Міносвіти погрожує університетам скороченням фінансування.
Про це заявив ректор Українського католицького університету отець Борис Ґудзяк.
"Річний термін роботи нового керівництва проявив тенденцію, абсолютно не зрозумілу з точки зору потреб й інтересів вищої освіти", - зазначив він.
статті про українську політику і не тільки
Показ дописів із міткою Ґудзяк. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Ґудзяк. Показати всі дописи
13.02.11
Академічна свобода для українських вишів
За словами Гудзяка, після певних напрацювань документ буде винесено на обговорення. Він наголосив, що до питання академічної свободи необхідно підходити з відповідальністю.
Борис Гудзяк також поінформував, що раніше за активної участі УКУ було видано документ щодо ставлення вишів до політичних лідерів та партій, а також документ щодо того, як слід приймати вишам грошові пожертви, «аби не продати університет».
Довiдка
Академічна свобода у широкому значенні - це свобода здійснювати свою академічну діяльність у рамках, що визначені етичними правилами академічної спільноти і міжнародними практиками, без будь-якого зовнішнього тиску.
реклама: | єдиний гаманець | кредитка | міні кредитка | карта юніора | програма Бонус+ | робота | інтернет | соціальна карта | карта gold | море можливостей | нерухомість | авто-конфіскат | пенсійна карта | автоброкер | термінові грошові перекази | PrivatAssistance | страхування |
| Джерела: http://zaxid.net/ http://article-blogger.blogspot.com/ |
13.12.10
УКУ став на захист Києво-Могилянської академії, – звернення
Міносвіти мало б вивчити освітню систему НаУКМА й поширити її досвід на всю сферу вищої освіти. Про це йдеться у зверненні ректора Українського католицького університету о. Бориса Ґудзяка.
Про це повідомили у відділі зв’язків УКУ.
"Спільнота УКУ глибоко стурбована конфліктом, що виник між Національним університетом "Києво-Могилянська академія" (НаУКМА) та Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України (МОНМС). На нашу думку, конкретні причини для розбіжності позицій (хоч і важливі самі по собі) лише віддзеркалюють значно глибші розбіжності, які спричинені радикально відмінним баченням завдань вищої освіти в Україні.
Двадцятиліття відносної свободи породили в освітньому полі України важливі й життєздатні феномени, одним із найяскравіших з яких є Національний університет "Києво-Могилянська академія". Цей університет суттєво спричинився до того, що на ниві вищої освіти в нашій державі сформувався новітній освітянський стандарт, позначений такими цінностями, як академічна свобода, висока якість освіти і творчий пошук", – зазначено у зверненні.
Окрім цього, в зверненні ректора УКУ зазначено , що "до цього університету горнуться світлі й творчі люди, вступні кампанії виявляють незмінно високі конкурси, а якість навчання загалом і рівень знання іноземних мов зокрема (особливо англійської) відомі в усьому світі. Ось чому диплом НаУКМА здобув високе визнання, а його володарі мають найвищі рейтинги на ринкові праці. Випускники "Могилянки" є висококомпетентними спеціалістами без комплексів минулого й успішно працюють в Україні та багатьох країнах світу".
"Для Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України все це мало б свідчити про те, що з часу свого відродження НаУКМА виробив унікальну систему навчання й життєдіяльності, яка довела свою ефективність. Міністерство мало б вивчити освітню систему НаУКМА й через сприяння відповідному реформуванню законодавчої бази поширити її досвід на всю сферу вищої освіти. Ось чому дивує, що насправді в Україні має місце зворотна тенденція: оригінальні освітні феномени втискують у прокрустове ложе недосконалого закону.
Спільнота УКУ переконана, що у цей відповідальний момент Міністерство освіти і науки, молоді та спорту має керуватися у своїй діяльності передусім духом бажаного, а не буквою застарілого. Якість освіти має бути головним критерієм будь-яких вимог з боку МОНМС. Інакше його дії, проілюстровані нинішніми вимогами до НаУКМА, свідчитимуть про бажання приборкати непокірних.
В нашій країні сформувався консенсус щодо того, що українська вища освіта потребує реформ. Поділяє цю переконаність і згадане Міністерство. Проте шлях зможе подолати лише той, хто наважився вирушити в дорогу. МОНМС має не згортати наявні недвозначно успішні експериментальні починання, такі як НаУКМА, а навпаки – відважитися на створення нових, додаткових. Тільки з таким підходом до справи можна осягнути мету бажаних реформ.
На превеликий жаль, нинішній конфлікт був ледь не запрограмований духом нової редакції Закону про вищу освіту. В ній вектор реформ спрямований назад, у "старі добрі" (для декого) часи надмірного централізованого адміністрування. Нова редакція законопроекту про вищу освіту є ще одним свідченням невпинного згортання здобутків української демократії на освітньому полі, яке призводить до самоізоляції України в міжнародному академічному контексті й до ретроградності її внутрішніх трансформацій. Український католицький університет уже висловлював МОНМС свою стурбованість характером цього документа і з жалем переконується у слушності своїх висновків.
УКУ солідаризується з намаганням НаУКМА зберегти випробувану часом навчальну систему, яка дає рясні плоди, і захистити виправдані елементи своєї автономії. Ми закликаємо Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України визнати очевидні здобутки академічної спільноти НаУКМА і переосмислити своє ставлення до набутого нею досвіду", – йдеться у зверненні ректора Українського католицького університету о. Бориса Ґудзяка.
Міністерство освіти розробило новий законопроект про вищу освіту, зареєстрований під номером 6194 від 16.03.2010. Найбільш істотним нововведенням є повернення вступних іспитів до ВНЗ.
реклама: | єдиний гаманець | кредитка | міні кредитка | карта юніора | програма Бонус+ | робота | інтернет | соціальна карта | карта gold | море можливостей | нерухомість | авто-конфіскат | пенсійна карта | автоброкер | термінові грошові перекази | PrivatAssistance | страхування |
| Джерела: http://www.zaxid.net/ http://article-blogger.blogspot.com/ |
13.10.10
Хорошковський підпише з УКУ угоду про розширення доступу до архівів СБУ
Днями з канцелярії голови СБУ телефоном повідомили, що голова СБУ Валерій Хорошковський готовий підписати проект Угоди між Службою безпеки України та Українським Католицьким Університетом щодо розширення доступу студентів і викладачів УКУ до архівних матеріалів, які перебувають у віданні СБУ, для їхнього наукового аналізу й публікації і хотів би зробити це особисто в приміщенні Університету. Про це йдеться у зверненні до наукової громадськості України ректора Українського Католицького Університету о. д-ра Бориса Ґудзяка, оприлюдненому 7 жовтня.
ZAXID.NET подає звернення у повному обсязі:
"7 жовтня 2010 року
Звернення Українського Католицького Університету
до наукової громадськості України
У жовтні 2009 року Український Католицький Університет в особі його Інституту екуменічних студій розпочав працю над формулюванням проекту Угоди між УКУ та Службою безпеки України щодо розширення доступу студентів і викладачів УКУ до архівних матеріалів, які перебувають у віданні СБУ, для їхнього наукового аналізу й публікації. Це був час, коли Служба безпеки України проводила політику відкритості й спрощення доступу до раніш засекречених документів, зокрема щодо злочинів двох тоталітарних режимів та репресій супроти релігійних спільнот і віруючих в Україні у ХХ столітті.
Відтоді в Україні відбулося багато змін: змінилися Президент країни і Голова СБУ, змінилася й політика СБУ щодо архівних матеріалів, в результаті чого можливості вільного доступу до цих матеріалів почали згортатися. Мало того, Служба безпеки, яку очолює Валерій Хорошковський, зважилася на показову розправу над істориком Русланом Забілим та іншими співробітниками Львівського музею "Тюрма на Лонцького", звинувачуючи їх у "несанкціонованому збиранні відомостей, що становлять державну таємницю, з метою передачі третім особам", конфісковуючи приналежні їм носії інформації і навіть удаючись до тимчасового затримання п. Забілого.
Спільнота УКУ в різний спосіб солідаризувалася зі своїм колегою-науковцем, переслідування якого ми вважаємо неприпустимими в демократичній державі.
Днями з канцелярії голови СБУ телефоном повідомили, що п. Хорошковський готовий підписати згаданий вище проект Угоди між Службою безпеки України та Українським Католицьким Університетом і хотів би зробити це особисто в приміщенні нашого Університету.
УКУ висловлює свою вдячність п. Хорошковському за його готовність підписати запропоновану Угоду на найвищому рівні та підтверджує своє бажання підписати її. УКУ підтверджує також висловлену раніше готовність сприяти тому, щоби в Україні було випрацювано нову модель стосунків між СБУ та університетами й дослідницькими центрами. При цьому УКУ не шукає для себе преференцій, а прагне узагальнити здобутий ним досвід і поширити його на всі навчальні та науково-дослідні інституції, які цього побажають.
УКУ вважає, що в основі такої моделі стосунків має бути покладено принципи:
- притаманної демократичному суспільству автономії університетів, концепцію якої, розроблену групою університетів України, було подано на розгляд відповідних державних структур;
- вільного доступу науковців та студентів до архівних матеріалів, які підпорядковані СБУ (окрім матеріалів, що становлять державну таємницю);
- академічної свободи, зокрема свободи інтерпретування досліджуваних матеріалів;
- відповідальності дослідників за наукову чесність при використанні згаданих матеріалів, а також за належне збереження їх.
Якщо нинішнє керівництво СБУ поділяє цю нашу переконаність у важливості перелічених принципів і готове поширити здобутий тепер досвід на всі університети та дослідницькі центри України, Український Католицький Університет, у свою чергу, радо підпише підготовану Угоду й сприятиме подальшому налагодженню взаємокорисної співпраці між державою та науковими інституціями.
Ректор Українського Католицького Університету
о. д-р. Борис Ґудзяк".
Нагадаємо, наприкінці травня цього року ректор Українського Католицького Університету Борис Ґудзяк заявив про тиск на нього з боку Служби безпеки України, чим згодом зацікавилися співдоповідачі ПАРЄ, акцентуючи на обмеженні свободи слова в Україні.
ZAXID.NET подає звернення у повному обсязі:
"7 жовтня 2010 року
Звернення Українського Католицького Університету
до наукової громадськості України
У жовтні 2009 року Український Католицький Університет в особі його Інституту екуменічних студій розпочав працю над формулюванням проекту Угоди між УКУ та Службою безпеки України щодо розширення доступу студентів і викладачів УКУ до архівних матеріалів, які перебувають у віданні СБУ, для їхнього наукового аналізу й публікації. Це був час, коли Служба безпеки України проводила політику відкритості й спрощення доступу до раніш засекречених документів, зокрема щодо злочинів двох тоталітарних режимів та репресій супроти релігійних спільнот і віруючих в Україні у ХХ столітті.
Відтоді в Україні відбулося багато змін: змінилися Президент країни і Голова СБУ, змінилася й політика СБУ щодо архівних матеріалів, в результаті чого можливості вільного доступу до цих матеріалів почали згортатися. Мало того, Служба безпеки, яку очолює Валерій Хорошковський, зважилася на показову розправу над істориком Русланом Забілим та іншими співробітниками Львівського музею "Тюрма на Лонцького", звинувачуючи їх у "несанкціонованому збиранні відомостей, що становлять державну таємницю, з метою передачі третім особам", конфісковуючи приналежні їм носії інформації і навіть удаючись до тимчасового затримання п. Забілого.
Спільнота УКУ в різний спосіб солідаризувалася зі своїм колегою-науковцем, переслідування якого ми вважаємо неприпустимими в демократичній державі.
Днями з канцелярії голови СБУ телефоном повідомили, що п. Хорошковський готовий підписати згаданий вище проект Угоди між Службою безпеки України та Українським Католицьким Університетом і хотів би зробити це особисто в приміщенні нашого Університету.
УКУ висловлює свою вдячність п. Хорошковському за його готовність підписати запропоновану Угоду на найвищому рівні та підтверджує своє бажання підписати її. УКУ підтверджує також висловлену раніше готовність сприяти тому, щоби в Україні було випрацювано нову модель стосунків між СБУ та університетами й дослідницькими центрами. При цьому УКУ не шукає для себе преференцій, а прагне узагальнити здобутий ним досвід і поширити його на всі навчальні та науково-дослідні інституції, які цього побажають.
УКУ вважає, що в основі такої моделі стосунків має бути покладено принципи:
- притаманної демократичному суспільству автономії університетів, концепцію якої, розроблену групою університетів України, було подано на розгляд відповідних державних структур;
- вільного доступу науковців та студентів до архівних матеріалів, які підпорядковані СБУ (окрім матеріалів, що становлять державну таємницю);
- академічної свободи, зокрема свободи інтерпретування досліджуваних матеріалів;
- відповідальності дослідників за наукову чесність при використанні згаданих матеріалів, а також за належне збереження їх.
Якщо нинішнє керівництво СБУ поділяє цю нашу переконаність у важливості перелічених принципів і готове поширити здобутий тепер досвід на всі університети та дослідницькі центри України, Український Католицький Університет, у свою чергу, радо підпише підготовану Угоду й сприятиме подальшому налагодженню взаємокорисної співпраці між державою та науковими інституціями.
Ректор Українського Католицького Університету
о. д-р. Борис Ґудзяк".
Нагадаємо, наприкінці травня цього року ректор Українського Католицького Університету Борис Ґудзяк заявив про тиск на нього з боку Служби безпеки України, чим згодом зацікавилися співдоповідачі ПАРЄ, акцентуючи на обмеженні свободи слова в Україні.
| Джерела: http://www.zaxid.net/ http://article-blogger.blogspot.com/ |
09.08.10
Уряд провокує нетолерантні моделі вирішення мовного питання, – заява УКУ
Український католицький університет поширив заяву з приводу Постанови № 642 Кабінету міністрів України від 28 липня 2010 року «Про внесення змін до Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів», відповідно до якої було скасовано норму про обов’язковий екзамен з української мови за професійним спрямуванням при вступі до аспірантури та складання кандидатського іспиту з української мови для здобуття наукового ступеня кандидата наук. «Уряд провокує недіалогічні кола нашого суспільства на обстоювання крайнощів і нетолерантних моделей вирішення мовного питання», – підкреслюється в заяві.
Про це повідомили в УКУ.
Подаємо заяву повнотекстово:
"Спільнота Українського католицького університету висловлює свою рішучу незгоду з Постановою № 642 Кабінету Міністрів України від 28 липня 2010 року, відповідно до якої було скасовано норму про обов’язковий екзамен з української мови за професійним спрямуванням при вступі до аспірантури та складання кандидатського іспиту з української мови для здобуття наукового ступеня кандидата наук.
Це – не спалах емоцій, а принципова позиція. Надворі ХХІ століття. В Європі відбувається реформування сфери наукових досліджень і програм докторської підготовки, створення системи навчання впродовж життя і забезпечення сталого розвитку університетів в нових суспільно-економічних умовах; в Америці шукають оптимальну формулу для більш демократичного і справедливого доступу до якісної освіти соціально змарґіналізованих груп своїх громадян; в Росії створюються федеральні дослідницькі університети і консолідуються ресурси для здійснення наукового прориву. Погляд у майбутнє.
А в Україні Міністерство освіти і науки, яке за означенням – згідно з Конституцією і логікою речей – мало би забезпечувати українській мові статус універсальної комунікативної системи на території держави Україна, повертає нас у ХІХ століття і переймається тим, щоб українська мова, бува, не подорослішала настільки, щоб нею можна було елегантно описати будь-який фізичний факт, технологічний процес чи культурний феномен.
Ми не входимо тут у дискусію, чи скасовані Дмитром Табачником положення були в сучасних умовах найефективнішими засобами забезпечення наукового престижу української мови. Ми піднімаємо цей голос протесту, бо вбачаємо в діях керівництва Міністерства повне ігнорування цієї теми як проблеми, яку потрібно системно вирішувати. Замість того, щоб запропонувати альтернативні розв’язки, належно обговорити їх з академічною громадою й експертами, Міністерство поводиться як володар істини в останній інстанції. І тим самим демонструє, що для нього пошанування української мови не є ані справою національної гідності й честі, ані вимогою національної безпеки. Кабінет міністрів, в обов’язки якого входить і одне, і друге, своєю підтримкою цього рішення виразно знехтував державними пріоритетами. Замість втілювати мудру й виважену державницьку політику у мовній сфері, він пішов на поводі у політичних фігур, мовна позиція яких визначається виразною українофобією.
Український католицький університет має моральне право вимагати адекватної оцінки мовної ситуації в освітній сфері, оскільки в ньому, крім української, звучать різні мови: англійська, німецька, італійська, російська, польська. В Університеті активно реалізовуються програми, спрямовані на міжнаціональне порозуміння й пошану до мов меншин. Проте ми виходимо з переконання, що в українській вищій школі необхідною передумовою наукової кар’єри має бути належне знання української мови. Будь-яка інша позиція розминається зі здоровим глуздом і суперечить Конституції України та правам людини.
Згадана Постанова Кабінету Міністрів України не є випадковим епізодом у нормотворчій діяльності чинного Уряду. Їй передували накази Міністерства освіти і науки України № 243 від 26 березня 2010 року, № 259 від 29 березня 2010 року, а також Постанова самого Кабінету Міністрів України від 23 червня 2010 року. Усі ці документи об’єднує одне: методичне пониження статусу української мови, звуження поля її застосування у сфері вищої освіти. Причому аргументація деяких із цих змін – "оптимізувати фінансові витрати вищих навчальних закладів" – не витримує жодної критики. Воістину, скільки коштів можна було б вивільнити для потреб людства, якби ООН прийняло рішення про оптимізацію фінансових витрат і перехід національних систем освіти на мову есперанто!
Згадані Постанови Кабінету міністрів України разом із наказами Міністерства освіти і науки України серйозно викривлюють мовні баланси в нашій державі та віддаляють нас від точки бажаної гармонії. В результаті Уряд провокує недіалогічні кола нашого суспільства на обстоювання крайнощів і нетолерантних моделей вирішення мовного питання. Втім, інтелектуальне середовище завжди вирізняла здатність піднятися над етнічними бар’єрами і подивитися на будь-яку ситуацію неупереджено. Тому ми закликаємо ректорів вищих навчальних закладів України, зокрема її південно-східних регіонів, зайняти чітку громадянську позицію і висловитися за гідне місце української мови у сфері підготовки наукових кадрів для навчальних закладів вищої освіти.
Ректор Українського католицького університету, о. д-р Борис Ґудзяк".
Про це повідомили в УКУ.
Подаємо заяву повнотекстово:
"Спільнота Українського католицького університету висловлює свою рішучу незгоду з Постановою № 642 Кабінету Міністрів України від 28 липня 2010 року, відповідно до якої було скасовано норму про обов’язковий екзамен з української мови за професійним спрямуванням при вступі до аспірантури та складання кандидатського іспиту з української мови для здобуття наукового ступеня кандидата наук.
Це – не спалах емоцій, а принципова позиція. Надворі ХХІ століття. В Європі відбувається реформування сфери наукових досліджень і програм докторської підготовки, створення системи навчання впродовж життя і забезпечення сталого розвитку університетів в нових суспільно-економічних умовах; в Америці шукають оптимальну формулу для більш демократичного і справедливого доступу до якісної освіти соціально змарґіналізованих груп своїх громадян; в Росії створюються федеральні дослідницькі університети і консолідуються ресурси для здійснення наукового прориву. Погляд у майбутнє.
А в Україні Міністерство освіти і науки, яке за означенням – згідно з Конституцією і логікою речей – мало би забезпечувати українській мові статус універсальної комунікативної системи на території держави Україна, повертає нас у ХІХ століття і переймається тим, щоб українська мова, бува, не подорослішала настільки, щоб нею можна було елегантно описати будь-який фізичний факт, технологічний процес чи культурний феномен.
Ми не входимо тут у дискусію, чи скасовані Дмитром Табачником положення були в сучасних умовах найефективнішими засобами забезпечення наукового престижу української мови. Ми піднімаємо цей голос протесту, бо вбачаємо в діях керівництва Міністерства повне ігнорування цієї теми як проблеми, яку потрібно системно вирішувати. Замість того, щоб запропонувати альтернативні розв’язки, належно обговорити їх з академічною громадою й експертами, Міністерство поводиться як володар істини в останній інстанції. І тим самим демонструє, що для нього пошанування української мови не є ані справою національної гідності й честі, ані вимогою національної безпеки. Кабінет міністрів, в обов’язки якого входить і одне, і друге, своєю підтримкою цього рішення виразно знехтував державними пріоритетами. Замість втілювати мудру й виважену державницьку політику у мовній сфері, він пішов на поводі у політичних фігур, мовна позиція яких визначається виразною українофобією.
Український католицький університет має моральне право вимагати адекватної оцінки мовної ситуації в освітній сфері, оскільки в ньому, крім української, звучать різні мови: англійська, німецька, італійська, російська, польська. В Університеті активно реалізовуються програми, спрямовані на міжнаціональне порозуміння й пошану до мов меншин. Проте ми виходимо з переконання, що в українській вищій школі необхідною передумовою наукової кар’єри має бути належне знання української мови. Будь-яка інша позиція розминається зі здоровим глуздом і суперечить Конституції України та правам людини.
Згадана Постанова Кабінету Міністрів України не є випадковим епізодом у нормотворчій діяльності чинного Уряду. Їй передували накази Міністерства освіти і науки України № 243 від 26 березня 2010 року, № 259 від 29 березня 2010 року, а також Постанова самого Кабінету Міністрів України від 23 червня 2010 року. Усі ці документи об’єднує одне: методичне пониження статусу української мови, звуження поля її застосування у сфері вищої освіти. Причому аргументація деяких із цих змін – "оптимізувати фінансові витрати вищих навчальних закладів" – не витримує жодної критики. Воістину, скільки коштів можна було б вивільнити для потреб людства, якби ООН прийняло рішення про оптимізацію фінансових витрат і перехід національних систем освіти на мову есперанто!
Згадані Постанови Кабінету міністрів України разом із наказами Міністерства освіти і науки України серйозно викривлюють мовні баланси в нашій державі та віддаляють нас від точки бажаної гармонії. В результаті Уряд провокує недіалогічні кола нашого суспільства на обстоювання крайнощів і нетолерантних моделей вирішення мовного питання. Втім, інтелектуальне середовище завжди вирізняла здатність піднятися над етнічними бар’єрами і подивитися на будь-яку ситуацію неупереджено. Тому ми закликаємо ректорів вищих навчальних закладів України, зокрема її південно-східних регіонів, зайняти чітку громадянську позицію і висловитися за гідне місце української мови у сфері підготовки наукових кадрів для навчальних закладів вищої освіти.
Ректор Українського католицького університету, о. д-р Борис Ґудзяк".
Підписатися на:
Дописи (Atom)