Олександр Риклін – редактор популярного російського опозиційного видання «Ежедневный журнал», авторами якого є прогресивні російські публіцисти, політики і письменники. Пан Риклін відповів на наші запитання.
Нещодавно виповнилося два роки російсько-грузинській війні. Що здобула Росія в Південній Осетії? Чи вартувала шкірка вичинки?
Росія придбала головний біль в Південній Осетії, нічого більше. Жахлива історія. Чергова спроба пограти м`язами закінчиться, швидше за все, великою Панамою. Абсолютно очевидно, що гроші там розкрадаються, ефективний менеджмент налагодити неможливо. Чиновників, які присилаються Москвою, місцеві чиновники ігнорують. І це не путінська історія, це вже медведєвська.
З приводу Медведєва – Путіна. Російський соціологічний Левада-центр дає цікаве порівняння.
Прихильниками Путіна, за твердженням соціологів, частіше є жінки з середньою освітою, а кандидатура Медведева знаходить частіше підтримку у жінок з середньою спеціальною освітою. Чому за Путіна голосують пані без освіти, а за Медведева - з середньою спеціальною освітою?
Я навіть боюся припустити, за кого голосуватимуть ті, хто здобув вищу освіту. Зізнаюсь чесно, мене ця соціологія не дуже цікавить. Я не бачу істотної різниці між Путіним і Медведєвим. По-людськи вона є, але в політичному сенсі Медведєв говорить багато слів і нічого не робить – в тому плані, про який ми говоримо. Він поки що ніяк не зарекомендував себе – як самостійний лідер держави. Ніяк. Жодного вчинку. Якщо подивитися на внутрішньополітичну практику, то, хай і на тлі ліберальної риторики, великої кількості різних слів, внутрішня політика стає жорсткішою.
Думки незалежних російських експертів про те, як правильно розрулити ситуацію в Чечні, іноді кардинально різняться. Що, по-вашому, потрібно робити з Чечнею?
Сьогодні є проблема всього Північного Кавказу, а не тільки Чечні. І у цього питання немає простої відповіді. Я не думаю, що будь-хто з незалежних спостерігачів і аналітиків сьогодні скаже, як правильно вирішувати це питання. Що робити з Чечнею?.. А що, в Дагестані сьогодні простіше? А в Інгушетії, в Карачаєво-Черкесії?
Але хіба ситуації в цих республіках не похідні від ситуації в Чечні?
Це вже така похідна, коли немає значення, від чого вона похідна. Сьогодні вважається, з погляду оперативної інформації, що ситуація в Чечні спокійніша, ніж в Дагестані чи Інгушетії. Це якщо дивитися на зведення.
Але так, те, що відбувається, – це чеченізація всієї ситуації на Північному Кавказі. І ситуація пішла так далеко і вона пустила таке коріння, що складно сказати, де вихід. У мене немає єдиної думки – що краще: дати незалежність Північному Кавказу чи посилити там політику. Я давно не був в Чечні, щоб висловлювати подібні думки. Для цього необхідно бувати там.
Після серйозних пожеж керівництво РФ пообіцяло до 1 листопада побудувати погорільцям нові будинки. Це реально?
Щось побудують. Те, що побудують, – побачимо, то, чого не побудують, – не побачимо. Масштаб пожеж жахливий. Ми просто не дуже це усвідомлюємо. І великої надії на електронну російську пресу немає – ми розуміємо, наскільки вона ангажована.
Ситуація з пожежами дуже важка. Схоже, вона починає виправлятися. Але що відбувається? Якісь грецькі, італійські літаки гасять пожежі. Що це, не вистачає своїх літаків? Значить, не вистачає, значить, ситуація критична.
Ваш прем`єр-міністр Путін недавно з літака особисто гасив пожежі. А, враховуючи, як нове українське керівництво імітує російські рішення, я з тривогою думаю, чи не полізе Янукович в літак гасити який-небудь торф`яник...
Повторити за Путіним пожежогасіння – це дурниця. Небезпечно, якщо Янукович повторюватиме за Путіним серйозніші речі. Думаю, що з вільною пресою у вас будуть проблеми. Люди такого формату, як Янукович, дуже швидко розуміють, що їх головний ворог – це вільна преса.
Росія вкладає в Сухумі, вкладає в Чечню. Вкладає в обхідні газопроводи. Наскільки ці інвестиції забезпечують статусність «великої держави»?
Добре бути президентом «великої держави», поки росте ціна на нафту.
Але вже важче. Вже доводиться витрачати накопичене. Тому що украй низький рівень менеджменту по країні. Колись ми жили при десяти-дванадцять доларах за барель. А зараз 70-80 не вистачає.
Олександре, православна церква останніми роками в Росії пройшла той шлях, який намагається запропонувати також українській церкві. Це повернення залишків колись своєї, а зараз музейної власності, запровадження церковної освіти. Чи мали успіх ці ініціативи в Росії?
Виразно простежується клерикалізація суспільства. Релігійна освіта і передача музейних комплексів – це частина процесу. Мені цей процес не дуже подобається. У мене великі претензії до нинішньої патріархії. Мені не здається, що новий патріарх істотно відрізняється від старого...
Як пережити нинішнє згортання свобод?
Я б міг сказати, що треба бути чесним зі своїм читачем. Але мені пощастило, що у мене в руках журнал, і ми зберегли можливість бути чесними. На жаль, така можливість далеко не у всіх.
Розмовляла Олена Мігачова
Джерела: http://unian.net/ http://article-blogger.blogspot.com/
статті про українську політику і не тільки
