Доктор філологічних наук, почесний президент Національного університету "Києво-Могилянська академія" В’ячеслав Брюховецький завив, що зміни, які ініційовані міністерством освіти та науки, мають на меті знищення української освіти.
статті про українську політику і не тільки
Показ дописів із міткою Києво-Могилянська академія. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Києво-Могилянська академія. Показати всі дописи
28.03.11
11.01.11
Почесний президент "Могилянки": Табачник виконує замовлення з Москви
Почесний президент Національного університету "Києво-Могилянська академія" В’ячеслав Брюховецький заявляє про посилення тиску на академію з боку Міністерства освіти під проводом Дмитра Табачника.
"Тиск на Києво-Могилянську академію чинився завжди. І не тільки зараз. Просто зараз він набув таких спотворених форм, оскільки міністром став дуже одіозний політичний так званий діяч, товариш Табачник, який давно має свою концепцію, яка не збігається з уявленням українців взагалі про свою державу", - сказав він у ефірі Радіо "Свобода".
"І я вважаю, що великою мірою він (Табачник) виконує замовлення іншої держави. Ці замовлення йдуть із Москви", - заявив Брюховецький.
"Видно по всьому. Навіть по тому, як змінене керівництво Центру незалежного тестування. Прийшла людина, яка відверто українофобська або, принаймні, дуже негативно ставиться до українізації нормальної, не силуваної якоїсь, України", - сказав він.
Розпорядженням від 5 січня Кабінет міністрів України звільнив Ігоря Лікарчука з посади директора Українського центру оцінювання якості освіти і призначив замість нього Ірину Зайцеву, яка до того була заступником міністра освіти і науки.
На запитання, чи знайомий він із Зайцевою особисто, Брюховецький відповів: "Ні. Але я багато читав про цих "піщєрних нацийаналістов" і про все таке інше. Так що вона досить відома особа".
"Тому не дивно, що цей конфлікт виник. Ми передбачали, що він буде. І в принципі готові до того, щоб обстоювати свої права. У нас є певні важелі це робити. І ми це будемо робити", - заявив почесний президент НаУКМА.
За його словами, тиск Міносвіти щодо Києво-Могилянської академії "нібито формально має якісь підстави".
"Я вважаю, методом тиску є те, що сьогоднішній міністр сам визначає, які сертифікати повинен вимагати університет у своїх вступників. Він, очевидно, дуже розумний, він може визначити і те, що з ветеринарії треба, і з економіки, і з філології. Раніше це робили університети, тобто ми вже відходимо назад. Навіть за радянських часів не було таких речей", - зазначив Брюховецький.
"Все-таки університети, професори, а не міністри визначають те найважливіше для автономії університету - це навчальний план, як учити студентів, чому їх вчити і що вони повинні знати. А не міністри це визначають. Тим більше такі", - заявив він.
Відбудовник Києво-Могилянської академії вбачає у діях Табачника відступ від Болонського процесу.
"Болонський процес передбачає мобільність студентів. І саме тому Києво-Могилянська академія майже 20 років вчила студентів англійської мови і вимагала (її знання). І ні в кого не виникало сумнівів у тому, що це потрібно. Тепер же нам Табачник вказує: ні, ви економістів не маєте права перевіряти на знання англійської мови!", - обурився він.
"Він що, не розуміє, що бути сьогодні економістом хорошим і не знати англійської мови - це значить, що йти знову у колоніальний стан до московського царства, тому що не можна бути фахівцем?! Або з фізики. Та всі фізики світу говорять англійською мовою! А нам заборонено сьогодні приймати сертифікати. Ми просто хочемо сертифікат, щоб засвідчив, що людина знає мову", - наголосив Брюховецький.
Він також нагадав, що Болонський процес передбачає трирівневу освіту: бакалавр, магістр і доктор.
"Нам заборонено. Ми (НаУКМА) своїми ресурсами організували декілька програм докторських, так як відбувається у світі [...]. Тепер Табачник взагалі забороняє нам такі студії, хоча ми все рівно (я можу підтвердити) їх будемо проводити, і ніхто нам їх не заборонить робити", - сказав почесний президент Києво-Могилянської академії.
Він також сказав, що Міносвіти в цьому році на 42,1% "зрізає" держзамовлення: "Таким чином комерціалізується освіта. Для всіх вишів. Це не тільки для нас, для всіх".
"Але знову-таки, хіба можна для всіх? Є університети, де конкурс 1,3 людини. У нас до 30-ти. Це теж ненормально, бо не повинні бути такі конкурси. Але треба давати просто університетам, куди хочуть діти йти, замовлення. А інші? Хай уже виживають, якщо до них не хочуть просто йти. Але робиться це для всіх однаково", - наголосив Брюховецький.
Він також додав, що після закінчення бакалаврської програми "міністерство встановлює квоти, що тільки 90% випускників можуть продовжувати освіту", при цьому "60% повинні йти на навчання на спеціалістів, а 30% - на магістрів".
"За Болонською декларацією, яку свого часу підписав міністр освіти України, у 2010 році у нас не повинно було готуватися спеціалістів, ми мали б перейти на європейську систему: бакалавр, магістр, доктор. А, виявляється, тепер реанімується 60% випускників бакалаврських програм мають піти на програми спеціалістів", - наголосив освітянин.
На думку Брюховецького, це робиться, щоб "зламати саму цю систему підготовки", яку взялася запроваджувати Україна..
Втім, почесний президент Києво-Могилянської академії переконаний, українські університети зможуть відстояти свою незалежність.
"Українські університети вже підготували багато людей, які вміють мислити і які люблять свободу. І будуть продовжувати далі. І прийде час, коли ці люди підійдуть до цих всіх товаришів, які хочуть запхнути їх кудись назад, і скажуть: ми втомилися від вас. І це буде дуже швидко - років через 5. Тому я великий оптиміст. Ми доб'ємося свого", - сказав Брюховецький.
реклама: | єдиний гаманець | кредитка | міні кредитка | карта юніора | програма Бонус+ | робота | інтернет | соціальна карта | карта gold | море можливостей | нерухомість | авто-конфіскат | пенсійна карта | автоброкер | термінові грошові перекази | PrivatAssistance | страхування |
| Джерела: http://life.pravda.com.ua/ http://article-blogger.blogspot.com/ |
04.01.11
В’ячеслав Брюховецький: деякі ректори сидять, як миші під віником
Між Києво-Могилянською академією і Міносвіти триває конфлікт. На прес-конференції в УНІАН президент академії Сергій Квіт розповів, як відомство Табачника тисне на виш, як Могилянці не дозволяють здійснювати підготовку докторів філософії і не затверджують статут і правила прийому на наступний навчальний рік. Міністерство ж противиться тому, щоб Києво-Могилянська академія вимагала від вступників сертифікат з англійської мови на всі спеціальності. Про перебіг “війни” між академією і міністерством та сьогоднішню ситуацію в українській освіті в інтерв’ю УНІАН розповів “батько” відродженої Києво-Могилянської академії і нині її почесний президент, український літературознавець, педагог і громадський діяч В’ячеслав Брюховецький.
ТАБАЧНИК НАМАГАЄТЬСЯ ПОВЕРНУТИ ОСВІТУ УКРАЇНИ У ГІРШІ ЧАСИ РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ
Пане В’ячеславе, як на Вашу думку, чим викликаний конфлікт між Києво-Могилянською академією і Міносвіти? Чому Табачнику неугодна НаУКМА чи, можливо, її керівництво?
Той проект закону “Про вищу освіту”, підготовлений за безпосередньої участі Табачника, настільки дрімучий, що диву даєшся, як може жити людина у 21 столітті, а мислити категоріями, які давно в усьому світі відкинуті: жорстка централізація освіти, обмеження прав навчальних закладів.
Декларована автономія, але автономії просто немає. Все регламентується до дрібниць. Нам кажуть, які вступні іспити проводити. Такого не було за Радянських часів. Виявляється, Табачник розумніший за всіх ректорів і знає, в яких університетах на які спеціальності що складати. А університети відрізняються один від іншого. Тільки сухі дерева однакові – вони горять. А живі зростають і розвиваються по різному. І воно гарне у своїй різноманітності. Це стосується і системи освіти. Вона не може бути як в армії. Табачник, правда, в армії не служив, хоч і до псевдополковника дослужився. А я служив і знаю, що він робить. Це він бере, як єфрейтор, з армійського статуту. Армійський статут у війську необхідний, а в освіті – це ганебно.
Причина конфлікту з академією полягає в тому, що ті, хто платять Табачнику, розуміють, яка загроза для ідеології радянської, яку намагаються відновити, йде від Києво-Могилянської академії. Тобто питання насамперед в ідеології. Декілька років тому один російський політолог Інокентій Андрєєв написав велику статтю, яка була розповсюджена через АПН. У цій статті йшлося про те, що в Україні дуже слабка гуманітарна політика, немає пріоритетів, досі не вироблена стратегія розвитку. Андрєєв, зокрема писав: те, що в Україні погано рухається гуманітарна сфера – це зовсім не свідчить про те, що ми (Росія - авт.) там активно працюємо, це просто слабкі українські політики. Врешті-решт він робить такий висновок: “В настоящее время на Украине осуществляется проект, который способен, в перспективе, свести на нет русское влияние в интеллектуальной сфере. Это проект Киево-Могилянской академии. Преподавание в этом ВУЗе ведется на украинском и английском языках. Качественное обучение английскому языку дает возможность в принципе не обращаться к русскому культурному фонду, что выводит развитие всех передовых дисциплин из русла развития постсоветской науки и переводит их в развитие современных интеллектуальных течений Запада”. Ось чого бояться! Не мови англійської, а бояться, що мислитимуть інакше наші студенти, які з першоджерел читають не пострадянське, а справді те, що є інтелектуальним здобутком всього людства. І Табачник виконує завдання, щоб не англійську мову знівелювати, а щоб, не дай Бог, мислення українців не вийшло за рамки, визначені кимсь в іншій державі.
Я помітив, що питання мови, англійської, зокрема, дуже дратує тих, хто сам не володіє цією мовою. І це стосується не тільки Табачника.
За Радянського Союзу кожен абітурієнт, незалежно від того, на яку спеціальність він вступав, складав іспит з іноземної мови. Він був обов’язковий. Ніхто не знав тієї мови добре, але іспит був. Сьогодні на економіці, праві чи фізиці міністерством заборонено перевіряти іноземну мову.
Як сьогоднішній економіст може бути фахівцем, не володіючи англійською?
На щастя, у Верховній Раді є люди, які розуміють, куди це може затягти освіту. 17 грудня був зареєстрований новий законопроект “Про вищу освіту”, підготовлений представником Президента у ВР Юрієм Мірошниченко з ПР. Це найпрогресивніший проект закону з усіх, які готували за час незалежної України. Сказати, що все нас задовольняє, не можна, але це справді законопроект, спрямований на розвиток української освіти. Якщо в законопроекті Табачника акцент робиться на “послушании”, то в цьому проекті основний акцент на якість і відповідність навчального процесу державним стандартам.
Ми підтримуємо цей проект. Я дуже приємно здивований, що ПР фактично нас підтримує. Я дуже сподіваюся, що саме цей законопроект буде покладений в основу майбутнього закону.
ДЕЯКІ РЕКТОРИ ВІДЧУВАЮТЬ, ЩО ЇХ ЗА ЩОСЬ МОЖНА ЗАЧЕПИТИ РЕАЛЬНО. ТОМУ І СИДЯТЬ, ЯК МИШІ ПІД ВІНИКОМ
Формально основними каменями спотикання у конфлікті академії і Міносвіти є англійська мова і PhD (доктор філософії – науковий ступінь, який присуджується у багатьох країнах Заходу). Ваш наступник Сергій Квіт на прес-конференції в УНІАН розповідав, що академії не дозволяють вимагати сертифікати з англійської на всі спеціальності. А Табачник заявив: академія приносить мені правила, де прописаний усний іспит з англійської, що заборонено умовами прийому...
Це абсолютна брехня. У нас просто усних іспитів не існує. Ми пропонуємо, щоб кожний абітурієнт здавав сертифікат з англійської мови.
Оці псевдоборці за Україну, за молодь, кажуть, що іноземна мова – це велике навантаження.
Чекайте, коли це перевірка знань, набутих людиною, була великим навантаженням? За радянських часів було 5 іспитів у ВНЗ.
Без знання англійської у Києво-Могилянській академії навчатися неможливо. По-перше, бібліотека наполовину англомовна. Я вже не кажу про ресурси Інтернет. А ми зв’язані з усіма університетськими бібліотеками світу. Природно, що там майже все англійською. Щодо наукового поступу, то якщо нема публікацій англійською мовою – тебе ніхто не знає. Наведу приклад. Я зараз пишу книжку про Віктора Петрова-Домонтовича. Унікальна постать, мислитель, блискучий письменник (до речі, у нього є такий художній образ діяча від освіти – товариша Портянка, – який мені вельми нагадує нашого одіозного міністра), шпигун, співробітник НКВД, дивовижний коханець, від якого мліли жінки... А хто знає його? З початку 90-х його більш-менш почали друкувати і зараз він багато досліджується. Американський професор Іван Фізер довів, що Мішель Фуко, якого зараз знає весь світ, на 20 років пізніше, порівняно з Петровим, висунув свою концепцію. Але Петров друкував це все українською мовою в емігрантських виданнях. Звичайно, ніхто цього не читав. А якби він друкував це бодай німецькою, то, безперечно, це була б теорія не Мішеля Фуко, а Віктора Петрова. Але поїзд пішов... Тому для того, щоб ми знову не запізнювалися (а ми ж розумна нація!), нам треба знати англійську.
Так що історія з англійською мовою – це абсолютний пшик, помножений на брехню, яку Табачник вже кілька разів продукував.
Щодо PhD. Колись товариш Табачник дуже гордився, що Україна, в бутність його на посаді віце-прем’єра з гуманітарних питань, приєдналася до Болонського процесу. Хоча він тоді і не розумів суті Болонського процесу. Україна взяла тоді на себе зобов’язання у 2010 році повністю перейти на євростандарти, що передбачає докторські студії, які завершуються захистом дисертації, яку загальноприйнято у світі називати PhD. Це дає освіту, а не наша аспірантура-докторантура.
Докторські студії за кордоном – це дуже серйозне навчання. Це набагато важче, ніж в університеті. Тому виникає питання до товариша Табачника: чому ж Україна не виконує свої зобов’язання? Це теж свідчить про те, що Україну хочуть залишити у пострадянському мисленні.
Тому що в Росії ж ще не визнали PhD. Але так чи інакше це буде, незалежно від табачникіних-портянок, Брюховецького чи Квіта.
Колись в Україні не було бакалаврів. Не існувало такого терміну у нашому лексиконі, законодавстві. Існував спеціаліст. Я пам’ятаю, як я тоді йшов проти тих чинних законів і доводив, що весь світ так готує фахівців: бакалаврів і магістрів. Пам’ятаю, як ректор одного великого університету, який я колись закінчив, тупцяв ногами і кричав: нащо нам ті бакалаври, ми готуємо хороших спеціалістів.
Зараз ні у кого не виникає сумнівів про необхідність підготовки таких фахівців, хоча дуже часто досі не розуміють, що таке бакалавр, що таке магістр. Але це з часом прийде. Ми перші ввели бакаларів, магістрів. Так сам і докторську школу. Хоче Табачник чи не хоче, але вона в нас є і буде. Всі докторанти, які вчаться сьогодні у нас, свідомі того, що диплом PhD не буде визнаний в Україні, але він визнаний за кордоном, і рано чи пізно буде визнаний і у нас.
Уявіть парадокс сьогоднішньої системи. У нас є викладач, який здобув PhD в Оксфорді. А він у нас навіть кандидатом наук не вважається. Він може працювати максимум старшим викладачем. Все це смішно. Зараз досить багато наших випускників, які закінчили PhD-програми за кордоном, повертаються. Настане така критична маса, що вони візьмуть цих портянків за одне місце і скажуть: а що ви захистили? А товариш Табачник не захищав докторську дисертацію. Хоча він доктор наук. Він за сукупністю праць, працюючи тоді в Адміністрації Президента, отримав доктора наук.
Ще один момент. У нас існує вільне відвідування лекцій студентами. Це наша принципова позиція.
Це принцип роботи всіх нормальних університетів світу. Але в той же час існує модульно-рейтингова система, яка примушує студента відвідувати лекції. Він може не ходити, але тоді не дістане цих 100 балів. Але у студента є свобода вибору.
Коли я був студентом у радянський час на початку 1970-х років, я добився права вільного відвідування лекцій. Я був єдиний студент на факультеті, якому це вдалося. Для цього потрібно було бути відмінником і взяти додаткові курси на іншому факультеті. Я трохи старший пішов в університет, вже після армії, і працював. О 5-й виїжджав з ВДНГ, приїжджав на 6 годину ранку на роботу в хлібний магазин біля університету, зараз там кафе на розі біля морозівського гастроному (я і сьогодні люблю приходити у це кафе, де раніше вантажив хліб, сісти, випити бокал вина...) До 8-ї ранку я закінчував розвантажувати 4 машини з хлібом, приходили на роботу продавщиці, я віддавав ключі і хліб, вони дарували мені булочку, я її з’їдав і йшов у бібліотеку. І так кожного дня. І це мене врятувало. Я там вчився. Бо освіта здобувається все таки у бібліотеках.
Ви підете на поступки міністерству чи будете відстоювати свої принципи і вимоги?
Я, наприклад, не проти, щоби саме сполучення PhD прибрати, але давайте залишимо "докторська програма".
Що стосується правил вступу – ми змушені були піти на поступки. Але це тимчасово.
Тобто ви відмовилися від ідеї, щоб на всі напрямки абітурієнти подавали сертифікат з англійської?
Так. Ми прийняли правила гри. Але ми запропонуємо абітурієнтам тих спеціальностей, де заборонено приймати сертифікат з іноземної мови, добровільно здавати цей сертифікат. Це не буде впливати не результати. Я думаю, багато хто на це піде.
Зараз у мене з’явилися вагомі підстави думати, що ми переможемо. Тому що є хороший законопроект, який ми підтримуємо. І якщо закон буде прийнятий такий, то там є все, що нам треба, і головне – прописана університетська автономія.
Проти призначення Табачника на посаду міністра свого часу виступив лише Сергій Квіт і Український Католицький університет, хоча в ректорському корпусі пошепки багато керівників ВНЗ висловлювалися проти такого керманича. Чому врешті-решт керівники промовчали, “проковтнули” - печуться про свої портфелі?
Мені не хочеться звинувачувати ректорів. Тому що я розумію, яка у них складна ситуація. Мабуть, у нас в академії загальна атмосфера і наші традиції дозволяють це робити – не погоджуватися. Це неодноразово було. Скільки разів мені доводилося критикувати, і не тільки міністрів. Для нас це є нормальне явище. Тим більше ми переконані, що так треба.
Що стосується інших ректорів. Є різні причини. Хтось боїться. Хтось боїться за університет – знімуть фінансування...
Мені здається, що деякі ректори відчувають, що їх за щось можна зачепити реально. Тому і сидять, як миші під віником.
Я дотримуюся такого принципу: розвиток не можливий там, де страх перед наслідками сильніший від любові до істини. А в даному разі страх перед наслідками сильніший.
Будемо намагатися виховувати нових ректорів, які не будуть боятися (сміється).
ЩОБ МИ ТАК ЖИЛИ, ЯК ЖИВУТЬ СЬОГОДНІШНІ СТУДЕНТИ
“АнтиТабачна кампанія” зійшла нанівець. Проте, коли Табачник ввів платні послуги у ВНЗ, студенти від Луганська до Львова вийшли на акції протесту і добилися своїх вимог. Чому нинішня молодь повстає тільки тоді, коли зачіпають її гаманець, і мовчить, коли відбувається наступ на ідеологію чи культуру?
Очевидно, якась правда життя спонукає молодих людей до глибшого сприйняття якихось матеріальних речей, ніж до розуміння ідеології. Це показав останній Майдан з підприємцями. Він з’явився тому, що людей вдарили по кишені.
Я люблю сучасну молодь, дуже люблю. Але моє покоління у цьому віці було іншим. Ми були романтиками. Сьогодні романтика не в фаворі у молодих людей. Це зумовлено життям. Хоча, щоб ми так жили, як живуть сьогоднішні студенти (сміється).
Моя теза сьогодні до всіх українських патріотів одна – ставайте багатими. Доки ми будемо бідними, ми нічого не зробимо.
Так, протести спали, але вони жевріють. І в будь-який момент можуть розпалитися так, що ці діячі у міністерстві навіть не очікують.
Чи здатен сьогодні студентських рух щось змінити?
Зараз ні. У мене є дата, коли це може бути. Я її озвучив майже 20 років тому. Я тоді сказав: це буде у 2015 році. Тоді зміниться одне покоління – це 25 років. Бажано, звісно, щоб два покоління змінилося. Але 25 років достатньо.
Я дуже скептично ставився до акції “Україна без Кучми”, я приходив туди і говорив: нічого з цього не вийде. І буквально через якихось 4 роки вибухнула Помаранчева революція. Оці 4 роки були потрібні, щоб назбиралася критична маса людей.
Студентська революція на граніті 1990 року... Тоді це теж було таке піднесення, протести голодування молоді. Що хотіли студенти? Вони зверталися до старших, до політиків: ми не хочемо вже так жити, ну змініть це. Вони майже нічого не домоглися, тільки прем’єра зняли, але практично те саме лишилося. Але вони просили змінити – і це було успішно. Що сталося під час Помаранчевої революції? Це були переважно молоді люди. І до них вже підходили старші і казали: хлопці-дівчата, змініть це! Вже їх просили, а не вони просили.
ЮЩЕНКО - ХОРОШИЙ ЧОЛОВІК, АЛЕ КЕПСЬКИЙ ПОЛІТИК
Раз Ви вже заговорили про Помаранчеву революцію... Один відомий публіцист сказав: він не шкодує, що стояв на Майдані, але шкодує, що поряд стояв Віктор Ющенко. У вас як активного учасника революції не виникає подібних відчуттів?
Я так само не шкодую, що був на Майдані. Я навіть горджуся тим.
Що стосується Віктора Андрійовича... Я не шкодую, тому що тоді було так... На жаль, оточення, яке було у Віктора Андрійовича, було великою мірою гнилим. Це було видно з самого початку, принаймні, для мене. Я навіть не вступав у “Нашу Україну”, я не був членом “Нашої України”, але я був членом політбюро, був серед тих 21 чоловіка. Я чесно ходив на ці зібрання, поки один раз не обурився і не перестав ходити.
Через що обурилися?
Кожне засідання цього політбюро починалося з того, переважно це розпочинав Порошенко, що треба ганьбити Юлію Тимошенко, вона така-сяка. Я не ідеалізую Юлію Володимирівну. Винні обоє, жорстко винні. Але я одного разу не витримав і сказав: Петре Олексійовичу, скажіть мені, наш опонент Тимошенко чи Янукович? Про Януковича тоді взагалі не говорилося. А він спитав: а ви як думаєте?
Я сказав: думаю, що Янукович. А він відповів: ви помиляєтеся. Тоді я сказав “до побачення”, і пішов. І через пару днів буквально Зінченку висунули ці звинувачення у корупції, а мене деякі люди питали: ти щось знав, що ти проти самого Порошенка виступив?
... У Ющенка був такий карт-бланш! Я не знаю, чи в будь-якій країні світу людина, приходячи до влади, мала таку підтримку. Але якби були його дії, а не слова...
Я навіть хочу сказати, я не розчарований в тому, що сталося. Я незадоволений тим, що сталося.
Який сенс розчаровуватися? Може, і моя вина трохи є в цьому... Наприклад, я відмовлявся іти у народні депутати, що завжди викликало шок.
Але ж ви були обрані депутатом Київської міської ради за списком «Нашої України»...
Так, обрали. Але коли я побув на одній сесії, я зрозумів, що це ідіотизм. Я не міг витрачати час на дурниці, на бійки, у мене є багато роботи.
Але йдеться про депутата Верховної Ради. У нас з цього приводу був перший конфлікт з Ющенком.
Він образився, що я не захотів у список. Мене ставили, здається, 4-м. Я сказав: не хочу. Я відмовлявся йти працювати міністром.
І віце-прем’єром з гуманітарних питань...
Були такі розмови. Я сказав “ні”. І публічно пояснив: якщо мені дадуть гарантію, що я 10 років буду міністром, я піду, буду тяжко працювати, за цей час можна провести якісь реформи. А за два роки це неможливо. Так воно і сталося. І цей міністр не буде довго. Хоча, буде довше, звісно. Тому що за ним стоїть Москва.
...У чому була проблема Майдану? Вона полягала в тому, що лідери, які сьогодні гордяться, що вивели Майдан, насправді не вивели людей на вулиці, це люди їх вивели. Я був членом Комітету національного порятунку і часом ми засідали у Профспілках. Вони не знали, що робити з тим Майданом, що буде, коли влада попаде в руки. А коли влада потрапляє в руки, треба діяти, а не красиво говорити. Віктор Андрійович - дуже мила людина...
У вас до нього і сьогодні не змінилося ставлення?
Як людина – він хороший чоловік. Ми з ним неодноразово спілкувалися у цьому кабінеті, коли він ще був головою Нацбанку.
Як політик він програв. Причому жорстко програв. І ця поразка дуже вплинула на ближче майбутнє України. Він не є політик. І я розумів ще тоді. Він був прекрасним головою Нацбанку, визнаний у світі. А політик, звісно, кепський.. Єдине, що може бути позитивне, це може бути урок іншим політикам: як не треба робити.
Не думаю, що у нього є шанси повернутися у велику політику.
Думаєте, чим закінчаться сьогоднішні переслідування опозиції? Юлію Володимирівну таки посадять?
Не думаю, що до цього дійде. Тому що вони теж не такі дурні. Вона і сама по-моєму хотіла б стати українською Жанною Д’Арк. Хоч цій владі не відмовиш у рішучості.
Це одна з причин, чому я не хотів йти у політику, – я не хотів бруднитися у цьому. Мені добрий знайомий, який на сьогодні є депутатом, казав: тобі Ющенко пропонує у депутати – йди! Я казав: я не хочу. - Та ти не будеш туди ходити. Я кажу: та ні, це не для мене, якщо я туди піду – я кину свою роботу, мене обрали, я мушу там працювати. - Та будеш собі сидіти на хуторі, як всі роблять. Останній його аргумент мене вразив: тобі що, гроші не потрібні? Чекай, зарплата? Та де! І це мені казала по-своєму порядна людина, український патріот.
Гроші треба мати. Очевидно, що людина без грошей – це раб. Але навіщо вам стільки грошей, навіщо вам ці вілли божевільні, дорогі машини, що воно дає? Мені воно не потрібно. Я просто не хотів бути серед них. Всі вони переважно думають тільки про гроші. І це не лише у нас. За кордоном те саме.
ПРОГРАМА PhD З МАСОВИХ КОМУНІКАЦІЙ, ПРОТИ ЯКОЇ ВИСТУПАЄ ТОВАРИШ ТАБАЧНИК, ФІНАНСУЄТЬСЯ АХМЕТОВИМ
Ви член правління благодійного фонду Ріната Ахметова. Які у Вас з ним стосунки?
Це дуже розумна людина.
Невдовзі після Помаранчевої революції до мене прийшли люди від Ахметова і сказали: Рінат Леонідович пропонує, щоб ви стали членом правління фонду. Я сказав: а він же усвідомлює, які мої політичні погляди? Звичайно. А що за фонд? Називається “Розвиток України”. Я не проти розвитку України, я за. Я подивився, що вони збираються робити, я це підтримую. Між іншим, я член ради кількох фондів, у тому числі і “Україна 3000”. Я мушу сказати, що фонд Ахметова працює найефективніше, справді робить реальні проекти: бореться з туберкульозом, реставрував на території Софії будівлі.
Він мені сказав, що зацікавлений у реставрації Староакадемічного корпусу академії. Спочатку говорив: мушу стадіон зробити. Вже стадіон зроблений... До речі, 19 січня ми започатковуємо проект «Реставрація».Сподіваюся Рінат Леонідович візьме в ньому участь...
Ахметов якось допомагає академії?
Наша школа журналістики зв’язана з його фондом. І програма PhD з масових комунікацій, проти якої виступає товариш Табачник, фінансується Ахметовим. Ми на ці програми у держави не беремо грошей.
Під час “АнтиТабачної” кампанії на посаду міністра замість Табачника студентство пропонувало Вас. Ви б зараз погодилися стати у керма української освіти і за яких умов?
Умова одна-єдина – 10 років. Але ніхто мені її не забезпечить. Тому я не піду. Я не хочу йти, щоб потім мені було прикро, що прийшов наступний міністр і все, що я започаткував – викинув.
У мене є робота. Я повертаюся до написання книжок. У мене ближчими днями виходить книжка, в ній зібрано те, що про мене писали, те, що я колись писав. Вона велика – біля 1000 сторінок. В усякому разі, нею буде зручно накривати банки з молоком чи забивати цвяхи (сміється).
Розмовляла Анна Ященко
реклама: | єдиний гаманець | кредитка | міні кредитка | карта юніора | програма Бонус+ | робота | інтернет | соціальна карта | карта gold | море можливостей | нерухомість | авто-конфіскат | пенсійна карта | автоброкер | термінові грошові перекази | PrivatAssistance | страхування |
| Джерела: http://www.unian.net/ http://article-blogger.blogspot.com/ |
13.12.10
УКУ став на захист Києво-Могилянської академії, – звернення
Міносвіти мало б вивчити освітню систему НаУКМА й поширити її досвід на всю сферу вищої освіти. Про це йдеться у зверненні ректора Українського католицького університету о. Бориса Ґудзяка.
Про це повідомили у відділі зв’язків УКУ.
"Спільнота УКУ глибоко стурбована конфліктом, що виник між Національним університетом "Києво-Могилянська академія" (НаУКМА) та Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України (МОНМС). На нашу думку, конкретні причини для розбіжності позицій (хоч і важливі самі по собі) лише віддзеркалюють значно глибші розбіжності, які спричинені радикально відмінним баченням завдань вищої освіти в Україні.
Двадцятиліття відносної свободи породили в освітньому полі України важливі й життєздатні феномени, одним із найяскравіших з яких є Національний університет "Києво-Могилянська академія". Цей університет суттєво спричинився до того, що на ниві вищої освіти в нашій державі сформувався новітній освітянський стандарт, позначений такими цінностями, як академічна свобода, висока якість освіти і творчий пошук", – зазначено у зверненні.
Окрім цього, в зверненні ректора УКУ зазначено , що "до цього університету горнуться світлі й творчі люди, вступні кампанії виявляють незмінно високі конкурси, а якість навчання загалом і рівень знання іноземних мов зокрема (особливо англійської) відомі в усьому світі. Ось чому диплом НаУКМА здобув високе визнання, а його володарі мають найвищі рейтинги на ринкові праці. Випускники "Могилянки" є висококомпетентними спеціалістами без комплексів минулого й успішно працюють в Україні та багатьох країнах світу".
"Для Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України все це мало б свідчити про те, що з часу свого відродження НаУКМА виробив унікальну систему навчання й життєдіяльності, яка довела свою ефективність. Міністерство мало б вивчити освітню систему НаУКМА й через сприяння відповідному реформуванню законодавчої бази поширити її досвід на всю сферу вищої освіти. Ось чому дивує, що насправді в Україні має місце зворотна тенденція: оригінальні освітні феномени втискують у прокрустове ложе недосконалого закону.
Спільнота УКУ переконана, що у цей відповідальний момент Міністерство освіти і науки, молоді та спорту має керуватися у своїй діяльності передусім духом бажаного, а не буквою застарілого. Якість освіти має бути головним критерієм будь-яких вимог з боку МОНМС. Інакше його дії, проілюстровані нинішніми вимогами до НаУКМА, свідчитимуть про бажання приборкати непокірних.
В нашій країні сформувався консенсус щодо того, що українська вища освіта потребує реформ. Поділяє цю переконаність і згадане Міністерство. Проте шлях зможе подолати лише той, хто наважився вирушити в дорогу. МОНМС має не згортати наявні недвозначно успішні експериментальні починання, такі як НаУКМА, а навпаки – відважитися на створення нових, додаткових. Тільки з таким підходом до справи можна осягнути мету бажаних реформ.
На превеликий жаль, нинішній конфлікт був ледь не запрограмований духом нової редакції Закону про вищу освіту. В ній вектор реформ спрямований назад, у "старі добрі" (для декого) часи надмірного централізованого адміністрування. Нова редакція законопроекту про вищу освіту є ще одним свідченням невпинного згортання здобутків української демократії на освітньому полі, яке призводить до самоізоляції України в міжнародному академічному контексті й до ретроградності її внутрішніх трансформацій. Український католицький університет уже висловлював МОНМС свою стурбованість характером цього документа і з жалем переконується у слушності своїх висновків.
УКУ солідаризується з намаганням НаУКМА зберегти випробувану часом навчальну систему, яка дає рясні плоди, і захистити виправдані елементи своєї автономії. Ми закликаємо Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України визнати очевидні здобутки академічної спільноти НаУКМА і переосмислити своє ставлення до набутого нею досвіду", – йдеться у зверненні ректора Українського католицького університету о. Бориса Ґудзяка.
Міністерство освіти розробило новий законопроект про вищу освіту, зареєстрований під номером 6194 від 16.03.2010. Найбільш істотним нововведенням є повернення вступних іспитів до ВНЗ.
реклама: | єдиний гаманець | кредитка | міні кредитка | карта юніора | програма Бонус+ | робота | інтернет | соціальна карта | карта gold | море можливостей | нерухомість | авто-конфіскат | пенсійна карта | автоброкер | термінові грошові перекази | PrivatAssistance | страхування |
| Джерела: http://www.zaxid.net/ http://article-blogger.blogspot.com/ |
10.12.10
У Табачника кажуть, що від Могилянки - тільки критика і ніякого конструктиву
У Міністерстві освіти і науки, молоді та спорту України вважають безпідставною критичні зауваження президента Національного університету “Києво-Могилянська академія” Сергія КВІТА щодо розробленого міністерством законопроекту “Про вищу освіту”.
Про це йдеться у повідомленні прес-служби МОН, оприлюдненому на офіційному сайті міністерства.
“Повідомляємо, що останнім часом керівництвом Національного університету «Києво-Могилянська академія» розгортається інформаційна кампанія щодо існування начебто конфліктної ситуації між університетом і Міністерством освіти і науки”, - говориться у повідомленні.
У міністерстві зазначають, що йдеться про три причини: непогодження МОНом правил прийому університету на 2011 рік та статуту вишу, а також позиція, яку зайняв університет стосовно проекту нової редакції Закону України «Про вищу освіту».
У зв’язку із цим Міністерство освіти заявляє, що 16 листопада 2010 року, відповідно до графіка погодження правил прийому до вищих навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації, ректором Києво-Могилянської академії Сергієм КВІТОМ подано МОН на погодження правила прийому до навчального закладу. При перевірці правил прийому університету було встановлено окремі позиції, що суперечать Умовам прийому до вищих навчальних закладів України, затвердженими наказом МОН від 10.11.2010 № 786-оп, зазначається у повідомленні Міносвіти.
“Зокрема, це стосується недопустимості проведення комплексного вступного випробування з конкурсних предметів з оцінкою від 100 до 200 балів з кожного предмету в один день; порушення визначеного переліку конкурсних предметів вступних екзаменів (творчих конкурсів); визначення виключно англійської мови як конкурсного предмета, єдиної з іноземних мов (що позбавляє можливості абітурієнтів, які вивчали інші іноземні мови вступати до університету, – державного вищого навчального закладу); протизаконна вимога щодо сплати абітурієнтами за навчання перед виданням наказу про зарахування до складу студентів; відмова у поверненні документів вступникам до оприлюднення списку рекомендованих на навчання за державним замовленням, а також вимоги про надання рекомендаційних листів (у тому числі від кафедр НаУКМА) при вступі на навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, що не передбачено чинним законодавством України”, - інформують у міністерстві, додаючи, що, крім цього, у правилах прийому виявлено технічні помилки.
Після перевірки зазначених правил і висловлених зауважень, правила прийому було повернуто ректорові університету на доопрацювання. Проте виш досі не подав міністерству виправлені правила прийому, стверджують у МОН.
Як зазначають у Міністерстві освіти, Статут університету отримано міністерством майже через місяць після встановленого для цього терміну. У зв’язку з невідповідністю його положень законодавчим та нормативним актам у галузі вищої освіти, статут повернуто університету на доопрацювання, що є нормальною практикою юридичних взаємостосунків між міністерством і навчальним закладом незалежно від його фактичного статусу. Доопрацьований статут університет досі не подав на погодження МОН, інформує відомство.
Стосовно проекту Закону України «Про вищу освіту» у новій редакції МОН наголошує: “Роботу над ним розпочато ще у 2008 році. Робота проводилася відкрито, різні редакції проекту неодноразово оприлюднювалися на офіційному сайті МОН, обговорювалися у колективах вищих навчальних закладів та громадськістю. У 2009 році законопроект схвалено на слуханнях Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти. На сьогодні чергова редакція законопроекту обговорюється науково-педагогічною громадськістю та доопрацьовується з урахуванням пропозицій, яких надійшло уже понад тисячу”.
За час, що минув, стверджують в МОН, будь-який учасник освітнього процесу міг взяти участь в обговоренні і внести свої пропозиції.
“Зазначимо, що від Національного університету «Києво-Могилянська академія» надходили лише безпідставні зауваження та критика, але жодних конструктивних пропозицій та формулювань статей, частин, абзаців законопроекту”, - говориться у повідомленні МОН.
Як повідомляв УНІАН, вчора, 9 грудня, президент Національного університету “Києво-Могилянська академія” С.КВІТ розкритикував підготовлений Міністерством освіти і науки проект Закону України “Про вищу освіту”, який вже перебуває у парламенті.
Також він заявив, що Міносвіти має намір урізати права НаУКМА, і через це виш має проблеми із затвердженням Статуту та Правил прийому.
реклама: | єдиний гаманець | кредитка | міні кредитка | карта юніора | програма Бонус+ | робота | інтернет | соціальна карта | карта gold | море можливостей | нерухомість | авто-конфіскат | пенсійна карта | автоброкер | термінові грошові перекази | PrivatAssistance | страхування |
| Джерела: http://www.unian.net/ http://article-blogger.blogspot.com/ |
Табачник пішов війною на Києво-Могилянку?
Президент Києво-Могилянської академії Сергій Квіт заявляє, що “головний освітянин” Дмитро Табачник оголосив Могилянці війну. На прес-конференції в УНІАН керівник провідного українського вузу розповів, як міністерство тисне на академію, чому Могилянці не дозволяють здійснювати підготовку докторів філософії і чим небезпечне ухвалення законопроекту про вищу освіту.
Війна проти Могилянки
За словами Сергія Квіта, на сьогодні між Києво-Могилянкою і Мінсовіти виникло дві конфліктні ситуації.
– Я пов’язую обидва конфлікти персонально з Дмитром Табачником, а не з міністерством і працівниками, – одразу зазначив Квіт.
Перша проблема – для Могилянки не затверджують правила прийому на наступний навчальний рік: МОН не дозволяє, аби академія вимагала від вступників сертифікат з англійської мови на всі спеціальності.
– Хоча вже 19 років Києво-Могилянська академія вимагає англійську. Англійська в нас у статуті, – каже Квіт. – У нас дві робочі мови – українська і англійська. Це не просто декларація. Частина навчального процесу відбувається англійською, тому ми не можемо не вимагати цих сертифікатів. І переважна більшість джерел, які даються до вивчення, англомовні. Це європейська система.
У КМА запевняють, що там не ущемляють права абітурієнтів, які в школі вивчали німецьку, французьку чи будь-яку іншу іноземну мову. Адже майбутні вступники завчасно знаючи про цю умову, займуться вивченням англійської, і коли здаватимуть ЗНО, пройдуть відповідний тест. А вже при навчанні в академії зможуть паралельно вивчати будь-яку з представлених 14 мов.
Друга конфліктна ситуація – питання перезатвердження статуту.
НаУКМА була підпорядкована МОН ще у 2002 році (раніше Могиляка належала Кабміну), але фактично цей процес завершився тільки в цьому році. Тому ВНЗ мав перезатвердити статут. Але знову почалися проблеми.
– До нас висувають питання з притиском: ви, мовляв, не маєте права записати в статут докторську школу і PhD-програми, – розповідає Квіт. – НаУКМА – єдиний університет в Україні, який створив докторську школу, яка на сьогодні охоплює шість PhD-програм західного зразка. Це не кандидат наук, якому дали інший диплом. Наші аспіранти мають 12-15 інтердисциплінарних курсів. За 4 роки навчання вони мають пройти три різні курси англійської мови, публікуватися в західних наукових журналах, виступати з доповідями на наукових конференціях англійською. Аспіранти мають двох наукових керівників – один наш, другий – західного університету-партнера. Мене на сьогодні як президента академії не турбує державне визнання наших дипломів PhD, тому що наша докторська школа має угоди з Барселонським університетом, з Маастрихтським університетом і з університетом Західного Онтаріо в Канаді (а це один з кращих світових університетів). Ці університети визнають наш рівень докторської школи. І наші докторанти при захисті можуть одержати наш диплом і диплом університету-партнера. Але нас турбує ось що. Ми єдині створили докторську школу (а згідно з зобов’язаннями Україна у 2010 році скрізь має перейти від аспірантури й докторантури до PhD), але нам у статуті не дозволяється вписати цю докторську школу...
Чому Табачник розпочав наступ на Могиляку?
– Очевидно, йому не подобається ефективний університет без корупції. Очевидно, не подобається автономний університет, – розмірковує Квіт. – Фактично, в Україні немає жодної автономії.
Держава контролює авторитарно діяльність університетів у всіх абсолютно сферах. Ми за духом вільний університет. Які можуть бути наслідки? Мені важко сказати... Можливий тиск на мене персонально... У мене ще 4 роки контракту. Можуть намагатися звільнити через догани. Щодо університету – можливі якісь позачергові перевірки...
Чим небезпечний законопроект про вищу освіту
На нещодавньому засіданні Ради ректорів вищих закладів освіти Київського регіону, Сергій Квіт представив експертні висновки НаУКМА щодо проекту нового Закону України "Про вищу освіту» і запропонував повністю відмовитися від цього законопроекту.
– Головна мета цього законопроекту – представити формальні зміни, які нібито відбуваються в нашій освіті, – розповідає Квіт. – Що дійсно є у цьому законі – це ствердження трициклової системи: бакалавр, магістр і PhD. Окрім цього, ми не бачимо жодних змін, які б реально наближали нас до єдиного європейського простору вищої освіти. Більше того, я вважаю, що цей закон відкидає нас назад, але невідомо куди: тому що повернутися в радянську систему вже неможливо, її немає.
Але цей закон насправді відмежовує Україну від єдиного європейського простору вищої освіти.
Пан Квіт запевняє, що введення PhD – це абсолютно формальний крок.
– Якщо в нас була підготовка кандидата наук, то тепер цьому кандидату просто дають інший диплом – PhD, але система не змінена. І, по суті, немає ніякої системи підготовки кандидата наук.
Найбільш обурює керівника Могиляки повне ігнорування в законі питання англійської мови.
– На останній конференції Асоціації європейських університетів у Відні, у якій я брав участь, виступав представник Угорщини й казав, що там страшенна проблема з англійською, хоча в Угорщині дуже великий відсоток академічного середовища спілкується англійською, така сама проблема в поляків, угорців, у всіх, хто колись був у соціалістичному таборі, – каже Квіт. – А ми це питання абсолютно ігноруємо. – Без англійської мови немає ніякої євроінтеграції, немає ніякого Болонського процесу. Якою мовою іспанець може зрозуміти німця? Тільки англійською. Це загальноприйнято в Європі і світі.
Президент НаУКМА також наголошує, що за цим законопроектом практично унеможливлюється інтердисциплінарність, на якій базується вся європейська світова система. Інтердисциплінарність – це система вільного творчого навчання, коли сам студент формує траєкторію свого навчання.
– Одне з найбільш комічних положень – стратифікація університетів. Прописано, що університет повинен мати 10 тисяч студентів. У такому разі ні Стенфорд, ні Прінстон не вписуються в класичні університети, якщо їх поділяють за кількісною ознакою. Університети продовжують існувати за принципом утримання, вони не можуть брати участь у власному розвитку. Ніколи у світі університети не залежали тільки від державного фінансування. Ми маємо десь 254-256 університетів. Держава просто не може їх профінансувати. Вони самі мають дбати про себе. Базова ідея сучасного університету – автономія. Фінансова, кадрова, академічна. Держава просто повинна дати можливості університету, а не контролювати його кожний “чих”.
Сергій Квіт зазначає, що проект закону також входить у конфлікт з програмою економічних реформ Януковича «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава». Програма нібито надзвичайно ринкова, передбачає створення конкурентно-якісних університетів, а закон – “абсолютно совковий”.
– Цей закон обговорюється і протаскується з невідомо якою метою. Ефекту від нього жодного, – запевняє президент НаУКМА. – Печальний досвід прийняття закону про 11-річку, був проголосований моментально. Є небезпека, якщо цей закон внесуть у ВР, він теж буде моментально проголосований.
Але я не хочу допускати такої думки...
“Заслані козачки” від Міносвіти
На прес-конференцію в УНІАН, окрім журналістів, завітали й представники МОН. Не останні люди в міністерстві: директор департаменту вищої освіти Ярослав Болюбаш і керівник Сектору взаємодії зі ЗМІ та зв`язків з громадськістю, прес-секретар Табачника Ірина Костевська.
Кажуть, напередодні з Міністерства освіти зателефонували в Могилянку, почалися істерики і обурення, як це так, що пан Квіт наважився вийти на прес-конференцію, та й ще критикувати міністерство.
Але, напевно, знаючи вагу Могиляки, причому не тільки в українському освітньому середовищі, вирішили з перших вуст почути, про що ж говоритиме керівник НаУКМА.
Болюбаш, чомусь вирішивши спробувати себе в ролі журналіста, теж поставив Квіту питання, доволі розгорнуте, з критикою і повчанням.
– Ми знаємось дуже давно. Я майже 30 років працюю в апараті. І мене ніхто ніколи не виганяв, який би не був міністр: лівий чи правий, чи регіонал. Очевидно, я маю певну вагу я професіонал.
У мене виникло риторичне запитання – а якої ви країни філія? Адже Києво-Могилянська академія завжди була українським вузом. Мені було боляче чути ці заяви. Я може звести до одного:
розпочалася боротьба за абітурієнта. Адже в наступному році їх буде на 42% менше, ніж було цього року. Почалися випереджувальні дії для убезпечення відповідальності за щось...
Видно було, що до “питання” пан Болюбаш готувався ретельно, і, виголошуючи цю промову, тримав папірці, у які час від часу заглядав. Врешті-решт мінстерський функціонер звернувся безпосередньо до Квіта. Цілий потік... Чи не вважаєте ви порушенням прав абітурієнта комплексний екзамен, який проводите в один день? Чи не порушуєте ви права, запровадивши для всіх англійську, за те, що ви вимагаєте плату за навчання до зарахування?...
– Те, що прозвучало сьогодні на прес-конференції, я б відніс до фізичної категорії – хаотичний рік, – розповідав по закінченню прес-конференції журналістам Болюбаш. – Повисмикували невідомо звідки... У нас безліч ВНЗ здійснюють викладання дисциплін іноземною мовою. У Донецькому національно-технічному університеті готують кадри для фірми “Сіменс”. Морські, авіаційні, класичні університети здійснюють викладання англійською. Треба впроваджувати англійську мову, але не за рахунок ущемлення прав дитини... Усі інші питання стосовно закону аж ніяк не приймаються. Закон надзвичайно прогресивний... Допоки буде існувати світ, буде існувати поняття кандидат наук, як існує середня спеціальна освіта, колишня технікумівська (яку нещодавно хотіли знищити). Закон творили люди, не міністерство. Звичайно, є якісь помилки, промахи, це ж нормативний документ.
– А чому тоді не затверджують статут академії? – поцікавилися ми в пана Болюбаша
– Є норми, які не відповідають нормам законодавства. Що заважає університету здійснювати викладання окремих дисциплін англійською мовою?.. Викладати треба. Але це не може бути нормою статуту. Є й інші порушення. Як можна в статуті написати PhD-програми, якщо законодавством це не передбачено? Як можна видавати власні університетські дипломи?
– Чому ви проти, щоб Могилянка готувала докторів філософії, коли впровадження цього наукового ступеня МОН прописало в законопроекті про вищу освіту?
– На сьогодні в законодавстві цього нема.
– Так закон можуть прийняти завтра.
– Тоді будь-ласка, буде запроваджено. Зараз треба готувати нормативну базу...
Табачник не може забути, як Квіт виступав проти його призначення?
Нагадаємо, після того, як Дмитро Табачник отримав посаду міністра освіти, Сергій Квіт був єдиним ректором, який публічно виступив проти цього призначення.
Але “антиТабачна” кампанія, так і не виконавши свого завдання, – не добившись відставки міністра, – потроху зійшла нанівець.
Тоді на одній з конференцій влітку цього року журналісти поцікавилися, чи часом не розпочнуться репресії щодо НаУКМА.
На що “головний освітянин” відповів: “Я вам відповім словами Конфуція: не треба шукати чорну кішку в темній кімнаті, особливо якщо її там ніколи не було”.
А також наголосив на автономії ВНЗ.
– Я просто не можу зрозуміти, про що йде мова... Усі будуть жити за одними законами.
Міністерство не втручається в автономію вузів, вони самі визначають напрями підготовки, хто буде викладати.
Тоді хотілося б запитати пана міністра: якщо він і справді сприймає критику, то звідки сьогодні цей тиск на академію, чому у МОН, яке декларує євроінтеграційні прагнення, не хочуть привілей англійській мові й лякаються PhD? Хоча, можливо, вони мають рацію... Дадуть добро на всі ці “нововведення”, а потім виявиться, що “перші освітяни” ні PhD не мають, ні англійської не знають... Кажуть, Табачник мови міжнародного спілкування таки не знає...
Анна Ященко
реклама: | єдиний гаманець | кредитка | міні кредитка | карта юніора | програма Бонус+ | робота | інтернет | соціальна карта | карта gold | море можливостей | нерухомість | авто-конфіскат | пенсійна карта | автоброкер | термінові грошові перекази | PrivatAssistance | страхування |
| Джерела: http://www.unian.net/ http://article-blogger.blogspot.com/ |
29.09.10
Києво-Могилянська академія: Прийняття Закону про мови призведе до витіснення української мови
Про це йдеться у рішення Вченої ради Національного університету Києво-Могилянська академія. У ньому наголошується, що аналіз внесеного 7 вересня 2010 на розгляд Верховної Ради України проекту Закону України Про мови в Україні свідчить, що й концепція даного законопроекту, і більшість його ключових норм суперечать Конституції України, рішенням Конституційного суду України від 14 грудня 1999 № 10-рп/99 у справі про офіційне тлумачення положень ст. 10 Конституції України і ґрунтується на довільному тлумаченні Європейської хартії регіональних або міноритарних мов.
У Києво-Могилянської академії переконані, що даний законопроект кардинально ревізує основи державної мовної політики в Україні, вводячи в правове поле такі не передбачені Конституцією України поняття, як "регіональна мова", "мовна група", "мовна меншина", "регіональна мовна група ","україно-російська двомовність","мовне самовизначення" (ст.ст. 1,3,7), зобов'язуючи місцеві органи державної влади, органи місцевого самоврядування, об'єднання громадян, установи, організації, підприємства, їх посадових і службових осіб , а також громадян - суб'єктів підприємницької діяльності та фізичних осіб використовувати регіональну мову (частина 7 ст.8).
"Увесь зміст законопроекту дає підстави стверджувати, що в разі його прийняття як закону фактично російської мови (за змістом законопроекту), російській буде надано статус іншої державної. Законопроект спотворює суть Європейської Хартії регіональних або міноритарних мов, покликаної захищати ці мови, а не встановлювати статус мов і порядок їх застосування ", - наголошується в рішенні Вченої ради НаУКМА.
Також, як зазначають в академії, україно-російська двомовність трактується в ст.7 законопроекту як "найважливіше надбання українського народу". При цьому, на переконання Вченої ради Києво-Могилянської академії, ігноруються драматичні обставини XVIII-ХХ століть, коли українська мова і її носії зазнавали переслідувань і жорстоких репресій з боку урядів як царської, так і радянської імперій.
У законопроекті також стверджується, що російська мова "є рідною, або такою, якою повсякденно користується більшість громадян України".
"Це не відповідає дійсності: згідно з результатами Всеукраїнського перепису 2001 року, рідною назвали російську мову 29,6% населення, а не" більшість громадян України ", - нагадали в НАУКМА.
В академії також зазначають, що законопроект не враховує принципової вимоги Європейської Хартії регіональних мов або мов меншин щодо того, що "охорона і розвиток регіональних мов або мов меншин не повинні зашкоджувати офіційним мовам і необхідності вивчати їх", і не передбачає заходи захисту щодо української мови як державної в тих місцевостях, де вона менш поширена, згідно зі ст. 3 Європейської хартії.
"У випадку прийняття і реалізації пропонованого законопроекту Про мови в Україні неминуче станеться маргіналізація української мови, витіснення її з найважливіших сфер суспільного життя, що, врешті-решт, призведе до зникнення української нації як системоутворюючого фактора незалежної української державності. Відсутність мотивації щодо вивчення української мови спричинить у перспективі мовну ізоляцію і відчуження регіонів України одне від одного, що, у свою чергу, покладе початок "мовній федералізації" Україна і її дезінтеграції як держави ", - переконані в Києво-Могилянській академії.
Вчена рада НаУКМА вважає, що запропонований законопроект про мови повинен бути знятий з розгляду у Верховній Раді, оскільки суперечить основоположним принципам Конституції України, вимогам Європейської Хартії регіональних або міноритарних мов і становить загрозу цілісності української держави і самому її існуванню.
Вчена рада НаУКМА вказує на те, що необхідно розробити концептуально інший, новий законопроект за участю фахівців, а не представників окремих політичних сил.
Нагадаємо, раніше голова Верховної Ради Володимир Литвин попросив президента Національної академії наук Бориса Патона надати експертний висновок щодо зареєстрованих в парламенті законопроектів про мовну політику на предмет їхньої історичної обумовленості і відповідності міжнародному праву.
7 вересня голова фракції Партії регіонів Олександр Єфремов, голова фракції Комуністичної партії Петро Симоненко і член фракції Блоку Литвина Сергій Гриневецький зареєстрували в парламенті законопроект № 1015-3 Про мови в Україні, яким запропонували Раді визначити порядок використання мов.
| Джерела: http://ua.korrespondent.net/ http://article-blogger.blogspot.com/ |
Підписатися на:
Дописи (Atom)