зафолловити у Твіттеріпідписатися на RSS

Cтатті про українську політику і не тільки

21.07.10

Вступна кампанія-2010: черги породжують хабарі

“За сьогодні пройшло лише чоловік 200... Якась каша... Спочатку треба постояти в цій довжелезній черзі, а потім всередині ще дві. Кажуть, можна заплатити й пройти без черги...”

Під час вступної кампанії 2009 проблемою №1 були пільговики. Цього року абітурієнти вистоюють у величезних чергах до приймальних комісій. Здати документи в один день і в один вуз намагаються сотні, а подекуди й тисячі вступників. Складати списки починають з 4-ї ранку, а в деяких університетах батьки несуть нічну варту, щоб наступного ранку всі заходили “по-чесному”. Та це не завжди спрацьовує.

Цього року за ініціативою Міністерства освіти і науки термін прийому документів у виші скоротився до двох тижнів (минулорічні вступники мали місяць). А на спеціальності, які вимагають творчого конкурсу чи внутрішніх іспитів (пожежники, фізкультурники, міліціонери) взагалі відвели лише тиждень. Спекотна погода та скорочені терміни реєстрації спровокували в перші дні хаос біля приймальних комісій, абітурієнти непритомніли, а вистоювати в черзі на вулиці в середньому доводилося до 9 годин. Можна було б звинуватити у величезних чергах і самих абітурієнтів, котрі кинулися здавати документи в перші ж дні. Але минув майже тиждень від початку роботи приймальних комісій, а черги не зменшилися.

Мій колега щоранку проїжджає повз Київський національний лінгвістичний університет. За декілька днів з початку роботи приймальної комісії він устиг побачити там і сварки, і бійки, і навіть загони міліції. Каже, що о шостій ранку, під будівлею університету вже стабільно чергує сотня осіб.

Ми прийшли до стін КНЛУ близько обіду. Усі “сидячі” місця – тобто парапети щільно заповнені вступниками та їхніми батьками. Кому не лишилося місця, змучено стоять осторонь.

– Учора я прийшла о 6-й ранку, була а черзі 441-а, але за день устигла тільки взяти бланки, заяви. Тут найгірша організація. Називають мій номер, моя черга пройти за заявою, а я не можу фізично протиснутися, тому що переді мною щільний кордон зі спин, – бідкається вступниця киянка Ольга. – Сьогодні мені просто треба віддати папку, і я не знаю, скільки доведеться сидіти.

Ольга хоче подавати документи на два факультети, а це дві різні черги. Тож аби не стояти декілька днів, навчена досвідом своєї подруги, дівчина бере з собою групу підтримки –товариша Олександра, який записався в другу чергу.

– Ми приїхали о шостій ранку. Я записався 1459-м, – розповідає Олександр. – Двері відчинилися о 9.00, але запускати почали близько 10.00. Учора приймальна комісія закрилася в 16.00, а не о 18.00. Безлад! Батьки стоять під дверима, репетують, панікують. За сьогодні пройшло лише чоловік 200. Звідкись узялося 30 незрозумілих списків... Якась каша... Спочатку треба постояти в цій довжелезній черзі, а потім всередині ще дві. Кажуть, можна заплатити й пройти без черги, скільки це коштує – не знаю, але багато.

– У Наргоспі за те, щоб подати документи за 5 хвилин, беруть 300 гривень – стверджує Ольга.

...До приймальної комісії Національного медичного університету ім. О.Богомольця чергу займали ще з 12-ї ночі з середи на четвер, тобто в перший день прийому. О 7-й ранку родичка моєї подруги вже отримала номер 804. Слід віддати належне комісії – перший день вони працювали до 3-ї години ночі. Але номеру 804 вдалося віддати документи тільки наступного дня близько 23-ї години. Працівники приймальних комісій іноді просто зривалися на вступників.

– Ще раз зробиш помилку – геть підеш звідси, – кричать вони на вступника, який по необачності при заповненні заяви переплутав якісь графи.

Розповідають, як майбутні медики роблять бізнес на абітурієнтах. У приймальних комісіях медуніверситету працюють студенти. Вони виділяються серед натовпу білими халатами. Тож двоє студентів виходять чи то подихати свіжим повітрям, чи то перекурити, а потім халат одного з них дістається абітурієнту, якому треба якомога швидше потрапити всередину приміщення, де стоїть нова черга, менша, з декількох сотень осіб. Кажуть, за таку “переправу” лише всередину будівлі студенти беруть 100 грн.

– Стільки “замордованих”, розлючених, знервованих абітурієнтів та батьків я ще не бачила. Черги – кінця-краю не видно, – розповідає моя подруга Ірина, яка вступає на другу вищу освіту до Податкової академії в Ірпені. – Комісія приймає одну людину майже годину. «Мажорних» дітей хоч відбавляй. Вони заходять з батьками-дядьками за ручку, без черги. “Прості смертні” нарешті не витримують і кажуть: “Ми все розуміємо, що ви маєте зв’язки, ну, давайте, хоч через одного заходитиме – “прості” і “блатні” …”

...Парапети під Києво-Могилянською академією щільно заповнені людом. Поряд розмістився пересувний лоток зі швидкою їжею і напоями: пиріжки, снікерси, вода, соки.

Олена з мамою приїхали вступати до академії з Червонограда, що на Львівщині. Минулого тижня в перші дні прийому вони штурмували Львівський національний університет ім. І. Франка.

– Там були не просто черги. Там був потік, маса, яка тебе несла. Такий хаос, ажіотаж. Ми два дня прочекали, щоб нарешті здати документи.

Звідти подалися до столиці. Весь учорашній день і півдня сьогодні здавали документи в Національний педагогічний університет ім. М.Драгоманова. Сьогодні Могиляка. А попереду ще лінгвістичний і Шевченка.

– Добре, що є можливість поселитися в знайомих у Києві, – радіє мати. – А так не уявляю, де б ми жили. Ось я особисто не розумію, чому не можна було організувати якусь реєстрацію через Інтернет. Усі дані, результати ЗНО ми дізнавалися звідти. Можна ж було завчасно організувати таку процедуру і не було б черг.

До речі, деякі вузи таки використали можливості Інтернету.

– Київський національний університет Т.Шевченка запропонував робити он-лайн реєстрацію, – розповідає голова правління громадської мережі “Опора” Ольга Айвазовська. – Після того абітурієнт приходить, і йому потрібно витратити лише 15 хвилин на подачу документів. Це можна було б передбачити усім вишам. Але зробили це одиниці. Проблема не тільки в тому, щоб вистояти чергу. Одна з абітурієнток, яка вступала до Київського національного торговельно-економічного університету, вистояла в черзі 10 годин. Вона планувала подати документи одразу на дві спеціальності, що дозволено умовами прийому. Поте в приймальній комісії їй відмовили і запропонували написати заяву лише на один фах, а на наступний день прийти повторно, вистоявши таку саму чергу, щоб подати документи на іншу. Це є прямим порушенням прав абітурієнта. Крім того, уже 16 липня черга в цей ВНЗ була сформована з 3040 осіб. Батьки на вулиці намагалися впорядкувати ситуацію та почали складати список абітурієнтів, але в приймальній комісії наголосили, що ніякі списки не чинні й готові викликати міліцію, щоб припинити самовільне їх складання. У результаті ті абітурієнти, які вже другу добу намагалися в порядку складеного списку потрапити до стін вузу, зчепилися з новоприбулими, котрі планували заходити в порядку живої черги. Це призвело до скандалів та бійок. Батьки скаржаться, що приймальна комісія працює до 17.00, тоді як робочий день триває до 18.00.

Айвазовська констатує, що більшість вузів не були готові до напливу абітурієнтів. У Тернопільському державному медичному університеті ім. І.Горбачевського за один день прийняли лише 100 заяв, тоді як черга налічувала близько 600 охочих. Опрацьовують документи лише п’ятеро осіб, пропускна спроможність кожного працівника приймальної комісії за день не перевищує 20 абітурієнтів. На сьогодні ситуація не змінилася: черга ще більша, а працівників так і залишається п’ятеро. Хоча жодних фінансових вливань залучення більшої кількості працівників комісій не потребує. Можна легко залучити студентів чи аспірантів.

У Харківській національній юридичній академії ім. Ярослава Мудрого чотири чоловіки приймають документи, але є тільки один комп’ютер, який за цією системою вступу є необхідним для перевірки додатку до сертифікату ЗНО по базі даних.

– Часто в самих вузах хочуть запровадити якісь додаткові стягнення, – наголошує Айвазовська. – У Черкаському медколеджі за 20 грн. продають абітурієнтам папки з ручкою, файлом і т.д. як “обов’язковий набір”, хоча цього в жодному разі не повинно бути. Є випадки, коли одночасно пропонується писати заяви на державну форму замовлення і на контракт. Це пряме порушення права абітурієнта. Адже спочатку формується конкурс загальний, а потім ті, хто не пройшов на державне замовлення, мають право навчатися на контракті.

Координатор громадської ініціативи „Студентський захист” Андрій Черних вважає, що Кабмін має прийняти рішення про продовження термінів вступної кампанії і збільшити на два тижні термін подачі вступниками документів до вузів.

– Рішення про продовження часу для подачі документів до вузів заспокоїть абітурієнтів та їхніх батьків і сприятиме налагодженню більш організованого процесу вступної кампанії, – наголошує Черних. – Крім того, вузи й абітурієнти ще не мають інформації про державне замовлення на 2010–2011 роки і не можуть прийняти виважене рішення про вибір відповідного вузу та факультету.

Наказ №706 “Про державне замовлення на підготовку та випуск фахівців з вищою освітою у 2010 році” міністр освіти і науки Дмитро Табачник підписав тільки 16 липня, після офіційного старту вступної кампанії. Представникам вузів через сайт МОН пропонували приїхати до Києва 19 та 20 липня, щоб отримати дані щодо обсягів. У минулі роки, ця інформація була у відкритому доступі й оприлюднювалася на сайті міністерства, на сьогодні її досі не опубліковано.

...Після селекторної наради з ректорами Табачник заявив, що термін прийому документів не буде збільшено і запевнив, що з наступного понеділка черг в університетах уже не буде. А під час вступної кампанії 2011 року Міносвіти все ж таки планує запровадити електронну форму прийому заяв до вузів.

P.S. Сьогодні на засіданні уряду прем’єр Микола Азаров заявив про необхідність продовження на два тижні термінів вступної кампанії до ВНЗ і вказав Табачнику на недосконалу організацію вступної кампанії “Небачені черги до вступних комісій популярних університетів та інститутів, знаєте, більше свідчать не про збільшення потягу до знань, а про те, що якось неправильно організували процес самі ВНЗ та Міністерство освіти. Я попереджаю міністра Табачника, що ситуацію треба виправити”, - наголосив Азаров.

Анна Ященко

Опозиція хоче знати, хто заплатив за трансляцію виступу Кирила на УТ-1

Народний депутат від групи “За Україну!”, член Комітету Верховної Ради з питань культури і духовності Ярослав КЕНДЗЬОР вимагає оприлюднити інформацію, за які кошти була здійсненна пряма трансляція на Першому національному телеканалі виступу патріарха Московського і всія Русі КИРИЛА в Одесі, яка тривала з 08.30 до 12.00.

Про це йдеться в депутатському зверненні Я.КЕНДЗЬОРА, яке він направив до Державного комітету з питань телебачення і радіомовлення України, повідомили УНІАН у прес-службі партії “За Україну!”.

Депутат зазначив, що візит російського патріарха здійснюється практично за рахунок державного бюджету України. «Безпрецедентні заходи охорони, у яких задіяні тисячі працівників міліції, прямі трансляції на державному телебаченні й інші заходи, що супроводжують візит російського патріарха, коштують українських платникам податків сотні мільйонів гривень», - наголосив член групи «За Україну!».

Також Я.КЕНДЗЬОР зауважив, що візит московського патріарха не є пастирський. «Цілком зрозуміло, що цей візит є політичним. Московський патріарх, який у своїх виступах розповідає про «єдіний народ», виконує політичну агітаційну місію», - заявив депутат.

Як повідомлялося, сьогодні 21 липня, патріарх Московський КИРИЛ освятив в Одесі Спасо-Преображенський кафедральний собор. УТ-1 транслював захід 3,5 години.

У Харкові з'явився пародійний двійник офіційного сайту міськради

З’явився двійник офіційного сайту Харківської міської ради під назвою «Офіційний сервер Харківської окупаційної влади».

Як передає кореспондент УНІАН, сайт-двійник майже повістю зберігає структуру прототипа, включаючи і схожість електронної адреси. Вони відрізняються лише одним символом: c1ty.kharkov.ua замість city.kharkov.ua

Сайт-двійник виходить російською мовою, носить пародійний характер і має трохи спрощений вигляд. Він насичений фотографіями, агітаційними матеріалами з критикою нинішньої влади Харкова.

Зокрема, рубрика «Документи» має такі сторінки: «О сайте», «Судебные материалы», «Харьковский концлагерь культуры и отдыха им. Горького», «Для вас, малыши!», «Акции и пикеты», «Оккупанты Харькова глазами мирового сообщества».

«Цей сайт покликаний замінити застарілий і брехливий сайт http://city.kharkov.ua На цьому сайті ви знайдете те, чого ніколи не знайдете на прототипі: правду», - заявляють творці пародійного сайту-двійника.

Водночас, днями офіційний (справжній) сайт Харківської міськради повністю оновив свій дизайн.

Guardian: Україна - забута житниця Європи

Guardian вважає, що український чернозем міг би потенційно потроїти експорт зерна країни, якби інвестори не побоялися ризику.

За кілька років Україна могла би поновити свій статус всесвітньої житниці, реалізуючи величезний сільськогосподарський потенціал своїх відомих черноземів, одних із найродючіших земель світу.

Сільське господарство - одна із сильних сторін України, яка разом із Росією і Казахстаном утворює "східний зерновий пояс".

Фермерство є важливим для України ще й тому, що в неї немає покладів газу та мінеральних ресурсів, які мають її сусіди.

Україна вже є найбільшим у світі виробником ячменю і посідає друге місце за виробництвом соняшника і рапсу.

Вона збирає 50 мільйонів тонн зерна, майже половина якого експортується.

Колишній радник українського міністерства сільського господарства Жан-Жак Ерве вважає, що потенційно Україна могла б вирощувати не менше 100 мільйонів тонн зерна.

Однак як стверджує Guardian, Україна далека від ефективного використання свого потенціалу.

Третина її 42-х мільйонів гектарів сільськогсподарських угідь не обробляється, а третина використовується недолуго.

Приватизація землі почалася у 92-му році. Тоді дозволяли колишнім колгоспникам купувати по 2-5 гектарів, однак згодом було вирішено заборонити продаж землі.

Багато українців тепер радше воліють здавати землю в оренду, а не працювати на ній самим. У них не вистачає ресурсів на розвиток, особливо тепер, коли банки не дають позики через фінансову кризу. Із 50-ти тисяч господпарств лише 8 500 мають кошти на модернізацію виробництва і можуть конкурувати на відкритому ринку.

Західні інвестори, які прийшли на український ринок у 2006-07 роках, коли в світі різко зросли ціни на зерно, тепер мають переосмислити свою стратегію. Landcom International прийшла в західну Україну у 2007-му і через рік зазнала збитків на 56 мільйонів доларів.

Однак країна не втрачає привабливості для інвесторів.

Французький холдинг Argo Generation має шість господарств на 45-ти тисячах гектарів. До кінця 2012-го компанія планує подвоїти площу для культивації.

Початкова інвестиція на кожний гектар української землі, яка не оброблялася роками, становить 850 доларів. Argo Generation на кожному із шести господарств має 15-20 відсотків прибутку без жодних субсидій.

Агробінес в Україні не обкладається податком на прибуток і сплачує низький податок на додану вартість. Однак і без цих поступок, - каже фінансовий директор Argo Generation, - прибутки з українських земель були б гарні.

"Репортери без кордонів" розповіли, звідки в Україні цензура

Представники міжнародної організації "Репортери без кордонів" впевнені, що в Україні є факти цензури. Зокрема це відбувається через злиття політики і медіа. Про це за підсумками свого першого візиту в країну з моменту президентства Віктора Януковича заявив генеральний секретар організації Жан-Франсуа Жульяр

В інтерв'ю виданню "Коммерсант'" він сказав: "Ми в Україні помітили факти порушення свободи слова. Деякі журналісти зазнавали фізичних нападів, і неможливо ідентифікувати, хто нападав на них. Ми також зареєстрували багато випадків цензури на телебаченні, зокрема випадки, коли інформація відкликалася з телеефіру, знімалася з випуску новин або просто деякі теми журналістам забороняли висвітлювати".

На думкуЖ.-Ф.Жульяра, інформація, в якій міститься критика нинішньої влади, замовчується. "Ми не говоримо про цензуру на централізованому рівні або що є якась вертикаль, яка займається цензуруванням інформації, але журналістам не дають змоги провести об'єктивні розслідування і висвітлювати певні теми", - наголосив він.

Генсек "Репортерів без кордонів" вважає, що передумови для цензури створює, зокрема, злиття політики і ЗМІ в особі власників і менеджерів медіа. "Цього неможливо уникнути загалом, але нам треба провести межу між політично заангажованою інформацією і об'єктивною інформацією, неупередженою журналістикою", - додав він.

Він також висловив стурбованість політичними суперечностями всередині парламентської комісії, розслідувати факти цензури. "Представники опозиції мають одну думку на природу фактів цензури, представники коаліції - діаметрально протилежну. Гадаю, їм буде важко дійти єдиної думки. Я не впевнений, що за таких умов їхня робота буде ефективною. Однак така комісія потрібна, тому що вона залучає до проблеми політиків вищого рівня", - сказав Ж.-Ф.Жульяр.

20.07.10

Інститут національної пам’яті може перетворитись на інструмент реабілітації тоталітаризму

Історик Володимир В’ятрович вважає, що за нового керівника Валерія Солдатенка Український інститут національної пам’яті може перетворитись на інструмент реабілітації тоталітаризму.

Як повідомляється на сайті Центру досліджень визвольного руху, про це В’ятрович сказав, коментуючи сьогоднішнє призначення Солдатенка керівником Українського інституту національної пам’яті.

"Відбулася монополізація національної пам’яті однією політичною партією, представники якої очолюють і Державний комітет архівів, і Український інститут національної пам’яті. Небезпека в тому, що ця політична сила – Комуністична партія України, попередники якої відзначалися системною політикою нищення національної пам`яті, злочинами проти людства та організували Голодомор-геноцид 1932-1933 років", - заявив В’ятрович.

"Самі ці злочини радянської влади мав би досліджувати і розслідувати Український інститут національної пам`яті, як це роблять аналогічні установи в країнах, окупованих в ХХ столітті Радянським Союзом", – додав він.

На думку історика, існує ймовірність, що "Інститут замість того, аби стати інструментом подолання тоталітаризму, перетвориться на інструмент його реабілітації" .

Як повідомлялося, наприкінці червня уряд звільнив Ігоря Юхновського з посади виконуючого обов`язки голови Українського інституту національної пам’яті.

Сьогодні Кабінет міністрів призначив Солдатенка головою Українського інституту національної пам’яті.

Солдатенко - історик, член-кореспондент Національної академії наук. Народився у 1946 р. в м. Селидове Донецької області. У 1970 р. закінчив історичний факультет Київського державного університету ім. Шевченка. З 1976 р. до 1984 р. працював старшим науковим співробітником Інституту історії партії при ЦК Компартії України — філіалу Інституту марксизму-ленінізму при ЦК КПРС. У 1984-1988 рр. очолював кафедру історичного досвіду КПРС Київської вищої партійної школи. З 1988 р. до 1991 р. — завідувач відділу історико-політичних досліджень Інституту політичних досліджень ЦК Компартії України. З 1992 р. до теперішнього часу — завідувач відділу етноісторичних досліджень Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Кураса НАН України.

Репортери без кордонів здивовані, що Янукович пішов у відпустку на півтора місяця

В Україну прибула делегація міжнародної організації Репортери без кордонів. Як пише видання КоммерсантЪ-Украина, після низки зустрічей з журналістами та народними депутатами експерти опублікують звіт про дотримання свободи слова в країні.

Представники міжнародної організації Репортери без кордонів - генеральний секретар Жан-Франсуа Жульяр і керівник європейського відділу Ельза Відаль - прилетіли до Києва вчора вранці.

Їх візит триватиме до 21 липня і включатиме низку зустрічей з журналістами. Крім того, Жульяр і Відаль поговорять з членами парламентської тимчасової слідчої комісії з питань розслідування випадків цензури у ЗМІ.

Втім, під час візиту експерти не зможуть зустрітися з вищими посадовими особами країни: заступник глави Адміністрації Президента Ганна Герман і Президент Віктор Янукович наразі перебувають у відпустці.

Учора Герман надала ЗМІ фотокопії офіційної переписки з генеральним секретарем Репортерів без кордонів, в яких наголошується, що з 19 по 21 липня Президента та керівництва його Адміністрації в столиці не буде. У листі, датованому 5 липня, Ганна Герман запропонувала Репортерам без кордонів перенести зустріч на кінець серпня.

Як повідомив вчора Ъ Жульяр, Репортери без кордонів вирішили не змінювати дати офіційного візиту, незважаючи на відсутність у Києві Януковича і Герман: "Нам потрібно зустрітися не тільки з ними, але і з представниками ЗМІ. І нам здається дивним, що офіційні особи країни йдуть у відпустку на півтора місяця".

За його словами, приїзд Репортерів без кордонів в Україну викликано "великою кількістю тривожної інформації про тиск на ЗМІ", яку отримували міжнародні експерти останнім часом: "Ми плануємо зустрітися з журналістами, які оголошують голодування, з тими, кому погрожували, і готові приїхати після 24 серпня". За підсумками візиту буде підготовлено висновки та рекомендації щодо стану свободи слова в Україні.

Нагадаємо, Президент України Віктор Янукович з 12 липня до 24 серпня перебуває у відпустці.

Донецький губернатор запропонував ввести подвійне громадянство

Голова Донецької облдержадміністрації Анатолій Близнюк виступає за законодавчу легалізацію подвійного громадянства у перспективі.

Він зазначив, що бачив по телевізору, як Генеральне консульство Румунії в Чернівцях видає румунські паспорти громадянам України.

"От якщо ми цієї проблеми не бачимо і не розуміємо, що за цим може бути... У даному випадку це протизаконні речі, яких допускати не можна і треба збудувати тільки законодавчу базу", - сказав губернатор.

Водночас, Близнюк зауважив, що, враховуючи розвиток суспільства, "подвійне громадянство - це правильний шлях". "Але тільки лише законним, цивілізованим шляхом, а не так, як це роблять румуни на території України", - сказав голова Донецької ОДА.

Раніше народний депутат Оксана Білозір звернула особливу увагу на проблему нелегальної паспортизації громадян України. На її думку, "дана проблема є важливою для України, адже масова видача українцям румунських паспортів - це, по суті, прямий шлях до майбутньої анексії території нашої держави".