Прокуратура опротестувала ухвалу Львівської міської ради про заборону використання у місті комуністичної та нацистської символіки.
статті про українську політику і не тільки
Показ дописів із міткою прокуратура. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою прокуратура. Показати всі дописи
25.05.11
26.04.11
Тризубівці можуть просити оплату за знищення Сталіна
Адвокати вимагатимуть відшкодування моральних збитків за тримання в СІЗО членів всеукраїнського об'єднання "Тризуб" імені Степана Бандери.
10.01.11
Варварство або Ігри в наперстки українських прокурорів
Кулькою в руках прокурора-наперсточника виступає повідомлення будь-якого громадянина України про злочин, вчинений відносно нього. І три наперстки, як аксесуари гри.
У контексті кримінально-процесуального законодавства України, перший наперсток символізує постанову про порушеннякримінальної справи.
Другий – постанову про відмову в порушенні кримінальної справи. І третій наперсток, назвемо його класичним реченням – "прокуратура не вбачає підстав для реагування". Це речення носить магічний характер, недоступний простим смертним, адже "вбачати підстави для реагування" може лише сакральна українська прокуратура.
І жоден громадянин, який ще дивом сумнівається в тому, що Україна за рівнем корупції посідає "почесне" 134 місце серед 178 країн світу, ніколи не вгадає: під яким наперстком опиниться його повідомлення про злочин.
Тисячі громадян України за роки незалежності опинялися й продовжують опинятися в такій ситуації, коли вони, звернувшись до прокуратури з повідомленням про скоєні відносно них злочини, отримували відповідь: "Прокуратура не вбачає підстав для реагування".
Універсальне рішення – три в одному. В одному реченні із шести слів, "прокуратура не вбачає підстав для реагування", пересічний прокурор поєднує й досудове слідство, і нагляд прокурора, і судовий розгляд.
За такої відповіді прокуратури наступає кінець українського правосуддя.
А проста людина, яка нещодавно сміливо погрожувала маленькими кулачками своєму кривднику, насильнику чи здирнику, що "напише прокурору" – за якийсь час опиняється придавленою та заживо похованою під багатотонною кам'яною брилою з викарбуваними на ній словами: "Прокуратура не вбачає підстав".
Колега Ігор Головань, керуючий партнер адвокатської компанії "Головань і партнери", в одній зі своїх робіт "Судовий експеримент" професійно пропонує витягування людей з-під такої брили – шляхом визнання в суді незаконною бездіяльність прокурора.
Солідно, знімаю капелюха. Але це боротьба з наслідком антилюдської системи, яка десятиліттями успішно функціонує в Україні, і яку важко перехитрити.
Нобелівський лауреат Йосиф Бродський у своєму творі "Менше одиниці" писав про подібну перспективу боротьби із системою: "Людина з головою, ясна річ, намагається перехитрити систему – винаходячи різні обхідні маневри, укладаючи сумнівні угоди з начальством, нагромаджуючи брехню на брехню … На це повністю йде все життя. Але ти зрозумієш, що сплетене тобою павутиння – павутиння брехні, … і ти будеш зневажати себе.
Це остаточне торжество системи: перехитриш ти її чи примкнеш до неї, совість твоя однаково нечиста".
Наведена цитата жодним чином не стосується згаданого колеги, його сміливої та професійної позиції. Це лише преамбула до пропонованої нижче альтернативи судовому оскарженню протиправної бездіяльності прокуратури при вирішенні повідомлень громадян про злочини. Адже таке оскарження абсолютно безпечне для прокурорів, воно може затягнуться на довгі роки, залишаючи без руху вирішення первинне звернення людини про розслідування злочину над ним.
Але якщо вже залишати без належного розслідування злочини відносно громадян – то, принаймні для того, щоб назвати таке не-розслідування саме злочином.
Боротись із системою марно. Набагато ефективніше заставити різні ланки та складові частини єдиної корумпованої системи органів українського судочинства – не плодити собі подібних, а боротися одне з одним. Якщо не до повного знищення, то до істотного знесилення.
Система, яка перестане боротися із зовнішніми подразниками, якими виступають спрагнені правосуддя громадяни, така корумпована система змушена буде поїдати сама себе, щоб мати засоби для свого звиклого небідного існування. Ніцца й Баден-Баден – недешеві міста.
Нічого нового пропонована альтернатива не передбачає.
Суть її лежить на поверхні та доступна кожному. Потрібно лише набратися сміливості і назвати прокурорський вердикт "прокуратура не вбачає..." – наслідком зловживання службовим становищем, вчиненим працівником правоохоронного органу. Тобто злочином, передбаченим частиною третьою 364-ї статті Кримінального кодексу України.
Отримавши повідомлення про злочин, прокурор чи слідчий повинні максимально в десятиденний строк прийняти одне з рішень, строго передбачене діючим кримінально-процесуальним законодавством України – порушити кримінальну справу, відмовити в порушенні кримінальної справи, чи відправити її належному адресату.
Перелік – вичерпний.
Розширеному тлумаченню він не підлягає, і не дозволяє прокурору в кримінальному процесі "вбачати", чи "не вбачати підстави для прокурорського реагування". Неприйняття одного з указаних рішень об'єктивно свідчить про використання працівником прокуратури свого службового становища всупереч інтересам служби.
Шкода, заподіяна свідомим уникненням прокуратурою адекватної відповіді на повідомлення про злочин, за самим змістом та статусом порушених прав не може бути "неістотною". Адже відсутність процесуального рішення унеможливлює його оскарження в судовому порядку. А громадянин, тим самим, позбавляється права на справедливий судовий розгляд.
А право на справедливий суд, у контексті Загальної Декларації прав людини, є "невід'ємним правом людини", "основою свободи та справедливості", "зневажання й нехтування яким призводить до варварських актів".
Користуючись лексикою Декларації прав людини – порушення права на справедливий судовий розгляд, внаслідок неприйняття за наслідками розгляду повідомлення громадян про злочини одного з рішень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством, кваліфікує прокурорське "не вбачаю підстав" – як варварський акт.
Тож слід визнати, що, на перший, погляд безневинне, банальне, кожен день тисячу раз повторюване в різних куточках держави, уже таке по-українські рідне "не вбачаю підстав для прокурорського реагування" – є нічим іншим, як результатом кримінально-карного зловживання службовим становищем.
Слід додати, що неналежне виконання прокурором своїх службових обов'язків не може бути наслідком несумлінного ставлення до них, та кваліфікуватися як менш карна Кримінальним кодексом "службова недбалість". Адже прокурорське "не вбачаю підстав" може бути наслідком тільки прямого умислу, спрямованого на неприйняття одного з рішень, конкретно передбаченого законом.
Висновки
Про злочини слід повідомляти прокуратуру. Навіть коли ці злочини скоєні самою прокуратурою.
І сьогодні легко спрогнозувати, як розвиватимуться події, коли громадяни України масово вимагатимуть притягнення до кримінальної відповідальності прокурорів, які своїм "невбачанням підстав для реагування", перешкоджають швидкому й повному розкриттю злочинів та викриттю винних у їх скоєнні осіб.
Нажаль, також існує впевненість у тому, що звинувачення громадянами України прокурорів у кримінально-карному "зловживанні службовим становищем" – не призведе до повального порушення кримінальних справ відносно тих, хто у відповідь на повідомлення про злочини, свавільно "не вбачає підстави для прокурорського реагування".
Скоріш за все, це закінчиться таким же: "Прокуратура не вбачає підстав для реагування".
Але така відмова української прокуратури – розслідувати вчинені нею ж злочини, пов'язані з відмовою швидко, ефективно та адекватно розслідувати повідомлення громадян про злочини, скоєні відносно них, – прикметно свідчитиме про відсутність ефективних національних засобів юридичного захисту громадян України.
Очевидна відсутність ефективних засобів юридичного захисту суттєво пришвидшить реєстрацію та розгляд скарги громадян проти України – у Європейському Суді із прав людини, оминаючи пекельні круги українського правосуддя. Останнє нерідко триває довше за саме земне життя людини.
У нашій Вітчизні, як відомо, немає не тільки свого пророка, а й суду.
А Європейський Суді із прав людини, принаймні сьогодні, спроможний вилікувати очні захворювання українських прокурорів, які свавільно "не вбачають підстав для реагування", та примусить їх до "верховенства права".
Треба називати речі своїми іменами.
Адже правильний медичний діагноз – це наполовину вилікувана хвороба й прямий шлях до її успішного подолання. І правильно назвати злочином неприйняття прокурором визначених законом рішень, за наслідками повідомлень громадян про злочини – це прямий шлях до того, що українська прокуратура рано чи пізно припинить грати в наперстки зі своїми громадянами.
Принаймні, перестане грати третім наперстком "невбачанням підстав для прокурорського реагування".
Так буде чесно: відразу ж назвати злочинця – злочинцем, а не переслідувати антинародну антисистему. Переслідувач завжди набуває якостей переслідуваного. Стає – наслідувачем.
Не треба наслідувати поганих звичок, бо це також варварство.
P.S. Не виключено, а на це сподіваються мільйони простих українців, – президент України, її генпрокурор, вникнувши в прості правила гру в одні ворота, припинять "гру в наперстки" українських прокурорів.
Це справа честі. І не тільки.
Як ствердив нещодавно прем'єр Азаров, загальна сума позовів до України в
Європейському Суді із прав людини складає суму, яка перевищує державний бюджет України.
Це, зокрема, наслідок "гри в наперстки" розважливих українських прокурорів.
Андрій Ільків, адвокат, Львів
реклама: | єдиний гаманець | кредитка | міні кредитка | карта юніора | програма Бонус+ | робота | інтернет | соціальна карта | карта gold | море можливостей | нерухомість | авто-конфіскат | пенсійна карта | автоброкер | термінові грошові перекази | PrivatAssistance | страхування |
| Джерела: http://www.pravda.com.ua/ http://article-blogger.blogspot.com/ |
09.12.10
Українська політика як декорації до серіалу "Династія" (ФОТО)
Коли невдовзі після призначення Ганни Герман до адміністрації президента її син Микола Коровіцин став заступником міністра надзвичайних ситуацій, цей випадок став хрестоматійним прикладом українського кумівства. Адже портфель в уряді зайняла молода людина, чий робочий стаж до цього обмежувався посадою помічника та водія своєї матері.
Заступником міністра Герман-молодший працював аж до листопада, поки новий міністр Віктор Балога не провів кадрові чистки. При чому сама Герман зізналася, що перед призначенням Балоги зустрічалася з ним, щоб обговорити подальшу роботу сина.
Однак, як випадково довідалася "Українська правда", після обрання Януковича непогану посаду отримав не лише син Ганни Герман, але і... її чоловік.
До останнього часу Сергій Герман був дипломатом середньої ланки. Зокрема, він працював у консульстві України в Гданську, першим секретарем та радником посольства України в Польщі, а також радником посольства в Грузії.
Але українська дипломатична служба, особливо в умовах хронічного безгрошів’я та культу особи президента, поступово деградує.
Тому не дивно, що після перемоги Віктора Януковича Сергій Герман обрав інший напрямок своєї діяльності. Цікаво, що сама Ганна Герман цей факт всіляко приховувала.
Нещодавно в інтерв'ю газеті "Сегодня" журналіст поставила Герман просте запитання: "Чем сейчас занимается ваш муж?" Відповідь була неконкретною: "Для меня карьера — это не должность и не звание, а возможность делать то дело, которое любишь. В этом мы с мужем единомышленники: он работает в одном очень серьезном аналитическом центре".
Однак назву цього аналітичного центру Герман не повідомила, але дарма. За інформацією "Української правди", чоловік Ганни Герман з недавніх часів працює... в Службі безпеки України.
Ганна Герман з чоловіком
Джерела розповідають, десь влітку-восени Сергій Герман став одним з керівників департаменту інформаційно-аналітичного забезпечення СБУ. Приблизно одночасно з призначенням чоловіка Герман змінилася оцінка дії спецслужб і самою Ганною в бік більш м’якої.
Відповідаючи на запит "Української правди", СБУ повідомила, що інформація про місце роботи Сергія Германа має гриф "Для службового користування".
"Таким чином, на підставі положень "Про інформацію", СБУ вправі відмовити Вам у наданні інформації з обмеженим доступом. Водночас, враховуючи те, що інформація про роботу чоловіка заступниці керівника адміністрації президента Ганни Герман викликає інтерес у засобах інформації, за особистою згодою пана Сергія Германа повідомляємо, що він працює в одному з неоперативних підрозділів СБУ як державний службовець 5-го рангу", - ідеться у відповіді прес-центру Служби безпеки.
Хронічний непотизм
Протягом 2010 року родичі нинішніх можновладців поступово займали грошові потоки, закріплювали за собою адміністративний ресурс і посилювали політичний вплив.
Хоча сина Герман з Міністерства надзвичайних ситуацій звільнили, там продовжив працювати Андрій Бондаренко - чоловік депутата-регіонала Олени Бондаренко, якого за другого прем’єрства Януковича призначили начальником МНС в Донецькій області, а за президентства Януковича зробили заступником міністра.
Син лідера Компартії Андрій Симоненко став першим заступником Державного агентства інвестицій та розвитку. На заваді не стало ні те, що нащадок комуністичного вождя розподілятиме бюджетні гроші серед капіталістів, ні те, що до того Симоненко-молодший не мав жодного дня стажу на державній службі.
Поближче до державних грошей перевів свого сина і керівник апарату Верховної Ради Валентин Зайчук. Він фактично є другою людиною в парламенті вже багато років. Тому що спікери змінюються, а Зайчук стабільно працює на посаді.
За нової влади на державну службу перейшов і його син - Сергій Зайчук став гендиректором Державної інноваційної фінансово-кредитної установи, яка залучає гроші під державні гарантії та роздає їх серед обраних комерційних структур.
Прихід Януковича на посаду президента приніс нові обрії для сина депутата Дмитра Притики - Юрій Притика став заступником міністра юстиції.
Син міністра Кабінету міністрів Олексій Толстоухов очолив Київський зоопарк. Перед цим сам Толстоухов став керівником київської міської організації Партії регіонів, тому владнати питання зі своїм однопартійцем-градоначальником Олександром Поповим було вже питанням техніки.
Клан Толстоухових
Окрім цього, дружина урядового Світлана Толстоухова працює заступником міністра молоді та спорту. В часи останнього уряду Тимошенко міністру Юрію Павленку так і не вдалося випровадити Толстоухову з посади "за власним бажанням", і на неї просто перестали розписувати завдання. А після перемоги Януковича Толстоухова знову в строю.
Переїзд Василя Джарти на посаду керівника уряду Криму не зменшив можливості з працевлаштування його дітей. Старша його донька Вікторія Джарти стала суддею козирного Господарського суду міста Києва - Янукович своїм указом перевів її з господарського суду Донецької області, де вона зробила стрімку кар'єру з посади помічника судді.
Дочки Джарти
Причому непотизм став характерною рисою всього кримського уряду Джарти.
Так, молода дружина екс-прем'єра автономії 31-річна Олена Плакіда стала міністром молоді та спорту. "Грошовиту" комісію земельних відносин у Сімферопольській міській раді очолила Лілія Молостова – двоюрідна сестра першого заступника Джарти Павла Бурлакова.
Не забуває Джарти і про друзів. Так, кримську митницю очолив Денис Пудрик – син Валерія Пудрика, який за Януковича став гендиректором Державного підприємства "Державна інвестиційна компанія", що за бюджетні кошти фінансує бізнес-проекти. Ну і справді, куди ще іти працювати дітям чиновників, як не на фронт боротьби з контрабандистами?
От і голова Державної митної служби Ігор Калетнік відомий завдяки своєму батьку Григорію Калетніку, який за часів Кучми встиг побувати вінницьким губернатором, а зараз є депутатом Верховної Ради від Партії регіонів.
Доповнює цей "міні-клан" Калетників член Нацради з питань телебачення і радіомовлення Оксана Єлманова - двоюрідна сестра Ігоря Калетніка.
Заступником у Калетніка на митниці працює Петро Онопенко - брат глави Верховного суду Василя Онопенка. Ще одного родича з митниці нещодавно звільнили – посаду втратив Василь Салигін, брат депутата від Партії регіонів Юлії Ковальової.
Але не тільки митниця тягне до себе дітей нинішньої еліти. Не менш цікава Державна автоінспекція. Олександр Демянко, син одного з найближчих і найдавніших соратників Януковича Миколи Демянко став заступником начальника Департаменту ДАІ МВС України.
Ще один жирний напрямок – це пожежники, інспекції яких боїться будь-який бізнес. Володимир Боделан - син екс-мера Одеси та втікача до Росії Руслана Боделана - після приходу Януковича очолив управління Міністерства надзвичайних ситуацій у Одесі, і, відповідно, став начальником всіх вогнеборців.
Ще непогано працювати в податковій. Був такий депутат-регіонал Григорій Бондаренко, який перед цим працював заступником Азарова в податковій та був його завгоспом. І от після перемоги Януковича його син Ігор Бондаренко став начальником податкової в Святошинському районі Києва.
До слова, син нинішнього міністра фінансів Олексій Ярошенко очолює податкову Подільського району Києва. Щоправда, на цій посаді він ще з часів другого прем’єрства Януковича.
Ще одна показова історія – з начальником податкової адміністрації в Київській області Анатолієм Петренком. Він був призначений за декілька місяців до свого 65-річчя, що є граничним віком для державної служби. Але і через півроку після ювілею Петренко не йде на пенсію, а продовжує перебувати на посаді. Причина – родинний зв’язок з Миколою Азаровим.
Янукович після обрання президентом побудував свою вертикаль влади на місцях, де також трапляються родичі високих начальників.
Так, Ігор Рафальський, брат заступника глави адміністрації президента Олега Рафальського, указом нового президента став головою Обухівської райдержадміністрації, на території якої розташована українська Рубльовка, де найдорожча в Україні земля і найбільша концентрація vip-мешканців.
Євген Головін – син голови Конституційного суду Анатолія Головіна – після обрання Януковича президентом став заступником глави Київської обласної державної адміністрації. Можливо, саме тут слід шукати розгадку, чому там швидко і безапеляційно КС повернув Януковичу владні повноваження Леоніда Кучми?
Значно менше пощастило Сергію Кушнарьову – брату загиблого Євгена Кушнарьова. Йому дісталася Краснокутська районна адміністрація Харківської області. Але працював там недовго – через півроку Янукович його звільнив.
Ще завжди дуже вигідно було займатися будівництвом автошляхів. Керівником "Укравтодору" після обрання Януковича президентом став Володимир Демішкан, а його брат Василь Демішкан керує службою "Укравтодору" у Вінницькій області.
Своєрідний "клан" у владі утворився навколо заступника глави адміністрації президента Олени Лукаш. Так, її чоловіка Григорія Ілляшова Янукович відправив керувати Службої зовнішньої розвідки. А її сестра Тетяна Лукаш продовжує бути членом Центральної виборчої комісії від Партії регіонів.
Трапляється в українській політиці навіть передача влади у спадок. Депутат від блоку Литвина Василь Шпак з 2000 по 2002 рік очолював Державну компанію "Украгролізинг", після чого став її почесним президентом. Сьогодні ж компанією керує син депутата - Микола Шпак, якого призначили в 2009 після входження Литвина до коаліції з Тимошенко.
Так само на знак коаліційної дружби Тимошенко призначила Сергія Шершуна - сина депутата від блоку Литвина Миколи Шершуна - до Антимонопольного комітету.
За часів уряду Тимошенко доля посміхнулася і сину Петра Порошенка. Олексій Порошенко став заступником керівника торгово-економічної місії посольства України в Китаї.
Обрала державну службу і донька ще одного дипломата - екс-заступника міністра закордонних справ та екс-заступника глави секретаріату президента Олександра Чалого. В Міністерстві транспорту та зв’язку Ірина Чала стала керівником управління зовнішньоекономічних зв’язків. При цьому дружина Чалого Інна Новак є депутатом Київради від блоку Тимошенко.
Зміна влади не позначилася на чоловікові останнього глави секретаріату президента Ющенка Віри Ульянченко. Віктор Івченко, попри вдавану опозиційність його дружини, спочатку став заступником міністра освіти в одіозного Дмитра Табачника, а згодом очолив наглядову раду націоналізованого "Укргазбанку".
Після приходу Януковича на посаду заступника міністра екології повернувся Сергій Гошовський – чоловік колишнього заступника міністра оборони Валентини Гошовської та батько колишнього депутата Володимира Гошовського.
Василь Мармазов, син депутата-комуніста Євгена Мармазова, в уряді Тимошенко був заступником міністра внутрішніх справ. Однак Анатолій Могильов сформував свою команду, в якій Мармазову-молодшому не було місця. Але він не зник з небосхилу, а став... заступником у Міністерстві економіки.
Так само зберегли свої посади у владі інші комуністичні родичі - зять Олександра Ткаченка Валерій Бідний і далі працює заступником міністра охорони, а син Валентина Матвєєва Олег Матвєєв залишається на місці заступника глави Державної податкової адміністрації.
Так само не зникла Тетяна Корнякова. Після приходу нової влади її прибрали з посади заступника генерального прокурора – і Корнякова перейшла на місце заступника міністра палива та енергетики.
Але її чоловік Олександр Корняков і далі працює заступником глави Державної податкової адміністрації в Київській області.
Працевлаштувати своїх близьких вдалося і деяким депутатам-перебіжчикам. Попри відсутність допуску до державної таємниці, заступником міністра оборони досі працює Олександр Черпіцький – брат депутата Олега Черпіцького, який одним з перших вступив до коаліції.
Екс-БЮТівець Ігор Савченко зміг конвертувати свою депутатську картку в посаду директора "Мистецького арсеналу", що перебуває у віданні Банкової, для своєї дружини Наталії Заболотної.
Трапляються і транснаціональні родинні зв’язки. Так, призначений Януковичем керівник державного підприємства "Укрспецекспорт" Дмитро Саламатін ще недавно був громадянином Росії. До всього іншого, він – зять екс-першого віце-прем’єра РФ Олега Сосковця.
Вірус "родинних зв’язків" вразив і українську прокуратуру.
Призначення Віктора Пшонки генеральним прокурором позитивно позначилося на його братові – Микола Пшонка буде заступником у новоствореному Вищому спеціалізованому суді з розгляду кримінальних та цивільних справ.
Також після приходу Пшонки на посаду генпрокурора Юрій Дьомін, син колишнього генерального Михайла Потебенька, став начальником главку кадрового забезпечення в Генпрокуратурі.
Ще один родич прокурорської верхівки – двоюрідний брат першого заступника генпрокурора Рената Кузьміна Рафаель Кузьмін навесні цього року розпорядженням Миколи Азарова став заступником глави Антимонопольного комітету.
Уже декілька років прокуратуру Святошинського району очолює Василь Смітюх - брат депутата від Партії регіонів Григорія Смітюха. Третього брата з цієї родини - Івана Смітюха - президент Янукович призначив главою Ковельської районної адміністрації Волинської області.
В кожному конкретному випадку родинні зв’язки комусь допомогли більше, комусь менше. Але безумовно, що "непотизм" створює закриту систему, коли робота високопосадовим чиновником стає привілеєм для обраних.
І тільки залишається загадкою, чому державна служба так приваблює цих людей – з її мізерними офіційними зарплатами. Якщо, звичайно, не згадувати про корупційну "надбавку"...
У цій публікації "Українська правда" проаналізувала лише незначний пласт родинних зв’язків в українській політиці. Продовження читайте найближчим часом на нашому сайті.
Сергій Лещенко
реклама: | єдиний гаманець | кредитка | міні кредитка | карта юніора | програма Бонус+ | робота | інтернет | соціальна карта | карта gold | море можливостей | нерухомість | авто-конфіскат | пенсійна карта | автоброкер | термінові грошові перекази | PrivatAssistance | страхування |
| Джерела: http://www.pravda.com.ua/ http://article-blogger.blogspot.com/ |
26.10.10
Прокуратура проти регіональності російської мови
Прокуратура Запорізької області опротестувала рішення сесії обласної ради від 8 вересня 2010 року про присвоєння російській мові статусу регіональної.
Про це повідомив голова обласної організації "Свобода" Віталій Подлобніков, повідомляє "Інтерфакс-Україна".
"У відповідь на запит нашої організації до прокуратури про законність рішення сесії облради на присвоєння російській мові статусу регіональної, я отримав офіційну відповідь із Запорізької облпрокуратури від 18 жовтня", - розповів він.
Подлобніков зазначив, що в "рекомендованому листі прокуратура області проінформувала про те, що на рішення облради про російською мовою накладено прокурорський протест".
"Обласній раді поки запропоновано самостійно скасувати своє рішення", - заявив він.
Спікер підкреслив, що "запорізькі націонал-патріоти задоволені рішенням прокуратури, і простежать за виконанням прокурорського припису депутатами облради".
У прес-службі Запорізької облпрокуратури підтвердили, що рішення депутатів облради про надання російській мові статусу регіональної опротестовано прокуратурою.
Подробиці прокурорського протесту поки не повідомляються.
Як відомо, 8 вересня на 42-й сесії Запорізької облради депутати проголосували за присвоєння російській мові статусу регіональної на території Запорізької області.
реклама: | єдиний гаманець | кредитка | міні кредитка | карта юніора | програма Бонус+ | робота | інтернет | соціальна карта | карта gold | море можливостей | нерухомість | авто-конфіскат | пенсійна карта | автоброкер | термінові грошові перекази | PrivatAssistance | страхування |
| Джерела: http://www.pravda.com.ua/ http://article-blogger.blogspot.com/ |
16.10.10
Військова прокуратура вимагає погасити борги ЧФ через суд
Військова прокуратура Північно-Кавказького військового округу направила позов до суду про стягнення з «172-го дослідно-конструкторського технічного бюро Чорноморського флоту Росії» більш як 8 мільйонів рублів заборгованості працівникам підприємства.
Про це повідомила прес-служба відомства.
У прес-релізі говориться, що військовий прокурор гарнізону Андрій ШЕСТАКОВ 13 жовтня провів зустріч з працівниками федерального державного унітарного підприємства у зв`язку з протестними акціями через борги із зарплати.
«Командуванню Чорноморського флоту внесено подання з вимогою негайно усунути порушення прав працівників. На користь останніх військовою прокуратурою до суду направлена позовна заява про стягнення з підприємства заборгованості. Крім того, працівникам, які виявили бажання захищати свої права самостійно, надана правова допомога в підготовці додаткових позовних вимог», - повідомила прокуратура Північно-Кавказького військового округу.
Відомство також повідомило, що через неналежне виконання посадових обов`язків начальником «172-го ДКТБ» прокуратура направила до слідчих органів матеріали для вирішення питання про кримінальну відповідальність.
Як повідомляв УНІАН, 29 співробітників 172-го окремого конструкторсько-технічного бюро ЧФ РФ, 22 із яких - громадяни України, оголосили безстрокове голодування на знак протесту проти невиплати зарплати, повідомила в середу севастопольська телерадіокомпанія.
Про це повідомила прес-служба відомства.
У прес-релізі говориться, що військовий прокурор гарнізону Андрій ШЕСТАКОВ 13 жовтня провів зустріч з працівниками федерального державного унітарного підприємства у зв`язку з протестними акціями через борги із зарплати.
«Командуванню Чорноморського флоту внесено подання з вимогою негайно усунути порушення прав працівників. На користь останніх військовою прокуратурою до суду направлена позовна заява про стягнення з підприємства заборгованості. Крім того, працівникам, які виявили бажання захищати свої права самостійно, надана правова допомога в підготовці додаткових позовних вимог», - повідомила прокуратура Північно-Кавказького військового округу.
Відомство також повідомило, що через неналежне виконання посадових обов`язків начальником «172-го ДКТБ» прокуратура направила до слідчих органів матеріали для вирішення питання про кримінальну відповідальність.
Як повідомляв УНІАН, 29 співробітників 172-го окремого конструкторсько-технічного бюро ЧФ РФ, 22 із яких - громадяни України, оголосили безстрокове голодування на знак протесту проти невиплати зарплати, повідомила в середу севастопольська телерадіокомпанія.
| Джерела: http://www.unian.net/ http://article-blogger.blogspot.com/ |
17.09.10
Прокуратура Львівщини оскаржила недовіру Горбалю
Прокурор Львівщини опротестував рішення облради про висловлення недовіри губернатору Василю Горбалю.
Про це повідомили ZAXID.NET у прес-службі прокуратури.
У відомстві стверджують, що при прийнятті даного рішення Львівська облрада вийшла за межі своїх повноважень, визначених законом про місцеве самоврядування, а також порушила вимоги Конституції.
"Виходячи із норм вказаних законів, місцеві державні адміністрації підзвітні та підконтрольні відповідним радам у частині делегованих повноважень", - зазначили у прокуратурі.
Згідно з повідомленням, губернатори щорічно звітують перед відповідними радами з питань виконання бюджету, програм соціально-економічного та культурного розвитку територій і делегованих повноважень.
"За наслідками заслуховування звіту глави облдержадміністрації, облрада може висловити недовіру главі ОДА, на підставі чого, з урахуванням пропозицій органу виконавчої влади вищого рівня, президент приймає рішення і дає раді обґрунтовану відповідь", - йдеться у повідомленні.
У прокуратурі заявили, що 8 вересня 2010 в порядок денний сесії ради не було включено та не розглядалось питання про звіт глави облдержадміністрації.
Крім того, "в порушення вимог закону про місцеве самоврядування та регламенту Львівської облради, при підготовці питання про висловлення недовіри главі облдержадміністрації, таке не було предметом розгляду постійних комісій ради", йдеться у повідомленні.
Нагадаємо, 8 вересня цього року Львівська обласна рада висловила недовіру голові Львівської ОДА Василю Горбалю.
Про це повідомили ZAXID.NET у прес-службі прокуратури.
У відомстві стверджують, що при прийнятті даного рішення Львівська облрада вийшла за межі своїх повноважень, визначених законом про місцеве самоврядування, а також порушила вимоги Конституції.
"Виходячи із норм вказаних законів, місцеві державні адміністрації підзвітні та підконтрольні відповідним радам у частині делегованих повноважень", - зазначили у прокуратурі.
Згідно з повідомленням, губернатори щорічно звітують перед відповідними радами з питань виконання бюджету, програм соціально-економічного та культурного розвитку територій і делегованих повноважень.
"За наслідками заслуховування звіту глави облдержадміністрації, облрада може висловити недовіру главі ОДА, на підставі чого, з урахуванням пропозицій органу виконавчої влади вищого рівня, президент приймає рішення і дає раді обґрунтовану відповідь", - йдеться у повідомленні.
У прокуратурі заявили, що 8 вересня 2010 в порядок денний сесії ради не було включено та не розглядалось питання про звіт глави облдержадміністрації.
Крім того, "в порушення вимог закону про місцеве самоврядування та регламенту Львівської облради, при підготовці питання про висловлення недовіри главі облдержадміністрації, таке не було предметом розгляду постійних комісій ради", йдеться у повідомленні.
Нагадаємо, 8 вересня цього року Львівська обласна рада висловила недовіру голові Львівської ОДА Василю Горбалю.
| Джерела: http://www.zaxid.net/ http://article-blogger.blogspot.com/ |
13.09.10
Прокуратура дозволила охороні Януковича заламувати журналістів
Прокуратура відмовила в порушенні кримінальної справи за фактом перешкоджання професійній діяльності журналіста СТБ Сергія Андрушка.
Про це на брифінгу повідомив заступник прокурора Києва Григорій Остафійчук, повідомляє Обком з посиланням на Українські новини.
За його словами, рішення про відмову про порушення справи прийнято згідно з відповідною статтею Кримінально-процесуального кодексу.
Заступник прокурора підкреслив, що прокуратура провела повну і всебічну перевірку даної заяви журналіста.
Як відомо, раніше прокуратура Шевченківського району Києва проводила перевірку факту застосування фізичної сили охоронцем президента Віктора Януковича, співробітником Управління державної охорони до Андрушка.
Про це на брифінгу повідомив заступник прокурора Києва Григорій Остафійчук, повідомляє Обком з посиланням на Українські новини.
За його словами, рішення про відмову про порушення справи прийнято згідно з відповідною статтею Кримінально-процесуального кодексу.
Заступник прокурора підкреслив, що прокуратура провела повну і всебічну перевірку даної заяви журналіста.
Як відомо, раніше прокуратура Шевченківського району Києва проводила перевірку факту застосування фізичної сили охоронцем президента Віктора Януковича, співробітником Управління державної охорони до Андрушка.
Слідкувати за новими дописами
| Джерела: http://www.pravda.com.ua/ http://article-blogger.blogspot.com/ |
За жорстоке побиття фотокора УНІАН молодчик відбувся легким штрафом? (ФОТО)
Прокуратура не виявила бажання довести провину обвинуваченого... Дорогий адвокат знайшов аргументи для суду?.. Суддя врахував голослівні доводи захисту, але не врахував фотознімки...
Пройшов рівно рік відтоді, як у Новій Каховці побили фотокореспондента УНІАН Віталія Данильченка, який знімав рейдерське захоплення коньячного заводу АПФ "Таврія". Його побили саме за те, що він виконував свої журналістські обов`язки, проте Новокаховський міський суд в особі судді Дмитра Червоненка засудив єдиного обвинуваченого у справі Геннадія Богуманова (Віталія били двоє) до... штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів (неоподатковуваний мінімум становить 17 гривень), тобто 850 гривень. Водночас суд не визнав провину обвинуваченого за статтею 171 Кримінального кодексу України – перешкоджання професійної діяльності журналіста, а тільки засудив його за завдання тілесних ушкоджень за статтею 125 Кримінального кодексу.
Після виголошення вироку Віталій Данильченко подав апеляцію, оскільки не може змиритися з такою кричущою несправедливістю. Нині справа перебуває в Херсонському апеляційному суді. Перше слухання відбудеться 26 жовтня 2010 року.
Ми запитали Віталія, як він прожив цей рік і чому, на його думку, було винесено саме таку ухвалу?
– Мені дуже неприємно, – сказав він, – що суддя не взяв до уваги, що я на той момент виконував свої прямі обов`язки фотокореспондента. Захист Богуманова, який напав на мене, був побудований на тому, що на мені в той момент не було значка, який свідчить про те, що я представляю пресу.
Прокурор на кожному засіданні запитувала мене, чи були на мені якісь розпізнавальні ознаки?
Також суд не врахував, що мені були завдано матеріальної, фізичної і моральної шкоди.
Я наперед заявив, ще на досудовому слідстві, про те, що бейдж я зняв з шиї після того, як мені в обличчя бризнули газом. Я поклав його до кишені, тому що боявся: адже мене могли задушити мотузком, на якому він висів на шиї.
Я не представляв ні ту, ні іншу сторону, тим більше що у мене в руках був фотоапарат. Суддя мав подивитися на фотографії, де чітко видно, що обвинувачений Богуманов, коли підбігав до мене, спочатку вів перестрілку з людьми в чорному, які намагалися захопити завод, двоє вели когось скривавленого, а обвинувачений переслідував їх. Коли я почав знімати, він побіг у мій бік, дістав з-під куртки палицю. Він не питав мене, хто я, де працюю. Він просто крикнув: навіщо я фотографую? Виходить, з якоїсь причини я не повинен був знімати цих людей у чорному.
Це все видно за хронологією фотографій, які ми теж представили на суді. А ці дані автоматично вносяться до пам`яті фотоапарата при створенні фотографії, і їх змінити не можна.
Але суддя цього не врахував. Він врахував голослівні доводи захисту, що я нібито бігав за обвинуваченим і світив спалахами йому в очі. Хоча цих фотографій немає в моїй камері. І прокуратура мала можливість в цьому переконається, тому що у мене вилучили карту пам`яті, де немає інших знімків.
Але суд все одно цього не врахував і виправдав його за 171 статтею КК України «Перешкоджання журналістській діяльності».
Керівництво коньячного заводу «Таврія» все-таки вам компенсувало вартість розбитої апаратури?
Так. Але тільки після того, як майже через два місяці після побиття на прес-конференції, де був присутній директор «Таврії» Олександр Сидоренко, мій безпосередній керівник з УНІАН редактор фотосервісу Ірина Тімофєєва публічно запитала його, коли він це зробить.
Якби з нашого боку не було активної участі в розслідуванні, то справу, як то кажуть, зам`яли б.
Підсудного я знайшов сам. Я його побачив в селищі, де живу. Дізнався, де він живе. Коли він йшов на роботу до «Таврії», я його сфотографував. Потім приніс його знімки в міліцію. І лише після цього його знайшли.
Виходить, його ніхто і не шукав?
Він працює на коньячному заводі, але його нібито ніхто не міг знайти. Його або не хотіли шукати, або знали, де він, але не хотіли нічого робити. Такі справи, як правило, затягуються на довгі роки, потім їх закривають.
Після того, як прокуратура знайшла цю людину, справу перекваліфіковували з «за фактом» на «звинувачення певної особи». Така справа вже швидше розслідується.
Слідство навіть не наполягало, щоб той, хто мене бив, показав знаряддя, яким він це зробив.
А інша людина, що допомагала мене бити, взагалі не фігурує в справі.
Богуманов на мене напав, збив з ніг, я йому кричав, що я журналіст, він мене не слухав, завдав мені кілька ударів по голові і по спині. Потім я виявив під собою фотоапарат, схопив його, хотів втекти, але підбігла та інша людина, повалила мене на землю, і знову продовжувалося побиття.
Потім, коли вони припинили мене бити, я впізнав другу людину. Я його знаю з дитинства, ми з ним віталися, але в прокуратурі на очній ставці він заявив, що взагалі мене не знає і лише з Інтернету дізнався, що я постраждав. Прокуратура навіть не намагалася перевірити, чи знає він мене чи ні. Тобто просто проігнорували цей факт. Хоча на фотографіях багато що видно.
Чи вдалося вам одужати після завданих побоїв?
У грудні минулого року я вдруге, після побиття, лежав у лікарні з діагнозом «наслідки черепно-мозкової травми». У липні цього року знову потрапив до лікарні з таким же діагнозом. Тобто наслідки весь час даються взнаки. Майже весь час почуваюся погано. Але я повинен працювати. Потрібно годувати сім`ю.
Чому, на вашу думку, суд не визнав Богуманова винним за статтею «перешкоджання журналістській діяльності»?
У Новій Каховці мій випадок п`ятий, коли били журналіста. І в жодній справі, крім моєї, навіть не було порушено кримінальної справи.
Я не бачив бажання прокуратури якимсь чином довести провину обвинуваченого. Відповідно, суддя ухвалив рішення, виходячи з незрозумілих мені міркувань.
Коли йшло ще досудове слідство, мені знайомі в міліції говорили, що я нічого не доведу...
Керівництво «Таврії» допомагало Богуманову захищатися в суді?
Так, вони найняли йому дуже вправного адвоката. Директор Олександр Сидоренко в телефонній розмові сказав мені, що у Богоманова буде такий адвокат, «якого я собі не зможу знайти». І я неодноразово бачив, як заводський водій підвозив Богуманова до суду.
Чому, ви вважаєте, керівники коньячного заводу не хотіли, щоб ви фотографували?
Перш за все тому, що було застосовано вогнепальну зброю – так би мовити, з боку захисників заводоуправління. Тому що вогнестрільні поранення були тільки у людей в чорному (тих, які захоплювали підприємство).
На моїх фотографіях видно, що захисники заводу тримають у руках цеглу, хоча поряд ніде не було будівництва. Тобто цегла була наперед підготовлена. Є люди, які бачили її в кущах навколо заводоуправління.
Чи пропонував Сидоренко вам гроші, щоб ви забрали позов?
Ні, з його боку такого не було. Він подзвонив, коли я одержав нову апаратуру. Сказав, що я одержав апаратуру і «щоб я відстав від його хлопців». На що я йому відповів: «А хто мені здоров`я відновить? А хто моральну шкоду відшкодує?»
Розмовляла Ксеня Лесів
Пройшов рівно рік відтоді, як у Новій Каховці побили фотокореспондента УНІАН Віталія Данильченка, який знімав рейдерське захоплення коньячного заводу АПФ "Таврія". Його побили саме за те, що він виконував свої журналістські обов`язки, проте Новокаховський міський суд в особі судді Дмитра Червоненка засудив єдиного обвинуваченого у справі Геннадія Богуманова (Віталія били двоє) до... штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів (неоподатковуваний мінімум становить 17 гривень), тобто 850 гривень. Водночас суд не визнав провину обвинуваченого за статтею 171 Кримінального кодексу України – перешкоджання професійної діяльності журналіста, а тільки засудив його за завдання тілесних ушкоджень за статтею 125 Кримінального кодексу.
Ми запитали Віталія, як він прожив цей рік і чому, на його думку, було винесено саме таку ухвалу?
– Мені дуже неприємно, – сказав він, – що суддя не взяв до уваги, що я на той момент виконував свої прямі обов`язки фотокореспондента. Захист Богуманова, який напав на мене, був побудований на тому, що на мені в той момент не було значка, який свідчить про те, що я представляю пресу.
Прокурор на кожному засіданні запитувала мене, чи були на мені якісь розпізнавальні ознаки?
Також суд не врахував, що мені були завдано матеріальної, фізичної і моральної шкоди.
Я наперед заявив, ще на досудовому слідстві, про те, що бейдж я зняв з шиї після того, як мені в обличчя бризнули газом. Я поклав його до кишені, тому що боявся: адже мене могли задушити мотузком, на якому він висів на шиї.
Я не представляв ні ту, ні іншу сторону, тим більше що у мене в руках був фотоапарат. Суддя мав подивитися на фотографії, де чітко видно, що обвинувачений Богуманов, коли підбігав до мене, спочатку вів перестрілку з людьми в чорному, які намагалися захопити завод, двоє вели когось скривавленого, а обвинувачений переслідував їх. Коли я почав знімати, він побіг у мій бік, дістав з-під куртки палицю. Він не питав мене, хто я, де працюю. Він просто крикнув: навіщо я фотографую? Виходить, з якоїсь причини я не повинен був знімати цих людей у чорному.
Це все видно за хронологією фотографій, які ми теж представили на суді. А ці дані автоматично вносяться до пам`яті фотоапарата при створенні фотографії, і їх змінити не можна.
Але суддя цього не врахував. Він врахував голослівні доводи захисту, що я нібито бігав за обвинуваченим і світив спалахами йому в очі. Хоча цих фотографій немає в моїй камері. І прокуратура мала можливість в цьому переконається, тому що у мене вилучили карту пам`яті, де немає інших знімків.
Але суд все одно цього не врахував і виправдав його за 171 статтею КК України «Перешкоджання журналістській діяльності».
Керівництво коньячного заводу «Таврія» все-таки вам компенсувало вартість розбитої апаратури?
Так. Але тільки після того, як майже через два місяці після побиття на прес-конференції, де був присутній директор «Таврії» Олександр Сидоренко, мій безпосередній керівник з УНІАН редактор фотосервісу Ірина Тімофєєва публічно запитала його, коли він це зробить.
Якби з нашого боку не було активної участі в розслідуванні, то справу, як то кажуть, зам`яли б.
Підсудного я знайшов сам. Я його побачив в селищі, де живу. Дізнався, де він живе. Коли він йшов на роботу до «Таврії», я його сфотографував. Потім приніс його знімки в міліцію. І лише після цього його знайшли.
Виходить, його ніхто і не шукав?
Він працює на коньячному заводі, але його нібито ніхто не міг знайти. Його або не хотіли шукати, або знали, де він, але не хотіли нічого робити. Такі справи, як правило, затягуються на довгі роки, потім їх закривають.
Після того, як прокуратура знайшла цю людину, справу перекваліфіковували з «за фактом» на «звинувачення певної особи». Така справа вже швидше розслідується.
Слідство навіть не наполягало, щоб той, хто мене бив, показав знаряддя, яким він це зробив.
А інша людина, що допомагала мене бити, взагалі не фігурує в справі.
Богуманов на мене напав, збив з ніг, я йому кричав, що я журналіст, він мене не слухав, завдав мені кілька ударів по голові і по спині. Потім я виявив під собою фотоапарат, схопив його, хотів втекти, але підбігла та інша людина, повалила мене на землю, і знову продовжувалося побиття.
Потім, коли вони припинили мене бити, я впізнав другу людину. Я його знаю з дитинства, ми з ним віталися, але в прокуратурі на очній ставці він заявив, що взагалі мене не знає і лише з Інтернету дізнався, що я постраждав. Прокуратура навіть не намагалася перевірити, чи знає він мене чи ні. Тобто просто проігнорували цей факт. Хоча на фотографіях багато що видно.
Чи вдалося вам одужати після завданих побоїв?
У грудні минулого року я вдруге, після побиття, лежав у лікарні з діагнозом «наслідки черепно-мозкової травми». У липні цього року знову потрапив до лікарні з таким же діагнозом. Тобто наслідки весь час даються взнаки. Майже весь час почуваюся погано. Але я повинен працювати. Потрібно годувати сім`ю.
Чому, на вашу думку, суд не визнав Богуманова винним за статтею «перешкоджання журналістській діяльності»?
У Новій Каховці мій випадок п`ятий, коли били журналіста. І в жодній справі, крім моєї, навіть не було порушено кримінальної справи.
Я не бачив бажання прокуратури якимсь чином довести провину обвинуваченого. Відповідно, суддя ухвалив рішення, виходячи з незрозумілих мені міркувань.
Коли йшло ще досудове слідство, мені знайомі в міліції говорили, що я нічого не доведу...
Керівництво «Таврії» допомагало Богуманову захищатися в суді?
Так, вони найняли йому дуже вправного адвоката. Директор Олександр Сидоренко в телефонній розмові сказав мені, що у Богоманова буде такий адвокат, «якого я собі не зможу знайти». І я неодноразово бачив, як заводський водій підвозив Богуманова до суду.
Чому, ви вважаєте, керівники коньячного заводу не хотіли, щоб ви фотографували?
Перш за все тому, що було застосовано вогнепальну зброю – так би мовити, з боку захисників заводоуправління. Тому що вогнестрільні поранення були тільки у людей в чорному (тих, які захоплювали підприємство).
На моїх фотографіях видно, що захисники заводу тримають у руках цеглу, хоча поряд ніде не було будівництва. Тобто цегла була наперед підготовлена. Є люди, які бачили її в кущах навколо заводоуправління.
Чи пропонував Сидоренко вам гроші, щоб ви забрали позов?
Ні, з його боку такого не було. Він подзвонив, коли я одержав нову апаратуру. Сказав, що я одержав апаратуру і «щоб я відстав від його хлопців». На що я йому відповів: «А хто мені здоров`я відновить? А хто моральну шкоду відшкодує?»
Розмовляла Ксеня Лесів
Слідкувати за новими дописами
| Джерела: http://unian.net/ http://article-blogger.blogspot.com/ |
12.09.10
Прокуратура арештувала територію "Буковелю"
Генпрокуратура затримала начальника управління Держкомітету із земельних ресурсів у Івано-Франківській області Юрія Добровольського.
Про це розповів представник Держкомзему, повідомляють "Українські новини".
"10 вересня ввечері затримали", - цитує повідомлення газета "Сегодня".
Крім того, накладено арешт на земельні ділянки в селі Паляниця, де розташований гірськолижний курорт "Буковель".
Джерело також повідомило, що 8 вересня в офісі Івано-франківського облуправління Держкомзему Генпрокуратура і співробітники київської міліції проводили обшук, в ході якого були вилучені всі системні блоки комп'ютерів.
Як відомо, Добровольський раніше входив до керівництва "Буковеля", працював помічником депутата від БЮТ Дмитра Шлемка.
Раніше повідомлялося, що у туристичному комплексі "Буковель" проводилися обшуки.
Про це розповів представник Держкомзему, повідомляють "Українські новини".
"10 вересня ввечері затримали", - цитує повідомлення газета "Сегодня".
Крім того, накладено арешт на земельні ділянки в селі Паляниця, де розташований гірськолижний курорт "Буковель".
Джерело також повідомило, що 8 вересня в офісі Івано-франківського облуправління Держкомзему Генпрокуратура і співробітники київської міліції проводили обшук, в ході якого були вилучені всі системні блоки комп'ютерів.
Як відомо, Добровольський раніше входив до керівництва "Буковеля", працював помічником депутата від БЮТ Дмитра Шлемка.
Раніше повідомлялося, що у туристичному комплексі "Буковель" проводилися обшуки.
Слідкувати за новими дописами
| Джерела: http://www.pravda.com.ua/ http://article-blogger.blogspot.com/ |
09.09.10
Телеканал TBi підозрюють в незаконних прослуховуваннях - порушено справу
Прокуратура Києва вчора порушила кримінальну справу за фактом незаконного прослуховування телефонних розмов колишнього виконавчого директора телеканалу TBi Євгена Яковича і радника одного із засновників каналу Володимира Гусинського – Ігоря Малашенка. Останній стверджує, що його телефонні розмови були незаконно записані з використанням устаткування телекомпанії TBi і за участі її співробітників. Гендиректор телекомпанії Микола Княжицький заявив Комерсанту-Україна, що вперше про це чує.
Як стало відомо виданню, кримінальна справа #50-5876 порушена за ч. 2 ст. 163 ("порушення таємниці телефонних розмов, здійснене з використанням спеціальних засобів, призначених для негласного зняття інформації"), ст. 182 ("порушення недоторканності особистого життя") і ч. 2 ст. 359 УК ("незаконне використання спеціальних технічних засобів отримання інформації, здійснене за попередньою змовою групою осіб").
Згідно ухвалі про порушення кримінальної справи, із заявою про порушення таємниці телефонних розмов в прокуратуру Києва звернувся адвокат, який діє на користь панів Малашенка і Яковича. Про порушення їхніх прав стало відомо в ході розгляду справи, що перебуває зараз у виробництві Верховного суду штату Нью-Йорк (США) позову New Media Holding Сompany, що належить панові Гусинському, до співзасновника телеканалу TBi Костянтина Кагаловського. Позов був поданий 14 грудня 2009 року. У ньому Володимир Гусинський звинувачує Костянтина Кагаловського в незаконному привласненні 50% телеканалу TBi.
З ухвали виходить, що 19 серпня під час розгляду справи адвокатами пана Кагаловського були надані аудіофайли телефонних розмов громадян Російської Федерації Ігоря Малашенка і Євгена Яковича, які представники пана Кагаловського збираються використовувати як докази. "При цьому із запису телефонних розмов убачається, що вони здійснювалися на території України, ймовірно, в Києві. Абоненти, чиї розмови зафіксовані на наданих записах, у момент спілкування перебували в різних державах, тобто на істотній відстані один від одного, що указує на застосування під час отримання інформації спеціальних технічних засобів, призначених для негласного зняття інформації", - йдеться в ухвалі про порушення кримінальної справи.
Комерсант-Україна звернувся за роз`ясненнями до керівництва TВi, проте там від коментарів відмовилися. "Я ніяк не можу це прокоментувати, тому що перший раз про це чую", - сказав генеральний директор TВi Микола Княжицкий.
Як стало відомо виданню, кримінальна справа #50-5876 порушена за ч. 2 ст. 163 ("порушення таємниці телефонних розмов, здійснене з використанням спеціальних засобів, призначених для негласного зняття інформації"), ст. 182 ("порушення недоторканності особистого життя") і ч. 2 ст. 359 УК ("незаконне використання спеціальних технічних засобів отримання інформації, здійснене за попередньою змовою групою осіб").
Згідно ухвалі про порушення кримінальної справи, із заявою про порушення таємниці телефонних розмов в прокуратуру Києва звернувся адвокат, який діє на користь панів Малашенка і Яковича. Про порушення їхніх прав стало відомо в ході розгляду справи, що перебуває зараз у виробництві Верховного суду штату Нью-Йорк (США) позову New Media Holding Сompany, що належить панові Гусинському, до співзасновника телеканалу TBi Костянтина Кагаловського. Позов був поданий 14 грудня 2009 року. У ньому Володимир Гусинський звинувачує Костянтина Кагаловського в незаконному привласненні 50% телеканалу TBi.
З ухвали виходить, що 19 серпня під час розгляду справи адвокатами пана Кагаловського були надані аудіофайли телефонних розмов громадян Російської Федерації Ігоря Малашенка і Євгена Яковича, які представники пана Кагаловського збираються використовувати як докази. "При цьому із запису телефонних розмов убачається, що вони здійснювалися на території України, ймовірно, в Києві. Абоненти, чиї розмови зафіксовані на наданих записах, у момент спілкування перебували в різних державах, тобто на істотній відстані один від одного, що указує на застосування під час отримання інформації спеціальних технічних засобів, призначених для негласного зняття інформації", - йдеться в ухвалі про порушення кримінальної справи.
Комерсант-Україна звернувся за роз`ясненнями до керівництва TВi, проте там від коментарів відмовилися. "Я ніяк не можу це прокоментувати, тому що перший раз про це чую", - сказав генеральний директор TВi Микола Княжицкий.
| Джерела: http://unian.net/ http://article-blogger.blogspot.com/ |
08.09.10
Зниклий журналіст вимагав порушити справу проти заступника прокурора
Прокуратура Харківської області не порушуватиме кримінальну справу за давнім зверненням зниклого редактора газети «Новый стиль» Василя КЛИМЕНТЬЄВА.
Про це повідомили кореспонденту УНІАН у прес-службі прокуратури області.
Згідно з повідомленням, прокуратура Харківської області закінчила перевірку фактів, викладених у газеті «Новый стиль», за зверненням його головного редактора В.КЛИМЕНТЬЄВА, який зник у серпні цього року, щодо нібито зловживання службовим становищем, перевищення службових повноважень заступником прокурора області Сергієм ХАЧАТРЯНОМ.
З цього приводу до прокуратури звернулися з інформаційними запитами журналісти інформаційної агенції «Мост-Харьков», телеканалу ТВі, інших ЗМІ та Інтернет-видань.
«Факти, наведені автором стосовно заступника прокурора області С.ХАЧАТРЯНА, не підтвердилися, - йдеться у повідомленні. - За наслідками перевірки прокуратурою винесено постанову про відмову у порушенні кримінальної справи стосовно заступника прокурора області С.ХАЧАТРЯНА на підставі пункту 2 частини 1 статті 6 Кримінально-процесуального Кодексу України за відсутністю в його діях складу злочинів, передбачених статтями 364 та 365 Кримінального кодексу України».
Про це повідомили кореспонденту УНІАН у прес-службі прокуратури області.
Згідно з повідомленням, прокуратура Харківської області закінчила перевірку фактів, викладених у газеті «Новый стиль», за зверненням його головного редактора В.КЛИМЕНТЬЄВА, який зник у серпні цього року, щодо нібито зловживання службовим становищем, перевищення службових повноважень заступником прокурора області Сергієм ХАЧАТРЯНОМ.
З цього приводу до прокуратури звернулися з інформаційними запитами журналісти інформаційної агенції «Мост-Харьков», телеканалу ТВі, інших ЗМІ та Інтернет-видань.
«Факти, наведені автором стосовно заступника прокурора області С.ХАЧАТРЯНА, не підтвердилися, - йдеться у повідомленні. - За наслідками перевірки прокуратурою винесено постанову про відмову у порушенні кримінальної справи стосовно заступника прокурора області С.ХАЧАТРЯНА на підставі пункту 2 частини 1 статті 6 Кримінально-процесуального Кодексу України за відсутністю в його діях складу злочинів, передбачених статтями 364 та 365 Кримінального кодексу України».
| Джерела: http://unian.net/ http://article-blogger.blogspot.com/ |
Підписатися на:
Дописи (Atom)