економічно закарпатці орієнтуватимуться на Будапешт, а не на Київ», — каже Шандор.
Як би це сумно не звучало, але спеціалісти з міжнародних відносин лише підтверджують думки соціологів.
Ужгородський політолог Михайло Вальо висловився таким чином:
«Не будемо показувати пальцем, але деяким країнам вигідно, щоб громадяни іноземних держав мали паспорти саме їхньої держави. Як про це вже неодноразово говорилося, це може слугувати виправданням для різних акцій на кшталт «примушування до миру» чи для «висування територіальних претензій». Згадаймо поводження Росії щодо Грузії навколо проблеми Південної Осетії. Ця проблема актуальна не лише для Закарпаття, а й для інших регіонів. За деякими даними, у Криму проживає близько 100 тисяч громадян, які мають два паспорти – України та Росії. Чимало паспортів іноземних держав і в жителів Волині та Львівщини. Тому нашій державі однозначно треба подивитися на загрози з цієї точки зору й замислитися – чи не треба терміново посилювати відповідальність за подвійне громадянство».
Вальо нагадує, що в Україні вже неодноразово порушувалися такі питання. «Торік з’явилася низка законопроектів, які передбачають посилення відповідальності за «чужі паспорти в кишені». У червні 2009-го Верховна Рада України в першому читанні ухвалила два документи, за якими за приховування факту подвійного громадянства передбачається покарання у вигляді обмеження волі до 5 років. Аби офіційно заявити про факт набуття чи перебування в громадянстві іншої держави, громадянин України має місяць часу. Може, ці проекти настав час остаточно узаконити?» — каже політолог. Він гадає, що відсутність протестів чи реакції з українського боку на угорський закон може стати першим кроком до федералізації України.
Наталя Петерварі, Ужгород
статті про українську політику і не тільки
