зафолловити у Твіттеріпідписатися на RSS

Cтатті про українську політику і не тільки

01.06.10

Коаліція узаконила стукачів податкової

Членами добровільної податкової дружини можуть виявитися конкуренти-недоброзичливці, покинуті коханки, звільнені працівники... Чи дотримуватимуться нового закону його творці та ініціатори?..

Законопроект 6337 підписано Литвином і направлено на підпис президентові України. Документ більш відомий громадськості тим, що передбачає підвищення акцизів на бензин, тютюн, цигарки. Вочевидь, зазнала також поразки піар-кампанія виробників мінеральних вод, спрямована на відвернення перегляду плати за видобуток підземних і поверхневих вод – усемеро.

(Здогадуючись про надприбутки експлуататорів джерел, особливим жалем до них ми не перейматимемося – до того моменту, поки не побачимо нові роздрібні ціни на бутильовану питну та мінеральну воду, адже виробники мерщій перенесуть фіскальну спрагу уряду на тих, хто цю воду питиме).

Сумнівів у тому, що Янукович підпише цей законопроект, немає жодних. Серед інших, окрім акцизних та мінеральних новацій, – різке закручування гайок у адмініструванні ПДВ та обмеження прав платника податку переносити збитки на наступні податкові періоди для зменшення бази оподаткування корпоративним податком.

Що за фасадом 6337?

Однак – усе це лише фасад 6337. Найцікавіше відкривається далі, коли стає зрозумілим, що кількома статтями закону зматеріалізувалися кілька найзаповітніших мрій податкової адміністрації, які вона плекала роками та все не могла заручитися пітримкою під куполом. І ось вони стають реальністю.

На перший погляд, усі ці зміни (шляхом доповнення законів «Про державну податкову службу та ще уересерівського Кодексу Законів про працю) стосуються виключно (а) адміністрування податку на доходи фізичних осіб, (б) забезпечення сплати нарахування до Пенсійного та інших соціальних фондів та (с) нарахування заробітної плати на рівні не менше від мінімальної. Однак, крім (поки що лише потенційного) наповнення бюджету та Пенсійного фонду, імплементація цього закону може мати й інші наслідки.

Український whistleblower

На Заході whistleblower (дослівно: той, що дме у свисток) – особа, яка, ризикуючи кар’єрою, а часто й життям – наважується повідомити владі про зловживання в організації, у якій вона працює. 6337-й заохочує появу генерації нових українських свистодувів, котрі повідомлятимуть податковій міліції про факти «ухилення платника податку або найманої особи від оподаткування при нарахуванні (виплаті, отримані) заробітної плати» – і далі йде перелік низки підозр, що гарантуватимуть візит податкової міліції. Психологічний портрет потенційного “свистуна податкової” може виявитися багатоаспектним, однак навряд чи це буде ідеаліст, який переживатиме за недонадходження до бюджету чи за персоніфікацію внесків до Пенсійного фонду. Членами добровільної народної податкової дружини можуть виявитися конкуренти-недоброзичливці; покинуті коханки; ображені звільненням та інші персонажі. Після надходження «сигналу» перед податковою розчиняються широкі можливості – 6337-й подбав, аби вони розчахнулися навстіж.

Перше. Знято мораторій на проведення позачергових перевірок. Тепер варто подути у свисток – і позачергова перевірка гарантована. Більше того – платника податків про це вже можна й не повідомляти.

Друге. Підставою для неочікуваних гостей є не лише ухиляння від оподаткування заробітної плати, а й підозра в неоподаткуванні додаткових благ, що їх отримує особа від підприємства. Скажімо, якщо ваша компанія взяла на себе оплату орендованої вами квартири й не утримала з цієї суми податок, то вашому на вашого директора доброзичливець уже може свистати куди слід...
Третє. Якщо податкова й раніше вилучала документи для перевірки, то відтепер її наділено й правом безперешкодного доступу в приміщення з метою перевірки, як там працюється особі, з доходу якої не утримано прибуткових податок.

Четверте. Підставою для позачергового візиту податкової є підозри в отриманні пасивних доходів. Ось у мого сусіда винайняли квартиру люди, котрі гучно поводяться в нічний час, а сусід не реагує на мої зауваження. Не підкажете часом телефони Подільської у м. Києві податкової інспекції?

П’яте. Неукладення трудових договорів з найманою особою також є підставою перевірки вас на предмет дотримання податкового законодавства, тож варто вже зараз подбати про реєстрацію виробничо-правових відносин з бригадою, яка саме в цей момент клеїть вам шпалери.
І шосте – не пункт, а мед на змозолені долоні керівників місцевих податкових органів. Їм як дароване право порушувати за своїм підписом процедуру надзвичайної перевірки, так – і після довгих і тривалих роздумів – її (при)зупиняти.

Текст закону якщо не віддає тупотом податкового спецназу за дверима головного бухгалтера, то принаймні навіює кілька думок.

Насамперед цей закон дає можливість податковій миттєво і за першим покликом «фас» напосісти на будь-яку структуру й піддати її безперешкодній перевірці. Справа за малим – «отриманням органом податкової міліції інформації» (новий пункт 19 статті 10 Закону про державну податкову службу). Як убезпечитися від вибірковості виконання цього закону? Де гарантії, що він не скеровуватиметься виключно на не підлеглі владі підприємства та персони?

Крім того, ці права податкової і досі були частинами роззосереджені по законодавству, але сьогодні їх зібрали в броньований кулак нової статті закону, аби продемонструвати його цільовій аудиторії. Не секрет, що під дію цієї статті – новонароджений пункт 1-1 статті 11 Закону про державну податкову службу, яким визначаються підстави для позаплановою перевірки, – потрапляє більшість українських платників податків. Були би лише в податкової час, бажання і відповідний сигнал.

І нарешті – чи виконуватимуть цей закон самі його автори та ініціатори? Чи укладуть вони індивідуальні трудові договори з робсилою, що споруджує їм маєтки й доглядає за ними? Чи сплачують вони податки з безкоштовних путівок, безкоштовного перебування у Феофанії та квартир за кошт держави? Чи платять державі 15 відсотків з оплати, що отримують від здавання своїх численних квартир в оренду?

Тож немає повчальнішого чтива на найближчий час керівникам підприємств, аніж 6337. На відміну від реформ, що мають бути урочисто проголошені цими днями й нібито будуть запроваджені з 2011 року або не запроваджені взагалі, 6337-й почне діяти негайно.

Станіслав Голубенко