Міносвіти погрожує університетам скороченням фінансування.
Про це заявив ректор Українського католицького університету отець Борис Ґудзяк.
"Річний термін роботи нового керівництва проявив тенденцію, абсолютно не зрозумілу з точки зору потреб й інтересів вищої освіти", - зазначив він.
статті про українську політику і не тільки
Показ дописів із міткою Український католицький університет. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Український католицький університет. Показати всі дописи
13.12.10
УКУ став на захист Києво-Могилянської академії, – звернення
Міносвіти мало б вивчити освітню систему НаУКМА й поширити її досвід на всю сферу вищої освіти. Про це йдеться у зверненні ректора Українського католицького університету о. Бориса Ґудзяка.
Про це повідомили у відділі зв’язків УКУ.
"Спільнота УКУ глибоко стурбована конфліктом, що виник між Національним університетом "Києво-Могилянська академія" (НаУКМА) та Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України (МОНМС). На нашу думку, конкретні причини для розбіжності позицій (хоч і важливі самі по собі) лише віддзеркалюють значно глибші розбіжності, які спричинені радикально відмінним баченням завдань вищої освіти в Україні.
Двадцятиліття відносної свободи породили в освітньому полі України важливі й життєздатні феномени, одним із найяскравіших з яких є Національний університет "Києво-Могилянська академія". Цей університет суттєво спричинився до того, що на ниві вищої освіти в нашій державі сформувався новітній освітянський стандарт, позначений такими цінностями, як академічна свобода, висока якість освіти і творчий пошук", – зазначено у зверненні.
Окрім цього, в зверненні ректора УКУ зазначено , що "до цього університету горнуться світлі й творчі люди, вступні кампанії виявляють незмінно високі конкурси, а якість навчання загалом і рівень знання іноземних мов зокрема (особливо англійської) відомі в усьому світі. Ось чому диплом НаУКМА здобув високе визнання, а його володарі мають найвищі рейтинги на ринкові праці. Випускники "Могилянки" є висококомпетентними спеціалістами без комплексів минулого й успішно працюють в Україні та багатьох країнах світу".
"Для Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України все це мало б свідчити про те, що з часу свого відродження НаУКМА виробив унікальну систему навчання й життєдіяльності, яка довела свою ефективність. Міністерство мало б вивчити освітню систему НаУКМА й через сприяння відповідному реформуванню законодавчої бази поширити її досвід на всю сферу вищої освіти. Ось чому дивує, що насправді в Україні має місце зворотна тенденція: оригінальні освітні феномени втискують у прокрустове ложе недосконалого закону.
Спільнота УКУ переконана, що у цей відповідальний момент Міністерство освіти і науки, молоді та спорту має керуватися у своїй діяльності передусім духом бажаного, а не буквою застарілого. Якість освіти має бути головним критерієм будь-яких вимог з боку МОНМС. Інакше його дії, проілюстровані нинішніми вимогами до НаУКМА, свідчитимуть про бажання приборкати непокірних.
В нашій країні сформувався консенсус щодо того, що українська вища освіта потребує реформ. Поділяє цю переконаність і згадане Міністерство. Проте шлях зможе подолати лише той, хто наважився вирушити в дорогу. МОНМС має не згортати наявні недвозначно успішні експериментальні починання, такі як НаУКМА, а навпаки – відважитися на створення нових, додаткових. Тільки з таким підходом до справи можна осягнути мету бажаних реформ.
На превеликий жаль, нинішній конфлікт був ледь не запрограмований духом нової редакції Закону про вищу освіту. В ній вектор реформ спрямований назад, у "старі добрі" (для декого) часи надмірного централізованого адміністрування. Нова редакція законопроекту про вищу освіту є ще одним свідченням невпинного згортання здобутків української демократії на освітньому полі, яке призводить до самоізоляції України в міжнародному академічному контексті й до ретроградності її внутрішніх трансформацій. Український католицький університет уже висловлював МОНМС свою стурбованість характером цього документа і з жалем переконується у слушності своїх висновків.
УКУ солідаризується з намаганням НаУКМА зберегти випробувану часом навчальну систему, яка дає рясні плоди, і захистити виправдані елементи своєї автономії. Ми закликаємо Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України визнати очевидні здобутки академічної спільноти НаУКМА і переосмислити своє ставлення до набутого нею досвіду", – йдеться у зверненні ректора Українського католицького університету о. Бориса Ґудзяка.
Міністерство освіти розробило новий законопроект про вищу освіту, зареєстрований під номером 6194 від 16.03.2010. Найбільш істотним нововведенням є повернення вступних іспитів до ВНЗ.
реклама: | єдиний гаманець | кредитка | міні кредитка | карта юніора | програма Бонус+ | робота | інтернет | соціальна карта | карта gold | море можливостей | нерухомість | авто-конфіскат | пенсійна карта | автоброкер | термінові грошові перекази | PrivatAssistance | страхування |
| Джерела: http://www.zaxid.net/ http://article-blogger.blogspot.com/ |
09.08.10
Уряд провокує нетолерантні моделі вирішення мовного питання, – заява УКУ
Український католицький університет поширив заяву з приводу Постанови № 642 Кабінету міністрів України від 28 липня 2010 року «Про внесення змін до Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів», відповідно до якої було скасовано норму про обов’язковий екзамен з української мови за професійним спрямуванням при вступі до аспірантури та складання кандидатського іспиту з української мови для здобуття наукового ступеня кандидата наук. «Уряд провокує недіалогічні кола нашого суспільства на обстоювання крайнощів і нетолерантних моделей вирішення мовного питання», – підкреслюється в заяві.
Про це повідомили в УКУ.
Подаємо заяву повнотекстово:
"Спільнота Українського католицького університету висловлює свою рішучу незгоду з Постановою № 642 Кабінету Міністрів України від 28 липня 2010 року, відповідно до якої було скасовано норму про обов’язковий екзамен з української мови за професійним спрямуванням при вступі до аспірантури та складання кандидатського іспиту з української мови для здобуття наукового ступеня кандидата наук.
Це – не спалах емоцій, а принципова позиція. Надворі ХХІ століття. В Європі відбувається реформування сфери наукових досліджень і програм докторської підготовки, створення системи навчання впродовж життя і забезпечення сталого розвитку університетів в нових суспільно-економічних умовах; в Америці шукають оптимальну формулу для більш демократичного і справедливого доступу до якісної освіти соціально змарґіналізованих груп своїх громадян; в Росії створюються федеральні дослідницькі університети і консолідуються ресурси для здійснення наукового прориву. Погляд у майбутнє.
А в Україні Міністерство освіти і науки, яке за означенням – згідно з Конституцією і логікою речей – мало би забезпечувати українській мові статус універсальної комунікативної системи на території держави Україна, повертає нас у ХІХ століття і переймається тим, щоб українська мова, бува, не подорослішала настільки, щоб нею можна було елегантно описати будь-який фізичний факт, технологічний процес чи культурний феномен.
Ми не входимо тут у дискусію, чи скасовані Дмитром Табачником положення були в сучасних умовах найефективнішими засобами забезпечення наукового престижу української мови. Ми піднімаємо цей голос протесту, бо вбачаємо в діях керівництва Міністерства повне ігнорування цієї теми як проблеми, яку потрібно системно вирішувати. Замість того, щоб запропонувати альтернативні розв’язки, належно обговорити їх з академічною громадою й експертами, Міністерство поводиться як володар істини в останній інстанції. І тим самим демонструє, що для нього пошанування української мови не є ані справою національної гідності й честі, ані вимогою національної безпеки. Кабінет міністрів, в обов’язки якого входить і одне, і друге, своєю підтримкою цього рішення виразно знехтував державними пріоритетами. Замість втілювати мудру й виважену державницьку політику у мовній сфері, він пішов на поводі у політичних фігур, мовна позиція яких визначається виразною українофобією.
Український католицький університет має моральне право вимагати адекватної оцінки мовної ситуації в освітній сфері, оскільки в ньому, крім української, звучать різні мови: англійська, німецька, італійська, російська, польська. В Університеті активно реалізовуються програми, спрямовані на міжнаціональне порозуміння й пошану до мов меншин. Проте ми виходимо з переконання, що в українській вищій школі необхідною передумовою наукової кар’єри має бути належне знання української мови. Будь-яка інша позиція розминається зі здоровим глуздом і суперечить Конституції України та правам людини.
Згадана Постанова Кабінету Міністрів України не є випадковим епізодом у нормотворчій діяльності чинного Уряду. Їй передували накази Міністерства освіти і науки України № 243 від 26 березня 2010 року, № 259 від 29 березня 2010 року, а також Постанова самого Кабінету Міністрів України від 23 червня 2010 року. Усі ці документи об’єднує одне: методичне пониження статусу української мови, звуження поля її застосування у сфері вищої освіти. Причому аргументація деяких із цих змін – "оптимізувати фінансові витрати вищих навчальних закладів" – не витримує жодної критики. Воістину, скільки коштів можна було б вивільнити для потреб людства, якби ООН прийняло рішення про оптимізацію фінансових витрат і перехід національних систем освіти на мову есперанто!
Згадані Постанови Кабінету міністрів України разом із наказами Міністерства освіти і науки України серйозно викривлюють мовні баланси в нашій державі та віддаляють нас від точки бажаної гармонії. В результаті Уряд провокує недіалогічні кола нашого суспільства на обстоювання крайнощів і нетолерантних моделей вирішення мовного питання. Втім, інтелектуальне середовище завжди вирізняла здатність піднятися над етнічними бар’єрами і подивитися на будь-яку ситуацію неупереджено. Тому ми закликаємо ректорів вищих навчальних закладів України, зокрема її південно-східних регіонів, зайняти чітку громадянську позицію і висловитися за гідне місце української мови у сфері підготовки наукових кадрів для навчальних закладів вищої освіти.
Ректор Українського католицького університету, о. д-р Борис Ґудзяк".
Про це повідомили в УКУ.
Подаємо заяву повнотекстово:
"Спільнота Українського католицького університету висловлює свою рішучу незгоду з Постановою № 642 Кабінету Міністрів України від 28 липня 2010 року, відповідно до якої було скасовано норму про обов’язковий екзамен з української мови за професійним спрямуванням при вступі до аспірантури та складання кандидатського іспиту з української мови для здобуття наукового ступеня кандидата наук.
Це – не спалах емоцій, а принципова позиція. Надворі ХХІ століття. В Європі відбувається реформування сфери наукових досліджень і програм докторської підготовки, створення системи навчання впродовж життя і забезпечення сталого розвитку університетів в нових суспільно-економічних умовах; в Америці шукають оптимальну формулу для більш демократичного і справедливого доступу до якісної освіти соціально змарґіналізованих груп своїх громадян; в Росії створюються федеральні дослідницькі університети і консолідуються ресурси для здійснення наукового прориву. Погляд у майбутнє.
А в Україні Міністерство освіти і науки, яке за означенням – згідно з Конституцією і логікою речей – мало би забезпечувати українській мові статус універсальної комунікативної системи на території держави Україна, повертає нас у ХІХ століття і переймається тим, щоб українська мова, бува, не подорослішала настільки, щоб нею можна було елегантно описати будь-який фізичний факт, технологічний процес чи культурний феномен.
Ми не входимо тут у дискусію, чи скасовані Дмитром Табачником положення були в сучасних умовах найефективнішими засобами забезпечення наукового престижу української мови. Ми піднімаємо цей голос протесту, бо вбачаємо в діях керівництва Міністерства повне ігнорування цієї теми як проблеми, яку потрібно системно вирішувати. Замість того, щоб запропонувати альтернативні розв’язки, належно обговорити їх з академічною громадою й експертами, Міністерство поводиться як володар істини в останній інстанції. І тим самим демонструє, що для нього пошанування української мови не є ані справою національної гідності й честі, ані вимогою національної безпеки. Кабінет міністрів, в обов’язки якого входить і одне, і друге, своєю підтримкою цього рішення виразно знехтував державними пріоритетами. Замість втілювати мудру й виважену державницьку політику у мовній сфері, він пішов на поводі у політичних фігур, мовна позиція яких визначається виразною українофобією.
Український католицький університет має моральне право вимагати адекватної оцінки мовної ситуації в освітній сфері, оскільки в ньому, крім української, звучать різні мови: англійська, німецька, італійська, російська, польська. В Університеті активно реалізовуються програми, спрямовані на міжнаціональне порозуміння й пошану до мов меншин. Проте ми виходимо з переконання, що в українській вищій школі необхідною передумовою наукової кар’єри має бути належне знання української мови. Будь-яка інша позиція розминається зі здоровим глуздом і суперечить Конституції України та правам людини.
Згадана Постанова Кабінету Міністрів України не є випадковим епізодом у нормотворчій діяльності чинного Уряду. Їй передували накази Міністерства освіти і науки України № 243 від 26 березня 2010 року, № 259 від 29 березня 2010 року, а також Постанова самого Кабінету Міністрів України від 23 червня 2010 року. Усі ці документи об’єднує одне: методичне пониження статусу української мови, звуження поля її застосування у сфері вищої освіти. Причому аргументація деяких із цих змін – "оптимізувати фінансові витрати вищих навчальних закладів" – не витримує жодної критики. Воістину, скільки коштів можна було б вивільнити для потреб людства, якби ООН прийняло рішення про оптимізацію фінансових витрат і перехід національних систем освіти на мову есперанто!
Згадані Постанови Кабінету міністрів України разом із наказами Міністерства освіти і науки України серйозно викривлюють мовні баланси в нашій державі та віддаляють нас від точки бажаної гармонії. В результаті Уряд провокує недіалогічні кола нашого суспільства на обстоювання крайнощів і нетолерантних моделей вирішення мовного питання. Втім, інтелектуальне середовище завжди вирізняла здатність піднятися над етнічними бар’єрами і подивитися на будь-яку ситуацію неупереджено. Тому ми закликаємо ректорів вищих навчальних закладів України, зокрема її південно-східних регіонів, зайняти чітку громадянську позицію і висловитися за гідне місце української мови у сфері підготовки наукових кадрів для навчальних закладів вищої освіти.
Ректор Українського католицького університету, о. д-р Борис Ґудзяк".
Підписатися на:
Дописи (Atom)