Його суперник на минулих виборах, колишній міністр оборони Анатолій Гриценко тепер стверджує, що ця обіцянка не може бути втілена.
Він сказав в інтерв'ю Українській службі Бі-Бі-Сі, що знає чітко, які 4 передумови треба забезпечити для переходу української армії на контракт.
"Перше – це високий темп цікавої бойової підготовки, щоб людина, яка йде на контрактну службу, відчувала потребу у військовій професії, якщо хочете – драйв військової професії. Друге – це службове житло, щоб з полігону солдат-контрактник міг прийти і нормально відпочити. Третє – це грошове забезпечення хоча б на 10% вище, ніж середня зарплата по країні. І четверте – це соціальний пакет. Тобто можливість отримати освіту, перебуваючи на службі в армії, і медичне забезпечення. В нас немає цих 4 складових, тому говорити про перехід на контракт протягом найближчих 5 років немає жодних передумов."
На думку пана Гриценка, який зараз є головою парламентського Комітету з питань національної безпеки і оборони, у політичний площині дешевше виглядає армія за призовом:
"Тобто начебто не треба великих грошей платити солдату строкової служби, не треба забезпечувати його постійним житлом і т.д. Але насправді все дешеве обходиться дуже дорого. Приміром, коли я був міністром оброни, виконували кожного року 23-25 тисяч стрибків з парашутом для підготовки аеромобілістів. Вкладали в це десятки мільйонів гривень. Закінчився термін служби в армії, і всі вони пішли в запас. Далі приходить новий контингент: знову вкладають десятки мільйонів. Але знову протягом року немає постійних боєздатних ні батальйонів, ні рот, ні бригад. Це не правильно. Друге, ще з радянських часів відомо, що кожен другий водій практично розбиває свою машину. Це теж надто дорого обходиться. Солдат-контрактник, якщо він прийшов на службу на 15-20 років, то в нього є серйозна мотивація. Він може освоїти не одну, а кілька військових професій. І це взаємозамінність у бою, це абсолютно інший рівень володіння своєю справою.
Пан Гриценко каже, що на початкових етапах професійна армія буде дорожчою, але з точки зору бойової ефективності, виконання завдань оборони і на стратегічну перспективу, вона буде дешевша.
Бі-Бі-Сі: Якщо подивитися на збройні сили як на частину суспільства і аргументи, що служба в армії є згуртовуючим чинником, що люди виконують свій обов’язок, а також те, що професійна армія більш віддалена від суспільства і є силовим інструментом у влади - вона не така близька до людей, діти яких служать в армії. Що би Ви сказали про це?
Анатолій Гриценко: Ви знаєте, я би з Вами погодився, але ключове слово у Вашому питанні - «обов’язок». Коли в Радянському Союзі або, наприклад, в Ізраїлі зараз служать усі, і це є справді обов’язком конституційним для кожного, тоді це правильно. Але, коли в нас при чисельності населення в 46 млн. людей в армію призиваються лише приблизно 7 юнаків із 100 призовного віку, то виникає питання соціальної справедливості. Це вже ніякий не обов’язок, і "ключовим завданням" постає: як не піти в армію. І за цих умов до армії йдуть не найбільш мотивовані, не найсильніші, не найрозумніші, не найздоровіші, а, на превеликий жаль, вона поступово перетворюється на таку робітничо-селянську армію, куди йдуть хворі і найменш соціально захищені. Це – не армія.
Бі-Бі-Сі: Але тоді виникає думка, що насправді потрібні просто ефективні механізми. Або ефективні механізми втілення загального військового обов’язку, або ефективні механізми переходу на професійну армію. Так за що, власне, виступали би Ви?
Анатолій Гриценко: Я виступав би за професійну армію, тому що насправді і рівень техніки на перспективу, і навіть рівень цієї техніки колишнього радянського виробництва, яка зараз є у складі збройних сил України, не дозволяє освоїти її солдату строкової служби за рік і навіть за 2. Врешті-решт, давайте візьмемо 100 юнаків. Чи може зі 100 юнаків 18-річного віку вийти 100 класних журналістів? Ви скажете – ні. І це правда. Чи може зі 100 юнаків вийти 100 класних юристів? Ні. 100 класних лікарів? Ні. А чому хтось вирішив, що з них вийде 100 класних солдатів?
Бі-Бі-Сі: Але може бути, скажімо, 50 професійних лікарів і 50 людей, які приходять до лікарень, навчаються, стають санітарами, вивчають основи медицини. Тобто про змішаний принцип формування армії. Взагалі Україні яка армія потрібна? Армія як частина суспільства, як один з його елементів чи як бойовий механізм? Взагалі, для чого Україні армія?
Анатолій Гриценко: Ви знаєте, зараз питання, для чого Україні армія, я думаю, особливо після війни між Росією і Грузією у 2008 році, вже не стоїть. Радше стоїть питання, яка потрібна армія, які повинні бути бойові можливості, як швидко вона має прийти в стан бойової готовності, щоб надійно захищати свою країну.
Слідкувати за новими дописами
| Джерела: http://www.bbc.co.uk/ http://article-blogger.blogspot.com/ |
