Календар від ЦВК
ЦВК затвердила календарний план виборів. У ньому 163 пункти.
До дня, коли голови виборчих комісій оголошуватимуть результати голосування, ще далеко, але виборчий процес офіційно розпочинається 11 вересня.
Центральна виборча комісія має кілька днів на те, щоб сформувати обласні, районні та міські комісії. Місцеві відділення політичних партій вже повинні були внести своїх кандидатів до складу комісій.
Є трохи менше тижня, щоб висунути кандидатів у депутати місцевих рад чи на посаду міського (сільського) голови.
Їх реєструватимуть на початку жовтня. Одразу після реєстрації кандидати можуть починати агітацію. За 22 дні до голосування комісії мають ухвалити остаточне рішення про реєстрацію.
Відтак, після 9 жовтня стати кандидатом вже буде неможливо.
В середині жовтня, тобто, за 2 тижні до дня голосування, територіальні виборчі комісії мають створити дільничні виборчі комісії. Вони організовуватимуть сам процес голосування і рахуватимуть голоси.
З 30 жовтня починає діяти заборона на агітацію. 31 жовтня з 8 ранку до 8 вечора – виборчі дільниці будуть відкриті для голосування.
Новий закон
Цього року місцеві вибори вперше відбуватимуться за оновленим законом.
Закон "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів", внесений головою фракції Партії регіонів Олександром Єфремовим, Верховна Рада ухвалила 10 липня.
Новий закон запровадив мажоритарно-пропорційну систему виборів, за якою 50% депутатів обиратиметься за партійними списками, 50% – в одномандатних округах. У селі та селищі депутатів обиратимуть лише за мажоритарною системою.
Блокам партій було заборонено брати участь у виборах.
Згідно із новими правилами, виборці голосуватимуть Клацнути лише за список партій.
Спочатку Рада також встановила, що участь у виборах можуть брати лише ті партії, що були зареєстровані у міністерстві юстиції не пізніше ніж за рік до дня виборів. Але у кінці серпня таке положення депутати скасували.
Ухвалюючи закон 10 липня, правляча коаліція не врахувала жодної думки опозиції. А тому опозиція заявляла, що той закон має на меті максимально обмежити участь у виборах конкурентів правлячої партії.
Оглядачі ж наголошували ще й на тому, що нові виборчі правила обмежують також права тих громадян, які не хочуть бути членами партій, але претендують на входження в місцеві органи влади.
Та норма, на думку експертів, суперечить Конституції, за якою кожному громадянину гарантується право бути обраним. Це, кажуть фахівці, суперечить і міжнародним угодам, які підписувала Україна.
Оновлений новий закон
Нова редакція закону про місцеві вибори з'явилася лише напередодні літніх парламентських канікул, і тоді висновок експертів був однозначним: за таким законом виграти на наступних місцевих виборах може лише партія влади - Партія регіонів.
Проте за тиждень до початку чергової сесії Верховної Ради депутати, за порадою президента, вирішили зібратися і проголосувати зміни до закону, пояснюючи це потребою "привести закон у відповідніcть до міжнародних демократичних стандартів". Нагальність такої потреби спікер Володимир Литвин пояснив тим, що виборча кампанія вже, фактично, почалася.
30 серпня Верховна Рада на сеціально скликаній позачерговій сесії голосами 264 депутатів ухвалила запропоновані Партією регіонів Клацнути зміни до закону про місцеві вибори.
Згідно із цими змінами, у місцевих виборах можуть брати участь всі партії, зокрема і ті, чиї місцеві осередки були зареєстровані менше, ніж за рік до виборів. Крім того, у територіальних виборчих комісіях можуть бути представлені партії, які не є парламентськими.
На чию користь зміни
Оглядачі вважають, що ці зміни є корисними не тільки для так званих "нових партій," а передусім для Партії регіонів.
Політолог, Ростислав Павленко, каже, що насправді треба говорити не про те, що дають нові зміни до закону про місцеві вибори "новим" партіям, а що "нові" партії після цих виборів дадуть партії влади:
"Складається враження, що Партія регіонів запустила такий собі "план Б". Досі вони розраховували, що достатньо високий рейтинг дозволить їм, використовуючи силові, адміністративні важелі, і на хвилі перемоги на президентських виборах, збільшити і представництво у місцевій владі. Але вже за підсумками серпня ми бачимо падіння із 41% до 27% із подальшим зниженням. Тому, я вважаю, вони пішли на те, аби дозволити балотуватися практично всім партіям для того, аби запускати дружніх для себе кандидатів без прапора Партії регіонів. Тому ми побачимо багато кандидатів від нікому невідомих партій, але, по своїй суті, це будуть люди, ангажовані у партію влади."
Водночас прихильникам Юлії Тимошенко, яка була найпотужнішим конкурентом лідера Партії регіонів Віктора Януковича під час останніх президентських виборів, якщо вони хочуть взяти участь у місцевих виборах, доведеться балотуватися не від блоку її імені, а під менш "розкрученим" брендом партії Батьківщина, або ж за мажоритарною квотою, - пропозиція про повернення дозволу на участь блоків політичних сил у місцевих виборах не отримала достатньої підтримки у сесійній залі.
Загалом, на думку оглядачів, саме місцеві вибори мають показати, чи вдалося Партії регіонів, перебуваючи при владі, вийти за межі тих 9 східних і південних регіонів, які традиційно підтримують цю партію впродовж багатьох років.
Слідкувати за новими дописами
| Джерела: http://www.bbc.co.uk/ http://article-blogger.blogspot.com/ |
