зафолловити у Твіттеріпідписатися на RSS

Cтатті про українську політику і не тільки

06.08.10

Як Тігіпко за мільйон доларів хотів купити соціологію на користь Януковича

Історія фальсифікації президентських виборів-2004 через шість років, у 2010-му отримала несподіване відлуння.

У останньому числі журналу "Євроатлантика" - науковому виданні Інституту євроатлантичної інтеграції - вийшла стаття пам'яті Ілька Кучеріва - директора фонду "Демократичні ініціативи", який помер цього року.

Автор одного коментарів - Дмитро Понамарчук, колишній прес-секретар лідера Народного руху В'ячеслава Чорновола.

Хоча офіційно в тексті Понамарчука представлено як президента Фонду вільних журналістів імені Чорновола, але останні роки він працює як політтехнолог та спеціаліст по пресі в Партії регіонів.

Зокрема, під час виборів 2010 року Понамарчук очолював прес-центр Януковича в готелі InterContinental.

У своїх спогадах про Кучеріва Понамарчук вирішив поділитися історією, яка сталася перед другим туром виборів президента 2004 року, що, як відомо, завершилися Помаранчевою революцією.

Кучерів тоді очолював Національний екзит-пол, який фактично єдиний був непідконтрольний тодішній владі. І, зокрема, на результатах екзит-полу базувалися дії тодішньої опозиції, які переросли в події на Майдані.

Розповідь Понамарчука стосується спроб тодішнього начальника виборчого штабу Януковича Сергія Тігіпка забезпечити необхідні їм результати екзіт-полу.

"...У 2004 році я опинився на барикаді під прапором Тігіпка, але жодних посад у штабі Тігіпка я не обіймав.

Я зустрічався з Тігіпком в його кабінеті у "ТАС-Комерцбанку" біля Центрального залізничного вокзалу.

Коли мова зайшла про соціологічні опитування щодо перспектив Януковича і Ющенка, а фонд "Демократичні ініціативи" вперто прогнозував перемогу суперників Тігіпка, я сказав йому, що знаю директора Фонду Ілька Кучеріва з 1990 року. На що Тігіпко поцікавився: а чи можеш запропонувати Ількові мільйон за те, що він у межах похибки соцопитувань вивів уперед Януковича у другому турі.

Я спитав: "А це як можливо - "спонсорувати" мільйон?"

У відповідь почув схему: 333 тисячі можеш взяти і відвезти Ількові просто зараз. 333 тисячі - коли він дасть за пару днів до другого туру відсотка півтора на користь Януковича.

І 333 тисячі - коли "Демократичні ініціативи" оголосять наживо по телебаченню його перемогу за підсумками Національного екзит-полу після закриття виборчих дільниць 21 листопада 2004 року. А ЦВК потім, мовляв, теж "не схибить".

Поїхав я до Ілька. Ми зустрілися просто неба на розі вулиці Волоської та Іллінської. Дослівно переказав пропозицію.

Логіка моїх дій була простою. По-перше, це не моя пропозиція. По-друге, Ющенко - не мій кумир.

По-третє, гроші пропонують моєму другу.

Про те, що все серйозно, - жодного сумніву. Цей банкір сказав - банкір зробив, людина слова.

Ми знали, що він здатен заплатити мільйон, бо керує штабом чинного прем'єра. І завтра сам може очолити уряд. Ціна питання - мільйон доларів. Лише за півтора відсотка - яка дрібниця, бо все в межах похибки.

Вислухавши пропозицію, Ілько Кучерів сказав: "Ні!" М'яко і без емоцій...".

Власне, на цьому захоплива мемуарістична розповідь Понамарчука закінчується.

"Українська правда" зателефонувала до Понамарчука та отримала підтвердження, що все викладене у журналі є правдою.

"Коли ми зустрічалися з Тігіпком, то під час розмови зайшла мова про соцдослідження. І Тігіпко запитує: "Янукович постійно відстає від Ющенка в межах похибки, тому чи не могли би вони зробити так, щоб Янукович в межах похибки, але випереджав Ющенка? Мова йшла не про те, щоб докидати Януковичу 10%, а лише в межах похибки поставити його вперед", - зазначив Понамарчук.

Він також не згодний, що публікація кидає тінь на нинішнього віце-прем'єра з економічних реформ: "Це матеріал не "за" чи "проти" Тігіпка, це публікація пам'яті Ілька".

На питання, що робитиме Понамарчук, якщо Тігіпко вирішить подати до суду, він відповів: "Хай позивається, але сказане мною є абсолютною правдою".

У понеділок, 2 серпня "Українська правда" звернулася по коментар до самого Тігіпка, але протягом цих днів жодної реакції не отримала.

Як відомо, на виборах 2004 року соціологія була одним з фактором недовіри до дій тієї влади.

Так, Національний екзит-пол за підсумками першого туру, проведений методом анонімного опитування, показав перемогу Ющенка над Януковичем 44,4% проти 38,0%.

Після цього Центрвиборчком понад тиждень не міг "дорахувати" бюлетені, але в підсумку також змушений був оголосити перемогу Ющенка з різницею в 0,6%.

Власне, як зараз випливає зі слів Понамарчука, після цих подій Тігіпко і звернувся до нього з пропозицією за мільйон доларів підкупити Національний екзит-пол.

Але і в другому турі опитування, організоване Ільком Кучерівим, показало перевагу Ющенка над Януковичем 53,7% проти 43,3%. Ці дані відрізнялися від офіційних показників Центрвиборчкому під керівництвом Сергія Ківалова, який віддав перевагу Януковичу з різницею 2,9%.

Після цього почалася Помаранчева революція, а Верховний суд визнав недійсним голосування в другому турі в зв'язку з неможливістю встановити його результат через чисельні фальсифікації.

Сьогодні ж виходить, що демократична історія 2004 року відбулася серед іншого і завдяки тому, що Ілько Кучерів не спокусився на мільйон доларів від Сергія Тігіпка.