Президент України Віктор Янукович копіює російського прем'єра Володимира Путіна: прагне бути сильною рукою, хоче контролювати опозицію і готовий економічними успіхами замінити демократичні цінності, пише у свіжому випуску видання Корреспондент.
Янукович з перших днів у кріслі глави держави рівняється на Росію і її колишнього лідера Володимира Путіна. Корреспондент проаналізував дії українського Президента, порівняв їх з тим, як діяв Путін, і переконався, що Янукович копіює московський зразок і у більш істотних речах. Все це впливає не тільки на телекартинку, але і на економіку і політику країни, а також на стан громадських свобод.
Нинішній російський прем'єр-міністр для Президента України з самого початку був вдалим прикладом для наслідування. Адже вони обидва прийшли до влади на хвилі кризи державних інститутів. Путіну дісталася воююча Росія, що роздирається протиріччями регіональних і внутрішньополітичних конфліктів, Янукович же опинився біля керма країни, в якій кожна з гілок влади намагалася одноосібно керувати державою.
Путін показав, що в таких умовах лідер повинен виглядати жорстким, діяти рішуче і з перших днів зводити потужну вертикаль влади. Першою жертвою його гри стали політичні опоненти. Путін і його команда адміністративними методами почав видаляти опонентів, забороняючи їм брати участь у виборах, знімаючи з реєстрації. А відповіддю на мітинги незадоволених ставали міліцейські заслони, які розганяли вуличні акції.
Янукович теж почав з політики, за допомогою сумнівних методів створивши у Верховній Раді пропрезидентську більшість. Крім того, його команда пішла в атаку на регіони, прийнявши нові виборчі правила, які фактично виводять з гри перспективних опонентів на майбутніх восени місцевих виборах. І хоча в Україні практика розгону вуличних акцій опозиції не стала звичною, міліції на подібних заходах завжди в рази більше, ніж учасників, і вона готова показати силу.
Майже за путінськими принципам Янукович формує і свою команду. Обидва президенти відзначилися тим, що привели до влади колишніх товаришів по службі і підлеглих: за Путіним до Москви прийшли "пітерські", за Януковичем у Київ - "донецькі". Крім того, важливою якістю для членів їхніх команд стала ретельність - в оточенні обох лідерів утримуються лише ті, хто беззаперечно виконує волю першої особи, часто навіть не замислюючись про прийняття самостійних рішень.
Крім цього Янукович, також як і другий президент Росії, намагається контролювати ситуацію на телеканалах. Впевненості Президенту додає те, що всі основні кнопки країни контролюють лояльні до влади бізнесмени - до цього Путіну довелося йти кілька років. Зараз на українському телебаченні дії влади висвітлюють більш позитивно, ніж кроки опозиції. Особливо це помітно на Першому національному.
Однак головним пунктом, який Янукович запозичив у свого російського колеги, стала ставка на економічні перетворення в державі. Економікою прикривають будь-які неоднозначні рішення. Наприклад, Янукович саме фінансовими преференціями пояснював і харківські угоди, які продовжили терміни базування в Севастополі Чорноморського флоту РФ (в обмін на вигідні для України ціни на газ), і створення коаліції, і побудова жорсткої вертикалі влади.
статті про українську політику і не тільки
