Українська гельсінська група з прав людини (УГ ГПЧ) написала Президенту України Віктору Януковичу відкритого листа, в якому вимагає внести зміни до закону Про захист персональних даних, який, на думку правоохоронців, обмежує свободу слова, пише Телекритика.
В УГГ вважають, що цим законом Президент оформив наступ на свободу інформації законодавчо.
"24 червня президент України підписав Закон України Про захист персональних даних. Закон до цього був підданий критиці правозахисниками, журналістами і бізнесом. УГГ, Незалежна асоціація мовників (НАМ) та Асоціація українських банків просили накласти вето на закон".
Цей закон ... є суттєвим кроком для побудови тоталітаризму
"Цей закон є небезпечним для свободи слова і свободи доступу до інформації, а також не забезпечує захист персональних даних у відповідності з європейськими стандартами, - пояснюють автори заяви. - Тому, на наше переконання, закон оформлює системний наступ на ці цінності в українському суспільстві та є суттєвим кроком для побудови тоталітаризму".
"Персональними даними, відповідно до закону, є будь-які дані про особу, які дозволяють її ідентифікувати. Тобто, це навіть прізвище, ім'я, по батькові з номером мобільного телефону. Відповідно, збір, обробка або розповсюдження цих даних можливе лише за згодою особи або у випадках, встановлених законом. Винятками з цього правила є лише особи, які прирівнюються до державних службовців першої категорії: народні депутати, голови державних комітетів, які не є членами уряду України, голови інших центральних органів державної виконавчої влади при Кабінеті Міністрів України, постійний представник Президента України в Республіці Крим, представники Президента України в областях, містах Києві та Севастополі, перші заступники міністрів, перші заступники голів державних комітетів, що входять до складу уряду, керівники Адміністрації Президента України, секретаріату Верховної Ради України і інші прирівняні до них посади", - констатується в документі.
"Відповідно до європейських стандартів, персональні дані поділяються на дані загального характеру (прізвище, ім'я, по батькові, дата і місце народження, громадянство, місце проживання) та вразливі персональні дані (дані про стан здоров'я - історія хвороби, діагнози тощо; етнічна приналежність; ставлення до релігії; ідентифікаційні коди чи номери; персональні символи; підпис; відбитки пальців, записи голосу, фотографії; дані про розмір зарплатні або інші законні доходи, про вклади і рахунки в банках, нерухомість, податковий статус, кредитна історія; дані про судимість та інші форми притягнення особи до кримінальної, адміністративної або дисциплінарної відповідальності; результати іспитів, професійного та іншого тестування тощо)", - йдеться в заяві. При цьому саме інформацію, яка підпадає під другу категорію, заборонено збирати, зберігати, використовувати і поширювати без згоди людини, про яку збирають інформацію.
Закон про захист персональних даних не поширюється на діяльність журналіста по створенню та обробці баз персональних даних. При цьому він діє в разі поширення персональних даних, яких немає ні в одній базі даних або перебувають у державній базі даних.
"На практиці це означає, що від дня набуття чинності цього закону у ЗМІ буде заборонено поширювати персональні дані про особу без її згоди, якщо вона не належить до державних службовців першої категорії", - йдеться у зверненні.
"Більше того, за такі дії вже встановлено кримінальну відповідальність за втручання у приватне життя людини (стаття 182 Кримінального кодексу), оскільки поширення такої інформації вже можна трактувати як незаконне", - попереджають правозахисники.
У заяві також стверджується, що закон не забезпечує належного захисту персональних даних у відповідності до європейських стандартів.
"Зокрема, не встановлюється ефективний належний нагляд за дотриманням цього закону, - йдеться в документі. - Закон визначає, що це здійснюватиме орган виконавчої влади, який за своєю суттю не може давати обов'язкові вказівки президенту, парламенту, суддям чи правоохоронним органам. Отже , контроль за дотримання закону про захист персональних даних в органах влади буде практично відсутнім".
Правозахисники також відзначають негативну роль закону для бізнесу. "З'являється новий контролюючий орган, який має право надавати обов'язкові до виконання вказівки всіма суб'єктами, а з іншого боку, правоохоронні органи отримують чергову підставу для порушення кримінальних справ. Оскільки навіть набір візиток, що знаходиться у вашому офісі, за відсутності письмової згоди особи на зберігання персональних даних буде порушенням цього закону".
На закінчення, Українська Гельсінська група вимагає негайно розробити зміни до цього закону і прийняти їх до 1 січня 2011, коли закон набуде чинності.
статті про українську політику і не тільки
28.06.10
Мер Лубен закликає містян мітингувати проти свавілля міліції
Мер міста Лубни Полтавської області Василь Коряк закликав містян вийти на Володимирську площу міста і виступити проти незаконних дій міліції.
Відповідний заклик мера поширили місцеві ЗМІ. До такого кроку мера підштовхнув випадок, який нещодавно стався в Лубнах.
"Безпідставно міліцією було затримано жителя Лубен, якого міліція катувала до двох годин ночі. Крики юнаки про допомогу було чутно всім біля будівлі міліції", - повідомив Василь Коряк.
"Коли юнакові викликали швидку допомогу, то черговий міліціонер лікарів до затриманого не допустив. О 4 ранку міліціонери самостійно викликали швидку допомогу й повідомили, що до них у відділок підкинули важко побитого хлопця", - додав чиновник.
Нагадаємо, що в червні цього року акції протесту проти міліцейського свавілля відбулися в 12 містах України.
Відповідний заклик мера поширили місцеві ЗМІ. До такого кроку мера підштовхнув випадок, який нещодавно стався в Лубнах.
"Безпідставно міліцією було затримано жителя Лубен, якого міліція катувала до двох годин ночі. Крики юнаки про допомогу було чутно всім біля будівлі міліції", - повідомив Василь Коряк.
"Коли юнакові викликали швидку допомогу, то черговий міліціонер лікарів до затриманого не допустив. О 4 ранку міліціонери самостійно викликали швидку допомогу й повідомили, що до них у відділок підкинули важко побитого хлопця", - додав чиновник.
Нагадаємо, що в червні цього року акції протесту проти міліцейського свавілля відбулися в 12 містах України.
Німеччина з'ясовує з українською владою інцидент із затриманням Ланге
Міністерство закордонних справ Німеччини з'ясовує обставини інциденту з керівником українського офісу Фонду Конрада Аденауера Ніко Ланге в аеропорту Бориспіль.
"У Міністерстві закордонних справ Німеччини оперативно відреагували на повідомлення з Києва", - повідомив Deutsche Welle офіційний представник відомства Маркус Гатцельманн.
"Після отримання першої інформації ми негайно зв'язалися з українською владою, щоб з'ясувати ситуацію. Наскільки я розумію, панові Ланге вже дозволено в'їзд в Україну, але ми й далі перебуваємо в контакті з владою України", - сказав Гатцельманн.
Сам Ланге стверджує, що співробітники аеропорту Бориспіль, які затримали його по прильоту з Парижа в суботу близько 14 години дня, відпустили його лише після півночі в неділю.
При цьому, за словами Ланге, інцидент представниками української сторони офіційно був названий був названий "непорозумінням".
Раніше, депутат Верховної Ради Арсеній Яценюк направив в Службу безпеки України, Міністерство закордонних справ і Державну прикордонну службу запит, в якому попросив пояснити причини зволікання з дозволом на в'їзд в Україну керівнику представництва німецького Фонду Конрада Аденауера Ніко Ланге в аеропорту Бориспіль.
"У Міністерстві закордонних справ Німеччини оперативно відреагували на повідомлення з Києва", - повідомив Deutsche Welle офіційний представник відомства Маркус Гатцельманн.
"Після отримання першої інформації ми негайно зв'язалися з українською владою, щоб з'ясувати ситуацію. Наскільки я розумію, панові Ланге вже дозволено в'їзд в Україну, але ми й далі перебуваємо в контакті з владою України", - сказав Гатцельманн.
Сам Ланге стверджує, що співробітники аеропорту Бориспіль, які затримали його по прильоту з Парижа в суботу близько 14 години дня, відпустили його лише після півночі в неділю.
При цьому, за словами Ланге, інцидент представниками української сторони офіційно був названий був названий "непорозумінням".
Раніше, депутат Верховної Ради Арсеній Яценюк направив в Службу безпеки України, Міністерство закордонних справ і Державну прикордонну службу запит, в якому попросив пояснити причини зволікання з дозволом на в'їзд в Україну керівнику представництва німецького Фонду Конрада Аденауера Ніко Ланге в аеропорту Бориспіль.
Тарасюк: Україна перетворюється на поліцейську державу
Екс-міністр закордонних справ України, голова парламентського комітету з питань європейської інтеграції Борис ТАРАСЮК вважає, що сьогоднішня заборона Службою безпеки в’їзду в Україну представнику Фонду Конрада Аденауера Ніко ЛАНГЕ свідчить про репресивний, авторитарний характер правоохоронних органів та СБУ.
Як повідомили УНІАН у прес-службі депутата, на думку політика, «всі демократичні сили повинні жорстко виступити проти згортання демократії та перетворення України у поліцейську державу».
"В той час, коли знову відкриваються кордони держави перед такими російськіими шовіністами як ЛУЖКОВ, ЗАТУЛІН та інші, забороняється в’їзд представників міжнародних організацій, які є демократичними за своїм змістом і жодним чином не порушували українського законодавства. Це свідчить про згортання демократичних свобод в Україні і початок практики, яка іде навіть далі за практику часів КУЧМИ" - заявив Б.ТАРАСЮК
Фонд Конрада Аденауера є міжнародним демократичним фондом, який створений Християнсько-демократичним союзом - правлячою політичною партією Німеччини на чолі з Канцлером Ангелою МЕРКЕЛЬ.
Як повідомили УНІАН у прес-службі депутата, на думку політика, «всі демократичні сили повинні жорстко виступити проти згортання демократії та перетворення України у поліцейську державу».
"В той час, коли знову відкриваються кордони держави перед такими російськіими шовіністами як ЛУЖКОВ, ЗАТУЛІН та інші, забороняється в’їзд представників міжнародних організацій, які є демократичними за своїм змістом і жодним чином не порушували українського законодавства. Це свідчить про згортання демократичних свобод в Україні і початок практики, яка іде навіть далі за практику часів КУЧМИ" - заявив Б.ТАРАСЮК
Фонд Конрада Аденауера є міжнародним демократичним фондом, який створений Християнсько-демократичним союзом - правлячою політичною партією Німеччини на чолі з Канцлером Ангелою МЕРКЕЛЬ.
Голову німецького фонду 9 годин тримають у Борисполі без пояснень
Керівник українського представництва німецького Фонду Конрада Аденауера Ніко ЛАНГЕ, який з 14:00 суботи, прилетівши з Парижа, перебуває в аеропорту "Бориспіль", сподівається на те, що проблема з його пропуском на територію України вирішиться найближчим часом.
Про це він повідомив по телефону кореспондентові УНІАН о 21:50.
За його словами, наразі співробітники посольства Німеччини намагаються вирішити проблему з українськими компетентними органами.
"Сподіваюся, що найближчим часом проблему вдасться вирішити", - сказав Н.ЛАНГЕ. При цьому він повідомив, що продовжує залишатися в аеропорту. Побутових проблем у нього немає, проте й досі йому ніхто не пояснив, з якої причини його не впускають на територію України.
Фонд Конрада Аденауера є міжнародним демократичним фондом, який створений Християнсько-демократичним союзом - правлячою політичною партією Німеччини на чолі з Канцлером Ангелой МЕРКЕЛЬ.
27 травня в своїй аналітичній статті «Перші 100 днів після зміни влади в Україні: авторитарні тенденції та зближення з Росією», розміщеній на офіційному сайті представництва в Україні Фонду, Н.ЛАНҐЕ критично оцінив дії команди нового президента Віктора ЯНУКОВИЧА та зміни в Україні, які відбулися після його приходу до влади.
Про це він повідомив по телефону кореспондентові УНІАН о 21:50.
За його словами, наразі співробітники посольства Німеччини намагаються вирішити проблему з українськими компетентними органами.
"Сподіваюся, що найближчим часом проблему вдасться вирішити", - сказав Н.ЛАНГЕ. При цьому він повідомив, що продовжує залишатися в аеропорту. Побутових проблем у нього немає, проте й досі йому ніхто не пояснив, з якої причини його не впускають на територію України.
Фонд Конрада Аденауера є міжнародним демократичним фондом, який створений Християнсько-демократичним союзом - правлячою політичною партією Німеччини на чолі з Канцлером Ангелой МЕРКЕЛЬ.
27 травня в своїй аналітичній статті «Перші 100 днів після зміни влади в Україні: авторитарні тенденції та зближення з Росією», розміщеній на офіційному сайті представництва в Україні Фонду, Н.ЛАНҐЕ критично оцінив дії команди нового президента Віктора ЯНУКОВИЧА та зміни в Україні, які відбулися після його приходу до влади.
25.06.10
Кожен п'ятий житель Росії хоче, щоб Україна платила за газ більше, ніж Західна Європа
Опитування, проведене Левада-центром, показав, що 19% жителів Росії виступають за те, щоб продавати Україні газ дорожче, ніж споживачам у Західній Європі.
Як повідомляє Reuters, 12% росіян підтримують аналогічну політику щодо Білорусі. При цьому продавати газ за невиправдано високими цінами Естонії, Латвії та Литві запропонували 36% опитаних.
У той же час, опитування показало, що більше половини жителів РФ вважають, що ціни на російський газ для Мінська і Києва, а також для прибалтійських держав мають відповідати цінами, які платить Західна Європа.
При цьому справедливість пільгових цін для Білорусі визнали 22% російських респондентів, а для України - 18%.
Відзначимо, що опитування проводилося в кінці травня, ще до того, як виник газовий конфлікт між Мінськом і Москвою. У ньому взяли участь 1600 росіян з 130 населених пунктів 46 регіонів РФ. Статистична похибка дослідження не перевищує 3,4%.
Раніше Всеросійський центр вивчення громадської думки з'ясував, що 62% росіян вважають, що для їхньої країни важливіше продовжити термін перебування Чорноморського флоту в Севастополі, ніж зберегти ринкові умови постачання газу до України.
Як повідомляє Reuters, 12% росіян підтримують аналогічну політику щодо Білорусі. При цьому продавати газ за невиправдано високими цінами Естонії, Латвії та Литві запропонували 36% опитаних.
У той же час, опитування показало, що більше половини жителів РФ вважають, що ціни на російський газ для Мінська і Києва, а також для прибалтійських держав мають відповідати цінами, які платить Західна Європа.
При цьому справедливість пільгових цін для Білорусі визнали 22% російських респондентів, а для України - 18%.
Відзначимо, що опитування проводилося в кінці травня, ще до того, як виник газовий конфлікт між Мінськом і Москвою. У ньому взяли участь 1600 росіян з 130 населених пунктів 46 регіонів РФ. Статистична похибка дослідження не перевищує 3,4%.
Раніше Всеросійський центр вивчення громадської думки з'ясував, що 62% росіян вважають, що для їхньої країни важливіше продовжити термін перебування Чорноморського флоту в Севастополі, ніж зберегти ринкові умови постачання газу до України.
Російська влада винесла попередження онлайн-виданню у зв'язку з висловлюваннями в коментарях
23 червня, Роскомнадзор виніс письмове попередження електронному періодичному виданню Агентство политических новостей (АПН), яке, на думку влади, допустило екстремістські висловлювання в коментарях користувачів до новин.
"Роскомнадзором було встановлено і задокументовано, що на сторінках даного видання у коментарях до матеріалу Останкінський суд закрив газету До бар'єру! допущено висловлювання, які мають агресивний характер, містять в собі загрозу і спонукають до насильства, містять ознаки підбурювання до здійснення терористичної діяльності та скоєння злочинів", - заявили в прес-службі відомства.
Роскомнадзор відзначив, що при винесенні попередження діяв у суворій відповідності до постанови Верховного суду РФ Про практику застосування судами закону Про ЗМІ, який був прийнятий 16 червня.
"Так, вдень 21 червня на адресу електронної пошти головного редактора цього видання, зазначеного на сайті, було направлено вимогу негайно видалити коментарі з ознаками порушення закону або, керуючись ст. 42 закону Про ЗМІ, відредагувати їх. Через добу було встановлено, що дані коментарі не вилучена і не відредаговані", - пояснили в Роскомнадзорі підстави для винесення попередження.
Після цього засновнику та редакції АПН було винесено письмове попередження про неприпустимість порушення чинного законодавства.
Відзначимо, що в 2008 році Роскомнадзор виніс 28 попереджень ЗМІ через поширення матеріалів з ознаками екстремізму, а в 2009 році - 27 попереджень. Деякі видання потім за рішенням суду були закриті.
Тим часом, у березні цього року Роскомнадзор виніс російському журналу Власть попередження про неприпустимість порушення закону Про ЗМІ, який забороняє журналістам розголошувати державну таємницю.
"Роскомнадзором було встановлено і задокументовано, що на сторінках даного видання у коментарях до матеріалу Останкінський суд закрив газету До бар'єру! допущено висловлювання, які мають агресивний характер, містять в собі загрозу і спонукають до насильства, містять ознаки підбурювання до здійснення терористичної діяльності та скоєння злочинів", - заявили в прес-службі відомства.
Роскомнадзор відзначив, що при винесенні попередження діяв у суворій відповідності до постанови Верховного суду РФ Про практику застосування судами закону Про ЗМІ, який був прийнятий 16 червня.
"Так, вдень 21 червня на адресу електронної пошти головного редактора цього видання, зазначеного на сайті, було направлено вимогу негайно видалити коментарі з ознаками порушення закону або, керуючись ст. 42 закону Про ЗМІ, відредагувати їх. Через добу було встановлено, що дані коментарі не вилучена і не відредаговані", - пояснили в Роскомнадзорі підстави для винесення попередження.
Після цього засновнику та редакції АПН було винесено письмове попередження про неприпустимість порушення чинного законодавства.
Відзначимо, що в 2008 році Роскомнадзор виніс 28 попереджень ЗМІ через поширення матеріалів з ознаками екстремізму, а в 2009 році - 27 попереджень. Деякі видання потім за рішенням суду були закриті.
Тим часом, у березні цього року Роскомнадзор виніс російському журналу Власть попередження про неприпустимість порушення закону Про ЗМІ, який забороняє журналістам розголошувати державну таємницю.
У Львові в День Перемоги вивішуватимуть траурні прапори
На День перемоги, 9 травня, у Львові державний прапор будуть вивішувати з траурною стрічкою.
Такий пункт міститься в рішенні Львівської міськради Про використання державного прапора в місті Львові, прийнятому в четвер на сесії.
Пункт про траурну стрічку на державному прапорі 9 травня запропонував внести до проекту рішення лідер фракції ВО Свобода у Львівській міськраді Василь Павлюк "на згадку про всіх загиблих у Другій світовій війні".
Крім того, депутати Львівської міськради вирішили, що державні прапори з траурними стрічками будуть вивішуватися у Львові на День пам'яті жертв політичних репресій, День пам'яті жертв голодоморів і День пам'яті жертв Скнилівської трагедії.
Згідно з рішенням, також державний прапор України у Львові будуть вивішувати на День Львова, День Конституції, День закінчення Другої світової війни в Європі, День Незалежності та День Злуки.
У той же час у рішенні зазначено, що постійно державний прапор буде вивішений на вежі Львівської міськради, на оглядовому майданчику на Високому Замку і на будівлях шести районних адміністрацій Львова.
Як повідомлялося, раніше Львівська облрада прийняла рішення не використовувати термін "Велика Вітчизняна війна" як не відповідний українській історичній реалії.
Такий пункт міститься в рішенні Львівської міськради Про використання державного прапора в місті Львові, прийнятому в четвер на сесії.
Пункт про траурну стрічку на державному прапорі 9 травня запропонував внести до проекту рішення лідер фракції ВО Свобода у Львівській міськраді Василь Павлюк "на згадку про всіх загиблих у Другій світовій війні".
Крім того, депутати Львівської міськради вирішили, що державні прапори з траурними стрічками будуть вивішуватися у Львові на День пам'яті жертв політичних репресій, День пам'яті жертв голодоморів і День пам'яті жертв Скнилівської трагедії.
Згідно з рішенням, також державний прапор України у Львові будуть вивішувати на День Львова, День Конституції, День закінчення Другої світової війни в Європі, День Незалежності та День Злуки.
У той же час у рішенні зазначено, що постійно державний прапор буде вивішений на вежі Львівської міськради, на оглядовому майданчику на Високому Замку і на будівлях шести районних адміністрацій Львова.
Як повідомлялося, раніше Львівська облрада прийняла рішення не використовувати термін "Велика Вітчизняна війна" як не відповідний українській історичній реалії.
Підписатися на:
Дописи (Atom)