Учені та письменники звернулися до президента України і голови парламенту із закликом не ухвалювати нову редакцію закону "Про мови", оскільки вважають запропонований проект неконституційним.
Зокрема, вчена рада Києво-Могилянської академії дійшла висновку, що цей проект суперечить Конституції та попереднім рішенням Конституційного суду та ґрунтується на довільному тлумаченні Європейської хартії реґіональних мов та мов національних меншин.
"Весь зміст законопроекту дає підстави стверджувати, що в разі його прийняття як закону російській мові буде надано статус другої державної мови, що суперечить Конституції", - мовиться у зверненні до президента та спікера парламенту.
Викладачі Києво-Могилянської академії посилаються на результати останнього всеукраїнського перепису (2001 р.), під час якого рідною назвали російську мову менше 30-ти відсотків населення України.
"Запровадження принципу вільного вибору мови навчання (та ще й "у будь-який час періоду навчання") провокує конфліктність на мовній основі усередині навчального закладу, серйозно ускладнює організацію навчального процесу, потребує бюджетних асигнувань для збільшення числа педагогічних кадрів та розширення матеріальної бази", - вказують автори звернення.
Зі схожим зверненням до президента нещодавно звернулося 150 представників громадськості та діячів культури. Серед підписантів, зокрема, Іван Дзюба, Левко Лук’яненко, Мирослав Попович, Володимир Василенко, В’ячеслав Брюховецький, Юрій Мушкетик, Юрій Щербак, Василь Шкляр, Галина Яблонська, Богдан Бенюк та інші.
Ініціатори відкритого листа до президента вказують, що проект закону про мови призведе до запровадження в Україні "русифікації, агресивнішої від наступу на українську мову за радянських часів".
"Спроба схвалити пропонований Партією регіонів і комуністами закон про мови суперечить Конституції України, провокує розбрат, розділ народу на два ворогуючі табори, вибух народного незадоволення. Цей законопроект задуманий як інструмент знищення української мови", - вказується у зверненні інтелігенції до президента.
Тим часом, голова парламенту Володимир Литвин звернувся до Національної академії наук України із проханням надати експертний висновок щодо законопроектів про мову, які зареєстровані у парламенті. Спікер вирішив провести експертизу цих проектів на предмет їхньої "історичної зумовленості, гуманітарної відповідності та відповідності міжнародному праву".
Коли з’явиться цей висновок, не повідомляють, однак у парламентських кулуарах лунають припущення, що Володимир Литвин у такий спосіб намагається відкласти розгляд нового закону про мови. Спікер висловлюється за проведення "круглих столів" і за те, аби діяти за принципом "поспішати повільно".
Володимир Литвин також вважає, що розгляд мовного питання не повинен звестися до проблем двох мов - російської і української.
У проекті змін до закону «Про мови» передбачається вільне функціонування російської мови поруч із українською як державною, включаючи діловодство та освіту. Проект передбачає вільне використання, розвиток і захист інших регіональних мов, якщо тією чи іншою мовою користується не менше 10-ти відсотків громадян, що населяють певну територію.
Одна із статей законопроекту ґарантує громадянам України право отримання освіти українською та російською мовами та іншими реґіональними мовами в межах тих територій, де вони поширені.
На думку критиків законопроекту, такий закон фактично б означав запровадження двомовності в Україні.
