зафолловити у Твіттеріпідписатися на RSS

Cтатті про українську політику і не тільки

Показ дописів із міткою УГКЦ. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою УГКЦ. Показати всі дописи

26.04.11

Блаженніший Святослав: українці в "руском мірє" це анахронізм

Главу Української греко-католицької церкви Блаженнішого Святослава (Шевчука) непокоїть підміна понять, коли говорять про «російський світ».

31.03.11

Папа Римський українською привітав главу УГКЦ, єпископів та вірних греко-католиків

Глава Української греко-католицької церкви Святослав ШЕВЧУК разом з єпископами – членами Постійного Синоду взяв участь у загальній аудієнції зі Святійшим Отцем БЕНЕДИКТОМ XVI.

Про пріоритети греко-католицької церкви на найближчі десять років (ФОТО)

В УНІАН глава УГКЦ Блаженніший Святослав дав свою першу прес-конференцію. На ній він розповів про пріоритети церкви на найближчі десять років.

28.03.11

Владика Святослав - глава Української греко-католицької церкви (ФОТО)

– Коли ви вийдете з храму, вам в обличчя війне подих весни. Сьогодні ми пережива-ємо весну нашої церкви, яка у своєму воскресінні починає молодіти Духом Святим, – так Блаженніший Святослав говорив до своїх вірних у першій промові як глава Української греко-католицької церкви.

10.02.11

10 років з Патріархом УГКЦ Любомиром Гузаром (ФОТО)


Патріарх Української греко-католицької церкви Блаженніший Любомир Гузар по десятиліттю свого патріаршества вирішив залишити престол глави УГКЦ.

Годі й перелічити всі глибокі, вражаючі моменти, сподівання, звершення, можливо, і розчарування, які були в цьому десятилітті. Так, Блаженнішому Любомиру довелося пережити багато розчарувань разом зі своєю паствою.

Гімназист української гімназії у Зальцбургу, Австрія

Патріаршество Блаженнішого почалося дуже святочно – буквально через місяць (21 лютого) після обрання його Синодом главою УГКЦ Папа Іван Павло ІІ номінував його Кардиналом. Ці урочистості були оточені аурою підготовки до паломництва в Україну Івана Павла ІІ, про яке було оголошено ще восени 2000 року. І перші місяці первоієраршого служіння Кардинала Любомира були дуже пов’язані з підготовкою до візиту, із самим візитом, а потім і з плодами цієї унікальної події, яка зібрала найбільше число українців на одному місці за всю історію України і своєю чистотою і піднесеністю багатьом показала місце України на карті світу.

Сім`я Гузарів у Зальцбургу (1944 р.)

Блаженніший під час мільйонного зібрання вірних у Львові 27 червня, коли були беатифіковані нові мученики, на початку Папської літургії перед Богом, перед Вселенським Архієреєм приніс слово-вибачення за всі гріхи Української греко-католицької церкви, які могли були бути в історії. Щоб таким чином нове тисячоліття, яке починалося, розпочати з цих двох жестів: покаяння, прохання прощення, з одного боку, з другого – євхаристії, тобто вдячності за різні ласки від Бога.

Будинок Гузарів у Галичі

Цей візит відбувався в непростий час. Пам’ятаймо, що наприкінці двотисячного року було вбито Георгія Гонгадзе. Навесні 2001 року спалахнули бурхливі протести проти методів управління адміністрації президента Кучми. Тому провести цей візит було досить непросто, тим більше, що проти нього категорично виступав Московський патріархат.

У Києві після цього візиту настоятелями Києво-Печерської лаври пересвячувалася земля, де ступала нога Івана Павла ІІ.

І ці прикрі події показують, як першоієрарх УГКЦ справді любить мир. Любомирство – це знамено його патріаршества. Це не лише абстрактна любов і мрія про мир – це непросте чекання, глибока витримка, що дає змогу патріархові майже в унікальний спосіб відрізняти плідне зерно від полови, принципово важливі речі від суєти.

Ієрей Любомир з родиною, Нью-Йорк, США (1960 р.)

У 2002 році Блаженніший очолював інавгурацію Українського католицького університету і став його великим канцлером. Цією символічною посадою він є гарантом місії цього першого Католицького університету на теренах колишнього Радянського Союзу.

Наступні роки позначені поглядом на Київ. Це погляд непросто географічний, а прозріння крізь нашу християнську історію на українській землі, яка променіла з Київських гір. У 2003 році інтенсифікується підготовка до переїзду, до повернення глави церкви до древньої столиці нашого християнства.

Згодом політична ситуація в Україні вкотре загострилася, і в час фальсифікованих виборів, Помаранчевої революції голос Блаженнішого лишався рівним, без екзальтації. І не один з його текстів у ті доленосні дні став словом, під яким підписувалися різні глави церков, закликаючи український народ до консолідації і мирного розв’язання Помаранчевої революції. У цей час Україна та світ мали нагоду послухати й побачити, як архіпастиреві від Бога дано знаходити слова, які підкреслюють принципи й моральні засади, без упадання в пафосний моралізм, слова, що поєднують, а не розділяють.

Блаженніший – єдиний архієрей, якому вдалося протягом усього періоду його правління церквою дуже чітко висловлювати церковний принцип щодо політики: церква покликана просвітлювати своїх вірних і суспільство щодо моральних засад, але вона не повинна нав’язувати своїй пастві кандидатів чи поодинокі партії. Жоден першоієрарх у такій послідовності не висловлювався і не діяв протягом цього десятиліття, як Блаженніший Любомир. У цих напружених моментах його слово мали особливий авторитет, тому що Україна вже пізнавала й полюбила стиль Любомира Гузара. Це стиль доброти, яка випливає з внутрішньої якості, у якій цілісно поєднуються глибина і легкість.

Україна, яка схильна до смутку, дуже потребувала церковного провідника, який би вмів її потішити.

2005 рік – центральний для патріаршества Блаженнішого не лише хронологічного, а й ще тому, що в тому ж році на свято Преображення Господнього він офіційно переїхав до Києва, перевозячи сюди головний престол УГКЦ.

Я мав щасливу нагоду бути з Блаженнішим по дорозі з Галичини, а точніше – з Унівського монастиря, де встановлював тоді польський міністр закордонних справ Адам Ротфельд пам’ятну дошку братам Андрею і Климентію Шептицьким, за те, що студити в цьому монастирі спасли його дитиною, як єврея… Ось коли ми їхали, я мав нагоду зрозуміти, наскільки відсутність зору ставала реальним хрестом для Блаженнішого. На одній заправці я запитав його: «Як властиво є з Вашим зором?» Він відповів: «От на асфальті бачу, що є біла лінія, бачу, що є різниця між чорним і білим, а ось вашого обличчя не бачу». Від тоді зір і здоров’я тільки погіршувалися. Якщо подумати, що в такому важкому стані Блаженніший приймав такий великий виклик, як переїзд до Києва, і ще п’ять років спокійно, без нарікань, завше випромінюючи енергію, провадив свою паству, можна оцінити його внутрішню цілісність і спосібність безпристрасно йти за Господнім покликанням.

Родинне фото, Детройт, США (1964 р.)

В’їзд до Києва був дуже делікатним моментом, бо в провокативний спосіб організувалися “протестні акції”, які супроводжувалися глумливими гаслами, блюзнірським скандуванням, під час самої Літургії в цей прекрасний серпневий день. Саме тоді легкість і гумор Блаженнішого виявилися як такий символ його святості. Сьогодні давно зникла пам`ять про ці прикрі моменти й Греко-католицька церква служить своїм вірним у столиці й у всіх областях України. Пам’ятаю, як академік Іван Дзюба прокоментував мені важливість переїзду Глави УГКЦ до Києва. Мене здивувала категоричність патріарха українського інтелектуального життя: “Те, як Любомир Гузар переїхав до Києва, є черговим доказом того, що він наймудріша постать в Україні”.

Велику працю провів Блаженніший, консолідуючи Синод УГКЦ. Церква має глобальний статус і різноманітність єпархій і екзархатів (у Бразилії, Аргентині, Австралії, дев’ять у Північній Америці й два в Західній Європі, разом з душпастирськими точками в різних країнах Азії і навіть у Африці). Своїми візитами на різних континентах Блаженніший об’єднував церкву й з кращого боку представляв Україну.

Останніми роками в час світової економічної кризи й нових політичних викликів в Україні голос Блаженнішого постійно звучав у тонко висловлених, зрівноважених, але все-таки проникливих посланнях на всі найболючіші соціальні теми. У цьому він виявився плідним послідовником Митрополита Андрея Шептицького, спадщину якого він докладно вивчав у своїй докторській праці сорок років тому. Митрополит Андрей передовсім обрав пастирські послання як жанр висловлення в доступний спосіб часом непростих богословських тез й принципів.

Уже з 2009 року Патріарх публічно оголосив підготовку всієї Церкви до моменту його відходу від верховного управління, висловлюючи своє бажання передати «теплою рукою» патріарший жезл. Мабуть, на рівні єпископату такі розмови почалися ще раніше, проте для багатьох цей акорд наприкінці десятилітнього періоду вносить певний дисонанс, мовляв, як може в такий критичний час винятковий капітан відходити від керма ковчега. Цей акорд звучить дуже правдиво й автентично. Рішення Блаженнішого в спокійний спосіб передати відповідальність, яку нести йому фізично просто важко, а часом і неможливо, є виявом здорового, тверезого реалізму, який будується на найосновнішому принципі його життя. Блаженніший жив і керував церквою, і сьогодні передає цей провід з великою вірою до Бога, до Церкви, до людей і до свого наступника.


Любомир Гузар як правдивий монах давно позбувся загальнолюдських прив’язань до матеріального, до слави, і тому добровільно передає свою владу. Цим він дав усім нам чіткий приклад, які мають схильність посягати на владу чи нагромаджувати її. Це приклад не лише для перших осіб у державі, політиків, маєтних людей і успішних підприємців, а й примір для кожного, бо кожен з нас має своє маленьке царство й спокусу в ньому царювати, панувати над іншими. Кожного з нас спокушають ілюзії щодо нашої сили.


Відпускаючи свідомо й шляхетно владу Патріарха, авторитет Блаженнішого тільки зростає. Тому останній акорд десятилітнього патріаршества може бути в Божих очах не лише прелюдією нової мелодії нового першоієрарха, тобто це не буде просто повторення вже відіграних нот Блаженнішого.

Патріарх, який у будь-який момент міг знайти неочікуваний і творчий поворот слова, крок чи поставу, яка відкривала двері в стіні, вікно з темряви до світла мабуть, ще не раз нас дивуватиме й надихатиме.

Отець Борис Ґудзяк, ректор Українського католицького університету

Родинні фото Гузарів надані прес-службою УГКЦ
Фото УНІАН

реклама: | єдиний гаманець | кредитка | міні кредитка | карта юніора | програма Бонус+ | робота | інтернет | соціальна карта | карта gold | море можливостей | нерухомість | авто-конфіскат | пенсійна карта | автоброкер | термінові грошові перекази | PrivatAssistance | страхування |

Підписатися на нові дописи
Джерела:
http://www.unian.net/
http://article-blogger.blogspot.com/

Любомир Гузар йде у відставку


Предстоятель Української греко-католицької церкви кардинал Любомир Гузар йде у відставку.

"Папа Римський прийняв відставку, про яку Блаженніший давно просив за станом здоров'я", - сказало Kyiv Post джерело в греко-католицькій церкві.

За словами співрозмовника, офіційне оголошення про відставку очікується тільки 10 лютого.

Любомир Гузар. Фото credo - ua . org

77-річний кардинал очолює українських греко-католиків з 2001 року.

Незважаючи на те, що титул предстоятеля дається довічно, Гузар кілька років просив Папу Римського про відставку у зв'язку з погіршенням здоров'я.

Після відставки на його місце буде призначений тимчасовий адміністратор, а нового голову церкви оберуть протягом двох місяців на зборах Священного Синоду, на який з'їдуться єпископи з усього світу.

Українська греко-католицька церква - найбільша з східно-католицьких церков. Вона налічує близько 5,5 мільйонів віруючих.

реклама: | єдиний гаманець | кредитка | міні кредитка | карта юніора | програма Бонус+ | робота | інтернет | соціальна карта | карта gold | море можливостей | нерухомість | авто-конфіскат | пенсійна карта | автоброкер | термінові грошові перекази | PrivatAssistance | страхування |

Підписатися на нові дописи
Джерела:
http://www.unian.net/
http://article-blogger.blogspot.com/

02.01.11

Вартує дбати за свій народ, як це вчинив Бандера - Архиєпископ Львівський УГКЦ


Архиєпископ Львівський УГКЦ, високопресвященний владика Ігор Возьняк після панахиди за Степаном Бандерою біля пам’ятника йому у Львові 1 січня виголосив промову про Степану Бандеру із закликами до влади шанувати наших героїв та значно більше дбати про свій народ та державу.

Високопресвященний владика Ігор Возьняк звернувся до присутніх з такою промовою:

"Всечесні отці, високодостойні представники влади, шановні брати і сестри!

Вітаю усіх вас у цей новорічний день і бажаю щасливого Нового року! Не знаю, що доброго він нам принесе, але ми здобудемо стільки добра, скільки зуміємо самі його вчинити для наших ближніх та рідної України.

Добро, вчинене комусь, ніколи не пропадає. Воно глибоко і з винагородою відгукується для кожної людини тепер та у вічності. Тому вартує прислухатися до слів святого апостола Павла, котрий стверджує: "Не дозволь, щоб зло тебе перемогло, але перемагай зло добром".

Стоїмо перед пам’ятником приснопам’ятної пам’яті Степану Бандері, де ми молилися за упокій його душі. В Енциклопедичному словнику історії України, мабуть, найкраще означено його постать. "Символ нації", - так написано. На афішах, біг-бордах у нашому Львові читаємо, що Бандера - скарб нації. У нашій державі за останній рік велися дебати довкола його постаті, довкола присвоєння йому посмертно звання Героя України: одні підтримують і захищають, інші поборюють і в судовому порядку пробували анулювати це звання. А яким судом, наприклад, до цього часу було засуджено ганебний вчинок радянської влади, зокрема КДБ, що вбили цього невтомного борця, котрий відстоював правду українського народу та боровся за волю нашого краю. Його підступно позбавили життя за те, що він жертвував своїми знаннями, силою, здоров'ям та життям, щоб здобути кращу долю для свого народу, для України. Син греко-католицького священника, що народився у селі Старий Угринів на Івано-Франківщині, став символом нації, невтомним борцем за кращу долю свого народу".

Якщо мислити взагалі про уряди в Україні за останні часи, про роботу Верховної Ради, то за довгий час ми не мали жодної влади, котра б дбала за свій народ, за його кращу долю, добробут. Корупція укріплює свої позиції. Усі про неї говорять, але жодної реакції від уряду. Хіба зовнішні заяви, підписані накази та залякування тих, хто йде проти них.

Чому, наприклад, не судять Ківалова, котрий зловживав своїм урядовим положенням під час виборів 2004 року, фальшував їх, чинив замішання в усьому суспільстві, що привело до масових виступів та Майдану? Чомусь не арештовують тих, хто вчинив з’їзд у Сіверо-Донецьку 28 листопада 2004 року. Одного Кушнарьова по смерті поставлено як відповідального за ці заколоти та напруження, що відбувалися в нашій державі. Тоді прихильникии кандидата у президенти України Віктора Януковича закликали створити Південно-Східну автономну республіку з наміром приєднати цей регіон України до Росії.

Ніхто нічого немає проти тих, кого сучасні урядовці викликають до суду і висувають різні звинувачення. Це добре, але таке добро повинно поширюватися на усіх, хто чинив заколоти протягом певного періоду часу. Правда, не усіх можемо рівняти під одну мірку, але більшість із урядників до цього часу дбають виключно про себе, стараються за свою вигоду, про забезпечення себе та своєї рідні тощо. Ніколи не оплатиться жодному чиновнику і те, що на кривді інших будує свій добробут. Це, принаймні, закінчиться із недалекою смерттю кожної людини.

Тому вартує дбати за свій народ, посвятити своє життя для нього так, як це вчинив Степан Бандера, який не шукав своєї вигоди, не обкрадав, але допомагав і мріяв вчинити весь наш народ щасливим та багатим, хоч Україна у той час була поневолена, окупована, зранена, позбавлена самостійності Він йшов на великий ризик, бо дуже любив своїх людей та Україну. Цей чоловік вірив у свій народ, боровся за його щастя, добру долю та визволення від всякого роду захоплювачів. І займанці розправилися з ним у підступний спосіб, вбиваючи рукою Сташинського із пістолета, ампулою, насиченою ціанистим калієм. Звичайно, що за вбивство Степана Бандери відповідальність ніс уже похований окупаційний уряд СРСР та ЦК КПРС. Зрозуміло, що всі поплічники комуністичного режиму, а їх ще у нас в Україні дуже багато, ніколи не будуть бажати присвоєння Героя цьому невтомному лідерові та героєві своєї нації. Коли дивимося на урядовців, народних депутатів Верховної ради України, - зі свічкою можна знайти таких, хто вболіває за її долю, народ, його добробут. Бракує відповідальності у наших чиновників, провідників держави. Мені пригадуються слова Ісуса Христа, котрий прирівнював тодішніх провідників Ізраїлю з дітьми: "Вони подібні до дітваків, що на майдані сидять, і одні до одних кличуть та промовляють: "Ми грали вам на сопілці, та ви не танцювали. Ми вам співали жалобної, та ви не плакали".

Бракує керівних осіб Україні, котрі б взяли на себе відповідальність за народ, згуртували його, підняли економіку та вчинили наш край багатим. Критиків багато, а великодушних осіб, відповідальних та люблячих свій народ – обмаль. Критикою інших користуються ті, хто бездарні у керуванні, неспосібні взяти відповідальність і привести свій народ до кращої долі.

Велике завдання лежить на кожному свідомому українцеві, щоб любити свою націю, старатися про пошану для своїх героїв, не боятися тиску будь-якого уряду внутрі чи зовні, що противиться нашій нації та Україні. Цей чоловік, Степан Бандера, любив свій народ, захищав його гідність, бажав для нього добра, виборював як міг краще майбутнє для своєї Батьківщини, в котрій він народився, і для котрої посвятив своє життя.

Погляди антинародників для нас не повинні бути зразком чи вказівкою, або статусом. Місцева влада повинна докладати всіх зусиль, щоб наші герої, наші провідники народу були гідно вшановані. Для цього потрібно написати добру історію про їхнє життя, про їхню невтомну боротьбу, про їхню жертву для кращого майбутнього народу, з котрого вони вийшли і за який поклали свої голови. Звертаюся до представників місцевої влади, щоб дбали свій народ, за кожну людину, починаючи від немовляти, дітей, дорослих та людей старшого віку, хворих і опущених, щоб покращити життя усіх.

Висловлюю свою вдячність міліції, яка день і ніч стоїть біля пам'ятника, і пильнує його, щоб злісна рука наруги над ним не вчинила. Дякую тим, хто організовує подібні заходи, але потрібно йти відважно вперед, щоб досягнути кращої долі для свого народу".

реклама: | єдиний гаманець | кредитка | міні кредитка | карта юніора | програма Бонус+ | робота | інтернет | соціальна карта | карта gold | море можливостей | нерухомість | авто-конфіскат | пенсійна карта | автоброкер | термінові грошові перекази | PrivatAssistance | страхування |

Підписатися на нові дописи
Джерела:
http://www.zaxid.net/
http://article-blogger.blogspot.com/

13.10.10

Сьогодні в Україні – криза демократії, - Гузар

«Існують дві небезпеки для справжньої демократії: перша з них — це непошанування волі народу, а друга — непошанування народом самого себе. Сьогодні в Україні існують обидві небезпеки: виборчим правом народу легковажить як влада, так і сам народ, і в цьому виявляється справжня криза демократії», - про це у статті для «Дзеркала тижня» заявляє глава Української греко-католицької церкви кардинал Любомир Гузар.

"Вибори — це один із істотних елементів народовладдя, тобто демократії. Терміном "демократія" легко зловживають — пригадуєте, як пропагандисти Радянського Союзу переконували весь світ, що ця держава найбільш демократична? І сьогодні ми не завжди правильно вживаємо цей термін. Багато держав різної політичної моделі, не виключаючи й України, подають себе як демократичні. А що, властиво, є демократією? Це такий державний устрій, за якого владу в державі здійснює народ — безпосередньо чи шляхом делегування частини влади вибраним представникам. Тому в основі народовладдя лежить свідомий, добре обґрунтований і відповідальний вибір вільних громадян. Кожне слово тут має свою вартість і сутнісне значення", - зазначає Блаженніший Любомир (Гузар) у своїй статті.

"Багато хто в народі невдоволений взагалі процесом виборів, у яких вони не бачать сенсу. Так, недавно мені довелося почути з уст одного громадянина: "Мені все одно — я не буду голосувати".

Боляче усвідомлювати, наскільки безвідповідальним є таке ставлення до виборів. Бо відчуття, що від мого вибору нічого не залежить, є наслідком не якоїсь хибності виборів узагалі, а суто людських і гріховних маніпуляцій. Але ж зловмисники маніпулюють людськими голосами саме тому, що бачать у них силу! Тому ситуацію можна виправити не бойкотом виборів, а правильним і відповідальним голосуванням за належного кандидата. За те щоб здобути виборче право, наші батьки і діди, які були свідомими громадянами, навіть жертвували своїм життям. Злегковажити цим правом сьогодні означає виявити крайню непошану до їхньої жертви, а ще — знехтувати можливістю забезпечити своїм нащадкам гідне життя", - зазначає Блаженніший Любомир.

"Якщо Церкви і релігійні організації завжди остерігають виборців, щоб не зневажали своє виборче право і не продавали свої голоси, то наскільки більшим лихом є купівля голосів! Бо це не лише прямий злочин перед законом, а й спокушання людей до гріха. Рівно ж злочинною є фальсифікація результатів голосування, яка здійснюється через лукаві маніпуляції зі складом виборчих комісій, різні "технології" накручування голосів за якусь одну партію чи кандидата, нечесний підрахунок бюлетенів тощо. Така фальсифікація спотворює не лише результати, а й сам зміст голосування. І навіть якщо комусь вона й принесе тимчасову "перемогу", на цьому позірному "успіху", очевидно, не буде спочивати Боже благословення, а відтак плоди його будуть скороминущі", - зазначає Любомир Гузар.

"Кожний кандидат намагається згуртувати довкола себе якнайбільше число виборців. Це цілком природно, бо в цьому й полягає мета всієї виборчої кампанії. Кандидати шукають собі виборців серед церковних людей, оскільки свідомі того, що з-посеред усіх суспільних установ саме Церква втішається найбільшою довірою. Вони також часто звертаються до священиків, представляючи себе віруючими людьми, навіть якщо їх ніхто не бачив у церкві на богослужіннях. Знаючи, якою авторитетною для людей є позиція священика, кандидати просять його замовити за них добре слово перед парафіянами, а ще краще — з проповідальниці закликати їх молитися за того чи іншого кандидата як за надійну людину. Високо цінуються фотографії з групою мирян, ще більше — зі священиком, і найбільше — з якимсь єпископом. Духовенство — єпископів або священиків — запрошують на свої виборчі віча чи на партійні з’їзди з проханням поблагословити і виголосити якесь привітання.

Що можна сказати про такі заходи? На жаль, усе це межує з використанням Церкви у своїх політичних цілях. Можна допустити, щоб підтримку в такій формі мав кандидат, який є справді віруючим, послідовно активним у церковній громаді членом, але і це не завжди є доречним.

Кандидати, котрі мають якесь поняття про цінність молитви, цілком природно самі моляться і прохають інших про молитву. Якщо це прохання щире і походить із правдивого внутрішнього переконання, воно заслуговує на похвалу. Цілком інакше треба розцінювати поведінку тих, хто звертається з проханням про молитву до духовенства чи чернецтва, виходячи з кон’юнктурної користі чи з суто земного уявлення, що ці люди мають якийсь особливий, майже магічний зв’язок із небом. І зовсім уже карикатурними у ставленні до Бога є твердження про якісь особливі об’явлення чи, можна б сказати, Божий перст на користь якогось кандидата. Це вже межує з заграванням із виборцями та з маніпуляцією уявою побожних, хоч і мало свідомих людей", - зазначає Блаженніший Любомир.

"Посилання на релігійні вартості ті чи інші кандидати мали б доводити відповідною поведінкою, бо саме в ній виявляється моральний характер кандидата. Не треба боятися говорити про релігійні вартості, не треба соромитися бути релігійною людиною, бо щира релігійність має дуже велику цінність, зокрема і в політичному житті. Знаємо з історії минулого століття, що після моральної руїни, яку спричинила Друга світова війна, Західна Європа економічно, політично, а головно духовно відродилася завдяки таким глибоко віруючим державним мужам, як Конрад Аденауер, Робер Шуман й Альчідо де Ґаспері. Сьогодні Україна, яка ще є у процесі відродження після безбожницького лихоліття, потребує людей саме такого формату", - резюмує Глава УГКЦ.
Підписатися на нові дописи
Джерела:
http://www.zaxid.net/
http://article-blogger.blogspot.com/

11.10.10

Глава УГКЦ: Кандидати намагаються використовувати Церкву в своїх політичних цілях

Глава Української греко-католицької церкви кардинал Любомир Гузар заявив, що в ході передвиборчої агітації кандидати часто намагаються проводити публічні акції спільно зі священнослужителями. На думку ієрарха, такі дії межують зі спробою використати церкву в своїх цілях, повідомляє Дзеркало тижня. .

"Кандидати шукають собі виборців серед церковних людей, оскільки усвідомлюють, що з середовища всіх громадських установ саме Церква користується найбільшою довірою. Вони також часто звертаються до священиків, представляючи себе віруючими людьми, навіть якщо їх ніхто не бачив у церкві на богослужіннях", - заявив глава УГКЦ.

На його думку, кандидати намагаються схилити священнослужителів до участі у передвиборчій агітації.

"Знаючи, якою авторитетною для людей є позиція священика, кандидати просять його замовити за них добре слово перед прихожанами, а ще краще - з амвона закликати їх молитися за того чи іншого кандидата як за надійну людину. Високо цінуються фотографії з групою мирян, ще більше - зі священиком, і найбільше - з якимось єпископом ", - констатував Гузар.

Глава УГКЦ зазначив, що подібні дії не можуть викликати схвалення.

"Що можна сказати про такі заходи? На жаль, все це межує з використанням Церкви в своїх політичних цілях. Не можна допустити, щоб підтримку в такій формі мав кандидат, який є дійсно віруючим, послідовно активним у церковній громаді членом, але і це не завжди доречно ", - вважає кардинал.

Нагадаємо, місцеві вибори в Україні призначені на 31 жовтня.

Підписатися на нові дописи
Джерела:
http://ua.korrespondent.net/
http://article-blogger.blogspot.com/

04.10.10

Писарчук не отримував благословення від УГКЦ на вибори, – о. Павло Дроздяк

Секретар Львівської архиєпархії УГКЦ о. Павло Дроздяк спростував інформацію про те, що голова ЛОО Партії регіонів Петро Писарчук отримав благословення на вибори в Архикатедральному соборі Святого Юра.

У коментарі РІСУ, о. Павло Дроздяк пояснив, що ніякого благословення в церкві Юра представників Партії регіонів на вибори не було. Він зазначив, що молебень, який замовили попередньо, дійсно відбувся, адже в церкві кожен може замовити молебень чи Службу Божу. Проте попередньо представники партії хотіли, аби молебень відбувся на площі перед собором. "Їм у цьому відмовили", — зазначив о. Павло.

Молебень відслужив о. Андрій Корчагін.

Нагадаємо, на офіційному сайті Петра Писарчука 30 вересня з’явилась новина про те, що "молебень на вірне служіння Україні за участю представників партій та організацій, які підтримують кандидатуру народного депутата України Петра Писарчука на виборах на посаду міського голови Львова, відбувся сьогодні в Архикатедральному соборі Святого Юра. Участь у молебні також взяли кандидати у депутати до органів місцевого самоврядування Львівщини від Партії регіонів.

Отець Андрій Дикий подарував Петрові Писарчуку раритетний "Новий заповіт", виданий 1913 року перекладу П. Куліша. А опісля молебню відбулося освячення присутніх.

"Моя бабця завжди мені говорила: "Без Бога не дійдеш до порога". Тому, я думаю, що кожному з нас зрозуміло, що без Божої ласки і благословення нічого в цьому житті не зробиш. Я прожив багато років, і в правдивості цієї бабусиної науки переконався", - наголосив Петро Писарчук після молебню.

Петро Писарчук повідомив, що міська ТВК уже зареєструвала його кандидатом на посаду міського голови Львова.

"Хотілось би, щоби всі, хто стояв у храмі, почули отця, який нас благословив. Тому що служити людям з брехнею і неправдою – великий гріх, і нічого з цього не вийде. Якщо ми не тільки формально будемо відвідувати храми, але й будемо будувати храм у своєму серці, то все у нас буде добре. З Богом йдемо на суд людський", - зазначив Петро Писарчук".

Натомість о. Павло Дроздяк уточнив, що "вказане видання "Нового Завіту" Петру Писарчуку подарували його ж однопартійці, однак, перед молебнем попросили отця вручити народному депутату цей їх подарунок".
Підписатися на нові дописи
Джерела:
http://www.zaxid.net/
http://article-blogger.blogspot.com/

24.09.10

УГКЦ мусить змінюватися через заробітчан, - владика

«Проблема трудової міграції українців в країни Європи змушує УГКЦ змінювати свої підходи до душпастирства і будувати нову, живу Церкву», – заявив владика, єпископ-помічник Київської архиєпархії УГКЦ Йосиф Мілян.

"Досі наше душпастирство базувалося, якщо так можна висловитися, на принципі існування "канонічної території", тобто предметом зацікавлення священика були люди, які проживали на чітко окресленій території. На практиці усе душпастирство зосереджувалося на людях, які приходили до храму. Сьогодні реальність спонукає нас будувати живу Церкву, тобто таку, основою якої є люди, розсіяні по цілому світі. Це – позитивний виклик для нашої Церкви", - зазначив владика Йосип Мілян на панельному засіданні міжнародної дискусії "Перспективи євродіалогу в міграційній сфері: роль Церкви, що відбулося 24 вересня в ЛНУ ім. І. Франка.

Владика Йосип Мілян наголосив, що згідно з даними Державного інституту статистики, впродовж останніх трьох років з України виїхало близько 1,5 млн людей, причому 60% із них становлять вихідці із західних областей України. "Коли взяти до уваги, що греко-католики у західних областях України – особливо в Івано-Франківській, Тернопільській та Львівській – становлять більшість, а усіх греко-католиків у світі є понад 5 млн, то можемо не без підстав припустити, що 1/3 всіх вірних УГКЦ перебуває в еміграції", - зазначив Йосип Мілян.

Владика Йосиф Мілян також звернув увагу на соціально-правовий статус українських заробітчан за кордоном і способи – часто нелегальні – якими вони потрапляють до європейських країн. "Ці способи мені особисто нагадують шлях України в Європу: людина ставить перед собою мету потрапити в Європу, і на цьому шляху всі засоби виправдані", - сказав він.

Утім, владика Йосип Мілян зазначив, що, на його думку, сама по собі еміграція не є негативним явищем, а лише має певні негативні риси, яких треба позбуватися.

На важливості ролі Церкви у житті українських трудових мігрантів під час дискусії наголосила також кандидат соціологічних наук Інституту Народознавства України НАН України Оксана Іванкова-Стецюк. За її словами, участь у церковній спільноті не лише сприяє духовному зростанню заробітчан і комунікації між членами спільноти, а й допомагає українцям зберегти за кордоном свою ідентичність і формує для них сприятливе середовище для інтеграції у нове суспільство.

"Церковна громада є тим чинником, що перетворює гетто на діаспору. Вона є тим домом, де мігрант може знайти спокій і затишок", - зазначила науковець.
Підписатися на нові дописи
Джерела:
http://www.zaxid.net/
http://article-blogger.blogspot.com/

14.09.10

Коли Володимир хрестив Україну, по Москві ще ведмеді ходили, – політик

Ми не закликаємо до протидії УПЦ МП, ми закликаємо всі християнські церкви в Україні до об’єднання в єдину Церкву, ту Церкву, яку нам заповів Володимир Великий і з якої повстала і Московська Православна Церква. Адже коли в 988 році Володимир Великий хрестив Україну, то ще про Москву і згадки не було, по ній ще ведмеді ходили, – заявив 14 вересня під час прес-конференції у Львові голова Львівської обласної організації Республіканської Християнської партії Мирослав Глубіш під час обговорення заяви прес-служби Одеської єпархії УПЦ проти будівництва у Одесі греко-католицької церкви.

Він наголосив: "Ще майже 200 років тому вони в московських цервах стояли в шапках і попи їхні неграмотні були. До недавнього часу в московських церкввах вони оспівували татарських ханів і молилися за їхнє здоров’я, а сьогодні вони хочуть вчити культури тих, хто їх окультурив".

Мирослав Глубіш підкреслив: "Ми закликаємо цю церкву до покаяння, адже куди вона не прийшла, всюди зробила шкоду: в Україні, Грузії, Молдові. Де московський піп ступав, там добра не було!.. Своїх гостей, які приходять на наші землі, ми шануємо, та вони не шанують нас у нашій хаті. Хотілося б, щоб були паритетні відносини", – сказав М.Глубіш.

Як інформував ZAXID.NET , 13 вересня глава УГКЦ звернувся до Президента України Віктора Януковича щодо ситуації яка склалась в Одесі: 1 вересня було поширено офіційне звернення прес-служби Одеської єпархії з благословення Владики Одеського та Ізмаїльського Агафангела (Саввіна), в якому одеське представництво УПЦ закликало владу не допустити будівництва єдиного у місті греко-католицького храму.

Звернення глави УГКЦ підтримали і представники Республіканської Християнської партії, які оприлюднили заяву щодо дискримінації церков в Україні.
Слідкувати за новими дописами
Follow notrussia on Twitter
Джерела:
http://www.zaxid.net/
http://article-blogger.blogspot.com/

У Львові занепокоєні прихильністю Януковича до одної релігійної конфесії

Представники Львівської обласної та міської організацій Республіканської Християнської партії (РХП) виступили на підтримку звернення Синоду Єпископів УГКЦ до Президента України Віктора Януковича щодо дискримінації церков в Україні.

Відповідне звернення зачитав сьогодні, 14 вересня, під час прес-конференції у Львові голова ЛОО Республіканської Християнської партії Мирослав Глубіш.

У зверненні зазначено:

"Львівська обласна та міська організації Республіканської Християнської партії повністю підтримують звернення Синоду Єпископів УГКЦ до Президента України Віктора Януковича з приводу заяви прес-служби Одеської єпархії УПЦ, яка виступила проти будівництва греко-католицького храму в Одесі.

Ми протестуємо проти повернення до риторики 1946 року та розпалювання міжконфесійної ворожнечі.

Московський патріархат ніколи не засудив кривавих злочинів комуністичного режиму, не покаявся у співпраці з радянською владою, у здійснених нею репресіях проти УГКЦ та інших християнських церков, метою яких було утвердження монополії Російської Православної Церкви на теренах СРСР.

Демонстрування Президентом України виняткової прихильності лише до однієї релігійної конфесії, згортання екуменічного діалогу та ініціатив стосовно об’єднання церков у єдину Київську Церкву свідчать про загрозливі тенденції протекціонізму. Тим більше загрозливі з огляду на те, що УПЦ має з боку Московського Патріархату щораз менші перспективи автономії. Навпаки, відбувається посилення підпорядкування УПЦ іноземній церкві, яка дозволяє собі виконувати роль одного з інструментів ідеологічного впливу на народ України.

РХП підтримує УГКЦ та інші церкви в Україні. Ми готові стати на захист свободи віросповідання і міжконфесійної злагоди.

Закликаємо представників усіх християнських церков провести у Львові Хресну ходу на підтримку вірян Одесько-Кримського Екзархату УГКЦ та їхнього законного права – мати власний храм в місті Одесі".

Мирослав Глубіш зазначив, що звернення буде скеровано Президентові України Віктору Януковичу.

Натомість голова ЛМО Республіканської Християнської партії Богдан Панкевич наголосив, що це звернення партії аж ніяк не спрямоване проти УПЦ МП, а на захист усіх християн та віруючих людей.

Коментуючи заяву прес-служби Одеської єпархії УПЦ, Богдан Панкевич наголосив: "Львів і Одеса – міста, які завжди мали своє обличчя, навіть за радянських часів. Тут завжди була мультиконфесійність. Тому це (заява прес-служби Одеської єпархії УПЦ,–ZAXID.NET) удар по всьому, що досягнуло наше суспільство за роки демократії, за роки злагоди... Ми готові захищати права представників будь-яких конфесій та віросповідань", – додав він.

Як інформував ZAXID.NET , 13 вересня глава УГКЦ звернувся до Президента України Віктора Януковича щодо ситуації яка склалась в Одесі: 1 вересня було поширено офіційне звернення прес-служби Одеської єпархії з благословення Владики Одеського та Ізмаїльського Агафангела (Саввіна), в якому одеське представництво УПЦ закликало владу не допустити будівництва єдиного у місті греко-католицького храму.
Слідкувати за новими дописами
Follow notrussia on Twitter
Джерела:
http://www.zaxid.net/
http://article-blogger.blogspot.com/

13.09.10

Військовим капеланам почали ускладнювати доступ до в’язнів, – Гузар

Глава УГКЦ Церкви Блаженніший Любомир (Гузар) заявляє про перешкоджання у роботі військових капеланів, які працюють з військовими та в’язнями.

Зокрема, Блаженніший Любомир 13 вересня під час прес-конференції наголосив: «Нас тривожить, що починають діятись такі речі: маємо капеланів, які працюють у в’язницях. Тепер довідуюсь, що їм утруднюють доступ, хоча дотепер вони дуже добре працювали. Це щось нове. Особливо, якщо йдеться про капеланів до в’язниць».

Глава УГКЦ зазначив, що не знає, хто стоїть за цією ситуацією і хотів би дізнатися, чи й інші українські церкви зіткнулись з такою проблемою. Також він повідомив про ще один факт, який турбує УГКЦ. «Вкінці цього тижня має відбутися проща військових членів Збройних Сил в Зарваницю. Довідуємося, що і цьому проектові ставляться перешкоди», – зазначив Глава УГКЦ.

Як інформував ZAXID.NET , 13 вересня глава УГКЦ звернувся до Президента України Віктора Януковича щодо ситуації яка склалась в Одесі: 1 вересня було поширено офіційне звернення прес-служби Одеської єпархії з благословення Владики Одеського та Ізмаїльського Агафангела (Саввіна), в якому одеське представництво УПЦ закликало владу не допустити будівництва єдиного у місті греко-католицького храму.
Слідкувати за новими дописами
Follow notrussia on Twitter
Джерела:
http://www.zaxid.net/
http://article-blogger.blogspot.com/

Глава УГКЦ просить Януковича вгамувати войовничий запал його улюбленої Церкви

Сьогодні Глава УГКЦ оприлюднить Звернення Синоду Єпископів УГКЦ до Президента України Віктора Януковича щодо недопустимості розпалювання міжконфесійної ворожнечі

З цього приводу Голова Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Любомир (Гузар) проведе 13 вересня о 13 годині прес-конференціюу прес-центрі інформаційного агентства “Українські новини”. Він також розповість про підсумки Синоду Єпископів УГКЦ, що відбувався з 2 до 9 вересня у Львові, в якому взяли участь найвищі ієрархи УГКЦ, що з’їхалися до Львова з усієї України, а також з країн Європи, Південної, Північної Америка та Австралії.

Зустріч Предстоятеля українських греко-католиків з журналістами буде присвячена Зверненню Синоду Єпископів УГКЦ до Президента України Віктора Януковича з приводу заяви прес-служби Одеської єпархії УПЦ (у єдності з Московським патріархатом).

Як нагадує УГКЦ, офіційне звернення прес-служби Одеської єпархії було поширене 1 вересня з благословення Владики Одеського та Ізмаїльського Агафангела (Саввіна). У ньому одеське представництво УПЦ закликало владу не допустити будівництва єдиного у місті греко-католицького храму.

Під час Синоду Єпископів УГКЦ, що відбувався з 2 до 9 вересня, найвищі ієрархи УГКЦ, котрі з’їхалися до Львова з усієї України, а також з країн Європи, Південної, Північної Америка та Австралії, ухвалили звернення до Президента України, в якому закликали Віктора Януковича не допустити розпалювання в Україні релігійної ворожнечі, міжконфесійної нетолерантності та обмеження конституційних прав громадян за ознаками релігійних переконань.
Слідкувати за новими дописами
Follow notrussia on Twitter
Джерела:
http://www.expres.ua/
http://article-blogger.blogspot.com/

12.09.10

Глава УГКЦ про вибори: Ми вчимося бути нормальними громадянами

«Ми є в процесі розвитку. Ми не є громадянство, яке має столітню історію нормального політичного життя. Ми вчимося бути нормальними громадянами. Треба щоб ми реагували, щоб не були байдужими», - зазначив 10 вересня на брифінгу у Львові Глава УГКЦ, Блаженніший Любомир Гузар.

"У нас є багато байдужих людей, які стоять збоку і дивляться, що буде. Потрібно, щоб ті люди, які мають поставу, принцип, включалися в політичний процес, бути готовими послужити, живо працювати, не бути лінивими чи байдужими, включатися в політичне життя", - зазначив Блаженніший Любомир.

За його словами, все, що зараз відбувається перед і під час виборів – це наш перехідний процес, який вимагає, щоб "кожен не давав себе використати, тримався своїх переконань, і не боявся включатися в політичне життя". Також, Глава УГКЦ зазначив, що від виборів до виборів бачить покращення, але наразі "ми не маємо людей, які є досконалі в політиці".

Слідкувати за новими дописами
Follow notrussia on Twitter
Джерела:
http://www.zaxid.net/
http://article-blogger.blogspot.com/