Досвід Польщі має стати показовим, як треба відстоювати відновлення історичної пам’яті, як можна досягати успіху зі своїми сусідами, як домогтися серйозних поступок у питаннях минулого, тим паче, коли це стосується засудження злочинів тоталітарного режиму. У цьому повинні бути зацікавлені як українці, так і росіяни, – сказав у коментарі газеті «День» історик Володимир В’ятрович.
На думку Володимира В’ятровича, публічне засудження російською владою злочину сталінського тоталітарного режиму в Катині – це позитивний сигнал. І слід віддати належне польським історикам, політикам, взагалі польській громадськості, які дуже послідовно відстоювали концепцію Катинської трагедії, вимагали її розслідування і визнання.
«Для мене як для українця, історика, найбільш знаковим буде визнання Росією Голодомору. Чому Польщі вдалося домогтися поступок з боку Росії, а нам ще ні?
Це – один з центральних пунктів. Польща від 1990 року організувала інформаційний і політичний тиск, практично в усіх російсько-польських переговорах це питання піднімалося. У самій Польщі теж була організована інформаційна кампанія. Питання ж Голодомору на інформаційному і політичному рівні постало в Україні лише кілька років тому. Чи готове російське керівництво до відвертої розмови і засудження інших злочинів сталінського режиму, зокрема і найбільшого – Голодомору 1932–1933 рр.? Наразі важко спрогнозувати – це тактичний хід чи Росія й надалі буде визнавати злочини тоталітарного режиму», – каже Володимир В’ятрович.