Утім, за мажорною тональністю виступу голову уряду зовсім не складно було здогадатися про причину, що спонукала його всупереч власному бажанню прийти до студії. Вже офіційно стартувала кампанія місцевих виборів, у зв`язку з чим для Партії регіонів було б вельми доречно, щоб хто-небудь якомога переконливіше похвалився перед виборцями досягненнями влади в економічній сфері.
А хто ж краще за інших з цього питання підходить на роль спічрайтера, як не Микола Азаров?
Треба сказати, Микола Янович щосили прагнув впоратися з покладеною на нього непростою місією. І економіка за його уряду почувається чудово, і відповідні реформи в Україні вже йдуть повним ходом. Про все це прем`єр-міністр не тільки доповів, не кліпнувши оком, телеглядачам, але ще й звернувся до аудиторії з немовби риторичним запитанням: невже хтось наважиться сумніватися в таких його словах?
Загалом, дуже гарно розповідав пан Азаров, але біда – неправда все це. Від початку до кінця.
Кодекс бездарності
Щодо нібито економічних реформ, які вже здійснюються в Україні, говорити взагалі якось ніяково.
Навіть у Азарова, якби у нього запитали прямо, не ворухнувся б, мабуть, язик назвати реформами підвищення в півтора рази в серпні ціни на газ і майбутнє зростання тарифів на ЖКП, обіцяне на майбутнє підвищення пенсійного віку для жінок і заморожування на 2011 рік зарплат бюджетникам.
Так, можна було б зарахувати до реформ ухвалення Податкового кодексу, але з ним, знову таки, негаразд. Спочатку був оприлюднений один варіант ПК, проти якого дружно повстали і політики, і підприємці. Потім з`явився не кращої якості і невідомого авторства другий варіант, тепер третій.
Причому, тексту останньої версії ПК практично ніхто до кінця минулого тижня не бачив, що не завадило уряду в п`ятницю його ухвалити за основу, а Микола Азаров пообіцяв, що цей документ неодмінно буде проголосований в парламенті вже найближчим часом.
А добре ж знайома з останньою редакцією документа позаштатний радник віце-прем`єра з економіки Олександра Кужель заявила, що нинішній проект Податкового кодексу, і особливо та частина, яка стосується малого і середнього бізнесу, «вб`є демократію в Україні».
Загалом, мало того, що історія з цим кодексом вийшла вкрай ганебна, так його як де-факто, так і де-юре немає досі. Тобто, ніякі економічні реформи після півроку роботи нового уряду навіть не розпочаті.
Економічні показники пригнічують
Щодо ж якихось «успіхів» в економіці Микола Азаров явно все переплутав. Навпаки, економічні показники погіршуються, починаючи якщо не з другого кварталу цього року, то з другого півріччя – причому, практично по всіх напрямках. Причому, простежити цю картину можна за інформацією з офіційних джерел.
Наприклад, за даними Держкомстату, промислове виробництво зросло в серпні до попереднього місяця на 1,5%, в липні також збільшилося – на 2,9%, але в червні, травні і квітні воно падало – на 0,5%, 2,4% і 1,8% відповідно. Можна навіть подумки порахувати, що сумарний мінус за наведеними числами перевищує сумарний плюс, а це означає, що об`єми промислового виробництва навіть ще в серпні не досягли березневого рівня, не кажучи вже про липень або червень.
За показниками промисловості до відповідних місяців минулого року картина також неоптимістична.
Якщо в березні відповідний приріст був 13,8%, а в квітні 17,4%, то в серпні маємо 9,2%, а в липні – 6,4%. Тому, наприклад, за січень-квітень промислове виробництво зросло до минулого року на 12,6%, тоді як за січень-серпень – лише на 10,9%. Тобто, у промисловості має місце уповільнення темпів зростання.
Водночас у сільському господарстві ситуація просто плачевна. Нинішньому уряду дісталося від попередників збільшення сільськогосподарського виробництва за наслідками першого кварталу на 5,3%. Потім показники регулярно погіршувалися, а за січень-серпень сільгоспвиробництво продемонструвало падіння – на 4,1%.
Природно, за таких тенденцій у промисловості та сільському господарстві відповідно повелися і показники ВВП. Даних Держкомстату про цей показник по місяцях другого півріччя немає (даються лише поквартальні дані), але, наприклад, радник голови НБУ Валерій Литвицький оцінив уповільнення темпів зростання ВВП за підсумками серпня в 0,2 процентних пункти - з 5,7% до 5,5%, а в липні також мало місце зниження цього показника, але ще значніше - на 0,5 п.п. «Потенціал відновного процесу в економіці поступово вичерпується і в Україні, і в інших країнах», - обережно висловився щодо цього експерт.
Фінанси співають сумні романси
Сприяв погіршенню економічних трендів і повний провал цього року з прямими іноземними інвестиціями. Зокрема, надійшло таких інвестицій до України за перше півріччя 2010 року всього на 375,3 млн. дол., що в 6 разів менше, ніж за відповідний період 2009 року, який, як відомо, був кризовим.
Дивитися ж на цифри, які характеризують стан справ у фінансовій сфері держави, взагалі неможливо без жаху. Наприклад, за останніми даними, оприлюдненими на сайті Мінфіну, станом на 1 серпня цього року внутрішній державний борг склав 113,3 млрд. грн., що на 17,1 млрд. грн. більше, ніж було на 1 березня. Зовнішній борг досяг 19,5 млрд. дол., збільшившись за 5 місяців на 4,6 млрд. дол. Гарантований державою борг зріс за цей же час на 0,9 млрд. дол., склавши 12,0 млрд. дол.
При цьому відомо, що і в серпні, і у вересні уряд старанно - щовівторка – продовжував нарощувати внутрішній борг шляхом випуску нових облігацій внутрішньої державної позики. А зовнішній державний борг збільшився у вересні ще на 2 млрд. дол. унаслідок розміщення урядом євробондів.
Причому, що цікаво, Микола Азаров примудрився розповісти в зазначеній програмі на «Інтері» про цю операцію з нарощування зовнішнього державного боргу, як про яскраве досягнення уряду.
Нарешті, окрема і дуже сумна пісня – про борги уряду з відшкодування ПДВ. Як повідомило нещодавно видання «Дзеркало тижня» з посиланням на джерело, близьке до Державної податкової адміністрації, заборгованість держави з ПДВ станом на 1 вересня перевищила 40 млрд. грн. А до кінця року ця заборгованість при збереженні поточної її динаміки і структури формування перевищить 50 млрд. грн. При цьому сума цієї заборгованості на момент призначення Азарова головою Кабміну складала 25 млрд. грн. – отже, вона подвоїться до кінця року.
Інфляція б`є рекорди
На завершення цієї сумної розповіді про реальний стан справ в Україні з економікою і фінансами не можна не сказати про інфляцію. У серпні споживчі ціни зросли в Україні на 1,2%, і такого високого показника інфляції не спостерігалося в країні з 1996 року! При цьому всім, хто ходить на ринки і до продовольчих магазинів, зрозуміло, що у вересні й наступні місяці інфляція здатна піти на нові рекорди.
Причому, допомогти розкрутити ціни ще сильніше може девальвація гривні, що почалася в останні тижні. Поки що долар дорожчав по відношенню до гривні в обмінних пунктах всього на 1%, оскільки НБУ витратив за короткий строк близько 200 млн. дол. валютних резервів на утримання національної валюти від більшого падіння. Але хтозна, що відбудеться з валютним курсом за місяць або два-три місяці. Наприклад, директор Інституту трансформації суспільства Олег Соскін прогнозує, що в жовтні-листопаді курс наблизиться до позначки 10 гривень за 1 долар. «А якщо вони не припинять друкувати гривну, то до грудня курс національної валюти по відношенню до американської буде 12.
По суті, відбудеться девальвація гривні, зарплата населення знеціниться, народ зубожіє. Цей практично неминуче», - підсумував експерт. Хтось, звичайно, може засумніватися в такій валютно-курсовій перспективі, проте варто пригадати, як за період з вересня до грудня 2008 року гривня знецінилася з курсу 4,7 грн./дол. до 10 грн./дол. Адже тоді такий обвал гривні допустив не хтось інший, як наш «славний» Нацбанк, а очолює його як і раніше Володимир Стельмах.
Таким чином, хоч би як намагався Микола Азаров прикрасити ситуацію в економіці держави, але, судячи з наведених показників, реально справи йдуть геть погано. При цьому далі Україну чекають мабуть ще важчі часи, а нинішній уряд якщо і робить якісь кроки, то поки що тільки такі, які погіршують життя народу.
Ігор Котович
| Джерела: http://unian.net/ http://article-blogger.blogspot.com/ |
Немає коментарів:
Дописати коментар