Злам ХХ-ХХІ століть призвів до того, що сьогодні ми говоримо про те, що стара концепція суверенітету є під питанням і переживає досить серйозні проблеми. Про це 16 липня у Львові на засіданні круглого столу, приуроченого 20-й річниці з часу прийняття Верховною Радою Української РСР Декларації про державний суверенітет України, зазначив політолог, керівник Центру політичних досліджень Анатолій Романюк.
"Саме поняття державного суверенітету з’являється у ХVІ столітті, формує його Жан Боден. Це в певній мірі була відповідь на виклик творення абсолютних держав. Остаточне оформлення конструкції державного суверенітету є у Вестфальському мирі 1648 року, коли в Європі було визнано лиже 6 суверенних держав. З того часу ця конструкція залишалася незмінною. Однак злам ХХ-ХХІ століть показав, що стара концепція суверенітету є під питанням і переживає досить серйозні проблеми", - зазначив Анатолій Романюк.
За його словами, головні чинники, які вплинули на перегляд концепції державного суверенітету, це – глобалізаційні процеси, розвиток наднаціональних структур та чинник фінансової залежності.
"Глобалізаційні процеси, які відбуваються, перш за все, пов’язані з розвитком транснаціональних корпорацій, коли потужні корпорації можуть контролювати значну частку економічного сектору держави і держава, відповідно, не здатна контролювати значну частину своєї економіки. Другий потужний чинник –– це чинник, пов'язаний з розвитком наднаціональних або міждержавних чи понаддержавних структур, внаслідок чого держави почали втрачати досить значну частину національного суверенітету, перш за все, це стосується європейських держав, і, власне, під впливом тих подій почали говорити про кризу традиції на суверенітету. Третій чинник – це чинник фінансової залежності, коли держави отримують значну частку кредитів для забезпечення власного бюджету і свого розвитку, вони в такий спосіб опиняються заручниками тих структур, які надають ці кошти" - запевнив політолог.
"Ми (Україна) продовжуємо перебувати у форматі традиційного розуміння державного суверенітету. Тому, на мою думку, країна повинна принаймні чітко уявляти, які сьогодні існують межі державного суверенітету, через які не може поступатися країна, які вона не може віддавати в своїй діяльності. Бачити ті загрози, ті виклики, які стоять відносно державного суверенітету. Це перший момент. Другий момент - сам державний суверенітет не є кінцевою метою. Це є інструмент, за допомогою якого створюється інституційна оболонка для розвитку певної країни, населення, яке знаходиться на території цієї країни. Відповідно, коли ми говоримо про сьогоднішнє України, ми повинні усвідомити, що Україна стоїть перед складним питанням того, якою має бути нація", - заявив Анатолій Романюк.
"На сьогодні ми маємо одне з головних протиріч в нашій державі – це дві концепції нації, які існують паралельно і які не перетинаються – це концепція етнокультурної нації та концепція політичної нації. Вони існують не просто паралельно, вони існують в конфліктному форматі. Проблема ще полягає в тому, що ці концепції мають прив’язку до політичних партій, відповідно, від нас теж залежить, щоб ми не просто зверталися до історії, а щоб ми ставили ці проблеми і разом з владою шукали варіанти виходу з цих проблем, тому що невирішення цих проблем може привезти до складних наслідків", - зазначив Анатолій Романюк.
Як зазначив політолог, Греція, наприклад, залишається суверенною державою, хоча міжнародні інститути визначають програми діяльності цієї країни не на рік, а на декілька років, і їх національний уряд не приймає жодного рішення, яке би суперечило з тими вимогами, які поставив МВФ.
статті про українську політику і не тільки
