Інформація, поширена у деяких ЗМІ 17 серпня про виселення людей з миргородського санаторію імені Гоголя у зв’язку із прибуттям високопосадовців на Національний Сорочинський ярмарок, не відповідає дійсності.
Як повідомили УНІАН у прес-службі “Укрзалізниці”, генеральний директор «Укрзалізниці» Михайло КОСТЮК заявив: «Ніякої проблеми немає. Із санаторію нікого не виселяють. Усі відомчі оздоровниці, які належать “Укрзалізниці”, працюють у звичайному режимі, у тому числі і миргородський санаторій. Двері оздоровчого закладу відкриті для всіх гостей та бажаючих відпочити».
М.КОСТЮК звернувся до представників ЗМІ з проханням перевіряти розповсюджену інформацію, щоб не вводити в оману своїх читачів. «Шкода, що жоден журналіст, який написав про виселення людей, яке нібито відбувається, не звернувся за офіційним коментарем безпосередньо до “Укрзалізниці” чи Південної залізниці, а користувалися чутками для написання своїх матеріалів», - зазначив він.
За даними “Укрзалізниці”, на даний час у миргородському санаторії імені Гоголя, який знаходиться у віданні Південної залізниці, відпочивають 270 осіб. Загальна кількість місць - 286.
Як повідомили напередодні деякі ЗМІ, перед приїздом Президента Віктора ЯНУКОВИЧА на Сорочинський ярмарок з миргородського санаторію імені Гоголя переселяють людей, що приїхали на відпочинок.
Джерела: http://unian.net/ http://article-blogger.blogspot.com/
статті про українську політику і не тільки
18.08.10
Янукович каже, що людини, більше зацікавленої в правді, ніж він, немає
Президент України Віктор ЯНУКОВИЧ очікує від представників ЗМІ конкретної інформації щодо випадків, коли їм заважають говорити правду під час виконання професійних обов’язків.
Як передає кореспондент УНІАН, про це В.ЯНУКОВИЧ сказав журналістам під час відвідування Національного Сорочинського ярмарку.
Президенту журналісти поставили запитання щодо його думки про ситуацію, яка склалася у державі навколо свободи слова, зокрема, з огляду на заяви, у тому числі на міжнародному рівні, про запровадження в Україні цензури та згортання демократії.
«Я вам скажу: якщо б була цензура, чи ви б могли поставити таке запитання», - зауважив Президент.
У зв’язку з цим він звернувся до представників ЗМІ із проханням поінформувати його про те, «хто вам заважає писати правду». «Назвіть мені прізвища, назвіть мені компанію, власника. Поки що я конкретної відповіді не отримав», - сказав В.ЯНУКОВИЧ.
На його думку, дискусія навколо свободи слова і цензури в Україні нагнітається з метою використання цієї теми як «засобу політичної боротьби».
«Але я хочу сказати, що, мабуть, більш зацікавленої людини, ніж я, щоб казали і писали правду, в Україні немає. Я хотів би бути вашим партнером. Я добре розумію, що тільки вільна людина, у якої б були захищені права, буде щасливо жити в цій країні. Я хочу і бажаю своїм дітям і онукам, щоб вони жили в такій країні», - заявив В.ЯНУКОВИЧ.
Джерела: http://unian.net/ http://article-blogger.blogspot.com/
Як передає кореспондент УНІАН, про це В.ЯНУКОВИЧ сказав журналістам під час відвідування Національного Сорочинського ярмарку.
Президенту журналісти поставили запитання щодо його думки про ситуацію, яка склалася у державі навколо свободи слова, зокрема, з огляду на заяви, у тому числі на міжнародному рівні, про запровадження в Україні цензури та згортання демократії.
«Я вам скажу: якщо б була цензура, чи ви б могли поставити таке запитання», - зауважив Президент.
У зв’язку з цим він звернувся до представників ЗМІ із проханням поінформувати його про те, «хто вам заважає писати правду». «Назвіть мені прізвища, назвіть мені компанію, власника. Поки що я конкретної відповіді не отримав», - сказав В.ЯНУКОВИЧ.
На його думку, дискусія навколо свободи слова і цензури в Україні нагнітається з метою використання цієї теми як «засобу політичної боротьби».
«Але я хочу сказати, що, мабуть, більш зацікавленої людини, ніж я, щоб казали і писали правду, в Україні немає. Я хотів би бути вашим партнером. Я добре розумію, що тільки вільна людина, у якої б були захищені права, буде щасливо жити в цій країні. Я хочу і бажаю своїм дітям і онукам, щоб вони жили в такій країні», - заявив В.ЯНУКОВИЧ.
Джерела: http://unian.net/ http://article-blogger.blogspot.com/
О.Кучеренко: Уряд прикривається МВФ, який зовсім не вимагав подорожчання газу на 50%
Олексій Кучеренко – міністр комунального господарства в уряді Тимошенко. Він, за його словами, не є власником теплокомуненерго, не має приватного інтересу в цій сфері, і його думці щодо ініціатив влади у сфері ЖКГ начебто можна довіряти. Ми поставили панові Кучеренку кілька запитань.
ГАЗІВНИКИ НЕ ХОЧУТЬ КОНТРОЛЮ ЗА ЯКІСТЮ ГАЗУ
Олексію Юрійовичу, з 1 серпня в Україні на 50% підняли ціну на газ, відповідно зростають тарифи на ЖКП. Головне питання, яке порушують ЗМІ: чи стане підвищення інструментом реформи, чи просто облгази Фірташа приростять свій прибутки?
Тарифи та тарифна політика – головний чинник існування та розвитку житлово-комунального господарства, передусім таких структур, як теплокомуненерго, водоканали. Але до останнього моменту ми підміняли розумну, прозору, чітку, послідовну, оптимальну політику гаслами: чим більше бюджетних грошей засадимо комунальникам, тим, мовляв, краще. Усі уряди вели гру: щороку комунальники намагалися витягти якомога більше грошей з державного та місцевих бюджетів, а потім безконтрольно їх кудись запустити. Тому в ЖКГ йшли мільярди гривень, але нічого не покращувалося. І тарифами як інструментом розвитку цих підприємств просто нехтували.
Сьогодні нічого в тарифній політиці не змінилося, бо і методологія, і інструментарій залишилися старі, але прийнято вольове рішення підвищити ціну на газ. При цьому, як жупелом, прикриваються вимогою МВФ. Хотів би уточнити. Це не було вимогою МВФ – підняти ціну на газ на 50%. МВФ завжди казав: зробіть ціну на послуги ЖКГ економічно обґрунтованими. А сьогодні, після цього вольового і в принципі необхідного рішення, виникає запитання: а куди підуть гроші від подорожчання? На збільшення газу власного видобутку? На покращення роботи та зменшення втрат газових мереж? На поліпшення якості газу?
Не знаю, чи відкрию вам таємницю, але в нас поганий газ. Наші газовики навчилися так його “вдосконалювати”, що він дуже погано горить. І це серйозна проблема... Газовики роблять усе, щоб не дати створити систему контролю за якістю цього газу, а від цього страждає і економіка теплокомуненерго, і наші котли.
З одного боку, підвищення – вимушений крок уряду, і не хочу уряд за це критикувати. Але з другого – він не підкріплений іншими комплексними заходами, щоб захистити нас із вами як споживачів: немає обліку, немає чіткого розмежування повноважень, немає системи переходу від вартості гігакалорій до сплати за метр квадратний (точніше, вона є, але не на нашу користь), немає, врешті-решт, закону про енергозбереження будинку, який забезпечив би державну підтримку захисту наших гаманців від нинішнього тарифного безладу.
НЕ РОЗУМІЮ, ЯК ПІСЛЯ ХАРКІВСЬКИХ УГОД РФ ПОНИЗИЛА НАМ ЦІНУ НА 30%, А УРЯД У 1,5 РАЗА ЇЇ ПІДНЯВ
Виглядає так, що зиск від підняття тарифів матимуть насамперед облгази Фірташа?
Не хочу назвати прізвища, я навіть «хочу їх не знати». Але я з дізнався два тижні тому, що НКРЕ прийняв рішення про підвищення тарифів на транспортування газу по мережах у півтора раза. Тобто облгази почуватимуться непогано. Я бачу, як захистив свої інтереси НАК “Нафтогаз”. І досі чітко не розумію, як це сталося, що після Харківських угод Росія понизила нам ціну на газ на 30 відсотків, а уряд у півтора раза її підвищив і “збалансував”. Хочу знати, що вони там збалансували... Чи правда, що ці кошти підуть на збільшення власного видобутку газу? Відповіді український народ не має.
Але це газові питання. Такі самі питання й щодо теплокомуненерго... Чи справді, якщо вони підвищили тариф, то заклали кошти на подолання втрат у мережах і вони (втрати) становитимуть не 20 відсотків, а 3–5, заклали кошти на модернізацію котелень з КПД 92 – 95%, передбачили витрати на обладнання наших будинків індивідуальними тепловими приладами (лічильниками). Попередник Хіврича на посаді міністерства будівництва й ЖКГ пан Попов заявив, що до кінця року все буде обладнано тепловими лічильниками. Пізніше Хіврич сказав, що це буде здійснено у 2013–2015 роках.
Сьогодні готується законопроект про стовідсоткове обладнання лічильниками. І це правильно. Це питання перезріло.
А знаєте, хто був проти закону щодо лічильників? НАК “Нафтогаз”. Бо йому не потрібен облік газу. Адже 6 мільярдів кубів газу щорічного обсягу для населення споживаються без обліку, і що там насправді відбувається, знають лише облгази.
ТАРИФНА РЕВОЛЮЦІЯ – НА ГРАНІ ПРОВАЛУ
Сьогодні прийнято закон про створення національного регулятора ринку комунальних послуг. Утім, мої колеги вважають, що замість того, аби створювати ще один регулятор, достатньо прийняти закон про ціноутворення, де можна прописати формулу ціни й зафіксувати при цьому параметри якості послуг...
Я готовий провести фахову дискусію на базі вашого агентства на цю тему. А поки що запам’ятайте: немає такої формули, яка б описала цей тариф. Це ціла наука. Є десятки різних тарифних стратегій – у залежності від того, що ми хочемо досягти та які цілі є першочерговими: захистити споживача, змусити підприємство вкладати гроші в зменшення втрат, модернізацію та енергозбереження, стимулювати систему обліку й регуляцій. І під кожну мету можна написати томи. Тому сам регулятор як орган має бути максимально виведений з-під впливу місцевої влади, уряду, політиків та повинен експертно й професійно визначати стратегію розвитку щодо кожного ліцензіату й відповідну тарифну політику, а бюджет (державний чи місцевий) визначатимуться з компенсацією.
Про регулятор дебатів не було – і опозиція проголосувала, і коаліція. Але це слід було зробити в січні. На жаль, півроку втратили тільки тому, що це був опозиційний закон. Згідно з новим законом, який було прийнято в іншій редакції, з 1 серпня НКРЕ має встановлювати тариф. Але вона абсолютно до цього не готова. Там немає для цього жодної людини, а мова йде про сотні
підприємств, яким потрібно все розрахувати. І саме тому ця тарифна революція на грані провалу.
Я кілька днів тому мав розмову з представниками Київської міської адміністрації, запитував: хлопці, що ви будете робити? Бо кияни не розуміють, що липневі платіжки в столиці – це не новий тариф, це той старий тариф, що вони розрахували торік, і в ньому не закладено підвищення ціни на газ... А вони сьогодні мають закласти нову ціну на газ. Це має розрахувати НКРЕ, яка до цього не готова, бо й часу нема. Для цього необхідно підготувати принаймні 50–70 фахівців.
Уже сьогодні йде потік заявок на міністерство від місцевих органів влади з проханням: дайте нам тариф. А хто дасть, якщо немає кадрів? Ані в міністерстві, ані в НКРЕ.
Формально вони мають встановити тариф. Після цього місцева влада повинна додати видатки на транспортування й розподіл, прорахувати вартість гігокалоріїв по котельнях різних форм власності, визначитися з бюджетною компенсацією. І приблизно так само треба зробити в чотирьохстах теплокомуненерго й водоканалів.
Ніякої підготовчої роботи не було. І саме тому я дуже шкодую, що ця загалом правильна ідея – зі створення регулятора ринку комунальних послуг (а ідею підтримали також Світовий банк, МВФ, ЄБРР, USAD) – може не спрацювати. Якщо робити це так топорно, то вона просто дискредитує себе. Так само, як «ідея реформування ЖКГ».
Але загалом підвищення цін допоможе розв’язати наболілі проблеми в житлово-комунальні господарстві?
Мені смішно чути, коли урядовці про це кажуть...
Друзі, ще ніхто не почув, де в цьому тарифі кошти, які мають піти на тепломережі, на зменшення витрат, на оснащення будинків лічильниками. Коштів на встановлення лічильників у бюджеті нема, і можу вас запевнити – не буде.
Сьогодні наслідками подорожчання стане те, що газовики в півтора раза більше витягуватимуть коштів. А яка від цього користь для теплокомуненерго та інших структур ЖКГ, мені, наприклад, незрозуміло. З одного боку, я знімаю капелюха перед урядом за такий непопулярний крок перед виборами, а з іншого – мені просто шкода... Бо, починати це слід було з комплексного плану реформ, який ми виробили наприкінці 2008 року. І треба було не демагогією займатися, а прийняти щонайменше півтора-два десятки законів. Внести зміни в закони про ціни і ціноутворення, про місцеве самоврядування, про теплопостачання, про житлово-комунальні послуги і ще мінімум у десяток законів, ухвалити закони про енергозбереження в будинках, про особливості оренди та концесій, тобто проводити комплексну реформу системи тарифоутворення , яка, до речі, концептуально була визначена й указом президента й постановою попереднього уряду від 2009 року.
Сьогодні, на превеликий жаль, зроблено лише один із тих кроків – підняли ціну на газ. Для уряду цей крок стає іспитом номер один. Збалансували це підвищення новою формою видачі субсидій, тому знизили поріг субсидій до 15 відсотків (субсидії можна отримувати, якщо витрати за ЖКП становитимуть більш як 15% сукупного доходу сім’ї. – Авт.). У Росії, поріг, до речі, 22 відсотки, у Білорусі – 25, у Європі – 30. І це все навантаження на бюджет. Я переконаний, що урядовці до кінця й не знають, яке ж навантаження буде. Вони об’єктивно не можуть обрахувати це, бо в нас немає чіткої системи відстеження доходів населення, половина економіки в тіні. І дуже часто субсидії дають тим, хто їздить на мерседесах. І мені здається, що уряду буде дуже й дуже нелегко зробити те, що вони розпочали. Я навіть не переконаний, що початок реформи буде успішний.
ВЛАСНИЙ ВИДОБУТОК ЗГОРТАЮТЬ НАВМИСНЕ
Міністр ЖКГ сам проговорився в інтерв’ю, що населення користується газом власного видобутку. Потреби населення в газі, за деякими підрахунками, перевищують обсяги газу власного видобутку на мільярд кубів...
Газ власного видобутку перекриває потреби населення, якщо примусити НАК та облгази правильно рахувати. Не споживає населення 18 мільярдів кубометрів, як це стверджує офіційна статистика...
Думаю, що насправді ця цифра коливається в межах 12–13 мільярдів. Не можемо ми через наші конфорки й нагрівальні котли стільки споживати. І це реально забезпечити з власного видобутку.
Видобувати в Україні 20 мільярдів – це не фантастичне надзавдання. Ми ж стільки видобували кілька років тому. А знизили через тих людей, котрим було вигідно купувати газ в іншій країні й невигідно нарощувати власний.
Треба негайно вирівняти ціни для населення, теплокомуенерго, бюджету та інших споживачів. Різні ціни – це колосальний простір для корупції. Жоден МВФ ніколи не рекомендував різні ціни. Він вимагає одного – збалансуйте бюджет та покажіть, що ви не проїдаєте наші гроші. Покажіть, що наші кошти йдуть на розвиток.
Я повернувся з Грузії – відпочивав у Батумі, зустрічався з Саакашвіллі... Він показав, як реально відбуваються реформи. І там колосальний прорив! У Батумі вони повністю міняють тепло- та водопровідні й каналізаційні мережі – на суму 50 мільйонів євро. Це одночасно по всьому місту, а ще будуються нові дороги, створюється нова інфраструктура. Через пару років там постане нове сучасне місто. Пан Толстоухов (міністр Кабміну) там відпочивав, Тігіпко (віце-прем’єр) там був. І вони мали б доповісти про це Азарову...
УРЯДУ СЛІД ПОВЧИТИСЯ В СААКАШВІЛІ
Отже, зі збільшенням тарифів на ЖКП ми на сьогодні так і не маємо можливості відстежити якість послуги?
Ні. Я не бачу реалізації комплексного плану реформ. Міністерство ЖКГ перетворилося на штаб підготовку до зими. Так було завжди, це хвороба певних людей, які все життя створювали штаби з підготовки або до зими, або до жнив. Потім звітували... Такі штаби мають бути на місцях, у регіонах...
Міністерство проводить селекторні наради з підготовки до зими, і це непогано, але це має бути однією десятою його діяльності, а не основним напрямком.
Другий напрямок: воно стало рупором зі створенню ОСББ (альтернативних жекам об’єднань співвласників багатоквартирних будинків).
Міністр казав, що одного ранку ми всі прокинемося в кондомініумах.
ОСББ потребують ментального зрушення, а не бажання урядовця. Для запуску цього механізму потрібен, скажемо так, другий етап перепідтвердження спроможності кожного не тільки володіти своєю квартирою, а й бути співвласником будинку. Якщо громадянин не може чи не хоче, то він не стає співвласником будинку... І до нього має застосовуватися інша система впливу, про яку я б не хотів говорити...
Люди повинні усвідомити, що ОСББ – це певний оборонний режим у наших з вами будинках. І це дуже важливий елемент реформи, без цього не можна було підвищувати ціни. Це можливість збалансувати відносини з теплокомуненерго, водоканалами, жеками. Але без принципових змін до Цивільного кодексу наш житловий фонд, «колгоспний» за формою власності, занепадатиме наростаючими темпами...
Нинішня влада заявила, що готова зрівняти тарифи на ЖКП в регіонах? Це можливо?
Це величезна помилка. Як на мене, ще попередній міністр Попов абсолютно перекрутив месидж президента. Янукович сказав, що має бути єдина тарифна методологія – і я абсолютно з ним згоден.
На жаль, уся країна почула казку про якісь однакові тарифи – це принципово неможливо, і цього ніколи не буде, так само, як не буде 10-відсоткової знижки для того, хто платить вчасно. Бо тоді це означає, що тариф завищено на ці 10 відсотків.
На тлі широко розрекламованої діяльності компанії “Маккензі” та розумниці в Адміністрації президента Ірини Акімової, яка курирує комітет реформ, дивно бачити таку безпорадність у ЖКГ...
Я досить скептично ставлюся до сподівань на те, що якісь іноземці, у тому числі й поважні фахівці від “Маккензі” зроблять за нас нашу реформу. Їх, безумовно, можна слухати, але ніколи вони не зрозуміють повністю нашої специфіки. Я впевнений, що в нас і сьогодні інтелектуальний потенціал наших практиків і науковців використовується максимум на 10 відсотків.
Як альтернативу я навів би досвід інших країн, таких, як Угорщина, Чехія, Казахстан, Грузія, котрі витратилися на навчання декількох тисяч своїх обдарованих молодих людей і отримали таким чином власних реформаторів.
Наприклад, Саакашвіллі зараз повертає грузинських фахівців, які пройшли навчання або стажувалися за кордоном, за будь-яку ціну, даючи їм добру платню, бонуси, землю для будівництва власної домівки. Він вірить, що саме з громадянами свої країни, які мають такий досвід і відповідний менталітет, він зможе реформувати країну.
Що стосується пані Акімової, я з великою повагою ставлюсь до неї і за всі роки не чув від неї жодної некомпетентної заяви, але, як на мене, по-перше, терміново треба теоретичний багаж схрестити з практикою управління «проблемної України» зразка 2010 року і, по по-друге, зрозуміти врешті-решт, що не може бути декількох центрів реформування за визначенням.
Переконаний, що центр реформ може бути тільки один і в ньому знайшли б місце сотні представників української управлінської еліти.
Розмовляла Лана Самохвалова
Джерела: http://unian.net/ http://article-blogger.blogspot.com/
ГАЗІВНИКИ НЕ ХОЧУТЬ КОНТРОЛЮ ЗА ЯКІСТЮ ГАЗУ
Олексію Юрійовичу, з 1 серпня в Україні на 50% підняли ціну на газ, відповідно зростають тарифи на ЖКП. Головне питання, яке порушують ЗМІ: чи стане підвищення інструментом реформи, чи просто облгази Фірташа приростять свій прибутки?
Тарифи та тарифна політика – головний чинник існування та розвитку житлово-комунального господарства, передусім таких структур, як теплокомуненерго, водоканали. Але до останнього моменту ми підміняли розумну, прозору, чітку, послідовну, оптимальну політику гаслами: чим більше бюджетних грошей засадимо комунальникам, тим, мовляв, краще. Усі уряди вели гру: щороку комунальники намагалися витягти якомога більше грошей з державного та місцевих бюджетів, а потім безконтрольно їх кудись запустити. Тому в ЖКГ йшли мільярди гривень, але нічого не покращувалося. І тарифами як інструментом розвитку цих підприємств просто нехтували.
Сьогодні нічого в тарифній політиці не змінилося, бо і методологія, і інструментарій залишилися старі, але прийнято вольове рішення підвищити ціну на газ. При цьому, як жупелом, прикриваються вимогою МВФ. Хотів би уточнити. Це не було вимогою МВФ – підняти ціну на газ на 50%. МВФ завжди казав: зробіть ціну на послуги ЖКГ економічно обґрунтованими. А сьогодні, після цього вольового і в принципі необхідного рішення, виникає запитання: а куди підуть гроші від подорожчання? На збільшення газу власного видобутку? На покращення роботи та зменшення втрат газових мереж? На поліпшення якості газу?
Не знаю, чи відкрию вам таємницю, але в нас поганий газ. Наші газовики навчилися так його “вдосконалювати”, що він дуже погано горить. І це серйозна проблема... Газовики роблять усе, щоб не дати створити систему контролю за якістю цього газу, а від цього страждає і економіка теплокомуненерго, і наші котли.
З одного боку, підвищення – вимушений крок уряду, і не хочу уряд за це критикувати. Але з другого – він не підкріплений іншими комплексними заходами, щоб захистити нас із вами як споживачів: немає обліку, немає чіткого розмежування повноважень, немає системи переходу від вартості гігакалорій до сплати за метр квадратний (точніше, вона є, але не на нашу користь), немає, врешті-решт, закону про енергозбереження будинку, який забезпечив би державну підтримку захисту наших гаманців від нинішнього тарифного безладу.
НЕ РОЗУМІЮ, ЯК ПІСЛЯ ХАРКІВСЬКИХ УГОД РФ ПОНИЗИЛА НАМ ЦІНУ НА 30%, А УРЯД У 1,5 РАЗА ЇЇ ПІДНЯВ
Виглядає так, що зиск від підняття тарифів матимуть насамперед облгази Фірташа?
Не хочу назвати прізвища, я навіть «хочу їх не знати». Але я з дізнався два тижні тому, що НКРЕ прийняв рішення про підвищення тарифів на транспортування газу по мережах у півтора раза. Тобто облгази почуватимуться непогано. Я бачу, як захистив свої інтереси НАК “Нафтогаз”. І досі чітко не розумію, як це сталося, що після Харківських угод Росія понизила нам ціну на газ на 30 відсотків, а уряд у півтора раза її підвищив і “збалансував”. Хочу знати, що вони там збалансували... Чи правда, що ці кошти підуть на збільшення власного видобутку газу? Відповіді український народ не має.
Але це газові питання. Такі самі питання й щодо теплокомуненерго... Чи справді, якщо вони підвищили тариф, то заклали кошти на подолання втрат у мережах і вони (втрати) становитимуть не 20 відсотків, а 3–5, заклали кошти на модернізацію котелень з КПД 92 – 95%, передбачили витрати на обладнання наших будинків індивідуальними тепловими приладами (лічильниками). Попередник Хіврича на посаді міністерства будівництва й ЖКГ пан Попов заявив, що до кінця року все буде обладнано тепловими лічильниками. Пізніше Хіврич сказав, що це буде здійснено у 2013–2015 роках.
Сьогодні готується законопроект про стовідсоткове обладнання лічильниками. І це правильно. Це питання перезріло.
А знаєте, хто був проти закону щодо лічильників? НАК “Нафтогаз”. Бо йому не потрібен облік газу. Адже 6 мільярдів кубів газу щорічного обсягу для населення споживаються без обліку, і що там насправді відбувається, знають лише облгази.
ТАРИФНА РЕВОЛЮЦІЯ – НА ГРАНІ ПРОВАЛУ
Сьогодні прийнято закон про створення національного регулятора ринку комунальних послуг. Утім, мої колеги вважають, що замість того, аби створювати ще один регулятор, достатньо прийняти закон про ціноутворення, де можна прописати формулу ціни й зафіксувати при цьому параметри якості послуг...
Я готовий провести фахову дискусію на базі вашого агентства на цю тему. А поки що запам’ятайте: немає такої формули, яка б описала цей тариф. Це ціла наука. Є десятки різних тарифних стратегій – у залежності від того, що ми хочемо досягти та які цілі є першочерговими: захистити споживача, змусити підприємство вкладати гроші в зменшення втрат, модернізацію та енергозбереження, стимулювати систему обліку й регуляцій. І під кожну мету можна написати томи. Тому сам регулятор як орган має бути максимально виведений з-під впливу місцевої влади, уряду, політиків та повинен експертно й професійно визначати стратегію розвитку щодо кожного ліцензіату й відповідну тарифну політику, а бюджет (державний чи місцевий) визначатимуться з компенсацією.
Про регулятор дебатів не було – і опозиція проголосувала, і коаліція. Але це слід було зробити в січні. На жаль, півроку втратили тільки тому, що це був опозиційний закон. Згідно з новим законом, який було прийнято в іншій редакції, з 1 серпня НКРЕ має встановлювати тариф. Але вона абсолютно до цього не готова. Там немає для цього жодної людини, а мова йде про сотні
підприємств, яким потрібно все розрахувати. І саме тому ця тарифна революція на грані провалу.
Я кілька днів тому мав розмову з представниками Київської міської адміністрації, запитував: хлопці, що ви будете робити? Бо кияни не розуміють, що липневі платіжки в столиці – це не новий тариф, це той старий тариф, що вони розрахували торік, і в ньому не закладено підвищення ціни на газ... А вони сьогодні мають закласти нову ціну на газ. Це має розрахувати НКРЕ, яка до цього не готова, бо й часу нема. Для цього необхідно підготувати принаймні 50–70 фахівців.
Уже сьогодні йде потік заявок на міністерство від місцевих органів влади з проханням: дайте нам тариф. А хто дасть, якщо немає кадрів? Ані в міністерстві, ані в НКРЕ.
Формально вони мають встановити тариф. Після цього місцева влада повинна додати видатки на транспортування й розподіл, прорахувати вартість гігокалоріїв по котельнях різних форм власності, визначитися з бюджетною компенсацією. І приблизно так само треба зробити в чотирьохстах теплокомуненерго й водоканалів.
Ніякої підготовчої роботи не було. І саме тому я дуже шкодую, що ця загалом правильна ідея – зі створення регулятора ринку комунальних послуг (а ідею підтримали також Світовий банк, МВФ, ЄБРР, USAD) – може не спрацювати. Якщо робити це так топорно, то вона просто дискредитує себе. Так само, як «ідея реформування ЖКГ».
Але загалом підвищення цін допоможе розв’язати наболілі проблеми в житлово-комунальні господарстві?
Мені смішно чути, коли урядовці про це кажуть...
Друзі, ще ніхто не почув, де в цьому тарифі кошти, які мають піти на тепломережі, на зменшення витрат, на оснащення будинків лічильниками. Коштів на встановлення лічильників у бюджеті нема, і можу вас запевнити – не буде.
Сьогодні наслідками подорожчання стане те, що газовики в півтора раза більше витягуватимуть коштів. А яка від цього користь для теплокомуненерго та інших структур ЖКГ, мені, наприклад, незрозуміло. З одного боку, я знімаю капелюха перед урядом за такий непопулярний крок перед виборами, а з іншого – мені просто шкода... Бо, починати це слід було з комплексного плану реформ, який ми виробили наприкінці 2008 року. І треба було не демагогією займатися, а прийняти щонайменше півтора-два десятки законів. Внести зміни в закони про ціни і ціноутворення, про місцеве самоврядування, про теплопостачання, про житлово-комунальні послуги і ще мінімум у десяток законів, ухвалити закони про енергозбереження в будинках, про особливості оренди та концесій, тобто проводити комплексну реформу системи тарифоутворення , яка, до речі, концептуально була визначена й указом президента й постановою попереднього уряду від 2009 року.
Сьогодні, на превеликий жаль, зроблено лише один із тих кроків – підняли ціну на газ. Для уряду цей крок стає іспитом номер один. Збалансували це підвищення новою формою видачі субсидій, тому знизили поріг субсидій до 15 відсотків (субсидії можна отримувати, якщо витрати за ЖКП становитимуть більш як 15% сукупного доходу сім’ї. – Авт.). У Росії, поріг, до речі, 22 відсотки, у Білорусі – 25, у Європі – 30. І це все навантаження на бюджет. Я переконаний, що урядовці до кінця й не знають, яке ж навантаження буде. Вони об’єктивно не можуть обрахувати це, бо в нас немає чіткої системи відстеження доходів населення, половина економіки в тіні. І дуже часто субсидії дають тим, хто їздить на мерседесах. І мені здається, що уряду буде дуже й дуже нелегко зробити те, що вони розпочали. Я навіть не переконаний, що початок реформи буде успішний.
ВЛАСНИЙ ВИДОБУТОК ЗГОРТАЮТЬ НАВМИСНЕ
Міністр ЖКГ сам проговорився в інтерв’ю, що населення користується газом власного видобутку. Потреби населення в газі, за деякими підрахунками, перевищують обсяги газу власного видобутку на мільярд кубів...
Газ власного видобутку перекриває потреби населення, якщо примусити НАК та облгази правильно рахувати. Не споживає населення 18 мільярдів кубометрів, як це стверджує офіційна статистика...
Думаю, що насправді ця цифра коливається в межах 12–13 мільярдів. Не можемо ми через наші конфорки й нагрівальні котли стільки споживати. І це реально забезпечити з власного видобутку.
Видобувати в Україні 20 мільярдів – це не фантастичне надзавдання. Ми ж стільки видобували кілька років тому. А знизили через тих людей, котрим було вигідно купувати газ в іншій країні й невигідно нарощувати власний.
Треба негайно вирівняти ціни для населення, теплокомуенерго, бюджету та інших споживачів. Різні ціни – це колосальний простір для корупції. Жоден МВФ ніколи не рекомендував різні ціни. Він вимагає одного – збалансуйте бюджет та покажіть, що ви не проїдаєте наші гроші. Покажіть, що наші кошти йдуть на розвиток.
Я повернувся з Грузії – відпочивав у Батумі, зустрічався з Саакашвіллі... Він показав, як реально відбуваються реформи. І там колосальний прорив! У Батумі вони повністю міняють тепло- та водопровідні й каналізаційні мережі – на суму 50 мільйонів євро. Це одночасно по всьому місту, а ще будуються нові дороги, створюється нова інфраструктура. Через пару років там постане нове сучасне місто. Пан Толстоухов (міністр Кабміну) там відпочивав, Тігіпко (віце-прем’єр) там був. І вони мали б доповісти про це Азарову...
УРЯДУ СЛІД ПОВЧИТИСЯ В СААКАШВІЛІ
Отже, зі збільшенням тарифів на ЖКП ми на сьогодні так і не маємо можливості відстежити якість послуги?
Ні. Я не бачу реалізації комплексного плану реформ. Міністерство ЖКГ перетворилося на штаб підготовку до зими. Так було завжди, це хвороба певних людей, які все життя створювали штаби з підготовки або до зими, або до жнив. Потім звітували... Такі штаби мають бути на місцях, у регіонах...
Міністерство проводить селекторні наради з підготовки до зими, і це непогано, але це має бути однією десятою його діяльності, а не основним напрямком.
Другий напрямок: воно стало рупором зі створенню ОСББ (альтернативних жекам об’єднань співвласників багатоквартирних будинків).
Міністр казав, що одного ранку ми всі прокинемося в кондомініумах.
ОСББ потребують ментального зрушення, а не бажання урядовця. Для запуску цього механізму потрібен, скажемо так, другий етап перепідтвердження спроможності кожного не тільки володіти своєю квартирою, а й бути співвласником будинку. Якщо громадянин не може чи не хоче, то він не стає співвласником будинку... І до нього має застосовуватися інша система впливу, про яку я б не хотів говорити...
Люди повинні усвідомити, що ОСББ – це певний оборонний режим у наших з вами будинках. І це дуже важливий елемент реформи, без цього не можна було підвищувати ціни. Це можливість збалансувати відносини з теплокомуненерго, водоканалами, жеками. Але без принципових змін до Цивільного кодексу наш житловий фонд, «колгоспний» за формою власності, занепадатиме наростаючими темпами...
Нинішня влада заявила, що готова зрівняти тарифи на ЖКП в регіонах? Це можливо?
Це величезна помилка. Як на мене, ще попередній міністр Попов абсолютно перекрутив месидж президента. Янукович сказав, що має бути єдина тарифна методологія – і я абсолютно з ним згоден.
На жаль, уся країна почула казку про якісь однакові тарифи – це принципово неможливо, і цього ніколи не буде, так само, як не буде 10-відсоткової знижки для того, хто платить вчасно. Бо тоді це означає, що тариф завищено на ці 10 відсотків.
На тлі широко розрекламованої діяльності компанії “Маккензі” та розумниці в Адміністрації президента Ірини Акімової, яка курирує комітет реформ, дивно бачити таку безпорадність у ЖКГ...
Я досить скептично ставлюся до сподівань на те, що якісь іноземці, у тому числі й поважні фахівці від “Маккензі” зроблять за нас нашу реформу. Їх, безумовно, можна слухати, але ніколи вони не зрозуміють повністю нашої специфіки. Я впевнений, що в нас і сьогодні інтелектуальний потенціал наших практиків і науковців використовується максимум на 10 відсотків.
Як альтернативу я навів би досвід інших країн, таких, як Угорщина, Чехія, Казахстан, Грузія, котрі витратилися на навчання декількох тисяч своїх обдарованих молодих людей і отримали таким чином власних реформаторів.
Наприклад, Саакашвіллі зараз повертає грузинських фахівців, які пройшли навчання або стажувалися за кордоном, за будь-яку ціну, даючи їм добру платню, бонуси, землю для будівництва власної домівки. Він вірить, що саме з громадянами свої країни, які мають такий досвід і відповідний менталітет, він зможе реформувати країну.
Що стосується пані Акімової, я з великою повагою ставлюсь до неї і за всі роки не чув від неї жодної некомпетентної заяви, але, як на мене, по-перше, терміново треба теоретичний багаж схрестити з практикою управління «проблемної України» зразка 2010 року і, по по-друге, зрозуміти врешті-решт, що не може бути декількох центрів реформування за визначенням.
Переконаний, що центр реформ може бути тільки один і в ньому знайшли б місце сотні представників української управлінської еліти.
Розмовляла Лана Самохвалова
Джерела: http://unian.net/ http://article-blogger.blogspot.com/
Посол України вважає ненормальним, що в Москві немає жодної української школи
У Росії немає жодної державної школи з викладанням українською мовою.
Про це посол України в РФ Володимир ЄЛЬЧЕНКО сказав в інтерв`ю газеті «Известия в Украине» (18 серпня).
«В даний час у регіонах Росії функціонує 9 загальноосвітніх шкіл і 1 педагогічний коледж, де вивчається українська мова. Більшість дітей українців, які бажають знати рідну мову, вивчають українську в гуртках і недільних школах, які функціонують за ініціативою українських громадських об`єднань», - сказав В.ЄЛЬЧЕНКО.
«Проте є й проблеми. Сьогодні, на жаль, в Росії немає жодної державної школи з програмним викладанням предметів українською мовою. Буду відвертий - я вважаю абсолютно ненормальним те, що в Москві, де проживає найбільша кількість етнічних українців - більше чверті мільйона - немає жодної української середньої школи. Виправлення цієї ситуації розглядаю як одне зі своїх першочергових завдань», - наголосив посол.
В.ЄЛЬЧЕНКО відзначив, що сьогодні українці, які проживають на території Росії, інтегровані в громадсько-політичне життя цієї країни. «Вони широко представлені у всіх сферах соціальної діяльності - на виробництві, у сфері обслуговування, в науці, освіті, державних органах управління тощо. Громадяни РФ українського походження становлять значний відсоток в середовищі культурно-мистецької, політичної і управлінської еліти Росії. Багато хто з них пам`ятає про своє коріння, зберігають українську культуру і традиції», - впевнений він.
За словами посла, для забезпечення культурних потреб української діаспори в Росії діють такі установи, як Національний культурний центр України в Москві, Український культурний центр в Сургуті, Лабораторія української культури в Лазаревському районі Сочі. Розглядається питання про відкриття нових культурно-інформаційних центрів у місцях компактного проживання українців у Росії. При більшості українських національно-культурних товариств діють аматорські фольклорні колективи.
В.ЄЛЬЧЕНКО також відзначив, що в російській столиці функціонує державна установа культури «Бібліотека української літератури в Москві», бібліотечний фонд якої перевищує 50 тисяч екземплярів і постійно поновлюється за рахунок підтримки України. Інформаційні потреби діаспори в РФ забезпечує достатньо широка мережа українських інтернет-сайтів, створених зусиллями активістів громадських організацій.
За його словами, до Посольства України звертаються громадські організації українців у РФ щодо матеріальної підтримки здійснюваних ними проектів, таких як проведення фестивалів української культури, увічнення пам`яті відомих українців у Росії тощо. «Ми прагнемо всіляко підтримувати такі ініціативи», - сказав В.ЄЛЬЧЕНКО.
Він зазначив, що сьогодні Україна здійснює ряд програм, спрямованих на підтримку зв`язків із українцями, які проживають за межами України. Ці програми дозволяють фінансувати передплату на українські газети і журнали, закупівлю національних костюмів і музичних інструментів для самодіяльних колективів українських громадських колективів тощо.
Джерела: http://unian.net/ http://article-blogger.blogspot.com/
Про це посол України в РФ Володимир ЄЛЬЧЕНКО сказав в інтерв`ю газеті «Известия в Украине» (18 серпня).
«В даний час у регіонах Росії функціонує 9 загальноосвітніх шкіл і 1 педагогічний коледж, де вивчається українська мова. Більшість дітей українців, які бажають знати рідну мову, вивчають українську в гуртках і недільних школах, які функціонують за ініціативою українських громадських об`єднань», - сказав В.ЄЛЬЧЕНКО.
«Проте є й проблеми. Сьогодні, на жаль, в Росії немає жодної державної школи з програмним викладанням предметів українською мовою. Буду відвертий - я вважаю абсолютно ненормальним те, що в Москві, де проживає найбільша кількість етнічних українців - більше чверті мільйона - немає жодної української середньої школи. Виправлення цієї ситуації розглядаю як одне зі своїх першочергових завдань», - наголосив посол.
В.ЄЛЬЧЕНКО відзначив, що сьогодні українці, які проживають на території Росії, інтегровані в громадсько-політичне життя цієї країни. «Вони широко представлені у всіх сферах соціальної діяльності - на виробництві, у сфері обслуговування, в науці, освіті, державних органах управління тощо. Громадяни РФ українського походження становлять значний відсоток в середовищі культурно-мистецької, політичної і управлінської еліти Росії. Багато хто з них пам`ятає про своє коріння, зберігають українську культуру і традиції», - впевнений він.
За словами посла, для забезпечення культурних потреб української діаспори в Росії діють такі установи, як Національний культурний центр України в Москві, Український культурний центр в Сургуті, Лабораторія української культури в Лазаревському районі Сочі. Розглядається питання про відкриття нових культурно-інформаційних центрів у місцях компактного проживання українців у Росії. При більшості українських національно-культурних товариств діють аматорські фольклорні колективи.
В.ЄЛЬЧЕНКО також відзначив, що в російській столиці функціонує державна установа культури «Бібліотека української літератури в Москві», бібліотечний фонд якої перевищує 50 тисяч екземплярів і постійно поновлюється за рахунок підтримки України. Інформаційні потреби діаспори в РФ забезпечує достатньо широка мережа українських інтернет-сайтів, створених зусиллями активістів громадських організацій.
За його словами, до Посольства України звертаються громадські організації українців у РФ щодо матеріальної підтримки здійснюваних ними проектів, таких як проведення фестивалів української культури, увічнення пам`яті відомих українців у Росії тощо. «Ми прагнемо всіляко підтримувати такі ініціативи», - сказав В.ЄЛЬЧЕНКО.
Він зазначив, що сьогодні Україна здійснює ряд програм, спрямованих на підтримку зв`язків із українцями, які проживають за межами України. Ці програми дозволяють фінансувати передплату на українські газети і журнали, закупівлю національних костюмів і музичних інструментів для самодіяльних колективів українських громадських колективів тощо.
Джерела: http://unian.net/ http://article-blogger.blogspot.com/
НУ вимагає не пускати в Україну «російських гастролерів»
«Наша Україна» наполягає на відновленні заборони на в’їзд до нашої держави росіян, які дозволяють собі демонстративну зневагу до українців та України.
Про це йдеться в переданій УНІАН заяві “Нашої України”.
У заяві зазначається, що минуло зовсім небагато часу з того дня, як мер Москви Юрій ЛУЖКОВ «поєднав демонстративне заперечення територіальної цілісності України та «дружню зустріч» із людиною, яка, принаймні за посадою, мала б цю територіальну цілісність оберігати та гарантувати – з Президентом Віктором ЯНУКОВИЧЕМ».
«Очевидно, це засвідчило усім шовіністично налаштованим російським політиканам, що Україна за нової безхребетної влади є ідеальним місцем для задоволення власних великодержавних комплексів.
Безкарність Ю.ЛУЖКОВА привела на українську землю чергового російського гастролера – Геннадія ЗЮГАНОВА», - наголошується в заяві.
В партії зауважують, що якщо Ю.ЛУЖКОВ ставив під сумнів, принаймні публічно, лише територіальну цілісність України, то Г.ЗЮГАНОВ пішов далі, і на території суверенної європейської держави засумнівався в самому існуванні українців як нації, паралельно охрестивши існування незалежної України «трагедією»: «…наша спільна трагедія, що в 1991 році ми не уберегли єдину країну. Для мене росіяни – це великороси, малороси і білоруси. Я вважаю, що головна трагедія наших народів - поділ, який тоді відбувся. Він протиприродній, аномальний, аморальний, а багато в чому – злочинний», - цитує Г.ЗЮГАНОВА в заяві політична сила.
«На завершення громадянин іноземної держави, який мислить категоріями чорносотенців початку минулого століття, дозволив собі публічно закликати українську владу відмовитись від «непотрібної» державної незалежності та «возз’єднати» єдину імперію», - зауважують в «Нашій Україні».
Політична партія «Наша Україна» звертає увагу української громадськості, президента В.ЯНУКОВИЧА, Міністерства закордонних справ та правоохоронних органів на загрозливу тенденцію останніх місяців, яка полягає «у прогресуючій зневазі громадян іноземної держави до української державності та її територіальної цілісності».
«Переконані, що причиною цієї тенденції є відчуття повної безкарності, породжене відсутністю адекватної реакції з боку нової української влади на попередні випади. Тому наполягаємо на відновленні заборони на в’їзд до нашої держави особам, що дозволяють собі демонстративну зневагу до українців та України», - наголошується в заяві.
Джерела: http://unian.net/ http://article-blogger.blogspot.com/
Про це йдеться в переданій УНІАН заяві “Нашої України”.
У заяві зазначається, що минуло зовсім небагато часу з того дня, як мер Москви Юрій ЛУЖКОВ «поєднав демонстративне заперечення територіальної цілісності України та «дружню зустріч» із людиною, яка, принаймні за посадою, мала б цю територіальну цілісність оберігати та гарантувати – з Президентом Віктором ЯНУКОВИЧЕМ».
«Очевидно, це засвідчило усім шовіністично налаштованим російським політиканам, що Україна за нової безхребетної влади є ідеальним місцем для задоволення власних великодержавних комплексів.
Безкарність Ю.ЛУЖКОВА привела на українську землю чергового російського гастролера – Геннадія ЗЮГАНОВА», - наголошується в заяві.
В партії зауважують, що якщо Ю.ЛУЖКОВ ставив під сумнів, принаймні публічно, лише територіальну цілісність України, то Г.ЗЮГАНОВ пішов далі, і на території суверенної європейської держави засумнівався в самому існуванні українців як нації, паралельно охрестивши існування незалежної України «трагедією»: «…наша спільна трагедія, що в 1991 році ми не уберегли єдину країну. Для мене росіяни – це великороси, малороси і білоруси. Я вважаю, що головна трагедія наших народів - поділ, який тоді відбувся. Він протиприродній, аномальний, аморальний, а багато в чому – злочинний», - цитує Г.ЗЮГАНОВА в заяві політична сила.
«На завершення громадянин іноземної держави, який мислить категоріями чорносотенців початку минулого століття, дозволив собі публічно закликати українську владу відмовитись від «непотрібної» державної незалежності та «возз’єднати» єдину імперію», - зауважують в «Нашій Україні».
Політична партія «Наша Україна» звертає увагу української громадськості, президента В.ЯНУКОВИЧА, Міністерства закордонних справ та правоохоронних органів на загрозливу тенденцію останніх місяців, яка полягає «у прогресуючій зневазі громадян іноземної держави до української державності та її територіальної цілісності».
«Переконані, що причиною цієї тенденції є відчуття повної безкарності, породжене відсутністю адекватної реакції з боку нової української влади на попередні випади. Тому наполягаємо на відновленні заборони на в’їзд до нашої держави особам, що дозволяють собі демонстративну зневагу до українців та України», - наголошується в заяві.
Джерела: http://unian.net/ http://article-blogger.blogspot.com/
17.08.10
Суд скасував рішення Донецької облради про російську мову
Донецький апеляційний адміністративний суд скасував рішення обласної ради від 18 травня 2006 року «Про вільний розвиток і використання російської мови в Донецькій області».
Це рішення суду передала УНІАН заступник голови Донецького облорганізації Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т. Шевченка, голова Донецької облорганізації Конгресу українських націоналістів Марія ОЛЕЙНИК.
Вона повідомила, що таке рішення суд ухвалив 16 липня 2010 року, після більш як 4 років довгих судових розглядів.
За словами М.ОЛЕЙНИК, вона вчора, 16 серпня, передала свою заяву голові Донецької облдержадміністрації Анатолію БЛИЗНЮКУ з проханням цю інформацію про скасування судом рішення облради довести через ЗМІ до громадськості регіону.
Вона пояснила, що тоді 18 травня 2006 року перша сесія облради 5-го скликання ухвалила незаконне рішення «Про вільний розвиток і використання російської мови в Донецькій області». Так, на першій сесії не було прийнято регламент, ще не були сформовані депутатські комісії, дане рішення не пройшло обговорення в облраді, і про нього не була проінформована громадськість територіальної громади. Таким чином, була порушена процедура при винесенні цієї постанови, зазначила М.ОЛЕЙНИК.
Вже 23 травня 2006 року до Ворошиловського адміністративного районного суду м. Донецька було подано позов про скасування цього незаконного рішення облради від імені Донецької обласної організації Всеукраїнського комітету оборони прав людини в інтересах громадян М.ОЛЕЙНИК і Тетяни КУРІННОЇ.
Незважаючи на те, що адміністративний суд згідно із законом має розглядати позови і виносити свої постанови максимум у двомісячний термін, розгляд даного позову розтягнувся на довгі 4 роки. М.ОЛЕЙНИК зазначила, що в суді просто влаштували тяганину з цією справою.
Але 26 січня 2010 року Ворошиловський адміністративний районний суд м. Донецька під головуванням судді Геннадія МІЩЕНКА все ж таки виніс вердикт про скасування рішення обласної ради від 18 травня 2006 року «Про вільний розвиток і використання російської мови в Донецькій області».
Облрада, у свою чергу, подала апеляцію на це рішення суду, проте постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2010 року відповідне рішення Ворошиловського адміністративного районного суду м. Донецька залишилося в силі. Постанова апеляційного суду набула чинності вже з 16 липня 2010 року, тобто, з моменту її оголошення, зазначила М.ОЛЕЙНИК.
Вона розповіла, що впродовж цих 4-х років, поки йшли судові розгляди, облрада приймала програми про розвиток російської мови і російської культури в регіоні на виконання незаконного ухваленого в 2006 році рішення «Про вільний розвиток і використання російської мови в Донецькій області».
М.ОЛЕЙНИК надала, наприклад, документи – рішення сесії облради від 26 вересня 2008 року, коли депутатами була ухвалена Програма розвитку російської мови і російської культури в Донецькій області на 2008-2011 роки.
Зокрема, ця програма передбачала фінансування з обласного бюджету у розмірі 7 млн. 343 тис. грн. таких напрямів, як: оновлення бібліотек шкіл книгами російської художньої літератури (в обсягу 1 млн. 800 тис. грн.); на оновлення і модернізацію науково-методичної бази кабінетів російської мови, забезпечення шкіл електронними дошками (600 тис. грн.); на факультативні курси російської мови в школах (360 тис. грн.); на підвищення кваліфікації та стажування вчителів шкіл і викладачів вишів у містах Російської федерації: Санкт-Петербурзі, Москві, Воронежі, Ростові (580 тис. грн.); на проведення олімпіад, конкурсів, турнірів з російської мови (200 тис. грн.) тощо.
У переданій вчора заяві губернатору А.БЛИЗНЮКУ вона ще раз нагадала про «антиконституційне, незаконне рішення, яке було ухвалене Донецькою обласною радою під вашим керівництвом 18 травня 2006 року «Про вільний розвиток і використання російської мови в Донецькій області» в порушення законів України «Про мови в Українській РСР» і «Про місцеве самоврядування в Україні».
Це рішення суду передала УНІАН заступник голови Донецького облорганізації Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т. Шевченка, голова Донецької облорганізації Конгресу українських націоналістів Марія ОЛЕЙНИК.
Вона повідомила, що таке рішення суд ухвалив 16 липня 2010 року, після більш як 4 років довгих судових розглядів.
За словами М.ОЛЕЙНИК, вона вчора, 16 серпня, передала свою заяву голові Донецької облдержадміністрації Анатолію БЛИЗНЮКУ з проханням цю інформацію про скасування судом рішення облради довести через ЗМІ до громадськості регіону.
Вона пояснила, що тоді 18 травня 2006 року перша сесія облради 5-го скликання ухвалила незаконне рішення «Про вільний розвиток і використання російської мови в Донецькій області». Так, на першій сесії не було прийнято регламент, ще не були сформовані депутатські комісії, дане рішення не пройшло обговорення в облраді, і про нього не була проінформована громадськість територіальної громади. Таким чином, була порушена процедура при винесенні цієї постанови, зазначила М.ОЛЕЙНИК.
Вже 23 травня 2006 року до Ворошиловського адміністративного районного суду м. Донецька було подано позов про скасування цього незаконного рішення облради від імені Донецької обласної організації Всеукраїнського комітету оборони прав людини в інтересах громадян М.ОЛЕЙНИК і Тетяни КУРІННОЇ.
Незважаючи на те, що адміністративний суд згідно із законом має розглядати позови і виносити свої постанови максимум у двомісячний термін, розгляд даного позову розтягнувся на довгі 4 роки. М.ОЛЕЙНИК зазначила, що в суді просто влаштували тяганину з цією справою.
Але 26 січня 2010 року Ворошиловський адміністративний районний суд м. Донецька під головуванням судді Геннадія МІЩЕНКА все ж таки виніс вердикт про скасування рішення обласної ради від 18 травня 2006 року «Про вільний розвиток і використання російської мови в Донецькій області».
Облрада, у свою чергу, подала апеляцію на це рішення суду, проте постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2010 року відповідне рішення Ворошиловського адміністративного районного суду м. Донецька залишилося в силі. Постанова апеляційного суду набула чинності вже з 16 липня 2010 року, тобто, з моменту її оголошення, зазначила М.ОЛЕЙНИК.
Вона розповіла, що впродовж цих 4-х років, поки йшли судові розгляди, облрада приймала програми про розвиток російської мови і російської культури в регіоні на виконання незаконного ухваленого в 2006 році рішення «Про вільний розвиток і використання російської мови в Донецькій області».
М.ОЛЕЙНИК надала, наприклад, документи – рішення сесії облради від 26 вересня 2008 року, коли депутатами була ухвалена Програма розвитку російської мови і російської культури в Донецькій області на 2008-2011 роки.
Зокрема, ця програма передбачала фінансування з обласного бюджету у розмірі 7 млн. 343 тис. грн. таких напрямів, як: оновлення бібліотек шкіл книгами російської художньої літератури (в обсягу 1 млн. 800 тис. грн.); на оновлення і модернізацію науково-методичної бази кабінетів російської мови, забезпечення шкіл електронними дошками (600 тис. грн.); на факультативні курси російської мови в школах (360 тис. грн.); на підвищення кваліфікації та стажування вчителів шкіл і викладачів вишів у містах Російської федерації: Санкт-Петербурзі, Москві, Воронежі, Ростові (580 тис. грн.); на проведення олімпіад, конкурсів, турнірів з російської мови (200 тис. грн.) тощо.
У переданій вчора заяві губернатору А.БЛИЗНЮКУ вона ще раз нагадала про «антиконституційне, незаконне рішення, яке було ухвалене Донецькою обласною радою під вашим керівництвом 18 травня 2006 року «Про вільний розвиток і використання російської мови в Донецькій області» в порушення законів України «Про мови в Українській РСР» і «Про місцеве самоврядування в Україні».
Зюганов виступив за об'єднання Росії, України і Білорусі
Лідер Комуністичної партії Російської Федерації, депутат Держдуми РФ Геннадій Зюганов виступає за возз'єднання Росії, України та Білорусі, вважаючи, що таким чином колишні союзні республіки будуть більш конкурентоспроможними в Європі і в цілому - в світі.
Про це він сказав сьогодні на прес-конференції в Сімферополі.
"Я вважаю: наша спільна трагедія, що в 1991 році ми не вберегли єдину країну. Для мене росіяни - це великороси, малороси і білороси. Я вважаю, що головна трагедія наших народів - поділ, що тоді відбувся. Він протиприродний, аномальний, аморальний , а в чомусь - злочинний. Тому возз'єднання і взаємодія Росії, України та Білорусі для мене є головним стратегічним завданням. Невипадково я щороку приїжджаю в Крим, в Україну, до Білорусі і все роблю для того, щоб зростити порвані судини, вузли і нікому не платити свого роду данину. На жаль, за той розвал ми всі платимо моторошну, страшну данину ", - сказав лідер КПРФ.
На думку Зюганова, у Росії, України і Білорусі не буде "історичного майбутнього", якщо вони не об'єднаються.
"Якщо ми складаємо (потенціали) - ми конкуренти (у світі і в Європі), ми в змозі мати колосальний потенціал і бути суб'єктами світової історії. Якщо ні, будуть по черзі експлуатувати і величезну, багату надрами Росію, і щиру Україну, і славну , працелюбну Білорусь - і ніякої перспективи, що ми будемо суб'єктами цієї великої політики - ні, ми будемо обслугою ", - сказав лідер КПРФ.
"Я наполегливо закликав і закликаю російську, українську, білоруську владу все зробити для того, щоб зростити порвані вузли і судини", - додав Зюганов.
Крім того, він вважає, що ідеї лівих не втратили актуальності. "Ситуація на планеті на очах лівіє і червоніє, з двохсот країн світу, які потрапили в пастку кризи, тільки 12 за минулий рік додавали. На першому місці Китай - соціалістичний, комуністичний - у минулому році плюс 9% ВВП, в цьому році - 12-15% ", - сказав Зюганов.
На його думку, Китай є прикладом, як можна проводити ефективні реформи, об'єднавши ідеали соціалізму з "китайською специфікою", з сучасним ринком, з державним управлінням, "розумною соціальною та кадровою політикою".
"Виявляється, можна під червоним прапором із червоними партквитками з сучасними великими бізнесменами та державами вести ділові відносини таким чином, що країна перетворюється на лідера. Вона посіла, по суті, місце радянської країни ", - заявив лідер КПРФ.
Як повідомлялося, Зюганов вирішив підтримати комуністів Криму напередодні майбутніх парламентських виборів восени.
Про це він сказав сьогодні на прес-конференції в Сімферополі.
"Я вважаю: наша спільна трагедія, що в 1991 році ми не вберегли єдину країну. Для мене росіяни - це великороси, малороси і білороси. Я вважаю, що головна трагедія наших народів - поділ, що тоді відбувся. Він протиприродний, аномальний, аморальний , а в чомусь - злочинний. Тому возз'єднання і взаємодія Росії, України та Білорусі для мене є головним стратегічним завданням. Невипадково я щороку приїжджаю в Крим, в Україну, до Білорусі і все роблю для того, щоб зростити порвані судини, вузли і нікому не платити свого роду данину. На жаль, за той розвал ми всі платимо моторошну, страшну данину ", - сказав лідер КПРФ.
На думку Зюганова, у Росії, України і Білорусі не буде "історичного майбутнього", якщо вони не об'єднаються.
"Якщо ми складаємо (потенціали) - ми конкуренти (у світі і в Європі), ми в змозі мати колосальний потенціал і бути суб'єктами світової історії. Якщо ні, будуть по черзі експлуатувати і величезну, багату надрами Росію, і щиру Україну, і славну , працелюбну Білорусь - і ніякої перспективи, що ми будемо суб'єктами цієї великої політики - ні, ми будемо обслугою ", - сказав лідер КПРФ.
"Я наполегливо закликав і закликаю російську, українську, білоруську владу все зробити для того, щоб зростити порвані вузли і судини", - додав Зюганов.
Крім того, він вважає, що ідеї лівих не втратили актуальності. "Ситуація на планеті на очах лівіє і червоніє, з двохсот країн світу, які потрапили в пастку кризи, тільки 12 за минулий рік додавали. На першому місці Китай - соціалістичний, комуністичний - у минулому році плюс 9% ВВП, в цьому році - 12-15% ", - сказав Зюганов.
На його думку, Китай є прикладом, як можна проводити ефективні реформи, об'єднавши ідеали соціалізму з "китайською специфікою", з сучасним ринком, з державним управлінням, "розумною соціальною та кадровою політикою".
"Виявляється, можна під червоним прапором із червоними партквитками з сучасними великими бізнесменами та державами вести ділові відносини таким чином, що країна перетворюється на лідера. Вона посіла, по суті, місце радянської країни ", - заявив лідер КПРФ.
Як повідомлялося, Зюганов вирішив підтримати комуністів Криму напередодні майбутніх парламентських виборів восени.
На Волині відкрили пам'ятник героям УПА
На Волині в селі Гаразджа Луцького району відкрили пам'ятник загиблим героям Української повстанської армії.
Як повідомили в прес-службі ВМГО Національний Альянс, монумент встановлено за ініціативою ветеранів УПА.
На пам'ятнику написано: "Борцям за волю України, які полягли на цьому місці у листопаді 1946".
У цілому за п'ять років спільними зусиллями ветеранів УПА вдалося встановити лише 8 імен воїнів, загиблих у бою на цьому місці.
Священики відслужили панахиду за загиблими та освятили пам'ятник.
Перед присутніми на церемонії відкриття виступили ветерани УПА та представники патріотичних об'єднань.
Нагадаємо, у травні в Луганську було відкрито монумент під назвою Пам'ятник Мешканцям Луганщини, полеглим від рук карателів-націоналістів з ОУН-УПА.
Як повідомили в прес-службі ВМГО Національний Альянс, монумент встановлено за ініціативою ветеранів УПА.
На пам'ятнику написано: "Борцям за волю України, які полягли на цьому місці у листопаді 1946".
У цілому за п'ять років спільними зусиллями ветеранів УПА вдалося встановити лише 8 імен воїнів, загиблих у бою на цьому місці.
Священики відслужили панахиду за загиблими та освятили пам'ятник.
Перед присутніми на церемонії відкриття виступили ветерани УПА та представники патріотичних об'єднань.
Нагадаємо, у травні в Луганську було відкрито монумент під назвою Пам'ятник Мешканцям Луганщини, полеглим від рук карателів-націоналістів з ОУН-УПА.
Підписатися на:
Дописи (Atom)