Насправді, опозиціонери, які ще недавно були владою, можуть лише позаздрити тому, як швидко, ритмічно і далекоглядно діють їхні суперники.
П'ятирічки повертаються
Протягом трьох днів Верховна Рада досить легко внесла зміни у кілька десятків законів, які суперечили новій-старій Конституції 1996 року, схвалила закон про Кабінет Міністрів та у першому читанні - зміни до Конституції.
Парламентська більшість хоче, аби парламент, президент, а також усіх місцеві Ради мали однаковий термін повноважень - 5 років. Парламентські та місцеві вибори пропонують проводити в останню неділю жовтня (але, можливо, у різні роки), президента - в останню неділю березня.
Таки чином, більшість не лише прагне встановити однаковий термін повноважень парламенту, президента і місцевих органів влади (5 років), зробити президентські вибори - "весняними", а парламенту - "осінніми", але й продовжити повноваження Верховної Ради та місцевих Рад на один рік. Якщо Конституційний суд схвалить зміни, а парламент їх підтримає 300-ми голосами, то найближчі вибори депутатів Ради відбудуться у жовтні 2012 року.
Президент зажадав іще одної новації, яка може з'явитися пізніше - проводити вибори президента і Верховної Ради в один рік. Досягти цього можна лише двома шляхами: або скоротити повноваження президента і провести президентські вибори раніше, або ж продовжити термін повноважень чинного складу парламенту.
Зміни, що передані до Конституційного суду, цього не передбачають, однак уже ходять розмови про те, що повноваження Верховної Ради можуть бути подовжені до часу, коли обиратимуть президента, - до 2015 року.
Легітимний шлях такої пролонгації існує, і це також зміни до Конституції.
"Єдиний шлях продовження терміну повноважень парламенту - це внесення змін до Конституції. Для цього є розділ "Перехідні положення", у якому може бути вказано, що певний термін повноважень Верховної Ради поширюється на депутатів нинішнього скликання", - сказав в інтерв'ю Бі-Бі-Сі Анатолій Ткачук, депутат попередніх скликань Верховної Ради, котрий був автором багатьох виборчих законів.
Можливо, цей аргумент - продовження поноважень парламенту - був не останнім, коли значна частина депутатів залишала опозиційні фракції і переходила до більшості. Адже ще п'ять років не думати про те, з ким і за які гроші балотуватися до Верховної Ради - це приваблива компенсація за зраду політичній силі, з якою прийшов у парламент.
Про комуністів і блок Володимира Литвина, рейтинги яких перебувають на межі прохідного бар'єра, але представники яких обіймають найвищі посади у Верховній Раді, взагалі говорити не доводиться.
Переконуючи у доцільності проведення президентських і парламентських виборів протягом одного року, президент Віктор Янукович сказав, що не хоче, аби Україна перебувала у "збудженому політичному стані", маючи перманентні вибори. "Весь час вибори - людям це вже набридло", - вважає Віктор Янукович.
Хоча звідкіля такі висновки, невідомо. Бо людям більше, мабуть, набридли не вибори, а те, що не виконуються обіцянки, які на цих виборах лунають.
Назад, ближче до народу
Наступним кроком у реформуванні Конституції стане або повне повернення до мажоритарної виборчої системи, що існувала у 1990-х роках, або до змішаної, за якою половина парламенту обирається за партійними списками, половина - у мажоритарних округах. Про доцільність саме такої моделі вже заявив президент Янукович. А оскільки експромтом такі заяви бути не могли з багатьох причин, то можна припустити, що незабаром і такі зміни будуть запропоновані на розгляд депутатів. Тим паче, що Конституція 1996 року саме таку виборчу систему і передбачає.
"Пропорційна система віддалила депутатів від суспільства. Ми відчуваємо шкідливість цієї системи, вона не відповідає вимогам виборців, бо депутати відірвані в багатьох випадках від територій, а це означає - від життя", - сказав Віктор Янукович, перебуваючи у Франції.
При цьому президент взагалі не згадує про обіцянки Партії регіонів і багатьох інших партій про те, що кандидати у депутати в мажоритарних округах мали б представляти політичні партії, які нестимуть відповідальність перед виборцями.
Що ще передбачає бліц-кріг команди президента? Те, що такий план є, причому, календарний, помісячний, а може і потижневий, сумнівів не залишається.
Можливо, у ньому навіть є терміни появи у парламенті 300 лояльних до влади депутатів, необхідних для остаточного схвалення поправок до Конституції. Оскільки у схваленому новому Регламенті Верховної Ради повернуто статус позафракційним депутатам, можна вважати, що і в цій частині плану влади відхилень не станеться.
На цьому тлі не дивно, що майже непомітною залишився коментар міністра юстиції Олександра Лавриновича, який сказав, що у зв'язку зі зміною Конституції президент може мати право на третій термін повноважень. І тут не міністр юстиції щось сенсаційне сказав, це вже зробив раніше Конституційний суд, який дозволив Леонідові Кучмі обиратися утретє, оскільки вперше він був обраний зовсім з іншими повноваженнями.
Така конституційна логіка багатьох наводить на думку, що президентом можна обиратися довічно, якщо час від часу у країні з'являтиметься нова Конституція і нові повноваження глави держави.
Світлана Дорош, редактор Української служби Бі-Бі-Сі у Києві
| Джерела: http://www.pravda.com.ua/ http://article-blogger.blogspot.com/ |
Немає коментарів:
Дописати коментар