зафолловити у Твіттеріпідписатися на RSS

Cтатті про українську політику і не тільки

09.09.10

Злив Партії регіонів

Відомо, що утриматись при владі набагато складніше ніж прийти до влади. Той, хто уважно слідкує за заявами політиків в Україні - і на прес-конференціях, і на різних ток-шоу - напевне відчув зміну риторики глашатаїв від Партії регіонів.

Вона, з часу пришестя Януковича на президентський пост, з плином часу змінюється на все різкішу, а подеколи й взагалі на антидержавницьку та навіть хамську по відношенню до політичних опонентів.

Партія регіонів, привівши до влади свого президента та побудувавши жорстку владну вертикаль, виконала свою головну місію, тому вичерпала себе як партія.

Завершився проект під назвою "прихід до влади", який реалізовувався під прапорами Партії регіонів. Розпочався проект "утримання при владі", який буде реалізовуватись тими ж людьми, але під прапорами "Сильної України".

Зрозумівши, що негативу та обурення народу не уникнути, все це вирішили зливати на ПР, вона без проблем вбере в себе та витримає увесь гнів та тягар відповідальності за все, що коїться в країні.

Безнадійний відтік її прихильників відчувають вже й самі регіонали, тому рятувати падіння рейтингів вони наміру не мають. Оскільки змінилась задача, звідси й найкращий вихід із ситуації - зміна вивіски. Плавний перехід зі зміщенням акцентів.

І ось тут, на білому коні, з'являється такий собі "рятівник" країни Тигіпко зі своєю "Сильною Україною", який засвітився на президентських та активізувався на місцевих виборах у 2010 році, а якраз до парламентських 2012-го його партія стане головною провладною, зайнявши до того часу нішу ПР.

Хоча й не всю.

Дуже багато українців, повіривши в реформаторські наміри та здібності Тигіпка (в основному завдяки рекламним роликам на ТБ) зробити Україну сильною, напевне забули, що він також виходець із Партії регіонів і його кандидатура на пост президента розглядалась як "ймовірна" у незабутньому 2004-му.

Саме він тоді очолював передвиборчий штаб кандидата від влади. А як відомо, колишніх у владі не буває...

Чи змінився він після того? Думаю, навряд чи. Він тактовно уникає тем, болючих для кожного, хто вважає себе Українцем. Лаконічно обходить гострі кути мовної, оборонної та релігійної політики.

Який з нього реформатор - оцінюйте самі, та політик без ідеології не має майбутнього, бо веде людей сам не знає куди.

Завдяки західній виборчій технології під назвою "Праймеріз" він збирає людей, які не розуміючи куди рухаються, вступають до лав партії, а з часом стануть живим щитом та агітаторами колишніх регіоналів.

Дехто з них увійде до владних кабінетів, хтось у 2012 році стане депутатом Верховної Ради та змін чекати не варто. Бо живемо в часи, коли змінюється не зміст, а форма.

Тому висновок наступний: розпочалася велика маніпуляція свідомістю українців, яка має назву "партійний ребрендинг", це коли у партії змінюється вивіска а люди залишаються ті ж самі. І якщо "ребрендинг" може бути капітальним, то ми маємо справу скоріше з косметичним його варіантом...

Іван Лисенко, депутат Бучанської міської ради Київської області
Слідкувати за новими дописами
Follow notrussia on Twitter
Джерела:
http://www.pravda.com.ua/
http://article-blogger.blogspot.com/