«Російський большевицький режим успадкував великодержавні імперські амбіції московських правителів і за два десятиліття перетворив СРСР у потужний єдиний військовий табір. Все життя було мілітаризоване, а збройні сили за чисельністю особового складу, озброєння та оснащення переважали усі армії великих держав разом узятих», – прокоментував процес підготовки до святкування 9 травня кандидат історичних наук, доцент кафедри історії, теорії та практики культури Інституту гуманітарних і соціальних наук Національного університету «Львівська політехніка» Ігор Гаврилів під час круглого столу, організованого Інститутом гуманітарних і соціальних наук Національного університету «Львівська політехніка» спільно з управлінням внутрішніх справ Львівської облдержадміністрації на виконання президентського указу щодо відзначення 65-ій річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років.
"Для здійснення своїх агресивних планів, Кремль по всьому світу формує та фінансує через комуністичний Інтернаціонал створення комуністичних партій, які стають так званою п’ятою колоною большевиків у низці європейських і світових держав. Такі експансіоністські заходи провокували прихід до влади крайньо правих режимів. В Італії – фашистів, у Німеччині – нацистів, франкістів у Іспанії, але це було на руку кремлівським верховодам, які стимулювали і фінансували реваншистські тоталітарні режими. Для них найбільш ворожими були буржуазні соціал-демократи, які сповідували мирні зміни в країнах, а також шукали компромісів у міждержавних стосунках", – наголосив Ігор Гаврилів.
За словами історика, пробою сил стали збройні конфлікти у Монголії, в Манджурії. А громадянська війна в Іспанії у 1935-36 роках "стала полігоном випробування зброї для СРСР і Німеччини..".
"На перший погляд, авантюрна політика кремлівських політиків була добре продумана, і мала на меті руками нацистів розпалити вогнище нової світової війни, а згодом здійснити визвольний похід, окупувавши всю Європу. Так, Сталін 19 серпня 1939 року на засіданні Політбюро ЦК ВКП(б) розкрив свої плани: "Визначення ворогуючих сторін у збройному протистоянні дасть СРСР широке поле діяльності для розвитку світової революції". – розповідав історик - У розмові із генеральним секретарем Виконавчого комітету Комінтерну, диктатор довірливо поділився планами: "Ми не проти, щоб вони побилися добряче, і послабили один одного. Ми можемо маневрувати, підштовхуючи одну сторону проти іншої, щоб вони добряче побилися". Агресивні плани Москви підтверджують слова чільника закордонного відомства СРСР, члена Політбюро ЦК ВКП(б) Молотова, який у липні 1940 року у розмові з міністром закордонних справ Литви, заявив: "Геніальний Ленін не помилявся, запевняючи нас, що ІІ Світова війна дасть нам змогу захопити владу у всій Европі, як І світова війна дала змогу захопити владу у Росії". Ці цитати показують, якими насправді були наміри кремлівських верховодів.".
У свою чергу Гітлер, за словами історика, незважаючи на його антикомуністичну риторику у праці "Майн Камф", вважав Сталіна великим правителем. "На сьогодні широко опублікована цитата Гітлера, що є три правителі, і найслабший – Беніто Муссоліні".
І. Гаврилів нагадав: "22 серпня 1939 року, у переддень підписання пакту Рібентропа-Молотова, у виступі перед командуванням Вермахту Гітлер признався: "В осені 1939 року я вирішив йти разом зі Сталіним. Сталін і я – єдині, хто дивиться лише у майбутнє. Найближчими днями на німецько-совєцькоому кордоні подам руку Сталіну і разом з ним почну новий розподіл світу".
Історик резюмував: "Большевицька і нацистська диктатури почали ІІ Світову війну, напавши на Польщу у вересні 1939 року. Після її розгрому був заключний, не згадуваний чомусь у совєцький підручниках, договір "Про дружбу і кордони". Спільний воєнний парад у Бресті".
статті про українську політику і не тільки
