Нинi Леонiд Стасiв, начальник поїзда Санкт-Петербург -- Львiв, лежить у травматологiчному вiддiленнi лiкарнi транспортної залiзницi. Такi наслiдки спiлкування залiзничника з росiйськими прикордонниками...
"Ми вже поверталися додому, як у Новосокольниках зайшли люди у вiйськових одностроях, -- розповiв "Експресу" Леонiд Стасiв.-- Один був у званнi майора, iнший -- просто в камуфляжнiй формi без розпiзнавальних знакiв. Вони захотiли перевiрити пасажирiв, але вiдповiдних документiв на те не мали. Я попередив, що, згiдно з правилами перевезень i i жнародними нормативними актами, вони не мають права на перевiрку та проїзд, i виставив червоний сигнал, аби потяг не рушав iз порушниками, викликавши наряд мiлiцiї. Чоловiки в формi зателефонували своєму керiвництву, i, як я почув, їм сказали в конфлiкт не встрявати, а зi мною розберуться на iншiй станцiї".
Незнайомцi потяг полишили, а начальник поїзда негайно вiдправив керiвництву телеграми з iнформацiєю про iнцидент.
-- А на станцiї Невель прибула "група захоплення" росiйських прикордонникiв -- два прапорщики i рядовий, озброєнi гумовими кийками, -- каже далi Леонiд Стасiв. -- Їх супроводжували двоє чоловiкiв у цивiльному. Прапорщик -- старший групи -- заявив, що в нього наказ зняти мене з потяга. Я спитав, чий конкретно наказ. А вiн менi: "Надiйшов наказ "згори" -- зняти з поїзда, навiть по запчастинах!"
Я пояснив, що стосовно "моїх порушень" вони можуть зробити запис у рейсовому журналi, вказати свої прiзвища та звання й повiдомити своє i моє керiвництво. Але забирати мене з поїзда -- права не мають. Тодi вони зробили позначки про те, що я вiдмовив прикордонникам у перевiрцi пасажирiв. Але ж жодного права на перевiрку в них не було. Вони, замiсть посвiдчень, показали звичайнi вiйськовi квитки, а повиннi -- посвiдчення прикордонникiв Федеральної служби безпеки. Перевiряти ж хотiли на пiдставi розпорядження Федеральної мiграцiйної служби, хоча представника цiєї служби з ними не було.
Та менi пообiцяли всi тонкощi законiв Росiйської Федерацiї пояснити, коли... витягнуть iз поїзда. Рядовий клацнув менi на лiвiй руцi кайданки, а один iз прапорщикiв, використовуючи кийок, почав спершу витягувати мене зi службового купе, а потiм i з вагона. Пасажири та провiдники почали обурюватися. Я вхопився рукою за бар'єр у вагонi, то менi за шию заклали кийок i cтали в такий спосiб заломлювати назад. Протистояння тривало десь хвилин п'ятдесят.
Пасажири почали виходити на перон, заявляючи, що сядуть на колiю i не пустять потяга далi, якщо його начальниковi-українцю не дадуть спокою. На перон приїхали ще двi машини з росiйськими солдатами. Вони почали силомiць втягувати людей у вагони. Урештi шкiра на руцi з кайданками трiснула, почала йти кров. До мене викликали медикiв.
За попереднiм дiагнозом, у мене зламане передплiччя й вибите плече. Довго не мiг рухати шиєю, ковтати що-небудь. Прикордонники переписали прiзвища всiєї бригади поїзда i пiшли. Я переживаю, аби в провiдникiв тепер не виникало проблем, коли вони знову поїдуть до Росiї".
У Вiтебську до начальника потяга знову викликали лiкарiв, а потiм ще кiлька разiв дорогою йому потрiбна була медична допомога, допоки Леонiд Стасiв не привiв свого потяга на кiнцеву станцiю i не лiг до лiкарнi.
Дiзнавачi опитали свiдкiв цiєї подiї i вiдповiднi документи скерували росiйськiй сторонi.
"Я наразi не знаю про якусь реакцiю на це з боку росiян. Просто хочу, аби винних у протиправних дiях покарали, -- каже пан Стасiв. -- Не раз пасажири казали, що росiйськi прикордонники залякують, мовляв, вони порушили якийсь росiйський закон, їх знiмуть iз потяга, якщо не заплатять грошей. Тому я й не пустив у поїзд для перевiрки людей, котрi навiть вiдповiдних документiв на те не мали. Бо постраждали б вiд того пасажири".
Вiктор ДУДАР
| Джерела: http://www.expres.ua/ http://article-blogger.blogspot.com/ |
Немає коментарів:
Дописати коментар