Не треба нам, шановний голово СБУ, впарювати ідею – та ще так войовничо і безапеляційно, – що «ніхто й нічого не завадить СБУ виконувати свою роботу». Завадять, і ще як!..
На фотографіях нинішній голова СБУ Валерій Хорошковський цілком може конкурувати з голлівудськими зірками. І зовсім не завдяки своєму абсолютно блискучому зовнішньому вигляду. Його усмішка, щира і обеззброююча, ніяк не асоціюється із зовнішністю міфологічного джентльмена «плаща і кинджала».
Але прочитавши програмне інтерв`ю голови СБУ в газеті "Комерсант-Україна", я засумнівався в чистоті розуму й серця чиновника, керівника секретної служби України. Навряд чи Валерій Іванович, навчений довгим досвідом державницької діяльності й успішним бізнесом, міг би бути таким наївним, розповідаючи нам про те, як правильно поводяться його колеги під час «профілактичної роботи» щодо захисту національної безпеки України.
До речі, хто не знає – пан Хорошковський – до того ж доктор економічних наук, за дипломом людина системного теоретичного мислення й освіти. Це вам не головний російський розвідник. Для порівняння, голова ФСБ РФ Олександр Бортников, по-перше, не може так успішно, як голова СБУ, заробляти мільйони, по-друге, він не професор економічних наук, але головне (принаймні, наскільки я знаю), ніколи не дає оцінки своїм підлеглим публічно, тим більше в ЗМІ.
Здавалося б, що такого сталося в кабінеті ректора Українського католицького університету пана Бориса Гудзяка у Львові? Прийшов молодий офіцер СБУ й цілком у рамках пристойності, інтелігентно, довірливо, а головне доброзичливо повідомив керівника університету приблизно про таке. Ректор, професорсько-педагогічний колектив університету лікті кусатимуть, якщо хтось із їхніх студентів, через свій юний вік і максималізм, стануть здобиччю екстремістів та інших (на думку СБУ) ворогів суверенної України.
Припустімо, що громадянин США Борис Ґудзяк, попри свої енциклопедичні знання, одержані в Гарварді в галузі християнського догматизму і Святого Письма, кепсько розуміється на питаннях «правового українського поля». Імовірно, ректор міг і не знати, що демократія в Україні – це поки що юне дитя порівняно з країною, яка демократії навчає не тільки православну, католицьку Україну, а й цілий мусульманський світ, наприклад, той же багатостраждальний Іран. Іншими словами: чом би не допомогти ректорові в його невпинній роботі з навчання та виховання української юні?
Ось у принципі й усе. І жодного скандалу не було б, навіть якби все це було не сказано, а написано офіційно від імені, наприклад, Юрія Кицула, начальника Управління СБУ у Львівській області. До речі, ректора Бориса Ґудзяка я не знаю особисто. Як і переконаний у матеріальності світу, у якому ми живемо, а не в божественному його походженні. І вважаю, що кращої від світської освіти немає. А Вам, Валерію Івановичу, в інтерв`ю слід було б просто вибачитися за свого підлеглого, який запропонував ректорові зробити абсурдну дію, – підписати щось не знаючи що. І авторитет СБУ, як і Ваш, тільки від цього зріс би. А не шукати ворогів, «технології», а свободу особи називати «дурнопахнущей вещью».
Пане Хорошковський, будьмо людьми серйозними й відповідальними. Уявімо, що я зайшов до Вас у гості на Володимирську вулицю й запропонував вам підписати якийсь аркуш паперу, з яким не дав би Вам навіть ознайомитися. Спало б мені на думку, що Ви винні мені 100 гривень і зобов`язуєтеся до суботи віддати в присутності свідків. А якби я ще попросив печатку мокру поставити на Вашу розписку?
Звичайно, це жарт... Тільки не треба нам, простим обивателям, шановний голово Служби безпеки України, впарювати ідею (та ще так войовничо і безапеляційно), що «ніхто й нічого не завадить СБУ виконувати свою роботу», про що Ви заявили у своєму інтерв`ю.
Завадять. І ще як! Хто, як не офіцер спецслужби повинен бути передусім законослухняним громадянином, дотримуватися Конституції України, законів країни, якій він служить. Якщо «робота» СБУ суперечитиме українському законодавству, такій роботі завадять насамперед Президент країни як гарант Конституції України, Генеральна прокуратура і, звичайно, ми, обивателі.
У Вашому інтерв`ю, понад усе, мене обурив інший Ваш пасаж. «Ми використовуватимемо все, що входить до інструментарію СБУ і йде на користь державі», - кажете Ви.
По-перше, лише з книжок та спеціальних статей я знайомий з «інструментарієм» спецслужб. Вони в історії були різними. Наприклад, кривавий сталінський НКВС або нацистське Гестапо, було скопищем тварин і катів, для яких людське життя нічого не означало. Натомість СБУ, щиро сподіваюся, - інструмент демократичної держави, організація, яка поважає права громадян України.
По-друге, хочу особливо уточнити й підкреслити. У Вашому виконанні, мене вразили три останні слова. Ще раз процитую Вас: «Ми використовуватимемо все, що «йде на користь державі». Ви справді знаєте «все» , що йде на користь державі? Чи не помиляєтеся Ви, не переоцінюєте себе? Ви справді знаєте, хто і що, як і якими методами й засобами з України зробить постіндустріальну, розвинену, процвітаючу, демократичну країну?
Схиляюся перед Вами! Як і знаю, що за всіх часів осмислення проблем соціального, політичного, економічного, культурного життя держави – було предметом титанічної роботи найкращих, найрозумніших, світочів людства. І природно, не офіцерам спецслужб, а інтелектуалам, вольовим політикам, котрі живуть і працюють в умовах громадянського суспільства, до снаги впоратися з таким доленосним завданням.
Але ми не наївні й розуміємо, що ті, хто все знає, про все судять безапеляційно – погані люди й страждають недомислом. Більш того, такі «батьки народів» уже жили у минулому й принесли лише горе й знегоди, трагедії і війни, концтабори, Катинь, Сандармох, Соловки, Голодомор. Їх не цікавить інша думка, інші переконання, інші принципи, інші знання, мрії, інша культура, віра, освіта... Простота, пане Хорошковський, потрібна, як відомо... Навіть незручно Вам казати, де. А ось краса, а отже, і доцільність – це єдність несхожих, єдність розмаїття. Арістотель казав. Інтелектуал, не пара нам із Вами.
Віктор Тимошенко
статті про українську політику і не тільки
