Нібито супервигідна 30% знижка на ціну природного газу, що поставляється до України, може стати пірровою перемогою для української економіки, пише тижневик «Коментарі:».
Як пише видання, мотивація прем’єра й міністра ПЕК більш ніж зрозуміла - вони хочуть стати головними перемовниками з Москвою, вважаючи, що саме це подарує їм політичне довголіття: для Миколи АЗАРОВА це можливість максимально довго утриматися в кріслі прем’єра, а для Юрія БОЙКА — у найближчому майбутньому отримати прем’єрське крісло. У результаті, росіяни вже цьогоріч можуть одержати доступ до Львівських газосховищ, Дністровської ГАЕС, а також - можливість добудувати й отримати в оренду нові блоки на Рівненській і Хмельницькій АЕС.
На думку «Коментарів:», «Газпром» передусім цікавлять два українські підземні газосховища (ПСГ), які є ключовими для експорту російського газу до ЄС - Богородчанське й Більче-Волиця-Угорське - найбільші в Європі. Ці сховища, які нині контролює «Львівтрансгаз» (філія «Укртрансгазу») необхідні для підтримки постійного тиску в газопроводах, сезонні перепади якого загрожують постачальникові газу великими штрафами з боку покупців. Щоб не допустити цих штрафів, сторони Брюссельського меморандуму зафіксували намір знайти на розвиток послуг двох зазначених вище ПСГ кредити на суму 455 млн. дол.
Як припускає тижневик, додатковий дохід «Газпрому» від укладання з «Уктрансгазом» договору про спільне (й, імовірно, ексклюзивне) використання ПСГ Львівської області буде зарахований як погашення частини збитків того ж «Газпрому» від тимчасового зниження ціни газу для України. Ціну такого «взаємозаліку», підкреслює видання, можна тільки прогнозувати, оскільки обсяги закачування газу й майнові повноваження подібних операцій в Україні традиційно вважаються ледь не військовою таємницею. При цьому «Газпром», як і до 2009 року, зможе заробляти на пільгових тарифах й ексклюзивному доступі до українських ПСГ не менше ніж по 1–1,1 млрд. дол. на рік.
Як пишуть «Коментарі:», через рік росіяни знову затіють «газову війну», у якій, звісно ж, буде винувата Україна. Тоді можна буде повернутися до питання довгострокової оренди ГТС.
Іншим розмінним активом, на думку видання, є Дністровська ГАЕС (Чернівецька область). Ця електростанція потрібна для зниження маневрових ризиків для українських АЕС, особливо для Хмельницької АЕС. Будівництво Дністровської ГАЕС вже кілька років гальмується через опір з боку Молдови та протистояння різних економічних кланів.
У випадку успішної реалізації цього проекту у рамках українсько-російського СП, Кремль зможе вирішити два дуже важливі завдання. Перше - зниження маневрових витрат на ХАЕС і створення передумов для прибуткового добудування росіянами енергоблоків на цій станції. Друге, не менш важливе завдання - забезпечення дешевим струмом неподалік розташованого ВАТ «Молдовський металургійний комбінат». Це підприємство - найбільша промислова компанія в Придністровській Молдовській Республіці (ПМР) - володіє дуже енергоємним виробництвом і належить російським компаніям.
Що ж до зовнішньополітичних дивідендів, то відкриття СП або встановлення інших форм проникнення російського капіталу на ДГАЕС дозволить розширити можливості «російського бачення» шляхів виходу ПМР із багаторічного сепаратного конфлікту. Аналогічна за духом «операція Абхазія», наприклад протягом 1994–2009 років, за вартістю явно перевищила 1млрд. дол., і давно окупилася в зовнішньополітичному плані, пишуть «Коментарі:».
З огляду на подібні інтереси, можна припустити, що тільки за рахунок придністровського проекту й оренди ПСГ Москва за короткий час цілком зможе компенсувати собі всі 3 млрд. доларів витрат. При цьому отримає ще й непрямі фінансові дивіденди, які поки перебувають поза увагою громадськості. Так, участь в операціях ПСГ «Львітрансгазу», ДГАЕС, а також розвиток технологічно пов’язаних з розвитком останньої проектів добудування російських енергоблоків на ХАЕС і РАЕС може дати російському капіталу важелі впливу на непокірні регіони Західної України. Адже всі названі підприємство є для них найбільшими, резюмує видання.
статті про українську політику і не тільки
