Під час мітингу біля Верховної Ради у вівторок опозиційні сили вимагатимуть від влади оприлюднити проекти наступних україно-російських угод, які президент та уряд планують підписати із представниками Кремля під час наступного візиту до Києва президента Росії Дмітрія Медвєдєва 17 травня.
Раніше в українській пресі були оприлюднені документи, названі проектами нових угод, які передбачають значні поступки з боку України на користь Росії у галузі енергетики.
Український уряд не заперечив справжність цих документів, а під час останньої зустрічі українського та російського прем'єрів у Сочі від Володимира Путіна навіть пролунала пропозиція про об'єднання двох найбільших енергетичних компаній України та Росії – Нафтогазу та Газпрому.
Опозиція має домогтися оприлюднення та відкритого обговорення нових україно-російських угод – заявила під час установчих зборів Народного комітету захисту України екс-прем'єр Юлія Тимошенко.
Якщо ж цього не буде, то, за словами пані Тимошенко, це означатиме, що нова українська влада готується до чергової «здачі» українських інтересів – цього разу у галузі енергетики.
Що кажуть у Брюсселі?
Тим часом міністр закордонних справ Костянтин Грищенко твердить, що зближення Києва та Москви вітають навіть у Брюсселі.
За словами пана Грищенка про це йому повідомили представники дипломатичних відомств 13 країн ЄС, що входять до групи «Друзі України,» яких він детально поінформував про зміст вже підписаних і підготовлених до підписання україно-російських угод.
Утім, у самому Брюсселі кажуть, що хотіли б побачити і інші документи. Зокрема, у ЄС очікують від нової української влади ухвалення законів про функціонування газового ринку. Саме це може остаточно вирішити питання членства України у Енергетичному співтоваристві.
Цю структуру було створенно для поширення досвіду роботи європейського енергетичного ринку та залучення інвестицій в енергетику країн-членів.
Оглядачі ж відзначають, що участь України у європейському Енергетичному співтоваристві виглядає досить примарною у разі об'єднавчих процесів енергосистем України та Росії, що передбачається у проектах нових угод, адже Росія навіть не ратифікувала Європейську енергетичну хартію, яка передбачає рівний доступ споживачів до джерел та шляхів транспортування енергоносіїв.
Що може бути гіршим за втрату Севастополя?
Тим часом, як пише впливовий британський тижневик Economist, найбільшою помилкою України може бути не втрата Севастополя та енергетичних активів, а чергова неспроможність скористуватися шансом на реформи:
«Головна ідея оприлюднених проектів угод полягає у тому, що Росія та Україна мають спільно розвивати та використовувати ресурси української енергетичної системи, включно із виробництвом електроенергії та ядерною енергетикою. При цьому, як виглядає, Україна не отримає жодних активів у Росії, а також гарантуватиме захист російської власності на своїй території та не крастиме газ із газопроводів. Українська опозиція вже звинуватила президента Януковича у зраді національних інтересів та підриві незалежності. Проте справжньою зрадою є не «здача» Севастополя, а чергова неспроможність провести реформи та зменшити енергетичну залежність від Росії.»
Дещо оптимістичніше лунають оцінки вже підписаних та запланованих до підписання україно-російських угод з боку американських оглядачів.
The Wall Street Journal пише, що стримана реакція президента Януковича на несподівану пропозицію російського прем’єра Путіна про об'єднання Газпрому та Нафтогазу свідчить про те, що Київ готується визначити межі своїх поступок при підписанні нових угод із Москвою.
Утім, оглядачі, яких цитує видання також зауважують, що пропозиція пана Путіна була свідомо завищеною, аби «прозондувати» реакцію Києва та Брюсселя, а також домогтися більшої поступливості українського керівництва на поміркованіші пропозиції Москви.
статті про українську політику і не тільки
