Членами добровільної податкової дружини можуть виявитися конкуренти-недоброзичливці, покинуті коханки, звільнені працівники... Чи дотримуватимуться нового закону його творці та ініціатори?..
Законопроект 6337 підписано Литвином і направлено на підпис президентові України. Документ більш відомий громадськості тим, що передбачає підвищення акцизів на бензин, тютюн, цигарки. Вочевидь, зазнала також поразки піар-кампанія виробників мінеральних вод, спрямована на відвернення перегляду плати за видобуток підземних і поверхневих вод – усемеро.
(Здогадуючись про надприбутки експлуататорів джерел, особливим жалем до них ми не перейматимемося – до того моменту, поки не побачимо нові роздрібні ціни на бутильовану питну та мінеральну воду, адже виробники мерщій перенесуть фіскальну спрагу уряду на тих, хто цю воду питиме).
Сумнівів у тому, що Янукович підпише цей законопроект, немає жодних. Серед інших, окрім акцизних та мінеральних новацій, – різке закручування гайок у адмініструванні ПДВ та обмеження прав платника податку переносити збитки на наступні податкові періоди для зменшення бази оподаткування корпоративним податком.
Що за фасадом 6337?
Однак – усе це лише фасад 6337. Найцікавіше відкривається далі, коли стає зрозумілим, що кількома статтями закону зматеріалізувалися кілька найзаповітніших мрій податкової адміністрації, які вона плекала роками та все не могла заручитися пітримкою під куполом. І ось вони стають реальністю.
На перший погляд, усі ці зміни (шляхом доповнення законів «Про державну податкову службу та ще уересерівського Кодексу Законів про працю) стосуються виключно (а) адміністрування податку на доходи фізичних осіб, (б) забезпечення сплати нарахування до Пенсійного та інших соціальних фондів та (с) нарахування заробітної плати на рівні не менше від мінімальної. Однак, крім (поки що лише потенційного) наповнення бюджету та Пенсійного фонду, імплементація цього закону може мати й інші наслідки.
Український whistleblower
На Заході whistleblower (дослівно: той, що дме у свисток) – особа, яка, ризикуючи кар’єрою, а часто й життям – наважується повідомити владі про зловживання в організації, у якій вона працює. 6337-й заохочує появу генерації нових українських свистодувів, котрі повідомлятимуть податковій міліції про факти «ухилення платника податку або найманої особи від оподаткування при нарахуванні (виплаті, отримані) заробітної плати» – і далі йде перелік низки підозр, що гарантуватимуть візит податкової міліції. Психологічний портрет потенційного “свистуна податкової” може виявитися багатоаспектним, однак навряд чи це буде ідеаліст, який переживатиме за недонадходження до бюджету чи за персоніфікацію внесків до Пенсійного фонду. Членами добровільної народної податкової дружини можуть виявитися конкуренти-недоброзичливці; покинуті коханки; ображені звільненням та інші персонажі. Після надходження «сигналу» перед податковою розчиняються широкі можливості – 6337-й подбав, аби вони розчахнулися навстіж.
Перше. Знято мораторій на проведення позачергових перевірок. Тепер варто подути у свисток – і позачергова перевірка гарантована. Більше того – платника податків про це вже можна й не повідомляти.
Друге. Підставою для неочікуваних гостей є не лише ухиляння від оподаткування заробітної плати, а й підозра в неоподаткуванні додаткових благ, що їх отримує особа від підприємства. Скажімо, якщо ваша компанія взяла на себе оплату орендованої вами квартири й не утримала з цієї суми податок, то вашому на вашого директора доброзичливець уже може свистати куди слід...
Третє. Якщо податкова й раніше вилучала документи для перевірки, то відтепер її наділено й правом безперешкодного доступу в приміщення з метою перевірки, як там працюється особі, з доходу якої не утримано прибуткових податок.
Четверте. Підставою для позачергового візиту податкової є підозри в отриманні пасивних доходів. Ось у мого сусіда винайняли квартиру люди, котрі гучно поводяться в нічний час, а сусід не реагує на мої зауваження. Не підкажете часом телефони Подільської у м. Києві податкової інспекції?
П’яте. Неукладення трудових договорів з найманою особою також є підставою перевірки вас на предмет дотримання податкового законодавства, тож варто вже зараз подбати про реєстрацію виробничо-правових відносин з бригадою, яка саме в цей момент клеїть вам шпалери.
І шосте – не пункт, а мед на змозолені долоні керівників місцевих податкових органів. Їм як дароване право порушувати за своїм підписом процедуру надзвичайної перевірки, так – і після довгих і тривалих роздумів – її (при)зупиняти.
Текст закону якщо не віддає тупотом податкового спецназу за дверима головного бухгалтера, то принаймні навіює кілька думок.
Насамперед цей закон дає можливість податковій миттєво і за першим покликом «фас» напосісти на будь-яку структуру й піддати її безперешкодній перевірці. Справа за малим – «отриманням органом податкової міліції інформації» (новий пункт 19 статті 10 Закону про державну податкову службу). Як убезпечитися від вибірковості виконання цього закону? Де гарантії, що він не скеровуватиметься виключно на не підлеглі владі підприємства та персони?
Крім того, ці права податкової і досі були частинами роззосереджені по законодавству, але сьогодні їх зібрали в броньований кулак нової статті закону, аби продемонструвати його цільовій аудиторії. Не секрет, що під дію цієї статті – новонароджений пункт 1-1 статті 11 Закону про державну податкову службу, яким визначаються підстави для позаплановою перевірки, – потрапляє більшість українських платників податків. Були би лише в податкової час, бажання і відповідний сигнал.
І нарешті – чи виконуватимуть цей закон самі його автори та ініціатори? Чи укладуть вони індивідуальні трудові договори з робсилою, що споруджує їм маєтки й доглядає за ними? Чи сплачують вони податки з безкоштовних путівок, безкоштовного перебування у Феофанії та квартир за кошт держави? Чи платять державі 15 відсотків з оплати, що отримують від здавання своїх численних квартир в оренду?
Тож немає повчальнішого чтива на найближчий час керівникам підприємств, аніж 6337. На відміну від реформ, що мають бути урочисто проголошені цими днями й нібито будуть запроваджені з 2011 року або не запроваджені взагалі, 6337-й почне діяти негайно.
Станіслав Голубенко
статті про українську політику і не тільки
01.06.10
Чому українська влада бореться з українською культурою та освітою?
Українська влада постійно проти чогось бореться: Центральна Рада намагалася позбутися більшовиків, Скоропадський – Центральної Ради, комуністи боролися проти власне народу, Кучма – проти Верховної Ради, Тимошенко – узагалі проти всіх, одна-однісінька... А сучасна влада, підтримуючи традицію, бореться зі здоровим глуздом, а також – українською мовою, культурою, освітою.
Наступ, що почався на гуманітарну сферу з приходом нового Кабміну, уже просто дивує своїм цинізмом і лякає силою натиску. Першими жертвами панів-українофобів Семиноженка і Табачника, що нині заправляють гуманітарною сферою на свій власний проросійський розсуд, стали і так напівживі освіта й кіно. І це, видається, тільки початок.
Утім, що можна сказати про людей, яких охоплює жах, коли вони чують у кіно український дубляж, визнаний експертами та й самими глядачами більш якісним, ніж російський, або які ініціюють написання шкільних підручників у Росії, що взагалі є нонсенсом?
Їм можна хіба що поспівчувати: політики, що провадять таку непопулярну нині антинаціональну політику, що фактично розколює країну, ризикують дуже швидко розпрощатися зі своїми владними кріслами. Виходить так, що населення південно-східних областей переважно підтримує саме владні позиції. Але у свідомості молоді (та й жителів узагалі) західних і центральних областей українське зараз у моді.
Нині практично ніхто не вважає, що спілкуватися рідною мовою – ганебно чи принизливо, що є вже само собою позитивом. Більш того, значна частина суспільства, навпаки, активно й охоче українізується в усіх сферах життя: від власне спілкування до сприйняття світу. І це правильно.
Ніхто, звісно, не має нічого проти російської чи будь-якої іншої мови та культури, але все-таки в Україні більш престижним має бути українське. Бо інакше що ми за нація така? Тим, хто звик рівнятися на Європу, варто подивитися на Францію: французи роблять усе, щоб уберегти власні надбання від впливу інших культур. І якщо такого курсу дотримується одна з найрозвиненіших європейських держав, то чом би Україні в неї не повчитися?
Владним верхам пора б уже отямитися. У гуманітарній сфері країни справді є з чим боротися: хоча б із катастрофічно низьким рівнем культури та моралі дітей шкільного віку. Варто нарешті скласти цікаві шкільні програми, котрі справді виховуватимуть патріотизм, здоровий світогляд та адекватне світосприйняття в школярів. Бо нині вона складена так бездарно, що після десяти (тепер уже дванадцяти!) років навчання в більшості учнів складається лише одне враження про свою країну: Україна – велике багатостраждальне село. Не завадило б приділити увагу й позашкільній освіті, яка ще існує переважно зусиллями нечисленних палаців дітей та юнацтва і комерційних гуртків.
Наостанок хочу сказати, що якщо пан прем’єр-міністр Азаров не бажає, аби його уряд, який і так уже прославився двома доволі сумнівними європейськими рекордами (наш уряд – єдиний у Європі, де немає жодної жінки, а кількість владних портфелів сягає двадцяти семи), не продовжував втрачати популярність у очах спільноти в гуманітарній сфері, то йому найближчим часом варто подумати про кандидатів на заміну віце-прем’єра з гуманітарних питань і міністра освіти.
Панові Табачнику наполегливо рекомендується не пхати свого довгого проросійського носа у справи освіти, від яких він безмежно далекий, та перестати знущатися над цьогорічними випускниками. Хай би ліпше зайнявся тим, на чому розуміється. Тоді, можливо, йому вдасться зберегти ще хоч рештки поваги до своєї персони.
Ну а панові Семиноженку варто б замислитися: поки він робить свої демагогічні заяви про якість українського дубляжу, українське кіно та книга взагалі зникають як явище.
Руслана Ільченко, випускниця середньої школи
Наступ, що почався на гуманітарну сферу з приходом нового Кабміну, уже просто дивує своїм цинізмом і лякає силою натиску. Першими жертвами панів-українофобів Семиноженка і Табачника, що нині заправляють гуманітарною сферою на свій власний проросійський розсуд, стали і так напівживі освіта й кіно. І це, видається, тільки початок.
Утім, що можна сказати про людей, яких охоплює жах, коли вони чують у кіно український дубляж, визнаний експертами та й самими глядачами більш якісним, ніж російський, або які ініціюють написання шкільних підручників у Росії, що взагалі є нонсенсом?
Їм можна хіба що поспівчувати: політики, що провадять таку непопулярну нині антинаціональну політику, що фактично розколює країну, ризикують дуже швидко розпрощатися зі своїми владними кріслами. Виходить так, що населення південно-східних областей переважно підтримує саме владні позиції. Але у свідомості молоді (та й жителів узагалі) західних і центральних областей українське зараз у моді.
Нині практично ніхто не вважає, що спілкуватися рідною мовою – ганебно чи принизливо, що є вже само собою позитивом. Більш того, значна частина суспільства, навпаки, активно й охоче українізується в усіх сферах життя: від власне спілкування до сприйняття світу. І це правильно.
Ніхто, звісно, не має нічого проти російської чи будь-якої іншої мови та культури, але все-таки в Україні більш престижним має бути українське. Бо інакше що ми за нація така? Тим, хто звик рівнятися на Європу, варто подивитися на Францію: французи роблять усе, щоб уберегти власні надбання від впливу інших культур. І якщо такого курсу дотримується одна з найрозвиненіших європейських держав, то чом би Україні в неї не повчитися?
Владним верхам пора б уже отямитися. У гуманітарній сфері країни справді є з чим боротися: хоча б із катастрофічно низьким рівнем культури та моралі дітей шкільного віку. Варто нарешті скласти цікаві шкільні програми, котрі справді виховуватимуть патріотизм, здоровий світогляд та адекватне світосприйняття в школярів. Бо нині вона складена так бездарно, що після десяти (тепер уже дванадцяти!) років навчання в більшості учнів складається лише одне враження про свою країну: Україна – велике багатостраждальне село. Не завадило б приділити увагу й позашкільній освіті, яка ще існує переважно зусиллями нечисленних палаців дітей та юнацтва і комерційних гуртків.
Наостанок хочу сказати, що якщо пан прем’єр-міністр Азаров не бажає, аби його уряд, який і так уже прославився двома доволі сумнівними європейськими рекордами (наш уряд – єдиний у Європі, де немає жодної жінки, а кількість владних портфелів сягає двадцяти семи), не продовжував втрачати популярність у очах спільноти в гуманітарній сфері, то йому найближчим часом варто подумати про кандидатів на заміну віце-прем’єра з гуманітарних питань і міністра освіти.
Панові Табачнику наполегливо рекомендується не пхати свого довгого проросійського носа у справи освіти, від яких він безмежно далекий, та перестати знущатися над цьогорічними випускниками. Хай би ліпше зайнявся тим, на чому розуміється. Тоді, можливо, йому вдасться зберегти ще хоч рештки поваги до своєї персони.
Ну а панові Семиноженку варто б замислитися: поки він робить свої демагогічні заяви про якість українського дубляжу, українське кіно та книга взагалі зникають як явище.
Руслана Ільченко, випускниця середньої школи
Пане Хорошковський, Ви ж не наївна людина
Не треба нам, шановний голово СБУ, впарювати ідею – та ще так войовничо і безапеляційно, – що «ніхто й нічого не завадить СБУ виконувати свою роботу». Завадять, і ще як!..
На фотографіях нинішній голова СБУ Валерій Хорошковський цілком може конкурувати з голлівудськими зірками. І зовсім не завдяки своєму абсолютно блискучому зовнішньому вигляду. Його усмішка, щира і обеззброююча, ніяк не асоціюється із зовнішністю міфологічного джентльмена «плаща і кинджала».
Але прочитавши програмне інтерв`ю голови СБУ в газеті "Комерсант-Україна", я засумнівався в чистоті розуму й серця чиновника, керівника секретної служби України. Навряд чи Валерій Іванович, навчений довгим досвідом державницької діяльності й успішним бізнесом, міг би бути таким наївним, розповідаючи нам про те, як правильно поводяться його колеги під час «профілактичної роботи» щодо захисту національної безпеки України.
До речі, хто не знає – пан Хорошковський – до того ж доктор економічних наук, за дипломом людина системного теоретичного мислення й освіти. Це вам не головний російський розвідник. Для порівняння, голова ФСБ РФ Олександр Бортников, по-перше, не може так успішно, як голова СБУ, заробляти мільйони, по-друге, він не професор економічних наук, але головне (принаймні, наскільки я знаю), ніколи не дає оцінки своїм підлеглим публічно, тим більше в ЗМІ.
Здавалося б, що такого сталося в кабінеті ректора Українського католицького університету пана Бориса Гудзяка у Львові? Прийшов молодий офіцер СБУ й цілком у рамках пристойності, інтелігентно, довірливо, а головне доброзичливо повідомив керівника університету приблизно про таке. Ректор, професорсько-педагогічний колектив університету лікті кусатимуть, якщо хтось із їхніх студентів, через свій юний вік і максималізм, стануть здобиччю екстремістів та інших (на думку СБУ) ворогів суверенної України.
Припустімо, що громадянин США Борис Ґудзяк, попри свої енциклопедичні знання, одержані в Гарварді в галузі християнського догматизму і Святого Письма, кепсько розуміється на питаннях «правового українського поля». Імовірно, ректор міг і не знати, що демократія в Україні – це поки що юне дитя порівняно з країною, яка демократії навчає не тільки православну, католицьку Україну, а й цілий мусульманський світ, наприклад, той же багатостраждальний Іран. Іншими словами: чом би не допомогти ректорові в його невпинній роботі з навчання та виховання української юні?
Ось у принципі й усе. І жодного скандалу не було б, навіть якби все це було не сказано, а написано офіційно від імені, наприклад, Юрія Кицула, начальника Управління СБУ у Львівській області. До речі, ректора Бориса Ґудзяка я не знаю особисто. Як і переконаний у матеріальності світу, у якому ми живемо, а не в божественному його походженні. І вважаю, що кращої від світської освіти немає. А Вам, Валерію Івановичу, в інтерв`ю слід було б просто вибачитися за свого підлеглого, який запропонував ректорові зробити абсурдну дію, – підписати щось не знаючи що. І авторитет СБУ, як і Ваш, тільки від цього зріс би. А не шукати ворогів, «технології», а свободу особи називати «дурнопахнущей вещью».
Пане Хорошковський, будьмо людьми серйозними й відповідальними. Уявімо, що я зайшов до Вас у гості на Володимирську вулицю й запропонував вам підписати якийсь аркуш паперу, з яким не дав би Вам навіть ознайомитися. Спало б мені на думку, що Ви винні мені 100 гривень і зобов`язуєтеся до суботи віддати в присутності свідків. А якби я ще попросив печатку мокру поставити на Вашу розписку?
Звичайно, це жарт... Тільки не треба нам, простим обивателям, шановний голово Служби безпеки України, впарювати ідею (та ще так войовничо і безапеляційно), що «ніхто й нічого не завадить СБУ виконувати свою роботу», про що Ви заявили у своєму інтерв`ю.
Завадять. І ще як! Хто, як не офіцер спецслужби повинен бути передусім законослухняним громадянином, дотримуватися Конституції України, законів країни, якій він служить. Якщо «робота» СБУ суперечитиме українському законодавству, такій роботі завадять насамперед Президент країни як гарант Конституції України, Генеральна прокуратура і, звичайно, ми, обивателі.
У Вашому інтерв`ю, понад усе, мене обурив інший Ваш пасаж. «Ми використовуватимемо все, що входить до інструментарію СБУ і йде на користь державі», - кажете Ви.
По-перше, лише з книжок та спеціальних статей я знайомий з «інструментарієм» спецслужб. Вони в історії були різними. Наприклад, кривавий сталінський НКВС або нацистське Гестапо, було скопищем тварин і катів, для яких людське життя нічого не означало. Натомість СБУ, щиро сподіваюся, - інструмент демократичної держави, організація, яка поважає права громадян України.
По-друге, хочу особливо уточнити й підкреслити. У Вашому виконанні, мене вразили три останні слова. Ще раз процитую Вас: «Ми використовуватимемо все, що «йде на користь державі». Ви справді знаєте «все» , що йде на користь державі? Чи не помиляєтеся Ви, не переоцінюєте себе? Ви справді знаєте, хто і що, як і якими методами й засобами з України зробить постіндустріальну, розвинену, процвітаючу, демократичну країну?
Схиляюся перед Вами! Як і знаю, що за всіх часів осмислення проблем соціального, політичного, економічного, культурного життя держави – було предметом титанічної роботи найкращих, найрозумніших, світочів людства. І природно, не офіцерам спецслужб, а інтелектуалам, вольовим політикам, котрі живуть і працюють в умовах громадянського суспільства, до снаги впоратися з таким доленосним завданням.
Але ми не наївні й розуміємо, що ті, хто все знає, про все судять безапеляційно – погані люди й страждають недомислом. Більш того, такі «батьки народів» уже жили у минулому й принесли лише горе й знегоди, трагедії і війни, концтабори, Катинь, Сандармох, Соловки, Голодомор. Їх не цікавить інша думка, інші переконання, інші принципи, інші знання, мрії, інша культура, віра, освіта... Простота, пане Хорошковський, потрібна, як відомо... Навіть незручно Вам казати, де. А ось краса, а отже, і доцільність – це єдність несхожих, єдність розмаїття. Арістотель казав. Інтелектуал, не пара нам із Вами.
Віктор Тимошенко
На фотографіях нинішній голова СБУ Валерій Хорошковський цілком може конкурувати з голлівудськими зірками. І зовсім не завдяки своєму абсолютно блискучому зовнішньому вигляду. Його усмішка, щира і обеззброююча, ніяк не асоціюється із зовнішністю міфологічного джентльмена «плаща і кинджала».
Але прочитавши програмне інтерв`ю голови СБУ в газеті "Комерсант-Україна", я засумнівався в чистоті розуму й серця чиновника, керівника секретної служби України. Навряд чи Валерій Іванович, навчений довгим досвідом державницької діяльності й успішним бізнесом, міг би бути таким наївним, розповідаючи нам про те, як правильно поводяться його колеги під час «профілактичної роботи» щодо захисту національної безпеки України.
До речі, хто не знає – пан Хорошковський – до того ж доктор економічних наук, за дипломом людина системного теоретичного мислення й освіти. Це вам не головний російський розвідник. Для порівняння, голова ФСБ РФ Олександр Бортников, по-перше, не може так успішно, як голова СБУ, заробляти мільйони, по-друге, він не професор економічних наук, але головне (принаймні, наскільки я знаю), ніколи не дає оцінки своїм підлеглим публічно, тим більше в ЗМІ.
Здавалося б, що такого сталося в кабінеті ректора Українського католицького університету пана Бориса Гудзяка у Львові? Прийшов молодий офіцер СБУ й цілком у рамках пристойності, інтелігентно, довірливо, а головне доброзичливо повідомив керівника університету приблизно про таке. Ректор, професорсько-педагогічний колектив університету лікті кусатимуть, якщо хтось із їхніх студентів, через свій юний вік і максималізм, стануть здобиччю екстремістів та інших (на думку СБУ) ворогів суверенної України.
Припустімо, що громадянин США Борис Ґудзяк, попри свої енциклопедичні знання, одержані в Гарварді в галузі християнського догматизму і Святого Письма, кепсько розуміється на питаннях «правового українського поля». Імовірно, ректор міг і не знати, що демократія в Україні – це поки що юне дитя порівняно з країною, яка демократії навчає не тільки православну, католицьку Україну, а й цілий мусульманський світ, наприклад, той же багатостраждальний Іран. Іншими словами: чом би не допомогти ректорові в його невпинній роботі з навчання та виховання української юні?
Ось у принципі й усе. І жодного скандалу не було б, навіть якби все це було не сказано, а написано офіційно від імені, наприклад, Юрія Кицула, начальника Управління СБУ у Львівській області. До речі, ректора Бориса Ґудзяка я не знаю особисто. Як і переконаний у матеріальності світу, у якому ми живемо, а не в божественному його походженні. І вважаю, що кращої від світської освіти немає. А Вам, Валерію Івановичу, в інтерв`ю слід було б просто вибачитися за свого підлеглого, який запропонував ректорові зробити абсурдну дію, – підписати щось не знаючи що. І авторитет СБУ, як і Ваш, тільки від цього зріс би. А не шукати ворогів, «технології», а свободу особи називати «дурнопахнущей вещью».
Пане Хорошковський, будьмо людьми серйозними й відповідальними. Уявімо, що я зайшов до Вас у гості на Володимирську вулицю й запропонував вам підписати якийсь аркуш паперу, з яким не дав би Вам навіть ознайомитися. Спало б мені на думку, що Ви винні мені 100 гривень і зобов`язуєтеся до суботи віддати в присутності свідків. А якби я ще попросив печатку мокру поставити на Вашу розписку?
Звичайно, це жарт... Тільки не треба нам, простим обивателям, шановний голово Служби безпеки України, впарювати ідею (та ще так войовничо і безапеляційно), що «ніхто й нічого не завадить СБУ виконувати свою роботу», про що Ви заявили у своєму інтерв`ю.
Завадять. І ще як! Хто, як не офіцер спецслужби повинен бути передусім законослухняним громадянином, дотримуватися Конституції України, законів країни, якій він служить. Якщо «робота» СБУ суперечитиме українському законодавству, такій роботі завадять насамперед Президент країни як гарант Конституції України, Генеральна прокуратура і, звичайно, ми, обивателі.
У Вашому інтерв`ю, понад усе, мене обурив інший Ваш пасаж. «Ми використовуватимемо все, що входить до інструментарію СБУ і йде на користь державі», - кажете Ви.
По-перше, лише з книжок та спеціальних статей я знайомий з «інструментарієм» спецслужб. Вони в історії були різними. Наприклад, кривавий сталінський НКВС або нацистське Гестапо, було скопищем тварин і катів, для яких людське життя нічого не означало. Натомість СБУ, щиро сподіваюся, - інструмент демократичної держави, організація, яка поважає права громадян України.
По-друге, хочу особливо уточнити й підкреслити. У Вашому виконанні, мене вразили три останні слова. Ще раз процитую Вас: «Ми використовуватимемо все, що «йде на користь державі». Ви справді знаєте «все» , що йде на користь державі? Чи не помиляєтеся Ви, не переоцінюєте себе? Ви справді знаєте, хто і що, як і якими методами й засобами з України зробить постіндустріальну, розвинену, процвітаючу, демократичну країну?
Схиляюся перед Вами! Як і знаю, що за всіх часів осмислення проблем соціального, політичного, економічного, культурного життя держави – було предметом титанічної роботи найкращих, найрозумніших, світочів людства. І природно, не офіцерам спецслужб, а інтелектуалам, вольовим політикам, котрі живуть і працюють в умовах громадянського суспільства, до снаги впоратися з таким доленосним завданням.
Але ми не наївні й розуміємо, що ті, хто все знає, про все судять безапеляційно – погані люди й страждають недомислом. Більш того, такі «батьки народів» уже жили у минулому й принесли лише горе й знегоди, трагедії і війни, концтабори, Катинь, Сандармох, Соловки, Голодомор. Їх не цікавить інша думка, інші переконання, інші принципи, інші знання, мрії, інша культура, віра, освіта... Простота, пане Хорошковський, потрібна, як відомо... Навіть незручно Вам казати, де. А ось краса, а отже, і доцільність – це єдність несхожих, єдність розмаїття. Арістотель казав. Інтелектуал, не пара нам із Вами.
Віктор Тимошенко
Комуністи вимагають провести референдум щодо статусу російської мови в Україні
Фракція комуністів у Верховній Раді наполягає на проведенні всеукраїнського референдуму про надання російській мові статусу другої державної.
Виступаючи з парламентської трибуни у вівторок депутат фракції КПУ Ігор Алексєєв наголосив, що одним з головних завдань на сьогоднішній день є вирішення питання про надання російській мові статусу державної.
"Ми не погоджуємося з тим, що це рішення варто відкласти до кращих часів, тема визріла і навіть перезріла. Настала пора розрубати цей Гордіїв вузол шляхом проведення всеукраїнського референдуму", - сказав він.
При цьому Алексєєв зазначив, що успішно вирішити це питання тільки в рамках Європейської хартії регіональних мов і мов національних меншин неможливо.
Він наголосив, що фракція комуністів наполягає на тому, щоб почати всі необхідні процедури для референдуму.
Раніше Дзеркало тижня повідомляло, що Партія регіонів підготувала проект базового закону Про мови України, який незабаром буде внесений до Верховної Ради.
***
Згідно з Конституцією України (стаття 10), державною мовою в Україні є українська мова.
Виступаючи з парламентської трибуни у вівторок депутат фракції КПУ Ігор Алексєєв наголосив, що одним з головних завдань на сьогоднішній день є вирішення питання про надання російській мові статусу державної.
"Ми не погоджуємося з тим, що це рішення варто відкласти до кращих часів, тема визріла і навіть перезріла. Настала пора розрубати цей Гордіїв вузол шляхом проведення всеукраїнського референдуму", - сказав він.
При цьому Алексєєв зазначив, що успішно вирішити це питання тільки в рамках Європейської хартії регіональних мов і мов національних меншин неможливо.
Він наголосив, що фракція комуністів наполягає на тому, щоб почати всі необхідні процедури для референдуму.
Раніше Дзеркало тижня повідомляло, що Партія регіонів підготувала проект базового закону Про мови України, який незабаром буде внесений до Верховної Ради.
***
Згідно з Конституцією України (стаття 10), державною мовою в Україні є українська мова.
Екс-глава Центробанку РФ у суді назвав "нісенітницею собачою" звинувачення на адресу Ходорковського
Колишній глава Центробанку Росії Віктор Геращенко назвав висунуті проти екс-голови ЮКОСу Михайла Ходорковського і колишнього керівника МФО Менатеп Платона Лебедєва звинувачення в розкраданні 350 мільйонів тонн нафти "нісенітницею собачою".
У вівторок, 1 червня, суд допитав Геращенка, який з 2004 по 2007 рік був головою ради директорів ЮКОСу, як свідка з боку захисту.
"Я вважаю, що це неправомірне звинувачення, про те, що нафту крали. Інакше ЮКОС не міг бути найбільшою компанією, навіть обігнавши в певний час ЛУКОЙЛ", - сказав свідок.
За його даними, компанія Ексон Мобіл пропонувала викупити пакет акцій ЮКОСу за 40 мільярдів доларів, що було б неможливо, якби компанією було здійснено такі великі розкрадання.
Нагадаємо, 24 травня колишній російський прем'єр Михайло Касьянов, який виступив у суді у справі Ходорковського і Лебедєва, заявив, що обвинувачені не могли викрасти 350 мільйонів тонн нафти, оскільки діяльність усього нафтового сектора ретельно контролювалася урядом. При цьому, на думку Касьянова, методи роботи в ЮКОСі нічим не відрізнялися від практики інших провідних нафтових компаній.
Зазначимо, що адвокати Ходорковського намагаються викликати до суду й інших високопоставлених колишніх і чинних чиновників, у тому числі Володимира Путіна. Поки суд погодився на допит колишнього міністра економіки Германа Грефа і чинного міністра промисловості і торгівлі РФ Віктора Христенка.
***
Михайла Ходорковського і Платона Лебедєва у 2005 році було засуджено до восьми років позбавлення волі, в тому числі, за шахрайство і ухилення від сплати податків. У 2006 році проти них було порушено другу кримінальну справу за звинуваченням у легалізації 450 мільярдів рублів і 7,5 мільярда доларів з 1998 по 2004 роки. Звинувачення пов'язані з розкраданням акцій, що належать державі, а також із привласненням нафти і легалізацією коштів, виручених від її продажу. Підприємці свою провину не визнають.
17 травня Мосміськсуд продовжив термін арешту Ходорковського і Лебедєва до 17 серпня.
У вівторок, 1 червня, суд допитав Геращенка, який з 2004 по 2007 рік був головою ради директорів ЮКОСу, як свідка з боку захисту.
"Я вважаю, що це неправомірне звинувачення, про те, що нафту крали. Інакше ЮКОС не міг бути найбільшою компанією, навіть обігнавши в певний час ЛУКОЙЛ", - сказав свідок.
За його даними, компанія Ексон Мобіл пропонувала викупити пакет акцій ЮКОСу за 40 мільярдів доларів, що було б неможливо, якби компанією було здійснено такі великі розкрадання.
Нагадаємо, 24 травня колишній російський прем'єр Михайло Касьянов, який виступив у суді у справі Ходорковського і Лебедєва, заявив, що обвинувачені не могли викрасти 350 мільйонів тонн нафти, оскільки діяльність усього нафтового сектора ретельно контролювалася урядом. При цьому, на думку Касьянова, методи роботи в ЮКОСі нічим не відрізнялися від практики інших провідних нафтових компаній.
Зазначимо, що адвокати Ходорковського намагаються викликати до суду й інших високопоставлених колишніх і чинних чиновників, у тому числі Володимира Путіна. Поки суд погодився на допит колишнього міністра економіки Германа Грефа і чинного міністра промисловості і торгівлі РФ Віктора Христенка.
***
Михайла Ходорковського і Платона Лебедєва у 2005 році було засуджено до восьми років позбавлення волі, в тому числі, за шахрайство і ухилення від сплати податків. У 2006 році проти них було порушено другу кримінальну справу за звинуваченням у легалізації 450 мільярдів рублів і 7,5 мільярда доларів з 1998 по 2004 роки. Звинувачення пов'язані з розкраданням акцій, що належать державі, а також із привласненням нафти і легалізацією коштів, виручених від її продажу. Підприємці свою провину не визнають.
17 травня Мосміськсуд продовжив термін арешту Ходорковського і Лебедєва до 17 серпня.
Янукович запропонував Раді гарантувати розвиток і захист російської мови
Президент Віктор Янукович пропонує Верховній Раді гарантувати вільний розвиток, використання і захист російської та інших мов національних меншин України.
Про це сказано в проекті закону № 6451 Про основи внутрішньої і зовнішньої політики, зареєстрованому в Раді 1 червня.
"Забезпечення всебічного розвитку та функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України, гарантування вільного розвитку, використання і захисту російської, інших мов національних меншин України", - йдеться в пункті законопроекту про основи внутрішньої політики в гуманітарній сфері.
Крім цього, Президент пропонує закріпити серед засад внутрішньої політики в гуманітарній сфері удосконалення системи освіти, введення принципів та стандартів Болонського процесу у вузах, забезпечення ефективного захисту прав інтелектуальної власності, забезпечення свободи засобів масової інформації, створення умов для розвитку інформаційних технологій та інформаційного суспільства, створення громадського мовлення і надання держпідтримки національному інформаційному просторові.
Також Янукович пропонує визначити однією з основ внутрішньої політики в гуманітарній сфері реформування системи охорони здоров'я, розвиток страхової медицини, зокрема, шляхом запровадження загальнообов'язкового державного медичного страхування.
Крім того, законопроект, регламентуючи основи внутрішньої політики у сфері національної безпеки, встановлює необхідність зміцнення обороноздатності країни, реформування Збройних сил, забезпечення поступового переходу до комплектації ЗС на контрактній основі, забезпечення реалізації гарантій соціального захисту військовослужбовців.
Також законопроект регламентує основи внутрішньої політики у сфері розвитку держави, у сферах розвитку місцевого самоврядування та стимулювання розвитку регіонів, в економічній, соціальній, екологічній та гуманітарній сферах.
Згідно з документом, контроль за дотриманням внутрішньої і зовнішньої політики здійснюють парламент, Президент, Рада національної безпеки і оборони, Кабінет Міністрів, інші органи державної влади в межах своїх повноважень.
Про це сказано в проекті закону № 6451 Про основи внутрішньої і зовнішньої політики, зареєстрованому в Раді 1 червня.
"Забезпечення всебічного розвитку та функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України, гарантування вільного розвитку, використання і захисту російської, інших мов національних меншин України", - йдеться в пункті законопроекту про основи внутрішньої політики в гуманітарній сфері.
Крім цього, Президент пропонує закріпити серед засад внутрішньої політики в гуманітарній сфері удосконалення системи освіти, введення принципів та стандартів Болонського процесу у вузах, забезпечення ефективного захисту прав інтелектуальної власності, забезпечення свободи засобів масової інформації, створення умов для розвитку інформаційних технологій та інформаційного суспільства, створення громадського мовлення і надання держпідтримки національному інформаційному просторові.
Також Янукович пропонує визначити однією з основ внутрішньої політики в гуманітарній сфері реформування системи охорони здоров'я, розвиток страхової медицини, зокрема, шляхом запровадження загальнообов'язкового державного медичного страхування.
Крім того, законопроект, регламентуючи основи внутрішньої політики у сфері національної безпеки, встановлює необхідність зміцнення обороноздатності країни, реформування Збройних сил, забезпечення поступового переходу до комплектації ЗС на контрактній основі, забезпечення реалізації гарантій соціального захисту військовослужбовців.
Також законопроект регламентує основи внутрішньої політики у сфері розвитку держави, у сферах розвитку місцевого самоврядування та стимулювання розвитку регіонів, в економічній, соціальній, екологічній та гуманітарній сферах.
Згідно з документом, контроль за дотриманням внутрішньої і зовнішньої політики здійснюють парламент, Президент, Рада національної безпеки і оборони, Кабінет Міністрів, інші органи державної влади в межах своїх повноважень.
У Києві відбулася презентація книги про бандерівців
Сьогодні в Києві відбулася презентація книги історика, громадського діяча Святослава Липовецького ОУН (б): фрагменти діяльності та боротьби, в якій міститься короткий виклад історичного становлення, розвитку і діяльності Організації українських націоналістів (бандерівців).
Як повідомили в прес-центрі Української інформаційної служби, організаторами заходу виступили Молодіжний націоналістичний конгрес та Українська інформаційна служба.
"ОУН є найлегендарнішою українською структурою, яка більше восьми десятиліть здійснює ефективну і жертовну боротьбу за здобуття і затвердження Української самостійної соборної держави", - пояснив вибір тематики для своєї книги Липовецький.
Він також зазначив, що формат книги (багато ілюстрацій, витяги з засекречених до цього часу документів) зацікавить не лише дослідників, але й простих громадян, в першу чергу молодь.
"Книга Липовецького, написана доступною для простого читача мовою, має повернути інтерес українців до нашої історії, до національно-визвольних рухів, дозволить по-новому подивитися на історію становлення та боротьби Організації українських націоналістів", - підкреслив голова ОУН (б) Стефан Романів.
"Віриться, що видання ОУН (б): фрагменти діяльності та боротьби сприятиме розвінчанню тих міфів, які вішала на український визвольний рух радянська, а тепер поширює російська пропаганда", - зазначив екс-директор Державного галузевого архіву СБУ Володимир В'ятрович.
Головний редактор Шляху Перемоги Віктор Рог додав, що українське патріотичне співтовариство, в першу чергу молодіжні громадські організації такі як МНК, СУМ в Україні, головним діячем котрих багато років є Липовецький, і інші сприятимуть розповсюдженню книги серед українців.
Організатори презентації висловили сподівання, що книга стане справжнім бестселером, і готові докласти до цього максимум зусиль.
Як повідомлялося, в Івано-Франківську в обласному Музеї визвольної боротьби Прикарпатського краю відкрилася тематична виставка Лікарі УПА - герої без меча.
Як повідомили в прес-центрі Української інформаційної служби, організаторами заходу виступили Молодіжний націоналістичний конгрес та Українська інформаційна служба.
"ОУН є найлегендарнішою українською структурою, яка більше восьми десятиліть здійснює ефективну і жертовну боротьбу за здобуття і затвердження Української самостійної соборної держави", - пояснив вибір тематики для своєї книги Липовецький.
Він також зазначив, що формат книги (багато ілюстрацій, витяги з засекречених до цього часу документів) зацікавить не лише дослідників, але й простих громадян, в першу чергу молодь.
"Книга Липовецького, написана доступною для простого читача мовою, має повернути інтерес українців до нашої історії, до національно-визвольних рухів, дозволить по-новому подивитися на історію становлення та боротьби Організації українських націоналістів", - підкреслив голова ОУН (б) Стефан Романів.
"Віриться, що видання ОУН (б): фрагменти діяльності та боротьби сприятиме розвінчанню тих міфів, які вішала на український визвольний рух радянська, а тепер поширює російська пропаганда", - зазначив екс-директор Державного галузевого архіву СБУ Володимир В'ятрович.
Головний редактор Шляху Перемоги Віктор Рог додав, що українське патріотичне співтовариство, в першу чергу молодіжні громадські організації такі як МНК, СУМ в Україні, головним діячем котрих багато років є Липовецький, і інші сприятимуть розповсюдженню книги серед українців.
Організатори презентації висловили сподівання, що книга стане справжнім бестселером, і готові докласти до цього максимум зусиль.
Як повідомлялося, в Івано-Франківську в обласному Музеї визвольної боротьби Прикарпатського краю відкрилася тематична виставка Лікарі УПА - герої без меча.
Україна скочується до авторитаризму, – екс-голова СБУ
Свавілля правоохоронних органів є найбільшою загрозою для громадян країни. Так прокоментував екс-голова СБУ Валентин Наливайченко загибель 19-річного студента Ігоря Індила під час затримання в Шевченківському райвідділі міліції м. Києва. Про це повідомили у прес-службі громадської ініціативи «Оновлення країни».
«Правоохоронні органи мають не катувати, а захищати людей. Обурює той факт, що міліціонери, у яких є власні сім’ї та діти, здатні на таку жорстокість стосовно чужої дитини», – каже Наливайченко.
Він переконаний, що цей трагічний випадок не можна вважати випадковістю, адже ледь не щотижня мас-медіа повідомляють про брутальні та незаконні дії працівників міліції в різних регіонах країни по відношенню до громадян нашої країни.
«Грубо порушуються законні права громадян при вирішенні як приватних, так і громадських справ. Влада використовує міліцію для придушення і розгону мирних зібрань та мітингів громадян, право на які гарантоване Конституцією. Фактично відбувається скочування до авторитаризму», – каже Наливайченко.
«Наша громадська ініціатива підтримує протести громадян проти міліцейського беззаконня. Ми пропонуємо необхідну юридичну та організаційну підтримку родині загиблого студента та ініціаторам акцій протесту», – додав Валентин Наливайченко.
«Правоохоронні органи мають не катувати, а захищати людей. Обурює той факт, що міліціонери, у яких є власні сім’ї та діти, здатні на таку жорстокість стосовно чужої дитини», – каже Наливайченко.
Він переконаний, що цей трагічний випадок не можна вважати випадковістю, адже ледь не щотижня мас-медіа повідомляють про брутальні та незаконні дії працівників міліції в різних регіонах країни по відношенню до громадян нашої країни.
«Грубо порушуються законні права громадян при вирішенні як приватних, так і громадських справ. Влада використовує міліцію для придушення і розгону мирних зібрань та мітингів громадян, право на які гарантоване Конституцією. Фактично відбувається скочування до авторитаризму», – каже Наливайченко.
«Наша громадська ініціатива підтримує протести громадян проти міліцейського беззаконня. Ми пропонуємо необхідну юридичну та організаційну підтримку родині загиблого студента та ініціаторам акцій протесту», – додав Валентин Наливайченко.
Підписатися на:
Дописи (Atom)