зафолловити у Твіттеріпідписатися на RSS

Cтатті про українську політику і не тільки

03.10.10

ЗНО, Табачник і ректорське лобі

Запровадження тесту з російської мови – це політична комбінація… Законопроект про мови – антиукраїнський крок… У нас проштовхують проекти, де багато грошей і мало освіти…

У жовтні Міністерство освіти затвердить умови прийому на 2011 рік. До сьогодні там нічого не сказано про вступні іспити, хоча головний «просвітянин» Дмитро Табачник неодноразово озвучував свою ідею про так званий “бал ВНЗ”. Водночас у новій редакції законопроекту “Про вищу освіту” вступні екзамени передбачені. І якщо він буде прийнятий без змін, то всім абітурієнтам-2011 доведеться окрім ЗНО, складати іспити, а батькам традиційно готувати гаманці.

На наші запитання відповів керівник Центру освітнього моніторингу Павло Полянський.

КАЖУТЬ, ЦЕ ВСЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ З ПОДАЧІ РЕКТОРСЬКОГО ЛОБІ

Пане Полянський, міністр освіти і науки Дмитро Табачник неодноразово заявляв, що наступного року, окрім тестування, однією з умов вступу буде так званий “бал ВНЗ”. Проте в умовах прийому на 2011 рік, унесених на громадське обговорення, про жодні вступні іспити не йшлося…

У проекті умов прийому на 2011 рік не передбачається вступних екзаменів. Проте це може з’явитися в остаточній редакції.

Водночас у проекті значно розширено коло тих, хто може потрапляти до університетів не через “сито ЗНО”, а обхідними шляхами. Як то випускники попередніх років, які закінчували школу до впровадження ЗНО, ті, хто вступає на заочну форму навчання, громадяни України, які здобули середню освіту за кордоном і в рік вступу повернулися в Україну. Остання норма неминуче призведе до того, що у випускному класі частина небідних батьків відправить своїх дітей на один-два завершальні місяці шкільного навчання до сусідніх країн. Наприклад, до Молдови чи Російської Федерації. У нас із цими країнами діє угода про взаємне визнання документів про освіту. Отож ці «іноземні» випускники повернуться з атестатом іншої країни і не проходитимуть ЗНО. Окрема проблема – зведення середнього балу атестату до значимості проходження ЗНО одного з предметів.

У такому в форматі ЗНО, скасування якого було передбачено в передвиборчій програмі Януковича, стане неактуальним. Його не потрібно буде скасовувати. Воно вже не буде вирішальним елементом, оскільки розчиниться у всіляких бонусах, випробуваннях, балах ВНЗ тощо.

Так, «бонуси» для слухачів платних факультетів доуніверситетської підготовки є погано замаскованою формою надання переваг тим вступникам, котрі попередньо платили гроші конкретному вузу. На мою думку, тут мав бути лише один бонус – високий рівень знань вступника.

Можливо, напряму й не пропишуть вступні екзамени, але оті “позаЗНОшні” форми значно зменшують роль тестування. До того ж, не виключено, що в новій редакції закону «Про вищу освіту» з’являться ще якісь новації, які потім автоматично будуть враховані в умовах прийому.

У новій редакції цього закону як раз і передбачено вступні іспити...

Я й кажу, що ці два документи щільно кореспондуються між собою.

Виходить, якщо закон приймається в такому вигляді, то вступні іспити будуть, навіть якщо їх не пропишуть зараз в умовах прийому?

Звісно. Я мав можливість ознайомитися з проектом нового закону. Треба дочекатися, поки він буде оприлюднений чи то урядом, чи то кимсь з народних депутатів. Приватно один з народних депутатів з Партії регіонів висловлював намір стати «автором» законопроекту. Фактично цей проект закону розроблено Міністерством освіти і науки. Але оскільки міністерства не наділені правом законодавчої ініціативи, то вноситимуть законопроект нардепи.

Очевидно, що в разі прийняття закону у такій редакції, де передбачено вступні екзамени і преференції вступникам доуніверситетської підготовки, в останньому рядку цього документа буде прописано: Кабміну в такий-то термін привести підзаконні акти у відповідність до закону. І тоді його розробники в стінах МОН вмиють руки, мовляв: «А що ми можемо зробити? Такий закон». І допишуть це все в умови прийому.

Доводилося чути, що плюндрування ЗНО та повернення до 11-річки відбувається з подачі ректорського лобі. Бо якби не повернулися до 11-річки, то у 2012 році зі шкіл не було б випуску.

Не буду ні підтверджувати, ні спростовувати цю тезу – кожен уже зробив власні висновки.

Свого часу питання про вступників 2012 року було погоджено з радою ректорів і, за підрахунками, набиралася достатня кількість вступників, аби заповнити місця державного замовлення. Певно, декого цікавить не стільки держзамовлення, скільки кількість вступників на платну форму навчання. У 2012 році практично всі могли вступити на місця державного замовлення. Але про те, що у 2012 році не буде випуску зі шкіл, було відомо ще з 1999 року, коли приймали новий закон «Про загальну середню освіту». І всі погоджувалися. Казали: “Заради модернізації школи потерпимо, нічого страшного не станеться”. Тепер чомусь про ті свої слова воліють не згадувати.

ЗАПРОВАДЖЕННЯ ТЕСТУВАННЯ З РОСІЙСЬКОЇ МОВИ – ЦЕ ПОЛІТИЧНА КОМБІНАЦІЯ

Табачник запроваджує ЗНО з російської мови. Виходить, що на певні спеціальності вимагатимуть сертифікат з цього предмета. Як на мене, таке тестування потрібно складати хіба що на російську філологію. Яким ще факультетам потрібна російська?

У нас готують учителів російської мови й літератури у лише в декількох університетах.

Ліцензований обсяг на цю спеціальність також невеликий. Тому запровадження тестування з лише з однієї з мов національних меншин – російської – це якась політична комбінація. Чому тоді проігноровано кримськотатарську, польську, болгарську, угорську, румунську, молдавську? Чому береться тільки одна з мов національних меншин? З одного боку, декларується відданість Хартії регіональних мов, яка спрямована на захист мов вимираючих чи число носіїв якої скорочується. А з іншого – перевага надається найбільш поширеній з мов національних меншин…

В Україні російська мова не є обов’язковим предметом для всіх шкіл, а лише в школах з російською мовою навчання. В інших – вона є предметом за вибором. У нас безліч шкіл, де діти, крім рідної, вивчають також польську, румунську, угорську тощо. Якби такий крок не був замішаний на політичному тісті, то можна було б надати право університетам, які готують фахівців з російської мови та літератури, так само й інших мов, проводити творче випробування. Й економія бюджетних коштів була б, і всі були б у рівних умовах.

Новим проектом закону “Про мови” передбачається, що батьки матимуть право обирати мову навчання, приводячи дитину до першого класу, а студенти обиратимуть мову навчання у виші. Експерти вже називають таку “лібералізацію” черговим кроком русифікації, адже зрозуміло, що більшість студентів з Донецька, Криму чи навіть Харкова нададуть перевагу російській...

Що стосується школи – нічого нового немає. Дотепер так само батьки визначалися, до школи з якою мовою навчання їм віддавати дітей. У нас немає угорських, польських, румунських, болгарських чи молдовських шкіл. У нас всі школи українські. Діти навчаються за стандартними програмами, ідентичними підручниками. Відмінність лише в мовах навчання, але не в змісті освіті. Чи не єдиний виняток – російська школа у Севастополі, яка видає атестати однієї зі шкіл Москви. Там навчаються як діти російських вояків, так і українські діти. У нас класи комплектуються не на підставі національності, а за мовою навчання.

Щодо вищої школи – то розцінюю передбачений у проекті закону намір як антиукраїнський крок. Це крок набагато назад. Навіть порівняно із законом УРСР “Про мови”… Не здивуюся, якщо наступним кроком буде норма про написання й захист дисертацій різними мовами.

ЗА ВІДВІДУВАННЯ ДЕЯКИХ ЛЕКЦІЙ ЩЕ СТУДЕНТАМ ТРЕБА ДОПЛАЧУВАТИ

Студенти активно виступають проти постанови Кабміну про запровадження платних послуг у вузах. Пропустив пару – плати, затримав бібліотечну книжку – плати і т.д. Чи може освіта настільки комерціалізуватися?

Це питання справді потребує законодавчого врегулювання. У конкретному випадку, на мою думку, вже існуючу практику намагаються формалізувати законодавчим актом…

Хоча підтримую ідею, що якщо студент без поважних причин, прогуляв лабораторне чи інше технічно насичене й вартісне заняття, то повинен платити гроші за перездачу.

А якщо лекцію?

Цікаві лекції студенти рідко прогулюють. Якщо студенти ігнорують лекції, то не зайвим буде поцікавитися рівнем того викладача. Може, він такий низький, що за відвідування тих лекцій потрібно студентам доплачувати.

Як на мене, одна з причин цих нововведень – зі скороченням кількості вступників, розширюється можливість їх вступу на держзамовлення і звужується сектор освіти за контрактом. І тоді розпочинаються пошуки: де ж узяти гроші…

Думаю, що з такою постановою не слід було квапитися. Її статті слід доопрацювати з залученням студентського самоврядування. Кажуть, що зі студентами нововведення погоджувалися. Тоді щось одне – або кажуть неправду, або в нас студенти якісь особливі. Не вірю, що таке погодження проводилося.

У НАС ПРОШТОВХУЮТЬ ПРОЕКТИ, ДЕ БАГАТО ГРОШЕЙ І МАЛО ОСВІТИ

Цього року вступники потерпали від черг. Тож наступного року Табачник пообіцяв електронний вступ. Але ми мали серйозні технічні проблеми з системою “Конкурс”. Чи здатне міністерство забезпечити безперебійний електронний вступ?

Фізично ця система не може бути так швидко створена. У проекті умов прийому написано, що потрібні будуть підтвердження на паперових носіях. Це може бути технічна підтримка, допоміжний засіб, але не повноцінна «електронна» реєстрація.. Мова йде про попередню реєстрацію. Поки що, на жаль, паперової реєстрації та фізичної присутності вступника при поданні документів не уникнути.

А за кордоном немає такої практики?

У чистому вигляді немає.

Також у жодній країні світу не навчають за так званими “електронними підручниками”, які зараз активно лобіюють у наших політичних колах. Як допоміжні посібники – використовуються, але як замінники друкованих підручників – ні. Там люди не менш розумні, ніж ми, а рівень інноваційних упроваджень у багатьох країнах незрівнянно вищий, ніж у нас. Але до такого вони не додумалися.

Це не освітній проект. Це ще один багатомільярдний бізнес-проект, який хочуть реалізувати. У всьому цьому багато грошей і мало освіти. Книжку затримав – плати, поновлення в університеті – плати… Суцільна «бухгалтерія»…

МІНІСТЕРСТВО СТАВИЛОСЯ ДО ЗНО ЯК ДО НЕБАЖАНОЇ ВАГІТНОСТІ

Ви заявили, МОН цього року відпустило тестування у “вільне плавання” і тим самим продемонструвало своє ставлення...

Міністерство не заважало Українському центру оцінювання якості освіти проводити тестування. У цьому заслуга МОН. Заслуга ж УЦОЯО в тому, що тестування пройшло без зривів, у цілому успішно.

А законодавчо врегульовано, яку роль має відігравати Міносвіти у проведенні тестування?

Міністерство повністю відповідає за все, що відбувається в освіті, проведенні вступної кампанії та зарахуванні вступників до числа студентів. УЦОЯО не є виконавчим органом. Ставлення до ЗНО було як до небажаної вагітності – і перервати пізно, й дитини не хочеться. Не було ні перешкоджання, ні втручання, ні допомоги. Може, у теперішніх умовах, це було найкращим виходом.

Важливо побачити, чи будуть міністерством вжиті заходи щодо тих, хто допустив порушення під час вступної кампанії. Якщо порушникам все зійде з рук, то напрошується висновок, що всі ті порушення робилися не тільки за мовчазною згодою міністерства, а за прямою його підказкою.

Цього року міністерство зовсім не виявило зацікавленості в присутності незалежних спостерігачів на тестуванні. Крім Громадської мережі «Опора» і меншою мірою Комітету виборців України, моніторингом вступної кампанії на місцях ніхто не займався. А в минулі роки десятки організацій проводили моніторинг вступу. Очільник УЦОЯО Ігор Лікарчук не встигав виписувати посвідчення громадських спостерігачів. Тому коли кажуть, що цього року менше публічних порушень, то це природно – не було кому «викривати».

Анна Ященко
Підписатися на нові дописи
Джерела:
http://unian.net/
http://article-blogger.blogspot.com/

Немає коментарів: