Українська гельсінська група з прав людини (УГ ГПЧ) написала Президенту України Віктору Януковичу відкритого листа, в якому вимагає внести зміни до закону Про захист персональних даних, який, на думку правоохоронців, обмежує свободу слова, пише Телекритика.
В УГГ вважають, що цим законом Президент оформив наступ на свободу інформації законодавчо.
"24 червня президент України підписав Закон України Про захист персональних даних. Закон до цього був підданий критиці правозахисниками, журналістами і бізнесом. УГГ, Незалежна асоціація мовників (НАМ) та Асоціація українських банків просили накласти вето на закон".
Цей закон ... є суттєвим кроком для побудови тоталітаризму
"Цей закон є небезпечним для свободи слова і свободи доступу до інформації, а також не забезпечує захист персональних даних у відповідності з європейськими стандартами, - пояснюють автори заяви. - Тому, на наше переконання, закон оформлює системний наступ на ці цінності в українському суспільстві та є суттєвим кроком для побудови тоталітаризму".
"Персональними даними, відповідно до закону, є будь-які дані про особу, які дозволяють її ідентифікувати. Тобто, це навіть прізвище, ім'я, по батькові з номером мобільного телефону. Відповідно, збір, обробка або розповсюдження цих даних можливе лише за згодою особи або у випадках, встановлених законом. Винятками з цього правила є лише особи, які прирівнюються до державних службовців першої категорії: народні депутати, голови державних комітетів, які не є членами уряду України, голови інших центральних органів державної виконавчої влади при Кабінеті Міністрів України, постійний представник Президента України в Республіці Крим, представники Президента України в областях, містах Києві та Севастополі, перші заступники міністрів, перші заступники голів державних комітетів, що входять до складу уряду, керівники Адміністрації Президента України, секретаріату Верховної Ради України і інші прирівняні до них посади", - констатується в документі.
"Відповідно до європейських стандартів, персональні дані поділяються на дані загального характеру (прізвище, ім'я, по батькові, дата і місце народження, громадянство, місце проживання) та вразливі персональні дані (дані про стан здоров'я - історія хвороби, діагнози тощо; етнічна приналежність; ставлення до релігії; ідентифікаційні коди чи номери; персональні символи; підпис; відбитки пальців, записи голосу, фотографії; дані про розмір зарплатні або інші законні доходи, про вклади і рахунки в банках, нерухомість, податковий статус, кредитна історія; дані про судимість та інші форми притягнення особи до кримінальної, адміністративної або дисциплінарної відповідальності; результати іспитів, професійного та іншого тестування тощо)", - йдеться в заяві. При цьому саме інформацію, яка підпадає під другу категорію, заборонено збирати, зберігати, використовувати і поширювати без згоди людини, про яку збирають інформацію.
Закон про захист персональних даних не поширюється на діяльність журналіста по створенню та обробці баз персональних даних. При цьому він діє в разі поширення персональних даних, яких немає ні в одній базі даних або перебувають у державній базі даних.
"На практиці це означає, що від дня набуття чинності цього закону у ЗМІ буде заборонено поширювати персональні дані про особу без її згоди, якщо вона не належить до державних службовців першої категорії", - йдеться у зверненні.
"Більше того, за такі дії вже встановлено кримінальну відповідальність за втручання у приватне життя людини (стаття 182 Кримінального кодексу), оскільки поширення такої інформації вже можна трактувати як незаконне", - попереджають правозахисники.
У заяві також стверджується, що закон не забезпечує належного захисту персональних даних у відповідності до європейських стандартів.
"Зокрема, не встановлюється ефективний належний нагляд за дотриманням цього закону, - йдеться в документі. - Закон визначає, що це здійснюватиме орган виконавчої влади, який за своєю суттю не може давати обов'язкові вказівки президенту, парламенту, суддям чи правоохоронним органам. Отже , контроль за дотримання закону про захист персональних даних в органах влади буде практично відсутнім".
Правозахисники також відзначають негативну роль закону для бізнесу. "З'являється новий контролюючий орган, який має право надавати обов'язкові до виконання вказівки всіма суб'єктами, а з іншого боку, правоохоронні органи отримують чергову підставу для порушення кримінальних справ. Оскільки навіть набір візиток, що знаходиться у вашому офісі, за відсутності письмової згоди особи на зберігання персональних даних буде порушенням цього закону".
На закінчення, Українська Гельсінська група вимагає негайно розробити зміни до цього закону і прийняти їх до 1 січня 2011, коли закон набуде чинності.
статті про українську політику і не тільки
