25% СКАРГ СТОСУЮТЬСЯ ФІЗИЧНОГО ТИСКУ НА ЖУРНАЛІСТІВ
Факти всіляких форм утисків журналістів уже два місці вивчає Тимчасова слідча комісія Верховної Ради з питань розслідування випадків цензури у ЗМІ, тиску на свободу слова в Україні та перешкоджання законній професійній діяльності журналістів. Днями комісія провела своє чергове засідання.
– За два місяці на адресу нашої ТСК надійшло 48 звернень від журналістів і журналістських колективів зі скаргами на перешкоджання журналістській діяльності або з фактами цензури, – повідомила на засіданні ТСК її голова народний депутат Ірина Геращенко. – Більшість листів із регіонів. Тож можна зробити висновок, що регіональні журналісти перестають боятися говорити про ці проблеми. Але водночас вони дуже часто є незахищеними від дій передусім місцевої влади.
За словами голови ТСК, 25% скарг стосуються саме фізичного тиску на журналістів: це і побиття, і погрози, і переслідування, і знищення апаратури. Комунальні ЗМІ скаржаться, що місцева влада намагається підпорядкувати собі редакції і зробити їх лояльними.
– Вони намагаються поставити свого лояльного редактора. Якщо такий сценарій не проходить, якщо редакція починає пручатися, то місцева влада намагається вийти зі співзасновників редакції, аби колектив посеред року залишився по суті без фінансування, приміщення, роботи...
Більшість скарг, які отримали в ТСК, стосуються відносин журналістів з силовими структурами.
ЗНИКНЕННЯ ХАРКІВСЬКОГО ЖУРНАЛІСТА – ПОМСТА ЗА ЙОГО СТАТТІ?
Про зникнення харківського журналіста Василя Климентьєва розповідав його заступник Петро Матвієнко. З собою він приніс примірники останнього номера їхньої газети “Новий стиль”, яка спеціалізувалася на розслідуваннях з правової тематики. На думку Матвієнка, одна зі статей Климентьєва під назвою “Гремучая смесь” могла стати причиною його зникнення. У матеріалі гостро критикується діяльність заступника прокурора Харківської області Сергія Хачатряна.
– Ще в липні Василь Климентьєв мені розповідав, що кілька разів до нього приїздили “емісари” від Хачатряна з тим, щоб ця стаття не побачила світу, – ділиться Матвієнко. – Останній раз приїхав один “товариш” і запропонував 10 тисяч доларів. Василь Петрович сказав: “Я совістю не торгую”. І стаття вийшла... Перша версія того, що відбулося, – помста. Друга – можливо, хтось дізнався, що він має вибухоподібну інформацію і, щоб перешкодити її розповсюдженню, нейтралізували журналіста... Климентьєву й раніше погрожували, за ним стежили, його собаку отруїли, було всяке.
Це була людина абсолютної дисципліни, відповідальності й чесності... У Харкові зі свободою слова дуже погано. На жаль, ні на жоден сантиметр не просунулася справа в пошуках загиблого журналіста. Нічого не може сказати ні представник прокуратури, ні внутрішніх справ. Правильно сказав Могильов (міністр внутрішніх справ. – Авт.), що там замішані оборотні у погонах.
Нагадаємо, Могильов раніше заявляв: “У нас є підозри вважати, що там можуть бути причетні співробітники правоохоронних органів, як діючі, так і колишні, і тому, щоб не було витоку інформації, справа забирається в центральний апарат, у головне слідче управління”.
За словами Матвієнка, останньою темою їхнього розслідування з Климентьєвим був маєток голови ДПА Харківської області Станіслава Денисюка. 9 серпня вони виїхали фотографувати дачу посадовця біля Печенізького водосховища. А вже 11 серпня зранку він вийшов з будинку з невідомим чоловіком, сів у БМВ сріблястого кольору й поїхав у невідомому напрямку. Відтоді його ніхто не бачив і не чув.
Дзержинський райвідділ міліції Харкова порушив кримінальну справу за статтею "умисне вбивство" за фактом зникнення Климентьєва. Пізніше цю справу було передано в Київ для розслідування МВС.
– Чому порушили за цією статтею? Василь Петрович справді писав дуже різкі статті про болючі питання для правоохоронних органів, під його перо попадала і міліція, і прокуратура і податкова адміністрація, – розповідає заступник міністра внутрішніх справ Леонід Зима. – Ми побачили, що деякі працівники (правоохоронних органів. – Авт.), які підпадали під перо Климентьєва, ще залишалися працювати. Ми зробили так, щоб вони не могли бути учасниками оперативно-слідчих груп.
15 серпня на березі Печенізького водосховища випадковий перехожий знайшов телефон Климентьєва.
Згодом Могильов повідомив, що знайдений телефон не належить зниклому, там була лише сім-карта журналіста.
Правоохоронці запевняють, що справа Климентьєва перебуває на особистому контролі міністра і генпрокурора.
– У період 2001 – 2 010 років Климентьєв звертався як до прокуратури Харківської області, так і до Генпрокуратури понад 500 разів, – повідомив перший заступник начальника головного управління нагляду за додержанням законів при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства Генпрокуратури Володимир Гузир. – На всі звернення дано відповіді. Всі вони стосувалися або порушення кримінальних справ, які знаходилися у провадженні органів внутрішніх справ, прокуратури та інших підрозділів, або матеріалів, які ми називаємо відмовні – ті, з яких було прийнято процесуальне рішення.
– Чи були заяви Климентьєва щодо перешкоджання його журналістській діяльності, залякування, погрози? – цікавилися члени ТСК в представника прокуратури.
– Щоб Климентьєв висловлювався з приводу погроз на його адресу, – таких фактів не зафіксовано.
Утім, заступник Климентьєва Матвієнко запевняє, що такі звернення до прокуратури були – як письмові, так і усні. Але надати їх не може, адже редакцію газети опечатано, уся техніку й документи вилучено правоохоронцями.
Матвієнко також поскаржився, що міліція не захищає свідків у справі Климентьєва, а робить усе, щоб їх залякати. “Так сталося з адвокатом і співавтором газети В’ячеславом Ісмайловим, квартиру якого штурмували беркутівці, а також з дружиною Климентьєва, яку атакує податкова, і особисто зі мною. Мені правоохоронці пошкодили дві телефонні сім-карти”.
– У нас, якщо зникає журналіст, треба шукати працівника міліції… – заявив народний депутат, міністр внутрішніх справ опозиційного уряду Геннадій Москаль. – Насправді цей злочин було скоєно в міліцейському середовищі, і скоєний у боротьбі за владу, а саме – за посаду керівника Харківського обласного управлінні внутрішніх справ.
А ось голова Харківської обласної державної адміністрації Михайло Добкін, керуючись “інтуїцією”, повідомив: «Климентьєва ми незабаром побачимо живим, здоровим, повним сил». І, наче заперечуючи самого себе, додав: “У нас у країні дітей дуже багато пропадає. Чим дитина відрізняється від людини, у якої є посвідчення журналіста? Якась неспівмірна увага цьому приділяється… Та й просто люди зникають іноді, є така статистика”.
НА “ЧОРНОМОРКУ” ТИСНУТЬ, БО БОЯТЬСЯ?
Поки в столиці борються за свої права “5-й канал” і ТВі, на півдні потерпає від “надмірної уваги” правоохоронців найбільша телерадіокомпанія Криму “Чорноморська”. Канал також провів ефірний страйк, “щоб привернути увагу суспільства до загрози свободі слова та основам демократії в Україні”. Але поки що це не допомогло.
– Телекомпанію двічі намагалися закрити. І навіть на якийсь час закривали. Щоразу це відбувалося напередодні виборів: у 1999 році – президентських, у 2002 році – парламентських, – розповідає народний депутат, бютівець Андрій Сенченко. – Чергова хвиля поневірянь компанії почалася 16 квітня 2010 року з перевірки служби боротьби з економічною злочинністю. Пішла ціла череда перевірок. 1 червня, 14 червня… 1 липня почала перевіряти податкова. 16 липня ще раз зайшов відділ боротьби з економічною злочинністю. Але безрезультатно.
У цей самий час починаються ще й позапланові перевірки енергонагляду, фондів соціального страхування, КРУ і тощо. 10 серпня податкова накладає арешт на майно ТРК “Чорноморська”, а 18 серпня – заарештовують усі рахунки телерадіокомпанії.
– Це тиск з метою закрити “Чорноморку”, – переконаний Сенченко. – Зараз неможливо заплатити зарплату, сплатити за електроенергію, за трансляцію. При цьому в телевізійному центрі кожного дня сидять співробітники СБУ й контролюють, щоб гроші не надійшли. Далі ланцюг: раз не заплатили – вас нема в ефірі, а ліцензійні вимоги передбачають 24 години мовлення на добу. Порушуєте ліцензійні вимоги – відповідно, вас можна позбавити ліцензії.
Сенченко також розповів, як між іншим правоохоронці прийшли перевіряти заяву “якогось пана Крилова” від 2006 року, де йшлося, що “Чорноморка” незаконно використовує свій бренд, під яким вона працює 17 років. Він, мовляв, запатентував слово “чорноморська”.
Днями в Сімферополі співробітники Чорноморської телерадіокомпанії пікетували будівлю Ради міністрів АР Крим з вимогою припинити тиск влади й силових структур на канал.
“Усе, що відбувається зараз, означає одне – ви нас боїтеся. Оскільки ви боїтеся нас, значить, боїтеся і наших глядачів, тих кримчан, які дивляться «Чорноморку», тих, хто не лінується думати й вивчати всі точки зору в інформаційному полі Криму”, – йдеться у відкритому листі до президента України Віктора Януковича, голови ВР АРК Володимира Константинова, прем’єра автономії Василя Джарти, представника глави держави в регіоні Сергія Куніцина, керівника республіканської податкової Володимира Охріменка.
ЛИСТ ДЛЯ ЯНУКОВИЧА: ФАКТИ ПОРУШЕНЬ ПРАВ ЖУРНАЛІСТІВ
Про випадки перешкоджання журналістській діяльності також розповідали на засіданні ТСК представники ТВі, 5-го каналу, одеського телеканалу АТВ, «Коломийського вісника», хмельницького видання «Моя газета +» та ін.
Голова ТСК пообіцяла, що комісія надішле листа президенту Януковичу, у якому викладе факти порушень прав журналістів, аби він міг ознайомитися «з реальною ситуацією в українських ЗМІ».
До речі, члени ТСК, незважаючи на належність до різних політичних сил, працювали напрочуд синхронно й злагоджено, голосували майже в унісон і за результатами засідання зареєстрували проект постанови ВР “Про забезпечення безперешкодної діяльності засобів масової інформації в передвиборний період 2010 року”.
У комісії сподіваються, що ВР таки ухвалить постанову про накладення мораторію на перевірки ЗМІ під час виборчої кампанії до місцевих органів влади, що певною мірою запобігатиме тискові на пресу з боку контролюючих органів.
Яна Солнцева
Слідкувати за новими дописами
| Джерела: http://unian.net/ http://article-blogger.blogspot.com/ |
